Редька – посадка і догляд у відкритому ґрунті, збирання і зберігання

Рослина редькаРослина редька (лат. Raphanus) належить до невеликого роду трав'янистих однорічників і багаторічників родини Капустяні, або Хрестоцвіті, що зростають у дикому вигляді в Європі і в азійських районах із помірним кліматом. Як овоч редька вирощується з давніх-давен. Сьогодні культивують вид, відомий під назвою редька посівна (Raphanus sativus), який у дикій природі не зустрічається. Як садити редьку посівну, як поливати редьку, чим удобрювати редьку, чим обробити редьку, уражену захворюваннями або шкідливими комахами, коли викопувати редьку, як зберігати редьку – про все це і про багато іншого підеться в цій статті.

Рослина редька – опис

Корінь у редьки потовщений, але іноді, як у олійного різновиду, тонкий. Забарвлення кореня, який формується у перший рік росту, може бути білим, рожевим, червоним, зеленим, фіолетовим або чорним, але м'якоть коренеплоду незмінно білого кольору. Листя ліровидне, перисто-роздільне, іноді цільне з великою верхньою лопаттю і 2-6 парами бічних лопатей. Квітки рожеві, фіолетові або білі, плоди-стручки роздуті, широкі, голі або вкриті жорсткою щетиною. Вирощують редьку для вживання в їжу в період браку вітамінів: вона збуджує апетит, покращує травлення, прискорює метаболічні процеси. Широко застосовують редьку в народній медицині.

Посадка редьки у відкритий ґрунт

Коли садити редьку в ґрунт.

Редька – рослина холодостійка, сходи проростають при температурі 3-5 ºC і здатні знести похолодання до 3-4 ºC. Дорослі рослини нормально витримують заморозки до -5-6 ºC. Сіють редьку в ґрунт навесні і влітку – все залежить від сорту рослини. Ранні сорти сіють відразу після 25 квітня, а ті сорти, які вирощують для зимового зберігання, сіють у середині червня.

Овоч редька на прилавку

Ґрунт для редьки.

Найкращий ґрунт для редьки – родючі, вологі, багаті на перегній суглинки, нейтральні або слабколужні. Кислі ґрунти доведеться вапнувати. Найкращими сусідами для редьки вважаються редис і ріпа, а гарними попередниками – бобові культури (горох, квасоля, соя, сочевиця, арахіс і боби), а також огірок, помідори, гарбуз, цибуля, салат, кабачок, патисон, кріп, баклажан, кукурудза і перець. Саме під попередників редьки і бажано вносити органічні добрива. Не висаджуйте редьку на ділянці, де росли хрін, капуста, крес-салат, турнепс, морква, буряк, ріпа, редиска і редька.

Вирощування редьки з насіння слід проводити після перекопування ділянки восени, спочатку ґрунт лущать на невелику глибину, а через невеликий проміжок часу видаляють бур'яни, що з'явилися, перекопуванням на глибину штиха лопати з одночасним внесенням по відру компосту або перегною і по півлітровій банці деревної золи на кожен м².

Посадка і догляд за редькою на городній ділянці

Як садити редьку у відкритий ґрунт.

Посадка редьки в ґрунт починається з підготовки посівного матеріалу: насіння редьки калібрують за величиною і вагою в розчині 50 г солі в 1 л води за допомогою решета з двоміліметровими отворами. Насіння, що залишилися в решеті, ретельно промивають водою і замочують на добу в розчині 0,2 г марганцівки в 1 л води.

У грядці роблять борозни завглибшки до 2 см на відстані близько 35 см одна від одної і розкладають у них по 3 насінини з інтервалом у 8 см між гніздами, після чого присипають борозни землею й ущільнюють її. Якщо ґрунт недостатньо вологий, полийте грядку після посадки. Сходи можуть з'явитися вже за тиждень.

Коренеплід редька – посадка і догляд

Посадка зимових сортів редьки.

Посів у ґрунт зимових сортів редьки здійснюється за тим же принципом і в тому самому порядку, що і посів ранніх сортів, відмінність лише в тому, що ділянку під посів пізніх сортів готують навесні, а не з осені, і відстань між гніздами насіння має бути більшою – близько 15 см.

Догляд за редькою

Як виростити редьку.

Редька належить до невибагливих культур, тому вирощування редьки у відкритому ґрунті вас не обтяжить. Вам доведеться поливати грядку, проріджувати рослини водночас із розпушуванням ґрунту і прополюванням бур'янистої трави, а також проводити підживлення. Уперше проріджування сходів здійснюють після відростання у сходів одного-двох листків, залишаючи між ними дистанцію 6-7 см, друге проріджування проводять через 3-4 тижні після першого.

Вирощування редьки у відкритому ґрунті

Міжряддя на ділянці розпушують 3-4 рази за сезон: перший раз на глибину 4 см, другий раз на 8 см, а третій і четвертий – на глибину 10-12 см.

Полив редьки.

