Аралія: вирощування та догляд, властивості та протипокази

Рослина аралія: посадка й догляд у відкритому ґрунтіАралія (лат. Aralia) – рід квіткових рослин родини Аралієвих, ареал яких охоплює субтропіки, тропіки та частково райони з помірним кліматом Азії, Австралії, Північної та Центральної Америки. Рід налічує близько 70 видів, але в культурі вирощується переважно декоративна, лікарська й медоносна рослина аралія маньчжурська.

Аралія – опис

Аралія висока, або маньчжурська – швидко зростаючий чагарник або дерево заввишки від 1,5 до 12 м із прямим стовбуром, що сягає в діаметрі 20 см, і радіальною кореневою системою, розташованою на глибині 10-25 см. Цікаво, що на відстані 2-5 м від стовбура коріння рослини починає сильно галузитися і під різким вигином іде вниз на глибину до 60 см. І стовбур аралії, і черешки її листя густо вкриті гострими колючками.

Листові пластини в аралії складні, двічі перисті, складаються з 2-4 пар часток, які своєю чергою складаються з 5-9 пар листочків. Парасольки з дрібних кремових або білих квіток утворюють великі верхівкові суцвіття діаметром до 45 см. Плід рослини – синьо-чорна ягода діаметром 3-5 мм із трьома-п'ятьма кісточками. Дерево аралія в природних умовах уперше цвіте на п'ятому році життя. Цвітіння відбувається в липні-серпні, а плоди зріють у вересні-жовтні.

Вирощування аралії в саду

Посадка аралії в ґрунт.

Посадку аралії у відкритий ґрунт краще здійснювати восени, після падолисту, або навесні, до того, як на деревах набубнявіють бруньки. Аралія воліє рости на добре зволоженій ділянці, яка освітлюється сонцем тільки до 11-12 годин.

Перед посадкою потрібно очистити ґрунт від таких шкідників, як капустянка, хрущ і подібних, оскільки вони здатні завдати серйозної шкоди кореневій системі рослини.

Ділянку перекопують або орють на глибину штиха лопати та залишають для провітрювання, а за тиждень боронують, розкладають по поверхні суміш із рівних частин торфоперегнійного компосту та перепрілого гною і знову перекопують ділянку.

Рослина аралія – вирощування у відкритому ґрунтіНа фото: Вирощування аралії у відкритому ґрунті

Висаджують аралію в котловани завглибшки 35-40 см і діаметром 70-80 см. На дно ями насипають шар родючої, удобреної землі з верхнього шару завтовшки 10-15 см, потім встановлюють дворічний саджанець по центру, розправляють його корені, заповнюють ґрунтом простір, що залишився, ущільнюють поверхню пристовбурного кола та поливають. При посадці між саджанцями дотримуються дистанції 2-3 м, залишаючи міжряддя завширшки 3-3,5 м.

Догляд за аралією в саду.

Вирощування аралії великих труднощів не передбачає. Найвідповідальнішим у цьому процесі є перший рік. Після посадки поверхню ділянки бажано замульчувати шаром торфокрихти завтовшки 2 см. Це посприяє гарній приживлюваності саджанців і приросту їхньої наземної частини в наступному сезоні на 25-30 см.

Поливають аралію тільки в період затяжної посухи, витрачаючи на кожну рослину залежно від її віку 1-2 відра води. За вегетаційний період потрібно провести кілька розпушувань пристовбурного кола аралії, однак робити це потрібно обережно, не забуваючи, що коренева система навколо стовбура розташована близько до поверхні. Під час розпушування слід видаляти з прикореневої ділянки непотрібну парость і бур'ян.

Щорічно на початку активного росту й у період бутонізації аралію доцільно удобрювати розчином однієї частини коров'яку або гною в 8 частинах води.

Добре реагує рослина і на Нітроамофоску, розчин якої, приготований відповідно до інструкції, можна вносити під кущі в чергу з органікою.

Навесні, перед початком сокоруху, аралію піддають санітарному обрізуванню, видаляючи з кущів обмерзлі, засохлі, пошкоджені, хворі або зростаючі всередину крони гілки.

Розмноження аралії.

Розмножується аралія насінням і кореневими живцями. Насіння аралії проростає дуже повільно – на третій рік, причому в очікуванні сходів грядку потрібно регулярно поливати, інакше можна появи сіянців і не дочекатися. А причина такої тугої прорісності насіння в тому, що його зародки, як і зародки женьшеню, недорозвинені, і попервах у землі вони дозрівають, а лише потім починають зростати.

Як садити і доглядати за аралієюНа фото: Листя аралії

Найпростіше розмножувати аралію кореневими паростками, які утворюються на поверхнево розташованих коренях. Дочекайтеся, коли нащадок сягне висоти 25 см, і на початку жовтня відокремте його від материнської рослини. До цього часу у парості вже розвинеться власне коріння. Викопаний нащадок відразу висаджують на постійне місце вже описаним нами способом.

Шкідники та хвороби аралії.

До грибкових захворювань аралія досить стійка, і якщо її коріння не буде хронічно мокнути, хвороби їй не страшні. Небезпеку для рослини становлять підземні шкідники: дротяники, личинки хрущів і капустянки, і саме тому слід очистити від них ділянку перед посадкою. Також можуть завдавати шкоди аралії слимаки, яких потрібно збирати руками або вкопати в землю по саме горло скляні банки, на третину наповнені забродженим компотом або пивом: слимаки приповзуть на запах і не зможуть вибратися з пастки.

