Алича – посадка і догляд, обрізування і щеплення

Автор:
Опубліковано:
Доповнено:

Дерево аличаАлича (лат. Prunus cerasifera), або слива розчепірена, або слива вишненосна – вид роду Слива родини Розові, дерев’яниста плодова рослина, що є однією з вихідних форм сливи домашньої. Слово алича прийшло з азербайджанської мови й означає «дрібна слива». Сама рослина родом із Передньої Азії та Закавказзя, в дикому вигляді аличу можна зустріти також на півдні України, в Молдові, на Тянь-Шані, Балканах, у Ірані та на Північному Кавказі. У культурі її вирощують у Росії, в Україні, у Західній Європі та Азії.

Дерево алича – опис

Алича – гіллясте багатостовбурове дерево або чагарник заввишки від 1,5 до 10 м із могутнім корінням і тонкими буро-зеленими пагонами. Листки аличі еліптичної форми, загострені до верхівки. Поодинокі квітки діаметром 20-40 см, білі або рожеві, зацвітають на початку травня – квітуча алича зовні практично не відрізняється від квітучої сливи. Плід аличі – соковиті, округлі, іноді плескаті, іноді видовжені кістянки до 3 см у діаметрі жовтого, зеленого, червоного, рожевого, фіолетового або майже чорного кольору, вкриті легким восковим нальотом. Кісточка подовжена або округла, опукла або плоска, часто погано відділяється від м'якоті. В її ядрі міститься олія, що за своїми якостями не поступається мигдальній. Дозрівають плоди, залежно від сорту, з липня до вересня. Термін життя аличі – 30-50 років.

Більша частина сортів і гібридів аличі самобезплідна, тобто для того, щоб алича плодоносила, потрібно мати на ділянці не одне, а бодай два дерева, що квітнуть приблизно водночас. І навіть якщо у вас зростає самоплідний сорт аличі, за наявності поруч ще одного аличевого дерева плодоношення буде і стабільнішим, і ряснішим.

Алича є родичкою таких культур, як слива, абрикос, персик, мигдаль, яблуня, груша, шипшина, глід, мушмула, ірга, кизильник, айва, горобина й аронія. Алича – культура пластична, невибаглива, а проте вона не така популярна серед садівників-любителів, як її інші родичі. Раніше аличу вирощували тільки в теплій місцевості, але завдяки роботі селекціонерів, які схрестили аличу зі сливою китайською, з'явився гібрид, наділений більш високою зимостійкістю – слива російська, або алича гібридна. Цей гібрид стабільно врожайний, він вступає в плодоношення на 2-3 роки раніше, ніж несхрещена алича, стійкий до хвороб і шкідників та посухи.

Ми розповімо вам, як виростити аличу в своєму саду, чим підживити аличу, щоб стимулювати її рясне плодоношення, як обробляти аличу від хвороб і шкідників, як прищепити аличу на сливову підщепу, і подамо багато іншої інформації, яка допоможе вам добре орієнтуватися в таких питаннях, як посадка і догляд за аличею.

Посадка аличі

Коли садити аличу.

У районах із теплим кліматом алича восени приживається краще, ніж навесні, а в місцевості з холодними зимами надійніша весняна посадка. Купуйте для посадки однорічні саджанці аличі, вирощені у вашому регіоні. Саджанці з відкритою кореневою системою потрібно висаджувати негайно, а ті, у яких коріння в контейнері, можуть і почекати.

Стигла алича на дереві

Виберіть для аличі відкриту сонячну ділянку, захищену від холодних вітрів, найкраще на похилому схилі північної, західної або північно-західної експозиції. У дерев, що ростуть із південної сторони будівель, які захищають їх від вітрів, вища врожайність, а плоди більші і солодші. Найкращий ґрунт для аличі – родючий суглинок. Оскільки коренева система аличі розташовується в основному на глибині 30-40 см, це дерево варто садити на ділянках, де ґрунтові води залягають на глибині не менше 1 м.

Посадка аличі восени.

В кінці вересня, за тиждень-два до посадки, викопайте яму завглибшки 40-60 см та діаметром від 60 до 100 см і засипте її на 2/3 ретельно перемішаною сумішшю ґрунту, 15-20 кг перегною й 1 кг нітрофоски. Якщо ґрунт на ділянці має кислу реакцію, додайте в ґрунтосуміш доломітового борошна, крейди або вапна, а якщо лужний, то потрібно внести в нього гіпс. Окрім того, в глинистий ґрунт слід додати трохи торфу і піску, а в піщаний – трохи дернової землі. Якщо ви садите кілька дерев, дотримуйтесь між ямами відстані 2-4 м, залежно від того, якою буде крона у дорослого дерева висаджуваного вами сорту аличі.

У день посадки із залишків ґрунтосуміші сформуйте на дні ями горбик, встановіть на нього саджанець, коріння якого попередньо опустіть у глиняну бовтанку з додаванням Гетероауксину, що стимулює коренеутворення, після чого засипте яму ґрунтом так, щоб коренева шийка щепленого саджанця опинилася на рівні поверхні. Кореневласні саджанці можна садити і з заглибленням кореневої шийки.

Після посадки аличу поливають, а коли вода вбереться, пристовбурні кола слід замульчувати.

Цвітіння аличі

Як посадити аличу навесні.

Алича навесні висаджується в ґрунт до початку сокоруху, тому приготувати ями під саджанці і заповнити їх живильною ґрунтосумішшю краще заздалегідь, ще з осені.

Дуже важлива передпосадкова підготовка саджанців: ті з них, чия коренева система перебуває в контейнері, перед звільненням із нього потребують рясного поливу. У саджанців із відкритою кореневою системою потрібно видалити всі гнилі і засохлі корінці та помістити їх на добу в відро з водою для набубнявіння коренів. Перед посадкою відкрите коріння занурюють у глиняну бовтанку з коренеутворювачем.

Весняна посадка аличі здійснюється в тому самому порядку, що й осіння.

Догляд за аличею

Догляд за аличею навесні.

Якщо взимку сніг випав рясно, то в кінці березня або на початку квітня потрібно прорити в ґрунті канавки для відведення зайвої талої води. Стовбур аличі та скелетні гілки очищають від відмерлої кори і промивають трипроцентним розчином мідного купоросу. У квітні здійснюють санітарне і формуюче обрізування аличі, перекопування ділянки навколо неї, посадку саджанців, внесення азотних добрив, профілактичну обробку від шкідників і хвороб, видалення прикореневої парості та щеплення живців.

Якщо зима була без снігу, а весна без дощів, проводять весняний вологозарядковий полив дерев. Трохи пізніше аличу по бутонах обприскують розчином мікроелементів.

У травні вам, можливо, доведеться здійснювати заходи щодо захисту дерев від поворотних весняних заморозків. У цей же час аличу підживлюють комплексними мінеральними добривами.

Вирощування аличі в саду

Догляд за аличею влітку.

Алича влітку потребує регулярних поливань, після яких у пристовбурних колах розпушують ґрунт на глибину 8-12 см, одночасно знищуючи бур'яни. Майте на увазі, що молоді дерева вимагають більше вологи, ніж дорослі.

Ведіть нещадну боротьбу зі шкідливими комахами та грибками, прищипуйте кінці пагонів, які можуть не визріти до кінця вегетації.

Якщо очікується великий урожай, подбайте про встановлення підпор заздалегідь. Через місяць після першого позакореневого підживлення проведіть друге, яке, крім мікроелементів, має містити фосфор і калій.

Плодоносна алича в серпні годує свої плоди і закладає генеративні бруньки на наступний рік, тому потребує вашого догляду сильніше, ніж в інші літні місяці. Видаляйте бур'яни, розпушуйте ґрунт у пристовбурних колах, зволожуйте ґрунт на глибину залягання коренів, підживлюйте аличу органічними добривами – розчином відра коров'яку в 7-8 відрах води або пташиного посліду в пропорції 1:20. Якщо органічних добрив немає, внесіть фосфорно-калійні мінеральні добрива.

Догляд за аличею восени.

Після зняття ягід, у кінці вересня, коли почне жовтіти листя, внесіть у ґрунт під перекопування органічні та мінеральні добрива. Перед масовим падолистом проведіть підзимній вологозарядковий полив аличі на глибину 40-60 см. Якщо ви намітили посадку саджанців, постарайтеся зробити це в першій декаді жовтня, поки верхній шар ґрунту ще не промерз.

Багатий врожай аличі

Після посадочних робіт починається підготовка дерев до зимівлі: кора аличі очищається від відмерлих частинок, після чого можна братися до побілки вапном штамбів і основ скелетних гілок. Якщо на деревах є дупла, їх закладають, видаляють прикореневу парость. Опале листя, очищення кори й інші рослинні залишки слід зібрати і спалити.

Обробка аличі.

