Актинідія – посадка й догляд, вирощування

Автор:
Опубліковано:
Доповнено:

Рослина актинідіяРослина актинідія (лат. Actinidia) належить до роду дерев'янистих ліан родини Актинідієві. У природі ліана актинідія зростає в Гімалаях, Південно-Східній Азії, на Далекому Сході і налічує близько 70 видів. Нам добре відомий плід одного виду актинідії делікатесної – ківі. Батьківщиною цієї рослини вважають Китай, а в Європі плоди актинідії з'явилися тільки в 1958 році. Назва рослини походить від грецького слова, що в перекладі означає «промінчик». Сьогодні в садах помірного поясу вирощують види, споріднені з актинідією делікатесною, їхні ягоди здебільшого дрібноплідні і не такі волохаті, як ківі. Лідером серед культурних видів, вирощуваних у садах, вважається актинідія коломікта – садова актинідія, знана зимостійкістю, а найбільшою рослиною роду є актинідія аргута (гостра), що досягає у висоту 30 м.

Прослухати статтю

Рослина актинідія – опис

Загальна характеристика.

Актинідія – листопадна багаторічна ліана з цільним листям, іноді тонким, а іноді шкірястим. Саме листя актинідії є причиною високої декоративності ліани, оскільки його строкате забарвлення – нечасте явище для рослин помірного клімату. Стебла і пагони актинідії вимагають опори. Бруньки заховані в рубцях листя. Квітки, одиночні або в групах по три штуки, зібрані в пазухах листків. Віночок найчастіше білого кольору, але є види з помаранчевими або золотисто-жовтими віночками. У більшості видів квітки не мають запаху, але деякі види, наприклад, актинідія полігамна, виділяють приємний аромат.

Листя актинідії коломікта

Як відрізнити чоловічу актинідію від жіночої.

Актинідія – дводомна рослина, представлена як чоловічими, так і жіночими екземплярами. Стать ліани можна визначити під час першого цвітіння за будовою квіток. Як відрізнити жіночу рослину від чоловічої? Чоловіча актинідія відрізняється тим, що у її квіток за наявності безлічі тичинок немає маточки, у той час як жіноча актинідія крім тичинок зі стерильною пилком, що не беруть участі у запиленні, має в центрі квітки велику маточку. Пилок із чоловічих рослин на жіночі переносять джмелі, бджоли і вітер. Бутони квіток утворюються в пазухах листків на пагонах поточного року. Цвітіння триває днів десять, потім в жіночих квітках починає рости зав'язь, що перетворюється в жовто-зелені або світло-помаранчеві плоди. Через дводомність актинідії садівникам, які хочуть отримати врожай плодів, потрібно саджати як мінімум дві рослини на ділянці, щоб вони могли перезапилюватися. Плоди актинідії – цінний харчовий і дієтичний продукт, багатий на аскорбінову кислоту, цукри та інші біологічно активні речовини. Їх можна вживати свіжими, можна готувати з них варення, напої та вина, а в сушеному вигляді ягоди актинідії нагадують великі родзинки. В останнє десятиліття зацікавлення садівників-аматорів актинідією дуже зросло, і цілком можливо, що скоро вона стане для нас такою ж звичною садовою культурою, як смородина, полуниця, аґрус, малина, ожина і лохина.

Посадка актинідії

Коли саджати актинідію.

Вирощування актинідії починається з її посадки, яку здійснюють ранньою весною або восени, коли кущ актинідії в розпліднику досягне віку 2-4 років. Але до того, як саджати актинідію, необхідно вибрати для неї відповідне місце, оскільки ліана може рости і плодоносити у вашому саду понад тридцять років, якщо, звичайно, посадка і догляд за актинідією здійснюватимуться у суворій відповідності з її агротехнікою. Актинідії тіньовитривалі, але їхні плоди дозрівають тільки на сонці, тому оптимальним буде розташування ліани під яскравим сонцем, але з притіненням у післяполудневі спекотні години. Не саджайте рослину поблизу яблунь – таке сусідство їй шкодить, а от до кущів смородини актинідія ставиться доброзичливо. Актинідія не любить глинистих ґрунтів, майте це на увазі. Ґрунт їй потрібен пухкий, вологий, добре дренований і в жодному разі не лужний. Якщо на вашій ділянці ґрунтові води залягають дуже близько до поверхні, доведеться насипати для актинідії пагорб. Найкраще вона росте на узвишші або на схилі, де вода не застоюється в корінні, а стікає природним чином. Крім того, важливо передбачити опору для ліани – стіну будинку, паркан поблизу, але частіше використовується шпалера для актинідії, що дозволяє садівникові формувати рослину, наприклад, у вигляді арки, оскільки дозріваючі плоди актинідії розташовані у верхній частині крони, і їх незручно буде діставати з даху будинку.

