Деревій: вирощування в саду, властивості, види

Деревій – великий рід родини Складноцвіті, або Айстрові, що налічує близько 150 видів. Рослина деревій звичайний (лат. Achillea millefolium), або серпоріз, кривавник, маточник тощо є типовим видом роду деревій. Назва роду походить від імені «Ахілл»: цей міфічний герой застосовував деревій для заліковування ран. Видовий епітет («mille» – тисяча, «folium» – листок) рослина отримала через численні сегменти листка. Поширена рослина в Європі й Азії, занесено її й на інші континенти. Зростає деревій у лісовій, степовій і лісостеповій зонах, у лугових степах, серед чагарників, на узліссях, у рідколіссі, уздовж доріг, на пустирях, по ярах, по берегах водойм і на околицях полів.

У культурі деревій вирощується як декоративна, лікарська й пряна рослина.

Трава деревій – опис

Трава деревій – кореневищна багаторічна рослина з добре облистяними та злегка вигнутими в нижній частині або прямостоячими стеблами заввишки від 50 до 90 см. Як виглядає деревій? Суцвіття-кошики, зібрані в густі грона або щитки діаметром до 15 см, складаються з крайових короткоязичкових квіток білого, рожевого, червоного або жовтого кольору і жовтих або білих трубчастих квіток. Цілісне або перисторозсічене листя деревію розташоване почергово. Плід деревію є довгастою або яйцеподібною сплюснутою сім'янкою.

Вирощування деревію декоративного

Посадка деревію

На розсаду насіння деревію сіють у кінці лютого в дрібнозернистий субстрат, розведений наполовину річковим піском. У якості посуду під розсаду використовують неглибокий пластиковий контейнер. Насіння розкладають по поверхні вологого субстрату рядами, розташованими на відстані 3-5 см один від одного, і присипають шаром такого ж субстрату завтовшки 2 см. Потім поверхню обприскують із пульверизатора, намагаючись не вимити насіння на поверхню, накривають посіви плівкою й утримують у теплому світлому місці, провітрюючи і зволожуючи в міру необхідності.

Перші сходи з'являються днів через 10-12, і тоді плівку з посівів знімають, розсаду відразу переміщують у найсвітліше місце, куди не потрапляють прямі промені сонця, а щойно у паростків сформується перший справжній листок, їх пікірують по торф'яних скляночках із легким поживним ґрунтом. При пересадці будьте обережні, оскільки сіянці деревію дуже тендітні.

Надалі догляд за розсадою полягає в помірному поливі після висихання верхнього шару ґрунту. Зволоження здійснюють не частіше двох разів на тиждень. Коли сіянці сягнуть у висоту 10-12 см, їх після попереднього загартовування пересаджують у сад. Зазвичай це відбувається в кінці квітня або на початку травня. Найбільше квітка деревій любить добре освітлені сонцем місця, хоча прекрасно росте й у притінку. До складу ґрунту рослина невибаглива.

Посадка деревію і догляд за ним прості у виконанні та майже не забирають часу. Ямка для сіянця деревію має бути завглибшки приблизно 10 см. Торф’яний горщик із сіянців поміщають у центр ямки, а простір, що залишився, заповнюють ґрунтом. Якщо ви пікірували розсаду в загальний ящик, витягніть сіянець із нього разом із земляною грудкою, намагаючись не пошкодити його кореневу систему, опустіть у ямку і заповніть порожнини ґрунтом. Після посадки поверхню клумби ущільнюють і поливають. Зацвіте деревій із насіння до кінця серпня.

Догляд за садовим деревієм

Поливають садовий деревій не частіше ніж один раз на тиждень, та й то в посушливе літо. Якщо літній сезон буде нежарким, а то й дощовим, то поливати доведеться ще рідше.

Підживлюють деревій 1-2 рази за сезон комплексним мінеральним добривом для квітучих рослин. Високорослі сорти іноді вимагають підв'язування. Коли настане осінь, декоративний деревій обрізають на висоті 10-15 см від землі. У теплих регіонах багаторічний деревій укриття не потребує, але в разі дуже холодної та безсніжної зими коріння рослини засипають сухим листям або вкривають ялиновим гіллям.

