Пижмо звичайне (лат. Tanacetum vulgare) є багаторічною трав'янистою рослиною родини Айстрові, або Складноцвіті, типовим видом роду пижмо. У народі пижмо називають дикою горобинкою, приворотнем і криворотом. У дикій природі ця рослина лісостепової і лісової зони зустрічається на дорогах, у полях, чагарниках, на узліссях, на суходільних луках, у березових лісах по всій території Європи, а також у Монголії, Киргизстані, Казахстані, Туреччині, Кореї та Японії.

Стародавні народи (перси, єгиптяни та греки) використовували пижмо для бальзамування трупів, а з його коренів отримували зелений барвник. Пижмо є кормом для овець, оленів, бабаків і ховрахів, однак у великих кількостях може викликати у тварин отруєння. У деяких розвинених країнах пижмо культивують як ефіроолійну рослину, яку використовують у хіміко-фармацевтичній і харчовій промисловості.

Трава пижмо – опис

У висоту трава пижмо може сягати від 50 до 150 см. У неї довге, дерев’янисте повзуче кореневище, що гілкується, і численні прямі, гранчасті й гіллясті у верхній частині стебла, голі або злегка опушені. Чергове, двічі перисто-розсічене листя довгасто-яйцеподібної форми складається з 5-12 пар загострених, цілокраїх або пильчатих по краях довгасто-ланцетних листочків. Із верхньої сторони листочки темно-зелені, з нижньої – в залозках і цятках. Дрібні двостатеві трубчасті квітки пижма жовтого кольору утворюють кошики, які своєю чергою зібрані в плоскі, густі верхівкові щитки. Цвіте пижмо в липні-вересні. Плід рослини – подовжена п'ятигранна сім’янка.

Вирощування пижма

Посадка пижма

Пижмо невимогливе ні до складу ґрунту, ні до кількості в ньому вологи, ні до освітлення. Насіння пижма сіють у відкритий ґрунт у кінці квітня або на початку травня, хоча багато садівників воліють робити це в середині осені. Посів здійснюють за схемою 20х40 см, глибина загортання насіння – 2-3 см.

Розмножують пижмо й вегетативно: у травні або серпні викопують дво- або трирічні рослини, ділять їх і розсаджують.

Догляд за пижмом

Пижмо практично не вимагає догляду. Поливайте його час від часу, розпушуйте навколо нього ґрунт, видаляйте в міжряддях бур'яни. Напровесні та після закінчення цвітіння пижмо підживлюють аміачною селітрою і суперфосфатом у кількості на 1 м ² 10-15 г і 20 г відповідно. Пижмо з насіння зацвіте лише на другий рік.

До шкідників і захворювань рослина дуже стійка, а якщо раптом виявите якісь зміни на її листі, то просто обірвіть їх.

Збір пижма

Лікарською сировиною є переважно квіткові кошики, які збирають на початку цвітіння, з липня по вересень. Їх зрізають, розкладають тонким шаром і сушать під навісом. Можна сушити пижмо в пучках, підвісивши до стелі в добре провітрюваній кімнаті. Висушені кошики очищають від залишків стебел і зберігають у паперовій, скляній або дерев'яній посудині не більше двох років.

Майте на увазі, що побурілі суцвіття використовувати в лікувальних цілях не можна!

У народній медицині іноді застосовують також листя і стебла пижма звичайного.

Види і сорти пижма

Які ще види пижма відомі в садівництві?

Пижмо сріблясте (Tanacetum argenteum)

– декоративно-листяна садова рослина зі стоячим пір'ястим листям. Іноді цей вид включають у рід Деревій.

Пижмо бальзамічне (Tanacetum balsamita)

або канупер, або калуфер – пряно-ароматична й харчова рослина, культивується практично по всій Євразії. Іноді калуфер відносять до роду Хризантема.

Пижмо щиткове (Tanacetum corymbosum)

або кавказька ромашка – широко відомий невибагливий вид пижма, зовні дуже схожий на розпатлану ромашку.

Пижмо густе (Tanacetum densum)

– високодекоративна, але невибаглива низькоросла рослина зі сріблястим пір'ястим листям і пухкими жовтими суцвіттями. Цей вид має багато сортів і різновидів.

Пижмо дівоче (Tanacetum parthenium)

чи піретрум дівочий – широко відомий декоративний вид, багаторічна трав'яниста рослина з ароматними щитковими суцвіттями білого кольору.

Пижмо Хараджана (Tanacetum haradjanii)

– високодекоративна рослина родом із Сирії, утворює щільні низькі густі кущі з сіро-сріблястим листям і жовтими короткопелюстковими ромашками.

Пижмо великолисте (Tanacetum macrophyllum)

– дуже поширений вид із Туреччини й Південно-Східної Європи. У нього білуваті густі щиткоподібні суцвіття, що нагадують квіти деревію, проте листя у пижма більше, як, власне і вся рослина.

Пижмо чхальноквіткове (Tanacetum ptarmiciflorum)

– популярна садова рослина з Канарських островів, яка раніше входила в рід Хризантема. Це багаторічний чагарник з оксамитуватими від дрібного опушення листям і стеблами та білими квітками з подразливим запахом. У цього виду безліч сортів, що розрізняються розміром і забарвленням листя.

Властивості пижма – шкода і користь

Корисні властивості пижма

Лікувальні властивості пижма відомі з незапам'ятних часів. Використовують його в народній медицині, косметології і навіть у кулінарії. Затребуване пижмо також у хімічній і фармацевтичній галузі.

У момент розкриття квіток кошики пижма звичайного містять алкалоїди, полісахариди, білки, глікозиди, органічні кислоти, гіркі й дубильні речовини, вітаміни, галусову й танацетову кислоти. А ефірна олія пижма, хоч і містить отруйну речовину, проте має протимікробну дію.

Застосовують пижмо при інтоксикаціях організму та запальних процесах у нирках, печінці та шлунку. Квітки пижма включають до складу жовчогінних, шлункових і ниркових лікарських зборів. Офіційна медицина використовує рослину для лікування хвороб сечового міхура, ломоти в суглобах і при низькій кислотності шлункового соку.

Пижмо підвищує тиск і збуджує апетит. У народній медицині його застосовують при колітах, туберкульозі, геморої, епілепсії, діабеті, малярії, діареї, спазмах і при зараженні глистами.

Лікувальними препаратами пижма є відвар, настій і порошок.

Відвар: 2 столові ложки сухих квіток заливають 500 мл окропу, варять 10 хвилин, закривають і настоюють упродовж години. Пити по 1/3 або ¼ склянки тричі на день до їди.

Настій: 1 чайну ложку квіток пижма заварити склянкою окропу й дати охолонути. Застосовують цей настій для компресів, обтирань, при ударах, подагрі, вивихах і для ванн.

Відвар для клізм при глистах: 1 столову ложку подрібненого насіння пижма змішують із двома розчавленими зубчиками часнику, варять 10 хвилин у 2 склянках молока і використовують теплим.

Пижмо – протипокази

Не рекомендовані препарати пижма вагітним і дітям. Перевищення дозування може призвести до отруєння: виникає блювота, розлад травлення і судоми. При перших ознаках отруєння необхідно негайно промити шлунок і прийняти адсорбуючий засіб. Людям із проблемами серця, високим тиском і порушенням серцевого ритму перед прийняттям препаратів пижма необхідно порадитися з лікарем.

• Петунія: вирощування з насіння в саду
• Пирій: вирощування в саду, властивості, застосування