Місячниця (лат. Lunaria), або лунарія – рід трав'янистих однорічних і багаторічних рослин родини Каупстяні. Назва роду походить від латинського слова, що означає «місяць»: плоди місячниці формою і перламутровим вилиском нагадують повню. У роду чотири види, але в культурі зустрічається тільки два з них: місячниця однорічна (Lunaria annua), або місячна трава, або квітка-грошик, родом із південно-східних районів Європи, і місячниця гірська, або оживаюча (лат. Lunari a rediviva), що є рідкісним зникаючим видом, реліктом третинного періоду, ареал якого скорочується з кожним роком.

Сьогодні він охоплює всю Європу, іноді зустрічається і в Північній Америці. Зростає лунарія оживаюча на слабкокислих, пухких і поживних ґрунтах, багатих на гумус, а також на глинистих і щебенистих ґрунтах переважно в листяних лісах.

У культурі лунарія відома з кінця XVI століття. У ті часи люди наділяли її магічними властивостями і носили з собою як талісман, що сприяє примноженню статку.

Квітка місячниця – опис

Листя у лунарій велике, цільне. Пелюстки квіток великі, з довгими нігтиками, іноді білі, але частіше лілові; чашолистки прямі, при основі мішкоподібні. Плодом місячниці є великий еліптичний або округлий, сплюснутий з боку спинок стручочок із плоскими стулками, що сидить на плодоніжці завдовжки до 15 мм. Насінин у стручка кілька, вони теж плоскі, дворядні, зі шкірястим крильцем.

Вирощування місячниці в саду

Посадка місячниці в ґрунт

Лунарія однорічна насправді дворічна рослина, яка в перший рік утворює лише розетку листя. Квітконосний пагін вона формує на другий рік, а після того, як дозріває насіння місячниці однорічної, вона закінчує свій життєвий цикл. Ця рослина потребує яскравого сонячного світла, тому вирощують її на відкритому просторі, у крайньому разі в легкому притінку, в той час як багаторічна лунарія сонячного світла боїться, тому сіяти її потрібно в притінку або навіть у затінку. Що стосується складу ґрунту, то однорічник до нього невимогливий, а багаторічний, більш примхливий у цьому сенсі вид, потребує пухкого, вологого й добре удобреного ґрунту з додаванням перегною (3-4 кг/м²) та вапна, які вносять під перекопування на глибину 20 см.

Обидва культурні види місячниці успішно розмножуються насіннєвим способом, а багаторічну лунарію можна розмножувати також живцюванням.

Щоб виростити однорічну лунарію, можна сіяти її просто в ґрунт напровесні. Насіння місячниці однорічної темно-коричневого кольору й сягає в діаметрі 5-6 мм. Розкладають насінини у борозні на відстані 30-35 см одна від одної, щоб у подальшому не доводилося проріджувати сходи, які можуть з'явитися вже за тиждень. У кінці серпня сіянці, що сформували розетки листя, можна пересадити на інше місце. Якщо ви хочете побачити цвітіння однорічної місячниці вже в рік посадки, скористайтеся розсадним способом вирощування: посійте насіння на розсаду в березні, а в кінці травня, коли встановиться тепла погода й мине загроза поворотних заморозків, пересадіть сіянці у відкритий ґрунт.

Лунарію багаторічну висівають на тінистій ділянці у вересні або напровесні, але весняному посіву має передувати півторамісячна скарифікація посівного матеріалу в овочевому ящику холодильника. Сходи з'являться тільки навесні, до травня, і їх потрібно прорідити, щоб дистанція між сіянцями була щонайменше 30 см, а до кінця літа рослина розвине дві пари листків. Масове цвітіння місячниці багаторічної ви побачите тільки в наступному році, а до осені другого року життя рослина може дати й рясний самосів.

Догляд за місячницею в саду

Догляд за обома видами місячниці полягає в поливаннях, прополюваннях, розпушуванні ґрунту, захисті від хвороб і шкідників, видаленні зів'ялих квітів і підготовці до зимівлі.

Полив місячниці потрібен помірний, оскільки занадто сильне зволоження може призвести до загнивання коренів, і тільки в затяжну посуху рослину поливають часто й рясно. Тільки-но дозріють плоди багаторічної місячниці, полив припиняють. Зволоження ґрунту здійснюється рано-вранці або після 16.00, коли спаде полуденна спека. Вода для поливу має бути теплою і відстояною. Обприскування листя рослина не любить.

Багаторічна лунарія добре реагує на внесення добрив. Підживлюють рослину один раз на місяць із весни до середини літа, використовуючи для цього як органіку, так і комплексні мінеральні добрива. Цвіте багаторічна рослина в травні-червні, але в серпні можливе повторне цвітіння.

На одному місці багаторічна лунарія може рости багато років, але якщо у вас виникне необхідність пересадки, краще здійснювати її в кінці літа.

Місячниця після цвітіння

Незважаючи на зимостійкість однорічної місячниці, яка насправді є дворічником, перед першою зимою її краще утеплити товстим шаром органічної мульчі, а зверху прикрити ялиновими лапами. Багаторічну рослину в південних районах на зиму вкривають тільки в тому випадку, коли очікуються аномально сильні морози без снігу. У середній смузі й у регіонах з іще суворішими зимами на зиму укривають будь-яку лунарію.

Шкідники і хвороби місячниці

До хвороб і шкідників лунарія надзвичайно стійка, однак за несприятливих умов уражається хрестоцвітими блішками, попелицями та капустяним метеликом. При перших же ознаках присутності комах слід обробити рослину розчином інсектициду як мінімум двічі з інтервалом 7-10 днів. Не вирощуйте лунарію на ділянці, де до неї росли споріднені з нею рослини – капуста, дайкон, гірчиця, хрін, редька, редис, бруква та інші культури родини Капустяні.

У результаті застою в ґрунті води лунарію може вразити грибкова інфекція, яку при перших же тривожних симптомах слід знищити подвійною обробкою з інтервалом в 10 днів розчином фунгіцидного препарату. Перед обприскуванням уражені екземпляри або частини рослини необхідно видалити й спалити.

Нагадуємо, що такого роду проблеми виникають зазвичай через порушення агротехніки культури та недостатній або неправильний догляд. Здорову рослину вкрай рідко уражають шкідники або мікроорганізми.

Види і сорти місячниці

Як ми вже писали, місячниця в культурі представлена двома видами.

Місячниця однорічна (Lunaria annua)

– рослина, що походить із південного сходу Західної Європи й вирощується в дворічній культурі. У висоту вона сягає 60 см. Листя у неї широкояйцеподібне, шорстко-волосисте, чергове, сидяче або черешкове. Лілові, фіолетові або білі квіти зібрані в кінцеві суцвіття. Після цвітіння на рослині формуються плоскі насінні коробочки овальної форми, схожі на перламутрові монетки, в яких до вересня дозріває насіння. З сортів місячниці однорічної більше за інші відомі:

• Перпл – рослина з ліловими квітками;
• Альба – білоквіткова лунарія;
• Варієгата – форма з рожево-фіолетовими квітками й строкатим листям;
• Манстед Перпл – сорт із запашними квітками лілового кольору.

Місячниця гірська (Lunaria rediviva)

або місячниця оживаюча – багаторічна рослина, що росте в широколистяних лісах на Балканах, у середній і північній Європі. Занесено цей вид і в Північну Америку. Лунарія гірська – давня рослина, представник флори третинного періоду, наразі поступово вимирає. У висоту вона може сягати одного метра. Стебла у місячниці прямі, вкриті дрібним ворсом і розгалужені у верхній частині. Верхні листки – чергові, сидячі, овальні, а нижні – супротивні, серцеподібної форми, зубчасті по краю. Запашні фіолетові квіти діаметром до 4 см зібрані в волоті. Плоди є овально-ланцетними стручками завдовжки до 5 см, загостреними з обох кінців. У культурі вид із 1597 року.

• Міскантус: вирощування в саду, види і сорти
• Монарда: вирощування в саду, види і сорти