Шпинат – вирощування з насіння в домашніх умовах і в відкритому ґрунті

Автор:
Опубліковано:
Доповнено:

Вирощування шпинату городнього з насінняШпинат городній (лат. Spinacia oleracea) є однорічною трав'янистою рослиною, видом роду Шпинат родини Амарантові, хоча не так давно його відносили до родини Лободових. У дикому вигляді шпинат росте в Передній Азії, а культивувати його почали ще в Персії. Шпинат був настільки популярний в арабських країнах, що двоюрідний брат Мухаммеда ібн аль-Аввам називав його «генералом серед зелені». У середині VII століття по Великому шовковому шляху шпинат потрапив до Китаю, де його називали «перським овочем». У християнській Європі – спочатку на Сицилії та в Іспанії – шпинат став відомий приблизно в XIII столітті, але тоді вирощувалась форма рослини, сьогодні вже забута. В Італії XV століття зелений шпинат вживали в їжу під час Великого посту, а у Франції моду подавати до столу шпинат ввела італійка Катерина Медичі. З середини XVI століття в Європі вже вирощували шпинат сучасного типу: широколистий, без гіркоти і з круглим насінням.

У першій третині XX століття в США і західних країнах був пік популярності шпинату, оскільки помилково припускалося, що він містить неймовірну кількість заліза. Пригадуєте мультики про моряка Попая? Однак пізніше з'ясувалося, що заліза в шпинаті в 10 разів менше: дослідник просто забув поставити в числі кому... Ажіотаж навколо шпинату поступово вщух, проте його виробники встановили в Техасі пам'ятник морякові Попаю в подяку за популяризацію овоча.

У Росії шпинат стали вживати в їжу в середині XVIII століття, але до кінця наступного століття він так і залишався маловідомим «панським» овочем, який подавали до столу з грінками і яйцем, та й потім шпинат у Росії не зумів набути широкої популярності.

Нині ця культура найбільше затребувана в Китаї і США, причому в Америці три чверті врожаю шпинату надходить у продаж у свіжому вигляді. Обсяги споживання шпинату в США практично повернулися до показників середини XX століття. Сьогодні позиції на ринку завойовує молодий шпинат – так званий baby spinach із ніжними листочками завдовжки до 5 см.

Рослина шпинат – опис

Як виглядає шпинат? Висотою рослина від 25 до 50 см і більше. Стебла у неї голі, прості й гіллясті. Нижнє прикореневе листя шпинату черешкове, трикутно-списоподібне, часто з витягнутими бічними вушками, або овальне, видовжено-яйцеподібне, цілокрає, стягнуте в черешок. Верхні, а часто і середні листки довгасті, загострені, з клиновидною основою. Пилякові квітки з чотирма тичинками утворюють колосовидно-волотисте суцвіття, а маточкові розташовані в щільних клубочках у пазухах листків. Плоди у шпинату кулясті або дворогі, іноді спаяні між собою, однак не утворюють супліддя.

Вирощування шпинату з насіння

У їжу вживають розетки листя шпинату, що формуються на самому початку вегетації.

Посів шпинату на розсаду

Коли садити шпинат.

Вирощування шпинату, як і будь-якої іншої зелені, можна здійснювати в теплиці, в домашніх умовах або в відкритому ґрунті. Найбільш ранню зелень ви зможете отримати, якщо виростите попередньо розсаду шпинату. Для цього в кінці березня або на початку квітня насіння шпинату сіють у ящики, паперові або пластикові скляночки, наповнені вологим, пухким, знезараженим субстратом, що складається з біогумусу (1 частина) і кокосового волокна (2 частини). Під субстрат поміщають шар керамзиту завтовшки 2-3 см.

Тугорпрорісне насіння шпинату зі щільною оболонкою перед посівом заливають на дві доби водою, міняючи її кожні 6-8 годин. Потім його для знезараження кладуть на кілька годин у рожевий розчин перманганату калію, після чого підсушують до сипучості.

Вирощування шпинату з насіння.

Посів шпинату здійснюють на глибину 1-1,5 см, потім поверхню злегка ущільнюють, посіви накривають плівкою або склом і утримують до появи сходів у теплому місці. Тільки-но насіння почне проростати, плівку знімають, а посудину переставляють на південно-східне або південне підвіконня – сходам знадобиться багато світла. А ось до тепла розсада шпинату невимоглива: її можна вирощувати навіть на неопалюваній лоджії. Ще однією умовою успішного розвитку сіянців, окрім гарного освітлення, є підтримання субстрату в злегка вологому стані.

