Туя західна: посадка і догляд, опис сортів

Автор:
Опубліковано:
Доповнено:

Вирощування туї західної в садуТуя західна (лат. Thuja occidentalis), або життєве дерево – вічнозелена хвойна рослина роду Туя родини Кипарисові. У природі цей вид зустрічається на сході Північної Америки по низинних берегах річок, болотах, на вапняних ґрунтах і вологих родючих суглинках. Описано рослину було Карлом Ліннеєм у 1753 році, тоді ж вона й отримала від нього свою назву, що перекладається з грецької як «жертвування, обкурювання»: ароматичні породи туї спалювали під час давніх релігійних обрядів. Нині туя західна, завдяки своїй зимостійкості, довговічності, стійкості до токсичних міських умов і великій кількості штучно виведених декоративних форм, набула великого поширення у всіх кліматичних зонах.

Туя західна – опис

Висота туї західної, цього повільнозростаючого дерева, може сягати 20 м, хоча зустрічаються екземпляри і під 40 м заввишки. Коренева система у рослини компактна, крона яйцеподібна або пірамідальна. У молодих дерев кора червоно-бура, гладка, з часом набуває сіро-коричневого забарвлення і починає відділятися від стовбура поздовжніми вузькими смугами. Верхня сторона пагонів блискуча, темно-зелена, нижня – матова й світліша. Хвоя зелена, взимку бура або коричнева, лускоподібна, дрібна, щільно притиснута до пагона. Живе хвоя 2-3 роки, після чого разом із дрібними гілками опадає. Плоди туї західної – дрібні яйцеподібні шишки, що складаються з тонких лусок і містять пару сплюснених насінин із вузькими солом'яно-жовтими крильцями. Деревина у туї запашна, червона, відносно м'яка, але міцна і без смоляних ходів. Перевага її в тому, що вона не піддається гниттю.

Туя західна тіньовитривала й зимостійка, її пагони повністю дерев'яніють. Рослина довговічна, стійка до газу й диму та має понад 120 декоративних форм.

Посадка туї західної

Туя західна абсолютно невибаглива і може рости як на сонці, так і в притінку. Невимоглива рослина й до складу ґрунту, вона зносить навіть близьке розташування ґрунтових вод, але на сухих ґрунтах хвоя туї західної блякне, крона рідшає, і рослина утворює дуже багато шишок.

Посадка туї західної та догляд за нею не здадуться вам складними. При розміщенні саджанців на ділянці дотримуйтесь між ними інтервалу не менше 3 м, насамперед це стосується високорослих форм. У живоплоті при дворядній посадці відстань між туями має бути 50-70 см, а при однорядній – 40-50.

Вирощування туї західної в саду

Посадка туї здійснюється навесні. Ями для цієї рослини не обов'язково готувати заздалегідь. Глибина котловану має бути від 60 до 100 см. На його дно укладають шар дренажу з битої цегли завтовшки 20 см, а потім яму на половину глибини заповнюють заздалегідь приготовленою ґрунтовою сумішшю, що складається з перегною (3 частини), листової землі (2 частини), торфу (1 частина) і піску (2 частини) з додаванням 100-120 г Нітроамофоски.

Кореневу систему саджанця перед посадкою потрібно потримати в посудині з водою, щоб коріння наситилося вологою. Потім саджанець встановлюють по центру ями і заповнюють простір, що залишився, все тим же живильним ґрунтом. Поверхню навколо рослини притоптують і рясно поливають. Коренева шийка саджанця має опинитися на одному рівні з поверхнею. Тільки-но вбереться вода, пристовбурні кола мульчують торфом, перегноєм або іншим органічним матеріалом.

Догляд за туєю західною

Як виростити тую західну.

Як виростити тую західну. Перший місяць після посадки тую поливають щотижня, витрачаючи за один раз 10 л води. Молодій рослині необхідне й щотижневе зрошення крони з лійки з душовою насадкою, яке здійснюють після заходу сонця. Витрата води на душову процедуру – 15-20 л. У посушливий період кількість води при поливанні збільшується до 15-20 л на одну рослину, а дощування проводять двічі на тиждень. Після поливання ґрунт навколо туї розпушують на глибину 10 см.

