Ялівець козацький (лат. Juniperus sabina) – хвойний чагарник, найпоширеніший вид роду Ялівець родини Кипарисові. У дикій природі цей вид зустрічається в лісах і гаях степової зони, на піщаних дюнах і скелястих схилах Малої і Південно-східної Азії, Центральної Європи, Кавказу, Примор'я, Уралу й Сибіру.
Тютюн справжній (лат. Nicotiana tabacum), або тютюн віргінський є видом трав'янистих рослин роду Тютюн родини Пасльонові. У промислових масштабах цей вид тютюну вирощують заради листя, з якого виготовляють тютюнові вироби для куріння.
Батьківщиною тютюну є Перу та Бразилія. Перший опис тютюну та способів його використання дав Бернардіно де Саагун у XVI столітті в «Загальній історії справ Нової Іспанії». Спирався науковець на відомості, отримані від ацтеків, які називали тютюн травою пісітель і використовували для лікування головного болю, гнійних ран, застуди, нежиті, пухлин, здуття живота та інших хвороб. Тютюн отримав свою наукову назву на честь французького посла в Португалії Жана Ніко, який у 1560 році прислав насіння цієї рослини в Париж.
Сьогодні тютюн вирощують для виготовлення сигар, сигарет, цигарок, самокруток та інших виробів для куріння, а нікотинову кислоту широко використовують для лікування таких хвороб, як діарея, дерматит, глосит, стоматит і інших захворювань. Однак слід пам'ятати, що нікотин дуже токсичний, а деякі речовини, що містяться в тютюні, канцерогенні.
Пижмо звичайне (лат. Tanacetum vulgare) є багаторічною трав'янистою рослиною родини Айстрові, або Складноцвіті, типовим видом роду пижмо. У народі пижмо називають дикою горобинкою, приворотнем і криворотом. У дикій природі ця рослина лісостепової і лісової зони зустрічається на дорогах, у полях, чагарниках, на узліссях, на суходільних луках, у березових лісах по всій території Європи, а також у Монголії, Киргизстані, Казахстані, Туреччині, Кореї та Японії.
Стародавні народи (перси, єгиптяни та греки) використовували пижмо для бальзамування трупів, а з його коренів отримували зелений барвник. Пижмо є кормом для овець, оленів, бабаків і ховрахів, однак у великих кількостях може викликати у тварин отруєння. У деяких розвинених країнах пижмо культивують як ефіроолійну рослину, яку використовують у хіміко-фармацевтичній і харчовій промисловості.
Звіробій (лат. Hypericum) – рід квіткових рослин родини Звіробійні, хоча раніше цей рід включали в родину Клузієві. У дикій природі представники цього роду найчастіше зустрічаються в районах із помірним кліматом і під тропіками в південних областях північної півкулі. У великій кількості вони виростають у Середземномор'ї. Назва роду є латинізацією грецького слова, що складається з двох коренів, які перекладаються як «близько» і «верес». Тобто звіробій – трава, що росте поблизу вересу. У роду близько 300 видів, але в нашому кліматі здебільшого ростуть звіробій звичайний і звіробій чотиригранний. Ці види вирощуються і в культурі поряд із вічнозеленими звіробоями, які культивують як декоративні рослини.
Деревій – великий рід родини Складноцвіті, або Айстрові, що налічує близько 150 видів. Рослина деревій звичайний (лат. Achillea millefolium), або серпоріз, кривавник, маточник тощо є типовим видом роду деревій. Назва роду походить від імені «Ахілл»: цей міфічний герой застосовував деревій для заліковування ран. Видовий епітет («mille» – тисяча, «folium» – листок) рослина отримала через численні сегменти листка. Поширена рослина в Європі й Азії, занесено її й на інші континенти. Зростає деревій у лісовій, степовій і лісостеповій зонах, у лугових степах, серед чагарників, на узліссях, у рідколіссі, уздовж доріг, на пустирях, по ярах, по берегах водойм і на околицях полів. У культурі деревій вирощується як декоративна, лікарська й пряна рослина.
Дерево клен гостролистий (лат. Acer platanoides), або клен платановидний, або клен платанолистий – вид клена, який набув значного поширення на території Західної Азії та Європи. Північна межа ареалу цього виду доходить до південних районів Скандинавії, Карелії і Фінляндії, а південна закінчується біля північного Ірану. Зростає клен гостролистий у змішаних і листяних лісах невеликими групами або поодиноко.
Квітка Квітка ерантіс (лат. Eranthis) представляє рід багаторічних рослин родини Жовтецеві, що налічує сім видів. У перекладі з давньогрецької мови назва роду означає «весняна квітка». Представники цього роду ростуть в Азії і Південній Європі. Два види є китайськими ендеміками, один – ендемік сибірських гір, один – японського острова Хонсю. Типовий вид роду було завезено з Європи в Північну Америку, і тепер його там можна зустріти навіть у дикій природі. У культурі ерантіс із 1570 року.
Гортензія деревовидна (лат. Hydrangea arborescens) – вид рослин роду гортензія родини Гортензієві, що зустрічаються в дикій природі на сході Північної Америки. Це найбільш невибагливий і поширений вид роду, який легко витримує суворі зимові морози.
Хеномелес японський (лат. Chaenomeles japonica), або айва японська – вид квіткових дводольних рослин роду Хеномелес родини Розові. Батьківщиною виду є Японія, хоча рослина широко вирощується також у Китаї та Європі. Родова назва дослівно перекладається з грецької як «розколоти яблуко».
Спірея сіра (лат. Spiraea x cinerea) – швидко зростаючий декоративний листопадний чагарник, гібрид між спіреєю білувато-сірою та спіреєю звіробоєлистою. Виведено спірею сіру норвезькими селекціонерами в 1949 році. Родова назва походить від грецького слова, що означає «вигин». У народі всі спіреї називають таволгами, хоча таволги є трав'янистими, а не чагарниковими рослинами.
Рослина катальпа (лат. Catalpa) належить до роду родини Бігнонієві, представники якої ростуть у Північній Америці, Вест-Індії, Японії та Китаї. Індіанці використовували вид катальпа бігнонієвидна як лікарську рослину для лікування малярії та кашлюку, називаючи її «катоба», а італійський лікар і ботанік Скополія, який уперше описав цей рід, без лихого наміру спотворив його індіанську назву – «катальпа». За різними даними рід налічує від 10 до 38 видів, деякі з них вирощують як декоративні рослини в різних регіонах світу, зокрема в Україні, Білорусі та на півдні Росії.
Спірея Вангутта (лат. Spiraea x vanhouttei) – швидко зростаючий декоративний чагарник родини Розові, листопадний гібрид між спіреєю трилопатевою та спіреєю кантонською. У культурі спірея Вангутта з 1868 року.
Гортензія волотиста (лат. Hydrangea paniculata) є видом роду Гортензія родини Гортензієві, поширеним у природі в Японії, Китаї і на півдні Сахаліну. Ця приваблива й швидко зростаюча культура широко використовується в ландшафтному дизайні.
Чистець (лат. Stachys), або стахіс – рід напівчагарників або трав'янистих багаторічників і однорічників родини Глухокропивові. «Стахіс» означає «колос»: саме так виглядають суцвіття чистцю. Батьківщина стахіса – Мала Азія й Балкани, звідки він поширився по Європі й Азії й урешті-решт став культурною рослиною. У роду понад 300 видів, що виростають сьогодні всюди, крім Нової Зеландії й Австралії. Вирощують чистець як декоративну й лікарську рослину.
Спірея японська (лат. Spiraea japonica) – вид декоративних чагарників родини Розові, в природі ростуть у Китаї та Японії. У наших широтах ця декоративна протягом усього сезону рослина відома давно – з 1870 року. Використовують її для створення бордюрів, живоплотів і тривало квітучих груп, низькорослі форми вирощують у рокарії, альпінаріях, міксбордерах, вирощують їх також у якості ґрунтопокривної рослини.