Зволоження редьки весняного посіву здійснюють регулярно один раз на тиждень, зимові сорти поливають рідше – 3-4 рази за сезон. Редька потребує великої кількості вологи: на кожен м² виливають по 10-12 л води. Головне в зволоженні грядок із редькою – регулярність, оскільки рясні поливання після тривалої посухи призводять до того, що редька розтріскується. Від недостатнього поливу корінь редьки стає дерев'яним і майже неїстівним. Допоможе зберегти вологу в ґрунті і скоротити кількість поливань мульчування ділянки.

Велика редька після збору врожаю

Підживлення редьки.

За вегетаційний період за необхідності підживлення ранньої редьки проводять двічі: уперше, коли у сіянців розгорнеться сім'ядольне листя, а вдруге через тиждень. З огляду на короткий період дозрівання ранніх сортів удобрення редьки проводиться тільки азотними добривами – вапняно-аміачною або натрієвою селітрою в концентрації 0,2 %. Пізні сорти редьки підживлюють щотижня розчином повного мінерального добрива, розчинивши у відрі води 60 г суперфосфату, 20 г сечовини і 15 г хлористого кальцію й витрачаючи одне відро розчину на 20 м рядка. Однак оскільки рослині азот необхідний у великих кількостях, то чергуйте комплексні підживлення з виключно азотними. За три тижні до збирання врожаю внесення добрив припиняють. Ніколи не використовуйте в якості добрива для редьки гній, оскільки це призводить згодом до розгалуження коренеплодів.

Шкідники і хвороби редьки

Найчастіше редька зазнає зараження килою, мозаїкою капусти, повстяною хворобою, борошнистою росою, пероноспорозом, білою гниллю, чорною ніжкою і біллю.

Кила – грибкова хвороба, через яку на коренях утворюються веретеновидні або кулясті нарости, що з часом буріють і загнивають. Уражені рослини відстають у рості і в'януть.

Посадка редьки на ділянці і догляд за нею

Мозаїка капусти проявляється малюнком на листовій пластині, стяганням жилок і деформацією листя. Пізніше навколо головних жилок листя виникає темно-зелена облямівка, листя вкривається білястими некротичними плямами.

Повстяна хвороба, або червона гниль виглядає як бурі і лілові плями на коренеплодах, потім на місці цих плям утворюються темні склероції грибка. Прогресує захворювання при дуже високій температурі і вологості повітря.

Борошниста роса вкриває наземні частини рослини сірувато-білим нальотом, що з часом набуває бурого кольору. Уражені листки деформуються і засихають, рослини відстають у розвитку.

Пероноспороз, або несправжня борошниста роса виглядає як хлоротичні цятки на верхній стороні листової пластини, що поступово стають жовтими і маслянистими, а потім буріють, і під ними, на споді листка з'являється брудно-фіолетовий наліт.

При захворюванні чорною ніжкою нижня частина розетки листя і верх коренеплоду стають тонкими, м'якими, вкриваючись грибницею.

Біла гниль знебарвлює уражені тканини, вони стають водянистими і вкриваються міцелієм, схожим на вату.

Як зберігати редьку після збору врожаю

При ураженні білями наземні частини рослини ніби вкриваються олійною фарбою, потім хворі тканини буріють і засихають. Листки, на яких утворюються скупчення спор грибка, викривлюються і вкриваються здуттями.

Із комах найнебезпечніші для редьки хрестоцвіті блішки, городня і капустяна совки, капустяна муха, капустяна білявка, капустяна міль, дротяники і стеблові нематоди.

Хрестоцвіта блішка зовсім не блоха, а дрібний жук-листоїд із задніми скакальними, як у коника, ногами, здатний знищити молоді сходи хрестоцвітих культур, сильно пошкоджуючи листя рослин.

Гусінь совок і капустяної білявки виїдає м'якоть листя, а личинки капустяної мухи гризуть коренеплоди редьки, від чого ті гниють.

Личинки нематод, харчуючись соком рослин, викликають викривлення і відставання в рості.

Дротяники харчуються не тільки листям редьки, а й коренеплодами.

Розсада редьки в касетах

Обробка редьки.

Із грибковими хворобами (килою, білями, гнилями, борошнистою росою, чорною ніжкою і пероноспорозом) борються обробкою рослин мідьвмісними препаратами (бордоською рідиною, мідним купоросом, хлорокисом міді). Як обробити редьку цими препаратами, ви прочитаєте в інструкції, що додається. З мозаїкою впоратися не вийде, оскільки від неї ліків ще не придумали, але захворілі екземпляри потрібно негайно видаляти з ділянки і спалювати, доки хвороба не перекинулася на сусідні рослини. Що ж до комах-шкідників, то їх знищують інсектицидами, які можна знайти в будь-якому спеціалізованому магазині або відділі. Однак найкраще, що ви можете зробити для захисту городу від хвороб і шкідників, це проводити передпосівну обробку ґрунту і насіння, дотримуватися агротехніки культури і правил сівозміни.

Збирання та зберігання редьки

Ранні сорти редьки збирають улітку, вибірково, коли коренеплід досягне 3-4 см у діаметрі. Ці сорти не годяться для зберігання – їх вирощують виключно заради їжі, тому покладіть ранню редьку в холодильник, де вона зможе перебувати до трьох тижнів. При кімнатній температурі ранні сорти редьки зберігаються не більше 10 днів.

