Селера – вирощування і догляд, посадка насіння селери

Автор:
Опубліковано:
Доповнено:

Рослина селераРослина селера (лат. Apium) належить до роду трав'янистих рослин родини Зонтичні. Найпоширенішою овочевою культурою роду є селера пахуча (лат. Apium graveolens). Батьківщиною селери вважають Середземномор'я – там і сьогодні в природі можна зустріти дикі форми цієї рослини. Виростає селера також на півострові Індостан, в інших азійських країнах, а також в Африці і в Америках, вибираючи для життя вологі місця. Людство здавна використовувало цю культуру: в Давній Греції селеру вирощували особливим способом, вживаючи в їжу виключно черешки листя. У інших же країнах Стародавнього світу до селери ставилися як до священної рослини: у Єгипті й Римській імперії з селери робили прикраси для могил, а приготованою з неї їжею поминали померлих. Поширення селери по Європі відбулося в XVIII столітті, причому спочатку вона була для європейців декоративною рослиною, і тільки через певний час її стали вживати в їжу. У наш час популярність селери зростає з кожним роком.

Прослухати статтю

Рослина селера – опис

Як виглядає селера? Овоч селера є дворічною трав'янистою рослиною заввишки до 1 м з потовщеним коренем. У перший рік життя він утворює коренеплід і розетку з перисто-розсічених, глянцевих, темно-зелених листків, і тільки на другий рік формується стебло селери, а до середини липня рослина зацвітає зеленувато-білими квітками, зібраними в зонтичні суцвіття. Це холодостійка й вологолюбна рослина, насіння якої проростає вже при 3 ºC, хоча оптимальна температура для пророщування насіння селери 15 ºC. Сходи здатні знести заморозки до -5 ºC. Плід у селери округлої форми, майже двійчастий, з ниткоподібними ребрами на кожній половині. У культурі вирощують три різновиди селери: кореневу, листову і черешкову, або стеблову. Сьогодні кріп, селера і петрушка – найпопулярніші зеленні культури на городі й на столі.

Ми розповімо вам усе про вирощування і догляд за селерою: як посадити селеру, як виростити селеру, як здійснюється вирощування кореневої селери, чим вирощування листової селери відрізняється від вирощування черешкової і як захистити всі види селери від хвороб та шкідників. Сподіваємося, що зібрана в нашій статті інформація стане вам у пригоді.

Вирощування селери з насіння

Коли садити селеру на розсаду.

Оскільки вегетаційний період селери – від 120 до 170 днів, вирощувати її доводиться розсадним способом. Посадка кореневої селери на розсаду здійснюється за 70-75 днів до висадки сіянців у відкритий ґрунт – тобто в кінці лютого, а насіння листової селери сіють на два тижні пізніше. Передує посадці селери підготовка її насіння. Річ у тім, що наявність ефірної олії перешкоджає швидкому набубнявінню і проростанню насіння селери – іноді сходів доводиться чекати до 3-4 тижнів. Щоб прискорити проростання насіння селери, його потрібно барботувати – потримати добу у воді, насиченій киснем, потім протруїти протягом 45 хвилин в одновідсотковому розчині марганцівки, після чого промити теплою водою і просушити. Є інший спосіб передпосівної обробки: спочатку насіння 45 хвилин протруюють в одновідсотковому розчині марганцівки, промивають, на 18 годин замочують у розчині 2 крапель Епіну в половині склянки води.

Черешкова селера

Після обробки насіння селери розсипають тонким шаром на вологій тканині для пророщування при температурі 20-22 ºC, і тільки коли воно наклюнеться, його сіють у ящики з живильною ґрунтовою сумішшю, що складається з однієї частини дернової землі, трьох частин низинного торфу й однієї частини перегною з додаванням ріні. У відро субстрату потрібно внести чайну ложку сечовини й склянку деревної золи.

Тільки-но деякі насінини почнуть накльовуватися, змішайте все насіння з піском і посійте в ящики з вологим субстратом у борозенки, зроблені на відстані 3-4 см одна від одної, присипте через сито тонким шаром вологого піску, накрийте посіви плівкою або склом і поставте їх у тепле місце.

Догляд за розсадою селери.

Сходи починають з'являтися приблизно за тиждень. За потреби зволожуйте ґрунт у ящиках із дрібнодисперсного розпилювача теплою водою. Температура в очікуванні сходів має бути 22-25 ºC, але щойно насіння почне проростати, покриття знімають, а ящик переносять якнайближче до світла, але температуру знижують до 16 ºC.

Перші місяць-півтора розсада селери зростає дуже повільно. У фазі розвитку одного-двох справжніх листків сіянці черешкової і листової селери слід прорідити, щоб відстань між ними становила 4-5 см, або пікірувати їх у більш простору посудину. Розсаду кореневої селери пікірують по окремих торфоперегнійних горщиках, при цьому центральний корінь укорочують на третину. При пересадці в горщики сіянці занурюють у ґрунт до половини підсім’ядольного коліна. Пересаджені сіянці на кілька днів захищають від прямих сонячних променів вологим папером. У цей час для розсади встановлюють такий температурний режим: удень 15-16 ºC, уночі – 11-12 ºC.

Вирощування селери з насіння розсадним способом

Перші місяць-півтора розсада селери зростає дуже повільно. У фазі розвитку одного-двох справжніх листків сіянці черешкової і листової селери слід прорідити, щоб відстань між ними становила 4-5 см, або пікірувати їх у більш простору посудину. Розсаду кореневої селери пікірують по окремих торфоперегнійних горщиках, при цьому центральний корінь укорочують на третину. При пересадці в горщики сіянці занурюють у ґрунт до половини підсім’ядольного коліна. Пересаджені сіянці на кілька днів захищають від прямих сонячних променів вологим папером. У цей час для розсади встановлюють такий температурний режим: удень 15-16 ºC, уночі – 11-12 ºC.

Вирощування селери на підвіконні

Як виростити селеру в домашніх умовах.

Посадка і догляд за селерою в домашніх умовах, вирощуваною з насіння, мало чим відрізняється від щойно описаного нами вирощування розсади селери. У домашніх умовах можна вирощувати селеру і з коренеплоду – цей спосіб набагато простіший у виконанні і дає швидший результат, однак селера, вирощена з насіння, послужить вам довше. Ви можете кожні 2-3 місяці висаджувати новий коренеплід або проявити терпіння і виростити з насіння селеру, яка годуватиме вас свіжою зеленню довше року.

Для вирощування селери з коренеплоду вам знадобиться горщик заввишки близько 20 см, в який висаджують залежно від розміру посадкового матеріалу від одного до трьох коренеплодів, верхня частина яких після посадки має залишатися над поверхнею землі. Ґрунт у горщику, що складається з однієї частини біогумусу і двох частин кокосового волокна, ущільнюють і поливають. Склад ґрунту для селери з коренеплоду може бути й іншим. Де взяти коренеплід для посадки? Викопати на дачі або купити на базарі у бабусь. Перша зелень з'явиться вже за два тижні.

Селера з насіння, посаджена описаним нами в попередньому розділі способом, дасть першу зелень на зрізання не раніше ніж через півтора місяці, але приріст зелені ви отримуватимете упродовж року, а то й довше. Для посіву краще брати насіння ранніх сортів кореневої селери. Після передпосівної обробки його сіють у вологий ґрунт на глибину 5 мм і накривають склом або плівкою.

Коренева селера

Полив селери.

Селера вологолюбна, тому в літній період потребує частих і рясних поливань. Зимові поливання мають бути більш рідкісними й скромними. Для зволоження ґрунту використовують відстояну хоча б протягом доби водопровідну воду кімнатної температури. Тримайте посудину з селерою на піддоні, щоб ви могли зливати з неї зайву воду.

Підживлення селери.