Посадка і догляд за туєю західною

Доросліші рослини майже не потребують догляду.

Тую західну потрібно оберігати від весняних опіків. Для цього пізньої осені її стовбур вкривають лутрасилом або мішковиною, а щоб рясний снігопад не пошкодив гілки дерева, їх пов'язують синтетичною мотузкою або шпагатом. Молоді деревця повністю вкривають на зиму спанбондом або лутрасилом.

Пересадка туї західної.

Завдяки тому, що коренева система у туї поверхнева, пересадку вона зносить досить легко. На ділянках, де ґрунтові води залягають неглибоко, тую західну краще пересаджувати в вересні, в інших випадках цим можна займатись і навесні. Виконується пересадка в тій же послідовності, що і первинна посадка: готують яму з урахуванням розміру кореневої системи пересаджуваної рослини, закладають у неї дренаж, готують ґрунтову суміш. Після цього тую викопують по периметру, відступивши від стовбура 40-50 см, перетягують її на щільному поліетилені до нового місця, обробляють кореневу систему розчином коренеутворювача (Корневіну) і здійснюють посадку.

Попервах після пересадки туя західна потребує частого поливу й обов'язково захисту від сонця.

Хвороби і шкідники туї західної.

Найчастіше у туї західної буріють або всихають пагони та гілки. Ці захворювання викликають грибкові інфекції.

Бурі пагони: напровесні на рослині жовтіють окремі лусочки або голки, а пізніше весь пагін буріє і відмирає. Такі пагони потрібно негайно видаляти, а тую кожні два тижні з липня по жовтень обробляти двовідсотковим розчином Фундазолу.

Всихання пагонів: у цього явища може бути дві причини: замокання коренів і фузаріоз, або трахеомікоз, що викликається ґрунтовими грибками. Спочатку на рослині жовтіє й опадає листя, буріє молодий приріст, а слідом за ним і верхівки дорослих пагонів, і це свідчить про те, що поживні речовини перестали надходити від коренів до крони. Якщо природа явища грибкова, тую західну і ґрунт навколо неї слід обробляти двовідсотковим Фундазолом або препаратом подібної дії: Картоцідом, Абіга-Піком, ХОМом. Одночасно слід підвищувати опірність рослини грибковим інфекціям обробками препаратом Циркон. У якості профілактичного заходу використовують регулярні обробки туї з весни до осені Цинебом або мідьвмісними препаратами.

Як саджати і доглядати за туєю західною

Зі шкідників небезпеку для туї західної становлять туєва попелиця, туєві несправжньощитівки та міль-пістрянка.

Міль-пістрянка розміром усього близько 4 мм, але від її шкідливої діяльності лусочки туї буріють, а верхівки пагонів відмирають. Личинки молі прогризають у хвої крихітні ходи, від чого рослина починає хирніти. Щоб не допустити розселення метеликів, потрібно двічі в кінці червня з тижневим проміжком обробити рослину піретроїдами – Циперметрином або його ізомерами.

Туєва попелиця харчується соком хвої, чому луска жовтіє й опадає, а декоративність рослини різко знижується. Знищують попелицю обробкою туї Карбофосом, причому, найімовірніше, одного обприскування буде недостатньо.

Несправжньощитівка також завдає туї великої шкоди, з'являючись на рослині в травні-червні. В одній кладці цієї комахи може бути понад тисячу яєць. Личинки починають знищувати хвою туї вже в липні: на місці їхнього проживання хвоя набуває хлоротичного вигляду. Щоб захистити тую західну від несправжньощитівок, її обробляють препаратами Актеллік, Рогор, Антіо або Карбофос до розпускання бруньок і влітку – в кінці червня або на початку липня.

