Редис – посадка і догляд у відкритому ґрунті, вирощування з насіння

Автор:
Опубліковано:
Доповнено:

Рослина редисРедис – однорічна або дворічна рослина, що належить до групи Редька посівна роду Редька родини Капустяні, або Хрестоцвіті. Назву овоч редис отримав від латинського слова radix, що означає корінь. Це скоростигла городня культура, лідер серед швидко зростаючих овочів, вона дуже затребувана у весняний час, оскільки в цю пору тільки редис містить живі вітаміни, такі необхідні організму після зими.

Овоч редис – опис

Рослина редис вирощується в багатьох країнах. Це коренеплід діаметром від 2,5 см, вкритий тонкою шкіркою червоного, рожевого або біло-рожевого кольору з гострим смаком за рахунок гірчичної олії, що міститься в його м'якоті. Овоч редис – рослина довгого дня, для нормального розвитку йому необхідний 13-годинний світловий день. А ось вегетаційний період у нього короткий, тому вирощувати коренеплід редис можна протягом усього сезону, висаджуючи його буквально щотижня.

Посадка редису у відкритий ґрунт

Коли садити редис у ґрунт.

Насіння редису проростає при температурі 1-2 ºC, для нормального розвитку рослині необхідна температура 15-18 ºC, але не більше, тому що занадто тепле повітря при нестачі освітлення (а в цю пору року день ще короткий) призводить лише до нарощування бадилля, в той час як коренеплід не росте і грубіє. Як тільки ґрунт відтане і прогріється, здійснюється посадка редису в ґрунт. Зазвичай це відбувається в середині квітня, хоча в теплих районах редис ранніх сортів сіють уже наприкінці березня.

Овоч редис

Ґрунт для редису.

Вирощування редису з насіння починається з підготовки ґрунту. Ділянка, на якій ви посієте редис, має бути сонячною хоча б першу половину дня і закритою від вітру. Оптимальний ґрунт для редису – пухкий, легкий, нейтральної або слабкокислої реакції, водневий показник якого в межах 5,5-7,0 одиниць. Занадто кислі ґрунти перед тим, як садити редис, необхідно вапнувати.

Добре сіяти редис на ділянці, призначеній надалі для вирощування томатів: можна сіяти на ньому редис щотижня до двадцятого травня, зібрати гарний урожай коренеплодів і водночас підготувати ґрунт на ділянці для вирощування помідорів. Важкі і холодні ґрунти або бідні супіщані, якщо ви хочете вирощувати в них редис, доведеться перекопати з перегноєм з розрахунку 2-3 кг на м². Свіжим гноєм ґрунт під редис не підживлюють.

Можна садити редис на ділянці, де раніше вирощувалися картопля, огірки, помідори, боби, а на ділянці, де росли ріпа, редька, турнепс, дайкон, крес-салат, капуста і хрін, вам гарного врожаю редису не виростити. Бажано щорічно змінювати місце під редис, щоб кожен раз у нього були попередники з іншої родини.

Вирощування редису з насіння в саду

Під весняний посів ділянку готують з осені: перекопують ґрунт на глибину штиха лопати з компостом або перегноєм – тоді навесні, безпосередньо перед посівом, глибина перекопування з одночасним внесенням фосфорно-калійних добрив може бути не більше 20 см.

Як садити редис у відкритий ґрунт.

Насіння редису сіють густо в попередньо пролиті водою борозенки на глибину 2 см, дотримуючись відстані між рядами 15-20 см. Борозенки засипають пухким ґрунтом, потім поверхню ущільнюють, але не поливають, а вкривають ділянку шаром торфу або перегною завтовшки 2 см. На ніч, близько п’ятої вечора і до ранку, грядку до проростання насіння вкривають плівкою. Термін появи сходів залежить від погоди. За гарної, сухої і сонячної погоди насіння може прорости вже на 3-4 день.

Коренеплоди редису

На фазі розвитку у сходів першого листка їх проріджують, залишаючи між екземплярами дистанцію 3-5 см. Якщо ви терпляча людина, сійте насіння відразу на вказані відстані, щоб не доводилося потім проривати сходи, адже ця процедура може пошкодити коріння основних сіянців, і вони гірше розвиватимуться, а в результаті може відбутися їх стрілкування. При правильному догляді вирощування редису у відкритому ґрунті до збору врожаю триває 20-30 днів.

Посадка редису під зиму.