Плоди актинідії аргута

Посадка актинідії навесні.

Саджати актинідії потрібно ранньою весною, до початку сокоруху. Посадка актинідії агрута здійснюється на відстані півтора-двох метрів між екземплярами, оскільки рослини цього виду займають багато місця. Посадка актинідії коломікта вимагає дотримання дистанції не менше метра між саджанцями. Якщо ви розраховуєте декорувати стіну будівлі, саджати актинідію потрібно через кожні півметра в траншею з органічними добривами. Перед тим, як посадити актинідію, підготуйте до посадки саджанці: обріжте зламані й сухі корені та гілки, опустіть коріння перед посадкою в глиняну бовтанку. За два тижні до посадки викопують ями розміром 50х50х50, поміщають у них дренажний шар із битої цегли, гальки або дрібних каменів, але тільки не з будівельного щебеню, оскільки він містить вапно, якого актинідія не терпить. Потім до ями насипають родючий ґрунт, ретельно перемішаний із перегноєм (торфом або компостом) і мінеральними добривами – 120 г аміачної селітри, 250 г суперфосфату, і 35 г деревної золи або сірчанокислого калію. Хлоровмісні добрива, такі як хлористий калій, в ґрунт для актинідії вносити не можна – він згубний для рослини. Коли через півмісяця ґрунт злегка осяде, в яму насипають гірку з ґрунту без добрив, а на неї розміщують актинідію таким чином, щоб коренева шийка залишалася на рівні поверхні, після чого засипають коріння ґрунтом, утрамбовуючи його в міру заповнення ями. Після посадки ґрунт навколо саджанця поливають двома-трьома відрами води, мульчують шаром компосту або торфу в чотири-п'ять сантиметрів завтовшки і прикривають від прямих сонячних променів папером або тканиною доти, доки актинідія не приживеться. Аромат актинідії приваблює кішок, тому незайвим буде захистити саджанець від їхніх зазіхань, вкопавши навколо нього на глибину 5 см металеву сітку заввишки не менше півметра.

Плід актинідії коломікта

Посадка актинідії восени.

Осіння посадка актинідії здійснюється за 2-3 тижні до перших заморозків, але восени висаджують тільки ті рослини, яким не більше 2-3 років – більш дорослі екземпляри болісно переживають пересадку восени. В іншому ж процедура посадки та сама, що й у весняну пору.

Опори для актинідії.

Актинідії не мають повітряних коренів, вони абсолютно нешкідливі для будівель, тому ви можете саджати їх поблизу будівель і дозволяти підійматися по стінах. Добре використовувати актинідії для оформлення альтанок. Без опори ж актинідії сплутуються, і стає важко доглядати за рослинами і міжряддями, та й урожай плодів може зменшитися. Найчастіше для опор використовуються класичні форми арки та перголи, зроблені з дерева, металу або бетону. Можна між двома бетонними стовпчиками натягнути оцинкований дріт у 3-4 ряди, за принципом виноградної шпалери, щоб актинідія могла розростатися вертикально. У процесі росту пагони рослини підв'язують до шпалери. У тих районах, де зими суворі, можна споруджувати знімні шпалери з металевого куточка, які вставляються під вкопані в землю труби, а напередодні холодів шпалери виймаються з труб і укладаються на землю разом з ліаною під укриття. Навесні такі шпалери легко підняти і встановити.

Цвітіння актинідії аргута

Догляд за актинідією

Вирощування актинідії в саду.

Догляд за актинідією в період активного росту полягає в прополюванні ділянки, поливі рослини, її обрізанні, підживленні, лікуванні від хвороб і знищенні шкідників, якщо такі з'являються. Причому, догляд за актинідією коломікта передбачає абсолютно ті ж дії, що і догляд за актинідією аргута. Зволожувати актинідію бажано повітряно-крапельним способом, а саме шляхом ранкового та вечірнього обприскування рослини, особливо у найспекотнішу пору року. Іноді тривала атмосферна посуха змушує актинідію втрачати листя посеред вегетаційного періоду, і, щоб цього не сталося, необхідно в сухе літо зволожувати ґрунт навколо актинідії щотижня, виливаючи за один раз по шість-вісім відер води під кожен кущ. Якщо цього не робити і дозволити актинідії скинути листя, то відросле після посухи молоде листя не встигне вирости до осені і підмерзне. Ґрунт навколо куща потрібно розпушувати неглибоко, але досить часто, водночас видаляючи бур'яни.

Вирощування актинідії коломікта

Підживлення актинідії.

Підживлення актинідії мінеральними добривами стимулює ріст нових пагонів, підвищує зимостійкість і врожайність рослини. Підживлення актинідії ранньою весною повинне включати в себе внесення в кожен м² ділянки по 35 г азотних і по 20 г фосфорних і калійних добрив. Друге підживлення вноситься в період утворення зав'язей з розрахунку по 15-20 г азотних, 10-12 г фосфорних і такої ж кількості калійних добрив на м². Після збору врожаю, приблизно у другій декаді вересня, актинідію удобрюють втретє, але тільки калієм і фосфором у кількості по 20 г кожного добрива на м². Гранули добрив рівномірно розподіляють по поверхні ґрунту, закладають на глибину 10-12 см і потім рясно поливають ґрунт навколо ліани.

Вирощування актинідії аргута

Обрізування актинідії.

Гарний догляд за актинідією стимулює сильне зростання пагонів і пробудження бруньок, що часто призводить до загущення крони. Уникнути зайвої густоти, яка знижує врожайність і робить рослину менш зимостійкою, допомагає формуюче обрізування актинідії, однак формуванню підлягають лише ті екземпляри, які досягли три-чотирирічного віку. Здійснюється обрізування протягом літа, після чого решта гілок розподіляється по шпалері в потрібному вам напрямку. Для кращого визрівання деревини має сенс прищипування кінчиків пагонів, що обмежують їхній ріст. По горизонтальній шпалері з пагонів формується двоплічний кордон: два пагони одного рівня в одній площині направляють у протилежні напрямки і закріплюють, інші пагони цього рівня вирізують. Пагони другого порядку, що виростають у наступному році на цих горизонтальних гілках, на яких і формується врожай, підв'язують до вертикальної напрямної, навколо якої вони потім самі завиваються. Омолоджуюче обрізування для заміни старих скелетних гілок проводиться по досягненні актинідією восьми-десятирічного віку – від ліани залишають тільки пень заввишки 30-40 см. Не проводьте обрізування ранньою весною і ранньою осінню – в цей час дуже сильний сокорух у рослинах, актинідія може просто стекти соком, як весняна береза, і загинути.

Актинідія на кущі

Актинідія після збору врожаю.

Плодоносити актинідія починає в три-чотирирічному віці, але справжні врожаї вона дає з семи років і до самої старості – 40 років і більше. При гарному догляді кількість зібраних з однієї актинідії ягід досягає 60 кг, а іноді й більше. Плоди актинідії дозрівають не одночасно, але довго не обсипаються з кущів. Збір зазвичай починається з середини серпня і триває іноді до середини жовтня. Після того, як ви зняли останні ягоди, підгодуйте рослину, щоб їй було чим харчуватися взимку.

Цвітіння актинідії коломікта

Актинідія восени і взимку.

Зніміть зі шпалер і укрийте торфом, ялиновим гіллям або сухим листям молоді посадки, яким тільки 2-3 роки. Шар укриття повинен бути не менше 20 см завтовшки, і під нього бажано покласти отруту для гризунів. Миші не їдять пагонів, але влаштовують у них гнізда. Знімають укриття з молодих рослин у квітні. Санітарне обрізування дорослих ліан проведіть у другій половині вересня, вкоротивши їхні пагони наполовину або хоча б на третину довжини, а також видаливши гілки, що загущують крону. Дорослі актинідії зимують без укриття.

Розмноження актинідії

Як розмножити актинідію.

Розмножується актинідія досить просто, і вам легко вдасться виростити як чоловічі, так і жіночі екземпляри, оскільки стать у цього роду передається у спадок, як і ознаки сорту. Це стосується тільки вегетативного розмноження, оскільки при насіннєвому способі дізнатися, якої статі сіянець, неможливо, та й сортові ознаки за генеративного розмноження дуже часто не передаються. Зате актинідії, що виросли з насіння, значно витриваліші. Плодоношення актинідій, отриманих при вегетативному розмноженні, починається на 3-4 рік, а рослини, що виросли з насіння, дають перші плоди іноді тільки на сьомий рік, тому перед тим, як розмножити актинідію, подумайте, який із способів вам більше підійде.

Лист актинідії коломікта

Розмноження актинідії дуговими відведеннями.

Цей спосіб відрізняється простотою і надійністю. Коли закінчиться весняний сокорух і розгорнеться молоде листя, виберіть довгий, добре розвинений ростовий пагін, нахиліть його верхівкою вниз і пришпильте до ґрунту. Місце кріплення засипте шаром ґрунту в 10-15 см і полийте, а горбик, що утворився, замульчуйте перегноєм або тирсою. Верхівка пагона повинна залишатися над землею. Видаляйте у міру появи бур'яни, регулярно поливайте земляний горбик, а пагін, що з'явився з нього, обприскуйте. Вже восени або в крайньому разі наступного року відведення можна відокремити від материнської рослини і висадити на постійне місце.

Плоди на кущі актинідії аргута

Розмноження актинідії живцями.

Найшвидшим способом розмноження, який дає велику кількість саджанців, є живцювання актинідії, а саме розмноження актинідії зеленими живцями. Проводять живцювання в червні, під час швидкого росту плодів і одеревіння пагонів, які із зелених стають бурими. Намітьте кілька сильних однорічних гілок завдовжки в півметра або метр і зріжте їх у першій половині дня. Кінці пагонів відразу опустіть у посудину з водою, щоб гілки не прив'яли, а самі пагони розділіть на відрізки по 10-15 см таким чином, щоб у кожного живця було по три бруньки і два міжвузля. Під нижньою брунькою зріз має проходити під кутом 45º, верхній прямий зріз повинен проходити на 4-5 см вище верхньої бруньки. Нижнє листя обережно прибирають разом із черешками, а верхні листки вкорочують наполовину. Потім живці висаджують у парник або теплицю на заздалегідь приготовлену і политу грядку, на якій у нейтральний або слабкокислий ґрунт внесено перегній і річковий пісок у пропорції 2:2:1 і комплексне мінеральне добриво без хлору з розрахунку 100 г на м². Живці висаджують під кутом приблизно 60º, дотримуючись відстані між екземплярами 5 см, а між рядами – удвічі більше. При заглибленні середня брунька живця повинна опинитися на рівні поверхні. Після посадки землю навколо живців ущільнюють, знову поливають і накривають грядку марлею в два шари. До вкорінення живці рясно обприскують водою від двох до п'яти разів на день просто через марлю. У похмуру погоду марлю можна знімати вранці і ввечері, а за два тижні її прибирають зовсім. Перед зимою живці вкривають опалим листям, а навесні, до розпускання бруньок, їх викопують і пересаджують на постійне місце.

Актинідія аргута в саду

Розмноження актинідії здеревілими живцями.

Здеревілі живці теж придатні для розмноження, але заготовляють їх не влітку, а пізньої осені, і зберігають до весняної посадки в ящику з піском у вертикальному положенні, зв'язаними в пучки. Температура зберігання повинна бути не вище 1-5 ºC. Можна нарізати живці зі здерев'янілих пагонів і в кінці зими, поки в рослинах не розпочався сокорух. Висаджують живці в парник або теплицю, поливаючи раз на два дні. В іншому догляд за ними такий самий, як і за зеленими живцями.

Можна вкорінювати комбіновані живці: на початку літа відокремте від актинідії зростаючий пагін поточного року з частиною (п'ятою) прилеглої до нього однорічної гілки, посадіть на грядку або в парник у відкритому ґрунті, прикрийте від прямих променів і щодня поливайте. У таких живців добре розвивається коренева система, тому вже наступної весни живець можна висаджувати на постійне місце.

Цвітіння актинідії аргута

Розмноження актинідії насінням.

Насіння добувають із непошкоджених стиглих плодів: ягоди розминають, поміщають у сітчастий мішечок і в ньому промивають під проточною водою, потім насіння, що залишилося в мішечку, витягають, викладають на папір і сушать у затінку. У першій декаді грудня посадковий матеріал замочують на чотири доби таким чином, щоб над насінням було близько двох сантиметрів води, яку щодня міняють на свіжу. Потім насіння актинідії поміщають у капронову панчоху й опускають в ящик із вологим піском. Ящик слід утримувати в приміщенні з температурою повітря 18-20 ºC. Щотижня панчоху з насінням виймають з піску і провітрюють кілька хвилин, потім насіння промивають під проточною водою, не виймаючи з панчохи, злегка відтискають і знову занурюють панчоху у вологий пісок. Важливо, щоб насіння не підсихало. У січні ящик із піском і з посадковим матеріалом у панчосі загортають у тканину і закопують у глибокий сніг на два місяці. Якщо снігу немає, помістіть ящик у холодильник замість одного з овочевих контейнерів. За два місяці насіння дістають із холодильника і поміщають у місце, де підтримується температура не вище 10-12 ºC, щоб насіння після стратифікації у холоді, потрапивши у відносне тепло, не впало в період спокою. Продовжуйте щотижня промивати і провітрювати панчоху з насінням, як робили це до стратифікації, і як тільки виявите, що деякі насінини наклюнулись, висівайте їх усі в контейнери із сумішшю річкового піску й дернової землі та закладайте на глибину в півсантиметра. Сходи слід регулярно обприскувати і захищати від прямих променів сонця, а в середині червня, коли у них утворюються 3-4 справжніх листочки, сіянці пересаджують у парник. Вперше сіянці зацвітуть років за 3-5, і тоді можна буде визначити їхню стать, а потім пересадити на постійне місце.

Кущ актинідії полігама

Шкідники і хвороби актинідії

Захворювання актинідії.

Слід сказати, що актинідії майже не сприйнятливі до хвороб і їх не часто вражають шкідники, а при хорошому догляді та дотриманні правил агротехніки вони стають практично невразливими. Однак іноді все ж актинідії хворіють на борошнисту росу, філостиктоз та інші грибкові хвороби, що викликають плями на листі рослини. Можуть вразити актинідію плодова гниль, зелена і сіра цвіль, і найчастіше ці проблеми виникають в актинідії аргута. Необхідно видаляти уражені частини рослини – плоди, пагони і листя, а з метою профілактики проводити обробку рослин одновідсотковою бордоською рідиною після появи бруньок і за два тижні після першої обробки. Борошнисту росу знищують подвійною обробкою піввідсотковим розчином кальцинованої соди з інтервалом у 10 днів.

Зав'язується плід актинідії

Шкідники актинідії.

Із комах шкоду актинідії наносять жуки-листоїди, котрі виїдають набряклі бруньки на початку вегетаційного періоду. Пізніше личинки цих жуків ушкоджують м'якоть листя, залишаючи від неї лише жилки. Іноді доводиться боротися з гусінню п'ядуна кишмишевогого, що залишає на листі актинідії величезні діри. Шкодять рослині також златоглазки і короїди. Весняна обробка ліани і ґрунту навколо неї бордоською рідиною допоможе позбутися личинок шкідників, що зимують у корі й у ґрунті, а осіння обробка актинідії та ділянки навколо неї тим же препаратом знищить хвороботворних збудників і шкідників, що влаштувалися на зимівлю.

Сорти актинідії

З великої різноманітності видів актинідії в культурі вирощують тільки три з них – актинідію аргута, актинідію коломікта і актинідію пурпурову, а також міжвидові актинідії Джиральді, полігамну і гібридну. І, звичайно, безліч сортів цих видів та підвидів. Ми пропонуємо вашій увазі характеристику основних видів, підвидів і опис сортів актинідії.

Актинідія аргута (Actinidia arguta)

– найпотужніша з усіх культурних видів, зростає в природі на Далекому Сході і досягає у висоту 25-30 метрів. Діаметр стовбура – 15-18 см, листя яйцеподібне, загострене, дрібнозубчасте по краю, до 15 см завдовжки. Це дводомна ліана з білими ароматними квітками до двох сантиметрів у діаметрі, одиночними або зібраними в китицеві суцвіття. Плоди кулясті, темно-зелені, їстівні, з легкою проносною дією. Діаметр ягід 1,5-3 см, вага 5-6 г. Дозрівають плоди наприкінці вересня. Найкращі:

  • Актинідія Самоплідна – зимостійкий сорт пізнього дозрівання – починає плодоносити у другій половині вересня; маса запашного плода – 18 г, форма ягід подовжено-циліндрична, колір яскраво-зелений, смак солодкий. Врожайність із куща 10-12 кг;
  • Приморська – сорт середньої зимостійкості, до хвороб стійкий, рідко уражується шкідниками, самобезплідний, вимагає чоловічих рослин; зелене, гладке, м'яке листя середньої величини, плоди еліптичні вагою від 6,6 до 8,3 г оливкового кольору з тонкою шкіркою і ніжною м'якоттю, яблучним ароматом і чудовим смаком;
  • Актинідія великоплідна – сорт дводомний, посухостійкий і морозостійкий, плоди еліптичні, темно-зелені з рум'янцем, медовим смаком і легкими пахощами, середнього терміну дозрівання, вагою від 10 до 18 г, завдовжки до 20 мм.
Актинідія аргута / Actinidia arguta

Крім описаних, відомі і популярні сорти актинідії гострої Естафета, Міхнеєвська, Ілона, Золота Коса, Віра, Вереснева, Місячна та інші.

Актинідія коломікта (Actinidia kolomikta)

є найбільш стійкою до суворих зим ліаною, що досягає у висоту від 5 до 10 метрів. Діаметр стовбура близько 20 мм, листя завдовжки від 7 до 16 см яйцеподібної форми, гостропильчасте по краю, має рудувате опушення по жилах, черешки червонуваті. Листя у чоловічих екземплярів строкате – у липні верхівка листя стає білою, потім ніжно-рожевою і врешті-решт яскраво-малиновою. Восени забарвлення листя в жовто-рожевих і червоно-фіолетових тонах не менш привабливе. Рослина дводомна. Запашні білі квіти на ліанах жіночої статі одиночні, на чоловічих – зібрані в грона по 3-5 штук. Плоди їстівні, завдовжки 2-2,5 см, зелені, іноді набувають на сонці червонуватого або бронзового відтінку. Дозрівання ягід починається в серпні. Сорти актинідії коломікта:

  • Актинідія Ананасова – швидкоростуча дводомна рослина, що є одним з найбільш врожайних сортів, плодоносить овальними ягодами до 3 см завдовжки зеленого кольору з червоним бочком, що мають приємний ананасовий смак;
  • Актинідія Доктор Шимановський – морозостійкий ряболистий сорт середнього терміну плодоношення, плоди вагою до трьох грамів і завдовжки 2,5 см зеленого кольору з ніжною кисло-солодкою м'якоттю і яблучно-ананасовим ароматом;
  • Ласун – не так давно виведений сорт середнього терміну дозрівання із великими плодами до 32 мм у довжину, вагою від 4 до 5,5 г із кисло-солодким ананасовим смаком.

