Рослина обрієта (лат. Aubrieta), або аубреція, належить до роду сланких вічнозелених трав'янистих багаторічних квіткових рослин родини Капустяні, яка налічує 12 видів. Вирощується обрієта в альпінаріях і садах по всій Європі, а в природі цю рослину можна зустріти на Балканах, в Італії, на півдні Франції, в Малій Азії і навіть у Південній Америці, де вона росте на скелях і річкових берегах. Латинську назву квітка отримала на честь французького художника Клода Обріє, який працював у жанрі ботанічної ілюстрації, а у нас її називають... пустодзвоном.
Багаторічні рослини стр. 7
Оман (лат. Inula) – рід багаторічників родини Айстрові, які ростуть в Азії, Африці та Європі на луках, у кар'єрах, ровах і біля водойм. Інакше цю рослину називають дев’ятисилом, дивосилом, ґалаґаном тощо. Рід налічує за різними джерелами від ста до двохсот видів. Народна медицина використовувала лікарські властивості оману з глибокої давнини, і не дивно, що врешті-решт цю дику рослину почали культивувати.
Чому англійці називають аквілегію колумбіною? На латині "колумба" означає "голуб", а квітка аквілегії нагадує кількох голубів, що сидять кругом.
А французи чомусь називають аквилегію "квіткою сварливою жінки" і не дуже люблять прикрашати нею свої клумби.
У нас же цей дворічник стає все більш популярним, тим більше, що його висохлі квітки практично не втрачають яскравого літнього забарвлення і освіжають собою зимові букети та панно.
Якщо ви захочете виростити цю чарівну екзотичну рослину, яка влітку буде прикрашати ваш сад, а взимку – будинок, то всю необхідну інформацію про вирощування аквілегії з насіння і про догляд за нею ви знайдете у цій статті.
Одним із найважливіших пунктів догляду за чагарниками є обрізування рослин, що позитивно впливає на здоров'я, зростання, якість цвітіння і довговічність. Поступово розростаючись, чагарники набувають неохайного вигляду, стають занадто густими, старі гілки пригнічують зростання молодих пагонів, що значно скорочує термін життя рослини. Потребують обрізування як плодові, так і декоративні чагарники.
Чайно-гібридні троянди – група сортів, отримана в результаті схрещування чайної китайської троянди та троянди ремонтантної. Гібриди виявилися дуже вдалими: форма й аромат квітки, широка палітра барв цих садових троянд просто заворожують, а їхнє цвітіння може тривати з весни до пізньої осені. Чайно-гібридні троянди можуть з успіхом вирощувати навіть новачки, оскільки ці рослини невибагливі в догляді.
Остеоспермум (лат. Osteospermum) – рід трав'янистих однорічних і багаторічних рослин, чагарників і напівчагарників родини Айстрові, які переважно виростають на африканському континенті. Родову назву утворено від грецького слова, що означає «кістка», і латинського слова, яке перекладається як «насіння». Остеоспермум також називають «капською ромашкою», «капською маргариткою», «африканською ромашкою», «блакитноокою ромашкою», «південноафриканською ромашкою».
Остудник (лат. Herniaria) – рід рослин рослини Гвоздикові, що нараховує близько 30 видів, які виростають у Європі, Західній Азії й Африці. Наукова назва роду походить від слова, яке перекладається з латини як «грижа». В українській мові остудник називають також собачим милом, гладуном, громом. Деякі види остудника є лікарськими рослинами, застосовуваними в народній медицині.
Очиток, або седум (лат. Sedum) – рід сукулентів родини Товстолисті. У народі цю рослину називають також доля, скочки або пупець. У природі очиток росте на сухих схилах і луках Африки, Євразії, Північної та Південної Америки. Назва рослини – похідне від слова sedo, що в перекладі з латини означає вщухати – річ у тім, що листя деяких видів очитка використовували як болезаспокійливий засіб.
Трава пеннісетум – багаторічна рослина родини Злакові. У цьому роду від 130 до 150 видів, що виростають переважно в зонах помірного клімату Південної Америки й Африки. Назву «пеннісетум» утворено від двох латинських слів, які перекладаються як «перо» і «щетина» й описують зовнішній вигляд суцвіть представників роду. У садах середньої смуги рослина пеннісетум поки нечастий гість, оскільки він не має холодостійкості, необхідної для виживання в умовах нашого клімату.
Рослина примула звичайна (лат. Primula vulgaris), або первоцвіт звичайний – трав'янистий багаторічник із роду Первоцвіт. У природних умовах первоцвіт росте в Європі, на півночі Африки, на Близькому Сході і в Центральній Азії. Первоцвіт відомий споконвіку – стародавні греки вважали його лікарською квіткою Олімпу і називали «додекатеон» – квітка дванадцяти богів. Первоцвіт – одна з перших весняних квіток, в народі її називають по-різному, зокрема «баранчики», «ключики» або «ряст». Давньоскандинавська сага розповідає, що квітки первоцвіти – це ключі богині родючості Фрейї, якими вона відмикає весну. А німці вважають, що первоцвіт – ключ до заміжжя. Кельти і галли включали примулу до складу любовного напою.
Представляємо покрокову інструкцію, як пересадити юку нитчасту – витривалу рослину, яка чудово почувається в нашому кліматі. Незважаючи на те, що цей сорт юки походить з тропічних і субтропічних регіонів, він може витримувати температуру до -20°C. Щоб гарантувати, що красиве листя рослини не буде пошкоджене снігом, його слід зібрати і закріпити шпагатом восени. Ми надаємо інструкції, як викопати юку, зберегти її кореневу систему та успішно пересадити. Рекомендуємо обирати сонячне місце з добре дренованим ґрунтом та вчасно і регулярно поливати рослини.
Рослина перстач (лат. Potentilla), або лапчатка, – один із найчисленніших видів рід родини Розові, найбільш характерними представниками якого є перстач гусячий і перстач прямостоячий, або калган-трава. Велика частина видів цього численного роду зростає в північній півкулі. Назва рослини походить від латинського слова potent – що означає «сильний, могутній» і, мабуть, характеризує силу і могутність цілющих властивостей деяких рослин цього роду, відомих людству з давніх-давен. Серед перстачів, яких у світі існує близько півтисячі, багато трав'янистих видів, проте є і чагарники. І в садовій культурі вирощується як трава перстач, так і чагарник перстач.
Чому серед садівників і любителів квітів так популярна петунія? Які переваги дозволяють цій рослині утримувати популярність вже не одне десятиліття? Адже гарних квітів дуже багато, а деяких з них є такі переваги, як невибагливість до умов утримання і догляду. Про петунію ж такого не скажеш. І тим не менше кожен рік з'являються нові сорти цієї рослини, і квітникарі охоче їх купують. У чому ж загадка такої неймовірної популярності?
На це питання ми поки не знайшли відповіді. Але зате ми знаємо, як правильно посіяти насіння петунії на розсаду, як доглядати за сіянцями, коли пересаджувати їх у відкритий ґрунт і як доглядати за петунією в подальшому. І ми готові поділитися з вами цією інформацією.
Пижмо звичайне (лат. Tanacetum vulgare) є багаторічною трав'янистою рослиною родини Айстрові, або Складноцвіті, типовим видом роду пижмо. У народі пижмо називають дикою горобинкою, приворотнем і криворотом. У дикій природі ця рослина лісостепової і лісової зони зустрічається на дорогах, у полях, чагарниках, на узліссях, на суходільних луках, у березових лісах по всій території Європи, а також у Монголії, Киргизстані, Казахстані, Туреччині, Кореї та Японії.
Рослина пирій повзучий (лат. Elytrigia repens), або звичайний, або перійка звичайна – трав'янистий багаторічник, вид роду Пирій родини Злаки, або Тонконогові. Походить ця рослина з Європи, Азії та Північної Африки. Зростає пирій на рівнинах і в горах, на заливних луках, ріллі і солончакових ґрунтах. Серед городників і садівників пирій повзучий має славу злісного бур'яна, проте відомий він і як цінна лікарська рослина, а також як корм для багатьох травоїдних тварин.
Деревовидні півонії – це невибагливі, але дуже гарні рослини. Культивувати їх почали давно: в Китаї і до цього дня ростуть півонії, посаджені в епоху Сун, яка продовжувалася з 960 по 1279 рік.
Сьогодні завдяки старанням оригінаторів існують сорти деревоподібних півоній з червоними, білими, бузковими і рожевими квітками.
Деревовидні півонії не вимагають особливих умов, догляд за ними не обтяжливий, але тим не менш, щоб рослина радувало своїм цвітінням не тільки вас, але і ваших дітей, онуків і правнуків, потрібно дотримуватися певних правил, про які ви можете дізнатися зі статті на нашому сайті.
Що ми знаємо про півонії? Що це не тільки гарні і ароматні квіти для садів і букетів, але й цінна лікарська сировина.
Популярність цієї давньої рослини зростає щорічно, як і кількість її нових культиварів. Наприклад, в США існує Асоціація любителів півоній, яка щорічно вручає премію за кращий екземпляр.
На сьогоднішній день виведено понад чотири з половиною тисячі сортів трав'янистих півоній і близько п'ятисот сортів деревоподібних. Захоплює і той факт, що півонія може прикрашати ваш сад близько ста років.
З нашої статті ви дізнаєтеся, як доглядати за цією чудовою рослиною, а також познайомитеся з основними різновидами і деякими сортами цієї культури.
Квіти півонії (лат. Paeonia) належать до роду трав'янистих багаторічних рослин і листопадних чагарників та напівчагарників. У дикій природі півонії ростуть у субтропічному і помірному поясах Північної Америки та Євразії. Назву півонії отримали на честь міфічного лікаря Пеана, який лікував олімпійських богів і людей від ран, отриманих у боях, і ця назва справедлива, оскільки півонія лікарська – перший вид, введений у культуру – здавна славилася своїми цілющими властивостями.
Півонія незвичайна (лат. Paeonia anomala) є видом трав'янистих багаторічників роду Півонія, що зростають переважно в Сибіру на галявинах, луках, галявинах змішаних лісів і в долинах річок. Цей вид належить до зникаючих, що підтверджує Червона книга Республіки Комі.
Підсніжник (лат. Galanthus) – рід трав'янистих багаторічників родини Амарилісові, що включає 18 видів і два природні гібриди. Наукова назва роду перекладається з давньогрецької як молочноквітковий і характеризує забарвлення квіток рослини. Англійцям підсніжник відомий під назвою «снігова сережка» або «снігова краплина», німцям – як «сніговий дзвіночок», а у нас його називають підсніжником за ранню появу на ще мертвій після зими землі – буквально «з-під снігу».
Рослина пізньоцвіт (лат. Colchicum), або дикий шафран, або колхікум, належить до роду квіткових багаторічників родини Пізньоцвітові, поширених у Центральній і Західній Азії, в Європі, у Північній Африці й Середземномор'ї. Налічує рід близько сімдесяти видів. Латинська назва пізньоцвіту – похідна від «колхіс», що означає «Колхіда» – область Причорномор'я, в якій деякі види пізньоцвіту дуже поширені.
Піраканта (лат. Pyracantha) – рід вічнозелених колючих чагарників родини Розові, поширених у Південно-Східній Азії і на півдні Європи. Назва роду походить від двох грецьких слів, що означають «вогонь» і «колючка», тобто слово піраканта можна перекласти як «вогненна колючка» або «колюча рослина з вогненно-червоними плодами». У роду шість або сім видів. Вирощують піраканту як декоративну незимостійку рослину: тільки деякі гібридні сорти піраканти витримують холоди до - 20 ºC.
