Гіностема (лат. Gynostemma) – рід трав'янистих рослин родини Гарбузові, поширених у тропіках Південно-Східної Азії від Японії до Гімалаїв і від Малайзії до Нової Гвінеї. Тільки в Японії можна зустріти до півтора десятка видів гіностеми, причому дев'ять із них – ендеми.

У культурі вирощується вид гіностема п’ятилиста (лат. Gynostemma pentaphillum) – рослина, яку інакше називають травою безсмертя, тайським чаєм, південним женьшенем, а ще такими незрозумілими іменами, як «цзяогулань» або «джіаогулан». Причому з'явилася гіностема в європейській культурі спочатку як екзотична домашня рослина, і тільки через деякий час у південних районах її стали вирощувати в саду.

Вельми зросла цікавість до гіностеми після Пекінської конференції 1991 року, на якій обговорювалися лікарські рослини, що використовуються в народній медицині.

Гіностема п’ятилиста – опис

Гіностеми – багаторічні дводомні лазячі рослини, опушені або голі ліани з блискучим супротивним черешковим пальчастоскладним листям, що складається з 3-9 зубчастих по краю ланцетових листочків. Непоказні квітки гіностеми з коротким трубчастим білим або зеленим віночком, глибоко розсічені на п'ять вузьколанцетних долей, утворюють гроноподбні або волотисті суцвіття. Відрізнити чоловічі рослини від жіночих можна лише в період цвітіння: чоловічі суцвіття, як і тичинки в квітках, довші, ніж у жіночих рослин. Цвітіння гіностеми починається в середині літа й триває до початку осені. Плоди рослини – чорні кулясті ягоди діаметром до 6 мм, у яких зріє по 2-3 насінини.

При вирощуванні в сприятливих умовах пагони гіностеми п’ятилистої можуть сягати в довжину 8 метрів.

Вирощування гіностеми п’ятилистої

Посадка гіностеми п’ятилистої

Ліана гіностема воліє рости на відкритих сонячних ділянках або в трохи затінененому місці в легкому, добре дренованому родючому ґрунті. Якщо ви один раз виростите гіностеми, то в подальшому зможете розмножувати її більш простим і результативним способом – живцюванням.

Перед посівом насіння гіностеми замочують на добу в теплій воді, а потім сіють на глибину 2 см у горщики, наповнені сумішшю компосту (або перегною) і піску. Посіви накривають плівкою і пророщують при температурі 20-22 ºC. Сходи з'являються через 3-6 тижнів, і щойно насіння почне проростати, плівку прибирають, а розсаду поміщають під яскраве розсіяне світло. Догляд за сіянцями гіностеми полягає в своєчасному поливі й розпушуванні субстрату. Коли розсада почне галузитися, встановіть для сіянців опору.

У травні, коли температура ґрунту підніметься до 15-16 ºC, розсаду можна висадити в сад, попередньо підготувавши для неї ділянку: під перекопування на кожен м² площі вносять по 5-6 кг перегною або компосту, а важкі ґрунти перекопують із торфом і піском. Висаджують саджанці гіностеми способом перевалки. Об’єм ямки має бути трохи більшим за об’єм кореневої системи сіянця із земляною грудкою. Простір, що залишився, заповнюють ґрунтом, потім поверхню злегка ущільнюють і поливають, а коли вода вбереться, ділянку мульчують шаром органічного матеріалу – перегною або компосту – завтовшки 5-8 см. Слід відразу ж установити опору для кожної рослини, якщо ви не використовуєте в цій якості паркан або стіну.

Догляд за гіностемою

Поливають рослину рясно і досить часто – один раз на 7-10 днів, підтримуючи ґрунт навколо куща в злегка вологому стані. У посушливий період гіностема потребує обприскування листя, яке проводять теплою водою рано-вранці або ввечері, коли сонце вже сяде. Після дощу або поливання слід розпушувати навколо рослини ґрунт і видаляти бур'яни.

Що стосується підживлення, то в перший рік гіностемі буде досить унесеного в ґрунт при посадці перегною або компосту, але в подальшому краще підживлювати її розчином Кеміри з розрахунку 30-40 г під кожну рослину: цей комплекс містить усі необхідні гіностемі мікроелементи. Якщо листя рослини впродовж сезону використовують для приготування салатів, супів та інших страв, підживлення вносять тільки під корінь, але ні в якому разі не по листю.

Особливою зимостійкістю гіностема не вирізняється: вона здатна витримати морози лише до -18 ºC, проте під шаром снігу зимує без наслідків для здоров'я. Якщо ж у вашій місцевості зими малосніжні, укрийте рослину ялиновим гіллям або товстим шаром сухого листя. У суворому кліматі краще гіностеми восени викопати, пересадити в горщик і тримати до весни в світлому місці подалі від обігрівальних приладів, доглядаючи за нею, як за рослиною, що перебуває в стані спокою.

Збір гіностеми

Як збирати і зберігати гіностему

Листя гіностеми можна збирати й сушити впродовж усього літа. Зі свіжого листя і пагонів готують салати та супи, а з сушеного листя заварюють чай. Сушать листя і пагони гіностеми на відкритому повітрі під навісом або в добре провітрюваному напівтемному приміщенні до ламкості, після чого сировину подрібнюють і зберігають у сухому приміщенні в паперових коробках, пакетах, керамічних або скляних банках під щільно прилягаючими кришками. Солодкі плоди рослини в стиглому вигляді теж можна вживати в їжу.

Види і сорти гіностеми

У рід Гіностема входить близько 20 видів, але, як ми вже писали, в культурі вирощують тільки один – гіностему п’ятилисту. Оскільки в наших садах ця рослина поки зустрічається дуже рідко, про її різновиди та сорти нам нічого не відомо.

Властивості гіностеми

Корисні властивості гіностеми

Гіностема не внесена в Фармакопею й офіційною медициною поки не використовується, проте схожість біологічних характеристик рослини з властивостями популярного женьшеню все більше привертає увагу не тільки народних цілителів, а й садівників. Особливо вражаюче звучать розповіді про те, що чай із листя гіностеми подовжував життя аборигенам, і вони до 100 років не тільки зберігали здоров’я, а й продовжували вести активний спосіб життя. Відомі цілющі властивості гіностеми з 200-х років до нашої ери.

Молоді пагони і листя рослини мають солодкуватий смак. До складу гіностеми, крім цілого набору вітамінів, входять кальцій, цинк, фосфор, селен, магній, калій та інші необхідні організму елементи. Надземна маса містить понад 80 сапонінів, у той час як у женьшені їх тільки 28. Вживання гіностеми в кілька разів підвищує витривалість і працездатність, що робить препарати рослини просто незамінними для людей, які зазнають великих фізичних навантажень. Але, на відміну від женьшеню, гіностема не викликає перезбудження, а при систематичному застосуванні навіть заспокоює.

Гіностема – чудовий замінник цукру, тому її вживання показане діабетикам. Речовини, що входять до складу цієї рослини, підвищують імунітет, знижують уміст холестерину, позитивно впливають на стан сечостатевої системи і шлунково-кишкового тракту, покращують пам'ять і уповільнюють старіння.

Як приготувати чай із гіностеми? 2-3 чайні ложки подрібненого свіжого або півтори ложки сухого листя рослини заливають склянкою окропу й настоюють упродовж п'яти хвилин. Цю заварку можна використовувати для приготування чаю ще 4-5 разів. На день для бадьорості достатньо випивати 3 склянки чаю.

Гіностема – протипокази

Протипоказів до застосування гіностеми немає, але не слід приймати препарати рослини людям з індивідуальною незносністю її компонентів. Обережність потрібно проявляти гіпертонікам, оскільки гіностема може підвищити тиск. Тим, у кого спостерігається порушення сну, не рекомендується вживати гіностему після 16 годин.

Оскільки дослідження щодо впливу гіностеми на годувальниць і вагітних не проводилися, цим категоріям від вживання препаратів рослини краще утриматися.

• Гібіскус: вирощування, розмноження, види і сорти
• Гіпсофіла: вирощування в саду, види і сорти