Смородина: вирощування в саду, види та сорти
Смородина (лат. Ribes) – рід рослин родини Аґрусові, що включає до двохсот видів рослин, з яких близько п'ятдесяти поширені в Північній півкулі. В XI сторіччі смородина з'явилася в монастирських садах Русі, і тільки після цього перекочувала в країни Європи. Смородина – дуже популярна садова культура в нашій країні. Крім чорної і червоної смородини сьогодні культивують також білу і золотисту, але чорна смородина переважає над іншими видами і як найсмачніша ягода, і як найкорисніша.
Крім того, що її можна з користю вживати у свіжому вигляді, з неї варять варення, желе, компоти, готують вина, сиропи, лікери й наливки. Затребувана смородина і в медицині, як сировина для фармакологічної промисловості.
Прослухати статтю
Посадка й догляд за смородиною
- Посадка: можна й напровесні, але краще на початку осені.
- Освітлення: яскраве світло.
- Ґрунт: некислий, добре дренований та удобрений.
- Полив: регулярний, приблизно один раз на п'ять днів, витрачаючи на кожен 1 м² ділянки по 20-30 л води: ґрунт має промокнути на глибину 30-40 см. Біла та червона смородини менш вологолюбні.
- Обрізування: навесні роблять санітарне прочищення, а восени, в період падолисту, проводять основне обрізування чорної смородини. Порічкам досить весняного обрізування.
- Підживлення: якщо ґрунт перед посадкою смородини заправлявся добривами, підживлення починають уносити тільки з третього року: напровесні на ділянку вносять азот, у червні-липні здійснюють три позакореневі підживлення кущів, восени ґрунт у прикореневій області перекопують із гноєм, компостом або курячим послідом і з фосфорно-калійним добривом.
- Розмноження: дугастими відсадками, зеленими та здеревілими живцями й укоріненням дворічних гілок.
- Шкідники: блідоногі, плодові й жовті трачі, дворічні листовійки, вогнівки, пагонова, галова і червоногалова попелиця, п'ядуни, павутинні та брунькові кліщі, склівки, галиці.
- Хвороби: антракноз, септоріоз, біла плямистість, махровість, сіра гниль, бокальчаста і стовпчаста іржа, некроз пагонів і гілок, борошниста роса, смугаста мозаїка, нектрієвий некроз.
Кущі смородини – опис
Смородина – багаторічна чагарникова рослина, компактна або розлога, заввишки від одного до двох метрів з пухнастими блідо-зеленими пагонами, які з віком стають коричневими. Щорічно зі сплячих бруньок виростають нові пагони. Кореневище смородини – потужна система, що йде вглиб на 60 см. Три- чи п'ятилопатеве листя смородини має діаметр від трьох до дванадцяти сантиметрів, зубчастий край, згори пластини воно темно-зелене, а зі споду – опушене вздовж жилок. Дзвонові світло-лілові або рожеві квітки зібрані в пониклі суцвіття. Плід – запашна ягода. Колір і розмір ягоди залежить від виду і сорту смородини. Цвіте смородина у травні-червні, а плодоносить у липні-серпні. Починається плодоношення вже на другий рік після посадки. Нарівні з такими затребуваними культурами, як полуниця і суниця, малина, ожина і лохина, смородину вирощують не тільки в приватних садах, а й у промислових масштабах. Смородина є родичем такої повсюдно вирощуваної ягоди, як аґрус.
Посадка смородини
Коли саджати смородину
Смородина серед садово-ягідних культур довгожитель, вона починає плодоносити на наступний рік після посадки, а якщо догляд за смородиною ведеться на належному рівні, то плодоносити один кущ може понад п'ятнадцять років. І тому наше завдання прояснити для вас такі важливі для довголіття культури питання, як посадка і догляд за смородиною. Найкращий час для посадки смородини – початок осені, хоча в особливих випадках можна посадити смородину і навесні. Вибирають для посадки дворічні саджанці смородини з трьома скелетними коренями. Магазинний саджанець потрібно уважно оглядати, щоб не купити хворий або слабкий екземпляр.
Смородина воліє рости на сонячному, захищеному від вітру місці в добре дренованому некислому ґрунті. Якщо потрібно знизити кислотність ґрунту на ділянці, то перед тим, як посадити смородину, в ґрунт під перекопування вносять по 300-800 г вапна на м². Крім вапна потрібно внести по 2-4 кг органічного добрива, а також по 100-150 г гранульованого суперфосфату і по 20-30 г сірчано-кислого калію на кожен м² ділянки. Глибина перекопування – 20-22 см.