Цікавість для садівників становлять також сорти актинідії коломікта Мома, Народна, Вафельна, Присадибна, Святкова, Сластьона та інші.

Актинідія полігама (Actinidia polygama)

росте у висоту до 4-5 метрів, обхват стовбура – до 2 см, зовні вона схожа на актинідію коломікта. Листя довгасте, еліптичне, загострене до вершини і пилкувате по краю. Колір – зелений зі сріблястими плямами, восени листя жовтіє. Запашні квіти білого кольору зазвичай одиночні і роздільностатеві, але іноді двостатеві. Плоди їстівні, вагою до 3 г. Сорти:

  • Актинідія Абрикосова – сорт пізнього строку дозрівання з помірною зимостійкістю, але стійкий до хвороб і шкідників. Самобезплідний, тобто вимагає чоловічих рослин. Сплюснуті з двох сторін ягоди до 3,5 см завдовжки і до 6 г вагою з кисло-солодким смаком і ароматом бальзаму;
  • Красуня – зимостійкий, стійкий до хвороб і шкідників сорт із дуже запашними плодами жовтувато-зеленого кольору масою близько 3,5 г, кислуваті на смак;
  • Візерунчаста – форма плодів циліндрична, подовжена, забарвлення помаранчеве з ледь помітними поздовжніми смугами; сорт пізній, смак і аромат інжирово-перцевий.
Актинідія коломікта / Actinidia kolomikta

Актинідію Джиральді (Actinidia giraldii)

деякі вчені вважають різновидом актинідії аргута, однак в актинідії Джиральді більш великі і солодкі плоди. Крім того, у природі цей вид зустрічається настільки рідко, що він занесений до Червоної книги. Таким чином, якщо ви на своїй ділянці виростите цю ліану, то посприяєте збереженню рідкісного на Землі виду. Сорти:

  • Іуліанія – у зелених плодів цього пізнього сорту стисла з боків форма, вага ягоди від 10 до 15 г, смак солодкий, аромат яблучно-ананасовий;
  • Алевтина – та сама сплюснута з боків бочкоподібна форма плодів зеленого кольору, вага ягід від 12 до 20 г, смак солодкий, аромат яблучно-ананасно-суничний;
  • Тубілка – пізній сорт із бочкоподібними укороченими ягодами, сплюсненими з боків, вага плодів від 7 до 10 г, сильний ананасовий аромат.

Актинідія пурпурова (Actinidia purpurea)

– потужна деревоподібна дводомна ліана родом із Китаю. Вона тіньовитривала, рясно цвіте і плодоносить. Великі солодкі плоди пурпурного кольору дозрівають у кінці вересня. Недоліком є лише низька холодостійкість цього виду. Відомий поки тільки сорт Пурпурова Садова, овальні темно-бордові плоди якого масою 5,5 г і довжиною 2,5 см мають солодкий смак і ніжний мармеладний аромат.

Актинідія полігама / Actinidia polygama

Актинідія гібридна

– поява цього підвиду цілком і повністю заслуга київського селекціонера І.М. Шайтана, котрий схрестив актинідію аргута з актинідією пурпуровою, в результаті чого з'явилися нові сорти з високою зимостійкістю і великоплідністю актинідії аргута та ароматом, смаком і букетним типом цвітіння і плодоношення актинідії пурпурової. Пізніше роботу Шайтана продовжила селекціонер Колбасина. Сорти:

  • Київська Великоплідна – сорт пізнього дозрівання з великими овальними ягодами зеленого кольору вагою до 10 г з ніжним солодким смаком;
  • Цукеркова – пізній сорт з овальними зеленими плодами масою до 8 г із солодким смаком і карамельно-фруктовим ароматом;
  • Сувенір – колір плодів зеленувато-червоний, вага – до 8 г, смак солодкий, аромат інжирово-цукерково-фруктовий.

Популярності набувають також такі сорти актинідії гібридної, як Київська Гібридна-10 і Гібридна Колбасиної.

Властивості актинідії

Корисні властивості актинідії.

