Гній – як приготувати добриво на дачі або вдома

Автор:
Опубліковано:
Доповнено:

Застосування гною як добриваГній є органічним добривом, що складається з екскрементів домашніх тварин. Це найвідоміше й найуживаніше в усіх країнах світу добриво упродовж усієї історії людства. Утворюється гній у процесі мікробіологічної та ферментативної переробки тваринами різних кормів.

Гній як добриво є природним джерелом необхідних рослинам макроелементів азоту, калію та фосфору, а також безлічі мікроелементів, зокрема сірки, хлору, кремнію, вапна й магнезії. Гній покращує структуру ґрунту та її фізико-механічні властивості: він активує ґрунтову мікрофлору, збагачує ґрунти вуглекислим газом і сприяє засвоєнню рослинами, зокрема кімнатними, мінеральних добрив.

У Російській імперії гній був основним добривом. За радянських часів за ефективністю з гноєм могли зрівнятися тільки вермикомпости. У наші дні, як і раніше, свіжий гній вважається найкращим добривом, незважаючи на те, що він пригнічує багато рослин та містить шкідливі мікроорганізми й насіння бур'янів. І хоча прихильники всього нового і прогресивного стверджують, що гній не такий ефективний, як збалансовані мінеральні комплекси, що він погано пахне й підходить не всім рослинам, цей органічний продукт формує родючий шар ґрунту, натомість мінеральні добрива його тільки виснажують.

Гній застосовується не тільки в ролі добрива, але також як зв'язуюча речовина в будівництві сільських будинків. Окрім цього, з нього виробляють біогаз і папір, а в сухому вигляді гній використовують як біопаливо.

Види гною – особливості

Залежно від кількості вологи в гної існує три види цього органічного добрива:

  • – підстилковий, тобто твердий або сухий гній, вологість якого близько 80 %;
  • – напіврідкий – гній вологістю до 90 %;
  • – рідкий – гній, вологість якого вище 90 %.

Сухий гній.

Підстилковий гній утворюється з екскрементів тварин і підстилкових матеріалів, тобто мається на увазі гній із тирсою, соломою, листям або торфом. До складу такого гною входять усі елементи живлення рослин. Залежно від ступеня розкладання сухий гній поділяється на:

  • – напівперепрілий;
  • – перепрілий;
  • – перегній.

Існує три способи зберігання гною:

  • – гарячий;
  • – гарячепресований (за методом Кранца);
  • – холодний.

Гарячий спосіб передбачає зберігання гною в пухкому стані в купі, в яку легко надходить повітря. Таке утримання гною призводить до активного росту мікрофлори, яка руйнує органічні компоненти, чому відбувається втрата до 60 % маси сухої органічної речовини і до 50 % азоту. При методі Кранца гній зберігають в ущільненому стані, видаливши з нього повітря, через що температура всередині маси піднімається до 50-60 ºC. Це уповільнює розвиток мікрофлори й підвищує теплопровідність гною. Найкращий гній виходить при холодному зберіганні: гній ущільнюють і зберігають у прохолодних приміщеннях на бетонній підлозі.

Напівперепрілий гній. У такого гною солома стає коричневою і легко руйнується: втрати органічної речовини в гної становлять 20-30 %. Застосовується напівперепрілий гній в сільському господарстві частіше за всі інші види. Добре відгукуються на внесення напівперепрілого гною такі культури: огірки, кабачки, патисони, шпинат, капуста, гарбуз, а на наступний рік на удобреній напівперепрілим гноєм ділянці можна без додаткового внесення органіки вирощувати картоплю, редьку, моркву, буряк та інші коренеплоди.

Перепрілий гній. Перепрілий – це гній, що сильно розклався, тобто однорідна маса, де вже не розрізнити ні соломи, ні тирси. Втрати органічної речовини на цій стадії розкладання становлять близько 50 %. Перепрілий гній теж часто застосовується для удобрення ґрунту. Скільки гною потрібно, щоб удобрити ділянку під посіви? При перекопуванні вносять 10 кг добрива на 1 м² ґрунту. А перепрілий гній, змішаний із ґрунтом у співвідношенні 1:2, є гарним субстратом для вирощування овочевої розсади. Використовують цей гній і для рідкого підживлення: в 10 л води розмішують 2 кг перепрілого гною.