Посадка смородини восени
Ями для посадки смородини повинні бути приблизно 55х55 і завглибшки близько 45 см. Відстань між ними – півтора-два метри. У кожну яму вносять відро перегною, 100 г суперфосфату і 45 г хлористого калію. Щоб уникнути опіку кореневої системи саджанця, зверху добрива присипають шаром ґрунту завтовшки 7-9 см. Викопати ями і внести в них добрива потрібно за кілька тижнів до посадки саджанців, щоб ґрунт встиг осісти. Саджанці заглиблюють в ямки під кутом 45º таким чином, щоб коренева шийка опинилася на глибині 5 см. Коріння акуратно розправляють: це необхідно для того, щоб почали утворюватися додаткові корінці і пагони із заглиблених в ґрунт бруньок – так формуються потужні кущі смородини з великою кількістю сильних гілок. Злегка присипте коріння землею, ущільніть її, полийте саджанці із розрахунку піввідра води на кожен кущ і досипте яму ґрунтом доверху. Потім зробіть борозну навколо куща і налийте в неї води. Замульчуйте ґрунт під кущем перегноєм, щоб після поливання не утворювалася кірка. Обріжте пагони саджанця на висоті 10-15 см від землі, щоб на коротких залишках пагонів було всього по 4-5 бруньок, а відрізки можете увіткнути у вологий ґрунт, де вони майже напевно пустять коріння.
Посадка смородини навесні
Якщо вам потрібно обов'язково посадити смородину навесні, робіть це до початку сокоруху, поки бруньки на саджанцях не розпочали розкриватися. Уся незручність весняної посадки смородини в тому, що на початку вегетаційного періоду занадто короткий часовий відрізок, коли можна саджати смородину – вона зарано починає рости, а земля може ще не прогрітися до потрібної для вкорінення саджанця температури. Добре, якщо ви здогадалися викопати ямку восени, і ґрунт у ній встиг осісти – це полегшить вам завдання.
Догляд за смородиною
Догляд за смородиною навесні
Як доглядати за смородиною протягом вегетаційного періоду? Для зручності ми розбили період на три відрізки за порами року. Вирощування смородини і догляд за нею у весняний час складності не становить і полягає в наступному:
- видалити бруньки, уражені кліщем, а якщо вражена велика частина бруньок, то обрізати пагони на кущі майже до основи;
- неглибоко обкопати кущ і замульчувати ґрунт навколо нього гноєм або перегноєм;
- здійснювати достатній полив смородини в період росту і цвітіння;
- видаляти з ділянки бур'яни і розпушувати ґрунт під кущами на глибину 6-8 см не рідше 2-3 разів на тиждень. Уникнути частого розпушування допомагає мульча;
- провести санітарне обрізування смородини після зими;
- ранньою весною провести профілактичну обробку смородини від шкідників і хвороб;
- у травні, коли почнеться цвітіння смородини, оглянути квіти і в разі виявлення махрових суцвіть, вирізати їх, а якщо на якомусь кущі це явище буде масовим, викорчувати кущ, щоб махровість не поширилася на інші рослини;
- провести підживлення смородини азотними добривами.
Догляд за смородиною влітку
Особливу важливість у спекотну пору року набуває полив, якого конче потребує смородина. Про те, як і коли її поливати, читайте в спеціальному розділі. Також необхідно стежити за чистотою ґрунту між кущами і вчасно видаляти бур'яни. У літній час потрібно підживлювати смородину органічними добривами, поєднуючи їх із поливаннями. Уважно стежте за здоров'ям рослин і негайно реагуйте на найменші зміни в їхньому зовнішньому вигляді, але не обробляйте смородину хімікатами від хвороб або шкідників пізніше, ніж за три тижні до дозрівання ягід, постарайтеся обійтися народними засобами. Коли ягоди почнуть дозрівати, збирайте їх вибірково, у міру дозрівання: чорну смородину – по ягідці, червону і білу – гронами.
Догляд за смородиною восени
Смородина після збору врожаю потребує поливу з наступним розпушуванням ґрунту. Наприкінці вересня смородину підживлюють органічними та мінеральними добривами і проводять санітарне та формуюче обрізування кущів. У цей самий час займаються розсаджуванням смородини і її розмноженням. Якщо осінь видасться сухою, проведіть рясний підзимовий полив смородини та профілактичну обробку від шкідників і збудників захворювань, які влаштувалися на зимівлю в корі пагонів або у ґрунті під кущами.