Щоб вирощена в домашніх умовах селера годувала вас свіжою зеленню якомога довше, не завадить її підживити. Один раз на 2-3 тижні вносьте в верхній шар ґрунту чайну ложку Агролайфу або розведіть ковпачок засобу Рост у 2 л води і поливайте цим розчином селеру раз на тиждень. За належного догляду селера з коренеплоду послужить вам три-чотири місяці, а з насіння – рік із гаком.

Посадка селери у відкритий ґрунт

Коли висаджувати селеру у відкритий ґрунт.

Посадка селери у відкритий ґрунт здійснюється на стадії розвитку у сіянців 4-5 листків при зростанні 12-15 см, коли мине 50-60 днів із моменту появи сходів. За 2-3 години до пересадки сіянців на грядку їх рясно поливають. Найкращий час пересаджувати сіянці на ділянку – середина першої декади травня. Не перетримуйте розсаду кореневої селери, інакше важко буде очікувати від неї якісних коренеплодів. Перед посадкою розсаду рясно поливають, щоб було легше витягувати її разом із грудкою землі з горщиків або ящика.

Ґрунт для селери.

Ґрунт для селери. Вирощування селери і догляд у відкритому ґрунті починається з підготовки ділянки. Селера любить пухкі, легкі, родючі супіщані ґрунти нейтральної або слабколужної реакції. Грядку для селери розташовують на відкритому сонячному місці. Найкращими попередниками для селери є бобові, капуста, помідори й огірки, але після таких культур, як кріп, петрушка, пастернак і морква краще селеру не вирощувати.

Насіння селери

Ділянку під селеру потрібно підготувати з осені: ґрунт перекопують на глибину штиха лопати, розподіляючи на кожен м² по 3,5-4 кг перегною або компосту і по 20 г подвійного суперфосфату. Навесні на ділянці розпушують ґрунт, водночас уносячи на кожен м² по 35-40 г комплексного мінерального добрива.

Посадка селери в ґрунт.

Як садити селеру у відкритий ґрунт? Сіянці кореневої селери висаджують на грядку на відстані 40-50 см у ряду при міжряддях такої самої ширини, а селери стеблової і листової розташовують через 15-20 см, зберігаючи дистанцію між рядами близько 30 см. Можна розташовувати ряди селери між грядками таких культур, як часник, картопля, цибуля. У кожну ямку додайте по жмені перегною і золи, змішайте їх із землею та заглибте при посадці кожен сіянець до сім'ядольного коліна, після чого ущільніть ґрунт навколо сіянців і полийте ділянку. Після посадки сіянці на кілька днів притіняють від яскравого сонця папером.

Вирощування селери в ґрунті.

Вирощування черешкової селери і догляд за нею в деяких моментах відрізняються від вирощування кореневої або листової селери. Загалом вам належить виконати добре відомі процедури: мульчування, полив, прополювання, розпушування ґрунту, а за потреби й обробку від шкідників і хвороб. Щоб не допустити швидкого випаровування вологи з ґрунту й утворення на ньому кірки, ділянку з селерою відразу після посадки вкривають шаром торфу, тирси або скошеної трави.

За три тижні до збирання черешкової або стеблової селери проводять високе підгортання її куща, що сприяє відбілюванню черешків, зниженню в них гіркого присмаку і вмісту ефірних олій із різким запахом.

Посадка і догляд за селерою на ділянці

Якщо ви вирощуєте селеру кореневу, звільніть у середині літа її верхню частину від ґрунту, обірвавши бічні корені, а листя селери кореневої притисніть до землі. Не переживайте за те, що воно ламається – рослині це не зашкодить, навпаки, згаданий прийом сприяє формуванню максимально великого коренеплоду.

Коли настає час збирати урожай, стеблову селеру, так само, як і кореневу, збирають повністю, а селеру листову можна використовувати для вигонки в домашніх умовах у зимовий час: викопайте рослини з грудкою землі до настання перших холодів і висадіть їх у горщики.

Полив селери.