Види та сорти аралії

Окрім описаної нами на початку статті аралії високої, або маньчжурської, в культурі можна зустріти й інші види роду.

Аралія колюча (Aralia spinosa)

– рослина зі сходу Північної Америки, де зустрічається на берегах річок. У висоту це дерево сягає 15 м, причому спочатку воно росте інтенсивно, але потім темп розвитку сповільнюється. Плодоносить цей вид із 5-6 років. Аралія колюча відрізняється від маньчжурської вищою зимостійкістю.

Аралія колюча (Aralia spinosa)На фото: Аралія колюча (Aralia spinosa)

Аралія Шмідта (Aralia schmidtiana),

або аралія серцеподібна (Aralia cordata) в дикій природі росте на узліссях, лісових галявинах і гірських схилах Далекого Сходу та є трав'янистим багаторічником заввишки до 2 м із м'ясистим запашним кореневищем і розташованим на довгих черешках двічі й тричі перисто-складним листям завдовжки до 50 см. Жовтувато-або зеленувато-білі квітки цього виду зібрані в парасольки, що утворюють верхівкове волотисте суцвіття.

Аралія серцеподібна (Aralia cordata)На фото: Аралія серцеподібна (Aralia cordata)

Що ж стосується найчастіше вирощуваної в культурі аралії високої, то вона має кілька декоративних форм, затребуваних у садівництві:

  • subinermis – рослина без колючок або з малою їх кількістю;;
  • pyramidalis – кущ пірамідальної форми з дрібним листям;
  • canescens – рослина, листя якої зі споду густо вкрите жовтуватим ворсом;
  • Aureo-variegata – колючкувата аралія заввишки до 3 і діаметром крони до 2,5 м. Листя складається з величезної кількості маленьких листочків, причому в молодому віці вони плямисті зі світлою переривчастою смугою по краю. У нижній частині рослини кожен листок сягає в довжину 1 м, а ширина його – від 70 до 80 см. Восени листя набуває червонуватого відтінку, і на його тлі ефектно виглядають темно-сині ягоди;
  • Variegata – повільнозростаюча аралія заввишки до 3 м із вкритим великими колючками стовбуром і великим, пір'ястим, ажурним сріблясто-білим листям завдовжки до 1 м.

Властивості аралії – шкода та користь

Корисні властивості аралії.

Коріння аралії маньчжурської містить ефірну олію, крохмаль, білки, вуглеводи, алкалоїди, тритерпенові сапоніни, мінеральні сполуки, смоли, мікроелементи, глікозиди, а також аралозоїди А, В і С. До складу листя та пагонів входять органічні кислоти, алкалоїди, вуглеводи, флавоноїди, антоціани, тритерпеноїди й ефірна олія, а насіння містить лінолеву й октадеценову жирні кислоти.

Препарати аралії показані при статевому безсиллі, цукровому діабеті, розумовій і фізичній перевтомі та післягриповій астенії. Вони збуджують центральну нервову систему, причому ефект від них сильніший, ніж від препаратів женьшеню.

У народній медицині аралія застосовується дуже давно. З її допомогою лікують шкірні захворювання, пов'язані з порушенням обміну речовин, астенію, гіпотензію, хвороби нирок, атеросклероз, шизофренію та цукровий діабет. При цьому препарати рослини мають кардіологічний ефект і не чинять сильного впливу на артеріальний тиск.

У лікувальних цілях використовують такі препарати, як настоянка аралії, яку роблять із коренів рослини, тонізуючі таблетки Сапарал і відвар кореня аралії, застосовуваний при лікуванні застуди, діабету, запалень ротової порожнини, енурезу та шлунково-кишкових захворювань.

Корисні властивості аралії і протипоказиНа фото: Аралія – корисна рослина

Відвар кореня аралії: 20 г подрібненої сировини заливають 150 мл гарячої води й кип'ятять у закритому посуді на повільному вогні впродовж півгодини, потім охолоджують 10 хвилин при кімнатній температурі, проціджують, відтискають і зберігають у холодильнику не довше трьох діб. Приймають відвар тричі на день до їжі по столовій ложці.

Настоянка коренів аралії: 40 г подрібнених коренів заливають склянкою сімдесятивідсоткового спирту, щільно закупорюють і настоюють два тижні в темному прохолодному місці. Готовий препарат має специфічний запах, бурштиновий колір і приємний смак. Приймають настоянку по 35 крапель під час їди тричі на день упродовж місяця, однак якщо у вас схильність до гіпертонії, то доза має бути зменшена до 10 крапель, кількість прийомів скорочують до двох разів на день, а курс – до трьох тижнів.

Аралія – протипокази.

Усі препарати аралії потрібно приймати за призначенням і під наглядом лікаря. Протипоказані вони гіпертонікам, епілептикам та людям із розладами нервової системи та сну. Не приймайте препарати ввечері. Будьте обережні: всі частини аралії містять токсини, при отруєнні якими можуть виникнути порушення дихання, кровоточивість, а в окремих випадках відбувається втрата свідомості.

1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 голоси(ів))
Загрузка...

Додати коментар


Захисний код
Оновити

 
X
Отримуйте корисні поради
з квітникарства і садівництва
Вже підписалося 28 748 садівників!
Я вже підписався, не показуйте форму.
X
Знавець квітів? Що ж це? 😜
😃 Вірно!
Зіграти ще раз
😥 Не вірно!
Зіграти ще раз
Не хочу грати, не показувати форму.