Обробка смородини
Як відомо, хвороби або шкідники рідко вражають здорові рослини, але профілактична обробка рослин необхідна. Чим обприскати смородину, щоб вона безболісно пережила сезон і дала рясний якісний врожай, тим більше що ранньою весною разом із пробудженням бруньок прокидаються і хвороботворні бактерії, грибки, а також личинки шкідливих комах, що зимували у тріщинках кори смородини або у верхньому шарі ґрунту. До того, як набубнявіють бруньки на кущах, проведіть обробку смородини одновідсотковим розчином карбофосу, бордоської рідини або мідного купоросу. Можна обприскати смородину нітрафеном, не забуваючи обробляти і ґрунт на ділянці. Коли вегетаційний період добіжить кінця, згребіть усе опале листя і приберіть його з ділянки, щоб у ньому не оселилися на зиму шкідники, та проведіть осінню профілактику, обприскавши кущі смородини і ґрунт навколо них уже перерахованими препаратами.
Полив смородини
Якщо зима була сніжною, то смородинні кущі навесні частих поливань не потребуватимуть, оскільки ґрунт буде просочений талою водою. Якщо ж снігу не було, і вологи в землі мало, то доведеться смородину регулярно поливати. У період утворення зав'язі та наливу ягід, особливо, якщо стоїть суха спека, смородина вимагає зволоження ґрунту теплою водою приблизно раз на п'ять днів. Щоб ґрунт промок на глибину 30-40 см, приблизна витрата має становити 20-30 л на один м² ділянки. Лити воду необхідно під кущ, щоб краплі вологи не потрапляли на плоди і листя смородини. Найкраще зробити кругові канавки завглибшки 10-15 см на відстані 30-40 см від проекції крони або влаштувати поливні майданчики навколо кущів, обмеживши їхню окружність земляним валом висотою у 15 см. У кінці періоду вегетації у разі сухої осені проведіть підзимовий полив смородини, який забезпечить її коріння вологою до кінця зими.
Червона та біла смородини не настільки вимогливі до зволоження ґрунту.
Підживлення смородини
Щойно посаджені кущі отримали достатньо добрив, щоб протриматися на них два роки, але потім настає час, коли потрібно буде регулярно вносити підживлення. Ранньою весною смородина потребує азотних добрив. Молодим дворічним кущам знадобиться по 40-50 г сечовини, а чотирирічним і більш зрілим буде достатньо двох підживлень по 15-20 г. Восени необхідно внести в ґрунт під кожен кущ від чотирьох до шести кілограмів органічного добрива – курячого посліду, гною або компосту, по 50 г суперфосфату і по 15 г сірчанокислого калію. Такий обов'язковий мінімум.
Чим ще підживити смородину, щоб зміцнити її імунітет до хвороб і шкідників та закласти основу для гарного врожаю? Фахівці рекомендують у червні-липні провести три позакореневі підживлення смородини: 3 г борної кислоти, 5 г марганцівки і 35 г мідного купоросу розводять окремо і змішують із 10 л води. Цим складом обприскують кущі після заходу сонця або в похмурий безвітряний день.
Обрізування смородини
Обрізування смородини навесні
Обрізування смородини потрібне для того, щоб рослина могла плодоносити з повною віддачею, не витрачаючи сили та живлення на непотрібні і слабкі пагони. Більша кількість ягід зав'язується на тогорічних приростах чотирьох-п'ятирічних гілок. Тому гілка смородини, якій більше шести років – тягар для рослини, котрий підлягає видаленню. Також необхідно позбавляти кущ засохлих та вражених шкідниками або хворобами гілок. Якщо вчасно видаляти непотрібні пагони, ваша чорна смородина може плодоносити до двадцяти років, а червона – років п'ятнадцять. Коли і як обрізати смородину? Основне обрізування проводиться восени, після того, як опаде листя, а навесні до розпускання бруньок вкорочують пагони, що підмерзли за зиму, до здорової тканини, вирізують поламані й мертві гілки. Влітку можна прищипнути кінці молодих пагонів, щоб стимулювати їхнє кущіння і надати кущеві правильної форми.
Обрізування смородини восени
У смородини першого року зростання, якщо ви пам'ятаєте, під час посадки обрізають усі пагони на висоті 10-15 см від рівня землі. Кущі другого року життя звільняють від нульових пагонів, залишаючи лише 3-5 найміцніших, які стануть у майбутньому скелетними гілками. На кущах смородини третього і четвертого року вирізують нульові пагони, залишаючи 3-6 найбільш розвинених. Не дозволяйте кущам загущуватися, вирізуйте недорозвинені і слабкі пагони із середини куща. На тогорічних пагонах підрізають верхівки. Гілки другого і третього року обрізають, залишаючи по дві-чотири бруньки на кожному розгалуженні. До цього віку за правильного та своєчасного обрізування кущ формується остаточно. На наступному етапі з'являються гілки старші шести років, які слід вирізати під корінь. Усі інші гілки обрізаються за описаною схемою.
Обрізування червоної і білої смородини
Червону і білу смородину обрізають навесні. Принцип і схема обрізування ті ж, що і для чорної смородини, але верхівки приростів не прищипують, а пагони другого і третього років не вкорочують. Просто видаляйте гілки, старші семи років (у цих видів смородини старими вважаються саме такі), вирізуйте зайві нові пагони, поламані або хворі гілки. Якщо стара гілка ще плодоносить, обріжте її до найближчої сильної розвилки. Це продовжить термін її життя і плодоношення.
Розмноження смородини
Як розмножувати смородину
Найчастіше смородину розмножують вегетативно – дугастими відведеннями, здеревілими або зеленими живцями, укоріненням дворічних гілок із куща. Червона смородина добре розмножується відведеннями, гірше – живцями. Насіннєве розмноження смородини вдається тільки фахівцям, а для садівника-любителя це довгий і ненадійний спосіб, тому описувати, як розмножувати смородину насінням, ми не будемо.
Розмноження смородини живцями
Живцювання смородини здійснюється двома видами живців – зеленими і здеревілими. Розмноження здеревілими живцями – найдоступніший спосіб, оскільки отримати посадковий матеріал можна в будь-який час року. Висаджувати живці смородини для вкорінення можна і восени, і навесні. Заготовлювати живці краще на початку зими, до сильних морозів, які можуть погубити бруньки смородини. Нарізати живці 18-20 см завдовжки і 8-10 мм завтовшки краще з середини однорічних пагонів, що ростуть від кореня або від трирічних гілок. Щоб зберегти їх до посадки, потрібно нижні і верхні зрізи запечатати розплавленим садовим варом або парафіном – так вони не втратять вологи під час зберігання. Живці загортають у злегка вологий папір, потім у поліетилен і закопують у сніг або кладуть у холодильник. Ранньою весною живці висаджують на навчальні грядки під кутом 45º на відстані 15 см один від одного з міжряддями 20 см завширшки. Нижній кінець живця, покритий парафіном, зрізують навскіс, при посадці живець заглиблюють так, щоб над поверхнею залишилось тільки дві бруньки. Грядки рясно поливають, мульчують тирсою, перегноєм або дрібним торфом. Над грядкою встановлюють дугоподібні опори заввишки до півметра і накидають на них поліетилен, який знімають тільки тоді, коли на живцях з'являться перші листочки. Полив необхідний помірний, але не можна допускати навіть короткочасного пересихання ґрунту. Влітку грядку потрібно прополювати, поливати і підживлювати коров'яком. До осені із живців утворюються саджанці висотою від 30 до 50 см з одним-двома пагонами. Найбільш розвинені можна цієї ж осені пересадити на постійне місце, а слабші дорощують ще рік.
Розмноження смородини зеленими живцями
Зелені живці можна вкорінювати тільки в парнику. Правда, є ще один спосіб, гідний уваги. Живці беруть із добре розвинених пагонів, але верхівка для вкорінення не використовується. Довжина живця з двома зеленими листками має бути 5-10 см. Живці ставлять у воду, за два тижні у них утворюються корені завдовжки 10-12 мм, і живці пересаджують у пакети з землею, в яких попередньо пророблені отвори для відтоку зайвої води. Поливають живці через кожні 2-3 дні, щоб земля в пакеті була консистенції сметани. Через 7-10 днів полив скорочують, щоб ґрунт набув звичайної густоти. Тримають живці вдома до травня, вони до цього часу повинні вирости до 50-60 см у висоту. Перед посадкою пакети розрізають, а живці прикопують навскіс у ґрунт на 15 см глибше, ніж вони росли в пакеті.
