Звіробій: властивості і протипокази, вирощування

Трава звіробій – вирощування в садуЗвіробій (лат. Hypericum) – рід квіткових рослин родини Звіробійні, хоча раніше цей рід включали в родину Клузієві. У дикій природі представники цього роду найчастіше зустрічаються в районах із помірним кліматом і під тропіками в південних областях північної півкулі. У великій кількості вони виростають у Середземномор'ї. Назва роду є латинізацією грецького слова, що складається з двох коренів, які перекладаються як «близько» і «верес». Тобто звіробій – трава, що росте поблизу вересу. У роду близько 300 видів, але в нашому кліматі здебільшого ростуть звіробій звичайний і звіробій чотиригранний. Ці види вирощуються і в культурі поряд із вічнозеленими звіробоями, які культивують як декоративні рослини.

Трава звіробій – опис

Рослина звіробій звичайний, або звіробій лікарський, у народі отримала назву заяча крівця, звіробій жовтий, стокровиця. Як виглядає звіробій? Це трава з тонким і сильним кореневищем, від якого щороку відростає кілька двогранних гіллястих стебел заввишки до 80 см. Стебло у рослини прямостояче, зелене, але з часом набуває червонувато-бурого відтінку. По його гладкій поверхні проходять дві поздовжні борозни. Листя звіробою лікарського сидяче, супротивне, цілокрає, еліптичне або довгасто-яйцеподібне, сягає в довжину 3, а в ширину 1,5 см, з численними залозками, через які цей звіробій і називають продірявленим. Верхівкове гроноподібно-щиткоподібне суцвіття складається з правильних золотисто-жовтих квіток зі зрощеними в три пучки довгими тичинками. Цвіте трава звіробій із червня впродовж 3-4 тижнів. Плід рослини є тригранною багатонасінною коробочкою з сітчастою поверхнею. При дозріванні коробочка розтріскується.

Вирощування звіробою

Посадка звіробою.

Садовий звіробій, так само, як і лікарський, добре розмножується насінням. Посадка звіробою і догляд за ним вас не виснажать. Висівають насіння напровесні або в жовтні. Восени можна сіяти свіжозібране насіння, а перед весняним посівом насіння стратифікують, тобто змішують із вологим піском і поміщають у поліетиленовому пакеті або в скляній банці в овочевий ящик холодильника на півтора-два місяці. При підзимньому посіві сходи будуть більш ранні й густі, однак якщо весна буде сухою й спекотною, сходи можуть загинути або взагалі не з'явитися. А звіробій, посіяний навесні, буде повільніше розвиватися.

Ділянку для звіробою готують заздалегідь: для весняного посіву – восени, для осіннього – влітку. Добре росте звіробій на відкритих сонцю, але захищених від холодних вітрів місцях із суглинистим або піщаним, добре дренованим ґрунтом. Бажано, щоб раніше на цьому місці вирощувалися морква або цибуля. Ґрунт перекопують, двічі сапають і вирівнюють граблями. Під перекопування вносять на кожен м² 3-4 кг перепрілого гною або торфокомпосту.

Вирощування звіробою: посадка і догляд

На підготовленій і добре зволоженій ділянці насіння сіють рядами, залишаючи між ними відстань 15-20 см. Насіння в ґрунт не закладають, але злегка присипають його піском або землею, після чого дуже обережно поливають. Після весняної посадки грядку попервах накривають плівкою, щоб створити щось на зразок теплиці й прискорити проростання насіння.

Догляд за звіробоєм.

У перший рік звіробій навряд чи зацвіте, але це не означає, що за ним не потрібно доглядати. За сезон вегетації необхідно як мінімум тричі прополоти ділянку і стежити за тим, щоби ґрунт на ній був розпушений і своєчасно зволожений. Із другого року ґрунт навесні боронують, а залишки торішніх стебел рослини видаляють. Поливають звіробій у міру необхідності, коли просохне верхній шар ґрунту. У спекотну і суху погоду звіробій поливають частіше, у дощове ж літо полив можна взагалі не проводити.

Оскільки звіробій садовий культура багаторічна, за свій вік вона здатна сильно виснажити ґрунт, що призводить до зниження врожайності й зубожіння ґрунту. Тому необхідно час від часу удобрювати ґрунт на ділянці зі звіробоєм. Добре сприймає рослина Нітроамофоску, 8 г якої вносять на 1 м² напровесні, а вдруге перед початком цвітіння.

Укриття на зиму холодостійкий звіробій не потребує, а якщо в сильні морози він і підмерзне, то впродовж наступного сезону швидко відновиться. Якщо ж синоптики обіцяють дуже морозну й безсніжну зиму, закидайте грядку зі звіробоєм ялиновим гіллям і забудьте про нього до весни.

Збір звіробою

Рясне цвітіння звіробою почнеться через 2-3 роки після посіву, і з цього часу можна заготовлювати траву. Збирають лікарський звіробій у період цвітіння – в кінці червня або на початку липня, вибравши для цього сухий і сонячний день. Зрізають верхні 25-30 см стебла. Роблять це секатором, серпом або гострим ножем, але на великих ділянках зручніше використовувати косу. Після збирання звіробій відразу ж відправляють на просушування, інакше він почне чорніти й гнити.

Збір і зберігання звіробою

Сушать звіробій у напівтемному, добре провітрюваному приміщенні при температурі 50 ºC, ворушачи і перевертаючи сировину, щоб вона просихала рівномірно. Процес можна вважати завершеним, коли стебла легко ламаються, а листя і квітки розсипаються. Висушений звіробій може зберігатися в скляних і керамічних банках, паперових пакетах і картонних коробках при температурі від -5 до +25 ºC упродовж трьох років.

Види і сорти звіробою

Звіробій великий (Hypericum ascyron)

родом із півдня Сибіру, Далекого Сходу, Китаю, Японії та сходу Північної Америки. Це багаторічна рослина заввишки до 120 см із чотиригранним стеблом, злегка зеленим у верхній частині. Листя у нього супротивне, цілокрає, стеблоохопне, довгасто-яйцеподібне, завдовжки від 6 до 10 см, з численними напівпрозорими залозками. Нижня сторона у листя сиза. Жовті квіти діаметром до 8 см розташовані поодиноко або по 3-5 на кінцях гілок.

Звіробій великий (Hypericum ascyron)

Звіробій Геблера (Hypericum gebleri)

в дикій природі зустрічається в Сибіру, Середній Азії, Китаї, Японії і на Далекому Сході. Ця гілляста рослина сягає у висоту 1 м. Листя у неї сидяче, довгасте або лінійно-ланцетне. Яскраво-жовті квітки до півтора сантиметрів у діаметрі зібрані на кінцях пагонів. Цвітіння починається в липні і триває 35-40 днів.

Звіробій Геблера (Hypericum gebleri)

Звіробій олімпійський (Hypericum olimpicum)

– напівчагарник заввишки від 15 до 35 см із сильною, але не глибокою кореневою системою, сизим лінійно-еліптичним листям і жовтими квітками діаметром до 5 см, зібраними в верхівкові напівпарасольки. У культурі вид із 1706 року.

Звіробій олімпійський (Hypericum olimpicum)

Звіробій чашечковий (Hypericum calycinum)

зростає на західному Закавказзі, у східному Середземномор'ї і на Балканах. У висоту він сягає 50 см. Листя у цього вічнозеленого виду шкірясте, довгасте або еліптичне, квітки з численними тичинками, жовті, сягають у діаметрі 6-8 см. У культурі вид із 1676 року. У популярної форми Цитринум квітки лимонно-жовті.

Звіробій чашечковий (Hypericum calycinum)

Звіробій монетчатий (Hypericum nummularioides)

є напівампельним петрофітом, тобто звіробоєм, зростаючим на каменях і скелях. Це карликовий вид заввишки від 5 до 15 см із численними, злегка гіллястими стеблами, що деревіють у нижній частині. Листя у нього овальне, сизе, майже сидяче, з залозками. Верхівкові напівзонтичні суцвіття складаються з 2-5 квіток.

Звіробій розлогий (Hypericum patulum)

зростає в південно-східній Азії від Гімалаїв до Японії. Це напіввічнозелений, сильнопогілкований чагарник заввишки до 1 м із відкритими спадаючими коричневими гілками. Молоді пагони голі, тонкі, кармінові або червонувато-зелені. Листя шкірясте, яйцеподібне або еліптичне. Великі, яскраво-жовті з численними довгими тичинками квітки зібрані в малоквіткове суцвіття.

Звіробій розлогий (Hypericum patulum)

Звіробій красильний (Hypericum androsaemum),

родом із Кавказу, Малої Азії й Західної Європи, де він росте в лісах, на схилах гір і в ущелинах. Це напіввічнозелений швидко зростаючий чагарник заввишки до 1 м. Його жовті квіти нічим не примітні, а м'ясисті і ягодоподібні плоди унікальні: у міру дозрівання вони із зелених стають червоними, а до зими чорніють.

Звіробій красильний (Hypericum androsaemum)

Звіробій непахучий (Hypericum x inodorum)

один із найбільш декоративних видів роду. Оригінальність рослини в тому, що вона довго зберігає листя, а забарвлення її великих ягід може бути червоним, жовтим, білим, зеленим, лососевим, фіолетовим і навіть чорним.

Звіробій непахучий (Hypericum x inodorum)

Окрім описаних видів, у культурі зустрічаються звіробої плямистий, витончений, жорстковолосий, камчатський, багатолистий, Кальмана, жимолостелистий і інші.

Властивості звіробою – шкода і користь

Корисні властивості звіробою.

До складу звіробою входить безліч корисних речовин, що й зумовлює його цілющу дію на організм людини. Рослина містить рутин, кверцетин, нікотинову й аскорбінову кислоти, цукри, сапоніни, каротин, холін, фітонциди, ефірну олію, гіркі, смолисті й дубильні речовини. Цей багатий склад дозволяє використовувати звіробій для лікування багатьох захворювань. Завдяки елементам, які містить звіробій, він є антисептичним, протиревматичним, антибактеріальним, антисептичним, болезаспокійливим, ранозагоювальним, сечогінним, жовчогінним і протиглистовим засобом, застосовуваним як у народній, так і в офіційній медицині.

Настої звіробою на воді застосовуються для лікування ревматизму, застуди, захворювань печінки, сечового міхура й шлунку, геморою, енурезу, головних болів і жіночих хвороб. Лікувальні властивості звіробою безперечні й давно вивчені, але зовсім недавно науковці виявили, що рослина має антидепресивну дію і позитивно впливає на нервову систему. Цінність цього відкриття в тому, що звіробій на відміну від заспокійливих засобів хімічного походження не викликає побічних ефектів.

Шкода і користь звіробою

При яких ще захворюваннях ефективним є застосування звіробою? При запальних хворобах порожнини рота (стоматиті, запаленні ясен, фарингіті, ангіні), при захворюваннях жовчовивідних шляхів і травних органів (холециститах, гепатитах, діареї, дискінезії, гіпотонії жовчного міхура, зниженій кислотності шлунку, здутті живота), нервових розладах (безсонні, підвищеній тривожності, депресивних станах).

На основі звіробою виробляють препарат Новоіманін, який призначають при гнійних захворюваннях шкіри – абсцесах, опіках, флегмонах, запаленні горлянки, гаймориті й інфікованих ранах. Ефект від застосування препарату настільки сильний, що пригнічується навіть зростання золотистого стафілокока, стійкого до багатьох антибіотиків.

Народні лікарі рекомендують застосування звіробою і його препаратів при гастритах, печії, прискореному серцебитті, жовчнокам'яній хворобі, гепатиті, запаленні жовчного міхура, артритах, болях у суглобах, гаймориті, алкоголізмі, психічних хворобах, інфекціях шкіри.

Добре зарекомендував себе звіробій і як косметичний засіб. Його успішно застосовують при вугровій висипці, лупі, облисінні, підвищеній жирності, зморшках і в’яненні шкіри, розтріскуванні п'ят.

Найчастіше звіробій використовують у вигляді відвару, водного настою, спиртної настоянки і цілющого чаю. Усі ці препарати можна приготувати в домашніх умовах. Популярністю також користуються трав'яні збори, до складу яких входить трава звіробою.

Пропонуємо вам рецепти препаратів звіробою, які ви можете зробити власноруч.

Корисні властивості звіробою і протипокази

Настій: 2 столові ложки подрібненої свіжої або 1 столову ложку сухої трави звіробою заливають 200 л окропу, настоюють 3-4 години у темному місці, проціджують і вживають по 15 мл тричі на день до їди при гастриті, циститі, коліті, жовчнокам'яній хворобі, головному болю, для підвищення артеріального тиску й поліпшення венозного кровообігу. При інфекції порожнини рота та застуді настоєм полощуть рот, а при шкірних запаленнях його використовують для примочок і компресів. Маленьким дітям настій звіробою додають при купанні в ванну.

Відвар: в емальований або скляний жаротривкий посуд кладуть 1,5 столові ложки подрібненої трави звіробою, заливають склянкою гарячої води, ставлять каструлю на водяну лазню й прогрівають без кипіння впродовж 20-30 хвилин. Застосовують відвар зовнішньо для протирання шкіри, умивання, ополіскування волосся, а всередину – при розладі кишківника.

Настоянка: 1 частину звіробою заливають 7 частинами горілки або 10 частинами спирту, щільно закорковують і настоюють три доби в темному прохолодному місці, після чого проціджують. При вживанні настоянку потрібно змішувати з водою: одну чайну ложку препарату з 50 мл води. Ефективна настоянка як зігріваючий компрес при суглобових і м'язових болях. Застосовують її також для полоскання рота й інгаляцій.

Чай: насипте в запарник 1 чайну ложку трави звіробою й залийте її склянкою окропу. Можна додати в чай цвіт липи або ягоди суниці. Чай є не лікувальним, а профілактичним засобом, що зміцнює імунітет.

Звіробій – протипокази.

Протипоказаний звіробій і його препарати вагітним і гіпертонікам. Не рекомендований він для тривалого застосування, оскільки може викликати кропивницю, неприємний присмак у роті та біль у печінці. Негативно позначається довготривалий прийом препаратів на чоловічій потенції, і хоча це тимчасові неприємності, відновлення статевої функції доведеться чекати кілька тижнів.

Вживання звіробою підвищує чутливість шкіри до ультрафіолетових променів, тому під час лікування препаратами рослини, щоб уникнути опіків і дерматитів, не слід приймати сонячні ванни.

Занадто міцний чай зі звіробою може викликати біль у шлунку.

5 1 1 1 1 1 Рейтинг 5.00 (1 голос)
Загрузка...
 
X
Отримуйте корисні поради
з квітникарства і садівництва
Вже підписалося 28 748 садівників!
Я вже підписався, не показуйте форму.
X
Знавець квітів? Що ж це? 😜
😃 Вірно!
Зіграти ще раз
😥 Не вірно!
Зіграти ще раз
Не хочу грати, не показувати форму.