Зірочник (лат. Stellaria) – рід дуже поширених по всьому світу квіткових рослин родини Гвоздикові, які ростуть у полях, лісах, на луках і в вигляді бур'янів на городах. За інформацією The Plant List, у роду понад 120 видів, і майже всі вони токсичні для тварин і для людини. Більшість видів росте в гірських районах Китаю.

Наукова назва зірочника утворена від латинського слова «stella» – зірка: квітки рослини нагадують зірочки. Українська назва відповідає латинській.

Трава зірочник – опис

Серед зірочників більше багаторічних видів, але є й однорічники. Деякі види утворюють підземні пагони, у деяких їх нема. Стебла у зірочника чотиригранні, частіше голі, але іноді вкриті волосинками. Листя яйцеподібне або лінійно-яйцеподібне, сидяче або майже сидяче. Білі квітки діаметром до 20 мм із чотирма-п'ятьма надрізаними, але частіше розділеними до середини або до основи пелюстками формуються в пазухах листків поодиноко або ж утворюють пухкі суцвіття. Плід зірочника – багатонасінна коробочка циліндричної форми, у якій зріє округле коричневе насіння.

Вирощування зірочника в саду

Посадка зірочника в ґрунт

Квітка зірочник прекрасно розмножується самосівом, тому досить посіяти її на ділянці один раз, і в подальшому ви не будете знати, як її позбутися: бур'ян зірочник практично незнищенний. Вирощують зірочник у лікарських цілях. Посів здійснюють просто в ґрунт під зиму або навесні, відразу після танення снігу. Після весняного посіву сходи з'являться не одночасно: насіння проростатиме впродовж усього сезону. Підзимні посіви не потребують захисту від морозів, а навесні дружно сходять.

Можна на початку березня посіяти насіння рослини на розсаду, а після двох пікірувань висадити підрослі сіянці на напівзатінену ділянку з пухким, вологим і живильним ґрунтом слабкокислої реакції, дотримуючись між ними дистанції щонайменше 5 см. Власне, стеллара може рости на ґрунті будь-якого складу, навіть на сильно кам'янистому, але свої найкращі якості вона продемонструє вам на родючому ґрунті.

Догляд за зірочником у саду

Рослина зірочник вирізняється невибагливістю і прекрасною пристосованістю до будь-яких умов. Поливати, розпушувати ґрунт і полоти ділянку із зірочником вам доведеться тільки попервах, поки сіянці зміцніють. Надалі стеллара буде швидко рости і розвиватися без вашої участі, намагаючись захопити якомога більше місця. Якщо ви не хочете, щоби зірочник розрісся по саду і перетворився на бур'ян, постарайтеся не допустити його самосіву: щойно почнуть формуватися плоди, виривайте рослини з корінням і закладайте їх у компост.

Якщо ви вирощуєте багаторічні декоративні види зірочника, можете не вкривати їх на зиму: рослина прекрасно зносить навіть сильні морози.

Шкідники та хвороби зірочника

Ні шкідники, ні грибкові інфекції зірочник не вражають. Відомі випадки, коли на стелларі розвивався вірус панашури, вражав передусім зростаючий поблизу виноград. Із перебігом хвороби на листках з'являються жовті мозаїчні плями, а листова пластина набуває форми дубового листка.

Боротися із захворюванням марно: уражені екземпляри потрібно негайно видалити та спалити, а ділянки, де вони росли, пролити міцним розчином марганцівки й не використовувати для вирощування рослин кілька років.

Види та сорти зірочника

У культурі зустрічаються такі види стеллари:

Зірочник злаковидний (Stellaria graminea)

Рослина, поширена в різнотравних степах, світлих лісах, на луках, пустирях, вирубках і узліссях, а також по берегах річок і водойм, околицях полів і узбіччях доріг Європи, Передкавказзя та Сибіру. Ця рослина з чотиригранним гіллястим сланким стеблом заввишки від 10 до 45 см, ланцетним, сидячим, війчастим по краю сизуватим листям і дрібними білими зірчастими квітками з двороздільними пелюстками

Зірочник середній (Stellaria media)

Однорічний євразійсько-північноамериканський вид, для якого характерний тривалий період цвітіння. У цього злісного бур'яну гіллясте, сланке, вкрите волосинками циліндричне стебло заввишки до 10 см, яйцеподібні загострені супротивні листки, у верхній частині стебла сидячі, а в нижній черешкові, і білі зірчасті квітки з двороздільними пелюстками

Зірочник гайовий (Stellaria nemorum)

Поширений у Європі, Малій Азії і на Кавказі вид, що росте в змішаних і широколистяних лісах, вільшняках, по берегах річок, боліт і струмків. Це багаторічна рослина з повзучим кореневищем, піднятими, голими в нижній частині й опушеними у верхній, округлими в перетині стеблами заввишки від 20 до 60 см. Війчасте по краю листя із загостреною верхівкою та серцеподібною основою сягає в довжину 3-8, а в ширину 2-4 см. У верхній частині воно дрібне, сидяче, в нижній – більше, широколанцетне, черешчасте. Білі квітки діаметром до 1 см із п'ятьма розділеними на дві лінійні частки пелюстками утворюють на верхівках пагонів і в пазухах верхніх листків пухкі напівпарасольки.

Зірочник лісовий (Stellaria holostea)

Поширений у лісах Західного Сибіру, Ірану, Кавказу, Малої Азії та Європи. Це трав'янистий багаторічник із повзучим розгалуженим кореневищем, гладкими, ламкими, піднятими чотиригранними стеблами заввишки від 15 до 40 см, сидячим вузьколанцетним, шорстким по краю листям завдовжки 4-7 см і зібраними в пухкі волоті білими квітками діаметром до 2 см із двороздільними до половини пелюстками.

Зірочник вильчастий (Stellaria dichotoma)

Зустрічається в природі Сибіру, Далекого Сходу та Монголії. У горах рослини цього виду піднімаються на висоту 2050 м над рівнем моря. Зірочник вильчастий – багаторічна рослина з товстим, вертикально зростаючим коренем, гіллястими, слабкоребристими, жорсткими, липкими від залозистого опушення або майже голими стеблами заввишки від 10 до 30 см і сидячими, загостреними, з колючкою на верхівці, опушеними або голими еліптичними листками завдовжки до 25 і завширшки до 10 мм. Квітки у рослини дрібні, білі, з надрізаними до половини або на третину довжини пелюстками.

Зірочник болотний (Stellaria palustris)

Дуже поширений у вологих місцях Євразії. Це багаторічна рослина з тонким, зеленим кореневищем, сизо-зеленими піднятими, чотиригранними в перетині стеблами заввишки від 10 до 60 см і супротивними цілісними лінійно-ланцетними листками завдовжки до 2 см сизого або зеленого кольору з нечисленними колючками по краю. Квітки з п'ятьма білими, розділеними надвоє пелюстками зібрані по 2-9 штук у пухкі напівпарасольки.

Окрім описаних видів, відомі в культурі також зірочники Бунге, приземкуватий, Мартьянова, довголистий (розлогий) та інші.

Властивості зірочника – шкода та користь

Лікувальні властивості зірочника

Рослина зірочник не включена в фармакопею й офіційною медициною не використовується, однак серед народних цілителів цей бур'ян популярний здавна. Наприклад, зірочник середній містить такі необхідні для людського організму елементи, як каротин, вітаміни C, E, K, дубильні речовини, органічні кислоти, віск, ефірні олії, тритерпенові сапоніни, аліфатичні спирти, ліпіди, алкалоїди, флавоноїди й мікроелементи залізо, калій, хлор, магній, мідь, кремній, селен і кобальт.

Такий багатий склад зумовлює ранозагоювальну, регенеруючу, імуностимулюючу, болезаспокійливу, антисептичну, тонізуючу, антигістамінну, відхаркувальну, антигіпоксичну, сечогінну, жовчогінну, діуретичну, гіпотензивну, гемостатичну, кровоспинну та протизапальну дію препаратів зірочника.

Застосування зірочника показане при кровотечі, кровохарканні, геморої, гіповітамінозі, блювоті з кров'ю, хворобах нирок, печінки, серцевих патологіях, грижі, кашлі і шкірних захворюваннях. Ванни зі свіжої зелені зірочника знімають набряки з ніг. Використовують зірочник для профілактики атеросклерозу, цирозу, остеохондрозу, цинги, анемії.

Лікарськими препаратами рослини є сік, відвари, настої та настоянка зірочника.

Зірочник – протипокази

Зірочник отруйний, тому необхідно суворо дотримуватися призначеного дозування. Протипоказані препарати рослини людям, що схильні до алергії та мають індивідуальну незносність складових речовин рослини. Категорично не можна застосовувати препарати рослини вагітним, годувальницям і дітям.

• Зимолюбка: властивості, вирощування, види
• Злинка (пушняк): вирощування в саду, види і сорти