Чим обробити аличу? Із профілактичною метою в квітні аличу обприскують від шкідників, грибкових, вірусних і бактеріальних хвороб одновідсотковим розчином мідного або двовідсотковим розчином залізного купоросу. Однак спочатку переконайтеся, що сокорух ще не почався, інакше ви можете спалити бруньки, що саме розкриваються. Таку саму профілактику потрібно провести і восени, після падолисту, щоб знищити хвороботворні мікроорганізми і комах-шкідників, що влаштувалися на зимівлю в тріщинах кори або в ґрунті пристовбурного кола.

Полив аличі.

Алича – рослина посухостійка, але волога потрібна і їй. В середньому, за відсутності природних опадів, дорослу аличу поливають тричі за літо – після цвітіння, після зупинки росту пагонів і після того, як плоди набудуть належного сорту забарвлення. У жовтні проводять вологозарядковий полив аличі під зиму. Якщо після безсніжної зими настає суха весна, то потрібно полити аличу в травні. На кожну дорослу рослину в один сеанс поливу витрачають по 1,5-2 відра води на кожен рік життя. Молоді деревця поливають частіше – 4-5 разів за сезон.

Квітуча алича в саду

Підживлення аличі.

Коли і як удобрювати аличу? Органіку в пристовбурні кола аличі вносять восени з розрахунку 10 кг на м², але роблять це не частіше ніж один раз на 2-3 роки. Мінеральні добрива потрібні рослині щорічно: навесні, перед цвітінням, у пристовбурні кола вносять азотні добрива, а влітку, в червні, калійні та фосфорні. Приблизна норма витрати азотних добрив (сечовини, наприклад) – 15-20 г на м², калійних (сірчанокислого калію) – 15-25 г/м², а фосфорних (суперфосфату) – 40-50 г/м². Окрім кореневих підживлень, двічі за сезон проводять некореневі: перше, що складається з розчину мікроелементів, проводять у травні, друге, того ж складу – в червні, але в нього додають фосфорні та калійні добрива.

Зимівля аличі.

Доросла алича зимує без укриття, молоденькі саджанці потребують лише високого підгортання штамба й обов'язкового мульчування пристовбурного кола товстим шаром торфу, перегною або компосту. Не завадить мульча і дорослим деревам. Коли випаде сніг, не полінуйтеся підгорнути снігом стовбури дерев і накидати його заметом у пристовбурні кола – під таким укриттям аличі не страшні ніякі морози.

Обрізування аличі

Коли обрізати аличу.

Професіонали і досвідчені любителі вважають, що найкращий час для обрізування аличі – весна. До початку набубнявіння бруньок, у березні-квітні, можна провести санітарне обрізування і формування аличі, оскільки в цей час ще немає сильного сокоруху. Якщо ви не встигли цього зробити, і бруньки вже почали розкриватися, краще перенести обрізування на наступну весну.

Іноді аличу обрізають улітку, але це обрізування має бути незначним і коректуючим.

Посадка аличі та догляд за нею в саду

Як обрізати аличу.

Які існують види обрізування? Санітарне, проріджуюче, формуюче й омолоджуюче. Санітарне обрізування проводиться для того, щоб звільнити дерево від не потрібних йому гілок. Проводити його можна за потреби в будь-яку пору року, крім зими. Проріджуюче обрізування зазвичай роблять навесні або влітку, щоб позбавити крону загущующих гілок і пагонів, котрі не дають сонячним променям змоги проникати до плодів, що зріють у гущі. Формуюче обрізування крони сприяє гарному утворенню і дозріванню плодів, окрім того, за деревом із правильно сформованою кроною легше доглядати, воно живе довше і рідше хворіє. Омолоджуюче обрізування аличі допоможе вчасно замінити старі гілки на нові і тим самим продовжить життя рослині.

Обрізування аличі навесні.

Аличу можна формувати у вигляді дерева з чашоподібною кроною й у вигляді куща. Недостатньо зимостійкі сорти аличі краще вирощувати кущем: саджанець обрізають на висоті 15-30 см від поверхні ділянки. 5-6 гілок на останньому відрізку вкорочують до півметра і за допомогою відтяжок розводять їх у позицію, максимально близьку до горизонтальної – в такому положенні їх легше взимку тримати під снігом, а отже, їм не загрожує обмороження та тривале і хворобливе відновлення після зими, тому ви цілком можете розраховувати на гарний урожай.

