Кожен садівник прагне отримати максимально великий і якісний урожай, використовуючи для цього будь-яку можливість: старанно готує ґрунт для посіву, вносить у нього добрива, вишукує в садових павільйонах і на інтернет-сайтах насіння найурожайніших і найстійкіших до несприятливих факторів сортів, тремтить над кожним сіянцем, поливає, розпушує, труїть жуків і збирає гусениць...
Городні рослини
Город – це відносно невелика територія, на якій вирощують придатні в їжу та для переробки овочі. Іноді на ділянках ростуть також ягоди та фрукти. Деякі городи розташовуються в безпосередній близькості до житла, але в містах є цілі садово-городні товариства: їхні землі розташовані на околиці й розділені на невеликі ділянки, на яких жителі багатоповерхівок розбивають свої сади, городи та навіть будують житло.
Городніх рослин дуже багато, і належать вони до різних родин, а об'єднує їх те, що вони частіше за інші рослини використовуються в їжу. При розподілі культур на городі слід дотримуватися таблиці сумісності, розробленої фахівцями: так можна запобігти швидкому поширенню шкідників і захворювань, уникнути конкуренції між рослинами в питанні живлення і відповідно підвищити врожаї. Наприклад, якщо по сусідству з цибулею посадити томати, буряки, огірки, салат, редиску або петрушку, урожай цибулі буде набагато вищим, ніж якщо його вирощувати поруч із бобовими або виноградом.
До популярних городніх рослин належать усі різновиди капусти, значна частина бобових, цибулевих, зеленних, пасльонових і гарбузових культур, пряні трави та деякі коренеплоди.
Будь-який городник коли-небудь відчував труднощі у вирощуванні тих чи тих овочів, а в садівників-початківців завжди виникає багато проблем. У цій статті ми познайомимо вас із десятьма основних помилками, яких припускаються при вирощуванні овочевих культур, а також запропонуємо способи, що дозволяють цих помилок уникнути.
Багатьма базилік сприймається тільки як пряна трава, однак ця рослина має також цілющі властивості та здатна якщо не вилікувати від недуги, то значною мірою полегшити хворобливий стан. Людство застосовує базилік у кулінарних і лікувальних цілях уже близько п'яти тисячоліть. У кулінарії за цей час він заслужив титул короля пряних трав. Сьогодні існує безліч сортів цієї трави, що відрізняються зовнішнім виглядом, смаком і пахощами.
Диня – культура тепло- і сонцелюбна, тому добре росте далеко не в кожній місцевості. Однак той, хто зуміє створити оптимальні умови для їхнього росту та розвитку, зможе виростити солодкі, соковиті й запашні дині навіть у регіоні з коротким і прохолодним літом.
Теплолюбний і примхливий болгарський перець вирощують через розсаду, а щоб сіянці виросли міцними та здоровими, доводиться докладати чимало зусиль. Ми пропонуємо вам кілька порад, які допоможуть виростити в домашніх умовах чудову розсаду.
Арахіс культурний (лат. Arachis hypogaea), або арахіс підземний, або земляний горіх – затребувана земляна культура, яка належить до роду Арахіс родини Бобові. З погляду ботаніки горіх арахіс є не горіхом, а бобовою травою. На батьківщині, в Південній Америці, арахіс мав цінність уже в ті часи, коли материк ще не було відкрито Колумбом. До Європи арахіс потрапив завдяки іспанським конкістадорам, а пізніше португальці завезли цю культуру до Африки, де поживні властивості арахісу і його здатність рости на мізерних ґрунтах було належно поціновано. А через деякий час работорговці завезли арахіс і в Північну Америку. У 30-х роках XVI століття португальські моряки завезли арахіс в Макао й Індію, а іспанські – на Філіппіни.
Рослина базилік духмяний (лат. Ocimum basillicum), або камфорний, або городній, або звичайний, або васильки справжні, є трав'янистим однорічником виду Базилік підродини Котовникові родини Глухокропивові. У дикій природі трава базилік росте в Китаї, Ірані, Індії, в Африці, на півдні Азії, в американських тропіках, в Середній Азії та на Кавказі. Припускають, що походить базилік з Африки, а в Європу його завезли солдати армії Олександра Македонського.
Рослина баклажан, або паслін темноплідний (лат. Solanum melongena), або бадриджан, або синенький – вид трав'янистих багаторічників роду Паслін, що в дикому вигляді зростали в Південній Азії, Індії та на Середньому Сході. Цей овоч було введено в культуру півтори тисячі років тому, про що свідчать стародавні тексти на санскриті. Поширювати баклажани по світу почали араби: вони завезли їх в Африку в IX ст. н. е. Європейці дізналися про овоч баклажан у середині XV ст., але в постійний побут сині увійшли тільки в XIX ст.
Нині особливої популярності в наших широтах набула рослина бамія, або окра. Це овочева трав'яниста культура, що зростає в природі Америки, Європи й Азії. До складу плодів бамії, що нагадують своїм виглядом стручковий перець, входить безліч корисних для людського організму речовин.
Солодка картопля батат, або іпомея батат (лат. Ipomoea batatas) – цінна кормова і харчова культура, вид бульбоподібних рослин роду Іпомея родини Берізкових. Походить батат із Колумбії й Перу, звідки він ще до прибуття європейців до Південної Америки поширився по всьому регіону, а також потрапив у Східну й Південну Полінезії, Вест-Індію, на острів Пасхи і в Нову Зеландію. Ацтеки називали їстівне коріння батату «камотлі» і їли в сирому, вареному та смаженому вигляді.
Бобові (лат. Fabaceae = Leguminosae = Papilonaceae) – родина дводольних рослин, багато з яких має високу харчову цінність, а деякі вирощуються як декоративні рослини. Трав'янисті представники цієї родини здатні зв'язувати й утримувати в ґрунті атмосферний азот. Родина налічує близько двадцяти чотирьох із половиною тисяч видів однорічних і багаторічних рослин, об'єднаних у більш ніж 900 родів. Родина представлена трьома підродинами – Цезальпінієвими, Мімозами і власне Бобовими. Розрізняються представники підродин передусім будовою квітки.
Броколі, або спаржева капуста (лат. Brassica oleracea = Brassica sylvestris) – різновид капусти городньої, однорічна овочева рослина родини Капустяні, у якої їстівними є нерозкриті суцвіття, а не листя, як у інших підвидів. Броколі і цвітна капуста – найближчі родичі, точніше, броколі є генетичною попередницею цвітної капусти. Виведено рослину броколі шляхом гібридизації в VI-V століттях до н. е. на північному сході Середземномор'я, і багато століть броколі вирощувалася виключно на території сучасної Італії. Італійською слово broccolo означає квітконос капусти (brocco – відросток).
Бруква (лат. Brassica napobrassica) – дворічна кормова й харчова рослина, вид роду Капуста родини Хрестоцвіті. У деяких районах України її називають бруков, горунка, галярепа, капуст, карпеля, квак, кольораба, кочереґа, бериріпа. У побуті бруквою заведено називати кормові буряки, хоча ця рослина зовсім з іншої родини. Рослина бруква з'явилася в найдавніші часи в Середземномор'ї в результаті природного схрещування одного різновиду ріпи з листовою капустою, але перша згадка про брукву датована 1620 роком – саме тоді цю рослину описав швейцарський ботанік Каспар Баугін, зазначивши, що бруква в природі росте у Швеції.
Брюссельська капуста (лат. Brassica oleracea var. gemmifera) є різновидом капусти білокачанної з роду Капуста родини Хрестоцвіті (Капустяні). У дикому вигляді брюссельська капуста не зустрічається. Предком цього різновиду вважається капуста листова, що росте в природних умовах у Середземномор'ї і введена в культуру у стародавні часи. Вивели брюссельську капусту в Бельгії, і саме на честь брюссельських городників Карл Лінней назвав цей різновид капусти. Потім вона поступово здобула популярність у всій Західній Європі – Франції, Німеччині, Голландії...
Рослина буряк (лат. Beta) належить до роду одно-, дво- та багаторічних трав'янистих рослин родини Амарантові, хоча не так давно буряк, який у Росії називають свекла, а в Білорусі – бурак, зараховували до родини Лободових. Основним представником роду є буряк звичайний, що має три різновиди: буряк столовий, буряк кормовий і буряк цукровий. Зростає овоч буряк на всіх континентах, окрім Антарктиди.
Буряк цінний своїми смаковими якостями і корисними властивостями, тому його культивують не лише на приватних ділянках, а й у промислових масштабах. Урожай цієї коренеплідної культури в чималому ступені залежить від того, коли насіння було посіяне у відкритий ґрунт.
Напевно, кожен садівник чув про посадку картоплі під солому, і багато хто намагався втілити цей задум у життя. Начебто все було зроблено, як описано: поклали картоплю на землю, засипали скошеною травою і сіном, але в кінці сезону отримали замість багатого врожаю великої картоплі виноградинки. Які помилки роблять садівники-любителі при використанні цього методу? Поговорімо про це.
Успіх у вирощуванні садових і городніх культур залежить від багатьох чинників: кліматичних і погодних умов, термінів посадки, сорту рослини й від того, наскільки сумлінно ви виконуєте агротехнічні умови. Одну з домінуючих ролей у рільництві відіграє ґрунт, у якому ви вирощуєте рослини.
Сьогодні власники дачних і присадибних ділянок дедалі частіше застосовують нетрадиційні способи вирощування овочевих і ягідних культур: під соломою, у траншеях, у гребенях, на суміщених грядках... Ці агротехнічні прийоми не тільки дають можливість раціонально використовувати кожен метр городу, а й значною мірою полегшують важку працю городника.
Кмітливі дачники знайшли економ-заміну торф'яним таблеткам: для вирощування розсади городніх і садових культур вони дедалі частіше стали використовувати спиті чайні пакетики. Цей спосіб вирізняється простотою й ефективністю, тому ми залюбки вам про нього розповімо.
Який з різновидів капусти городньої ви б не хотіли виростити на своїй ділянці, починати цей процес потрібно з посіву насіння на розсаду. Звернувшись до місячного календаря городника, визначте сприятливий для посіву день і приступайте до підготовки.
У чому вона полягає? Потрібно продезинфікувати посуд і субстрат для розсади. Власноруч зібране насіння теж знезаражують, а потім піддають стратифікації. Якщо ви насіння купували, вивчіть інструкцію: цілком ймовірно, що воно підготовки не потребує.
Про те, як посіяти насіння капусти на розсаду, як доглядати за сіянцями і коли висаджувати їх у відкритий ґрунт, ви зможете дізнатися зі статті, розташованої на нашому сайті.
Весна завжди починається несподівано, проте це не означає, що до неї не треба готуватися, особливо, якщо у вас попереду приємні садові і городні клопоти, і тому вже в січні пора вираховувати час посіву насіння овочів на розсаду. Вирощування розсади здається заняттям простим і нехитрим, однак це оманлива простота, і ви переконаєтеся в цьому після першої ж помилки. Насправді здорова розсада в домашніх умовах вимагає не тільки якісного посівного матеріалу і ваших зусиль, а й певних знань, якими ми готові з вами поділитися.
Огірки – одні з найпопулярніших овочів, що культивуються скрізь. Їх їдять свіжими і масово заготовляють на зиму. У наших кліматичних умовах огірки вирощують розсадним способом.
Щоб отримати ранні огірочки, підготовку до посіву насіння на розсаду слід починати вже взимку: потрібно придбати насіння і субстрат, вимити ємності, визначити місце, де ви будете вирощувати сіянці, і встановити штучне джерело світла, щоб подовжити для сходів світловий день.
Зі статті, розміщеної на нашому сайті, ви зможете дізнатися, як правильно підготуватися до посіву огірків, які дні сприятливі для цієї процедури, як доглядати за сіянцями і коли їх можна висаджувати на город.
Цибуля належить до найпопулярніших овочів на нашому столі. Вона є інгредієнтом багатьох холодних і гарячих страв, тому не дивно, що овочівники та городники прагнуть збільшити врожаї цибулі, вишукуючи та придумуючи все нові способи її вирощування. Цікаву технологію було розроблено китайцями: у результаті її застосування цибулини виходять більшими та прекрасно зберігаються.
Ріпчаста цибуля – одна з найбільш корисних городніх рослин, тому вона і росте майже на кожній ділянці. Без цибулі не звариш суп, не приготуєш м'ясо, рибу або салат.
Зазвичай ріпка дозріває за два роки: з насіння до осені виростає сіянка, а на наступний рік з сіянки – ріпка. Щоб виростити з насіння цибулини за один сезон, вдаються до розсадного способу: навесні сіють насіння цибулі на розсаду і з настанням весни пересаджують сіянці на город.
У нашій статті ви знайдете інформацію про те, коли і як здійснити посів цибулі, як доглядати за сіянцями, коли вони будуть готові до пересадки на грядку, а також чому краще виростити розсаду самому, а не купувати готові сіянці.
Вігна (Vigna), вона ж спаржева квасоля, або коров'ячий горох – однорічна трав'яниста квіткова рослина родини Бобові. Квасолею ця рослина не є, але перебуває з нею в близькій спорідненості. Найбільшого поширення набула вігна в тропічній Африці, звідки рослина й походить. Згодом вігну стали розводити в Азії, а пізніше й по всьому світу, але в промислових масштабах її культивують у Мексиці, Колумбії, Китаї, Японії та у відносно невеликих кількостях у США. Окремі підвиди вігни підходять для вирощування в середній смузі Росії.
Рослина гарбуз звичайний (лат. Cucurbita pepo) – вид трав'янистого однорічника роду Гарбуз родини Гарбузові, який відносять до баштанних культур. Батьківщина рослини – Мексика. У Оахакській долині гарбуз росте як мінімум 8000 років. Ще до нашої ери гарбуз набув поширення в Північній Америці по долинах річок Міссурі і Міссісіпі. У Старий Світ гарбуз завезли іспанські моряки в XVI ст., і відтоді він широко культивується не тільки в Європі, а й у Азії. Рекордсменами з вирощування гарбуза є Китай, Індія і Росія.
Гарбузові (лат. Cucurbitaceae) – родина квіткових дводольних рослин, що налічує 130 родів і близько 900 видів. Значна частина гарбузових – багаторічні й однорічні трави, але є серед представників родини напівчагарники та навіть чагарники. Виростають гарбузові культури в країнах із теплим кліматом. Плоди багатьох гарбузових культур (дині, кавуни, огірки, гарбузи) їстівні, з деяких виготовляють музичні інструменти (лагенарія), губки й наповнювач (люфа), а є види, що їх вирощують як лікарські чи декоративні рослини.
Червоний перець, гострий перець, гіркий перець або перець чилі – висушені чи свіжі плоди деяких сортів стручкового перцю (лат. Capsicum annuum), виду роду Капсикум пасльонових культур. У роду близько 30 видів. Назва «чилі» не має стосунку до однойменної країни, а походить від ацтекського слова, що означає в перекладі «червоний». Родом червоний стручковий перець із тропіків Центральної і Південної Америки, де місцеві жителі культивували його задовго до прибуття на континент європейців.
Рослина гісоп лікарський (лат. Hyssopus officinalis), або гісоп звичайний, або синій звіробій – вид роду Гісоп родини Губоцвіті, напівчагарник, що росте в дикому вигляді в північній Африці, західній Азії, центральній, південній і східній Європі. У культурі гісоп вирощують у Північній Америці і майже на всій території Європи. Трава гісоп є найдавнішою лікарською рослиною, яку застосовували для лікування хворих ще Гіппократ і Діоскорид. Молоді пагони гісопу з листям у свіжому та сушеному вигляді використовують як пряну приправу для закусок, перших і других страв. Включають гісоп і в дієтичні страви.