Довга редька на зберіганні

Збір урожаю редьки зимових сортів здійснюють восени, у другій половині вересня, перед настанням перших холодів. Викопавши коренеплід, струсіть із нього землю, обірвіть дрібні корінці, акуратно зріжте бадилля біля самого коренеплоду, намагаючись його не пошкодити, і дайте редьці трохи просохнути, а потім потримайте її кілька днів у темному прохолодному місці. Якщо ви заготовлюєте пізню редьку на зиму, складіть її в ящики з вентиляційними отворами і пересипте піском, як моркву або буряк. Кожен шар піску повинен бути завтовшки до 4 см. Найкраще зберігати редьку в погребі з температурою близько 2-3 ºC і вологістю повітря близько 90 %. У таких умовах пізні сорти редьки, такі, як Зимова кругла біла або Зимова кругла чорна, можуть зберігатися до весни.

Види і сорти редьки

У рамках виду редька посівна розрізняються такі різновиди:

  • редька чорна – за смаковими якостями цей підвид програє іншим різновидам, однак він має найцінніші цілющі властивості;
  • редька японська, або дайкон – велика біла редька, досягає іноді 60 см у довжину при діаметрі 10-15 см. Вона невибаглива, смачна і корисна: сто грамів коренеплоду містить 40 % добової норми вітаміну C. Цей різновид редьки багатий також на клітковину, бета-каротин, фолієву кислоту, калій, залізо, селен і йод. Найкращі сорти: Саша, Дракон, Дубинушка, Японський білий довгий;
  • редька олійна – холодостійка, тіньовитривала, вологолюбна і врожайна однорічна рослина. Квітки у редьки олійної біло-фіолетові, найкращий час для посадки – червень або липень;
  • зелена узбецька редька, корисна майже настільки ж, як і чорна, але її смак набагато ніжніший і приємніший. Зелена редька багата на каротин, вітаміни, фітонциди, калій, фосфор, натрій, сірку, кальцій і ефірні олії;
  • редька китайська, або маргеланська, або лоба – соковиті і щільні коренеплоди округлої або подовженої форми, які зберігаються гірше за європейські сорти редьки. Це салатний різновид, сорти якого розрізняються за кольором: вони можуть бути рожевими, червоними, бузково-фіолетовими, світло- або темно-зеленими, проте верх головок однакового насичено-зеленого кольору у всіх сортів. М'якоть цієї редьки не гостра і не гірка. Найпопулярніші сорти: Ладушка, Господарочка, Сварник, Зарево.
Коренеплід редька – як вирощувати

Але оскільки в наших кліматичних умовах найкраще росте редька європейських сортів, пропонуємо вашій увазі опис найпопулярніших із них. Отже, найкращі сорти редьки для відкритого ґрунту:

  • Зимова кругла біла – середньостиглий урожайний сорт із білими коренеплодами округло-плоскої або округло-овальної форми, вагою до 400 г із білою, соковитою, твердою м'якоттю середньогострого смаку;
  • Зимова кругла чорна – один із найпоширеніших урожайних і лежких сортів, овальні або плоскі коренеплоди якого мають високі смакові якості і лікувальні властивості. М'якоть у редьки цього сорту біла, соковита, слабкогострого смаку;
  • Сударушка – сорт, що дозріває за 37 днів, із білими овальними коренеплодами, зануреними в ґрунт тільки наполовину, що значно полегшує збирання. М'якоть коренеплодів має чудові смакові якості;
  • Гайворонська – середньопізній урожайний сорт гострого смаку і прекрасної лежкості з білою твердою м'якоттю коренеплодів циліндричної форми із зеленою голівкою;
  • Травнева – скоростиглий сорт з овально-конічними гладкими білими коренеплодами з соковитою, білою м'якоттю приємного напівгострого смаку;
  • Зелена богиня – ранньостиглий сорт приємного слабко-гострого смаку округлих зеленуватих коренеплодів із соковитою, хрусткою м'якоттю. Сорт відзначається прекрасною лежкістю;
  • Слоняче ікло – середньостиглий урожайний лежкий сорт із білими коренеплодами завдовжки до 25 см;
  • Лікар – пізньостиглий сорт, що поєднує високі смакові та лікувальні якості. Коренеплоди рівні, округлі, чорні, м'якоть біла, щільна, соковита і хрустка. Сорт ідеальний для салатів і при зберіганні довго не втрачає своїх якостей та пружності.

Крім описаних, популярні серед городників такі європейські сорти редьки, як Мюнхен Бір, Чорнавка, Негритянка, Делікатес, Одеська 5.

5 1 1 1 1 1 Рейтинг 5.00 (1 голос)
Загрузка...
 
X
Отримуйте корисні поради
з квітникарства і садівництва
Вже підписалося 28 748 садівників!
Я вже підписався, не показуйте форму.
X
Знавець квітів? Що ж це? 😜
😃 Вірно!
Зіграти ще раз
😥 Не вірно!
Зіграти ще раз
Не хочу грати, не показувати форму.