Як вирощувати шпинат з насіння

Посадка шпинату в відкритий ґрунт проводиться, коли прогріється ґрунт. Після пересадки встановіть над грядкою на висоті близько 20 см металеві дуги й укрийте сіянці агроволокном на випадок нічних заморозків й інтенсивного весняного сонця.

Вирощування шпинату на підвіконні

Як виростити шпинат у домашніх умовах.

Якщо ви хочете виростити шпинат на підвіконні, майте на увазі, що термін служби кущика не довше двох місяців: через кілька зрізувань шпинат випускає квіткову стрілку, і його листя втрачає необхідну для їжі якість. Як виростити шпинат у домашніх умовах? При вирощуванні культури в весняно-літній період сіянці досвічування не вимагають, але якщо шпинат із насіння вирощується в осінню або зимову пору, він може дати гарний урожай тільки в тому разі, якщо ви організуєте для нього щоденне додаткове освітлення упродовж 2-3 годин після заходу сонця.

Посів підготовленого насіння шпинату здійснюють на глибину 1-1,5 см у такий же субстрат, у якому вирощують розсаду шпинату. Під субстрат у посуд укладають шар дренажу заввишки 2-3 см. Можна сіяти шпинат у ящики або контейнери завглибшки не менше 15 см або в 1-2-літрові горщики, а можна вирощувати розсаду в маленьких скляночках, а в стадії розвитку у сіянців 2-4 справжніх листочків розпікірувати їх у постійний посуд. Посіви накривають плівкою до появи сходів.

Посадка і догляд за шпинатом на городі

Вирощування шпинату і догляд за ним у домашніх умовах дуже прості. Оптимальна температура для розвитку сіянців шпинату від 15 до 18 ºC, полив має бути регулярним і достатнім, особливо влітку, оскільки пересихання субстрату провокує передчасне стрілкування. Окрім того, вам доведеться щодня обприскувати шпинат рано-вранці або після заходу сонця. Що стосується підживлень, то при посіві шпинату в родючий ґрунт вони не потрібні. Дозріє зелень шпинату для зрізання залежно від сорту за 3-5 тижнів після посіву, проте через 1-2 місяці кущ піде в стрілку і нова зелень перестане відростати.

Вирощування шпинату у відкритому ґрунті

Коли сіяти шпинат у ґрунт.

Оскільки шпинат рослина морозостійка, його можна вирощувати у відкритому ґрунті, оминаючи етап вирощування розсади. Для весняного врожаю шпинат сіють через 4-6 тижнів після останніх весняних заморозків, а для осіннього – за 6-8 тижнів до перших осінніх холодів. Навесні, щойно встановиться тепло і сонце почне світити по 14 годин на день, на шпинаті з'являться дрібні квітки – цей процес називають цвітухою або стрілкуванням, і він робить листя рослини непридатним для вживання в їжу. Тому багато садівників воліють сіяти шпинат під осінь. Навесні ж, у кінці квітня, сіють ранні сорти шпинату. Можна сіяти рослину кілька разів через кожні 15-20 днів. Від посіву до початку збирання проходить не більше 5 тижнів. Пізні сорти сіють до середини серпня – вони дають урожай через 6-7 тижнів.

Можна сіяти шпинат і під зиму – в середині жовтня. До настання зими рослина встигає утворити маленькі розетки, а навесні залишений зимувати в землі шпинат зійде дуже рано, і вже за кілька тижнів ви зможете включити його в свій раціон.

Посадка шпинату в ґрунт.

Посадка і догляд за шпинатом у відкритому ґрунті не займуть багато часу і не вимагатимуть значних зусиль. Ділянка для рослини має бути сонячною, і, хоча в затінку рослина теж непогано розвиватиметься, її продуктивність буде нижчою, ніж при вирощуванні на сонці. Шпинат воліє дреновані слабкокислі суглинні ґрунти з pH 6,5-7,0. Відрегулювати кислотність ґрунту можна внесенням у нього вапняку: в ґрунт, який містить мало магнію, вносять доломітовий вапняк, а в ґрунт із підвищеним умістом магнію – кальцитний. Роблять це з осені або щонайпізніше за 2-3 місяці до посіву.

