Місячниця: вирощування в саду, види і сорти

Вирощування місячниці у відкритому ґрунтіМісячниця (лат. Lunaria), або лунарія – рід трав'янистих однорічних і багаторічних рослин родини Каупстяні. Назва роду походить від латинського слова, що означає «місяць»: плоди місячниці формою і перламутровим вилиском нагадують повню. У роду чотири види, але в культурі зустрічається тільки два з них: місячниця однорічна (Lunaria annua), або місячна трава, або квітка-грошик, родом із південно-східних районів Європи, і місячниця гірська, або оживаюча (лат. Lunari a rediviva), що є рідкісним зникаючим видом, реліктом третинного періоду, ареал якого скорочується з кожним роком.
Сьогодні він охоплює всю Європу, іноді зустрічається і в Північній Америці. Зростає лунарія оживаюча на слабкокислих, пухких і поживних ґрунтах, багатих на гумус, а також на глинистих і щебенистих ґрунтах переважно в листяних лісах.
У культурі лунарія відома з кінця XVI століття. У ті часи люди наділяли її магічними властивостями і носили з собою як талісман, що сприяє примноженню статку.

Посадка й догляд за місячницею

  • Цвітіння: з другого сезону, з травня до середини червня. У серпні може зацвісти повторно.
  • Посадка: посів насіння в ґрунт – пізньою весною або на початку (в середині) літа.
  • Освітлення: дворічні сорти краще ростуть на яскравому сонці, хоча припустиме вирощування й у притінку. Багаторічники сонця бояться, і краще їх сіяти в притінку або навіть у затінку.
  • Ґрунт: для дворічних рослин підійде будь-який, для багаторічників кращі пухкі, вологі, удобрені перегноєм вапняні ґрунти.
  • Полив: помірний і регулярний, у посуху – рясний і частий. Багаторічні рослини перестають поливати, щойно у них дозріють плоди. Зволоження ґрунту проводять рано-вранці або після 16.00.
  • Підживлення: багаторічники підживлюють один раз на місяць із весни до середини літа органічними або мінеральними розчинами. Однорічні сорти підживлення не потребують.
  • Розмноження: насінням, багаторічні рослини можна розмножувати також живцюванням.
  • Шкідники: хрестоцвіті блішки, попелиця та капустяні метелики.
  • Хвороби: грибкові інфекції.
Детально про вирощування місячниці читайте нижче

Квітка місячниця – опис

Листя у лунарій велике, цільне. Пелюстки квіток великі, з довгими нігтиками, іноді білі, але частіше лілові; чашолистки прямі, при основі мішкоподібні. Плодом місячниці є великий еліптичний або округлий, сплюснутий з боку спинок стручочок із плоскими стулками, що сидить на плодоніжці завдовжки до 15 мм. Насінин у стручка кілька, вони теж плоскі, дворядні, зі шкірястим крильцем.

Вирощування місячниці в саду

Посадка місячниці в ґрунт

Лунарія однорічна насправді дворічна рослина, яка в перший рік утворює лише розетку листя. Квітконосний пагін вона формує на другий рік, а після того, як дозріває насіння місячниці однорічної, вона закінчує свій життєвий цикл. Ця рослина потребує яскравого сонячного світла, тому вирощують її на відкритому просторі, у крайньому разі в легкому притінку, в той час як багаторічна лунарія сонячного світла боїться, тому сіяти її потрібно в притінку або навіть у затінку. Що стосується складу ґрунту, то однорічник до нього невимогливий, а багаторічний, більш примхливий у цьому сенсі вид, потребує пухкого, вологого й добре удобреного ґрунту з додаванням перегною (3-4 кг/м²) та вапна, які вносять під перекопування на глибину 20 см.

Вирощування місячниці з насіння

Обидва культурні види місячниці успішно розмножуються насіннєвим способом, а багаторічну лунарію можна розмножувати також живцюванням.

Щоб виростити однорічну лунарію, можна сіяти її просто в ґрунт напровесні. Насіння місячниці однорічної темно-коричневого кольору й сягає в діаметрі 5-6 мм. Розкладають насінини у борозні на відстані 30-35 см одна від одної, щоб у подальшому не доводилося проріджувати сходи, які можуть з'явитися вже за тиждень. У кінці серпня сіянці, що сформували розетки листя, можна пересадити на інше місце. Якщо ви хочете побачити цвітіння однорічної місячниці вже в рік посадки, скористайтеся розсадним способом вирощування: посійте насіння на розсаду в березні, а в кінці травня, коли встановиться тепла погода й мине загроза поворотних заморозків, пересадіть сіянці у відкритий ґрунт.

Лунарію багаторічну висівають на тінистій ділянці у вересні або напровесні, але весняному посіву має передувати півторамісячна скарифікація посівного матеріалу в овочевому ящику холодильника. Сходи з'являться тільки навесні, до травня, і їх потрібно прорідити, щоб дистанція між сіянцями була щонайменше 30 см, а до кінця літа рослина розвине дві пари листків. Масове цвітіння місячниці багаторічної ви побачите тільки в наступному році, а до осені другого року життя рослина може дати й рясний самосів.

Догляд за місячницею в саду

Догляд за обома видами місячниці полягає в поливаннях, прополюваннях, розпушуванні ґрунту, захисті від хвороб і шкідників, видаленні зів'ялих квітів і підготовці до зимівлі.

Полив місячниці потрібен помірний, оскільки занадто сильне зволоження може призвести до загнивання коренів, і тільки в затяжну посуху рослину поливають часто й рясно. Тільки-но дозріють плоди багаторічної місячниці, полив припиняють. Зволоження ґрунту здійснюється рано-вранці або після 16.00, коли спаде полуденна спека. Вода для поливу має бути теплою і відстояною. Обприскування листя рослина не любить.

Умови вирощування місячниці у відкритому ґрунті

Багаторічна лунарія добре реагує на внесення добрив. Підживлюють рослину один раз на місяць із весни до середини літа, використовуючи для цього як органіку, так і комплексні мінеральні добрива. Цвіте багаторічна рослина в травні-червні, але в серпні можливе повторне цвітіння.

На одному місці багаторічна лунарія може рости багато років, але якщо у вас виникне необхідність пересадки, краще здійснювати її в кінці літа.

Місячниця після цвітіння

Незважаючи на зимостійкість однорічної місячниці, яка насправді є дворічником, перед першою зимою її краще утеплити товстим шаром органічної мульчі, а зверху прикрити ялиновими лапами. Багаторічну рослину в південних районах на зиму вкривають тільки в тому випадку, коли очікуються аномально сильні морози без снігу. У середній смузі й у регіонах з іще суворішими зимами на зиму укривають будь-яку лунарію.

Шкідники і хвороби місячниці

До хвороб і шкідників лунарія надзвичайно стійка, однак за несприятливих умов уражається хрестоцвітими блішками, попелицями та капустяним метеликом. При перших же ознаках присутності комах слід обробити рослину розчином інсектициду як мінімум двічі з інтервалом 7-10 днів. Не вирощуйте лунарію на ділянці, де до неї росли споріднені з нею рослини – капуста, дайкон, гірчиця, хрін, редька, редис, бруква та інші культури родини Капустяні.

Посадка і догляд за місячницею в саду

У результаті застою в ґрунті води лунарію може вразити грибкова інфекція, яку при перших же тривожних симптомах слід знищити подвійною обробкою з інтервалом в 10 днів розчином фунгіцидного препарату. Перед обприскуванням уражені екземпляри або частини рослини необхідно видалити й спалити.

Нагадуємо, що такого роду проблеми виникають зазвичай через порушення агротехніки культури та недостатній або неправильний догляд. Здорову рослину вкрай рідко уражають шкідники або мікроорганізми.

Види і сорти місячниці

Як ми вже писали, місячниця в культурі представлена двома видами.

Місячниця однорічна (Lunaria annua)

– рослина, що походить із південного сходу Західної Європи й вирощується в дворічній культурі. У висоту вона сягає 60 см. Листя у неї широкояйцеподібне, шорстко-волосисте, чергове, сидяче або черешкове. Лілові, фіолетові або білі квіти зібрані в кінцеві суцвіття. Після цвітіння на рослині формуються плоскі насінні коробочки овальної форми, схожі на перламутрові монетки, в яких до вересня дозріває насіння. З сортів місячниці однорічної більше за інші відомі:

  • Перпл – рослина з ліловими квітками;
  • Альба – білоквіткова лунарія;
  • Варієгата – форма з рожево-фіолетовими квітками й строкатим листям;
  • Манстед Перпл – сорт із запашними квітками лілового кольору.
Місячниця однорічна (Lunaria annua)

Місячниця гірська (Lunaria rediviva)

або місячниця оживаюча – багаторічна рослина, що росте в широколистяних лісах на Балканах, у середній і північній Європі. Занесено цей вид і в Північну Америку. Лунарія гірська – давня рослина, представник флори третинного періоду, наразі поступово вимирає. У висоту вона може сягати одного метра. Стебла у місячниці прямі, вкриті дрібним ворсом і розгалужені у верхній частині. Верхні листки – чергові, сидячі, овальні, а нижні – супротивні, серцеподібної форми, зубчасті по краю. Запашні фіолетові квіти діаметром до 4 см зібрані в волоті. Плоди є овально-ланцетними стручками завдовжки до 5 см, загостреними з обох кінців. У культурі вид із 1597 року.

Місячниця гірська або оживаюча (Lunaria rediviva)

Література

  1. Читайте по темі на Вікіпедії
  2. Особливості та інші рослини родини Капустяні
  3. Перелік усіх видів на The Plant List
  4. Додаткова інформація на World Flora Online
5 1 1 1 1 1 Рейтинг 5.00 (1 голос)

Розділи: Садові рослини Рослини на М

Після цієї статті зазвичай читають
Додати коментар

Надіслати
Ми використовуємо файли cookies.
Детальніше Зрозуміло