Рослина гіпсофіла (лат. Gypsophila), або лещиця, качім, гіпсолюбка – трав'яниста рослина родини Гвоздичні. У перекладі назва рослини означає «та, що любить вапно», оскільки багато видів цієї рослини у природі ростуть на вапняках. Квіти гіпсофіла налічують понад сто видів чагарників, трав'янистих однорічників і багаторічників, котрі ростуть в Євразії, Північно-Східній Африці та Новій Зеландії. У садовій культурі вирощується й однорічна гіпсофіла, і багаторічна.
Садові квітучі рослини стр. 3
Кажуть, що квіти – це залишки райських садів. Вирощують їх зазвичай для того, щоб милуватися ними в саду, прикрашати житла й дарувати жінкам. А що ж дарувати представникам сильної половини людства? Є одна квітка – прекрасна, елегантна, але водночас мужня. Ім’я їй – гладіолус.
Гладіолус – воістину царська рослина, але дизайнери його чомусь цураються. З’ясуймо причини такої настороженості та спробуймо змінити ставлення до гладіолусів.
У наш час, здається, жодне свято, починаючи з липня і закінчуючи серединою вересня, не обходиться без гладіолусів. Тим складніше нам сьогодні повірити, що колись ці розкішні квіти з гордовитою поставою вважалися бур'яном й затяті хлібороби наполегливо виривали їх ніжні паростки з пшеничних полів.
Як же мав рацію той, хто першим розгледів у гнаній квітці потенціал майбутнього фаворита клумб та святкових букетів!
Популярність гладіолусів серед квітникарів зростає з кожним роком, а значить, з'являються не лише нові приголомшливі сорти, але й перевірені рекомендації, що спрощують догляд за цією рослиною.
Ми зібрали для вас 11 простих правил, дотримання яких гарантує вам регулярне і рясне цвітіння гладіолусів до самої осені.
Виведення нових сортів гладіолусів для селекціонера стає справою всього його життя. Шлях від насінини до реєстрації нового сорту становить зазвичай довше 10 років. Увесь цей час триває спостереження за тим, як поводиться гібрид, скрупульозно записуються всі зміни, що відбуваються з рослиною, і всі її характеристики.
Гладіолуси та жоржини – прекрасні квітучі рослини, які вирощують не тільки для прикраси саду, а й на зрізання. Ці квіти настільки популярні, що робота з виведення їхніх нових сортів триває безперервно. Ми познайомимо вас із деякими сортами й гібридами, які нам здаються особливо привабливими.
Одним із напрямків сучасної селекції гладіолусів є виведення дрібноквіткових мініатюрних сортів. Особливо цим захоплюються за кордоном. Це і зрозуміло, адже в європейських країнах вільна земля в дефіциті, а на балкончику великоквіткові сорти виглядатимуть справжніми гігантами.
Квіти гліцинія (від грец. Glicinia – «солодкий»), або вістерія (лат. Wisteria), належать до роду деревоподібних в'юнких рослин родини Бобові, які ростуть у субтропічних районах і привертають увагу своїми запашними, звисаючими ліловими суцвіттями. Латинську назву «вістерія» квітка гліцинія одержала на честь професора анатомії університету Пенсільванії Каспара Вістара. Відомо 9 видів роду гліцинія, але як садові культури вирощуються тільки гліцинія китайська і гліцинія японська, або рясноквітуча.
Якщо ви любите щороку саджати у себе в саду щось новеньке, зверніть увагу на такий симпатичний і невибагливий однорічник, як годеція. Ця рослина досить популярна. Її легко вирощувати посівом у ґрунт: насіння годеції відмінно проростає.
Цвіте годеція рясно і довго: з середини літа до середини жовтня. Найкраще рослина виглядає в групових посадках, а низькорослі сорти зазвичай висаджують бордюром уздовж садових доріжок.
Годеція представлена великою кількістю сортів з різним забарвленням квіток.
Доглядати за цією рослиною просто, а як саме потрібно це робити, ви дізнаєтеся з нашої статті.
Гомфрена (лат. Gomphrena) – рід квіткових рослин родини Амарантові, поширених у тропічних поясах як Північної, так і Південної півкулі. Французький ботанік Делашен, який описував гомфрену, вказав, що ім'я дав рослині Пліній, і Карл Лінней вніс гомфрену до "Species plantarum" саме під цією назвою. Найбільшу кількість різних представників цього роду можна зустріти в Південній Америці, всього ж у роду близько ста видів. Деякі з них вирощують як кімнатні рослини.
Квітка горицвіт (лат. Adonis), або тирлич, належить до роду родини Жовтецеві, що налічує за різними джерелами від 20 до 45 видів трав'янистих однорічників і багаторічників, котрі зростають у Європі та районах Азії з помірним кліматом. Рослина горицвіт любить нежарке літо.
Горлянка (лат. Ajuga), або аюга – рід трав'янистих рослин родини Глухокропивові або Губоцвіті. У нас квіти горлянка ще називають суховершки, гостровершки або дівчача краса. В Африці і Євразії трава горлянка поширена повсюдно, в Австралії росте два види роду, а в помірних широтах всієї Північної півкулі можна зустріти близько 70 видів горлянки. Горлянка вражаюче життєстійка.
Я – щасливий власник чагарника, який називається горобинник горобинолистий. Але сьогодні розмова піде про мої невдачі.
Горобинник (лат. Sorbaria) – рід рослин родини Розові, представники якого в природних умовах ростуть в Азії. В роду 10 видів. Наукова назва роду походить від латинського Sorbus, що означає «горобина», і дана рослинам цього роду за схожість їхніх листків із листям горобини звичайної.
Гортензія волотиста (лат. Hydrangea paniculata) є видом роду Гортензія родини Гортензієві, поширеним у природі в Японії, Китаї і на півдні Сахаліну. Ця приваблива й швидко зростаюча культура широко використовується в ландшафтному дизайні.
Гортензія деревовидна (лат. Hydrangea arborescens) – вид рослин роду гортензія родини Гортензієві, що зустрічаються в дикій природі на сході Північної Америки. Це найбільш невибагливий і поширений вид роду, який легко витримує суворі зимові морози.
Гортензія давно і впевнено освоїлася в наших садах і квартирах, причому з кожним роком її популярність продовжує зростати. Однак ставлення до цієї рослини протягом усього її існування було досить суперечливим: японці асоціювали гортензію з сердечністю і щирою симпатією, а у вікторіанську епоху вона була символом холодності і байдужості, що аж ніяк не заважало англійцям вирощувати цей чагарник у своїх садах.
Гортензія прекрасна і в цілому невибаглива, однак щоб цей чагарник продемонстрував найвищий рівень декоративності, ви повинні освоїти деякі важливі правила, про які ви дізнаєтеся з нашої статті.
Підготовка декоративних чагарників до зимівлі – справа відповідальна, тому на нашому сайті розміщені статті, присвячені виключно цьому заходу. Адже від того, як ви підготуєте і захистите від морозів таку рослину, як гортензія, залежить, наскільки рясним буде її цвітіння в наступному році.
Зі статті ви можете почерпнути інформацію про те, як обрізати восени кущі, квітучі на пагонах поточного року, і як провести складну обрізку гортензії, що формує суцвіття на торішніх пагонах.
Там же описано, чим підживити і як організувати підзимовий полив кущів, а також який із видів цієї культури потребує укриття, і як це укриття організувати.
Багатьом садівникам доводиться стикатися з необхідністю задекорувати якусь непривабливу частину двору, заповнити нічим не зайнятий простір або надати привабливість прикореневим колам дерев. У таких випадках стають у пригоді ґрунтопокривні багаторічники. Про те, які вони бувають і як навчитися їх вибирати, ми й розповімо в нашій статті.
Рослина дейція (лат. Deutzia) належить до роду листопадних і вічнозелених деревних багаторічників родини Гортензієві, який налічує близько 50 видів, що зростають у дикій природі Мексики, Гімалаїв і Східної Азії. У наших садах квітка дейція з'явилася не так давно, але була гідно оцінена за тривале і гарне цвітіння. На початку XIX ст. голландські купці завезли в Європу гімалайські та японські види дейції, китайські види рослини з'явилися в Європі тільки наприкінці XIX ст.
Про красу «короля синіх кольорів» говорити не будемо, якщо ви хоча б раз бачили дельфініум, його витончено-мереживні суцвіття без сумніву запали вам у душу.
Поговоримо краще про підступи та сюрпризи, які готує квітникарю ця народно улюблена квітка.
Чи знали ви, що всі частини дельфініума отруйні? При вирощуванні і навіть найближчому милуванню квіткою ніякої небезпеки для людини та домашніх тварин немає. А ось якщо у вас є пасіка, ризикуєте отримати так званий «п'яний мед»!
Є заковика й з повторним цвітінням. Багато хто любить дельфініум за те, що у нього є і друга, осіння хвиля цвітіння, але мало хто знає, що вона дуже виснажує рослину і негативно впливає на якість основного, літнього цвітіння. Уважним квітникарям слід врахувати це.
При правильному ж догляді дельфініум може цвісти до 50 днів однієї хвилею! Як досягти цього, читайте у нашому матеріалі.
Деревій – великий рід родини Складноцвіті, або Айстрові, що налічує близько 150 видів. Рослина деревій звичайний (лат. Achillea millefolium), або серпоріз, кривавник, маточник тощо є типовим видом роду деревій. Назва роду походить від імені «Ахілл»: цей міфічний герой застосовував деревій для заліковування ран. Видовий епітет («mille» – тисяча, «folium» – листок) рослина отримала через численні сегменти листка. Поширена рослина в Європі й Азії, занесено її й на інші континенти.
Квіти дзвіночки (лат. Campanula) належать до роду трав'янистих рослин родини Дзвоникові, яка налічує понад триста видів, що ростуть у місцях із помірним кліматом – на Кавказі, в Передній і Середній Азії, у Європі, у Сибіру, а також у Північній Америці. Воліють дзвіночки степи, луки, ліси, пустельні ділянки та скелі. Багато видів цих квітів ростуть в альпійських і субальпійських поясах гір. Латинська назва так і перекладається – дзвіночок. У народі ці квіти називають сказитник, скучень, скучник, страхополох, збанята і курятина.
Діасція (лат. Diascia) – рід квіткових рослин родини Ранникові, що налічує 68 видів напівлистопадних і вічнозелених однорічних і столонних багаторічних рослин, що походять здебільшого з гірських районів Південної Африки і набули значного поширення в європейському садівництві. На посушливих рівнинах ростуть зазвичай однорічні представники роду, а в горах – багаторічники.
Квітка діцентра (лат. Dicentra) належить до роду трав'янистих однорічників і багаторічників підродини Руткові родини Макові, відомого оригінальною формою своїх квіток-сердечок. Через них французи називають рослину діцентра сердечком Жанетти: старовинна легенда розповідає, що прекрасні квіти виросли на тому місці, де розбилося бідолашне серце Жанетти, коли дівчина побачила, як її рятівник, юнак, який вивіз її з лісу, коли вона заблукала, іде під вінець з іншою дівчиною. Англійці називають діцентру «дама в ванні».
Лотос вважається найдавнішою квітучою рослиною. Його запашні квіти прикрашали водойми ще в епоху мезозою. Першим описав цю рослину Карл Лінней, помістивши її в родину Лататтєві, з представниками якої лотос має певну схожість, але згодом М. Адамсон зумів переконати науковців в унікальності рослини, і відтоді лотос є єдиним представником родини Лотосові.
Енотера (лат. Oenothera) – великий рід рослин родини Онагрових, представлений за різними джерелами 80-150 видами, серед яких трав'янисті рослини та напівчагарники найрізноманітнішого вигляду, поширені здебільшого в Європі й Америці. Інші назви енотери – ослинник, ослова трава, перелет, веслин, люлочник, дівенна, жовтець, коров’як, крокос, купино, коров’яче масло, миколайки, натягач, жовта фіалка, рапунцель, нічна свічка тощо. Наукова назва роду «енотера» складається з двох грецьких коренів, які перекладаються як «вино» та «дикий звір»: у стародавні часи вважалося, що хижака, який понюхав рослину, оброблену вином із ослинника, можна швидко приручити.
Квітка ерантіс (лат. Eranthis) представляє рід багаторічних рослин родини Жовтецеві, що налічує сім видів. У перекладі з давньогрецької мови назва роду означає «весняна квітка». Представники цього роду ростуть в Азії і Південній Європі. Два види є китайськими ендеміками, один – ендемік сибірських гір, один – японського острова Хонсю. Типовий вид роду було завезено з Європи в Північну Америку, і тепер його там можна зустріти навіть у дикій природі.
Рослина еремурус (лат. Eremurus), або ширяш, або шриш – трав'янистий багаторічник підродини асфоделових родини Ксантореєві, який наразі представлений більш ніж 40 видами, сортами і гібридами. Назва еремурус складається з двох коренів грецької мови, які перекладаються як пустеля і хвіст, і при погляді на високі, пухнасті квітконоси рослини ви зрозумієте, чому квітка еремурус отримала таке ім’я від жителів стародавньої цивілізації. А слова ширяш і шриш у народів Середньої Азії означають клей, оскільки в цих місцях із коріння рослини добувають технічний клей.
Еритроній (лат. Erythronium) – рід трав'янистих багаторічників родини Лілійні, представники якого виростають у природі в гірських лісах Північної Америки, Європи, Південного Сибіру, Маньчжурії та Японії. Згадку про цей ранньовесняний ефемероїд можна знайти в працях Діоскорида. Латинську назву роду дав Карл Лінней, і утворена вона від грецького імені одного з видів. Деякі види еритронія (кавказький, японський і сибірський) вважаються зникаючими й занесені до Червоної книги. Усього ж у роду 29 видів, і деякі з них вирощуються як культурні рослини.