Вігна: боби, які можуть здивувати
Вігна (Vigna), вона ж спаржева квасоля, або коров'ячий горох – однорічна трав'яниста квіткова рослина родини Бобові. Квасолею ця рослина не є, але перебуває з нею в близькій спорідненості. Найбільшого поширення набула вігна в тропічній Африці, звідки рослина й походить.
Згодом вігну стали розводити в Азії, а пізніше й по всьому світу, але в промислових масштабах її культивують у Мексиці, Колумбії, Китаї, Японії та у відносно невеликих кількостях у США. Окремі підвиди вігни підходять для вирощування в середній смузі Росії.
Бобова рослина вігна
Вігна – опис
Вігна – однорічник, зовнішнім виглядом нагадує квасолю. Залежно від різновиду рослини її стручки можуть виростати до розмірів 30-90 см. Період цвітіння у скоростиглих підвидів вігни триває один-два тижні, а у пізньостиглих – 8-10 тижнів. Вігна може рости практично на будь-яких ґрунтах, але погано зносить сухі ґрунти: рослина потребує рясного зволоження, особливо в період цвітіння та формування плодів.
Склад, властивості та протипокази вігни
Вживати боби вігни краще в недостиглому вигляді, до того, як у них утворюються волокна. У цьому разі вони дійсно нагадують смаком спаржу. Зазвичай стручки вігни для приготування страв піддають термообробці, але можна їх їсти й сирими. Для тривалого зберігання плоди вігни консервують або заморожують.
Основна харчова цінність вігни полягає у високому вмісті в ній білка. За цим показником продукт перевершує рибу та наближається м'яса, звідси й ще одна назва вігни – «городнє м'ясо». При цьому калорійність плодів достатньо низька. 100 г плодів містять 3,0 г білка, 0,4 г жирів, 18,8 г вуглеводів. До складу плодів вігни входять цінні для людини речовини: вітаміни A, C, B 1, B 2, B 5, B 6, PP, лужні та лужноземельні метали, марганець, мідь, залізо, цинк, фосфор, селен, а також амінокислота аргінін, що міститься в білку та пектині.
Аргінін є природним аналогом інсуліну й ефективно регулює рівень цукру в крові, що особливо важливо для лікування та профілактики цукрового діабету.
- при анемії;
- при надмірній вазі;
- при проблемах травної системи;
- при хворобах печінки та жовчного міхура;
- при сечокам'яній хворобі.
Як лікувальний препарат приймають також відвар із сушених стручків вігни. При гастриті допоможе пюре з насіння рослини, а відвар із квіток вігни корисний при наявності каменів у нирках.
Вживаючи продукт у сирому вигляді, потрібно дотримуватися обережності: стручки містять певнуу кількість токсинів, що гинуть при термообробці.
Ще одним протипоказом може стати індивідуальна незносність вігни.
Як виростити вігну в середній смузі
Сіяти вігну можна, коли температура повітря встановиться на позначці 12 °С, а ґрунт на глибині 10 см прогріється до 9 °С. З огляду на те, що сходи рослини категорично не зносять низьких температур, краще займатися посівом у третій декаді травня. Місце посадки має бути сонячним і захищеним від вітру. Склад ґрунту вирішального значення не має, але краще все ж сіяти вігну в легких нейтральних і слабкокислих ґрунтах.
Неприпустимо вирощувати вігну після бобових культур.
Поки не встановиться стабільно тепла погода, сходи вігни бажано вкривати.
Бобові зазвичай насичують ґрунт азотом, тому підживлень нітратами не потребують. У випадку з вігною це не так: азотні добрива їй так само необхідні, як і калійно-фосфорні. Чудовий ефект показали мікродобрива та гній.
Вігну вражають ті ж хвороби та шкідники, що паразитують і на інших бобових культурах. У профілактичних цілях слід у кінці сезону прибирати з грядки рослинні залишки та дотримуватися сівозміни.