Аронія чорноплідна: вирощування в саду, сорти
- Прослухати статтю
- Посадка й догляд за аронією
- Чорноплідна горобина (аронія) – опис
- Посадка горобини чорноплідної
- Вирощування чорноплідної горобини
- Обрізування чорноплідної горобини
- Розмноження аронії чорноплідної
- Хвороби чорноплідної горобини
- Шкідники аронії чорноплідної
- Види і сорти аронії
- Властивості чорноплідної горобини – шкода і користь
Чорноплідна аронія, або чорноплідна горобина (лат. Aronia melanocarpa) – плодовий чагарник або дерево, що належить до виду Аронія родини Розові. Назва рослини в перекладі з грецької означає допомога, користь. Походить горобина аронія зі східної частини Північної Америки, де росте по берегах озер і річок. Усього в Північній Америці можна зустріти до 20 видів чорноплідної горобини. У Європі аронію вирощували як декоративну рослину, але в XIX столітті Мічурін виявив, що вона невибаглива й придатна для селекції, і в результаті ягода аронія зростає сьогодні буквально повсюдно.
Незважаючи на те, що аронія інакше називається чорноплідною горобиною, з рослиною горобина звичайна в неї дуже мало спільного – об'єднує їх тільки належність до родини Розові.
Прослухати статтю
Посадка й догляд за аронією
- Посадка: із кінця вересня по початок жовтня або з середини до кінця квітня.
- Цвітіння: із другої половини травня або з початку червня.
- Освітлення: яскраве сонячне світло.
- Ґрунт: вологий, суглинний, нейтральної реакції. Кислі, засолені та сухі піщані ґрунти аронії не підходять.
- Полив: найважливіше достатнє зволоження на початку вегетації й у період утворення плодів. Витрата води при поливі – 2-3 відра на кожен кущ.
- Підживлення: при вирощуванні на багатих ґрунтах достатньо навесні перекопати ґрунт у пристовбурному колі з 50 г аміачної селітри й замульчувати прикореневу ділянку органікою – компостом або перегноєм. На бідних ґрунтах після весняного підживлення на початку літа під кожен кущ виливають по відру розчину коров'яку (1:5) або пташиного посліду (1:10), а восени вносять по 100 г суперфосфату й по півлітра золи.
- Обрізування: навесні.
- Розмноження: відсадками, зеленими та здеревілими живцями, поділом куща, щепленням і кореневими пагонами. Іноді аронію розмножують насінням.
- Шкідники: бурі плодові та червоні яблуневі кліщі, зелена яблунева попелиця, білани, горобина молі, вишневі слизові трачі.
- Хвороби: периферична гниль деревини, моніліоз (плодова гниль), смілка, септоріозна плямистість.
Чорноплідна горобина (аронія) – опис
Рослина аронія є зимостійким листопадним чагарником, що сильно гілкується, заввишки близько 3 м із розташованою близько до поверхні кореневою системою. У молодому віці крона у рослини компактна, але з плином років може досягти в діаметрі 2 м. Молоді пагони мають червоно-бурий відтінок, проте поступово стають темно-сірими. Листя чорноплідної горобини просте, цільне, еліптичне, завдовжки від 4 до 8 см, завширшки від 3 до 5 см, чергове, з городчасто-зубчастими краями. Листок аронії з верхнього боку пластини шкірястий, блискучий, темно-зеленого кольору, а нижня його сторона білувата через опушення. У другій половині вересня листя горобини починає набувати пурпурово-червоних тонів. Білі або рожеві запашні квіти аронії з пурпуровими пильовиками, зібрані в щільні щиткоподібні суцвіття, розкриваються у другій половині травня або на початку червня. Блискучі кулясті плоди горобини чорноплідної чорного або пурпурово-чорного кольору з сизим нальотом дозрівають у серпні або вересні. Вага плоду дикорослої аронії не перевищує 1,5 г, плоди аронії культурних сортів більші. Дозрівають ягоди чорноплідної горобини в серпні або вересні.
Вирощують аронію як плодову, лікарську й декоративну рослину. Вона є родичкою таких садових культур, як яблуня, груша, слива, черемха, алича, айва, абрикос, персик, нектарин, мигдаль, шипшина, глід, вишня і черешня, з якими її об'єднує належність до однієї родини. Ми розповімо вам, як здійснюються посадка і догляд за чорноплідною горобиною в саду, якими способами її розмножують, які сорти аронії можна вирощувати в південній місцевості, а які більше підходять для середньої смуги, в чому користь аронії чорноплідної і в чому може бути шкода чорноплідної горобини.
Посадка горобини чорноплідної
Коли садити аронію
Як майже всі плодово-ягідні рослини, аронію краще садити восени – у кінці вересня або на початку листопада, хоча вона добре приживається й після весняної посадки, яку можна здійснювати до кінця квітня. Ця культура невимоглива до складу ґрунту – добре росте навіть на кислих або сухих піщаних ґрунтах. Не підходять їй тільки засолені ґрунти. Якщо ж говорити про переваги, то найкраще вона цвіте й плодоносить на добре освітлених ділянках із нейтральним, вологим суглинистим ґрунтом. Оскільки коренева система чорноплідної горобини розташовується на глибині всього 50-60 см від поверхні ділянки, близьке залягання ґрунтових вод їй не зашкодить. Найчастіше аронію висаджують у ролі живої огорожі.
Посадка аронії навесні
Як вибрати здорові саджанці чорноплідної горобини? Купуючи саджанці аронії, передусім зверніть увагу на стан їхніх коренів – вони мають бути потужними, здоровими та мати 2-3 розгалуження завдовжки щонайменше 25-30 см. Якщо коріння виглядає сухим і обвітреним, воно може не прижитися або саджанець довго хворітиме. Коріння такого саджанця потрібно перед посадкою 2-3 дні змочувати водою, щоб воно наситилося вологою й відновило пружність. Якщо внутрішня сторона кори саджанця зелена, то саджанець живий, але якщо коричнева, не купуйте його – найімовірніше, він не приживеться.
Перед посадкою обріжте на саджанці хворі, надломлені й сухі корінці та пагони, після чого опустіть кореневу систему в глиняну бовтанку.
Посадка аронії чорноплідної здійснюється в похмурий день або під вечір. Якщо ви висаджуєте аронію як окрему рослину, розташовуйте її від інших чагарників і дерев на відстані не менше 3 м – так горобина отримуватиме рівномірне освітлення, і вам буде зручно доглядати за кущем. Глибина й діаметр посадкової ями мають бути близько 50 см. Неродючий шар вийнятої при викопуванні ями ґрунту змішують із відром перегною, 300 г деревної золи, 150 г суперфосфату й заповнюють яму цією сумішшю на третину глибини, після чого яму до половини обсягу заповнюють ґрунтом із верхнього, родючого шару і виливають у неї відро води. Коли вода вбереться, саджанець з обробленим глиняною бовтанкою корінням поміщають у центр ями таким чином, щоб коренева шийка опинилася під землею на 1,5-2 см. Обережно розправте коріння саджанця, засипте яму родючим ґрунтом, злегка утрамбуйте поверхню та знову полийте саджанець такою ж кількістю води, а коли вона вбереться, замульчуйте пристовбурні кола шаром соломи, торфу чи перегною завтовшки 5-10 см. Після посадки укоротіть пагони саджанця до 15-20 см, залишивши на них по чотири-п'ять бруньок.
Посадка аронії восени
Виконання осінньої посадки аронії нічим не відрізняється від весняної процедури. Чому ж досвідчені садівники воліють висаджувати чорноплідну горобину саме восени? Тому що за зиму ґрунт навколо саджанців осідає й ущільнюється, і аронія навесні швидко йде в ріст.