Вирощування шпинату в домашніх умовах

Оскільки ґрунт для шпинату має бути багатим на органічні речовини, в нього під глибоке перекопування вносять люцернове, соєве або кров'яне борошно. Або перекопують ділянку з мінеральними добривами з такого розрахунку: 30 г суперфосфату і 15 г хлористого калію на 1 м². Перед весняним посівом у ґрунт вносять сечовину – по 20 г на 1 м².

Сіють шпинат рядами на глибину до 2 см при міжряддях 20-30 см, розташовуючи насінини на відстані 5-8 см одну від одної. Після закладення насіння поверхню злегка ущільнюють тильною стороною грабель, поливають, на 3-4 дні накривають мішковиною, а на встановлені заздалегідь на висоті близько 20 см дугоподібні опори накидають поліетиленову плівку. Проростає насіння при температурі від 2 до 5 ºC приблизно через 10-14 днів.

Коли у сходів сформується розетка з 2-3 листків, шпинат проріджують – в ідеалі кущики мають рости на такій відстані один від одного, щоб вони ледь стикалися листям. Догляд за шпинатом полягає в регулярних поливаннях, прополюванні, розпушуванні ґрунту навколо рослин і захисту шпинату від сонця затінюючою сіткою, коли температура повітря підніметься до 26 ºC.

Полив шпинату.

Шпинат дуже вологолюбний. Для його поливу краще використовувати шланг із дощувальною насадкою або садову лійку з розсікачем, однак пам'ятайте, що сильним напором ви можете змити тендітні сходи. На 1 м² грядки витрачають приблизно одне відро води. У суху спекотну погоду полив здійснюють як мінімум тричі на тиждень, а щоб вода не розтікалася, зробіть по периметру грядки борозну. Після поливання, коли вода вбереться і поверхня ґрунту злегка підсохне, розпушіть ґрунт навколо рослин і видаліть бур'яни. Якщо ви помітили на шпинаті квіткові стрілки, обломіть їх.

Підживлення шпинату.

Якщо шпинат у відкритому ґрунті розвивається добре, значить, поживних речовин у ґрунті йому достатньо, але якщо шпинат росте повільно, підживіть його азотним добривом: борошном із сухоцвіту або кров'яним кормовим борошном. Добрива вносять на глибину декількох сантиметрів, після чого ділянку поливають. Узагалі ж, підживлення потрібні шпинату тільки в тому разі, якщо ділянку перед посівом або висадкою розсади не підживлюють.

Вирощування розсади шпинату на підвіконні

Що садити після шпинату.

Щоб уникнути виснаження ґрунту, шпинат на одній ділянці можна вирощувати з перервою 3-4 роки. За законами чергування культур, після вершків зазвичай вирощують корінці, тобто після шпинату можна садити топінамбур, брукву, редис, редьку, дайкон, катран, турнепс та інші бульбові або коренеплідні рослини.

Шкідники і хвороби шпинату

Хвороби шпинату.

Найшкідливіші захворювання шпинату – фузаріоз, пероноспороз, антракноз, кучерявість і вірусна мозаїка. Можуть вразити шпинат і такі хвороби, як аскохітоз, церкоспороз і рамуляріоз.

Фузаріозне в'янення, або коренева гниль – небезпечне грибкове захворювання, що вражає сходи і молоді рослини. В уражених фузаріозом екземплярів забарвлення тьмяніє, вони починають відставати в рості, їхнє листя втрачає тургор, жовтіє, і рослини гинуть. Процес починається з нижніх листків, а при викопуванні рослини виявляється, що її коріння вражене гниллю. Вилікувати шпинат від фузаріозу у вас не вийде, особливо якщо процес охопив усю рослину, тому уражені кущі потрібно з грядки видалити. З метою профілактики потрібно вирощувати стійкі до захворювання сорти шпинату, стежити за тим, щоб кущі не росли занадто близько один до одного, регулярно розпушувати навколо них ґрунт і видаляти бур'яни, а насіння перед посівом потрібно знезаражувати розчином марганцівки.