Про терміни весняного посіву ми вам розповіли, а посадка озимого редису, дворічного, здійснюється в кінці осені. Посадка редису восени проводиться після початку заморозків – у середині або наприкінці листопада. Для підзимового посіву підходять далеко не всі різновиди редису, але такі сорти, як Ювілейний, Спартак, Меркадо, Маяк, Кармен здатні проростати навіть при низьких температурах. Підготовку ділянки під посів проводять у кінці літа: ґрунт перекопують і удобрюють, вносячи на 1 м² по піввідра перегною або перепрілого компосту, по 1 столовій ложці подвійного суперфосфату і сірчанокислого калію. Після внесення добрив грядку накривають плівкою, придавивши її краї каменями або цеглою, щоб укриття не віднесло вітром.

Посадка та догляд за редисом:

Порядок осіннього посіву відрізняється від весняної процедури тим, що восени насіння кидають у суху землю, а після загортання насіння грядку в обов'язковому порядку мульчують сухою землею або торфом, ущільнюють поверхню і засипають ділянку снігом, якщо він уже випав. У чому перевага підзимового посіву? У тому, що врожай редису, посіяного восени, ви в майбутньому році отримаєте на два тижні раніше, ніж урожай редиски, посіяного майбутньою весною.

Догляд за редисом

Як виростити редис.

Догляд за редисом у відкритому ґрунті полягає в поливі, прополюванні та розпушуванні міжрядь. Якщо ви поклали на грядку після посіву шар мульчі, відхід не буде стомлюючим, однак намагайтеся всі процедури по догляду виконувати вчасно.

Полив редису.

Редис – культура вологолюбна, оптимальна вологість ґрунту для нормального розвитку його коренеплодів повинна бути близько 80 %, тому поливати ділянку доведеться часто, особливо в перший час, інакше редис буде гірким. При недостатньому поливі рослина стрілкує, і коренеплоди не розвиваються. Якщо полив занадто частий або рясний, коренеплоди розтріскуються. Як поливати редис, щоб домогтися гарного і якісного врожаю? Якщо весна буде звичайною, з дощами і грозами, полив редису здійснюють щодня вранці або після 17.00, якщо ж весна виявиться посушливою, то зволожувати ґрунт на ділянці доведеться щодня і вранці, і ввечері. Особливо суворо потрібно стежити за станом ґрунту після появи у сходів першого справжнього листка. Тільки за умови, що ґрунт на грядках з редисом увесь час перебуватиме в злегка вологому стані, можна виростити соковиті, смачні коренеплоди.

Редиска після збору врожаю

Підживлення редису.

На бідних ґрунтах підгодовувати редис потрібно двічі за період вегетації, редисові ж, котрий зростає на багатих ґрунтах, достатньо одного підживлення. Намагайтеся не перестаратися з азотною складовою, оскільки в такому разі всі життєві сили редис витратить на вирощування бадилля, а корінці будуть витягнутими і перенасиченими нітратами. Чим удобрювати редис, які добрива можна вносити в ґрунт без ризику наситити коренеплоди небезпечними для здоров'я людини речовинами? Ось рецепт збалансованої суміші з добрив, яка допоможе редису сформувати здоровий і соковитий коренеплід: компост і перегній, в кількості, необхідній для вашого ґрунту, по 10 г калійного добрива та суперфосфату, 10-15 г селітри, півтора літра золи. У родючий ґрунт достатньо вносити тільки мінеральні добрива.

Шкідники і хвороби редису

Головними ворогами редису є хрестоцвіті блішки і капустянка, решта шкідників городів (попелиці, дротяники, гусінь) не встигають сильно нашкодити редису в силу його швидкого зростання. Хрестоцвіта блішка небезпечна для редису саме на ранній стадії його розвитку, оскільки здатна за кілька днів знищити беззахисні сіянці, що ледь проклюнулися, на всій ділянці. Коли сходи зміцніють, блішка їм уже не страшна. Чим обробити редис, щоб хрестоцвіті блішки йому не докучали? Щоб відлякати комаху від молодих зелених листочків, бадилля обприскують розчином деревної золи: 2 склянки свіжої золи і 50 г тертого господарського мила розчиняють у 10 л води. Можна просто розсипати золу по ділянці. Слід сказати, що обидва ці способи малоефективні, а найнадійніший захист від блішки – спорудження укриття: по довжині всієї грядки встановлюються металеві дугоподібними опори, на які накидають спанбонд. Під цим укриттям редис нормально дихає, бадилля не горить під палючими променями сонця, а головне, що під спанбонд не проникає шкідлива комаха хрестоцвіта блішка, що знищує посіви редису. Після того, як бадилля виросте, укриття можна прибирати.