Перегній. Перегній є продуктом остаточної стадії розкладання гною, пухкою темною масою, що втратила при розкладанні близько 75 % органічної речовини. Його використовують і для створення ґрунтових сумішей, і для мульчування поверхні. Перегній як добриво підходить будь-яким рослинам, його наявність у ґрунті покращує смакові якості коренеплодів, картопля виростає великою і розсипчастою, а цибуля і редька втрачають зайву гіркоту, набуваючи ніжності й солодкого смаку. Вносять перегній у ґрунт під перекопування в співвідношенні 1:4. Для отримання перегною свіжий гній щільно укладають у спеціальні короби шарами, пересипаючи їх фосфоритним борошном (20-30 г на 10 кг гною) і моховим торфом (2 кг на 10 кг гною). Через півроку природного розкладання ви отримаєте перепрілий гній, а через рік або два гній перетвориться на перегній.

Свіжий гній.

Незважаючи на те, що поживні речовини зі свіжого гною засвоюються рослинами важче, іноді все ж доводиться вносити його в ґрунт, адже не завжди є час дочекатися дозрівання перегною. Як правильно вносити свіжий гній? Можна:

  • – перекопати з ним восени ґрунт на ділянці на глибину 30-40 см із розрахунку 1 відро гною на 1 м² ділянки;
  • – узимку розкидати гній по городу просто поверх сніжного покриву з розрахунку 1,5 відра добрива на 1 м² площі;
  • – використовувати навесні свіжий гній для теплиці, щоб спорудити теплі грядки.

Сезонні підживлення краще свіжим гноєм не здійснювати, оскільки в ґрунт можуть перекочувати глисти й інші аж ніяк не корисні рослинам і людям мікроорганізми.

Застосування і зберігання гною

Рідкий гній.

Найшвидший спосіб приготувати з гною добриво – залити його водою у співвідношенні 1:1 і настоювати упродовж тижня. Перед застосуванням отриманий настій розводять водою 1:10. Врахуйте, що підживлення гноєм рослин може спалити їхнє коріння, тому розчин виливають не під рослини, а в борозенки, зроблені навколо них на певній відстані.

Гранульований гній.

Придбати свіжий гній вдається не завжди, та й переробка гною на добриво вимагає місця і часу, тому багато хто воліє купувати в спеціалізованих крамницях гранульований сухий гній, розфасований у пакети й пластикові відра. Чим є це добриво? Як його виробляють? Гній компостують при нагріванні до 75 ºC, додаючи в нього для поліпшення органічних властивостей солому. Після компостування масу зневоднюють, сушать і гранулюють. Таке добриво при правильному зберіганні не втрачає корисних властивостей упродовж 5 років.

Гній у гранулах має всі переваги свіжого, він зручний у застосуванні, але позбавлений специфічного запаху й патогенних організмів. До складу гною в гранулах входять азот, калій, магній, фосфор, залізо, марганець, мідь, цинк і бор. Гранульований гній покращує структуру ґрунту, робить її більш пухкою, допомагає утримувати в ній вологу, створює сприятливе середовище для розвитку корисних ґрунтових мікроорганізмів, що перетворюють органічні відходи на поживні речовини для рослин.

У гранульованого гною нейтральний pH (7,0), тому він підходить практично всім рослинам. Тривалість його дії в гумусі кілька років. Як використовувати гній у гранулах для добрива ґрунту? Напровесні його перекопують із ґрунтом, закладаючи на глибину 10 см. Кількість гною – 1-5 кг на м² ділянки. Після угноєння ґрунт бажано добре полити. Можна використовувати гранульований гній і для рідкого підживлення: його заливають холодною водою і настоюють два тижні, після чого склад ретельно перемішують і вносять у ґрунт. Для кожного виду гною свої дозування та консистенція. Вона вказана на упаковці.

Який гній краще?

Кінський гній.

У кінського гною пухка пориста структура, він швидко розкладається, виділяючи при цьому від 50 до 70 ºC тепла. Це ідеальне добриво ґрунту в теплицях, парниках і оранжереях. Підходить також кінський гній для городу: він добре справляється з удобренням важких і неродючих ґрунтів. Особливо цінний такий гній для огірків, картоплі, селери, капусти, патисонів, кабачків і інших гарбузових культур.

До складу кінського гною входять азот, фосфор, калій та інші цінні елементи, які сприяють зростанню врожайності рослин, збільшенню їхньої опірності зовнішнім факторам і хворобам. Дія кінського гною має пролонгований характер, тому його одноразове внесення забезпечує підвищення родючості ґрунту на кілька років.

2 кг свіжого кінського гною розводять у 10 л води, додають у розчин 1 кг тирси, настоюють два тижні, регулярно помішуючи. Підживлюють цим настоєм овочеві культури після рясного дощу або поливання. Можна внести свіжий кінський гній під осіннє перекопування, але в цьому разі гній втратить половину своїх корисних властивостей.