Висота штамба аличі може бути 40-50 см – при такій висоті нижні скелетні гілки аличі взимку захищені снігом. Але деякі садівники воліють формувати штамб заввишки 80-120 см, мотивуючи це тим, що у дерев із низьким штамбом під час осідання заметів і танення снігу деформуються й ламаються дрібні гілки, і на дереві залишаються рани. Тобто вам доведеться самим вирішувати, якої висоти штамб доцільніше формувати в аличі в умовах вашого клімату.

Плоди аличі на гілці дерева

Найкраща форма крони для аличі, вирощуваної деревом – розріджено двоярусна. Крону аличі формують у формі чаші, як крону сливи, залишаючи 5-7 основних гілок, а решту вирізаючи на кільце. У перший рік вище штамба залишають тільки 3 гілки, розташовані по стовбуру на відстані 15-20 см одна від одної, причому ті, які відходять від стовбура під кутом 45-60º, а між собою утворюють кут приблизно 120º. Протягом ще кількох років додавайте до вже наявних гілок нові з такими самими характеристиками. За 2-3 роки формування крони завершують, і верхівку провідника обрізають урівень із третьою скелетною гілкою.

Навесні, в кінці березня або на початку квітня, крім формування крони у молодих дерев, проводять санітарне і проріджуюче обрізування дорослих рослин – вирізують на кільце однорічні гілки, що загущують крону, видаляють сухі і поламані пагони та гілки. Зі вступом аличі в плодоношення зростання її пагонів істотно сповільнюється, і роботи з обрізування у вас стане менше.

Обрізування аличі влітку.

Гілки в аличі перші два роки виростають до півтора, а то й до двох метрів, тому їх доведеться вкорочувати до 60-80 см, але це краще робити влітку, оскільки в місцях зрізу починається посилений ріст гілок. Після літнього обрізування з бічних бруньок почнуть розвиватися нові плодоносні гілки.

Як саджати і вирощувати аличу

Обрізування аличі восени.

Восени аличу не обрізають, оскільки це сильно послаблює рослину перед зимою. За потреби можна видалити сухі та поламані пагони після того, як пройде падолист, і дерево ввійде в період спокою. Не забудьте обробити зрізи великих гілок садовим варом.

Розмноження аличі

Як розмножувати аличу.

Деякі форми аличі розмножуються кісточками, але частіше використовують вегетативні способи – розмноження кореневими пагонами, живцювання і щеплення. Розмножувати кореневласні саджанці можна паростю, кореневими або зеленими живцями, але зелене живцювання вимагає спеціальної установки, що виробляє туман, тому ми на ньому зупинятися не будемо, як і на насіннєвому способі. При насіннєвому способі розмноження аличі сортові ознаки батьківської рослини у сіянців не зберігаються. Не використовують насіннєвий спосіб і для вирощування підщеп, оскільки при розмноженні аличі щепленням у якості зимостійких підщеп краще брати саджанці сливи таких сортів, як Ренклод колгоспний, Волзька красуня, Євразія 21, Угорка московська, а також саджанці тернослива, абрикоса, повстяної вишні та терну.

Розмноження аличі паростю.

Цей спосіб найпростіший у виконанні. Найкращий матеріал – парость, яка перебуває на віддалі від материнської рослини, оскільки у таких пагонів добре розвинена коренева система, на відміну від тих, що ростуть близько до дерева або куща. Відкопайте напровесні місце, де пагін відходить від кореня дерева, і повідрубуйте материнське коріння, відступивши по ньому в бік дерева 15-20 см. Місце зрізу на корені дерева має бути рівним, і не забудьте обробити його садовим варом, перш ніж закопати.

Викопану парость, якщо вона розвинена, висаджують на постійне місце. Якщо ж відросток невеликий і слабкий, посадіть його в гарно удобрений пухкий ґрунт на дорощування, а коли зміцніє і підросте, пересадіть на заплановане місце.

Як правильно вирощувати аличу

Розмноження аличі кореневими живцями.

Кореневі живці заготовляють напровесні або восени з найурожайніших дерев. Коріння молодих дерев відкопують на відстані 70-100 см від стовбура, у дорослих – на відстані 1-1,5 м. Викопують корені завтовшки 5-15 мм і нарізають із них живці завдовжки близько 15 см. Якщо ви заготовляєте кореневі живці восени, складіть їх у ящик із тирсою і зберігайте до весни при температурі 0-2 ºC. Навесні, на початку травня, живці висаджують у пухкий ґрунт таким чином, щоб верхній кінець виявився заглибленим на 3 см, а нижній ще глибше. Відстань між відрізками кореня в ряду дотримують у межах 8-10 см. Ділянку з посадкою накривають плівкою, а в сонячні дні ще й мішковиною. Ґрунт підтримують у злегка вологому стані. За місяць плівку можна буде зняти. Дорощують саджанці з кореневих живців перед посадкою на постійне місце один-два роки.

Розмноження аличі щепленням.

Для здійснення розмноження цим способом необхідно мати сортовий живець у якості прищепи і підщепу – рослину, на яку здійснюватиметься щеплення. Підщепи можна виростити з парості або з кісточки. Як вирощувати саджанці з парості, ви вже знаєте. А виростити підщепу з кісточки сливи або терну можна, посадивши їх у вологий і пухкий ґрунт у кінці вересня. Навесні ділянку з посівом злегка боронують, а в травні з'являються сходи, які все літо поливають, а ґрунт навколо них розпушують і прополюють. Підщепи з кісточки будуть готові до щеплення влітку, в липні або серпні наступного року, коли в деревах активний сокорух.

Щепи нарізають у день щеплення з гілок завдовжки 30-40 см, не коротші. Щеплення здійснюють кількома способами: в Т-подібний розріз, вприклад, способом поліпшеного копулювання, за кору і в розщіп.

Алича після збору врожаю

Перед окуліруванням підщепи поливають для стимуляції сокоруху, а штамб протирають від пилу вологою губкою. У щеп видаляють усе листя, залишаючи тільки відрізки живців завдовжки 5 мм, після чого бруньку з таким живцем зрізають гострим ножем разом зі смужкою кори завдовжки близько 3 см і завширшки не менше 5 мм. На підщепі, вище рівня ґрунту на 3-4 см, роблять Т-подібний надріз, акуратно відгинають на перетині короткого і довгого розрізу кору і вставляють під неї щиток (бруньку зі смужкою кори), після чого кору щільно притискають до деревини і місце щеплення обв'язують скотчем або ізоляційною стрічкою так, щоб саму бруньку із залишком живця не було закрито.

Найчастіше використовують окулірування вприклад, оскільки це простіше у виконанні і дає незмінно добрий результат. Спосіб поліпшеного копулювання гарний тоді, коли живець і підщепа однакової товщини. Якщо підщепа товща за прищепу, рекомендуються способи щеплення в розщіп і за кору.

Хвороби аличі

Хвороби і шкідники аличі ті самі, що й у сливи, її найближчої родички, і щоб вчасно їх розпізнати та впоратися з ними, необхідно знати опис усіх шкідливих комах і симптоми кожного захворювання.

Дірчаста плямистість, або клястероспоріоз, проявляється на листках рослини бурими плямами з темною облямівкою. Уражені тканини випадають, утворюючи в листі дірки. Дрібні брудно-червоні цятки, з'являючись на плодах, деформують їх. Гілки теж вкриваються червоними плямами, під якими розтріскується кора, а з тріщин починає виділятися камедь.

Заходи боротьби. Знищуйте всі рослинні залишки, не залишайте їх під деревами на зиму. Лікування аличі: в фазу забарвлення бутонів, після закінчення цвітіння і ще раз через два тижні обробіть аличу одновідсотковою бордоською рідиною або препаратом Хом відповідно до інструкції. Якщо ви маєте справу з ураженням, проведіть ще одну обробку за три тижні до збору врожаю. В якості профілактики від захворювання навесні, до розпускання бруньок, аличу обприскують тривідсотковим розчином залізного купоросу. Не давайте кроні загущуватися, своєчасно проводьте проріджуюче обрізування.

Обрізування і щеплення аличі

Молочний блиск і несправжній молочний блиск виглядають як сріблястий наліт на листках аличі. Несправжня форма хвороби і справжній молочний блиск мають різну природу: перше захворювання є наслідком підмерзання аличі взимку, і при гарному догляді, поливі і добриві дерево відновиться упродовж від року до трьох. Справжній молочний блиск – грибкове захворювання, що глибоко проникає в деревину аличі і викликає стовбурову гниль. Листя до середини літа стає бурим, алича сохне.

Заходи боротьби. У боротьбі з грибковим захворюванням уражена гілка аличі підлягає негайному видаленню і знищенню, зріз обробляють одновідсотковим розчином мідного купоросу, а після цього – садовим варом. Із профілактичною метою проводять весняне й осіннє обприскування аличі мідьвмісними препаратами, усі спили і зрізи обробляють садовим варом, а штамб дерева і скелетні гілки – вапном.

Моніліоз, або сіра гниль, укриває поверхню плодів сірими подушечками, що містять спори грибка. Пагони і гілки буріють і в'януть, ніби обпалені, на корі утворюються нарости.