Вирощування чорноплідної горобини
Чорноплідна горобина навесні
Посадка і догляд за аронією не передбачають ніяких тонкощів, про які слід було би писати. Весняні роботи з чагарником починаються в кінці березня або на початку квітня: у цей час проводять санітарне і формуюче обрізування й обробляють штамби вапном. У квітні проводять обприскування аронії від шкідників і збудників хвороб, що успішно перезимували в тріщинах кори або в ґрунті під кущами. У травні, коли із землі почнуть з'являтися бур'яни, проявіть пильність і не дайте їм увійти в силу – видаляйте відразу.
Навесні аронію підживлюють азотними добривами.
Догляд за аронією влітку
Догляд за чорноплідною горобиною в літню пору, коли масово з'являються комахи-шкідники, вимагає уваги: дуже важливо стежити за здоров'ям саду, регулярно оглядаючи рослини, щоб не пропустити початку захворювання або появи шкідливих комах. При перших симптомах ураження шкідниками або хворобою проведіть обробку аронії народними засобами або хімічними препаратами.
Незважаючи на те, що аронія посухостійка, в сухе, спекотне літо вона потребує поливань, після яких зручно розпушувати і прополювати ділянку.
Як доглядати за аронією восени
Плоди аронії чорноплідної дозрівають уже до кінця серпня, але збирати їх потрібно тільки після перших заморозків. Восени здійснюється посадка аронії і догляд за її саджанцями, які потрібно підготувати до зими. Із настанням періоду спокою аронію чорноплідну піддають санітарному обрізуванню та обробці від шкідників і хвороботворних мікроорганізмів, що влаштувалися на зиму в корі дерева й ґрунті під кущами. Молоді кущі високо підгортають, а пристовбурні кола вкривають сухим листям або ялиновим гіллям. Дорослі рослини зимують без укриття.
Обробка чорноплідної горобини
Вирощування чорноплідної горобини і догляд за нею передбачають проведення профілактичних обробок від шкідників і хвороб. Проводять їх напровесні, до розпускання бруньок: чагарник обприскують одновідсотковою бордоською рідиною. Восени, після падолисту, здійснюють осінню профілактичну обробку аронії, використовуючи той самий препарат або подібні. Можна замість бордоської суміші проводити обробку семивідсотковим розчином сечовини – таким чином ви і профілактичних заходів вживете, і підживите чагарник азотним добривом.
Полив чорноплідної горобини
Для чорноплідної горобини дуже важливі поливання на початку вегетації, особливо в спеку за умов відсутності дощів. Наступний важливий із цього погляду період для аронії – початок утворення плодів. Розрахунок води – 2-3 відра під кожен кущ залежно від віку рослини. Полив здійснюють у борозни, зроблені навколо кущів на відстані 30-40 см від проекції крони.
Після зволоження ґрунту його зручно розпушувати у пристовбурних колах і видаляти бур'ян. Уперше ґрунт навколо кущів розпушують напровесні, потім протягом літа проводять ще 4-5 розпушувань на глибину 6-8 см. Дуже важливо розпушити ґрунт навколо кущів аронії після збору врожаю, а потім замульчувати ділянку торфом, гноєм або компостом.
Підживлення аронії чорноплідної
Аби отримати гарний урожай, аронію слід регулярно підживлювати. На багатих, родючих ґрунтах досить внести навесні під кожен кущ по 50 г аміачної селітри й замульчувати пристовбурні кола органічним добривом – гноєм, компостом або перегноєм. Якщо ж ґрунт бідний, то після весняного підживлення на початку літа під кожен кущ потрібно вилити по відру коров'яку, розведеного водою в пропорції 1:5, або відро розчину пташиного посліду з розрахунку 1 частина добрива на 10 частин води. Восени, після збору врожаю, під кожен кущ чорноплідної горобини потрібно внести по півлітра деревної золи й по 100 г суперфосфату.
Обрізування чорноплідної горобини
Коли обрізати аронію чорноплідну
Якщо аронію не обрізати, то вона розростеться вшир і витягнеться вгору, плодоношення переміститься на периферію, освітлювану сонцем, а в середині куща поступово утворяться безплідні хащі. Щоб цього не сталося, потрібно регулювати кількість гілок і висоту куща. Усі процеси обрізування аронії потрібно проводити навесні.
Обрізування аронії навесні
Саджанці аронії, як ми вже писали, першої ж весни обрізають на висоті 15-20 см. Через рік із парості, що з'явилася, залиште кілька сильних гілок і вирівняйте всі пагони за висотою, а решту обріжте біля основи. Ще через рік додайте до куща кілька гілок із парості та проведіть вирівнювальне обрізування. Додавайте щорічно кілька гілок із парості доти, доки їх не стане близько десяти, і тоді можна вважати, що кущ чорноплідної горобини сформований.
Після цього потрібно стежити за тим, щоби пагони не росли занадто густо – світло має проникати в саму гущу куща, інакше там не будуть закладатися квіткові бруньки, а відтак не зав'яжуться плоди. Для цього проводиться проріджувальне обрізування аронії, що поєднує мету з санітарним: з рослини видаляються конкуруючі, малоцінні, що ростуть усередину крони, а також хворі, поламані та сухі пагони.
У аронії чорноплідної врожайними вважаються гілки молодші 8 років, і тільки-но якась гілка досягає такого віку, її потрібно вирізати, а замість неї залишити розвинений пагін із прикореневої парості. Намагайтеся проводити 2-3 заміни щорічно, не збільшуючи при цьому діаметр основи куща. Зрізати або спилювати старі гілки потрібно якомога ближче до землі, щоб у пеньках не оселилися шкідники або збудники захворювань.
Коли весь кущ здасться вам старим і втомленим, проведіть радикальне змолоджуюче обрізування – спиляйте всі гілки, не зважаючи на їхній вік, а коли на місці старого куща з'явиться молода парость, починайте формувати з неї новий кущ. Як це робити, ви вже знаєте.
Обрізування аронії восени
За гострої потреби можна провести санітарне обрізування аронії восени, якщо виявиться, що після збору врожаю з'явилися зламані гілки, або ви виявите уражені шкідниками пагони. У такому стані, звичайно, кущ на зиму залишати не можна. Загущуючі пагони можна видаляти й улітку, щоб рослина не витрачала сили на живлення непотрібних гілок. Але змолоджуюче і формуюче обрізування проводять тільки навесні. Не забувайте зрізи товстих гілок обробляти садовим варом.
Розмноження аронії чорноплідної
Як розмножувати аронію чорноплідну
Розмноження чорноплідної горобини відбувається генеративним (насінням) і вегетативним способами: відсадками, живцями – зеленими і здеревілими, поділом куща, кореневими пагонами й щепленням. Найчастіше використовують насіннєвий спосіб розмноження чорноплідної горобини та зелене живцювання.
Розмноження аронії живцями
Для розмноження аронії дерев'янистими живцями потрібні однорічні, добре визрілі пагони з дво-чотирирічних гілок. Їх зрізують восени, у другій половині вересня, щоб вони встигли до морозів укоренитися й добре перезимували. Живці мають бути з 5-6 вічками, завдовжки 15-20 см. Не використовуйте для розмноження верхню, невизрілу частину пагона. Верхній зріз на живці роблять косим на бруньку, а нижній – прямим, під самим вічком. Живці висаджують під кутом 45º на відстані 10-12 см один від одного, залишаючи над поверхнею тільки дві бруньки, нижня з яких має бути на рівні поверхні. Ґрунт навколо живців обтискають, поливають і мульчують торфом.
Розмноження чорноплідної аронії зеленими живцями можливе тільки за наявності холодного парника, який зовсім не складно спорудити. У парнику на перекопаний чистий ґрунт укладають шар промитої ріні завтовшки 7-10 см.