Пероноспороз, або несправжня борошниста роса – грибкове захворювання, що виявляється жовтуватими плямами на верхній стороні листя шпинату, в той час як на їхній нижній стороні утворюється сіруватий наліт. Потім плями набувають буро-коричневого відтінку, листя никне, викривлюється, висихає і розсипається. Прогресує захворювання в прохолодну вологу погоду. Способи захисту від пероноспорозу, як і від кореневої гнилі, переважно профілактичні, оскільки при використанні хімпрепаратів токсичні речовини, що містяться в них, накопичуючись в листі, зроблять його непридатним для їжі. На допомогу можуть прийти народні засоби боротьби з грибковими захворюваннями:

  • – обробка рослин розчином 10 крапель п'ятивідсоткового аптечного йоду в 1 л молока, який потім змішують із 9 л води;
  • – обробка шпинату зольним розчином: 2 склянки золи заварюють трьома літрами окропу, дають охолонути, проціджують через потрійний шар марлі, розбавляють 10 л води й обробляють цим розчином шпинат;
  • – 200-300 г цибулиння заливають 10 л води, доводять до кипіння, дають настоятися упродовж 1-2 днів, проціджують і обробляють настоєм рослини;
  • – 1-1,5 г марганцівки розводять у 10 л води й обприскують розчином шпинат.

Антракноз вкриває листя і їхні черешки округлими темними плямами з чорними піднятими подушечками в центрі.

Шкідники і хвороби шпинату

Церкоспороз теж вражає листя і стебла шпинату. Спочатку на них утворюються округлі плями діаметром 2-4 мм – червоно-бурі з попелястою серединою. Потім плями розростаються, зливаються одна з одною, тканина всередині плям стоншується, сохне і висипається, залишаючи в листових пластинах діри.

При аскохітозі на листках і стеблах теж з'являються плями: опуклі, різних обрисів і кольорів, але найчастіше коричневі з темною облямівкою. Уражені тканини поступово всихають.

Рамуляріоз, або плямистість листя, вкриває листя шпинату сіро-коричневими цятками з темними краями. При розвитку захворювання листя гине.

Віруси мозаїки й огіркової мозаїки можуть зберігатися в ґрунті, на насінні та рослинних рештках і передаватися сисними комахами. Віруси проникають у рослину через пошкоджені тканини, їхня присутність виявляється утворенням на листі шпинату жовтих або світло-зелених штрихів і зірчастих плям, які поступово зливаються одна з одною. Листя деформується, відстає у рості, робиться карликовим.

Кучерявість листя призводить до потовщення і нерівномірного розростання тканини листя, у результаті чого воно скручується, стаючи хвилястим і вкриваючись здуттями. Кучерявість часто супроводжується некрозом, листя шпинату засихає й опадає.

Кучерявість і мозаїки є вірусними захворюваннями, і способу вилікувати їх не існує – рослини підлягають знищенню. А з грибковими хворобами можна боротися профілактичними методами і народними засобами, які ми вам уже описали.

Полив і підживлення шпинату

Шкідники шпинату.

Комах, що завдають шкоди шпинату, теж чимало. Серед них мінуючи й бурякові мухи, гусінь совки-гамма, попелиці, капустянки звичайні й капустяні листоїди.

Мінуюча муха відкладає яйця в листках рослини, а личинки, що з'явилися в червні, з'їдають їхню м'якоть, від чого шпинат гине. Відлякати шкідника можна чергуванням рядів шпинату з рядами буряка, якого муха не зносить. Однак не варто сіяти шпинат на ділянці, де буряк щойно прибрали, оскільки він може захворіти на кореневу гниль.

Зелена або коричнева гусінь совки-гамма – один із найбільш злісних шкідників шпинату, що знищують його листя. Боротися з гусінню можна обробкою кущів тютюновим або перцевим настоєм, а також настоєм томатної гички. І не забудьте регулярно прополювати грядку.

Бурякова муха теж відкладає яйця на листя шпинату. Знищують її обробкою рослини двовідсотковим розчином Фосфаміду.

Попелиця (тля) – сисна комаха, що робить проколи в молодому листі рослин, висмоктує з них сік, а нерідко й заражає їх вірусними захворюваннями. Упоратися з попелицями вам допоможе обробка шпинату зольно-мильним розчином: 200-300 г золи потрібно кип'ятити в відрі води 30 хвилин, після чого остудити, процідити й додати 40 г тертого мила або рідкого засобу для миття посуду. Найімовірніше, за один раз позбутися попелиці вам не вдасться, але якщо обприскати шпинат зольно-мильним розчином 4-5 разів із кількаденним інтервалом, тля зникне.

Капустянка – великий і небезпечний шкідник, який живиться не тільки рослинами, а й дрібними комахами. Вона може пересуватися під землею, по землі й навіть повітрям, що сильно ускладнює боротьбу з нею. А проте її необхідно знищити, оскільки потерпіти від цього шкідника може не тільки шпинат, а й інші городні та садові рослини. Головне – знайти по слідах капустянки її гніздо і всі проходи до нього, а сліди найкраще видно після дощу. Виявлене гніздо потрібно дуже обережно викопати, щоб не злякати комаху всередині нього, перекласти у відро й спалити, а в кожен прохід закласти препарат для знищення капустянки або влити мильну воду на той випадок, якщо в гнізді шкідника не виявиться.

Види і сорти шпинату садового

Капустяний листоїд із задоволенням поїдає і листя шпинату. Цих жучків краще збирати вручну та знищувати, а після збору бажано опудрити шпинат сумішшю деревної золи з порошком гострого червоного перцю й сухої гірчиці.

Види і сорти шпинату

За термінами дозрівання сорти шпинату городнього поділяються на ранньостиглі, середньостиглі та пізньостиглі. Найкращими ранньостиглими сортами шпинату можна вважати такі:

  • Годрі – сорт, що дозріває для їжі вже за 2-3 тижні. Його можна сіяти як напровесні, так і пізньої осені, причому й у відкритий, і в закритий ґрунт. Діаметр розетки листя сорту Годрі близько 23 см;
  • Велетенський – один із найвідоміших сортів, що дає листя за два тижні з моменту посіву. Цей сорт один із найкращих для консервування. Розетка подовжених м'ясистих листків іноді сягає в діаметрі 50 см;
  • Вірофле – скоростиглий французький сорт, схильний до раннього утворення квіткової стрілки. Розетка овального, м'ясистого, ніжного й гладкого, зеленувато-жовтого листя сягає в діаметрі 30 см. Рослина стійка до холоду, тому сіяти її можна напровесні;
  • Стік – культивований у нашій країні з 1995 року високоврожайний сорт, який використовується як для вживання в свіжому вигляді, так і для консервування. Розетка листя завдовжки до 19 і завширшки до 14 см наполовину піднята і сягає в діаметрі 30 см.

Із середньостиглих сортів найчастіше вирощуються:

  • Матадор – морозостійкий і вологолюбний, а також не схильний до раннього стрілкування урожайний сорт чеської селекції, що дає листя вже за три тижні після посіву. У рослини компактна напіввертикальна розетка середнього розміру, що складається з гладких, глянцевих овальних листків сіро-зеленого кольору;
  • Блюмсдельський – стійкий до стрілкування новий сорт голландської селекції з високою розеткою діаметром близько 25 см. Листя насиченого темно-зеленого кольору, гладке, соковите й м'ясисте, з мілкими виїмками;
  • Здоровань – високоврожайний морозостійкий сорт, не схильний до раннього стрілкування, з розеткою діаметром близько 25 см із напівпіднятим глянцевим оберненояйцеподібним зеленим листям із мілкими виїмками.
Види і сорти городнього шпинату

До пізньостиглих сортів шпинату належать:

  • Вікторія – вологолюбний і високоврожайний сорт, що має стійкість до пероноспорозу й стрілкування, дає листя через 30-35 днів після посіву. У цієї рослини компактна розетка діаметром 14-19 см із темно-зеленим з блакитним відтінком листям завдовжки до 10 і завширшки до 7 см, що має багато виїмок;
  • Спокейн – високопродуктивний гібридний голландський сорт, стійкий до стрілкування й рекомендований як для вживання в свіжому вигляді, так і для консервування. У нього округле, хвилясте, зморшкувато-виїмчасте темно-зелене листя завдовжки 10-14 і завширшки 6-11 см, зібране в компактну розетку середнього розміру;
  • Варяг – сорт із піднятою компактною розеткою великих зелених овальних помірно виїмчастих листків злегка кислуватого смаку з черешками середньої довжини. Сорт підходить для приготування салатів і супів.

Окрім описаних, добре зарекомендували себе такі сорти шпинату: Хоровод, Кухар, Жирнолистий, Попай, Нікітос, Нормал, Прима, Каста, Мелодія, Мазурка, Віртуоз, Тарантела, Тура і гібриди Долфін, Пума, Спейс, Смарагд.

Відомий у культурі й так званий Новозеландський шпинат, або тетрагонія – однорічна рослина родини Аїзові. Ця рослина не є родичем шпинату, хоча харчова цінність і смакові характеристики цих рослин дуже схожі, а за деякими пунктами тетрагонія навіть перевершує шпинат.

А ось шпинат багатолистий, або жмінда, або шпинат-малина, є родичем шпинату городнього і цінний не тільки смачним і корисним листям, яке додають у супи і салати, а й схожими на шовковицю ягодами, з яких варять кисіль, компот і варення.

Малабрський або цейлонський шпинат, або Базеллі з родини Базелові – трав'яниста рослина, ліана, м'ясисте листя якої смачне як у сирому, так і у вареному вигляді. Із настою листя виходить освіжаючий напій. У природі Базеллі зростає в тропіках і субтропіках Африки й Америки, а в нашому кліматі цю рослину можна вирощувати в саду як однорічну.

Властивості шпинату – шкода і користь

Лікувальні властивості шпинату.

Цілющих властивостей у шпинату багато. Чим корисний шпинат? Які цінні речовини містяться в його листі? До їхнього складу входять вуглеводи, білки й жири, клітковина, органічні, ненасичені й насичені кислоти, цукри, крохмаль, вітаміни A, C, H, E, PP, K, вітаміни групи B, натрій, магній, фосфор, залізо, мідь, йод, цинк, калій, селен і марганець.

Важливо, що вітаміни C і A, що містяться в шпинаті, зберігаються навіть після теплової обробки. А залізо в шпинаті перебуває в легко засвоюваній людиною формі й перешкоджає утворенню целюліту. За рахунок клітковини, що міститься в шпинаті, відбувається очищення кишківника, а це сприяє позбавленню від зайвої ваги. Шпинат нормалізує перистальтику й усуває запори.

Шпинат рекомендований при захворюваннях нервової системи, недокрів'ї, виснаженні, цукровому діабеті, ентероколіті, гастриті, гіпертонії та анемії. Оскільки рослина має послаблюючу, сечогінну, протизапальну й тонізуючу дію й чудово засвоюється організмом, вона корисна для людей, що відновлюються після важкої хвороби, вагітних жінок і дітей.

Корисні властивості шпинату і протипоказання

Шпинат зміцнює серцевий м'яз і позбавляє від безсоння, а за рахунок лютеїну, що міститься в листі, прояснює зір, знижує стомлюваність і підвищує працездатність.

Свіжий сік шпинату сприяє очищенню організму, поповнює запаси енергії, стимулює роботу органів – печінки, кишківника, нирок. При запаленні ясен ним полощуть рот, а при ангінах – горло. Свіже подрібнене листя шпинату застосовують зовнішньо при наривах і укусах бджіл, ос та інших комах, а пастою зі звареного в оливковій олії листя шпинату лікують екзему й опіки, виводять веснянки і відбілюють шкіру обличчя.

Їдять шпинат у свіжому, вареному й запеченому вигляді, він входить до складу багатьох складних страв, закусок і соусів.

Шпинат – протипокази.

Шпинат у великих кількостях містить щавлеву кислоту, тому протипоказаний людям, що мають проблеми з сечовивідних шляхами, страждають на сечокам'яну хворобу, нефрит і подібні захворювання. Некорисний шпинат при подагрі, захворюваннях дванадцятипалої кишки, печінки, жовчовивідних шляхів і ревматизмі.

Слід сказати, що в молодих листочках щавлевої кислоти не так уже й багато – вона накопичується в зрілих листках, тому уникнути проблем можна, вживаючи в їжу тільки молоде листя рослини, тобто так званий baby spinach.

Оцініть, будь ласка, наш сайт. Ми так старалися ;)
Оцініть, будь ласка, статтю
Поділіться посиланням у соцмережі
Фатсія (Fatsia) – догляд, фото, види

Фатсія (Fatsia) – догляд, фото, вид…

Фатсія – опис Фатсія (лат. Fatsia) – монотипний рід, що входить до родини Аралієві – Fatsia japonica (фатсія японська). З 1910 року в домашніх умова...

Читати далі...
Гліцинія – посадка й догляд, вирощування з насіння

Гліцинія – посадка й догляд, вирощу…

Квіти гліцинія (від грец. Glicinia – «солодкий»), або вістерія (лат. Wisteria), належать до роду деревоподібних в'юнких рослин родини Бобові, які рост...

Читати далі...
Гортензія волотиста – посадка

Гортензія волотиста – посадка

Догляд за Гортензією волотистою не надто складний. Але оскільки вона буде рости у відкритому грунті, то потрібно враховувати деякі особливості, щоб не...

Читати далі...