Багаторічні рослини стр. 2

Білоцвіт (лат. Leucojum) – рід родини Амарилісові, який об'єднує близько десятка видів, що походять із Середземномор'я, Туреччини, Ірану, Середньої Європи й Північної Африки. З грецької назва роду перекладається як «біла фіалка».

Борщівник (лат. Heracleum) – рід родини Зонтичні, що налічує за різними джерелами від 40 до 70 видів рослин, поширених у районах із помірним кліматом Східної півкулі. Деякі види борщівника вирощують як силосні або харчові рослини, є види, що мають лікарські властивості, а деякі представники роду вирощуються як декоративні рослини. Але один борщівник становить серйозну небезпеку.

Брахікома (лат. Brachycome) – рід однорічних і багаторічних трав'янистих квіткових рослин родини Складноцвіті, що налічує понад 50 видів, які в природі можна зустріти в Новій Зеландії, Тасманії й Австралії. До Європи насіння цих рослин привіз з Австралії в кінці XVII століття англійський авантюрист, пірат і натураліст Вільям Дампір, а в XIX столітті брахікома вже поширилася по всій Європі й англійських колоніях. Сьогодні рослина знову популярна, тому з брахікомою проводять активні селекційні експерименти.

Чи відомо вам, що бругмансію, яка належить до родини Пасльонові, часто плутають з дурманом? І не дарма: в місцях природного існування настій з цієї рослини використовувався шаманами індіанських племен для ритуального входження в транс. У такому стані вони спілкувалися з духами і передбачали майбутнє.

Зараз ареал бругмансії в природі сильно скоротився через вирубку лісів, проте рослина цілком комфортно почуває себе в культурі, тому зникнення їй не загрожує.

Про те, якими видами представлена бругмансія, як влаштувати цю красуню з комфортом, як доглядати за нею, як розмножувати і як захистити від різного роду неприємностей, ви дізнаєтеся з нашої статті.

Рослина бруннера (лат. Brunnera), або брунера, належить до роду багаторічних трав'янистих рослин родини Шорстколисті, котра налічує лише три види, представники яких ростуть у Східному і Західному Сибіру, в Малій Азії і на Кавказі. Латинську назву квітка бруннера одержала на честь швейцарського мандрівника і ботаніка Самюеля Бруннера. У культурі вирощують два види бруннери – великолисту і сибірську. