Садові лікарські рослини

Багатьма базилік сприймається тільки як пряна трава, однак ця рослина має також цілющі властивості та здатна якщо не вилікувати від недуги, то значною мірою полегшити хворобливий стан. Людство застосовує базилік у кулінарних і лікувальних цілях уже близько п'яти тисячоліть. У кулінарії за цей час він заслужив титул короля пряних трав. Сьогодні існує безліч сортів цієї трави, що відрізняються зовнішнім виглядом, смаком і пахощами.

Трава бадан, або бергенія (лат. Bergenia), утворює рід багаторічних рослин родини Ломикаменевих. Виростають ці багаторічні трави в помірному поясі від Кореї і Китаю до країн Середньої Азії, оселяючись у тріщинах скель або на кам'янистому ґрунті. У культуру бадан введено в середині XVIII століття як «каменеломку товстолисту», проте потім його вивели в окремий рід і дали латинську назву на честь німецького ботаніка Карла Августа фон Бергена. Науковцям відомо 10 видів бадану, деякі з них вирощують у культурі. Окрім того, селекціонери вивели десятки сортів і гібридів бадану.

Рослина барвінок (лат. Vinca) представляє рід вічнозелених і листопадних сланких напівчагарникових або багаторічних трав'янистих рослин родини Барвінкові, що зростають в Азії, Північній Африці та Європі. З латини vinca перекладається як «обвивати», і це характеризує здатність барвінку стелитися по землі і виживати в суворих умовах, через що трава барвінок стала символом життєвої сили і живучості.

Болиголов (лат. Conium) рід трав'янистих дворічників родини Зонтичні. Наукова назва роду походить від грецького слова, яке перекладається як «дзиґа». Поширені болиголови в Малій Азії, Європі та Північній Африці, де вони ростуть на узліссях, вапнякових схилах, луках, а також як бур'яни біля людського житла. Рід представлений усього чотирма видами. Найбільше в культурі відомий болиголов плямистий.

Рослина вербозілля (лат. Lysimachia) – рід трав'янистих багаторічників, однорічників і дворічників родини Первоцвітові. Вербозіллям рослину називають за схожість його листя з листям верби. У народі вербозілля також відоме як кривавник, ранник, зімодра. Наукову назву рослині дано на честь Лісімаха – одного з полководців Олександра Македонського, який став згодом правителем Фракії й царем Македонії. Довгий час помилково вважалося, що саме він відкрив вербозілля.

Трава верес звичайний (лат. Calluna vulgaris) – вічнозелена рослина, єдиний вид роду Верес родини Вересові, що нараховує сьогодні близько 500 сортів, багато з яких мають високі декоративні якості. Верес росте в Європі, простягаючись від тундри до зони хвойно-широколистяних лісів, у Гренландії, Північній Африці, на Азорських островах, у помірному поясі Азії і на Атлантичному узбережжі Північної Америки, полюбляючи ліси, торф'яні болота і згарища.

Гіностема (лат. Gynostemma) – рід трав'янистих рослин родини Гарбузові, поширених у тропіках Південно-Східної Азії від Японії до Гімалаїв і від Малайзії до Нової Гвінеї. Тільки в Японії можна зустріти до півтора десятка видів гіностеми, причому дев'ять із них – ендеми. У культурі вирощується вид гіностема п’ятилиста (лат. Gynostemma pentaphillum) – рослина, яку інакше називають травою безсмертя, тайським чаєм, південним женьшенем, а ще такими незрозумілими іменами, як «цзяогулань» або «джіаогулан».

Деревій – великий рід родини Складноцвіті, або Айстрові, що налічує близько 150 видів. Рослина деревій звичайний (лат. Achillea millefolium), або серпоріз, кривавник, маточник тощо є типовим видом роду деревій. Назва роду походить від імені «Ахілл»: цей міфічний герой застосовував деревій для заліковування ран. Видовий епітет («mille» – тисяча, «folium» – листок) рослина отримала через численні сегменти листка. Поширена рослина в Європі й Азії, занесено її й на інші континенти.

Рослина дерен (лат. Cornus) належить до роду родини Деренові, представників якого в природі налічується близько п'ятдесяти. Найчастіше це листопадні деревні рослини – чагарники або дерева, але іноді це трав'янисті багаторічники або деревні зимовозелені рослини. Рід Дерен складають чотири підроди. Про походження назви «дерен» мовознавці досі сперечаються, а ось тюркське слово «кизил» (так теж часто називають дерен) означає «червоний» – мабуть, за кольором ягід найвідомішого виду дерену. Поширені рослини цього роду у Східній і Південній Європі, на Кавказі, в Малій Азії, Китаї та Японії.

Цветок эхинацея (лат. Echinacea) належить до роду багаторічників родини Айстрові, або Складноцвіті, що налічує 9 видів. Родом ехінацея зі сходу Північної Америки. З грецької мови назва рослини перекладається як «їжакова» або «колюча, як їжак». Найвідоміший вид у роду – ехінацея пурпурова, вона ж рудбекія пурпурова, яка широко застосовується в народній і традиційній медицині, а також у декоративному садівництві.

Женьшень (лат. Panax) – рід трав'янистих багаторічників родини Аралієвих, що налічує 12 видів, поширених у Північній Америці й Азії – в Китаї, Тибеті, на Далекому Сході, в Алтаї. Ця рослина здавна відома як лікарська та застосовується переважно як адаптоген і тонізуючий засіб. У Китаї і Кореї корінь женьшеню використовують у кулінарії. Представники традиційної китайської медицини вважають, що женьшень дає сили й продовжує життя.

Живокіст (лат. Symphytum) – рід лісових трав'янистих багаторічників родини Шорстколистих, поширених від західних районів Азії до Британських островів. У роду близько 20 видів, але типовим видом є живокіст лікарський. Латинська назва роду походить від грецького слова, яке в перекладі означає «зрощувати», «з'єднувати», і ця властивість рослини лікувати травми кісток відома з прадавніх часів.

Жовтушник (лат. Erysimum) – рід трав'янистих рослин родини Капустяні, розповсюджених по всій північній півкулі. Найчастіше представники роду зустрічаються в горах. У роду понад 250 видів, але в культурі вирощуються лише кілька з них. Наукову назву, що означає в перекладі з грецької «допомагати», рід отримав за цілющі властивості деяких його видів. Друга назва жовтушника – хейрантус.

Звіробій (лат. Hypericum) – рід квіткових рослин родини Звіробійні, хоча раніше цей рід включали в родину Клузієві. У дикій природі представники цього роду найчастіше зустрічаються в районах із помірним кліматом і під тропіками в південних областях північної півкулі. У великій кількості вони виростають у Середземномор'ї. Назва роду є латинізацією грецького слова, що складається з двох коренів, які перекладаються як «близько» і «верес».

Зірочник (лат. Stellaria) – рід дуже поширених по всьому світу квіткових рослин родини Гвоздикові, які ростуть у полях, лісах, на луках і в вигляді бур'янів на городах. За інформацією The Plant List, у роду понад 120 видів, і майже всі вони токсичні для тварин і для людини. Більшість видів росте в гірських районах Китаю. Наукова назва зірочника утворена від латинського слова «stella» – зірка: квітки рослини нагадують зірочки. Українська назва відповідає латинській.

Золотушник (лат. Solidago) – рід трав'янистих багаторічників родини Складноцвіті, або Айстрові. У роду за різними даними від 80 до 120 видів, проте в культурі вирощують тільки 20 із них, наприклад, золотушник звичайний, поширений у європейській частині Росії, на Кавказі, в Західному Сибіру, а далі – в Східному Сибіру і на Далекому Сході – цей вид заміщає золотушник даурський.

Конюшина лучна (лат. Trifolium pratense), або конюшина червона, або трилисник, або кашка, є видом роду конюшина родини Бобові, що виростають на території Європи, Західної й Середньої Азії, а також Північної Африки. Родова назва перекладається як «трилисник». Легенда розповідає, що покровитель Ірландії святий Патрік зумів за допомогою листка конюшини вигнати змій із країни в море. Відтоді в Ірландії немає змій, а трилисник конюшини є символом цієї країни.

Магонія (лат. Mahonia) – рід дерев і чагарників родини Барбарисових, представники якого ростуть у центральних і східних районах Азії і в Північній Америці. Назву рід отримав на честь Бернарда Мак-Магона – американського садівника ірландського походження, який займався на сході США акліматизацією привезених із заходу країни рослин. Відомий Мак-Магон також тим, що склав американський садовий календар.

Мальва – рослина знайома нам з дитинства. Цвіте до самої осені, морозо- та посухостійка, невибаглива та дуже щедра: на одному стеблі за літо може розпуститися до 200 бутонів! При правильно організованому догляді, звичайно ж.

Як з однолітника мальви зробити багаторічну рослину? Чим небезпечний для мальв металевий паркан? Як правильно зібрати насіння шток-рози? Як змусити рожу зацвісти в перший же рік? Чому не варто поспішати з посівом свіжозібраного насіння мальв? У боротьбі з якими недугами допомагає чай з рожі? Де в шток-троянді заховані вітаміни А та С?

Про все це розповімо у нашій статті.

Материнка (орегано) поширена практично по всій території Європи та Росії, крім заполярних районів. Прийшла вона із Середземномор'я і швидко набула популярності як на присадибних ділянках, так і в сільському господарстві. Використовують материнку і як прянощі, і як лікарську, і як декоративну рослину.

Рослина монарда (лат. Monarda) представляє рід багаторічних і однорічних трав родини Губоцвіті або Ясноткові, що налічує близько 20 видів родом із Північної Америки, де вони ростуть на території від Канади до Мексики. Названа квітка монарда Карлом Ліннеєм на честь Ніколаса Монардеса, іспанського лікаря і ботаніка, який видав у 1574 році книгу з описом рослин Америки. Сам Монардес називав монарду каламінтою віргінською або оріганом канадським.

Рослина нагідки (лат. Calendula), або календула, належить до роду трав'янистих рослин родини Айстрові, представники якого в природних умовах ростуть у Середземномор'ї, Передній Азії та Західній Європі. Назва роду походить від латинського слова calendae, яке означає перший день місяця. Рід налічує приблизно 20 видів однорічних і багаторічних рослин. Деякі з них, наприклад, нагідки лікарські, крім високих декоративних якостей, мають також найцінніші лікувальні властивості, про які можна знайти згадку в працях Діоскорида, давньогрецького філософа і лікаря І ст. н. е.

Рослина наперстянка, або дигіталіс (лат. Digitalis) належить до роду трав родини Подорожникові, хоча раніше його відносили до родини Норичникові. Наукову назву дигіталіс утворено від латинського слова, яке в перекладі означає «наперсток». Рід налічує близько 35 видів, які ростуть здебільшого в Середземномор'ї, але зустрічаються також в інших районах Європи, а також у Західній Азії та Північній Африці.

Чи знаєте ви, що в саду Клода Моне були цілі галявини настурцій? Він дуже любив цю гарну і невибагливу рослину.

А чи доводилося вам їсти мариновані бруньки і зелені плоди настурції? Або приправляти страви насінням цієї рослини? Чи відомо вам, що бульби настурції вважалися в аборигенів Південної Америки делікатесом?

Настурція настільки ж приваблива рослина, наскільки й корисна: нею лікують від багатьох хвороб, крім того, вона здатна захистити вашу ділянку від білокрилок, білана і навіть від колорадських жуків. А доглядати за красолею зовсім нескладно.

У нашій статті ви знайдете всю інформацію, необхідну для вирощування настурції в саду.

Нетреба (лат. Xanthium) – рід трав'янистих однорічних родини Складноцвіті, або Айстрові, батьківщиною яких є Північна й Центральна Америка. Сьогодні нетреби ростуть також у Європі, Східній і Малій Азії. За різними даними в роду від 3 до 25 видів. Деякі нетреби вирощуються в культурі як лікарські рослини.

Остудник (лат. Herniaria) – рід рослин рослини Гвоздикові, що нараховує близько 30 видів, які виростають у Європі, Західній Азії й Африці. Наукова назва роду походить від слова, яке перекладається з латини як «грижа». В українській мові остудник називають також собачим милом, гладуном, громом. Деякі види остудника є лікарськими рослинами, застосовуваними в народній медицині.

Очиток, або седум (лат. Sedum) – рід сукулентів родини Товстолисті. У народі цю рослину називають також доля, скочки або пупець. У природі очиток росте на сухих схилах і луках Африки, Євразії, Північної та Південної Америки. Назва рослини – похідне від слова sedo, що в перекладі з латини означає вщухати – річ у тім, що листя деяких видів очитка використовували як болезаспокійливий засіб.

Рослина примула звичайна (лат. Primula vulgaris), або первоцвіт звичайний – трав'янистий багаторічник із роду Первоцвіт. У природних умовах первоцвіт росте в Європі, на півночі Африки, на Близькому Сході і в Центральній Азії. Первоцвіт відомий споконвіку – стародавні греки вважали його лікарською квіткою Олімпу і називали «додекатеон» – квітка дванадцяти богів. Первоцвіт – одна з перших весняних квіток, в народі її називають по-різному, зокрема «баранчики», «ключики» або «ряст». Давньоскандинавська сага розповідає, що квітки первоцвіти – це ключі богині родючості Фрейї, якими вона відмикає весну. А німці вважають, що первоцвіт – ключ до заміжжя. Кельти і галли включали примулу до складу любовного напою.

Рослина перстач (лат. Potentilla), або лапчатка, – один із найчисленніших видів рід родини Розові, найбільш характерними представниками якого є перстач гусячий і перстач прямостоячий, або калган-трава. Велика частина видів цього численного роду зростає в північній півкулі. Назва рослини походить від латинського слова potent – що означає «сильний, могутній» і, мабуть, характеризує силу і могутність цілющих властивостей деяких рослин цього роду, відомих людству з давніх-давен. Серед перстачів, яких у світі існує близько півтисячі, багато трав'янистих видів, проте є і чагарники. І в садовій культурі вирощується як трава перстач, так і чагарник перстач.

Пижмо звичайне (лат. Tanacetum vulgare) є багаторічною трав'янистою рослиною родини Айстрові, або Складноцвіті, типовим видом роду пижмо. У народі пижмо називають дикою горобинкою, приворотнем і криворотом. У дикій природі ця рослина лісостепової і лісової зони зустрічається на дорогах, у полях, чагарниках, на узліссях, на суходільних луках, у березових лісах по всій території Європи, а також у Монголії, Киргизстані, Казахстані, Туреччині, Кореї та Японії.