Нарізають живці зі здорових кущів – зрізати можна верхівки будь-яких відгалужень куща. Довжина живця – 10-15 см. Нижнє листя з живців видаляють, а 2-3 верхні листки вкорочують, залишаючи від кожного тільки одну третину. Над кожною брунькою роблять поздовжній надріз, у нижній частині живця таких надрізів на корі роблять декілька. Потім живці на 6-12 годин занурюють нижніми кінцями в розчин стимулятора коренеутворення, після чого промивають чистою водою й висаджують у парник – похило, на відстані 3-4 см один від одного. Після ущільнення ґрунту навколо живців їх поливають через дрібне сито і накривають прозорою банею. Між банею і живцями має бути простір не менше 20 см. Укорінюються живці при температурі близько 20 °С, а якщо вона підніметься до 25 °С, слід влаштовувати живцям провітрювання. За регулярного зволоження ґрунту та підтримки потрібної температури й вологості повітря живці укореняться протягом 3-4 тижнів, після чого можна починати гартівні процедури, а за тиждень-півтора їх висаджують у відкритий ґрунт на дорощування. Приживлюваність зелених живців – 70-100 %. Тільки-но живці приймуться у відкритому ґрунті, підживіть їх розчином 30 г аміачної селітри в відрі води або слабким розчином гною. Догляд за живцями на грядці полягає в регулярних поливаннях, розпушуванні ґрунту й видаленні бур'янів. Посадка саджанців аронії на постійне місце проводиться через рік, наступної осені.
Насіннєве розмноження аронії
Щоб отримати насіння аронії, потрібно стиглі плоди протерти через сито, після чого опустити насіння в воду, щоб спливла мезга, промити і, змішавши насіння з прожареним річковим піском у пропорції 1:3, у вологому стані покласти на 90 днів у овочевий ящик холодильника для стратифікації. Не забувайте весь час стежити за тим, щоб пісок залишався вологим. Якщо насіння почне накльовуватися раніше, ніж його можна сіяти у відкритий ґрунт, температуру утримання потрібно знизити до 0 °С. Коли земля в саду буде готова для посіву насіння, зробіть у ній борозенки завглибшки 6-8 см, посійте в них насіння, що наклюнулося, загорніть і замульчуйте грядку тирсою або перегноєм. При утворенні у сходів двох справжніх листків їх проріджують, залишаючи між сіянцями відстань 3 см. Наступне проріджування на крок у 6 см роблять на стадії розвитку у сходів 4-5 листків. Востаннє потрібно прорідити сіянці на відстань 10 см наступної весни. Весь цей час грядку поливають, ґрунт на ній розпушують, видаляють бур'яни й один раз навесні удобрюють гноївкою. Сіянці будуть готові до пересадки на постійне місце до осені другого року.
Розмноження аронії кореневими пагонами
Щорічно навколо куща чорноплідної горобини виростає коренева парость. Кількість пагонів залежить від сорту аронії, наявності в ґрунті поживних речовин і вологи. За рік пагони формують кореневу систему, і їх можна відсікти від материнської рослини лопатою та пересадити на нове місце. Перед пересадкою такий пагін укорочують до 2-3 бруньок.
Розмноження чорноплідної горобини відсадками
Можна розмножувати аронію дугастими або горизонтальними відсадками. Для цього навесні ґрунт під кущем перекопують, вибирають у ролі відсадка добре розвинені однорічні або дворічні пагони з сильними приростами, викопують під ними борозни, укладають у них пагони, закріплюють у борознах, а верхівки, що залишилися на поверхні, злегка прищипують. Доглядають за відсадками аронії, як за будь-якими іншими: поливають, обережно розпушують навколо них ґрунт, видаляють бур'яни. Коли пагони, що розвинулися з бруньок відсадків, досягнуть висоти 10-12 см, їх до половини присипають вологим ґрунтом або перегноєм, через 2-3 тижні, коли пагони ще раз відростуть на таку саму висоту, процедуру повторюють. Восени, а ще краще наступної весни, відсадки відділяють від куща й пересаджують на постійне місце.
Розмноження горобини чорноплідної поділом куща
Цей спосіб виправданий у тому разі, якщо вам доводиться пересаджувати кущ аронії на інше місце. Навесні, до початку сокоруху, кущ горобини викопують, видаляють із нього всі старі гілки, очищають кореневу систему від ґрунту й ділять секатором або сокирою на необхідну кількість частин, кожна з яких мусить мати розвинене молоде коріння і 2-3 здорові, міцні пагони. Зрізи на коренях посипають товченим деревним вугіллям, після чого діленки розсаджують по призначених місцях.
Розмноження аронії щепленням
У ролі підщепи найкраще використовувати саджанець горобини звичайної. Підщепу протирають від пилу й обрізають на висоті 12 см від рівня поверхні, після чого роблять у зрізі глибокий розщіп через центр. Прищепний живець обрізають із двох боків таким чином, щоб утворився клин, який має повністю увійти в розщіп підщепи. Після того, як прищепа увійде в розщіп, обробіть садовим варом зрізи прищепи та підщепи й оберніть місце щеплення окулірувальною плівкою. Одягніть на саджанець міцний поліетиленовий пакет і щільно зафіксуйте його нижче місця щеплення – таким чином ви створите необхідний для зрощення прищепи й підщепи парниковий ефект. Зняти пакет можна буде через місяць.
Щеплення найкраще робити навесні, коли почнеться сокорух.
Хвороби чорноплідної горобини
Серед хвороб, що вражають аронію, садівникам найчастіше доводиться мати справу з такими:
Периферійна гниль деревини викликається грибами опеньками. Боротьбу із захворюванням ведуть одновідсотковою бордоською рідиною або іншим фунгіцидом. Сильно уражені кущі підлягають знищенню, для чого їх викопують із корінням і спалюють.
Плодова гниль, або моніліоз, від якого ягоди стають м'якими, бліднуть і муміфікуються, а на їхній поверхні з'являються світло-бурі спороносні подушечки. Уражені ягоди, якщо їх не видаляти з куща, можуть провисіти на гілках усю зиму й навесні заразити моніліозом молоді квітки та зав'язі аронії. Щойно ви виявили хворобу, обробіть кущ оксихлоридом міді або тією ж таки бордоською сумішшю.
Септоріозна плямистість виявляється на листках аронії в середині літа світло-бурими овальними плямами з темнішою облямівкою. Із розвитком хвороби тканина всередині плям висихає, розтріскується і випадає. З метою профілактики, крім весняної та осінньої обробки аронії бордоською рідиною, необхідно збирати й спалювати опале листя. При виявленні захворювання проводять обробку куща і ґрунту під ним Абіга-піком або оксихлоридом міді.
Гребінник – грибкове захворювання, що виникає на ослабленій кореневою гниллю рослині. Виглядає грибок як тонкі шкірясті бурувато-сірі або білясті пластинки. Уражені грибком гілки необхідно вирізати й спалити. В ролі профілактичного заходу проводиться обробка куща навесні й восени бордоською сумішшю, Абіга-піком або оксихлоридом міді.
Окрім описаних хвороб, вражають аронію такі захворювання, як бактеріальний некроз, або рак кори, бура плямистість, вертицильоз, іржа та вірусна кільцева плямистість.
Шкідники аронії чорноплідної
До шкідників, що вражають кущі чорноплідної горобини, належать:
Плодовий бурий і червоний яблуневий кліщі – маленькі комахи, здатні завдати серйозної шкоди не тільки аронії, а й таким плодовим культурам, як груша, слива, вишня і яблуня. Їхні личинки, що з'являються після цвітіння аронії в великій кількості, харчуються соком листя, роблячи в ньому проколи. За три тижні личинки перетворюються на дорослих особин, готових знову відкласти на рослині личинки – за один сезон розвивається кілька поколінь кліщів. Дати раду навалі кліщів вам допоможуть препарати Карбофос, колоїдна сірка, Тедіон, Цідіал, Кліщовит і подібні до них, які потрібно чергувати, оскільки організм кліща здатний виробляти проти них імунітет.