Посадка та догляд за редисом: на ділянці

Капустянка частіше шкодить раннім сортам редису в теплиці, куди вона навесні приповзає погрітися. Якщо ж ви вирощуєте редис у відкритому ґрунті, то навряд чи цей найстрашніший ворог встигне завдати великої шкоди вашому врожаю. А боротися з капустянкою дуже важко.

Чим хворіє редис? Із хвороб небезпечні для редису бактеріоз, що виявляється передчасним пожовтінням листя, ослизненням і загниванням коренеплодів, кила, що так само визначається передусім по жовтому листю, а також по наростах і здуттю на коренеплодах, та чорна ніжка, що вражає рослини ще на стадії сіянців, від чого у них жовтіє і скручується листя і стебла чорніють біля основи. Щоб уникнути цих проблем, вибирайте для вирощування сорти, стійкі до хвороб, і дотримуйтесь умов агротехніки, а головне, вчасно видаляйте з ділянки хворі рослини. З килою можна боротися обробкою ґрунту навколо рослин вапняним молоком (2 склянки люсованого (гашеного) вапна на 10 л води), витрата – 1 л молока на одну рослину. Екземпляри, уражені чорною ніжкою, обробляють 2-3 рази з інтервалом у тиждень настоєм цибулиння (20 г лушпиння залити літром води і настоювати добу).

Овоч редиска після викопування

Обробка редису.

Читачі часто ставлять запитання, чим обробити редис від шкідників або як обробити редис від хвороб. Використовувати в боротьбі з хворобами і шкідниками швидко дозріваючих коренеплодів отрутохімікати небажано, якщо вас хвилює ваше здоров'я і здоров'я тих, хто цей редис вживатиме в їжу, тому найкращий захист – це дотримання всіх правил вирощування та догляду. Якщо ж описані нами рекомендації результату не дали, і необхідно вживати екстрених радикальних заходів, то доведеться обробляти редис від чорної ніжки розчином мідного купоросу (1 столова ложка препарату, 50 г стружки господарського мила на 10 л води), а бактеріоз лікувати обробкою рослин однопроцентним розчином бордоської рідини. Але повторюємо: все, чим ви обробите редис, ви потім і з'їсте.

Збирання та зберігання редису

Дозріває редис не одночасно, тому на запитання, коли викопувати редис, відповідаємо: збирати його слід вибірково, у міру дозрівання. Збір урожаю редису краще проводити з ранку, напередодні ввечері рясно поливши грядки. Висмикнувши коренеплоди, обтрусіть із них залишки ґрунту, обріжте гичку не під самий коренеплід, а на відстані 2-3 см від нього, а корінці не обрізайте зовсім. Скільки і як зберігати редис? Від тривалого зберігання навіть у найкращих умовах редис стає гірким і в'ялим, тому відмовтеся від планів заготовлювати цей коренеплід, як, наприклад, моркву або буряк, тим більше, що виростити свіжий соковитий редис можна в будь-який час – не на городі, то в теплиці. Знятий описаним способом урожай редису зберігають у поліетиленових мішках в овочевому відсіку холодильника близько тижня.

Вирощування редису на ділянці

Види і сорти редису

Сорти редису для відкритого ґрунту за термінами дозрівання ділять на надскоростиглі, ранньостиглі, середньостиглі та пізньостиглі.

Ультраранні, або скоростиглі сорти редиски достигають за 18-20 днів. Найбільш відомі з них:

  • 18 днів – коренеплоди цього сорту досягають зрілості саме за цей термін, у них соковита, ніжна м'якоть, циліндрична форма, насичено-рожевий колір;
  • Первісток – ультраранній високоврожайний гібрид, що дозріває за 16-18 днів. Великі, округлі темно-червоні коренеплоди цього сорту стійкі до стрілкування та розтріскування, м'якоть у них солодка і соковита.
Стигла редиска

Ранньостиглі сорти дозрівають за 20-30 днів з моменту появи сходів, до найкращих із них належать:

  • Ілка – врожайність цього сорту досить висока, коренеплоди червонястого відтінку, округлі, вагою від 15 до 25 г, щільні, соковиті, м'якоть біла і біло-рожева, смак середньо-гострий, без гіркоти. Сорт має стійкість до зниження температури, стрілкування, утворення пористості або здерев’яніння м'якоті;
  • Французький Сніданок – теж популярний урожайний сорт зі стійкими до стрілкування довгими циліндричними темно-червоними плодами вагою до 45 г із заокругленим білим кінчиком. М'якоть соковита, без гіркоти. Недолік: при сильній спеці стрілкує;
  • Сакса – цей сорт дозріває за 23-27 днів, форма коренеплоду кругла, колір яскраво-червоний, м'якоть біла, соковита, зі слабкогострим смаком. Середня вага коренеплоду 22 г. Сорт стійкий до стрілкування, довго зберігає свіжість;
  • Біле ікло – конічні коренеплоди цього сорту оригінального для редису білого кольору дозрівають за 33-40 днів, досягаючи в довжину 12 см і набираючи масу до 60 г. М'якуш соковитий, смак слабкогострий;
  • Спека – високоврожайний сорт, що дозріває за три тижні. Коренеплоди невеликі, темно-червоні, округлі, вагою до 25 г. М'якоть біла або біло-рожева, смак слабкогострий. Сорт, незважаючи на назву, не любить спеки, тому при вирощуванні в жарку погоду його слід прикривати навісом.
Редис із бадиллям

Середньостиглий редис дозріває за 30-35 днів. Найкращими сортами цієї групи є:

  • Віра – стійкий до стеблування урожайний сорт із яскраво-червоними коренеплодами майже однакового розміру, стійкими до розтріскування;
  • Геліос – сорт із жовтими круглими коренеплодами з соковитою м'якоттю приємного смаку;
  • Квант – дозріваючий за 30 днів урожайний сорт із рожево-малиновими коренеплодами ніжного смаку. При зберіганні довго зберігає пружність;
  • Злата – дозріває максимум за 35 діб із моменту появи сходів. Жовтий круглий коренеплід із щільною, ніжною і соковитою м'якоттю досягає ваги 18 г;
  • Дуро – один із найбільш популярних і врожайних сортів із дуже великими (до 10 см у діаметрі), круглими червоними коренеплодами вагою до 40 г, який вимагає більш просторої посадки в рядах: відстань між екземплярами має бути не менше 10 см. Сорт стійкий до стеблування, здерев’яніння і розтріскування плодів, добре зберігається.
Як доглядати за редисом

До пізньостиглих сортів редису, яким для дозрівання необхідно 36-45 днів, належать:

  • Червоний велетень – урожайний сорт із великими циліндричними яскраво-червоними плодами до 14 см завдовжки з соковитою м'якоттю біло-рожевого кольору і слабкогострого смаку. Стійкий до хрестоцвітої блішки і капустянок, чудово зберігається: в посудині з піском його можна тримати свіжим до 4 місяців;
  • Льодяна бурулька – сорт, практично ідентичний Червоному велетню, тільки з коренеплодами білого кольору;
  • Чемпіон – цей високоврожайний сорт дозріває за 40 днів. Коренеплоди у нього малиново-червоні, великі, подовжено-округлі, вагою до 20 г, м'якоть соковита, ніжна, але щільна, рожево-білого кольору, смакові якості добрі. Коренеплоди не утворюють порожнин, довго не стають в'ялими і м'якими;
  • Дунганський – коренеплоди цього холодостійкого сорту мають витягнуту форму до 15 см завдовжки, досягають маси від 45 до 80 г. М'якуш соковитий, білий, смакові якості чудові;
  • Вюрцбурзький-59 – сорт із великими округлими малиновими коренеплодами з щільною соковитою м'якоттю, що довго зберігає пружність;
  • Рампоуш – термін дозрівання цього сорту 35-45 днів. Коренеплоди у нього подовжені, веретеновидні, шкірка, як і м'якоть, білого кольору. Смак середньогострий, без гіркоти. Сорт стійкий до стрілкування.

Пізньостиглі сорти висівають зазвичай у першій декаді серпня.

Оцініть, будь ласка, наш сайт. Ми так старалися ;)
Оцініть, будь ласка, статтю
Поділіться посиланням у соцмережі
Еухаріс

Еухаріс

Еухаріс (Eucharis), або Амазонська лілія, як його називають у народі, – неймовірно гарна квітка. Варто побачити його в цвітінні один раз, і ви ніколи ...

Читати далі...
Гвоздика турецька – вирощування з насіння, посадка і догляд

Гвоздика турецька – вирощування з н…

Гвоздика турецька, або гвоздика бородата (лат. Dianthus barbatus) – рослина роду Гвоздика родини Гвоздикові. Родове ім'я рослини перекладається з грец...

Читати далі...
Гортензія волотиста – догляд

Гортензія волотиста – догляд

Ми вже прочитали і про саму Гортензію волотисту в першій частині статті, і про посадку волотистої Гортензії у другій частині. Зараз саме час ознайомит...

Читати далі...
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити