Мальва – рослина знайома нам з дитинства. Цвіте до самої осені, морозо- та посухостійка, невибаглива та дуже щедра: на одному стеблі за літо може розпуститися до 200 бутонів! При правильно організованому догляді, звичайно ж.
Як з однолітника мальви зробити багаторічну рослину? Чим небезпечний для мальв металевий паркан? Як правильно зібрати насіння шток-рози? Як змусити рожу зацвісти в перший же рік? Чому не варто поспішати з посівом свіжозібраного насіння мальв? У боротьбі з якими недугами допомагає чай з рожі? Де в шток-троянді заховані вітаміни А та С?
Про все це розповімо у нашій статті.
Материнка (орегано) поширена практично по всій території Європи та Росії, крім заполярних районів. Прийшла вона із Середземномор'я і швидко набула популярності як на присадибних ділянках, так і в сільському господарстві. Використовують материнку і як прянощі, і як лікарську, і як декоративну рослину.
Ромашка (лат. Matricaria) – рід квіткових багаторічників родини Айстрові, котрий об'єднує близько 20 видів, серед яких найбільш відома ромашка аптечна, широко використовувана в косметичних і лікувальних цілях. Поширені представники роду в Євразії, Південній Африці й Америці, завезені вони і в Австралію. Ромашками називають схожі рослини інших родів родини Складноцвіті: піретрум, ромен (рум’янок), королицю (маруну), герберу, айстру, сугайник, оскільки у всіх цих рослин суцвіття є кошиком.
Медунка (лат. Pulmonaria) – рід невисоких трав'янистих багаторічників родини Шорстколисті, що налічує близько 15 видів, поширених у широколистяних та змішаних лісах Євразії. Латинська назва роду походить від слова «pulmo», що в перекладі означає «легеня», і це пояснює той факт, що здавна листям медунки лікували легеневі захворювання.
Мезембріантемум (лат. Mesembryanthemum) – рід невеликих сукулентних однорічників або дворічників родини Аїзові, поширених у Південній Африці. Назва, присвоєна роду в 1684 році, перекладається з грецької мови як «полуденна квітка»: відомі на той час мезембріантемуми об'єднувала особливість розтуляти квітки тільки в сонячну погоду. Через цю ознаку мезембріантемуми називають також сонячниками чи полуденниками. Однак у 1719 році були виявлені мезембріантемуми, квітки яких розпускаються вночі.
Рослина мигдаль – невелике дерево або чагарник підроду Мигдаль роду Слива родини Розові. Його помилково вважають горіхом, хоча насправді він є кісточковим плодом. Мигдаль зростав у Середземномор'ї і Середній Азії за багато століть до нашої ери. Сьогодні він поширений також у Китаї, Каліфорнії, Словаччині, Чехії та Південній Моравії. Це світлолюбна і посухостійка культура, що зростає в природі невеликими групками по кілька дерев або кущів на висоті від 800 до 1600 м над рівнем моря. У Росії мигдаль звичайний зазвичай зустрічається в південній зоні європейської частини.
Мильнянка, або сапонарія (лат. Saponaria) – рід трав'янистих однорічників, дворічників і багаторічників родини Гвоздикові. За різними даними рід містить від 15 до 40 поширених у Євразії видів, але в культурі вирощується тільки 9 із них. Назва роду походить від латинського слова, що означає в перекладі «мило», і пояснюється здатністю коренів сапонарії утворювати піну завдяки вмісту в них сапонінів.
Рослина мімулюс (лат. Mimulus), або губастик, належить до роду півчагарникових і трав'янистих рослин родини Фрімові, які ростуть у районах із помірним кліматом усюди, крім Європи. Раніше цей рід включали в родину Ранникові. Латинську назву квітка мімулюс отримала від слова mimus (у перекладі – «імітатор, мім») через строкате, мінливе забарвлення, а також через форму квітки, схожої на мордочку мавпочки.
Мірабіліс (лат. Marabilis) – рід квіткових рослин родини Ніктагінові, який налічує понад 50 видів, що ростуть у помірному і тропічному регіонах здебільшого в Північній і Південній Америці, хоча один вид родом із південної Азії. У перекладі з латини «мірабіліс» означає «дивний». Квітка мірабіліс виду ялапа, що має широку популярність, називають нічною красунею. Ця рослина поєднує в собі простоту і загадкову привабливість, наповнюючи сад дивовижними пахощами.