Заходи боротьби. Здорові плоди заражаються моніліозом від хворих, що висять із ними на одній гілці, тому хворі плоди потрібно негайно обривати і спалювати, як і уражені сірою гниллю пагони. До початку розпускання бруньок проведіть обробку аличі тривідсотковою бордоською сумішшю, а перед розкриттям квіток і відразу після цвітіння – замінниками бордоської рідини такої самої дії.

Сумчаста хвороба, або кишеньки слив – грибкове захворювання, при якому кістки в плодах не формуються, а самі плоди розростаються, деформуються і вкриваються борошнистим нальотом. М'якоть у хворих плодів зморшкувата і зеленувата. Уражені пагони викривлюються і роздуваються.

Заходи боротьби. Хворі пагони і плоди аличі видаляють і спалюють. Із профілактичною метою аличу обробляють, як від моніліозу.

Хвороби і шкідники аличі

Кокомікоз проявляється на початку літа дрібними червонувато-коричневими цятками на верхній стороні листя, які з розвитком хвороби зливаються одна з одною. На споді листків з'являється борошнистий рожевий наліт. Листя жовтіє і передчасно опадає, плоди припиняють розвиток і сохнуть.

Заходи боротьби. Збирайте і знищуйте опале листя і плоди. Напровесні, до початку сокоруху, і восени після падолисту обробіть аличу та пристовбурні кола Хомом або одновідсотковою бордоською рідиною.

Шкідники аличі

Найчастіше аличу вражають такі шкідники зі світу комах:

Бурий плодовий кліщ – від його діяльності листя аличі стає бурим і опадає, сповільнюється процес закладки бруньок майбутнього врожаю.

Заходи боротьби. Очищайте стовбур аличі від омертвілої кори, до набубнявіння бруньок, під час набубнявіння і в період бутонізації обробіть дерево препаратами Карате або Фуфанон.

Слизистий трач поїдає листя, залишаючи тільки жилки.

Заходи боротьби. Збирайте восени з ділянки і знищуйте рослинні залишки аличі. У липні або на початку серпня, коли відроджуються личинки трача, обробіть аличу Фуфаноном або Новактіоном.

Як цвіте алича

Жовтий сливовий трач – гусінь цього шкідника об'їдає м'якоть плоду і виїдає кісточку. Молоді личинки пошкоджують зав'язі.

Заходи боротьби. Дорослі особини трача потрібно збирати вручну або струшувати їх із дерева на підстелену плівку. Перед цвітінням і після нього обприскати дерево Фуфаноном або Новактіоном.

Східна плодожерка прогризає ходи в молодому пагоні, а діставшись до здерев'янілих ділянок, перебирається на інший. Пошкоджені пагони сохнуть і ламаються. Пошкоджує гусінь і м'якоть плодів.

Заходи боротьби. Дерева відразу після цвітіння і після збору врожаю обробляють розчином 500-700 г куховарської солі в 10 л води. На обробку дорослого дерева знадобиться приблизно 7 л розсолу, на обробку молодого – 1,5-2 л.

Сливова плодожерка проникає в плоди, закриваючи вхідний отвір павутиною зі шматочками м'якоті. Гусінь з'їдає м'якоть молодих плодів і м'яку кісточку, у зрілих плодів вона кісточку не пошкоджує, обмежуючись об'їданням м'якоті і заповнюючи свої ходи екскрементами. Плоди, в яких живе гусінь сливової плодожерки, стають фіолетовими і швидко обпадають.

Заходи боротьби. Знищуйте опале листя і плоди, очищайте аличу від мертвої кори, обробляйте аличу інсектицидами.

Сливова попелиця живиться клітинним соком листя і молодих пагонів аличі, в результаті листя згортається, жовтіє й опадає. Зсихаються і верхівки пагонів.

Заходи боротьби. У стадії оголення бутонів дерева обприскують інсектицидами – Карбофосом або Сумітіоном, наприклад. При обробці склад має обов'язково потрапити на спід листя.

Стиглі плоди аличі

Підкіркова листовійка прогризає ходи в деревині, і від цього можуть загинути не тільки окремі гілки, а й усе дерево.

Заходи боротьби. Пошкоджені пагони обрізають і спалюють, зрізи обробляють садовим варом.

