Кінза: вирощування вдома і в саду

Коріандр, або коляндра, або кінза (лат. Coriandrum sativum) – трав'янистий однорічник роду Коріандр родини Зонтичні, який широко використовується як прянощі в кулінарії і як ароматизатор у парфумерії, миловарінні та виробництві косметики. Коріандр посівний є медоносом. Назва рослини прийшла з давньогрецької мови, і за однією версією є похідною від слова, що означає «блощиця»: в незрілому вигляді коріандр пахне, як ця розчавлена комаха. За іншою версією у твірного слова є омонім зі значенням «звіробій», тому однозначно сказати, чому коріандр названий коріандром, важко.

Для тих, хто досі не знав, повідомляємо, що кінза й коріандр – це одна й та сама рослина. З яких місць вона походить, достеменно невідомо. Можливо, що з Середземномор'я. У всякому разі, в Західну і Центральну Європу, як і в Велику Британію, коріандр потрапив із Риму, а пізніше з Європи він був завезений в Америку, Нову Зеландію та Австралію. Сьогодні кінза широко вирощується в Україні, на Кавказі, в Криму та Середній Азії.

Рослина кінза – опис

Кінза – трав’янистий однорічник із коренем веретоноподібної форми, прямостоячим, голим стеблом від 40 до 70 см заввишки, що розгалужується у верхній частині. Прикореневі листки кінзи крупнорозсічені, трироздільні, на довгих черешках, із широкими частками, надрізано-пилчасті по краях. Нижнє стеблове двічі перисто-роздільне листя сидить на коротких черешках, а середнє і верхнє – вагінальне, перисторозсічене на лінійні часточки. Квітки у кінзи, дрібні, рожеві або білі, зібрані на кінцях квітконосів у зонтичні суцвіття з 3-5 променів. Плоди коріандру – тверді, ребристі кулясті або яйцеподібні вислоплідники. Цвіте кінза в червні-липні, а плоди залежно від клімату місцевості дозрівають у липні-вересні. Насіння зберігає прорісність близько двох років. Запашну зелень називають кінзою і використовують у свіжому й сушеному вигляді, а з насіння отримують прянощі під назвою коріандр.

Вирощування кінзи в домашніх умовах

Як виростити кінзу на підвіконні

Якщо ви любитель смачної й запашної їжі, ви можете вирощувати зелень коріандру в домашніх умовах, щоб мати її до столу в будь-яку пору року. Кінза на підвіконні – постійне джерело вітамінів та інших корисних для організму речовин. Посів кінзи на розсаду здійснюють у першій половині березня: насіння коріандру розкладають по поверхні вологого субстрату на відстані 7 см одне від одного і заглиблюють приблизно на 1-1,5 см. Потім для створення тепличних умов посудину накривають склом або поміщають під прозорий поліетилен і утримують у світлому теплому місці. Якщо у вас у цю пору року день ще занадто короткий, встановіть над посудиною на висоті 20-25 см лампу денного світла або фітолампи.

Догляд за розсадою кінзи простий: поливайте субстрат, коли виникне така необхідність, і регулярно провітрюйте посіви, видаляючи з покриття конденсат. Щойно на сходах з'явиться сім'ядольне листя, покриття з посівів знімають. Через три тижні зелень кінзи можна вживати в їжу.

Вирощування кінзи у відкритому ґрунті

Посадка кінзи в ґрунт

У відкритому ґрунті кінзу бажано вирощувати після таких рослин, як кабачки, огірки, патисони та споріднені з ними культури. Для вирощування кінзи на городі вам буде потрібно добре освітлене місце, закрите від протягів. Непогано росте кінза й у притінку, а ось затінок їй протипоказаний: кущики ростуть слабкими, з малою кількістю листя і швидко утворюють квіткові стрілки, а плоди виходять дрібними й довго зріють. Не можна сіяти коріандр у низинах, інакше він вимокне ще до дозрівання. Найкраще росте кінза на нейтральному або слабколужному суглинному або супіщаному ґрунті.

На фото: Як цвіте кінза у відкритому ґрунті

Ґрунт під посів коріандру перекопують із перегноєм (піввідра на кожен м² ділянки), змішаним із невеликою кількістю деревної золи, яку можна замінити комплексними мінеральними добривами з розрахунку 20-30 г на ту ж одиницю площі. Посів здійснюють із березня по травень: проростати насіння кінзи починає при температурі ґрунту 4-6 ºC, але що сильніше прогрітий ґрунт, у який ви кинете насіння, то швидше з'являться сходи.

Сухе (це важливо) насіння коріандру розкладають по 2-3 штуки в неглибокі борозенки на відстані 8-10 см. Між борозенками слід зберігати дистанцію 10-15 см, щоб рослини, що розвиваються, не затуляли одна одну від сонячного світла. Закладають посівний матеріал на глибину 1,5-2 см, після чого грядку поливають. Залежно від сорту кінзи, погоди й умов зберігання насіння сходи з'являються впродовж одного-трьох тижнів.

Догляд за кінзою на городі

Трохи підрослі сходи проріджують, щоб у кожного сіянця була достатня площа живлення і рослини, як-то кажуть, не боролися за місце під сонцем. Із декількох сходів, які виросли в одному гнізді, залишають найміцніший сіянець, а інші видаляють. Догляд за кінзою надалі складається з поливань, розпушування ґрунту й боротьби з бур'янами.

На фото: Вирощування кінзи на городі

Полив кінзи

Після посіву ділянку регулярно та рясно поливають, щоб проростаюче насіння не відчувало браку вологи. Коли з'являться перші сходи, полив скорочують, і в подальшому підтримують ґрунт на ділянці в злегка вологому стані. Підсилюють полив, коли кінза почне нарощувати зелену масу, інакше рослина рано піде в цвіт. Коли ж почнуть дозрівати плоди, полив скорочують до мінімуму. Після природного або штучного зволоження ділянки бажано розпушувати в міжряддях ґрунт, тому що на ущільнених ґрунтах кінза дає мало зелені й раніше утворює суцвіття.

Підживлення кінзи

Усі поживні речовини вносять у ґрунт на ділянці перед посівом, а впродовж активного росту кінзу добривами не підживлюють. Восени на ділянку, де в наступному році планується вирощувати коріандр, уносять компост і фосфорно-калійні добрива, а навесні перед посівом – азотні.

На фото: Цвітіння кінзи на городі

Забирають зелену масу в міру наростання. Коли рослина почне формувати квітконоси, кількість зелені значно зменшиться, листя стане грубим й харчові якості кінзи погіршаться. Якщо ви будете дотримуватися агротехніки культури та правильно за нею доглядати, то за сезон зможете зняти з кожної рослини три врожаї зелені. Після коріандру на ділянці найкраще вирощувати баклажани й інші пасльонові культури.

Шкідники і хвороби коріандру

Хвороби коріандру

При поганому догляді або вирощуванні в невідповідних для рослини умовах кінзу можуть уразити рамуляріоз, іржа та борошниста роса.

Рамуляріоз – грибкове захворювання, що буквально знищує кінзу в сезони з холодним літом і підвищеною вологістю, коли випадає рясна вранішня роса. На листі кінзи з'являються бурі плями, що згодом вкриваються сіруватим нальотом, рослина виглядає, як обпечена, і незабаром гине. Щоб знищити інфекцію, слід протруювати насіння коріандру перед посівом розчином Фітоспоріну-М і не вирощувати культуру два роки поспіль на одній ділянці.

Іржа – теж грибкове захворювання, поширене й шкідливе. На листках рослини з'являються темно-рудого кольору пустули, що розриваються і розсипають спори грибка, які розносить вітер або комахи. Боротися з іржею на коріандрі слід тими ж способами, що і з рамуляріозом, тобто виключно профілактичними заходами.

Борошниста роса – грибкова хвороба, яку можна впізнати по білястому нальоту на надземних органах рослин. Цей наліт поступово стає щільнішим і темніє до бурого відтінку. Прогресує захворювання в спекотну суху погоду при різких коливаннях вологості й температури. Іноді причиною розвитку інфекції є надлишок у ґрунті азотних добрив. Уражені росою рослини потрібно відразу видалити з ділянки та спалити. Боротися із захворюванням можна нетоксичними народними засобами: обробляти по листю кислим молоком, розчином свіжого коров'яку або кальцинованою содою, настоєм заброджених бур'янів.

Шкідники кінзи

Зі шкідників для коріандру найнебезпечніший насіннєїд, зонтична та смугаста блощиця й озима совка, точніше, її гусінь. Оскільки обробляти рослину інсектицидами не можна, борються з насіннєїдом тільки протруюванням насіння перед посівом. Восени необхідно проводити на ділянці ретельне збирання рослинних залишків і подальше глибоке перекопування ґрунту. Гусінь совки доведеться збирати вручну, як і блощиць, проте якщо кінзою засіяна занадто велика площа, обприскайте рослини кілька разів настоєм лушпиння цибулі, розчином гірчиці або золи.

Види і сорти кінзи

Пропонуємо вам знайомство з найвідомішими сортами кінзи.

• Карібе – новий гібридний сорт голландської селекції, який вирізняється великою кількістю листя і приємним, сильним ароматом. Це холодостійкий однорічник із ніжним листям, які використовують як приправу до салатів, других і перших страв, а насіння рослини застосовують для приготування маринадів і кондитерських виробів;
• Янтар – сорт із гарною облистяністю, високою ароматичністю й уповільненим стрілкуванням. Рослина багата на ефірні олії: зелень використовують для салатів, перших і других страв, а насіння – для кондитерських виробів, ковбас і маринадів;
• Бородинський – середньостиглий сорт, призначений для приготування приправ і вживання в свіжому вигляді. Рослина має приємний смак і тонкий аромат;
• Дебют – середньостиглий сорт, стійкий до стеблування. Використовується для приготування їжі та маринадів;
• Стимул – середньопізній сорт із компактною розеткою з глянцевого, темно-зеленого листя діаметром 25-30 см. Дуже корисний та смакує у салатах, м'ясних стравах і супах;
• Венера – пізній сорт коріандру зі злегка піднятою розеткою листя. Зелень цього сорту має вишуканий аромат, приємний смак, застосовується для оформлення страв і як добавка до салатів, а насіння використовують для ароматизації кондитерських виробів і хліба, а також для приготування маринадів;
• Тайга – пряний сорт пізнього строку дозрівання, що вирізняється яскравим забарвленням листя, його великою кількістю і своєрідним ароматом. Зелень використовують для приготування страв, а насіння як приправу;
• Авангард – низькорослий середньостиглий сорт зі злегка піднятою розеткою і сильним ароматом. Свіже та сушене листя використовують для приготування різних страв, а насіння – для маринадів.

На фото: Вирощування корисної і пряної кінзи

Затребувані в культурі також сорти коріандру Олексіївський, Король ринку, Ранній, Кіровоградський і Жовтневий.

Властивості кінзи – шкода і користь

Корисні властивості кінзи

Листя і стебла кінзи містять рутин, каротин, вітаміни, мікроелементи й ефірні олії, а плоди рослини – стероїдні сполуки, дубильні речовини, сахарозу, фруктозу, глюкозу, поліфеноли, жирні олії, пектин, алкалоїди, крохмаль і ефірну олію. Корисні властивості кінзи підсилюють сім органічних кислот, що містяться в ній: лінолева, олеїнова, ізоолеїнова, аскорбінова, міристинова, стеаринова й пальмітинова.

Завдяки своєму складу кінза має сечогінну, протицингову, глистогінну, болезаспокійливу й відхаркувальну дію. Вона дезінфікує шлунково-кишковий тракт, підвищує апетит, покращує моторику кишківника, знижує рівень кров'яного тиску, допомагає впоратися з безсонням, знімає нервову напругу, набряки, покращує зір, посилює потенцію, стимулює роботу нирок, бадьорить і тонізує.

Сік кінзи зміцнює ясна й зменшує їхню кровоточивість, заспокоює зубний біль, дезінфікує ротову порожнину при стоматиті. Зелень виводить з організму шкідливий холестерин і благотворно впливає на роботу серцево-судинної системи. Кілька листочків кінзи знижують дію алкоголю і позбавляють від похмілля.

Кінза – протипокази

Протипоказана кінза при цукровому діабеті, ішемічній хворобі серця, тромбозі й тромбофлебіті, після інфаркту й інсульту, в період вагітності та грудного вигодовування. Неприємні наслідки можуть виникнути й у абсолютно здорових людей після переїдання зелені кінзи: порушуються сон і менструальний цикл, слабшає пам'ять. Іноді від надмірного вживання зелені рослини виявляються алергічні реакції: висип на шкірі, болі в животі, нудота, блювота, розлад шлунку. При перших же ознаках алергії необхідно прийняти антигістамінний препарат, інакше ситуація може різко ускладнитися набряком Квінке й анафілактичним шоком.

• Квасоля: вирощування на городі, зберігання, сорти
• Кіноа на сучасному городі