Прекрасно підійде кінський гній для влаштування теплої грядки: викопайте в теплиці траншею завглибшки півметра, закладіть у неї шар свіжого кінського гною завтовшки 20 см, поверх гною заповніть траншею ґрунтом і пролийте її теплим рожевим розчином марганцівки з додаванням Нітрофоски (2 столові ложки) і деревної золи (1 склянка). Не можна застосовувати кінський гній як біопаливо, якщо на його поверхні утворився грибковий наліт. Не годиться для цього і недостатньо перепрілий гній, оскільки аміак, що не вивітрився, може отруїти рослини. Небажане застосування кінського гною для удобрення занадто щільного ґрунту, оскільки при його розкладанні будуть накопичуватися сірководень і метан, які теж отруюють коріння рослин.

Не вносьте свіжий кінський гній під картоплю, оскільки він є переносником пархів.

Переважно свіжий гній (будь-яких тварин) вносять у ґрунт під осіннє перекопування. Під культури з тривалим вегетаційним періодом можна внести гній навесні.

Види гною і їх особливості

Набагато корисніший для рослин перепрілий кінський гній, оскільки він містить у кілька разів більше корисних речовин, ніж свіжий. Ним удобрюють пристовбурні кола плодових дерев (по 5 відер) і ягідних кущів (по 3 відра). Перепрілим кінським гноєм мульчують грядки з томатами і полуницею, а якщо в ньому багато тирси, то він підійде для мульчування пристовбурних кіл плодових дерев після поливання.

Оскільки придбати свіжий кінський гній для більшості садівників проблематично, в магазинах продається кінський гній у гранулах. Найпопулярнішим гранульованим гноєм вважається «Оргавіт кінський», що відрізняється від добрива інших марок тим, що велика частина поживних речовин, що містяться в ньому, збережена в доступній для рослин формі. Окрім того, він не підвищує токсичності ґрунту, в ньому немає насіння бур'янів і шкідливих для людини речовин. Можна придбати кінський гній у мішках, у кожному з яких 40-50 л сухої речовини вагою 35-40 кг. Не так давно у продажу з'явився рідкий концентрат кінського гною в посудинах по 5 л, який отримав високу оцінку городників.

Коров'ячий гній.

Гній ВРХ – найпоширеніше добриво, яке вносять під усі види рослин. Але незважаючи на таке широке застосування, коров'ячий гній є одним із найбільш непоживних органічних добрив. У 1 кг коров'ячого гною входить:

  • – 3,5 г азоту;
  • – 2,9 г кальцію;
  • – 3 г фосфору;
  • – 1,4 г калія.

Містить коров'як також магній і сірку. Однак потрібно враховувати, що залежно від статі та віку тварини склад гною може змінюватися. Наприклад, гній дорослих корів містить на 15 % більше поживних речовин, ніж гній телят першого року життя. Позитивним моментом є те, що через невисокий уміст у коров'яку поживних речовин рослинам не загрожує передозування нітратами.

Найефективніший коров'ячий гній для супіщаних і піщаних ґрунтів. У свіжому вигляді він використовується рідко, оскільки у великих кількостях містить аміак, що завдає шкоди корінню культурних рослин. Але можна приготувати зі свіжого посліду рідке добриво. Для цього в глибоку посудину поміщають одну частину гною і заливають її п'ятьма частинами води, добре розмішують, накривають щільно прилягаючою кришкою і настоюють протягом 2 тижнів, перемішуючи настій кожні три дні. Якщо ви все робите правильно, в складі з'являться невеликі пухирці, потім настій посвітлішає, а великі частки осядуть на дно. Перед застосуванням настій розбавляють водою в співвідношенні 1:1 і додають на кожні 10 л по 500 г золи і по 100 г суперфосфату. На виході – збалансоване комплексне добриво.

Оскільки в свіжому коров'ячому гної містяться яйця трихоцефалів, моніезії і стронгілятів, при роботі з ним слід користуватися засобами індивідуального захисту. Крім того, в гної ВРХ утворюються пластинчасті гриби, що заглушають зростання овочів. Знищують їх унесенням у ґрунт разом із гноєм вапна, по 500-700 г на м² ділянки. А щоб позбутися від цих паразитів і поліпшити якість коров'яку, потрібно піддати його зброджуванню і компостуванню.

Як посуд для компостування використовують контейнер або бурт. На дно бурту поміщають шар торфу завтовшки 25 см, який вбиратиме вологу. Для зброджування в коров'ячий гній кладуть пташиний послід, торф, сірники й подрібнену солому, опале листя, тирсу, скошену кропиву, кульбабу, ромашку, залишки їжі і різні мінеральні добавки. Завершує купу шар ґрунту завтовшки чверть метра. Вологість гною суміші підтримують у межах 70-75 %. Масу в компості періодично ущільнюють і за потреби зволожують для підвищення внутрішньої температури, яка має прискорити процес розкладання та знищити яйця паразитів і насіння бур'янів.

Перепрілий коров'ячий гній і перегній із нього можна використовувати восени під перекопування, а навесні в якості мульчі практично для всіх городніх культур, ягідних кущів, плодових і декоративних дерев та багаторічних квіткових рослин. На основі перегною роблять суміші для вирощування розсади городніх культур. Перегноєм із коров'яку наповнюють ямки при посадці томатів, баклажанів, кавунів або кабачків.

Курячий гній.

Дуже популярним добривом є курячий послід, і насамперед через його доступність: домашню птицю дуже часто утримують як на дачних ділянках, так і в приватних будинках. Але доступність ніяк не применшує цінних поживних якостей курячого посліду. Цей вид гною містить азот, кальцій, калій, магній і фосфор у концентрації, яка в три-чотири рази вища, ніж у гної інших тварин. Наприклад, азоту в курячому гної 1,5-2 %, тоді як у коров'яку його тільки піввідсотка, а в овечому гної не більше 1 %. Окрім того, курячий гній відрізняється пролонгованою дією: оскільки корисні речовини вивільняються з пташиного посліду повільно, він продовжує живити ґрунт і через 2-3 роки після внесення.

Рівень pH курячого гною становить 6,6 одиниць, тому його називають «ґрунтоутворювачем»: він не тільки підвищує врожайність культур і посилює активність фотосинтезу рослин, але також бере участь в утворенні в ґрунті гумусу і сприяє розкисленню ґрунту.

До переваг курячого гною слід віднести ще те, що він не токсичний, не злежується, підвищує стійкість культур до хвороб і несприятливих зовнішніх факторів. Він абсолютно екологічний і обходиться набагато дешевше, ніж мінеральні добрива.

Як і будь-який інший вид гною, курячий послід через уміст у ньому сечової кислоти в свіжому вигляді під рослини краще не вносити. Крім того, в ньому занадто висока концентрація фосфору й азоту, тому потрібно тривалий час тримати курячий гній на відкритому повітрі, щоб зайве і непотрібне могло випаруватися. Іноді, щоб позбавити пташиний послід від надлишку сечової кислоти, його на два дні заливають водою і змінюють її кілька разів. Однак і після завершення такої обробки послід не можна вносити під корінь рослин: його закопують у міжряддя або в борозенки навколо пристовбурних кіл дерев.

Є у свіжого курячого посліду ще один недолік: наявність у ньому шкідливих мікроорганізмів.

Зі свіжого посліду можна приготувати рідке добриво: одну частину гною заливають 20 частинами води й витримують цей розчин на відкритому повітрі 10 днів, періодично помішуючи. Отриманим настоєм поливають міжряддя грядок з овочами після сильного дощу або рясного поливання. Однак ні під коріння рослин, ні в ямки при посадці цей склад лити не можна. Не тримайте розчин посліду у відкритій посудині довше двох днів, оскільки з нього починає виділятись аміак. Якщо вас бентежить неприємний запах, що виникає при бродінні свіжого курячого посліду, додайте в посудину трохи залізного купоросу (200-300 г), і тоді розчин можна використовувати не тільки як добриво для рослин, а й для профілактики від грибкових хвороб.

Для приготування перепрілого гною або перегною курячий послід укладають у ящик або контейнер на підстилку з трави або листя, перемежовуючи шари посліду залишками городніх рослин, тирсою, торфом, соломою та іншими органічними відходами. Оскільки розкладання курячого гною відбувається при дуже високій температурі, процес переробки завершується набагато швидше, ніж при компостуванні кінського гною чи гною ВРХ: закладений восени пташиний послід перепріє вже до весни. Про те, як багато тепла виробляє курячий гній при розкладанні, ви можете судити по тому факту, що взимку жоден господар не опалює приміщення з курми: в подушці з курячих екскрементів, що вкриває землю в курнику, перебігають хімічні реакції з виділенням метану, які підтримують у приміщенні нормальну для домашньої птиці температуру.

Оптимальна доза сухого курячого гною при удобренні ґрунту під перекопування – 50 г на м² ділянки.

Недоліків, властивих свіжому курячому гною, немає у гною гранульованого, який легко придбати в спеціалізованих крамницях. Немає в ньому ні личинок мух, ні яєць гельмінтів, ні життєздатного насіння бур'янів, ні неприємного запаху, а свої цінні якості гранульований пташиний гній зберігає тривалий час. Його легше дозувати, а якщо гранули потовкти на борошно, то їх навіть можна додавати в ямки при посадці. Тільки будьте уважні під час розрахунків і постарайтеся не перевищити дозування. Гранульований курячий гній застосовують як сухе добриво, вносячи гранули в ґрунт під перекопування, але можна приготувати з нього і рідке підживлення відповідно до вказівок інструкції.

Не удобрюйте курячим послідом часник, цибулю та іншу зелень у період її активного зростання: це можна робити тільки в червні, на самому початку вегетації. Не люблять курячий гній також усі коренеплідні рослини, крім картоплі.

Кролячий гній.

Гній кроликів – найцінніший вид гною, який дає домашня худоба. Фермери жартома називають його «золотом кроликів». За консистенцією цей вид гною набагато сухіший, ніж коров'ячий, курячий і кінський, тому його зручніше транспортувати. Ще однією перевагою кролячого гною є те, що він не містить насіння бур'янів, адже кролі їдять тільки стебла і листя рослин. До складу кролячого гною входять магній, азот, калій, вода й органічна речовина, що стимулює ріст рослин і наділяє їх життєвою силою. Зі шкідливих мікроорганізмів у кролячому гної можуть бути тільки кокцидії, які завдають шкоди кроликам, тому зберігати гній біля кліток із тваринами не можна, а прибирання в клітках необхідно проводити регулярно.

Однак і кролячий гній можна вносити в свіжому вигляді під коріння рослин, оскільки він випалює їхню кореневу систему, перенасичуючи ґрунт азотом і виділяючи метан.

Як застосовувати гній на городі і в теплиці

Кролячий гній використовують, як і гній ВРХ: завчасно вносять у ґрунт під перекопування, компостують і застосовують у перепрілому вигляді. Наприклад, роблять із нього рідкі підживлення: кладуть у відро води 1 кг перепрілого кролячого посліду і настоюють 12 годин при регулярному помішуванні. Цим настоєм проливають ямки або борозни перед посадкою овочевих культур, витрачаючи від 1 до 2 л на м².

Однак є один спосіб застосування кролячого гною, неможливий для екскрементів інших тварин: випорожнення кроликів сушать на сонечку і товчуть у ступці, а потім цей порошок використовують як добриво не тільки для городу або саду, а й для підживлення кімнатних рослин. Як удобрювати гноєм домашні рослини? Наприклад, додають 1 столову ложку порошку з кролячого гною в 3 л землі, ретельно перемішують і використовують як субстрат для вирощування кімнатних квітів.

Компостують кролячий гній за тим же принципом, що й інші види екскрементів. Його утримують у коробах або буртах, перешаровуючи іншими видами органіки: тирсою, соломою, бур'янами, обрізками овочів і фруктів. Для поліпшення складу кролячого перегною можна запустити в нижню частину компосту черв'яків, а після через півтора місяця черв'яків прибирають, а купу перемішують. Зволожують компостну купу водою або розчином мінеральних добавок. У результаті виходить чудове гумусне добриво для таких культур: гарбуз, картопля, огірки, помідори, а також аґрус, смородина і барбарис. Але, як ми вже писали, підживлення вносять у ґрунт до посадки рослин. Наприклад, узимку компост розкидають по городу, а навесні, коли почне танути сніг, ґрунт насититься корисними речовинами з перепрілого кролячого посліду.

Купити кролячий гній можна на фермах і в садових павільйонах. Кролячий гній, що надходить у продаж до спеціалізованих крамниць, кращий тим, що він знезаражений, просушений і готовий до застосування, оскільки вже пройшов етап перепрівання. Фермери дуже високо оцінюють якість кролячого гною, стверджуючи, що після його внесення в ґрунт упродовж двох років земля на ділянці стає повітряною і м'якою, але в той же час не поростає бур'янами, як після застосування кінського гною або коров'яку.

Свинячий гній.

Багато читачів запитують, чи можна удобрювати гноєм з-під свиней городні рослини. Свинячий гній відрізняється від гною інших домашніх тварин, оскільки свині всеїдні, тобто харчуються не тільки рослинною, а й тваринною їжею. Це призводить до того, що свинячий гній підходить далеко не всім рослинам: його pH зсунуто в кислу сторону, і в ньому дуже мало кальцію. Окрім того, свинячий гній має низьку тепловіддачу і розкладається повільніше, ніж гній інших тварин.

Послід свиней через високий уміст у ньому азоту не можна застосовувати в свіжому і нерозбавленому вигляді. Він містить багато насіння бур'янів, яєць паразитів (сальмонели і різних гельмінтів), бактерій та інших збудників інфекції.

Внесення свіжого свинячого гною в слабкокислі і кислі ґрунти робить їх непридатними для хліборобства. Якщо ви все-таки вирішили використовувати свіжий свинячий гній, попередньо нейтралізуйте його окисні властивості додаванням вапна (50 г на відро гною), після чого змішайте його з кінським гноєм у пропорції 1:1. Але найкраще вдатися до настоювання свіжого гною: розведіть його з водою в співвідношенні 1:1 і дайте тиждень вистоятися. За цей час бактерії загинуть, а кількість азоту зменшиться до прийнятного рівня. Перед застосуванням 1 л настою розбавляють 10 л води. Готове добриво заливають у неглибокі борозни в міжряддях, навколо дерев і кущів. Роблять це у вечірній час. Ніколи не поливайте рослини рідким добривом зі свіжого гною під корінь.

І все ж бажано застосовувати свинячий гній у перепрілому вигляді: при компостуванні він стає більш концентрованим і корисним для структурування ґрунту. А щоб прискорити процес перегнивання, додайте в свинячий гній трохи курячого або кінського посліду.

Закладають свинячий гній для перегнивання в компостний бурт або контейнер. У процесі гниття він втрачає до 75 % ваги, але при цьому в ньому гинуть усі паразити, бактерії та інші збудники хвороб. Термін компостування свинячого посліду до утворення перепрілого гною – 1 рік, а активну дію таке добриво матиме впродовж 3 років. Простішим способом отримати перепрілий гній або перегній є закладання гною на зимівлю з першим снігом у яму завглибшки до 2 м. Прикривають гній шаром ґрунту завтовшки 20-25 см, і до настання весни послід встигає перепріти і насититися корисними речовинами. Розміщують компостну яму на узвишші і якнайдалі від посадок. Напівперепрілий свинячий гній, який компостувався менше року, все ще небезпечний для рослин: насіння бур'янів, що міститься в ньому, шкідливі бактерії і мікроорганізми, як і раніше, активні. Закладати в ґрунт напівперепрілий гній краще в кінці осені, витрачаючи 2-3 кг на 1 м². Під час бурхливого росту або цвітіння напівперепрілий свинячий гній розбавляють водою в співвідношенні 1:10 – це добриво прекрасно підійде кабачкам, капусті, огіркам і гарбузові. Але майте на увазі, що після внесення свинячого гною інші азотні добрива застосовувати не можна.

Через 1,5-2 роки після закладання свинячого гною в компостну яму ви отримаєте перепрілий гній, в якому вже не буде ні насіння бур'янів, ні небезпечних для рослин мікроорганізмів. До цього моменту гній втрачає половину маси і темніє, а якщо ви закладали в яму солому, то вона на цій стадії компостування легко розпадається. Таке добриво можна вносити в ґрунт під перекопування в кількості 6-7 кг на 1 м², а для приготування рідкого добрива беруть 2 частини гною на 10 частин води.

Свинячий гній, що пролежав у компостній ямі більше двох років, перетворюється на перегній – найцінніше добриво, що містить мінімум вологи і максимум корисних речовин у доступному для рослин вигляді. Оскільки на цій стадії розкладання кількість азоту в гної значною мірою втрачено, він безпечний для коренів, і його можна вносити в ґрунтові суміші для вирощування розсади. У ґрунт свинячий перегній вноситься восени або навесні в пропорції 1:4, але ідеальним добривом буде все ж суміш свинячого та коров'ячого перегною.

Не рекомендується застосовувати свинячий гній у теплицях, парниках і в місцях із високим рівнем вологості, яка активує зміщення pH середовища в кислу сторону. Також небажано використовувати свинячий гній у ролі мульчі.

Козячий гній.

Козячий гній, як і будь-який інший, у свіжому вигляді краще не застосовувати через те, що азот у ньому перебуває у вільному стані і при тісному контакті з коренями рослин може завдати їм опіку. Але можна зробити зі свіжого гною рідке добриво: 1 частину калових мас залити 10 частинами води і настоювати упродовж тижня, помістивши посудину в теплицю. Перед уживанням настій розводять водою у співвідношенні 1:10.

Якість козячого гною залежить від харчування тварини, і найкращий у цьому відношенні послід виходить від вживання в їжу грубих кормів: висівок, сіна та соломи бобових рослин. Якщо тварини пасуться в придорожніх посадках, цілком імовірно, що їхній гній міститиме шкідливі для рослин і людей важкі метали.

Загалом же козячий гній ефективніший за коров'ячий у 7-8 разів, оскільки він містить удвічі більше азоту. Козячий гній вважається гарячим: він швидко розпадається, виділяючи значне тепло, тому застосовують його для удобрення холодних і щільних ґрунтів. Одна тонна козячих екскрементів містить 2,5 кг фосфору, 5 кг азоту і 6 кг калію. Їх можна вносити в ґрунт у п'ять разів рідше, ніж коров'як, і в 4 рази рідше за кінський гній. Використовується цей вид посліду як добриво для овочевих, зернових і кормових культур. На удобрених козячим перегноєм грядках огірки й помідори дають чудовий урожай, а цибуля виходить соковитою і набуває ніжного смаку.

Найчастіше козячий гній зберігають у брикетах під навісом або в провітрюваному приміщенні, уклавши на підстилку з соломи. Але все ж бажано здійснити компостування козячого гною, для чого брикети поміщають у компостну яму або контейнер і змішують з іншими органічними відходами: овочевими та фруктовими рештками, дерев'яними стружками, тирсою, соломою, листям і так далі. Якщо в яму закладається підстилковий гній, додавати в нього органічні відходи не обов'язково. Пласти гною перемежовують пластами ґрунту, зверху купу теж накривають шаром землі і поливають її водою. Упродовж 2-3 тижнів гній пріє при температурі приблизно в 65 ºC. Під час цього процесу збудники інфекцій, яйця гельмінтів і насіння бур'янів гинуть. Однак розкладання гною потребує регулярного зволоження компостної купи, оскільки козячий гній відрізняється високою щільністю. Крім того, пріючий послід необхідно час від часу перевертати для його насичення киснем. Щоб підтримувати компост у злегка вологому стані, його вкривають поліетиленовою плівкою, яка не дає волозі випаровуватися. У ґрунт добриво можна вносити після чотиримісячного компостування під перекопування восени, а навесні, якщо в цьому є необхідність, процедуру можна повторити, але закладають перегній уже безпосередньо в підготовлені для саджанців ями за 2-3 тижні до посадки.

Овечий гній.

Овечий гній є високоефективним добривом. Оскільки він має високу температуру розкладання, його можна використовувати для удобрення суглинку й глинистого ґрунту. До складу цього виду гною, крім азоту, входять магній, фосфор, калій і кальцій. Однак овечий гній містить не так багато поживних речовин, як послід інших тварин. Відрізняється він від коров'ячого, кінського та свинячого посліду щільним складанням і сухістю, і, щоб поліпшити якість овечого гною, його поливають гнойовою рідиною.

Овечий гній використовують переважно як паливо.

Як застосовувати гній

Застосування гною на городі.

Власне, про це ми розповідали в кожному розділі, але освіжімо в пам'яті порядок внесення в ґрунт гною. Отже:

  • – свіжим гноєм ґрунт удобрювати не можна. Для цього використовують напівперепрілий, перепрілий гній і перегній;
  • – розчин свіжого гною використовують для удобрення зміцнілих рослин, однак ллють його не під корінь, а в спеціально зроблену в міжрядді або по периметру пристовбурного кола борозну;
  • – справжнім добривом є гній, який пролежав у компостній ямі як мінімум рік, причому не в чистому вигляді, а перешарованим соломою, тирсою, травою, листям, подрібненим папером і іншими органічними відходами;
  • – найкращий час внесення в ґрунт перепрілого гною або перегною – осінь, оскільки весь наступний рік рослини житимуть за рахунок поступового розпаду поживних речовин і вивільнення елементів у доступній для рослин формі. Наскільки швидко відбуватимуться процеси розпаду і вивільнення, залежить від вологості та температури ґрунту, його пухкості й інших показників. Однак якщо щоосені удобрювати небагатий ґрунт гноєм, за кілька років з нього можна створити справжній чорнозем;
  • – внесення перегною в ґрунт на початку сезону вегетації дуже важливе для живлення рослин, оскільки навесні і на початку літа вони ростуть і розвиваються найбільш інтенсивно. Таким чином, можна сказати, що осіннє внесення гною дуже важливе для підвищення родючості ґрунту, а весняне – для живлення рослин. Тому найкраще робити так: восени вносити в ґрунт перегній під перекопування, а навесні та влітку краще підгодовувати рослини розчином перепрілого гною.

Гній у теплиці.

Велике значення має удобрення гноєм ґрунту в теплиці. Однак важливо не просто внести підживлення, а створити такі умови, за яких рослини зможуть легко засвоїти поживні речовини. Але спочатку потрібно удобрити в теплиці ґрунт. Гній або перегній розташовують під шаром ґрунту нижче глибини проростання коренів ще з осені, щоб усю зиму він виділяв у ґрунт тепло й поживні речовини. Якщо гною у вас небагато, змішайте його з соломою або тирсою. Особливо добре відгукуються на посів у грядки, підігріті гноєм, огірки. Для удобрення ґрунту краще використовувати перепрілий кінський гній, але якщо у вас його немає, то дістаньте хоча б невелику кількість для того, щоб запустити процес: прокладіть під ґрунт будь-який гній, який у вас є, а кінський унесіть осередково для ініціації горіння.

Як зробити добриво з гною самостійно

Як ми вже писали, найкращим добривом є перегній і добре перепрілий гній. Для компостування гною виберіть місце в затінку. Можете вирити для компостування яму, тільки майте на увазі, що в ній накопичуватиметься вода, тому краще змайструвати бурт: дерев'яний ящик із кришкою і знімною передньою стінкою, щоб зручніше було перемішувати компост. Краще встановити його на бетонну поверхню. Висота ящика має бути 1-1,5 м. На його дно потрібно укласти шар соломи, листя або тирси, а зверху помістити гній, змішаний з органічними відходами: тими ж тирсою, листям, бур'янами, деревною стружкою, скошеною травою або соломою. Якщо гній рідкий, підсушіть його впродовж декількох днів, а лише потім змішуйте з органікою і закладайте в бурт шарами, перемежовуючи їх із ґрунтом, причому верхній шар завтовшки щонайменше 10 см має бути земляний. Товщина кожного шару гною з органічними добавками має бути до 50 см. Якщо гній дуже сухий або щільний, полийте його водою або рідким гноєм, після чого накрийте купу поліетиленом. Коли температура в компості підніметься до 60 ºC, добре ущільніть шари.

Зрілий перегній виглядає як темна одноманітна маса, що втратила неприємний запах: вона пахне лісовою підстилкою або свіжою землею.

Зберігання гною

Зберігають гній у компостних буртах завширшки близько 2 і заввишки до 1,5 м або в неглибоких котлованах подалі від житлових будинків. Однак у незакритих котлованах гній швидко пересихає.

Власне, компостні бурти і є сховищами для гною, який можна утримувати гарячим, пухким або холодним. При гарячому й пухкому зберіганні гній розкладається швидко, втрачаючи при цьому багато азоту, тому з агротехнічного погляду ефективніший холодний спосіб зберігання, який не дозволяє субстанції перегріватися, втрачати багато азоту і сприяє рівномірному розкладанню органічних речовин.

Для холодного зберігання знадобиться бетонний майданчик або місце з добре ущільненим ґрунтом. На майданчик укладають шар торфу, землі або сухого листя завтовшки 25-30 см, який служитиме поглиначем стікаючої з гною вологи. У міру надходження гній укладають шарами й ущільнюють, через кожні 15-20 см пересипаючи його суперфосфатом або фосфоритним борошном. На одну тонну гною знадобиться 10-20 кг мінерального добрива. Але набагато краще перекладати гній такими ж по висоті шарами низинного провітреного торфу. Заповнений ущерть штабель засипають шаром землі або торфу завтовшки не менше 20 см, зверху на який укладають шар листя або очерету такої ж товщини. Узимку штабель закидають снігом.

Гнойову рідину, щоб виключити втрату азоту, зберігають у закритому посуді, але на зиму її залишати небажано, оскільки вона може замерзнути. Краще використовувати її для зволоження компосту.

Оцініть, будь ласка, наш сайт. Ми так старалися ;)
Оцініть, будь ласка, статтю
Поділіться посиланням у соцмережі
Орхідея мільтонія – догляд у домашніх умовах

Орхідея мільтонія – догляд у домашн…

Квітка мільтонія (лат. Miltonia) належить до роду трав'янистих багаторічників родини Орхідних, уперше описаного в середині XIX століття. Свою назву ро...

Читати далі...
Актинідія коломікта: посадка і догляд, опис сортів

Актинідія коломікта: посадка і догл…

Рослина актинідія коломікта (лат. Actinidia kolomikta), або повзун, є чагарниковою багаторічною ліаною, видом роду Актинідія родини Актинідієві. Родов...

Читати далі...
Сорти тюльпанів

Сорти тюльпанів

З часу, коли тюльпани було виявлено в дикій природі, пройшов відносно невеликий термін. Але за цей час було виведено близько 2500 сортів тюльпанів. Вт...

Читати далі...