Рослина спориш, або гірчак звичайний (лат. Polygonum aviculare) – трав'янистий однорічник, який є поліморфним видом роду Гірчак родини Гречкові. У народі його також називають гусячий шпориш, мурижок і пташина гречка. Назва «спориш» походить від слова «споро», що означає «швидко»: горець пташиний має властивість швидко (споро) відновлюватися після пошкодження пагонів. Спориш є кормом для птахів, а у деяких гірських народів із нього готують салати, супи й начинку для пирогів.
Садові рослини стр. 9
Спрекелія, або Шпрекелія (лат. Sprekelia) – нечисленний рід родини амарилісові. Назву свою отримав на честь мера міста Гамбурга Спрекельсена, який в 1764 році подарував цибулину дивовижної квітки Карлу Ліннею. Родом спрекелія з Мексики і Гватемали, де індіанці племені ацтеків використовували її для прикрашення своїх святкувань та урочистостей. Тому її часто називають «ацтекською лілією». У Європі, куди вона була завезена іспанськими моряками в 1593 році, її знають ще як «лілію тамплієрів».
Статиця (лат. Limonium), або кермек – рід родини Плюмбагових, який раніше відносили до родини Кермекових. За різними джерелами в роду налічується від 166 до 350 видів, які ростуть по всій Євразії і на інших континентах, іноді утворюючи зарості до півметра заввишки навіть у піщаних дюнах. Наукова назва рослини означає «стійкий, непохитний».
Стевія (лат. Stevia) – рід багаторічних рослин родини Складноцвіті, або Айстрові, в який входить більше двохсот п'ятдесяти видів трав'янистих рослин і чагарників, поширених у природі Центральної та Південної Америки. Уперше стевію досліджував в XVI столітті в університеті Валенсії ботанік і лікар Х.Х. Стевена, на честь якого рід і отримав назву.
Стокротки – улюблені багатьма садівниками багаторічники, що цінуються за рясне цвітіння. У матеріалі детально розглядаються особливості вирощування цих невибагливих рослин: від посіву і посадки до догляду та захисту від хвороб. Підкреслюється, що, незважаючи на можливі труднощі, маргаритки радують своїм цвітінням за мінімуму зусиль з догляду.
Сугайник (лат. Doronicum) – рід квіткових рослин родини Айстрові, або Складноцвіті, поширених у районах із помірним кліматом і в горах Євразії на висоті до 3500 над рівнем моря. Один вид сугайника можна зустріти в Північній Африці. Джерела називають різну кількість видів сугайника: від 40 до 70. Наукова назва роду походить від арабського імені невідомої отруйної рослини. У культурі квітка сугайник з'явилася в XVI столітті та швидко завоювала популярність серед квітникарів своєю привабливістю і невибагливістю.
Таволга належить до роду квітучих рослин родини Розові, представники якого ростуть у вологому затінку регіонів із помірним кліматом, а також у горах Північної півкулі. Рід таволг нечисленний, але ці рослини поступово набувають популярності в садовій культурі, тому ми вирішили поділитися з вами інформацією про таволгу, яку зуміли виявити в інтернеті.
Тамарикс (лат. Tamarix), або тамариск – типовий рід невеликих дерев і чагарників родини Тамариксових, що налічує понад 75 видів. Наукова назва рослини походить від топоніма річки Тама-риз у Піренеях – тепер вона називається Тімбра. Представники роду зустрічаються в напівпустелях і пустелях, на солончаках і солонцях, а також у барханних пісках Африки, Азії та півдня Європи. Наприклад, у тугайових лісах Центральної Азії росте 15 видів тамариксів, на Кавказі рослини піднімаються на висоту 600 м, а в горах Середньої Азії – до 2000 м над рівнем моря.
Тигридія (лат. Tigridia) – рід трав'янистих цибулинних багаторічних рослин родини Ірисові, що охоплює за різними даними від 20 до 55 видів, ареал яких поширюється від Чилі й Перу на півдні до Мексики на півночі. Назва роду походить від латинського слова tigris (у родовому відмінку – tigridis) і перекладається як «тигр»: причина такої назви, мабуть, у строкатому забарвленні оцвітини. Ацтеки, які жили на території Мексики, вирощували тигридію як лікарську рослину, використовуючи її цілющі властивості.