Розмноження смородини відведеннями
Найбільш простим і надійним є розмноження смородини відведеннями. Цей спосіб дозволяє отримати міцні саджанці з потужною кореневою системою лише за один рік. В якості відсадка використовується здорова дворічна гілка смородини, зростаюча похило на периферії куща, щоб її легко можна було пригнути до землі. Викопайте під нею борозну завглибшки 10-12 см, пригніть гілку і прокладіть її по борозні таким чином, щоб вершина гілки завдовжки 20-30 см виступала з борозни. Середню частину відводка закріпіть у борозні металевою скобою або дротяним гачком. Засипте борозну землею і регулярно протягом літа поливайте. До осені з неї вийде повноцінний саджанець із добре розвиненою кореневою системою і декількома гілками, який можна буде викопати і пересадити на постійне місце.
Хвороби смородини
Хвороби та шкідники смородини завдають шкоди й іншим рослинам, наприклад, кущам аґрусу. Ось приблизний перелік захворювань, які можуть вразити смородину в разі поганого догляду або поганої спадковості:
- антракноз – дрібні бурі плями з маленькими горбиками на листі, які згодом зливаються, від чого листя сохне й опадає, починаючи з нижніх гілок;
- біла плямистість (септоріоз) – круглі або кутасті плями на листі, спочатку коричневі, потім світлішають, із темною облямівкою. Іноді вражаються і ягоди;
- бокальчаста іржа – великі жовтуваті подушечки зі спорами грибка на листі;
- махровість – на кущі з'являються потворні «махрові» квітки бузкового відтінку, на молодих пагонах листя стає темнішим, витягується, на ньому утворюються лопаті, жилки грубішають, зникає властивий смородині аромат, смородина не плодоносить;
- сіра гниль – це захворювання викликає на листі смородини бурі плями, у білої смородини може потерпіти від цвілі навіть деревина;
- стовпчаста іржа – згори листової пластини виникають дрібні жовті цятки, а на споді – нарости зі спорами жовто-оранжевого кольору у вигляді волосків;
- некроз гілок і пагонів – кора втрачає пружність і еластичність, тріскається, гілки всихають і гинуть;
- смугаста мозаїка – на початку літа на листі проступає візерунок жовтого кольору навколо основних жилок;
- борошниста роса – на листі і ягодах з'являється білий пухкий наліт, який згодом перетворюється на коричневу плівку;
- нектрієвий некроз – всихають пагони і гілки червоної і білої смородини.
Не в кожному випадку лікування смородини дає позитивний результат: вірусні хвороби не лікуються, та й запущене грибкове захворювання може знищити половину посадки за один сезон. Найкращий спосіб уникнути цих проблем – підтримувати високий рівень агротехніки, стежити за здоров'ям рослин і швидко реагувати на найменші зміни зовнішнього вигляду смородини. Хороші результати дають профілактичні обприскування рослин і ґрунту навколо кущів розчином нітрафена, бордоської рідини, карбофоса або мідного купоросу ранньою весною, до того, як набубнявіють бруньки смородини, і восени.
Шкідники смородини
Багато у смородини ворогів і серед комах, і, до речі, вони також вражають іншу популярну плодово-ягідну культуру – аґрус. Найчастіше на смородині зустрічаються:
- блідоногий трач – його гусениці об'їдають листя смородини та аґрусу, залишаючи тільки жилки;
- дворічна листовійка – її гусениці пошкоджують бутони і ягоди смородини, аґрусу, винограду, калини та інших ягід;
- жовтий трач – його несправжні гусениці об'їдають листя аґрусу, білої і червоної смородини;
- вогнівка – пошкоджені нею ягоди достигають швидше, ніж зазвичай, і відразу засихають;
- пагонова попелиця – пошкоджує листя, харчуючись його соком, пагони викривляються, перестають рости, листя скручується, сохне і відмирає;
- п'ядун – гусениці метелика об'їдають листя червоної і білої смородини, а також аґрусу;
- галова і червоногалова попелиця – частіше пошкоджує листя білої і червоної смородини, в результаті життєдіяльності попелиці, що дає за сезон сім поколінь, смородина жовтіє, листя деформується, вкривається жовтими або червоними здуттями й опадає;
- павутинний кліщ – шкодить червоній і чорній смородині, аґрусу, малини, суниці, винограду, бузині та іншим культурам, у результаті чого листя набуває мармурового забарвлення, сохне й опадає;
- бруньковий кліщ – пошкоджує бруньки, забираючись у них на зиму і виїдаючи їх ізсередини;
- скляниця – гусениці прогризають серцевину гілок, після чого пагони і гілки гинуть;
- галиці – їх кілька видів: пагонові виїдають ізсередини пагони смородини, від чого ті в'януть і гинуть; квіткові пошкоджують бутони, які жовтіють або червоніють, а потім опадають; листові гризуть нерозкриті молоденькі листочки, роблячи в них дірки;
- плодовий трач – пошкоджує плоди чорної смородини, вони набувають гранованої форми.