Як боротися з аличею

Слива, вишня й алича дуже часто дають прикореневу парость, з якою необхідно боротися, інакше вона захопить весь сад. Як це робити? Якщо вам не потрібне дерево, що дає парость, спиляйте його, просвердліть у пні кілька отворів якнайближче до сокопровідного шару і залийте в отвори розчин препарату Торнадо або калійно-аміачну селітру. Зверху спил накрийте шматком пластика або плівкою. Через 5-7 днів злегка розсвердліть ці ж отвори і залийте чергову дозу препарату та повторіть цю саму процедуру ще за тиждень. Коли парость загине, не поспішайте викорчовувати пень, переконайтеся, що не залишилося коренів, до яких не встиг дійти препарат, який знищує їх.

Якщо ви не хочете губити дерево, доведеться боротися з паростю. Деякі садівники рекомендують розкопувати відростки й обрубувати їх у місці відходження від кореня материнської рослини, проте досвід підказує, що краще цього не робити, тому що на місці одного пагона, зрізаного на глибині, виростає два або три. Зрізайте парость на рівні поверхні ділянки, а якщо в пристовбурних колах росте трава, косіть парость разом із травою. Або вирощуйте сорти аличі, що не дають парості.

Сорти аличі

Сорти аличі різняться за термінами дозрівання: ранні сорти дозрівають у кінці липня або на початку серпня, сорти середнього дозрівання – в середині серпня, а пізні зріють до кінця серпня або у вересні. За розміром дерев сорти бувають високорослі, середньорослі і низькорослі. За способом запилення – самоплідні і самобезплідні.

Зелена алича на дереві

Сорти аличі для Підмосков'я.

Завдяки міжвидовій гібридизації теплолюбну аличу тепер з успіхом вирощують не тільки в Підмосков'ї, а й у більш прохолодних районах. Найкращими сортами для Московської області можна вважати такі:

  • Несміяна – новий ранній морозостійкий самобезплідний сорт із кісточкою, що легко відділяється. Рослина високоросла, розлога. Плоди світло-червоного кольору з щільною волокнистою м'якоттю рожевого кольору, кисло-солодкі на смак;
  • Злато скіфів – середньоурожайний самобезплідний дуже ранній сорт високої зимостійкості. Дерево середньої висоти, крона негуста, але розлога. Плоди вагою до 35 г жовтого кольору з соковитою смачною м'якоттю;
  • Мандрівниця – ранній самобезплідний морозостійкий сорт із невеликими плодами вагою до 27 г, жовтими з червоно-фіолетовим нальотом, з помаранчевою тонковолокнистою солодкою м'якоттю, яка має ніжний аромат. Перевагою сорту є його стабільна врожайність, а недоліком – те, що кісточка погано відділяється від м'якоті;
  • Клеопатра – самобезплідний морозостійкий пізній сорт середнього зросту з ширококонічною кроною. Плоди великі – вагою до 37 г, темно-фіолетові з сизим нальотом. М'якоть червона, хрящувата, щільна, смачна. Кісточка відділяється наполовину;
  • Мара – середньорослий, середньостиглий, стійкий до захворювань зимостійкий сорт білоруської селекції з жовтими плодами вагою до 23 г. М'якоть плодів соковита, солодка.

Ранние сорта алычи.

До найпопулярніших сортів аличі раннього дозрівання належать:

  • Знайдена – продуктивний і стабільний самобезплідний сорт високої зимостійкості, стійкий до захворювань, з червоно-фіолетовими плодами, великими або середньої величини, що досягають у масі 31 г, з помаранчевою волокнистою малосоковитою м'якоттю;
  • Кремінь – самобезплідний посухостійкий сорт, майже не уражується хворобами, з плодами вагою до 29 г темно-фіолетового кольору з восковим нальотом і червоною щільною малосоковитою м'якоттю з кісточкою, що погано відділяється;
  • Подарунок Санкт-Петербургу – самобезплідний, стабільно урожайний, зимостійкий сорт, що вирізняється здатністю швидко відновлюватися після механічних пошкоджень. Плоди у рослин цього сорту дуже дрібні, масою до 12 г, жовто-помаранчевого кольору зі слабким восковим нальотом і яскраво-жовтою, соковитою, тонковолокнистою м'якоттю, кисло-солодкою на смак. Кісточка від м'якоті відділяється погано;
  • Ярило – дуже ранній сорт із круглими, блискучими плодами червоного кольору, середнього розміру, вагою до 35 г і соковитою, щільною, жовтою м'якоттю чудового кисло-солодкого смаку з кісточкою, що відділяється наполовину;
  • Мономах – урожайний швидкоплідний сорт із фіолетовими плодами вагою до 25 г із солодкою, соковитою, волокнистою м'якоттю червоного кольору і кісточкою, що добре відділяється.
Посадка і догляд за аличею в саду

Средние сорта алычи.