Оскільки селера вологолюбна, її полив здійснюють із розрахунку 20-25 л води на 1 м² на тиждень. Не допускайте пересихання ґрунту. У посуху доведеться поливати селеру щодня. Ґрунт на грядці має бути весь час злегка вологим. Полив селери проводять під корінь.

Підживлення селери.

Найкращі результати дає внесення добрив під попередника селери. Аби селера дала гарний урожай, її протягом сезону підживлюють чотири рази. Про підживлення в розсадний період ви вже знаєте. Через тиждень після висадки на грядку селеру удобрюють трав'яним настоєм, а ще через два тижні проводять підживлення селери настоєм коров'яку або курячого посліду. В останні дні липня в ґрунт на грядку з селерою вносять суперфосфат із розрахунку 30 г на м².

Селера після збору врожаю

Що садити після селери.

На наступний рік на ділянці, де росла селера, можна вирощувати цибулю, часник, бобові, томати і картоплю.

Шкідники і хвороби селери

Хвороби селери.

Селера у відкритому ґрунті може захворіти на такі хвороби:

Іржа – проявляється на початку літа появою червоно-бурих подушечок на споді черешків, листя й стебел селери. Із розвитком хвороби уражені частини рослини жовтіють і всихають, втрачаючи смакові якості. Для боротьби з іржею використовують обробку рослини Фітоспоріном-М, розвівши 4-5 мл препарату в літрі води – цієї кількості розчину вистачить на обробку 10 м²;

Септоріоз, або біла плямистість, або пізній опік, вражає селеру в кінці літа: на листках з'являються численні жовті цятки, на черешках – довгасті вдавлені буро-коричневі плями. Стимулює розвиток захворювання холодна дощова погода. Для лікування селери від септоріозу проводять обприскування рослини розчинами Фундазолу або Топсину-М. Останній сеанс обробки потрібно провести не пізніше ніж за 3 тижні до збирання;

Церкоспороз, або ранній опік, виявляється в вологу, холодну пору з різкими перепадами температури: на листках у великій кількості виникають округлі плями діаметром до 5 мм із бурим обідком і світлою серединою. На черешках плями мають довгасту форму, а якщо вологість повітря підвищується, плями вкриваються фіолетовим нальотом. У результаті розвитку захворювання уражені черешки й листя сохнуть. Для боротьби з хворобою використовують ті ж методи, що і при лікуванні септоріозу;

Вирощування листової селери

Несправжня борошниста роса вражає наземну частину рослини, осідаючи на ній білястим павутинчастим нальотом, який із часом перетворюється на повстяну плівку з чорними цятками. Прогресує захворювання при холодних росах та різких перепадах вологості й температури повітря. Найкращий народний засіб від борошнистої роси – настій польового осоту, 300 г якого в подрібненому вигляді треба залити 5 л води і настоювати близько 8 годин;

Огіркова мозаїка – вірусне захворювання. Залежно від того, який штам вірусу вразив селеру, вона проявляється великими кільцями на верхівках рослин, що викликають їхню деформацію, або дрібними кільцями, що сповільнюють зростання селери. Хворі рослини потрібно негайно видаляти з грядки. Оскільки вірусні захворювання невиліковні, боротьбу ведуть із комахами, що переносять віруси – попелицями та кліщами.

Найкращим захистом селери від хвороб є їх профілактика. Щоб не вдаватися до обробки рослин хімікатами, цілком достатньо обробляти насіння перед посадкою, дотримуватися сівозміни та агротехніки культури, не садити рослини дуже близько одна до одної, видаляти з ділянки після збору врожаю всі рослинні залишки й проводити глибоке перекопування ґрунту.

Шкідники селери.