Боротьба з кожною комахою ведеться в ті терміни, коли та з'являється на смородині, і вибір засобів досить широкий. Можна використовувати народні засоби, перевірені часом, а можна вдатися до сучасних сильнодіючих хімікатів – вам вирішувати. Однак якщо ви ранньою весною і восени напередодні зими проведете профілактичну обробку кущів смородини такими препаратами, як бордоська рідина або мідний купорос, цілком можливо, що комахи-шкідники вашу смородину не потурбують. Так само можна позбутися шкідників на аґрусі.
Сорти смородини
Сорти смородини розрізняються не тільки за кольором ягід, а й за часом їхнього дозрівання. За цією ознакою вони поділяються на ранні, середньоранні, середні, середньопізні і пізні.
До ранніх сортів належать:
- Перлина – чорний сорт із дуже великими (до 6 г) солодкими ягодами;
- Венера – чорна смородина з ягодами масою до 5,5 г, кисло-солодкими, кущ високий;
- Чорний бумер – чорні солодкі ягоди масою до 7 г, кущ сильнорослий, компактний;
- Джонкер Ван Тетс – дуже великі червоні ягоди кисло-солодкого смаку;
- Уральська біла – біла смородина, велика, солодка, кущ розлогий.
Середньоранні сорти:
- Башкирський велетень – чорні, дуже великі ягоди кисло-солодкого смаку, висока стійкість до хвороб і шкідників;
- Білоруська солодка – дуже великі солодкі ягоди чорної смородини;
- Умка – біла смородина з великими солодкими ягодами, кущ сильнорослий, прямостоячий.
Середні сорти:
- Санюта – чорні ягоди масою до 5,5 г, кисло-солодкі, кущ сильнорослий, компактний;
- Осипівська солодка – сорт червоної смородини з великими солодкими ягодами, кущ слаборозлогий, сильнорослий;
- Імператорська жовта – жовта смородина, яка насправді є високоврожайним сортом білої смородини з невеликими ягодами кисло-солодкого смаку на середньорослих, середньорозлогих кущах;
- Версальська біла – сорт білої смородини з великими і середніми плодами кисло-солодкого смаку.
Середньопізні сорти:
- Ювілейна Копаня – чорна смородина з кисло-солодкими ягодами, кущ сильнорослий, компактний;
- Ролан – червона смородина кисло-солодкого смаку, сорт зимостійкий, стійкий до грибків.
Пізні сорти:
- Лінтюх – чорна смородина з дуже великими солодкими ягодами, кущ сильнорослий, компактний;
- Валентинівка – дуже великі для червоної смородини ягоди кислого смаку, ідеальні для приготування желе.
Наразі у садівників дедалі більшої популярності набуває такий екзотичний вид, як золотиста смородина. Цікавить вона своїми декоративними якостями – її квіти різних відтінків жовтого кольору мають сильні приємні пахощі, а листя набуває восени яскравого, строкатого забарвлення. Колір ягід також різноманітний: бурий, помаранчевий, рожевий, червоний, синьо-чорний, жовтий – він залежить від сорту. Однак смак ягід золотистої смородини сильно поступається смаку чорної, червоної і білої.
Гібриди смородини
Сьогодні широко відомі тільки два гібриди смородини. Йошта – гібрид аґрусу відкопиленого, аґрусу звичайного і чорної смородини, виведений у 1970 році. Працювали над ним селекціонери близько сорока років. Йошта росте на потужних розлогих кущах заввишки близько півтора метрів і такого ж діаметру. Кущ безколючковий, ягоди масою до 5 г зі щільною шкіркою, чорні з фіолетовим вилиском, зібрані в гроно по 3-5 штук, мають приємний мускатний присмак. Гібрид стійкий до морозів та деяких хвороб і шкідників, живе 20-30 років, поширений у Західній Європі.
Крома – шведський гібрид смородини й аґрусу з великими, дуже гладкими чорними ягодами до 2 см діаметром, так само, як і ягоди йошти, зібраними у грона по 3-5 штук. Аромату смородини крома не має, смак ягід нагадує аґрус і смородину водночас. В умовах Швеції ягоди достигають до середини липня.