Місячниця (лат. Lunaria), або лунарія – рід трав'янистих однорічних і багаторічних рослин родини Каупстяні. Назва роду походить від латинського слова, що означає «місяць»: плоди місячниці формою і перламутровим вилиском нагадують повню. У роду чотири види, але в культурі зустрічається тільки два з них: місячниця однорічна (Lunaria annua), або місячна трава, або квітка-грошик, родом із південно-східних районів Європи, і місячниця гірська, або оживаюча (лат. Lunari a rediviva), що є рідкісним зникаючим видом, реліктом третинного періоду, ареал якого скорочується з кожним роком.
Рослина монарда (лат. Monarda) представляє рід багаторічних і однорічних трав родини Губоцвіті або Ясноткові, що налічує близько 20 видів родом із Північної Америки, де вони ростуть на території від Канади до Мексики. Названа квітка монарда Карлом Ліннеєм на честь Ніколаса Монардеса, іспанського лікаря і ботаніка, який видав у 1574 році книгу з описом рослин Америки. Сам Монардес називав монарду каламінтою віргінською або оріганом канадським.
Моховинка, або моховатка (лат. Sagina) – рід квіткових рослин родини Гвоздикові, що налічує 20-30 видів, які ростуть у північній півкулі, хоча деякі моховинки можуть зустрічатися й південніше. Латинська назва роду означає «корм»: один представник роду призначався для відгодівлі свиней.
Народні назви мускарі – мишачий (за мініатюрність!) або виноградний (суцвіття нагадує яскраве гроно) гіацинт. Незважаючи на скромні розміри, мускарі непримітною рослиною точно не назвеш: яка ще квітка може похвалитися такою ж яскравою, насиченою синявою?
Рослина нагідки (лат. Calendula), або календула, належить до роду трав'янистих рослин родини Айстрові, представники якого в природних умовах ростуть у Середземномор'ї, Передній Азії та Західній Європі. Назва роду походить від латинського слова calendae, яке означає перший день місяця. Рід налічує приблизно 20 видів однорічних і багаторічних рослин. Деякі з них, наприклад, нагідки лікарські, крім високих декоративних якостей, мають також найцінніші лікувальні властивості, про які можна знайти згадку в працях Діоскорида, давньогрецького філософа і лікаря І ст. н. е.
Рослина наперстянка, або дигіталіс (лат. Digitalis) належить до роду трав родини Подорожникові, хоча раніше його відносили до родини Норичникові. Наукову назву дигіталіс утворено від латинського слова, яке в перекладі означає «наперсток». Рід налічує близько 35 видів, які ростуть здебільшого в Середземномор'ї, але зустрічаються також в інших районах Європи, а також у Західній Азії та Північній Африці.
У наших краях нарциси – незмінна окраса парків та садиб у весняну пору.
Чи знаєте ви, що в саду Клода Моне були цілі галявини настурцій? Він дуже любив цю гарну і невибагливу рослину.
Немезія (лат. Nemesia) – рід трав'янистих рослин і чагарників родини Ранникові, що включає приблизно 50 видів однорічників і багаторічників, велика частина яких росте в чагарниках і прибережних районах Південної Африки. Наукову назву рослина отримала на честь грецької богині відплати Немезіди.
Рослина нігелла (лат. Nigella), або чорнушка, належить до роду трав'янистих рослин родини Жовтецеві, яка налічує більше 20 видів, поширеній у Західній Європі, Західній Азії і Північній Африці. Латинська назва означає приблизно те саме, що й українська, оскільки походить від слова niger, що означає «чорний». Називається так квітка нігелла через вугільно-чорне насіння рослини. Поширення нігелли почалося з Туреччини і Північного Кавказу, звідки вона потрапила спочатку до Індії, а звідти і до Європи.
Нічна фіалка, або гесперіс (лат. Hesperis) – рід дворічних і багаторічних трав'янистих рослин родини Капустяні. У роду понад 50 видів, що виростають у Середній Європі, Середній Азії і на східному Середземномор'ї. Наукова назва роду походить від грецького слова, яке в перекладі означає «вечірній»: пахощі квіток представників роду особливо посилюються з заходом сонця. Найвідомішою в роду культурною рослиною є гесперіс матрони – багаторічник, що вирощується у відкритому ґрунті як дворічна рослина.