У зрілому плоді актинідії містяться клітковина, крохмаль, каротин, цукри, пектинові речовини, вітаміни, мінеральні солі, фенолкарбонові і органічні кислоти, азотовмісні сполуки, сапоніни, алкалоїди та інші речовини, необхідні людському організму. За кількістю вітаміну С плоди актинідії перевершують апельсини, лимони і навіть чорну смородину. Крім аскорбінової кислоти ягоди актинідії містять вітаміни Р і А, насіння плодів багаті на жирні олії.

Плоди рослини радять вживати в їжу при анемії, хворобах травлення та легеневих захворюваннях аж до туберкульозу, а також при цинзі, ревматизмі, люмбаго, авітамінозі, коліті, гонореї і навіть карієсі.

Лікувальні властивості мають і інші частини рослини. Наприклад, кора містить дубильні речовини і серцеві глікозиди, завдяки чому має відхаркувальну, заспокійливу, кровоспинну і загальнозміцнюючу дію.

При відрижці, печії та інших розладах травлення актинідія незамінна, вона також сприяє швидшому переварюванню м'яса і має м'яку послаблюючу дію.

Актинідія ківі

Препарат на основі актинідії «Полігамол» має загальнозміцнюючу дію, посилює діурез, підтримує серцеву діяльність. Настоянка актинідії застосовується при стенокардії. Відваром з коренів і настоєм з листя актинідії зовнішньо лікують болі в суглобах, радикуліт і подагру. Сік і шкірка плодів мають ранозагоювальну дію, посилюють апетит.

Застосовують актинідію при лікуванні від паразитів, застудах і кровотечі. Мазь із плодів актинідії використовують для масажів і після переломів кісток.

Протипоказання актинідії.

При вживанні будь-якого продукту або ліків слід дотримуватися обережності. Протипоказань в актинідії немає, але все ж людям, які хворіють на тромбофлебіт, варикозне розширення і мають підвищене згортання крові вживати плоди актинідії небажано, тим більше у великих кількостях. Переїдання взагалі шкідливе, у випадку ж з актинідією воно може привести до кишкових розладів.

Плоди актинідії делікатесної

***

І наостанок кілька рецептів, які можуть вам знадобитися.

Настій з ягід: залийте сухі ягоди водою і варіть їх на маленькому вогні протягом години, поки не утвориться концентрований настій. Вимкніть, дайте охолонути, процідіть. Пийте після їжі невеликими порціями для профілактики ракових хвороб.

Мазь із плодів відновлюючої дії: розітріть свіжі плоди, змішайте їх із жирною основою (зі смальцем, наприклад) і товченими насінням гірчиці. Застосовувати для масажу і після переломів.

Відвар з кори актинідії: 20 г стовченої кори залити склянкою окропу і помістити на водяну лазню на півгодини для настоювання, потім остудити і процідити. Вживати тричі на день по дві-три столові ложки при порушенні обміну речовин в організмі.

Настій з листя і квіток актинідії: подрібніть квітки і листя в кількості 20 г, залийте склянкою окропу і дайте настоятися протягом 15 хвилин на водяній лазні, потім остудіть і процідіть. Приймайте по третині склянки тричі на день при ревматизмі і стенокардії.

Оцініть, будь ласка, наш сайт. Ми так старалися ;)
Оцініть, будь ласка, статтю
Поділіться посиланням у соцмережі
Стреліція в домашніх умовах

Стреліція в домашніх умовах

Рослина стреліція (лат. Strelitzia), або стрелітція – типовий рід родини Стрелітцієві, що складається лише з чотирьох видів, ареал яких розташований у...

Читати далі...
Очиток – посадка і догляд у відкритому ґрунті, вирощування з насіння

Очиток – посадка і догляд у відкрит…

Очиток, або седум (лат. Sedum) – рід сукулентів родини Товстолисті. У народі цю рослину називають також доля, скочки або пупець. У природі очиток рост...

Читати далі...
Антуріум (Anthurium) – догляд, фото, види

Антуріум (Anthurium) – догляд, фото…

Антуріум – опис Антуріум (лат. Anthurium) – рід переважно епіфітних рослин із родини Ароїдні. Зустрічаються також трав'янисті рослини, ліани і напіве...

Читати далі...