До найкращих сортів середнього терміну дозрівання можна віднести такі:

  • Гек – зимостійкий, стабільно врожайний самобезплідний середньорослий сорт із густою плоско-округлою кроною і великими жовтими плодами масою до 35 г із жовтою і щільною м'якоттю, кисло-солодкою на смак. Кісточка відділяється погано;
  • Сарматка – зимостійкий, стійкий до хвороб самобезплідний сорт із яйцеподібними фіолетово-червоними плодами середнього розміру з жовтою м'якоттю середньої щільності і кисло-солодкого смаку. Кісточка від м'якоті відділяється погано;
  • Сигма – високопродуктивний і зимостійкий сорт із жовтими великими плодами, що досягають ваги 35 г. М'якоть жовта, щільна, кисло-солодка;
  • Рясна – високопродуктивний самобезплідний сорт із плодами вагою до 40 г червоно-фіолетового кольору з восковим нальотом і помаранчевою щільною середньоволокнистою м'якоттю середньої соковитості;
  • Лама – дерево з червоними листками і великими темно-малиновими плодами вагою до 40 г з соковитою, ароматною темно-червоною м'якоттю кисло-солодкого смаку. Кісточка добре відходить від м'якоті. Сорт самобезплідний, але високоврожайний і зимостійкий;

Поздние сорта алычи.

До популярних сортів аличі, що дозрівають ближче до осені й у вересні, можна віднести такі:

  • Комета пізня – дуже зимостійкий і урожайний сорт із темно-червоними плодами масою до 30 г з ароматною червоною м'якоттю кисло-солодкого смаку;
  • Чук – слабкоросле, самобезплідне дерево з компактною кроною, що дає темно-бордові плоди вагою до 28 г із помаранчевою щільною, ароматною і соковитою м'якоттю кисло-солодкого смаку. Кісточка від м'якоті відділяється погано. Сорт урожайний і стійкий до хвороб;
  • Колоновидна – це зимостійкий гібрид між великоплідною аличею і вишнесливою Гайавата, що вирізняється високим зростом і компактною кроною. Плоди у цього гібрида дуже великі – масою до 40 г, темно-червоні з восковим нальотом і ароматною, соковитою рожевою м'якоттю середньої щільності і приємного смаку;
  • Динна – середньорослий самобезплідний сорт, стійкий до хвороб і шкідників, з дуже великими плодами вагою до 45 г темно-червоного кольору з восковим нальотом і жовтою середньощільною цукристою м'якоттю чудового смаку з найніжнішим ароматом;
  • Золота осінь – середньорослий зимостійкий сорт із веретеноподібною кроною і дрібними золотистими плодами вагою до 20 г, які не обсипаються навіть після падолисту. М'якоть плодів жовта, приємного смаку з мигдальним відтінком.

Добре зарекомендували себе такі сорти і гібриди аличі: Абрикосова, Скороплідна, Цвітіння, Кубанська комета, Глобус, Амерс, Перлина, Стенлей, Оленька, Пурпурова, Фіолетова десертна, Анастасія, Оленка, Лихни, Президент, Вижен, Улюблена Млієва, Шатер, Кармін, Ветразь, Насалода, Пчельніковська, Сіянець Ракети, Краса Орловщини, Тимірязєвська, Генерал, Аріадна, Кармін Жукова, Рубінова та інші.

Оцініть, будь ласка, наш сайт. Ми так старалися ;)
Оцініть, будь ласка, статтю
Поділіться посиланням у соцмережі
Гладіолус – посадка і догляд

Гладіолус – посадка і догляд

На моїй присадибній ділянці квіти займають досить багато місця. Звичайно, їх у банку на зиму не закрутиш і влітку в салаті не з'їси. Але я не можу вст...

Читати далі...
Чорна смородина – посадка і догляд, обрізування і розмноження

Чорна смородина – посадка і догляд…

Чорна смородина (лат. Ribes nigrum) – вид монотипного роду Смородина родини Аґрусові, що є листопадним ягідним чагарником. У дикій природі чорна сморо...

Читати далі...
10 кімнатних рослин на вдачу, гроші і сімейне щастя

10 кімнатних рослин на вдачу, гроші…

Мало хто знає, що деякі кімнатні рослини можуть принести своєму власнику удачу, привернути гроші в оселю і навіть допомогти створити міцну сім’ю! До в...

Читати далі...
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити