Живокіст: вирощування, властивості, види
Живокіст (лат. Symphytum) – рід лісових трав'янистих багаторічників родини Шорстколистих, поширених від західних районів Азії до Британських островів. У роду близько 20 видів, але типовим видом є живокіст лікарський. Латинська назва роду походить від грецького слова, яке в перекладі означає «зрощувати», «з'єднувати», і ця властивість рослини лікувати травми кісток відома з прадавніх часів.
У літературі можна зустріти такі назви живокосту лікарського, як окопник, воловий язик, правокіст, гав’яз.
Посадка й догляд за живокостом
- Посадка: посів насіння в ґрунт – під зиму або навесні.
- Цвітіння: в червні-липні.
- Освітлення: яскраве сонячне світло, розсіяне світло, притінок.
- Ґрунт: будь-який, крім занадто сухих, кислих і важких ґрунтів.
- Полив: помірний.
- Підживлення: при вирощуванні в убогому ґрунті – один раз за сезон розчином пташиного посліду або коров'яку.
- Розмноження: насіннєве.
- Хвороби: іржа.
- Шкідники: не вражається.
- Властивості: рослина має корисні властивості, але поводиться агресивно.
Рослина живокіст – опис
Коренева система в окопників об'ємна, з гіллястими товстими корінням і численними відростками. Зовні коріння майже чорне, а всередині соковите та біле, на дотик сальне. Товсті прямі стебла живокосту з розлогими гілками вкриті опушенням. Яйцеподібної форми великі листки, розташовані на стеблах у черговому порядку, загострені до верхівки. Верхні листки майже сидячі, а нижні – черешкові, вкриті шорстким ворсом.
Червоні, бузкові, або фіолетові квіти живокосту мають дзвінчасту форму та зібрані на верхівках пагонів у суцвіття у вигляді одностороннього завитка. Квітки поступово змінюють своє забарвлення на блакитне або кремове. Відбувається цвітіння живокосту з травня по липень, а плоди, що складаються з чотирьох гладких однонасінних горішків, дозрівають із липня по вересень.
Де росте живокіст? Ця рослина віддає перевагу вологим родючим ґрунтам. Живокіст росте також уздовж струмків, у заплавах річок, на вологих луках.
Вирощування живокосту в саду
Посадка живокосту в ґрунт
Рослина живокіст може рости як у притінку, так і на відкритому сонячному місці, проте вважає за краще мереживну тінь дерев. Живокіст поводиться в саду досить агресивно, розростаючись і захоплюючи не призначені для нього території. Склад ґрунту його теж не бентежить, не любить живокіст тільки сухих, важких і надто кислих ґрунтів. Ділянку перед посадкою потрібно перекопати на глибину штиха лопати з компостом або перегноєм із розрахунку 5-6 кг органіки на 1 м².
Сіють живокіст під зиму або навесні, залишаючи між борозенками міжряддя завширшки 60 см, але перед осіннім посівом насіння бажано стратифікувати холодом: протримати, змішавши з вологим піском, упродовж півтора-двох місяців в овочевому ящику холодильника.
Перед осінньою посадкою стратифікувати посівний матеріал нема необхідності.
Весняні посіви проростають вже за 2-3 тижні, але вони рідко бувають густими, а ось підзимні посіви сходять навесні дружно. У перший рік рослина формує розетку прикореневих листків, а цвісти та плодоносити окопники починають із другого року. Усього ж ці рослини можуть рости на одному місці 3-4 роки.
Догляд за окопником у саду
Особливого догляду трава живокіст не вимагає. Полив рослині потрібен помірний, але пересихати ґрунт не повинен, особливо в сильну спеку. Підтримуйте на ділянці порядок: видаляйте бур'яни в міру їхньої появи та розпушуйте в міжряддях ґрунт після поливання або дощу.
Удобрювати живокіст не обов'язково, але вирощувана на мізерних ґрунтах рослина буде вдячна за підживлення органічними добривами, наприклад, розчином коров'яку або пташиного посліду.
На зиму зимостійкий живокіст вкривати не потрібно, а щоб він занадто не розростався, його доведеться час від часу скошувати.
Шкідники та хвороби живокосту
Ні хвороби, ні шкідники живокіст зазвичай не уражають. Украй рідко, при особливо несприятливих умовах він може захворіти на іржу. Якщо ви дорожите окопником як лікарською рослиною, застосовувати для знищення грибкової інфекції фунгіциди небажано. Перемогти хворобу можна, обробляючи живокіст по листю один раз на два тижні розчином 1 столової ложки соди, 1 чайної ложки рідкого мила, 1 столової ложки рослинної олії й 1 таблетки аспірину в 4 л води. Але перед обприскуванням обережно видаліть із ділянки і спаліть сильно уражені іржею рослини.
Види та сорти живокосту
У культурі вирощується не так багато видів живокосту, але деякі з них привертають увагу не тільки корисними властивостями, а й декоративними якостями.
Живокіст шорсткий (Symphytum asperum)
або живокіст жорсткий, зустрічається в природі Кавказу на лісових галявинах, луках, по берегах річок, гірських струмків і джерел. Цей вид набув поширення як кормову рослину. Його стебла та листя вкрите жорстким опушенням, а квітки забарвлені в блакитний колір.
Живокіст іноземний (Symphytum peregrinum)
– кавказький ендемік, близький до живокосту шорсткого, але його опушення не таке жорстке на дотик. Ці два види настільки схожі, що деякі науковці не вважають живокіст іноземний окремим видом, розглядаючи його як різновид живокосту жорсткого.
Живокіст кавказький (Symphytum caucasicum)
– довгокореневищна багаторічна рослина заввишки до 1 м, рясно квітуча в червні-липні яскравими блакитним квітками. Є у цього виду й білоквіткова садова форма.
Живокіст великий (Symphytum grandiflorum)
виростає на Кавказі в змішаних гірських лісах. Це килимоподібний чагарник, який не вимагає догляду й утворює пагони заввишки до 30 см, укриті темно-зеленими, овальними опушеними листками. Цвіте цей вид у травні вершково-жовтими трубкоподібними суцвіттями, зібраними в пучки. Найкращі сорти:
- Голдсміт – рослина з зеленим листям, облямованим широкою кремово-зеленуватою смугою;
- Хідкоул Блю – широкий кущ заввишки до 40 см із синьо-білими суцвіттями.
Живокіст бульбоносний (Symphytum tuberosum)
який утворює потужні підземні кореневища, походить із північного заходу Туреччини, Балкан і Піренеїв. На початку літа на цій рослині заввишки до півметра розкриваються жовті квіти.
Живокіст лікарський (Symphytum officinale)
– рослина з коротким кореневищем, що значно поширилася в Східній Європі, Західному Сибіру, на Кавказі та в Середній Азії. Зростає цей вид на вологих ґрунтах переважно в чорноземній зоні. Стебла рослини сягають у висоту 1 м. Її велике довгасте листя здається крилатим. І стебла, і листя вкриті опушенням. Рожеві або темно-фіолетові квітки зібрані в завитки.
Живокіст гібридний (Symphytum x uplandicum)
багаторічна рослина заввишки до 45 см, на якій улітку розкриваються блакитні та рожеві трубчасті квітки діаметром до 2 см. Ця штучно виведена рослина вирізняється гарною зимостійкістю: вона здатна витримати заморозки до -23 ˚C, однак при вирощуванні під яскравим сонцем листя рослини може отримувати опіки.
Властивості живокосту – шкода та користь
Корисні властивості живокосту
Листя живокосту використовують для салатів і супів. Лікарські властивості має корінь живокосту, який заготовляють восени або напровесні. Корінь містить дубильні речовини, слизи, камеді, смоли, алантоїн, алкалоїди та інші корисні для людського організму речовини. Препарати кореня живокосту мають протизапальну, в'яжучу, обволікаючу, протимікробну та кровоспинну дію.
Лікувальні властивості живокосту використовують для боротьби з артритом, подагрою, туберкульозом кісток, артрозом і запаленням окістя. Народні цілителі запарюють із живокосту ванни, роблять компреси, обмивання та мазі для лікування золотухи, хвороб шкіри, забитих місць, ран, виразок і переломів. Настоянка живокосту на спирті теж використовується в цих цілях, а запалення слизової оболонки ротової порожнини, ниркові захворювання та хвороби легень лікують за допомогою настою кореня живокосту на молоці.
Настоянкою кореня живокосту лікують пухлини матки, відваром – виразки шлунку, а для зовнішнього застосування найчастіше користуються маззю та відварами.
Живокіст – протипокази
Оскільки рослина містить отрути, застосовувати її слід з обережністю і тільки під наглядом лікаря. Ні в якому разі не можна користуватися препаратами живокосту вагітним і тим, хто виявив індивідуальну незносність речовин, які входять до складу рослини. Навіть якщо у вас немає протипоказів до застосування живокосту, перш ніж почати приймати його препарати, порадьтеся з фахівцем.