Північна Америка з її суворим кліматом подарувала світові універсальну садову рослину – флокс. Ця красива і витривала квітка, безперечно, заслуговує на те, щоб хоча б раз стати ароматною окрасою вашої клумби.
Мрієте про квітник, в який можна практично не заглядати, але щоб цвіло і пахло до самої осені? Симпатяги флокси до ваших послуг! А якщо ви вже давно їх любите, наші поради допоможуть удосконалити та спростити догляд за вашим флоксарієм.
Чи правда, що перезимувавши в землі, насіння флоксів дає кращу схожість? Чи справді тінь – запорука яскравих флоксів? Чому не варто висаджувати флокси в саду? Давайте розберемося разом.
Тільки-но розтане сніг, розпускаються проліски, в цей самий час зацвітає дивовижний чагарник форзиція, про який сьогодні піде мова. Назва «форзиція» дана на честь шотландського ботаніка-садівника Вільяма Форсайта, він так само був одним із засновників королівського ботанічного товариства. У Росії, в культурі форзиція з 1917 року.
На самому початку весни, коли вся флора ще спить, на ще безлистному чагарнику форзиція (або форсайтія) розкриваються яскраві жовті квіти. Це означає, що незабаром почнуть пробуджуватися до життя й інші рослини, а на самій форзиції з'явиться листя.
Фрезія – квітка з історією, гідною пера Дюма. Букетами зі свіжих фрезій прикрашали королівські покої у Версалі, найвідоміші серцеїди Європи дарували жінкам саме цю п'янку і красою, й ароматом квітку. А ті зберігали дорогий подарунок тижнями – не лише від безмежної любові до дарувальника, а ще й тому, що краса зрізаних фрезій така довговічна. У XIX столітті на фрезію почали полювати не тільки придворні садівники та палкі кавалери, а й парфумери: аромат, схожий на суміш конвалій та морського бризу нікого не залишав байдужим...
Під малознайомою нам назвою Фрітілярія ховається, загалом, всім відома і дуже популярна рослина – рябчик. Це незвичайної краси весняна квітка, що прибула у наші краї зі Східних Гімалаїв, гір Афганістану та Ірану, і успішно у нас прижилася.
Трава хаменерій, або кипрій вузьколистий (лат. Chamerion angustifolium = Epilobium angustifolium) є трав'янистим багаторічником, типовим видом роду Хаменерій родини Онагрові. У народі у хаменерію безліч інших назв: хаменерій, дикий льон, верба-трава, іван-трава, зніт вузьколистий, плакун, льонок...
Хіонодокси (лат. Chionodoxa) – низькорослі багаторічники роду Сцилла родини Лілійні, яких відомо 6 видів. Ростуть хіонодокси в Малій Азії і на острові Крит. Назва роду утворена з двох грецьких слів: «сніг» і «гордість, слава», а в народі хіонодокси називають «сніговою красунею» чи «сніговиком»: ця ніжна рослина з чудовими квітками появляється разом із первоцвітами – пролісками і підсніжниками, коли на землі ще лежить сніг.
Якщо ви звикли вважати хосту фоновою рослиною, якій і похвалитися нічим, окрім як великими зеленими листками, селекціонерам є чим вас здивувати!
Стародавня східна мудрість гласить: «Хочеш бути щасливим все життя – вирощуй хризантеми». Дійсно, хризантеми – дуже вдячні вихованці: такого розмаїття форм та кольорів немає у жодної квітки! Але не красою єдиною. Недавні дослідження показали, що хризантеми ефективно очищають повітря та ще й відлякують комарів.
Рослина целозія, або целлозія (лат. Celosia) – рід родини Амарантові, хоча не так давно його відносили до родини Лободові. Назва рослини походить від грецького kelos, що означає «палаючий» і характеризує забарвлення та форму суцвіть, схожих на різнобарвні язики полум'я. У природі квіти целозія ростуть у теплих районах Африки, Азії та обох Америк, їх сьогодні відомо близько 60 видів, але в садовій культурі вирощують найчастіше целозію гребінчасту, целозію перисту, а також целозію колоскову.
Милі червоні, жовті, білі або пурпурні квіти цинерарії з жовтою серединкою, що водночас нагадують і маргаритки, і ромашки, можуть прикрашати ваше підвіконня 2-3 місяці на рік. А в саду їх вирощують в однорічній або дворічній культурі: в умовах не надто суворого клімату цинерарія може зимувати в саду.
Цинія (лат. Zinnia) належить до роду трав'янистих і чагарникових багаторічників родини Айстрові родом із Південної Мексики, який отримав свою назву на честь фармаколога й ботаніка Йоганна Готфріда Цінна з Геттінгена. Він, бувши директором ботанічного саду, постачав Карлові Ліннею гербарний матеріал для досліджень.
Рослина чемерник (лат. Helleborus) належить до роду трав'янистих багаторічників родини Жовтецеві, яких налічується за різними даними від 14 до 22 видів. Вони зростають у тінистих місцях гір у Європі, зокрема в Середземномор'ї, а також на сході – в Малій Азії. Більша кількість видів росте на Балканському півострові. У Німеччині квітка чемерник у горщику – традиційний різдвяний подарунок: легенда розповідає, що маленький підпасок, засмутившись, що у нього немає дарів для новонародженого Ісуса, гірко заплакав, і на тому місці, куди впали його сльози, розцвіли прекрасні квіти, які хлопчик зібрав і приніс у дар немовляті-Христу.
Чистець (лат. Stachys), або стахіс – рід напівчагарників або трав'янистих багаторічників і однорічників родини Глухокропивові. «Стахіс» означає «колос»: саме так виглядають суцвіття чистцю. Батьківщина стахіса – Мала Азія й Балкани, звідки він поширився по Європі й Азії й урешті-решт став культурною рослиною. У роду понад 300 видів, що виростають сьогодні всюди, крім Нової Зеландії й Австралії. Вирощують чистець як декоративну й лікарську рослину.
Чистотіл (лат. Chelidonium) – рід дводольних рослин родини Макові, який у культурі представлений видом чистотіл великий (Chelidonium majus), у народі ще відомий як глекопар, гладишник, ростопаш, сіре зілля, старовина, ластовине зілля, чистяк, чистець. Наукова назва роду перекладається з латини як «ластівчина трава» і ґрунтується на повір'ї, що ці птахи лікують сліпих дитинчат соком чистотілу. Наявність у чистотілу таких цілющих властивостей підтверджували свого часу і лікарі Стародавньої Греції, й Авіценна.
Чорнобривці – незамінний строкатий килимок-виручалочка всюди, де потрібно швидко й без зайвих турбот навести красу: у парках і на міських клумбах, на крихітному квітнику біля ганку чи уздовж доріжок в домашньому саду та навіть на балконі!
Рослина чубушник (лат. Philadelphus), або садовий жасмин (ясмин, чубуковець), належить до роду листопадних і напівлистопадних чагарників родини Гортензієві. Ми звикли називати квітку чубушник жасмином за характерні солодкуваті пахощі і схожість квіток цих двох рослин. Латинську назву чубушник-філадельфус отримав на честь царя Єгипту Птолемея Філадельфа, а чубушником його називають тому, що з його міцної деревини з м'якою серцевиною робили чубуки і мундштуки для курильних люльок.
Шипшина (лат. Rosea) – рід рослин родини Розові, що має безліч культурних форм під назвою Троянда. За різними даними налічується від 400 до 500 видів шипшини і до 50000 її культурних сортів та гібридів. Про видове розмаїття рослини писали ще Геродот, Теофраст і Пліній. В епоху Відродження класифікація шипшини зводилася до поділу на дикі та культурні види за кількістю пелюсток у квітках, проте вже Карл Лінней звернув увагу на труднощі класифікації через гібридизацію троянд.
Це ні для кого не секрет, що у прекрасних, вишуканих лілій багато ворогів. Для захисту лілій важливо знати, який вигляд мають їхні шкідники і як можна їх знищити, не заподіявши шкоди рослинам. Лілії пошкоджують комахи, садові миші та слимаки. У цій статті ми розповімо, що робити, якщо на квітах виявлено сліди пошкоджень.
Гладіолус – одна з найбільш прекрасних і затребуваних рослин нашого саду, однак успішне вирощування цієї чудесної квітки залежить від багатьох чинників і не в останню чергу від уміння садівника вибрати гарний посадковий матеріал. Сьогодні у продажу можна знайти так багато сортів і гібридів гладіолуса, що зробити вибір буває нелегко. Однак навіть після вдалого вибору сорту садівник може зіткнутися з такими проблемами: гладіолус відмовляється цвісти, квітки не відповідають характеристикам сорту, рослина погано росте й розвивається.
Петунії – чарівні однорічні квіти, якими можна прикрасити сад, балкон і терасу. Вирощують петунії розсадним способом. Терміни посіву насіння на розсаду залежать від клімату регіону, погодних умов і від фаз Місяця.
Троянда заслужено вважається королевою квітів, тому кожен поважаючий себе садівник хотів би виростити на своїй ділянці запашний трояндовий кущ. Але щоб милуватися влітку розкішними квітками, потрібно докласти багато зусиль і витратити чимало часу, і щоб полегшити вам завдання, ми пропонуємо кілька рекомендацій, які вам напевно знадобляться.