Обрізування туї західної

Туя західна зовсім не боїться обрізування, однак слід знати кілька простих правил, які допоможуть вам утримувати рослину в її найкращій формі. Крона кожного декоративного різновиду туї в процесі росту набуває певної геометричної форми: є туя західна куляста, є пірамідальна, яйцеподібна й колоноподібна. Виходячи з цього, особливої необхідності в формуванні дерева немає, якщо тільки ви не вирішили надати туї невластиву для різновиду форму. Однак санітарне прочищення крони робити необхідно в будь-якому разі. Які існують правила обрізування туї західної?

Умови вирощування туї західної у відкритому ґрунті

Обрізати рослину можна напровесні, улітку й восени в похмуру погоду, оскільки сонячні промені висушують пошкоджену при стрижці хвою.

Будь-яке обрізування, у тому числі й формуюче, обов'язково починають із видалення хворих і засохлих гілок, після чого рослину необхідно обробити фунгіцидом.

Зрізи на гілках туї західної немає необхідності обробляти садовим варом.

Розмноження туї західної

Туя західна розмножується насінням і вегетативно. Насіннєве розмноження можливе тільки для видових рослин, а форми й сорти при цьому способі не зберігають властивостей батьківських рослин. Окрім того, це складний і тривалий процес, розрахований на 3-5 років, але якщо серед читачів є ентузіасти-селекціонери, ми готові поділитися технологією генеративного вирощування туї західної.

Насіннєве розмноження туї західної.

Витягнуте зі свіжозібраних і висушених шишок насіння туї сіють у ґрунт під зиму, щоб воно в холодній землі пройшло природну стратифікацію. Для цього дерев'яний ящик наповнюють вологою сумішшю садової або дернової землі (1 частина), торфу (2 частини) і піску (півчастини), розрівнюють поверхню, роблять у ній з інтервалом 5-6 см борозенки, в які і здійснюють посів насіння. Глибина загортання – 1 см. Після посіву поверхню ущільнюють і обприскують із пульверизатора. Ящик встановлюють у затінку дерев і вкривають від тварин лутрасилом, але необхідно стежити за тим, щоб укриття не торкалося ґрунту в ящику.

Обрізування і розмноження туї західної

Перші сходи туї західної з'являться навесні, через 2-3 тижні після того, як земля прогріється до 10-15 ºC. Зверніть увагу, що хвоя у сіянців голчаста, а не луската, як у дорослих рослин. Двічі на місяць підживлюйте сходи розчином повного мінерального добрива, а коли їм стане затісний ящик, висадіть сіянці на шкільну грядку, розташовану в притінку. У ґрунт на грядці потрібно попередньо внести відро перегною, 250 г деревної золи і 40 г Нітроамофоски в розрахунку на 1 м². Пересадку сіянців здійснюють за схемою 30х30 см. Коренева шийка має опинитися на рівні поверхні. Після посадки полийте грядку й замульчуйте поверхню органічним матеріалом. Продовжуйте поливати й підживлювати сіянці з тією ж регулярністю, розпушуйте навколо них ґрунт, а на третій рік, коли молоді туї сягнуть у висоту 50 см, їх можна висаджувати на постійне місце.

Розмноження туї західної здеревілими живцями.

Форми та сорти туї західної розмножують живцюванням. Як живці використовують здеревілі відрізки дво-трирічних пагонів завдовжки 25-40 см або напівздеревілі відрізки приростів поточного року завдовжки 10-20 см, які зрізають у червні. Живці заготовляють із п'ятою, тобто зі шматочком гілки, від якої відріс пагін. Нижню частину живців звільняють від гілочок і хвої, а нижні зрізи обробляють розчином Гетероауксину, після чого живці під кутом 60º висаджують у тепличку в суміш річкового піску, торфу та дернової землі в рівних співвідношеннях таким чином, щоби хвоя, що залишилася на живцях, не стикалася з субстратом. Глибина посадки від 1,5 до 2,5 см. Після посадки присипте поверхню субстрату піском і злегка його притисніть. Дуже важливо підтримувати в теплиці температуру 23 ºC і високу вологість повітря (в межах 70 %), а для цього полив живців замінюють регулярним обприскуванням. Коли живці вкорінені, догляд за ними полягатиме в провітрюванні, поливаннях і підживленні, а коли ви будете впевнені в тому, що вони досить загартовані, можете висаджувати їх на постійне місце. У листопаді живці утеплюють тирсою, листям або ялиновим гіллям, а з настанням морозів -5-7 ºС додатково накривають плівкою.