Рослина обрієта (лат. Aubrieta), або аубреція, належить до роду сланких вічнозелених трав'янистих багаторічних квіткових рослин родини Капустяні, яка налічує 12 видів. Вирощується обрієта в альпінаріях і садах по всій Європі, а в природі цю рослину можна зустріти на Балканах, в Італії, на півдні Франції, в Малій Азії і навіть у Південній Америці, де вона росте на скелях і річкових берегах. Латинську назву квітка отримала на честь французького художника Клода Обріє, який працював у жанрі ботанічної ілюстрації, а у нас її називають... пустодзвоном.
Огірочник, або огіркова трава, або бурачник, або бораго (лат. Borago) – рід квіткових рослин родини Шорстколисті, що налічує п'ять видів. Як культурна рослина вирощується тільки трав'янистий однорічник бурачник лікарський (лат. Borago officinalis), що росте як бур'ян у Сибіру, Малій Азії та Європі.
Оман (лат. Inula) – рід багаторічників родини Айстрові, які ростуть в Азії, Африці та Європі на луках, у кар'єрах, ровах і біля водойм. Інакше цю рослину називають дев’ятисилом, дивосилом, ґалаґаном тощо. Рід налічує за різними джерелами від ста до двохсот видів. Народна медицина використовувала лікарські властивості оману з глибокої давнини, і не дивно, що врешті-решт цю дику рослину почали культивувати.
Чому англійці називають аквілегію колумбіною? На латині "колумба" означає "голуб", а квітка аквілегії нагадує кількох голубів, що сидять кругом.
Чайно-гібридні троянди – група сортів, отримана в результаті схрещування чайної китайської троянди та троянди ремонтантної. Гібриди виявилися дуже вдалими: форма й аромат квітки, широка палітра барв цих садових троянд просто заворожують, а їхнє цвітіння може тривати з весни до пізньої осені. Чайно-гібридні троянди можуть з успіхом вирощувати навіть новачки, оскільки ці рослини невибагливі в догляді.
Остеоспермум (лат. Osteospermum) – рід трав'янистих однорічних і багаторічних рослин, чагарників і напівчагарників родини Айстрові, які переважно виростають на африканському континенті. Родову назву утворено від грецького слова, що означає «кістка», і латинського слова, яке перекладається як «насіння». Остеоспермум також називають «капською ромашкою», «капською маргариткою», «африканською ромашкою», «блакитноокою ромашкою», «південноафриканською ромашкою».
Очиток, або седум (лат. Sedum) – рід сукулентів родини Товстолисті. У народі цю рослину називають також доля, скочки або пупець. У природі очиток росте на сухих схилах і луках Африки, Євразії, Північної та Південної Америки. Назва рослини – похідне від слова sedo, що в перекладі з латини означає вщухати – річ у тім, що листя деяких видів очитка використовували як болезаспокійливий засіб.
Рослина примула звичайна (лат. Primula vulgaris), або первоцвіт звичайний – трав'янистий багаторічник із роду Первоцвіт. У природних умовах первоцвіт росте в Європі, на півночі Африки, на Близькому Сході і в Центральній Азії. Первоцвіт відомий споконвіку – стародавні греки вважали його лікарською квіткою Олімпу і називали «додекатеон» – квітка дванадцяти богів. Первоцвіт – одна з перших весняних квіток, в народі її називають по-різному, зокрема «баранчики», «ключики» або «ряст». Давньоскандинавська сага розповідає, що квітки первоцвіти – це ключі богині родючості Фрейї, якими вона відмикає весну. А німці вважають, що первоцвіт – ключ до заміжжя. Кельти і галли включали примулу до складу любовного напою.
Рослина перстач (лат. Potentilla), або лапчатка, – один із найчисленніших видів рід родини Розові, найбільш характерними представниками якого є перстач гусячий і перстач прямостоячий, або калган-трава. Велика частина видів цього численного роду зростає в північній півкулі. Назва рослини походить від латинського слова potent – що означає «сильний, могутній» і, мабуть, характеризує силу і могутність цілющих властивостей деяких рослин цього роду, відомих людству з давніх-давен. Серед перстачів, яких у світі існує близько півтисячі, багато трав'янистих видів, проте є і чагарники. І в садовій культурі вирощується як трава перстач, так і чагарник перстач.
Чому серед садівників і любителів квітів так популярна петунія? Які переваги дозволяють цій рослині утримувати популярність вже не одне десятиліття? Адже гарних квітів дуже багато, а деяких з них є такі переваги, як невибагливість до умов утримання і догляду. Про петунію ж такого не скажеш. І тим не менше кожен рік з'являються нові сорти цієї рослини, і квітникарі охоче їх купують. У чому ж загадка такої неймовірної популярності?