Коріандр: посадка та догляд у відкритому ґрунті, властивості та застосування

Коріандр: посадка і догляд у відкритому ґрунтіКоріандр овочевий (лат. Coriandrum sativum), або коріандр посівний – трав'янистий однорічник, що належить до роду коріандр родини Зонтичні. Ця рослина культивувалася як лікарська та як прянощі ще в Стародавньому світі – Єгипті, Греції і Римі. Коріандр має приємний аромат, який використовують у косметиці, парфумерії та миловарінні. Походить він, найімовірніше, зі Східного Середземномор'я, а в Західну та Центральну Європу коріандр завезли римляни. У XV-XVII століттях він потрапив до Нової Зеландії, Австралії й Америки. Сьогодні цю рослину вирощують повсюдно.

Рослина коріандр – опис

Корінь у коріандру веретеноподібний, стебло голе, прямостояче, у верхній частині розгалужене, сягає у висоту від 40 до 70 см. Широколопатеві, трироздільні, розсічені на великі частини, надрізано-пилчасті по краю прикореневі листки коріандру розташовані на довгих черешках. Черешки нижніх стеблових двічі перистороздільних листків набагато коротші, ніж у прикореневих. Середні та верхні стеблові листки – вагінальні, сидячі, а їхні листові пластини розсічені на перисті лінійні часточки. Запашна зелень коріандру посівного, яку заведено називати кінзою, є популярною добавкою до салатів, м'яса та риби.

Вирощування коріандру з насінняНа фото: Вирощування коріандру з насіння

Цвіте коріандр у червні або липні складними парасольками з 3-5 променів, що розташовані на кінцях квітконосів і складаються з дрібних рожевих або білих квіток, які приваблюють бджіл. Рослина є чудовим медоносом. Плід коріандру – твердий яйцевидно-кулястий вислоплідник із прямими та звивистими реберцями.

Вирощування коріандру з насіння

Якщо ви посієте насіння коріандру в ґрунт у квітні, коли зійде сніг і відтане земля, перше листя кінзи ви зможете зірвати на початку літа. Але скориставшись розсадним насіннєвим способом, ви зможете отримати урожай зелені раніше. Для цього потрібно в лютому посіяти насіння в скляночки (коріандр не любить пересадок) із ґрунтовою сумішшю на глибину 1,5 см, накрити посіви плівкою і помістити їх на підвіконня. У домашніх умовах насіння коріандру проростає через 1-2 тижні, і тільки-но це станеться, плівку з посівів знімають. Догляд за розсадою полягає в нечастому, але рясному зволоженні субстрату, причому краще застосовувати спосіб нижнього поливу, в піддон. У стадії розвитку у сіянців першої пари справжніх листочків посіви проріджують, щоби сіянці не заважали один одному розвиватися.

Коли розсада підросте та зміцніє, її прищипують і впродовж двох тижнів загартовують: виносять ненадовго на відкрите повітря, захищаючи від опадів і протягів. Щодня тривалість прогулянки збільшують доти, доки сіянці не звикнуть до середовища, в якому їм належить рости надалі.

Посадка коріандру у відкритий ґрунт

Ґрунт для коріандру.

Грядку для коріандру розміщують на сонці або в притінку. Ґрунт цій рослині потрібен максимально пухкий, щоб у коренях не застоювалася вода.

Для підвищення пухкості та водопроникності ґрунту в нього під перекопування додають пісок.

Поліпшити родючість ділянки можна, додавши в ґрунт по піввідра перегною або компосту і кілька жмень деревної золи на кожен м². Можна внести й мінеральні комплексні добрива з розрахунку 20-30 г/м².

Як і коли садити коріандр.

У відкритий ґрунт сіянці висаджують, коли встановиться тепла погода та мине загроза поворотних заморозків. Зазвичай такі умови складаються до другої декади травня. На підготовленій і удобреній ділянці на відстані 15-20 см одна від одної викопують ямки такої глибини, щоб у них помістилася коренева система сіянців разом із земляною грудкою. Якщо земля суха, ямки потрібно обов'язково пролити. Розсаду перед пересадкою теж поливають, щоб було легше витягувати її зі скляночок. Пересадку здійснюють методом перевалки, намагаючись не пошкодити коріння рослин. Після заповнення ямок ґрунтом поверхню грядки злегка ущільнюють і ще раз поливають.

Догляд за коріандром на городі

Як вирощувати коріандр.

Посадка та догляд за коріандром на городі зовсім не обтяжливі: вам потрібно буде поливати рослину, розпушувати в міжряддях ґрунт і полоти бур'яни. Щоб полегшити собі завдання, багато городників застосовують прикореневе мульчування грядки органічними матеріалами.

Посадка і догляд за коріандромНа фото: Цвітіння коріандру

Зелень коріандру (кінзу) можна зрізати, коли сіянці сягнуть у висоту 20 см.

Полив і підживлення коріандру.

На початку росту, відразу після пересадки сіянців на грядку, полив здійснюють не рідше двох разів на тиждень, витрачаючи по 3-5 л води на 1 м² ділянки, а в період активного росту зеленої маси об’єм збільшують до 5-8 л на ту ж одиницю площі. На стадії дозрівання насіння, тобто з початку формування парасольок, об’єм води при поливі 1 м² ділянки зменшують до 2-3 л. Воду для зволоження ґрунту використовують відстояну та підігріту на сонці.

Підживлювати коріандр у період зростання не потрібно: рослині досить тих добрив, які ви внесли в ґрунт, готуючи ділянку під посадку.

Шкідники та хвороби коріандру.

Небезпеку для коріандру становлять такі грибкові захворювання, як борошниста роса, іржа та рамуляріоз.

Інфекція, що збуджує рамуляріоз, стає особливо активною у вологу холодну погоду з рясними росами. Діагностувати захворювання можна по бурих плямах на наземних органах рослини. Надалі ці плями вкриваються сіро-білим нальотом, рослина виглядає, як обпечена, і швидко гине. Хворі екземпляри слід негайно видаляти з грядки та спалювати. Боротися з рамуляріозом на коріандрі можна тільки агротехнічними способами: дотриманням сівозміни, знищенням рослинних залишків восени та протравленням насіння перед посівом.

Борошниста роса розпізнається по неохайному білястому нальоту, що вкриває листя і стебла коріандру. Із розвитком захворювання наліт темніє, буріє, і його зелень стає непридатною в їжу. При перших же симптомах хворі рослини слід видаляти, а здорові можна обробити рослинними фунгіцидами: настоєм деревної золи, коров'яку, розведеним соком збродженої трави або розчином кисломолочної сироватки.

Іржу можна впізнати по опуклих смугах або концентрованих пустулах темно-рудого кольору, що з'являються на нижньому боці листків. Ці утворення з часом лопаються і з них розлітаються спори гриба, заражаючи здорові рослини. Оскільки зелень коріандру використовується в їжу, знищувати інфекцію хімічними препаратами вкрай небажано. У боротьбі з іржевим грибком, як і в боротьбі з рамуляріозом, застосовують агротехнічні прийоми.

Зі шкідників коріандр може потерпіти від насіннєїда, щитника лінійчастого, попелиці та зонтичної молі.

Коріандровий насіннєїд, або коріандрова оса, завдає шкоди не тільки коріандру, а й іншим культурам, що належить до родини Зонтичні: фенхелю, кмину, кропу й анісу. Насіннєїд – невелика чорна комаха з прозорими крилами, що нагадує осу. Він виїдає внутрішність насіння, залишаючи лише лушпиння. Шкідник може потрапити на грядку разом із зараженим посівним матеріалом, тому насіння перед посівом бажано прогріти впродовж години у воді температури 70-75 ˚С. Для того, щоб вода за годину не охолола, насіння поміщають у термос. Перед посівом у ґрунт знищіть на ділянці бур'яни, а після пересадки на грядку сіянців або появи сходів виполюйте бур'ян, щойно він з'являється. Восени знищуйте на ділянці всі рослинні залишки та перекопуйте ґрунт на глибину штиха лопати. Не вирощуйте коріандр на ділянці, де до нього росли споріднені культури, оскільки у всіх представників зонтичних одні й ті ж самі шкідники.

Умови вирощування коріандру овочевогоНа фото: Як цвіте коріандр

Графозома смугаста, або щитник лінійчатий, або італійська блощиця – червона комаха з чорними смужками, що сягає в довжину 1 см. Щитник належить до шкідників зонтичних культур і харчується молочком ще не дозрілого насіння, висмоктуючи його з проколів. Оскільки в другій половині літа використовувати інсектициди вкрай небажано, блощиць доведеться збирати вручну. Незаселені шкідником парасольки можна захистити від окупації шкідником, обв'язавши їх марлею. Цей захід може допомогти й при збиранні насіння: коли воно дозріє, то не впаде на землю, а залишиться в марлевому мішечку.

Зонтична міль, вона ж анісова, кропова й морквяна, пошкоджує не тільки зонтичні культури, а й насіннєві екземпляри селери, моркви та інших рослин. З'являється міль у травні або червні і відкладає на верхівках пагонів яйця, а через 4-5 днів із них з'являються личинки. Гусінь молі їсть квітки, квітконіжки, зав'язі й обплутує їх павутиною. Знищивши суцвіття, вона перебирається на листки коріандру, заляльковується на них, а в серпні знову починається літ метеликів. Щоб на ділянці з коріандром не з`явилася міль, не дозволяйте там рости бур'янам. Особливо привабливий для цих шкідників борщівник. Знищити міль під час першого лету можна препаратами Актара, Іскра, Моспілан і подібними.

Попелиця – шкідник, який уражає буквально всі культури та дикорослі рослини. Є безліч способів знищення попелиці хімічними та народними засобами. Якщо ви виявили шкідника навесні або на початку літа, обробіть коріандр інсектицидом, але якщо попелиця з'явиться в другій половині сезону вегетації, застосовувати хімікати вже не можна. Обприскати рослини мильним півтораденним настоєм часнику.

Збирання і зберігання коріандру

Молоде листя коріандру збирають, коли рослина сягає висоти 15-20 см і окремі екземпляри починають формувати бутони. Кожну другу рослину зрізають або висмикують із коренем. Якщо ви зрізали кінзу для їжі, то вжити її в їжу бажано в цей же день, а якщо ви заготовлюєте зелень на зиму, то очистіть її від землі та висушіть під навісом у затінку або в провітрюваному приміщенні, розклавши на папері чи тканині тонким шаром. Під час сушіння листя ворушать, щоб воно сохло рівномірно. Зрізаний коріандр більше не відростає.

Насіння коріандруНа фото: Насіння коріандру

Якщо ви вирощуєте коріандр для збору насіння, то майте на увазі, що воно може після дозрівання обсипатися. Щоб цього не сталося, збір насіння здійснюють у стадії воскової стиглості.

Рослини зрізують під корінь, в'яжуть у невеликі пучки та сушать у підвішеному стані вниз «головою» в приміщенні, підстеливши під рослинами тканину або клейонку. Дозріваючи та висихаючи, насіння висипатиметься на підстилку, а те, що не впаде саме, витрушують із парасольок.

Зібране насіння просівають через сито з великими вічками та зберігають у щільно закритих скляних банках. Так само зберігають і сушену кінзу.

Види та сорти коріандру

Крім коріандру посівного, в дикій природі можна зустріти ще один вид: Coriandrum tordylium, який у культурі не вирощується.

Із сортів коріандру посівного найбільше поширені такі:

  • Ранній – скоростиглий сорт із ніжною і пряною зеленню;
  • Янтар – сорт із рясною ніжною зеленню, що вирізняється сильним ароматом і високим умістом ефірних олій;
  • Дебют – середньостиглий урожайний сорт, насіння якого дозріває за 35-50 днів. Дебют – середньостиглий урожайний сорт, насіння якого дозріває за 35-50 днів. Густолистий напіврозлогий кущик Дебюту виростає у висоту до 30 см;
  • Бородинський – теж середньостиглий пряний коріандр, який вживається як у свіжому вигляді, так і в консервованому;
  • Стимул – пізній сорт, насіння якого дозріває за 100-120 днів. У нього компактна розетка з темно-зеленого листя, що сягає у висоту 30 см;
  • Тайга – пряна рослина пізнього строку дозрівання з яскравим листям і сильним ароматом;
  • Авангард – низькорослий середньостиглий сорт із високим вмістом ефірних олій у листі середнього розміру;
  • Венера – пізній сорт із напівпіднятою розеткою запашного листя.

Властивості коріандру – шкода та користь

Корисні властивості коріандру (застосування).

До складу коріандру входять вітаміни (A, C, P, B 1, B 2), алкалоїди, жирні й ефірні олії, дубильні речовини, цукор і крохмаль. Кінза є ефективним жовчогінним, антисептичним, загальнозміцнюючим і відхаркувальним засобом, а ефірна олія, що міститься в ній, знімає неврологічні та ревматичні болі. Настої і відвари кінзи застосовують при порушенні обміну речовин, захворюваннях шлунку, кольках, неврозах, циститі, метеоризмі, геморої та інших захворюваннях і хворобливих станах.

Посадка коріандру і догляд на городіНа фото: Суцвіття коріандру

Насіння коріандру – не тільки сировина для кулінарного, пивоварного, кондитерського та лікерного виробництва: воно використовується як добавка для поліпшення аромату та смаку різних лікарських препаратів, а також для стабілізації серцевої і мозкової діяльності, бадьорить, але водночас заспокоює при стресових станах і істериці, підвищує апетит, сприяє засвоюваності їжі, позитивно впливає на працездатність статевих залоз, має бактерицидну, вітрогінну та потогінну властивості. Коріандр знімає судоми, тому його прийом показаний епілептикам.

Олію коріандру в народній медицині використовують для поліпшення пам'яті та при нервовій перевтомі. Її додають у мазі від ревматичних болів. Має олія коріандру також кровоспинну дію, тому її застосовують для зупинки післяпологових кровотеч.

Коріандр – протипокази.

При дотриманні призначеного дозування коріандр нешкідливий. Відмовитися від уживання коріандру слід лише хворим на цукровий діабет, тромбофлебіт, ішемічну хворобу серця, гастрит із підвищеною кислотністю і тим, хто переніс інфаркт міокарда. При ниркових патологіях слід уживати коріандр з обережністю. Перевищення дозування і занадто тривале вживання продукту може привести до порушення сну, пам'яті й розладу менструального циклу.

1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 голоси(ів))
Загрузка...

Додати коментар


Захисний код
Оновити

 
X
Отримуйте корисні поради
з квітникарства і садівництва
Вже підписалося 28 748 садівників!
Я вже підписався, не показуйте форму.
X
Знавець квітів? Що ж це? 😜
😃 Вірно!
Зіграти ще раз
😥 Не вірно!
Зіграти ще раз
Не хочу грати, не показувати форму.