Сорти туї західної

Численні декоративні форми туї західної поділяються на п'ять груп:

  • – група А: туї звичайної для виду висоти із зеленою хвоєю, яка взимку іноді набуває коричневого забарвлення. До цієї групи належать туї колоноподібної форми (Колумна, Філіформіс, Пендула, Фастігіата, вона ж Стрикта, і Малоньяна), туї розпущено-сукуваті (Бодмера, Дугласа, Спіраліс і Пірамідаліс) і туї особливих форм, наприклад, вузько- або ширококеглевидні (Грациліс, Індомітбл, Смарагд, Гетц Вінтергрін);
  • – група Б: туї карликові із зеленою лусковидною хвоєю. До цієї групи, зокрема, належать туї з яйцеподібною і круглою кроною (Даніка, Глобоза, Гетц, Літтл Чемпіон, Рекурва нана, Літтл Джем, Міджет, Думоза), туї, крона яких стає кеглеподібною тільки з віком (Тайні Тім, туя Вудварда, Умбракуліфера) і туї з первісно кеглеподібною формою крони (Холмструп, туя Розенталя);
  • – група В: туї зі строкатою лусковидною хвоєю. Наприклад, туї з жовтою хвоєю (Клоз оф Голд, Голден Глоуб, Люті, Люті нана, Санкіст, Вареана лютесценс, Семперауреа, Юереп Голд) і туї зі строкато-білою хвоєю (Мейнекес Цверг);
  • – група Г: форми з одночасно лускатою і голчастою хвоєю (Еллван геріана, Еллван Ауреа, Рейнголд);
  • – група Д: туї з голчастою хвоєю (Ерікоїдес, туя Олендорфа).
Сорти туї західної для саду

Пропонуємо вам сорти туї західної, найбільш часто вирощувані в культурі:

  • туя західна Смарагд – приосадкувата рослина данської селекції заввишки до 2 м із конусоподібною формою і слабким розгалуженням. Пагони у рослини розташовані вертикально, а глянцеві, зелені і взимку, і влітку гілочки ростуть далеко одна від одної. Декоративність у рослини висока;
  • туя західна Брабант – дерево заввишки від 15 до 21 м із конічною кроною діаметром 3-4 м. Кора у рослини сірувато-коричнева або червонувата, відшаровується від стовбура. Шишки довгасто-яйцеподібні, коричневі. Хвоя луската, зелена, зберігає забарвлення навіть узимку;
  • туя західна Боулінг Болл – карликова рослина з практично кулястою кроною. Хвоя у цієї форми м'яка, луската, ниткоподібна, улітку темно-зелена, узимку з легким бронзовим вилиском;
  • туя західна Даніка – теж карликовий сорт, виведений у 1948 році в Данії. У висоту рослина сягає 60 см, а діаметр кулястої крони становить 1 м. Кора у Даніки відшаровується, сіро-коричнева або червонувата, хвоя луската, м'яка, густа, блискуча, зелена, а взимку з коричневим відтінком;
  • туя західна Ауреа – невеликих або середніх розмірів рослина з золотисто-зеленою хвоєю, іноді кущоподібної форми. Крона у цього сорту в формі широкого конуса;
  • туя західна Вудварда – рослина заввишки від 1,5 до 2,5 м із кулястою кроною діаметром до 5 м, яка до старості стає широкоокруглою, і темно-зеленою в будь-яку пору року хвоєю. У культурі сорт із 1923 року;
  • туя західна Глобоза (або Кулевидна) – висота рослини 120 см, округла крона сягає в діаметрі 1 м. Густо розташовані пагони підняті вгору, лусковидна хвоя з блискучими залозками влітку зелена або сіро-зелена, а в зимовий час коричнева;
  • туя західна Голден Глоуб – це мутація туї Вудварда з округлою кроною і жовтою хвоєю;
  • туя західна Міріам – різновид сорту Даніка, повільнозростаючий карликовий чагарник із кулястою щільною кроною діаметром близько 80 см. Хвоя лускоподібна, жовто-зелена, узимку бронзова, а навесні знову набуває жовтуватого відтінку;
  • туя західна Колумна – повільнозростаюче дерево, що сягає у висоту 10 м. Крона у нього колоноподібна, кора шорстка, червоно-коричнева, хвоя густа, лускоподібна, блискуча, цілий рік темно-зелена;
  • – туя західна Тайні Тім – дуже красива, але повільнозростаюча карликова рослина, виведена в 1955 році. У висоту вона сягає від 50 до 100 см, і діаметр кулястої крони від 1 до 1,5 м. Кора у рослини відшаровується, сірувато-коричнева або червонувата, хвоя луската, темно-зеленого кольору;
  • – туя західна Холмструп – сорт, отриманий данськими селекціонерами в 1951 році. Це чагарник заввишки 3-4 м із конічною кроною діаметром до 1 м, червонуватою або сірувато-коричневою корою, і густою лускатою зеленою хвоєю, що відшаровується;
  • – туя західна Тедді – новий сорт, що швидко став популярним. Це повільнозростаючий карликовий чагарник із подушкоподібною формою крони й неколючою голчастою хвоєю темно-зеленого кольору, яка взимку стає бурою;
  • – туя західна Еллоу Ріббон – невисоке деревце з конічною формою крони. Хвоя на пагонах поточного року яскраво-жовта, майже помаранчева, але поступово стає світло-зеленою, а до зими набуває бронзового відтінку.