Тирлич (лат. Gentiana) – рід напівчагарників, трав'янистих однорічних і багаторічних рослин родини Тирличевих, що налічує близько чотирьохсот видів, поширених у природі по всій земній кулі, однак найчастіше ці рослини зустрічаються в зоні помірного клімату Північної півкулі, наприклад, на альпійських і субальпійських луках. Деякі тирличі здатні рости на висоті 5500 метрів над рівнем моря.
Тис (лат. Taxus) – рід родини Тисові, який налічує 8 видів хвойних повільнозростаючих чагарників і дерев. Один вид зростає в Європі й на півночі Африки, три – в Азії, зокрема на Далекому Сході, а чотири – в Північній Америці. Сьогодні рослини цього роду, завдяки своїй невибагливості та високій декоративності, широко використовуються в ландшафтному дизайні й озелененні, проте в природі тис зустрічається дедалі рідше.
Трициртіс (лат. Tricyrtis) – рід квітучих трав'янистих рослин родини Лілійні, які ростуть переважно в Гімалаях і Японії. У роду за різними даними від 10 до 20 видів, деякі з них вирощуються в культурі, їх називають «садова орхідея». У перекладі з грецької мови назва роду перекладається як «три горбки»: у квітки три нектарники. Називають рослину також «жаб'ячого лілією»: філіппінці, які вживають в їжу жаб, натирають свою шкіру соком трициртіса, щоб привабити земноводних ароматом рослини.
В'юнкі троянди – це види шипшини і деякі сорти садових троянд з довгими пагонами, що гілкуються. Всі вони є представниками роду Шипшина і займають одне з провідних місць у вертикальному озелененні альтанок, стін і будівель, прекрасно поєднуючись із архітектурними формами великих і малих розмірів. В'юнкі троянди незамінні при створенні таких декоративних садових конструкцій, як піраміди, колони, гірлянди альтанки й арки.
Квітка троянда є представником роду Шипшина, що існує на Землі майже сорок мільйонів років і налічує сьогодні близько 250 видів і понад 200 000 сортів. Слово «троянда» походить від новогрецького τριάντα «тридцять (пелюстків)», що виникло в результаті скорочення назви τριαντάφυλλο, себто «тридцятилисник»; народна ж назва «ружа» бере початок від давньоперсидського «wrodon», зміненого в грецькій мові на «rhodon», яке римляни перетворили на знайоме нам словом «rosa».
Ліана тунбергія (лат. Thunbergia) належить до роду квіткових рослин родини Акантові, уродженців тропіків Африки, Мадагаскару і півдня Азії. Всього в роду близько двохсот видів. Свою наукову назву квітка тунбергія отримала на честь шведського натураліста, дослідника тваринного і рослинного світу Японії і Південної Африки Карла Петера Тунберга. Тунбергія, або чорноока Сюзанна, як називають її жителі Європи через темно-фіолетове, майже чорне вічко в середині квітки, в культурі вирощується і як садова, і як кімнатна рослина.
Туя західна (лат. Thuja occidentalis), або життєве дерево – вічнозелена хвойна рослина роду Туя родини Кипарисові. У природі цей вид зустрічається на сході Північної Америки по низинних берегах річок, болотах, на вапняних ґрунтах і вологих родючих суглинках. Описано рослину було Карлом Ліннеєм у 1753 році, тоді ж вона й отримала від нього свою назву, що перекладається з грецької як «жертвування, обкурювання»: ароматичні породи туї спалювали під час давніх релігійних обрядів.
Рослина туя (лат. Thuja), або живодрево (живодерев, жистяк, кадило, савіна), належить до роду голонасінних хвойних рослин родини Кипарисові, як ялівець, секвойя, таксодіум, кипарис та кипарисовик. В Європу тую завезли зі Східної Азії чи Америки. Латинська назва рослини має давньогрецький корінь, що означає «жертвування», «кадіння» – мабуть, існує зв'язок між назвою рослини і запахом порід туї, які ритуально спалюються як ароматичні пахощі. Рід налічує 6 видів, представники яких доживають іноді до 150 років, хоча зустрічаються і значно більш зрілі екземпляри.
Сьогодні в світі існує понад 4 тисячі сортів тюльпанів. Кольорова гамма просто неймовірна: від сліпучо-білого до чорно-фіолетового («чорні» тюльпани)!
До речі, вперше вивести чорні тюльпани бралися ще в 1637 році, в Голландії. У Гарлемі навіть призначили нагороду для селекціонерів в 100 000 золотом! Художню версію подій можна знайти у Дюма в його «Чорному тюльпані».
А щоб успішно вирощувати тюльпани будь-якого кольору, читайте поради наших фахівців.
Як по листю визначити, якого добрива потребує ваш тюльпан? Чи справді техніка зрізки впливає на цвітіння тюльпанів? Що за метод «ніч в холодильнику»? Що таке декапітація і чому вона така важлива для тюльпанів? Розповімо детально.
Квітка запашний тютюн давно стала улюбленицею садівників, завдяки оригінальному аромату й широкій палітрі відтінків, якими вона може бути забарвлена. Ця рослина своїм запахом приваблює в сад бджіл, а різноманітність її сортів просто вражає. Батьківщина запашного тютюну – Південна Америка, а в Європу його привіз Христофор Колумб. У природі запашний тютюн є багаторічником, але в умовах нашого клімату його вирощують в однорічній культурі.
Фацелія (лат. Phacelia) – рід трав'янистих однорічних і багаторічних рослин родини Водолистових, який за різними даними включає від 80 до понад 180 видів, що виростають у Південній і Північній Америці на відкритих сонячних місцях із добре дренованим ґрунтом. Назва роду походить від грецького слова, яке в перекладі означає «пучок»: саме так виглядає суцвіття фацелії.
Рослина фізаліс (лат. Physalis) належить до найбільшого роду родини Пасльонові, що налічує близько 120 видів, котрі ростуть в Азії, Європі, а також у Південній та Північній Америці. У перекладі з грецької фізаліс означає міхур – назву дано через форму червоно-помаранчевої чашечки рослини, що розростається. Городники іноді називають фізаліс земляною журавлиною або смарагдовою ягодою.
Рослин фізостегія (лат. Physostegia) є трав'янистим багаторічником родини Ясноткові, або Губоцвіті. За різними джерелами рід налічує від 3 до 12 видів, які ростуть у Північній Америці. Назва рослини складається з двох грецьких слів, що означають у перекладі «бульбашка» й «покрив», і вказує на роздуту форму чашечки квітки. Через цю оригінальну форму квітка фізостегія має іншу назву – помилковий змієголовник. У культурі з усіх відомих видів рослини вирощується тільки фізостегія віргінська.
Флокси (лат. Phlox) – рід гарноквітучих трав'янистих рослин родини Синюхових, у який входить понад 80 видів, зокрема флокс шилоподібний (лат. Phlox subulata), що отримав свою назву через форму листя. Інакше цей вид називають сланким або килимовим, а в Північній Америці, звідки флокс шилоподібний родом, його звуть моховою гвоздичкою. У дикому вигляді флокс шилоподібний поширений від південної частини Онтаріо до Північної Кароліни, а зі сходу на захід – від Теннесі до Мічигану. Він вибирає для життя кам'янисті осипи, сухі піщані пагорби й тінь чагарників.
Північна Америка з її суворим кліматом подарувала світові універсальну садову рослину – флокс. Ця красива і витривала квітка, безперечно, заслуговує на те, щоб хоча б раз стати ароматною окрасою вашої клумби.
Мрієте про квітник, в який можна практично не заглядати, але щоб цвіло і пахло до самої осені? Симпатяги флокси до ваших послуг! А якщо ви вже давно їх любите, наші поради допоможуть удосконалити та спростити догляд за вашим флоксарієм.
Чи правда, що перезимувавши в землі, насіння флоксів дає кращу схожість? Чи справді тінь – запорука яскравих флоксів? Чому не варто висаджувати флокси в саду? Давайте розберемося разом.
На самому початку весни, коли вся флора ще спить, на ще безлистному чагарнику форзиція (або форсайтія) розкриваються яскраві жовті квіти. Це означає, що незабаром почнуть пробуджуватися до життя й інші рослини, а на самій форзиції з'явиться листя.
Форзиція настільки популярна в Західній Європі і Азії, що в минулому столітті в Албанії, Південній Кореї і Швейцарії випускали марки, на яких зображалася гілочка або кущ цієї рослини.
Форзиція – не тільки гарний чагарник, але ще й корисний: китайська народна медицина широко використовує рослину для лікування різних хвороб.
Про те, як посадити форзицію, як за нею доглядати, як обрізувати і як лікувати, ви дізнаєтеся зі статті, опублікованій на нашому сайті.
Фрезія – квітка з історією, гідною пера Дюма. Букетами зі свіжих фрезій прикрашали королівські покої у Версалі, найвідоміші серцеїди Європи дарували жінкам саме цю п'янку і красою, й ароматом квітку. А ті зберігали дорогий подарунок тижнями – не лише від безмежної любові до дарувальника, а ще й тому, що краса зрізаних фрезій така довговічна. У XIX столітті на фрезію почали полювати не тільки придворні садівники та палкі кавалери, а й парфумери: аромат, схожий на суміш конвалій та морського бризу нікого не залишав байдужим...
Пролетіли століття, але і сьогодні мало хто з квітникарів-аматорів може похвалитися тим, що приручив африканську красуню фрезію.
Але ж ми з вами спробуємо, чи не так?
Трава хаменерій, або кипрій вузьколистий (лат. Chamerion angustifolium = Epilobium angustifolium) є трав'янистим багаторічником, типовим видом роду Хаменерій родини Онагрові. У народі у хаменерію безліч інших назв: хаменерій, дикий льон, верба-трава, іван-трава, зніт вузьколистий, плакун, льонок...
Рослина польовий хвощ, або хвойка, або тінички, або сосонка польова (лат. Equisetum arvense) є видом трав'янистих багаторічників роду Хвощ родини Хвощових. Ця спорова рослина в природі поширена в тропічних, помірних і субарктичних регіонах Європи та по всій території Північної Америки. Зростає хвощ на суходільних і заплавних луках, у лісах, на околицях боліт, піщаних мілинах, берегах річок, озер і струмків. У культурі ж хвощ польовий є рівною мірою лікарським, декоративним і бур'яном.
Хіонодокси (лат. Chionodoxa) – низькорослі багаторічники роду Сцилла родини Лілійні, яких відомо 6 видів. Ростуть хіонодокси в Малій Азії і на острові Крит. Назва роду утворена з двох грецьких слів: «сніг» і «гордість, слава», а в народі хіонодокси називають «сніговою красунею» чи «сніговиком»: ця ніжна рослина з чудовими квітками появляється разом із первоцвітами – пролісками і підсніжниками, коли на землі ще лежить сніг.
Якщо ви звикли вважати хосту фоновою рослиною, якій і похвалитися нічим, окрім як великими зеленими листками, селекціонерам є чим вас здивувати!
Якщо ви зазирнете у каталоги сучасних хост, ви здивуєтеся, скільки там є різних барв та фактур!
Листя від смарагдово-зеленого до жовтого і навіть блакитного; смугасте і цятковане, розписане візерунками з плям та прожилок; ідеальна матовість чи майже металевий блиск – хоста на всі сто готова вийти з тіні та стати зіркою вашого палісадника!
А ви готові створити для Королеви Тіні ідеальні умови? І чи дійсно хостам так необхідна тінь? Чи варто переривати цвітіння цієї рослини? Як на око визначити, що ділянка з хостами достатньо зволожена? Як уберегти хости від слимаків?