Піретрум (лат. Pyrethrum) – рід трав'янистих багаторічників родини Складноцвіті, або Айстрові, що налічує близько 100 видів, спільною ознакою яких є рожеве або біле забарвлення язичкових квіток. Походять піретруми з Азії, Європи й Північної Америки. Наукову назву рід отримав через корисні властивості деяких видів знижувати температуру тіла («pyretos» перекладається як «лихоманка», «жар»). У народі піретруми називають пижмом, дикою горобинкою, приворотнем, криворотом тощо.
Рослина платикодон (лат. Platycodon), або широкодзвіночок, належить до роду родини Фіалкові, що представляє багаторічні трав'янисті рослини з квітками у вигляді великих широких дзвіночків, які в природі найчастіше зустрічаються на лісових галявинах, узліссях і на кам'яних схилах Далекого Сходу, Східного Сибіру, а також Кореї, Китаю і Японії. Назву квітка платикодон отримала від з'єднання двох грецьких слів: platys, що означає «рівний, широкий», і kodon – «дзвін».
Квітка плетуха (лат. Calystegia), або берізка, представляє рід трав'янистих ліан родини Берізкові. Латинську назву, утворену від двох грецьких слів, що означають у перекладі «чашечка» й «покривати», плетуха отримала за великі приквітки. У народі цю рослину називають також в'юнком і берізкою, а її махрові сорти – французькою трояндою. Родом ліана плетуха зі Східної Азії: Японії й північного Китаю.
Подорожник (лат. Plantago) – рід однорічних і багаторічних трав та напівчагарників родини Подорожникові, що налічує за різними джерелами від 150 до 250 видів, поширених по всій земній кулі. Багато видів вважаються бур'янами, але подорожник великий, або більший, а також подорожник блошний, або блошиний, є лікарськими рослинами. Представників роду Подорожник можна зустріти вздовж доріг, на пустирях, у пісках і степах, деякі з них занесені до Червоної книги.
Полин гіркий (лат. Artemisia absinthium) є типовим видом роду полин, багаторічною трав'янистою рослиною сріблястого кольору з характерним гіркуватим ароматом. Гіркий полин є однією з найдавніших лікарських рослин і основним компонентом напою під назвою абсент. Входить полин і до складу вермуту («вермут» у перекладі й означає полин гіркий). У народі цю рослину називають також білий полин, віниччя, гіркота, глистник, швейцарський чай. Походить гіркий полин із заходу Азії, з Північної Африки і Європи. Натуралізований він і в Північній Америці.
Крокуси в нашому розумінні – це весняні квіти. Тому більшість сортів цієї рослини потрібно висаджувати в грунт під зиму, тобто восени, у вересні-жовтні. Якщо ви хочете отримати красиво квітучі крокуси до наступної весни, то повинні купити бульбоцибулини крокусів вже влітку.
Проліска (лат. Scilla) належить до роду цибулинних багаторічників родини Спаржеві, хоча раніше вона входила в родину Гіацинтові або Лілейні. Інша назва проліски – сцила. Іноді проліски плутають із пролісником або підсніжником. Рід охоплює близько 90 видів рослин, що зростають на гірських луках і рівнинах Азії, Африки та Європи. Рослина сцила отримала своє ім'я від грецької назви морської цибулі – skilla, яка раніше належала до родини Лілейних.
Пухироплідник калинолистий (лат. Physocarpus opulifolius) – вид роду Пухироплідник родини Розові, що походить із Північної Америки. Наукову назву рослини утворено поєднанням двох слів – physo і carpos, що перекладаються як «бульбашка» і «плід». У культурі вид із середини XIX століття. У народі рослину називають таволгою або спіреєю калинолистою.