Туя західна в ландшафтному дизайні

Хвойні рослини мають особливу цінність для ландшафтного дизайну. Їх широко використовують для благоустрою скверів, парків, садів і, звичайно, присадибних ділянок. Причому гарні вони як в одиночних посадках, так і в групових композиціях. Незаперечною перевагою хвойних рослин є їхня здатність зберігати зелень навіть у зимову пору року.

Туя західна в ландшафтному дизайні

Серед безлічі хвойних рослин туя західна користується у дизайнерів і садівників найбільшою популярністю передусім завдяки великій кількості належних їй садових форм, сортів і різновидів. Високорослі стрункі туї використовують для живоплоту (Брабант, Смарагд, Холмструп), форми з кулястою кроною частіше садять на газонах як сольні рослини (Даніка, Тайні Тім, Тедді), а карликові сорти вирощують в альпінаріях і рокаріях.

Однаково органічна туя західна в кам'янистих садах, традиційному палісаднику, в якості бордюру і живоплоту, тим більше що ця рослина є вдячним матеріалом для формування і стрижки. З неї створюють не тільки прямокутні, трапецеїдальні форми, а й складніші фігури – людей, тварин, замки з бійницями й інші витвори садового мистецтва.

Оцініть, будь ласка, наш сайт. Ми так старалися ;)
Оцініть, будь ласка, статтю
Поділіться посиланням у соцмережі
Маски з алое

Маски з алое

Тут вже багато говорилося про те, як доглядати за рослинами, але є зворотній зв'язок – кімнатні рослини доглядають за нами. Очищують повітря, позитивн...

Читати далі...
Цикламен (Cyclamen) – догляд, фото, види

Цикламен (Cyclamen) – догляд, фото…

Цикламен – опис Цикламен (лат. Cyclamen) належить до родини Первоцвітні і нараховує 20-55 видів. Живе рослина в Малій Азії, Центральній та Середземно...

Читати далі...
Маранта (Maranta) – догляд, фото, види

Маранта (Maranta) – догляд, фото, в…

Маранта – опис Маранта (лат. Maranta) належить до родини Марантові і налічує приблизно 25 видів. Свою назву рід отримав на честь Барталомео Маранти –...

Читати далі...