Зелена яблунева попелиця (тля) – дрібна сисна комаха, від якої найчастіше потерпають молоді саджанці. Окрім того, що вона харчується соком рослини, послаблюючи його, тля, як і кліщі, є переносником невиліковних вірусних захворювань. Профілактичним заходом проти попелиці є обробка аронії до розпускання бруньок бордоською рідиною, Нітрафеном, Карбофосом, а при виявленні комах на рослині потрібно обприскати чорноплідну горобину препаратами Децис, Метафос, Біотлін, Амбуш, Ціанокс чи чимось подібним.
Білан – гусінь цього метелика виїдає бруньки під час їх розпускання, а потім пошкоджує квітки й листя аронії, залишаючи від них лише прожилки. Щоб убезпечити чорноплідну горобину від навали цих шкідників – а білан за один раз здатен відкласти до 500 яєць – напровесні, до розкриття бруньок, горобину обробляють бордоською сумішшю, Олеокупрітом або Нітрафеном. Перед цвітінням аронію обприскують Золоном, Карбофосом або Хлорофосом.
Горобинна міль – гусінь цієї комахи проїдає плоди горобини, через що вони вкриваються темними плямами й гірчать. Уражає цей шкідник не тільки аронію, а й горобину звичайну, а в деякі роки навіть плоди яблуні. Способи боротьби з горобинною міллю ті ж, що і з біланом.
Вишневий слизистий трач – чорна комаха з блискучим черевцем і прозорими крилами. Він з'являється на аронії на початку липня і до початку осені встигає сильно пошкодити листя рослини. Самиця трача живе не довше тижня, але встигає за цей час відкласти до 75 яєць під нижню шкірку листя. Личинки поїдають листя, залишаючи від нього тільки сіточку прожилків. Знищують трача обробкою аронії 20-30 г хлорофосу, розчиненими в відрі води. Упоратися з трачем може обприскування горобини розчином кальцинованої соди або вапна.
Види і сорти аронії
Сортів аронії багато. Є серед них чудові вітчизняні та зарубіжні сорти горобини чорноплідної, що добре зарекомендували себе в нашій культурі, багато з яких, окрім прекрасного плодоношення, вирізняється також високими декоративними якостями. До найкращих із них належать:
- Неро – морозостійкий і тіньовитривалий сорт німецької селекції з блискучим темно-зеленим листям, яке восени стає жовто-червоним. Зібрані в грона ягоди цього сорту дуже великі, іноді вдвічі більші, ніж у інших ароній. Вони вирізняються також високим умістом вітамінів, мінералів і антиоксидантів;
- Вікінг – високоврожайний і морозостійкий сорт аронії фінської селекції з блискучими зеленими листками й такими ж блискучими плодами, більшими, ніж ягоди чорної смородини;
- Чорноока – невибагливий і дуже стійкий до хвороб і шкідників морозостійкий сорт, який є до того ж чудовим медоносом. Його ягоди, що досягають у діаметрі 1 см, вирізняються зниженою порівняно з іншими сортами терпкістю;
- Хугін – зимостійкий і високодекоративний сорт шведської селекції, обрізати який потрібно вкрай обережно. Кущ Хугіна досягає у висоту 2 м, його листя навесні й влітку темно-зелене і блискуче, восени воно набуває яскраво-червоного забарвлення. Ягоди великі, чорні й блискучі.
Окрім описаних, популярні фінські сорти аронії Хакке, Белдер і Кархумякі, данський сорт Арон, Егерт, польські Дабровіце, Галіцьянка, Кутно, Нова весь, білоруські сорти Надзея та Веніса та російські сорти аронії Сибірська і Мічуріна.
Властивості чорноплідної горобини – шкода і користь
Лікувальні властивості чорноплідної горобини
У чому користь чорноплідної горобини для організму людини? Аронія є справжньою скарбницею корисних речовин. До її складу входять бета-каротин, вітаміни С, К, С, Е, В1, В2, В6, макро- і мікроелементи марганець, бор, фтор, залізо, йод, молібден і мідь, цукри, пектини та дубильні речовини. Вітаміну С в плодах аронії міститься в двадцять разів більше, ніж в апельсинах, і вдвічі більше, ніж у чорній смородині. Збалансоване поєднання в ягодах аронії біологічних речовин посилює їхні цілющі властивості.
Свіжі ягоди аронії і сік із них використовують не тільки для лікування, а й для профілактики атеросклерозу й гіпертонії, оскільки вони мають судинорозширювальні, спазмолітичні, кровоспинні, кровотворні та капілярозміцнюючі властивості. Їх призначають також хворим на деякі судинні захворювання, які супроводжуються ламкістю тканин – капіляротоксикози, скарлатину, кір, екзему, алергічний васкуліт, оскільки лікувальні властивості аронії сприяють зміцненню стінок кровоносних судин, відновлюючи їхню еластичність.
Ягоди чорноплідної горобини підвищують імунітет, позитивно діють на роботу ендокринної системи, знижують рівень холестерину в крові, нормалізують кров'яний тиск.
Аронію рекомендують вживати в їжу при цукровому діабеті, захворюваннях щитовидної залози, як сечогінний засіб її призначають при алергії, хворобах нирок і висипному тифі. Вона сприяє поліпшенню травлення, підвищує апетит і кислотність шлункового соку, сприяє утворенню та відтоку жовчі, активізує роботу печінки.
Пектини, що входять до складу ягід аронії, виводять з організму радіоактивні речовини, важкі метали й патогенні мікроорганізми, нормалізують роботу кишківника, знімають спазми.
Вживання ягід аронії знижує емоційну неврівноваженість, регулюючи процеси збудження і гальмування.
Свіжим соком чорноплідної горобини обробляють опіки.
Пропонуємо вашій увазі кілька рецептів із чорноплідної горобини:
- настоянка аронії з гвоздикою: 1 кг ягід акуратно розімніть у банці дерев'яним товкачем, додайте півкілограма цукру, три бруньки гвоздики, перемішайте, накрийте марлею і залиште при кімнатній температурі на два дні, після чого влийте в банку 1 л горілки, накрийте її капроновою кришкою і поставте на два місяці в темне місце, потім процідіть і розлийте по пляшках. Зберігають готову наливку в прохолодному місці;
- загальнозміцнювальний напій: 20 г сухих ягід аронії залийте склянкою окропу і прогрійте 5-10 хвилин на водяній лазеньці, після чого дайте відвару охолонути й процідіть, не забувши віджати ягоди. Приймайте по 100 г 3-4 рази на день;
- вітамінний чай: 2 столові ложки сухих ягід чорноплідної горобини залийте двома склянками окропу, прогрійте при слабкому кипінні 10 хвилин, зніміть із вогню та дайте кілька годин настоятися. Вживають такий чай тричі на день із медом або цукром.
Чорноплідна горобина – протипокази
Оскільки аронія містить велику кількість вітаміну С, зловживання нею у хворих на гіпертонію і стенокардією може підвищити згортання крові і призвести до утворення тромбів. Саме тому вона протипоказана при тромбофлебіті.
Людям із діагнозом гіперацидний гастрит (гастрит із підвищеною кислотністю), виразкова хвороба дванадцятипалої кишки або шлунка теж слід утриматися від вживання ягід і соку чорноплідної горобини.
Безконтрольне й непомірне вживання цього продукту може завдати неприємностей навіть здоровим людям. Якщо у вас виникли сумніви, чи можна вам їсти ягоди аронії, порадьтеся з лікарем.
Варіанти заготівлі можуть змінюватись в залежності від типу чорноплідної горобини, яку ви використовуєте.
Рецепт є такий ось особисто у мене.
І так дивіться.
4 склянки чорноплідної горобини
2 склянки води
1 склянка цукру
2 ст. соку лимона
1 ч. л. кориці
Приготування:
У каструлі налийте воду та додайте цукор. Доведіть до кипіння і додайте чорноплідну горобину. Варіть близько 10 хвилин.
Додайте сік лимона та корицю і варіть ще 5 хвилин.
Заготівлю перелийте в банки та запакуйте у пластиковий пакет. Зберігайте все у холодильнику.
Я вам скажу що цей рецепт ми робимо вже роками, раджу вам спробувати.