З комах найчастіше селері шкодять такі:

Селерова (борщова) муха, яка в кінці травня перелітає з борщівника і відкладає яйця під шкірку листя селери, від чого на ньому утворюються горбки. Личинки мухи виїдають тканину листя, залишаючи довгі ходи. Від цього черешки селери набувають гіркого присмаку, і загалом знижується врожайність культури. Щоб ця комаха не з'явилася на вашому городі, вчасно видаляйте бур'яни, а поруч із селерою посадіть цибулю, що відлякує селерову муху;

Цвітіння селери

Морквяна муха вилітає навесні й відкладає під рослини яйця, а личинки, що з'являються з них, пошкоджують коріння, стебла та листя селери. За сезон цей шкідник дає два покоління. Щоб позбутися морквяної мухи, кілька разів з інтервалом у тиждень посипте ґрунт між рядами селери сумішшю сухої гірчиці, піски й тютюнового пилу в рівних частинах;

Бобова попелиця (тля) – найбільший вид попелиць. Кожне її покоління розвивається всього за два тижні. Попелиця належить до сисних шкідників, що прокушують листя селери та живляться їхнім соком. Окрім того, тля є переносником небезпечних і невиліковних хвороб, тому боротьбу з нею потрібно вести нещадно: при перших ознаках її появи обприскати селеру відваром або настоєм із бадилля томатів, картоплі або кульбаби. Можна використовувати водний настій цитрусових кірок: 1 частину кірок залити 10 частинами води і настоювати 3-5 діб.

У ролі профілактичних заходів треба своєчасно видаляти з грядки бур'яни, прибирати після збору врожаю рослинні залишки і здійснювати глибоке перекопування ділянки.

Види і сорти селери

Як уже було сказано неодноразово, в культурі найчастіше вирощують селеру кореневу, листову і стеблову.

Селеру кореневу

вирощують передусім заради кореня, цілющі властивості якого можна порівняти з женьшенем. Коренеплоди селери досягають ваги від 500 до 900 г. Оскільки вегетаційний період у селери становить не менше 120 днів, про ранні сорти культури годі й казати, тому пропонуємо вам знайомство з найкращими середньоранніми, середньостиглими й пізніми сортами селери. До найбільш популярних середньоранніх сортів селери належать:

  • Празький гігант – з появи сходів до дозрівання коренеплодів селери цього сорту минає 120 днів. Коренеплоди Празького гіганта великі, ріпоподібні, м'якоть світла, ніжна, запашна, прекрасного смаку;
  • Яблучний – залежно від погодних умов зріє цей врожайний і стійкий до хвороб сорт від 90 до 160 днів. Коренеплоди у нього округлі, вагою від 80 до 140 г, з білосніжною м'якоттю, багатою на цукри. Плоди цього сорту чудово зберігаються;
  • Грибовський – вегетаційний період цього сорту 120-150 днів, вага округлих коренеплодів від 65 до 135 г, м'якоть у них світла з жовтими плямами й запашна. Вживають коренеплоди цього сорту як у свіжому, так і в сушеному вигляді;
  • Глобус – сорт із великими округлими коренеплодами вагою від 150 до 300 г із білою, соковитою, щільною м'якоттю з незначними порожнинами;
  • Діамант – вегетаційний період цього стійкого до стрілкування сорту близько 150 днів, гладкі, округлі коренеплоди досягають ваги в середньому 200 г. М'якоть залишається білою навіть після приготування.
Види кореневої селери

До середньостиглих сортів кореневої селери належать:

  • Албін – цей високоврожайний сорт дозріває протягом 120 днів. У нього округлі коренеплоди діаметром близько 12 см із білою, соковитою м'якоттю без порожнин;
  • Єгор – дозріває за 170 днів. Коренеплоди великі, округлі, гладкі, масою до 500 г, жовтувато-сірі з прозеленню. М'якоть запашна, біла й солодка;
  • Осавул – великі, масою до 300 г, округлі сірувато-білі коренеплоди цього сорту достигають за 150-160 днів. Корінці у коренеплодів цього сорту зосереджені в нижній частині;
  • Силач – для дозрівання округлих коренеплодів цього сорту потрібно близько 170 днів. Вони масою до 400 г, білого кольору з жовтим відтінком. М'якоть запашна, біла, солодка;
  • Гігант – світло-бежеві коренеплоди цього високопродуктивного сорту досягають ваги 700 г. М'якоть у них біла, щільна, солодка та соковита.

Із пізніх сортів кореневої селери найбільш затребуваними вважаються:

  • Аніта – час дозрівання 160 днів. Цей урожайний сорт стійкий до стрілкування, округлі або овальні коренеплоди вагою близько 400 г світло-бежевого кольору відрізняються білосніжною м'якоттю, що не втрачає кольору навіть після термічної обробки;
  • Максим – округлі коренеплоди цього сорту вагою до 500 г достигають близько 200 днів. У них кремова м'якоть ніжного пікантного смаку.

Селеру листову

вирощують для того, щоб протягом усього літа отримувати ароматне листя з високим умістом вітамінів. Цей різновид селери коренеплодів не утворює. Найпопулярнішими сортами селери цього різновиду вважаються:

  • Картулі – середньоранній грузинський сорт, стійкий до посухи та низьких температур, з запашним листям на темно-зелених черешках, що відростають кілька разів за літній період. Використовують листя цього сорту як у свіжому, так і в сушеному вигляді;
  • Ніжний – теж середньоранній сорт, технічна стиглість якого настає через 105-110 днів після появи сходів. Листя цього сорту також уживають і в свіжому, і в сушеному вигляді;
  • Парус – урожайний ранньостиглий сорт, дозріває за 85-90 днів. Листя вирізняється сильним ароматом і добрим смаком;
  • Захар – середньостиглий високоврожайний сорт, що дає зелені в два-три рази більше, ніж інші листові сорти. Листя ніжне й запашне;
  • Бадьорість – середньостиглий універсальний сорт, стійкий до посухи та низьких температур, дозріває за 65-70 днів. Листя сильнорозсічене, глянцеве й запашне;
  • Самурай – один із найбільш затребуваних середньостиглих сортів листової селери з сильно гофрованими запашними листовими пластинками, схожими на кучеряву петрушку. Дозріває цей сорт за 80-85 днів;
  • Спартанець – сорт із великим темно-зеленим ароматним листям, що дозріває за 80-85 днів.
Вирощування селери в домашніх умовах

Селера черешкова (стеблова).

Цінність стеблової селери в м'ясистих черешках, товщина яких досягає 4-5 см. Як і листова селера, селера черешкова коренеплодів не утворює. До відомих сортів стеблової селери можна віднести:

  • Малахіт – для отримання товстих, соковитих і м'ясистих черешків цього середньораннього сорту потрібно близько 80 днів. Листя у зазначеного сорту темно-зелене;
  • Золота – теж середньоранній сорт, дозріває за 150 днів. Черешки цього сорту не тільки мають чудові смакові якості, а й самостійно відбілюються;
  • Танго – середньопізній стебловий сорт, дозріває за 170-180 днів, із блакитно-зеленими, сильно вигнутими довгими черешками без грубих волокон;
  • Тріумф – середньопізній сорт, що дає соковиті й м'ясисті черешки темно-зеленого кольору завдовжки 25-30 см.

Окрім описаних сортів селери, в культурі вирощують такі сорти, як Юдінка, Снігова куля, Паскаль, Оджаньський, Нон Плюс Ультра, Каскаде, Звіндра, Делікатес та інші.

Властивості селери – шкода і користь

Корисні властивості селери.

Чим корисна селера? У листі й коренеплодах селери містяться цінні для організму людини амінокислоти, каротин, нікотинова кислота, ефірні олії, бор, хлор, кальцій, залізо, марганець, магній, цинк, калій, селен, фосфор, сірка, вітаміни A, C, E, K , B1, B2, B3, B5, B6 і клітковина.

Унікальний набір білків, вітамінів, кислот і мінералів, що містяться в селері, забезпечує стабільність клітин в організмі й уповільнює процеси старіння. Селера має заспокійливу дію – зелень селери використовують при лікуванні нервових розладів, викликаних перевтомою. Ефірна олія селери стимулює виділення шлункового соку. Селеру включають у меню хворих на цукровий діабет, оскільки її листя нормалізує обмін речовин, вона показана людям похилого віку, які потребують стимуляції водно-сольового обміну.

Корисні властивості селери і протипокази

Селера містить кумарини, що знімають головний біль при мігрені. Маючи протизапальну дію, селера зменшує припухлості та знімає біль суглобів при подагрі, артриті й ревматизмі.

Селера має антиалергічну, ранозагоювальну, протизапальну, антисептичну і послаблюючу властивості. Вона покращує загальний тонус організму та стимулює розумову й фізичну працездатність.

Сік селери очищає кров і позбавляє від шкірних захворювань, особливо якщо його змішувати з соком кульбаби і кропиви. Його використовують для лікування шлунково-кишкових захворювань, діатезу, кропив'янки та сечокам'яної хвороби. Для зовнішнього застосування – лікування виразок, ран, опіків і запалень – потрібно пропустити зелень селери через м'ясорубку і в рівних пропорціях змішати її з пряженим вершковим маслом.

Препарати з селери регулюють діяльність нирок і печінки, підсилюють у чоловіків статеву функцію, втамовують біль, використовуються для боротьби з безсонням, ожирінням, для профілактики атеросклерозу, а також нормалізують обмін речовин.

Для лікування патологій судин і серця використовують корінь селери – його вживання знижує уміст холестерину в крові, він знижує тиск, покращує роботу серцевого м'яза.

Клітковина, що міститься в селері у великих кількостях, покращує перистальтику кишківника, позбавляючи від запорів. Чоловікам із хронічним простатитом просто необхідно вживати корінь селери, оскільки він активно впливає на роботу передміхурової залози, поліпшуючи її кровопостачання. Окрім того, селера вважається одним із найсильніших афродизіаків, що підсилюють сексуальний потяг.

Посадка селери і догляд у домашніх умовах

Отже, підіб'ємо підсумки. Цілющі властивості селери проявляються в тому, що вона:

  • – допомагає лікувати хвороби судин і серця;
  • – зміцнюючи імунітет, запобігає інфекційним хворобам;
  • – є профілактикою атеросклерозу;
  • – знімає тривогу і сприятливо впливає на нервову систему;
  • – сприяє позбавленню від гіпертонії, хвороб сечостатевої системи й нирок;
  • – стимулює роботу травної системи;
  • – усуває гнильні процеси в кишечнику;
  • – знімає болі і запалення при виразці шлунка та гастритах;
  • – полегшує засвоюваність білків.

Селера – протипокази.

Людям із підвищеною кислотністю шлункового соку, що страждають виразкою шлунка або гастритом, вживати селеру не рекомендується, оскільки вона стимулює травну систему. Не показана селера при тромбофлебіті та варикозі. Протипоказом до вживання в їжу селери є вагітність. Годувальницям теж не рекомендується їсти селеру через ефірні олії, які можуть потрапити в молоко.

Оцініть, будь ласка, наш сайт. Ми так старалися ;)
Оцініть, будь ласка, статтю
Поділіться посиланням у соцмережі
Астранція – посадка і догляд у відкритому ґрунті, вирощування з насіння

Астранція – посадка і догляд у відк…

Садова квітка астранція (лат. Astrantia) належить до роду трав'янистих рослин родини Зонтичні, представники якого зустрічаються переважно в Південній...

Читати далі...
Крокуси – вирощування

Крокуси – вирощування

Крокуси вирощують найчастіше з цибулин. Розмноження насінням також можливо, але в любительському квітникарстві воно не практикується. Тому вирощування...

Читати далі...
Черешня – посадка і догляд: обрізування та щеплення

Черешня – посадка і догляд: обрізув…

Рослина черешня (лат. Prunus avium), або пташина вишня – дерево родини Розові заввишки до 10, а іноді і до 30 метрів, що зростає в природі Європи, Зах...

Читати далі...