Один раз на 3-4 роки кущі деревію ділять і розсаджують. Єдиним недоліком цієї рослини є те, що вона здатна дуже швидко розростатись і захоплювати території, призначені для інших цілей. Щоб цього не відбувалося, обрізайте суцвіття, тільки-но на них з'являться перші ознаки старіння, щоб рослина не розмножувалася самосівом і не втрачала своєї привабливості.

Збір деревію

Збір деревію здійснюють під час цвітіння: саме в цю пору рослина має найсильніші цілющі властивості, а ефірні олії скупчуються в її верхній частині в найбільшій кількості.

Зрізати траву потрібно в суху сонячну погоду, коли на листках уже не буде роси. Роблять це серпом, секатором або гострим ножем, але якщо вам належить зібрати цілу плантацію, то можна скористатись і косою. Знімають тільки верхівку рослини й частину стебла завдовжки до 20 см. Грубі стебла, позбавлені листя, лікувальної цінності не становлять. Не можна рвати деревій із коренем, якщо ви хочете зібрати його і в наступному році.

Зрізані суцвіття сушать у сухому, чистому приміщенні або на відкритому повітрі під навісом, що захищає заготовлений деревій від сонячних променів, які руйнують у сировині хлорофіл і ефірні олії. Розкладають траву тонким шаром і в процесі сушіння періодично перевертають сировину, щоб вона не зопрівала. Можна пов'язати зрізані суцвіття в пучки за стебла і повісити їх для просушування під дах. Після того, як деревій висохне, стебла потрібно видалити. Сировина готова до зберігання, коли стебла починають легко відламуватися, а квітки та листя кришаться. Готова лікарська сировина має складатися з суцвіть, листя і верхньої частини стебел завдовжки до 15 см. Товсті стебла необхідно видалити. Запах у трави деревію сильний, смак гіркуватий.

Зберігають лікарську сировину в сухому, прохолодному, темному місці в скляних банках, полотняних мішечках, картонних коробках або в паперових пакетах близько двох років. Добре закоркований деревій можна зберігати і до 5 років.

Види і сорти деревію

Видів деревію безліч, зокрема тих, які вирощуються в культурі. Пропонуємо вам знайомство з видами та сортами цієї рослини, які найчастіше зустрічаються в садах.

Деревій благородний (Achillea nobilis)

виростає на вапняках, луках, кам'янистих схилах, у степах і соснових борах західного Сибіру, Передкавказзя, західної Європи і півдня європейської частини Росії. Це багаторічна рослина заввишки до 65 см із простими або розгалуженими у верхній частині сірувато-зеленими, густо облистяними і тонкобороздчастими стеблами. Прикореневі й нижні стеблові листки у цього виду черешкові, яйцеподібні або довгасто-еліптичні, двічі або тричі перисторозсічені. Квіткові кошики зібрані в щільні складні щитки. Крайові квітки білі або жовтуваті. У культурі рослина з 1561 року.

Деревій великоголовий (Achillea macrocephala)

струнка рослина з білими щиткоподібними суцвіттями діаметром від 6 до 14 см. Стебла прямі, облистяні, від 35 до 60 см заввишки. Листя цілісне, двоякопильчасте, ланцетне.

Деревій таволговий (Achillea filipendulina)

зустрічається в природному вигляді тільки на Кавказі і в Середній Азії. Це багаторічна рослина заввишки до 120 см з ажурним перисто-роздільним сірувато-зеленим листям. Квіткові кошики діаметром до 5 мм зібрані в плоскі щитки до 13 см у діаметрі. Трубчасті серединні квітки кошиків жовті, а крайові язичкові мають золотистий відтінок. У культурі вирощуються такі сорти цього виду:

• Коронейшн Голд – рослина заввишки до 80 см із дуже щільними щитками діаметром до 15 см;
• Елтголд – щитки кольору старого золота, відтіненого міддю, дуже ефектно виглядають на тлі сіро-зеленого листя цієї рослини;
• Флауерс оф Селфе – сорт із суцвіттями сірчано-жовтого кольору та сіро-зеленим листям;
• Голд Плейт – темно-жовті щитки цієї рослини, що сягає у висоту 120 см, мають опуклу форму;
• Паркер – теж високоросла рослина з золотисто-жовтими щитками, що сягає у висоту 120 см;
• Муншайн – рослина заввишки від 40 до 60 см із лимонно-жовтими щитками;
• Швелленбург – деревій заввишки від 20 до 40 см.

Деревій цілолистий (Achillea ptarmica)

зростає в Середній Європі та європейській частині Росії. Це багаторічна рослина з повзучим кореневищем. Кущ у рослин цього виду компактний, стебла прямі, облистяні, заввишки до 1 м. Листя дрібне, чергове, цілісне, лінійно-ланцетне, сидяче, з пильчастими краями. Перламутрово-білі кошики діаметром до 1,5 см зібрані в пухкі щитки. У культурі вид із 1542 року. У свій час деревій цілолистий був найпопулярнішим видом. У нього є кілька садових форм і сортів. Махрова форма виду представлена такими сортами:

• Перлівниця (Перл) – рослина заввишки до 75 см із махровими білими кошиками до 2 см у діаметрі;
• Буль де Неж – махровий сорт заввишки 45-60 см;
• Перріз Уайт – кущ із махровими квітками, що сягає у висоту від 80 до 100 см;
• Перль Блаупункт і Балерина – сорти з махровими квітками заввишки 50-60 см. На жаль, квітки сорту Балерина дуже швидко набувають брудно-сірого відтінку;
• Стефані – у цього не так давно виведеного сорту квітки теж махрові, але мають бузкове забарвлення.

Деревій повстяний (Achillea tomentosa)

– в дикому вигляді ця рослина зустрічається в західному Сибіру і в південно-східній Європі. У культурі вид вирощується переважно в альпінаріях, оскільки утворює килимові зарості. У висоту рослина сягає лише 15 см, а в діаметрі її кущики можуть розростатися до 45 см. Опушене, перисто-розсічене, сріблясте, листя деревію повстяного щільно притискається до землі й не опадає на зиму. Кошики лимонно-жовтого кольору зібрані в щитки діаметром до 7 см. Найпопулярнішим є сорт виду Ауреа (Мейнердз Голд), що сягає у висоту 20 см і квітне яскравими жовтими суцвіттями.

Деревій звичайний (Achillea millefolium)

або деревій лікарський у природі росте на Кавказі, Далекому Сході, в західній Європі, східному й західному Сибіру, Україні й у європейській частині Росії. У рослин цього виду прямі стебла заввишки до 80 см і розташоване в черговому порядку двічі або тричі перисто-розсічене листя з численними ланцетоподібним сегментами. Причому нижнє листя черешкове, а верхнє сидяче. При розтиранні листя деревію звичайного виділяє своєрідний аромат. Квіткові кошики діаметром до 7 мм зібрані в щитки. Язичкові квітки рослини можуть бути білими, рожевими або пурпуровими, а трубчасті – жовті. У культурі вид із 1440 року. Його вирощують не тільки для отримання лікарської сировини: деревій звичайний часто використовують у ландшафтному дизайні. Найбільш привабливі такі сорти виду:

• Паприка – рослина з темними вишнево-червоними крайовими квітками, що поступово вигорають на сонці;
• Ред Велвет – сорт кольору стиглої вишні, який зберігає інтенсивність забарвлення до повного в'янення;
• Волтер Фанч – рослина з щитками кольору лососевої ікри;
• Грейт Експектейшн – деревій із яскраво-жовтими суцвіттями;
• Мері Енн – сорт із щитками блідо-лимонного кольору;
• Теракота – деревій із язичковими квітками коричнево-помаранчевого відтінку;
• Лайлек Б'юті – рослина з суцвіттями класичного бузкового кольору;
• Саммервайн – щитки цього сорту забарвлені в густий малиновий колір;
• Саммер Пастелз – сорт із суцвіттями м'якого рожевого або помаранчевого кольору;
• Епплблоссом – у цього деревію заввишки до 40 см, що швидко розростається, щитки біло-рожевого забарвлення;
• Уайт Б'юті – рослина з білосніжними суцвіттями;
• Серіз Квін – сорт із вишневими крайовими квітками.

Окрім описаних видів, у культурі іноді вирощують деревії птарміколистий, атрата, агератолистий, золотистоволосий, або золотистий, зонтичний, Келлера, сербський, Ерба-Ротта, альпійський, розставлений, судетський та інші.

Властивості деревію – шкода і користь

Корисні властивості деревію

Лікувальні властивості деревію багатогранні, і народна медицина використовує їх не одне століття. До складу рослини входять дубильні речовини таніди, які мають бактерицидну, протизапальну, заспокійливу та в'яжучу дію. Вони тонізують шкіру й знімають подразнення, тому корисні при вугруватій і пористій шкірі, жирній себореї обличчя, а також при пітливості та для зміцнення волосся. Вітамін K, що міститься в рослині, підвищує міцність капілярів, сприяє зупинці кровотеч і крововиливів, загоєнню виразок і ран. Велика кількість каротину, що входить до складу трави деревію, усуває ламкість нігтів і волосся, сухість, лущення та ороговіння шкіри, протидіє появі зморшок і вугрів. У деревії містяться ефірні олії, алкалоїди, фітонциди, флавоноїди, глікозиди, гіркота, вітамін C, складні ефіри, холін, оцтова, ізовалеріанова і мурашина кислоти.

Деревій підсилює жовчовиділення, стимулює функцію печінки й апетит, покращує травлення і прискорює всмоктування речовин. Його застосовують як кровоспинний засіб при діареї, дизентерії, варикозному розширенні вен, геморої, тромбозах і будь-яких кровотечах, а як протизапальний засіб – при гастриті й ентериті. Як потогінний засіб препарати деревію застосовують при лихоманці та застуді. Деревієм лікують такі захворювання і стани, як туберкульоз легень, катар і виразка шлунку, нирковокам'яна хвороба, малярія, жіночі хвороби, енурез, недокрів'я, головний біль, гіпертонія.

Лікувальними препаратами вважаються сік деревію, настій, відвар, мазь, олія й рідкий екстракт. Деякі з цих препаратів можна тільки придбати в аптеках, але частину можна приготувати самостійно.

Відвар: одну чайну ложку подрібненої трави деревію залити повною склянкою окропу, варити при слабкому кипінні 5-10 хвилин, остудити та процідити. Приймати по півсклянки 3 рази на день при гастритах і виразці шлунку.

Настоянка: 30 г сухої трави деревію помістити в посудину з темного скла, залити 100 мл медичного спирту, щільно закоркувати й настоювати в темному прохолодному місці впродовж 10 днів. Якщо замість спирту використовується горілка, то настоювати потрібно 12 днів. Для внутрішнього вживання при болях і кровотечах 30-40 крапель настоянки змішують із 50 мл води. Цим препаратом можна обробляти рани й просочувати пов'язки для компресів.

Мазь: жменю свіжого листя і квіток деревію розтирають у ступці й змішують із рівною частиною населеного топленого сала. Використовують мазь при ударах.

Деревій – протипокази

Протипоказані препарати деревію при підвищеному згортанні крові й зумовлених цією проблемою захворюваннях. Вагітним не рекомендується вживання соку деревію. Але навіть якщо ви не вагітні й абсолютно здорові, тривале або надмірне вживання препаратів деревію може привести до отруєння, що супроводжується запамороченнями й появою шкірної висипки.

Розділи: Садові рослини Багаторічні рослини Садові трав'янисті рослини Садові квітучі рослини Садові лікарські рослини Складноцвіті (Айстрові) Бур'ян Рослини на Д Медоноси