Горох – посадка і догляд у відкритому ґрунті, збирання і зберігання

Автор:
Опубліковано:
Доповнено:

Рослина горохРослина горох (лат. Pisum) належить до роду трав'янистих рослин родини Бобові. Батьківщина гороху – Південно-Західна Азія, де його культивували з прадавніх часів. Зелений горох містить каротин (провітамін А), вітамін C, PP, вітаміни групи B, а також солі марганцю, фосфору, калію і заліза. Овоч горох є джерелом лізину, однією з найбільш дефіцитних амінокислот. У сучасній культурі вирощується три різновиди гороху: кормовий, зерновий та овочевий – однорічна самозапильна рослина, здатна швидко розвиватися. Горох затребуваний не лише як джерело рослинного білку та інших корисних речовин, а й як сидерат – найкращий попередник для будь-якої іншої городньої культури.

Овоч горох – опис

Коренева система у гороху глибока, стебло порожнисте, розгалужене, досягає у висоту двох із половиною метрів, залежно від сорту звичайне або штамбове, з непарноперистим складним листям, черешки якого закінчуються вусиками, що, чіпляючись за опору, утримують рослину вертикально. Квітки у гороху іноді фіолетові, але зазвичай білі, самозапильні, двостатеві, зацвітають через 30-55 днів після посіву. Перший квітконос у ранніх сортів прокльовується з пазухи 6-8 листка, а у пізніх – із пазух 12-24 листка. Нові квітконоси з'являються кожні два дні або навіть через день. Плоди гороху – боби, що мають залежно від сорту різні відтінки кольору, форму і розмір. У бобах міститься від 4 до 10 гладких або зморшкуватих насінин того ж кольору, що і шкірка стручка. Як і всі бобові, горох збагачує ґрунт азотом: на його корінні в процесі росту розвиваються корисні мікроорганізми – бактерії, що фіксують азот, засвоєний ними з атмосфери.

Посадка гороху у відкритий ґрунт

Коли садити горох у ґрунт.

Незважаючи на вибагливість гороху, виростити його на ділянці при дотриманні агротехніки нескладно. Посадка гороху у відкритий ґрунт здійснюється в кінці квітня – з двадцятого числа місяця, як тільки город трохи просохне від поталого снігу. Сходи гороху нормально розвиваються навіть при легких заморозках. Скоростиглі сорти можна висаджувати влітку, аж до кінця першої декади липня. Взагалі ж горох сіють кілька разів: з кінця квітня по початок липня з проміжком між посівами в 10 днів. Перед посадкою насіння прогрівають протягом п'яти хвилин у гарячому (40 ºC) розчині борної кислоти (2 г кислоти на 10 л води) – цей захід знижує ймовірність ураження гороху хворобами та шкідниками, зокрема личинками бульбочкового довгоносика. Після набухання в розчині кислоти насіння гороху має просохнути. Якщо з якоїсь причини ви не встигли намочити насіння для набубнявіння, сійте його сухим – до вечора воно набубнявіє вже в землі.

Вирощування гороху на ділянці

Ґрунт для гороху.

Вирощування гороху у відкритому ґрунті вимагає виконання певних умов: ділянку для гороху вибирають сонячну, з глибоким заляганням ґрунтових вод, оскільки коріння рослини йде вглиб на метр і може потерпіти від води. Ґрунт для гороху варто обрати легкий, але родючий, водневий показник ґрунту повинен бути в межах 6-7 одиниць: у кислому ґрунті рослина буде хворою і слабкою. Не любить горох бідних ґрунтів, а також тих, в яких є надлишок легкодоступного азоту. Деякі садівники рекомендують сіяти горох у пристовбурних колах молоденьких яблунь, оскільки їхні крони, що тільки почали розвиватися, не закривають горох від сонця, водночас горох збагачує для дерев ґрунт азотом. Якщо ви зважитеся на такий експеримент, підсипте в пристовбурні кола яблунь родючий ґрунт шаром 10-12 см заввишки.

Незважаючи на те, що вирощування гороху з насіння стартує ранньою весною, ґрунт для гороху краще приготувати з осені: перекопати, вносячи додатково на кожен м² по 20-30 г калійної солі і по 50-60 г суперфосфату. Кислий ґрунт нейтралізують деревною золою з розрахунку 200-400 г на м² залежно від величини кислотного показника. Наступної весни, перед посадкою, в ґрунт вносять по 10 г селітри на м². Ніколи не використовуйте в якості добрива гороху свіжий гній – рослина його не терпить, але чудово росте на ґрунтах, які угноювали під його попередників.

Рослина горох після збору

Після чого можна сіяти горох.

Добре росте горох після таких рослин, як томат, картопля, капуста, огірок, і гарбуз. Небажані для гороху такі попередники, як квасоля, боби, соя, сочевиця, арахіс і власне горох.

Після чого можна сіяти горох.

Перед тим, як садити горох, зробіть у грядках борозни завглибшки 5-7 см і завширшки 15-20 см на відстані 50-60 см одна від одної. Внесіть у борозни змішаний із золою компост і присипте його зверху городньою землею так, щоб глибина борозни залишалася приблизно 3-5 см (3 см – для важких ґрунтів, 5 см – для легких). Посів здійснюється з частотою 15-17 насінин на метр борозни, тобто відстань між насінням має бути приблизно 6 см. Борозни з насінням присипають землею, яку потім ущільнюють, аби зберегти в ґрунті вологу, а від птахів горох захищають, накривши ділянку до появи сходів світлопроникною плівкою або рибальською сіткою. Сходи з'являться за тиждень або півтора. У міжряддях гороху ви можете вирощувати редис або салат.

Горошини зеленого гороху

Догляд за горохом

Як виростити горох.

Проростає насіння вже при 4-7 ºC, та найбільш комфортною температурою для культури є 10 ºC. А ось спека гороху протипоказана, і від насіння, посадженого у спеку, ви цвітіння не дочекаєтесь.

Основний догляд за горохом – правильний полив із подальшим розпушуванням і одночасним прополюванням ділянки. Перше розпушування ґрунту проводиться через два тижні після появи сходів і супроводжується підгортанням кущиків гороху. Коли рослини витягнуться на висоту 20-25 см, поставте по ряду опори, за якими горох підійматиметься вгору. Якщо ви хочете отримати багатий урожай, якомога раніше прищипніть верхівку стебла, щоб воно пустило кілька бічних пагонів, які з часом теж можна прищипнути. Найкраще цю маніпуляцію проводити сонячного світанку, щоб до вечора ранка встигла підсохнути. Цілком імовірно, що вам доведеться зіткнутися зі шкідниками чи хворобами гороху, і ви повинні бути готові захистити від них урожай.

Горох нут на кущі

Полив гороху.

Горох дуже болісно реагує на спеку, тому в посушливу пору виникає потреба в посиленому зволоженні. Особливо потребує ця культура вологи, коли на горосі з'являються квітки. Якщо до цього моменту горох поливають у середньому раз на тиждень, то з початком цвітіння і подальшого формування плодів переходять на режим поливу двічі на тиждень. Найчастіше поливають горох і в спекотну пору – двічі на тиждень, і рясно – по 9-10 л на м². Після поливання зазвичай проводять прополювання і розпушування ділянки.

Підживлення гороху.

Підживлення гороху можна поєднувати з поливанням. Перед тим, як поливати горох, розчиніть у 10 л води столову ложку нітроамофоски – це витрата розчину на 1 м² горохової грядки. Чим удобрювати горох, крім нітроамофоски? Можна використовувати розчин коров'яку. Суху органіку (компост, перегній) і калійно-фосфорні добрива вносять уперше перед цвітінням, а вдруге після нього, а також восени, при обробці ґрунту. Азотні добрива вносять у ґрунт навесні.

Стручки гороху

Підв'язка гороху.

Стебла у гороху слабкі, тому, коли починають формуватися плоди, горох полягає під їхньою вагою і потребує підв'язування до опори. В якості опори можна використовувати кілочки або металеві прути, увіткнені уздовж ряду на відстані півтора метрів один від одного. На них натягують горизонтально дріт або мотузки. Направляйте пагони гороху з вусиками по цих розтяжках, щоб рослини прогрівалися на сонечку і провітрювалися, а не лежали на землі, загниваючи від вогкості.

Шкідники і хвороби гороху

Ворогами гороху серед комах є горохова плодожерка, листовійка, капустяна і городня совка. Совки, як і листовійки, відкладають яйця на листках гороху. Вилупившись, гусінь совок об'їдає наземні частини рослин, а личинки листовійки, харчуючись листям, загортаються в нього. Метелики-плодожерки відкладають яйця на плоди, листя і квіти гороху, які буквально за тиждень стають їжею для личинок.

Як вирощувати горох на городі

Із хвороб небезпечні для гороху мозаїка і борошниста роса. Мозаїка є вірусним захворюванням, яке вилікувати неможливо, але його можна уникнути, дотримуючись агротехніки виду і сівозміни, а також правильно обробляючи до посадки посівний матеріал. Перші ознаки захворювання – уповільнений ріст і кучерявість листя, а також поява на їхніх краях зубців. Пізніше на листках проступають некротичні плями, а жилки знебарвлюються.

Грибкове захворювання борошниста роса, або сферотека, проявляється білястим пухким нальотом, який виникає спочатку в низу наземної частини, а потім поширяться на всю рослину. У результаті плоди розтріскуються і гинуть, а уражені листя та пагони з часом чорніють і відмирають.

Посадка і догляд за горохом на садовій ділянці

Обробка гороху.

Якщо ви з'ясували, чим хворіє горох, вам необхідно знати, чим обробити горох від грибка, тому що позбутися вірусу можна тільки одним способом: видалити хворий екземпляр із ділянки і спалити, а ґрунт, в якому росла хвора рослина, пролити міцним розчином марганцівки і не вирощувати на цьому місці нічого хоча б рік. Із грибком можна боротися фунгіцидами (наприклад, Квадрісом, Топазом, Топсином, Фундазолом, Скором), але найкраще спробувати лікувати сферотеку безпечними для людини народними засобами:

  • – у десяти літрах води розчиняють 40 г кальцинованої соди і 40 г тертого мила, ретельно перемішують і обприскують таким складом горох двічі з інтервалом у тиждень;
  • – 300 г листя польового осоту заливають відром води, настоюють ніч, проціджують і обприскують горох двічі з інтервалом у сім днів;
  • – піввідра подрібнених городніх бур'янів заливають гарячою водою до верху відра і настоюють кілька днів, потім проціджують настій через марлю, розводять водою у співвідношенні 1:10 й обприскують горох.

Усі обробки по листю проводяться ввечері, щоб уникнути опіку вкритих краплями наземних частин гороху сонячними променями.

Цвітіння горохових кущів

Із гусінню совок, листокруток і плодожерок борються обробкою гороху настоями помідорового бадилля та часнику. Для приготування томатного настою три кілограми подрібненого помідорового бадилля настоюють у 10 л води добу чи дві. Перед тим, як обробити горох по листю, настій проціджують. Часник для приготування лікувального настою в кількості 20 г пропускають через чавилку, заливають десятьма літрами води і настоюють протягом доби, потім проціджують і застосовують. Ці настої добре зарекомендували себе і в боротьбі з попелицями.

Збирання та зберігання гороху

Приблизно через місяць після цвітіння горох можна збирати. Плодоношення гороху триває 35-40 днів. Горох – культура багатозборова, стручки знімають через кожен день або два. Першими дозрівають боби в нижній частині куща. За сприятливих умов за один сезон із квадратного метра горохової посадки можна зняти до чотирьох кілограмів бобів.

Як садити і доглядати за горохом

Садівники вирощують переважно сорти цукрових і лущильних сортів гороху. Одна з відмінностей цукрового гороху від лущильного – відсутність пергаментного шару в стручках, і тому молодий цукровий горошок можна їсти разом зі стручком. Ніжні стручки цукрового гороху починають поступово збирати з середини червня в міру досягнення технічної зрілості. Якщо регулярно знімати з кущів усі до одного стручки, то в серпні горох може знову зацвісти і дати другий урожай. Намагайтеся знімати стручки обережно, не ламаючи стебел. Лущильні сорти збирають із кінця червня до самої осені також у міру дозрівання плодів: оскільки лущильний горох вирощують заради зеленого горошку, стручки потрібно знімати, поки вони ще гладкі й однотонно пофарбовані. Якщо на стручку промалювалася сітка, він годиться вже тільки на зерно.

Зелений горошок, тобто горох недозрілий або, як заведено говорити, у стадії технічної зрілості, зберігають у консервованому або замороженому вигляді, оскільки він швидко псується. Є третій спосіб зберігання: горошок відварюють дві хвилини в окропі, відкидають на сито, обполіскують холодною водою, закладають у сушильну шафу і тримають там 10 хвилин при температурі 45 ºC. Потім його виймають, півтори години остуджують при кімнатній температурі і знову поміщають в сушарку в температуру 60 ºC. Можна сушити горошок із додаванням цукру на деку в духовці. Готовий для зберігання горошок має зморшкувату поверхню і темно-зелений колір.

Як збирати і зберігати горох

Стиглий горох, тобто горох у стадії біологічної зрілості, можна зберігати не один рік. Однак для цього необхідно дотриматися таких умов:

  • – горох має бути повністю дозрілим;
  • – слід добре просушити горох перед закладанням на зберігання;
  • – зберігати горох потрібно в місці, недоступному для комах.

Перед тим, як зберігати горох, його вилущують і сушать у приміщенні з гарною вентиляцією дні два-три, висипавши на чистий папір. Не зберігайте горох ні в папері, ні в тканині, ні в поліетилені, оскільки комахи легко проникають крізь ці матеріали. Найкраще зберігається горох у скляних банках із металевими кришками «твіст», оскільки капронові кришки також не є перепоною для шкідників.

Цвітіння гороху

Види і сорти гороху

Вид горох посівний, або овочевий (Pistum sativus) генетично різноманітний. Його підвиди розрізняються листям, квітками, плодами і насінням. Але ця класифікація цікава тільки науковцям-ботанікам. Практики поділяють сорти гороху за термінами дозрівання на ранні, середньостиглі та пізньостиглі, а за цільовим призначенням розрізняють сорти:

Лущильні (Pisum sativum convar. sativum)

– сорти з гладким насінням, що містять багато крохмалю і не так багато вільних цукрів. Найкращі сорти лущильного гороху:

  • Дакота – стійкий до хвороб ранній і врожайний сорт із великими горошинами;
  • Овочеве диво – середньостиглий, стійкий до захворювань сорт зі стручками завдовжки 10-11 см і насінням чудового смаку, призначеними як для їжі в свіжому вигляді, так і для консервування;
  • Динга – німецький скоростиглий сорт зі слабковигнутими бобами завдовжки 10-11 см і темно-зеленим насінням у кількості від 9 до 11 штук. Сорт придатний для їжі в свіжому вигляді і для консервування;
  • Сомервуд – ядренистий, середньопізній, стійкий до хвороб і урожайний сорт із шістьма-десятьма горошинами в бобі завдовжки 8-10 см;
  • Джоф – середньопізній, стійкий до хвороб сорт із солодким насінням у бобах завдовжки 8-9 см;
  • Бінго – пізньостиглий, стійкий до хвороб високоврожайний сорт із чудовими смаковими якостями, в стручку якого в середньому по 8 насінин.
Проростання гороху

Мозкові (Pisum sativum convar. medullare)

сорти – їхні горошини у стадії біологічної стиглості зморщені, але використовують їх у фазі технічної стиглості. У них багато цукру, тому їх заморожують і використовують для консервування. Найпопулярніші сорти:

  • Альфа – найбільш ранній сорт кущової (не вилягаючої) форми з вегетаційним періодом лише 55 днів, слабковигнутим шаблевидним стручком із гострою верхівкою завдовжки до 9 см із 5-9 насінинами всередині. Сорт чудових смакових якостей;
  • Телефон – аматорський, дуже пізній високоврожайний сорт із довгим (до трьох метрів) стеблом і бобами завдовжки до 11 см з 7-9 солодкими, великими зеленими насінинами;
  • Адагумський – середньостиглий сорт високих смакових якостей із зеленувато-жовтим у стиглому вигляді насінням;
  • Віра – ранній високоврожайний сорт зі стручками завдовжки від 6 до 9 см із 6-10 горошинами.
Зелений горошок

Цукрові (Pisum sativum convar. axiphium)

– сорти з дрібним і дуже зморшкуватим насінням, що не мають у стручку пергаментного шару, тому їх можна їсти разом зі стручком. Найкращі сорти:

  • Амброзія – скоростиглий сорт, що вимагає при вирощуванні опори;
  • Жегалова 112 – високоврожайний середньостиглий сорт із прямими або слабковигнутими бобами завдовжки від 10 до 15 см із тупою верхівкою і 5-7 солодкими, ніжними насінинами;
  • Цукровий Орегон – середньоранній сорт зі стручками завдовжки до 10 см, у яких зріє по 5-7 насінин;
  • Диво Кельведона – високоврожайний ранньостиглий сорт із 7-8 великими, гладкими темно-зеленими горошинами в стручках завдовжки 6-8 см.
Оцініть, будь ласка, наш сайт. Ми так старалися ;)
Оцініть, будь ласка, статтю
Поділіться посиланням у соцмережі
Женьшень

Женьшень

Женьшень (лат. Panax) или «корінь життя» – рід багаторічних трав'янистих рослин з родини аралієві. Включає в себе 11 видів, поширений в Північній Амер...

Читати далі...
Хатіора в домашніх умовах: розмноження і догляд

Хатіора в домашніх умовах: розмноже…

Хатіора (лат. Hatiora) – рід кактусів-епіфітів із тропічних лісів Бразилії, що нараховує за різними джерелами від п'яти до десяти видів, деякі з яких ...

Читати далі...
Педілантус у домашніх умовах: догляд та розмноження

Педілантус у домашніх умовах: догля…

Рослина педілантус (лат. Pedilanthus) належить до декоративних квітучих чагарників і невеликих дерев роду Молочай родини Молочайні. Батьківщина рослин...

Читати далі...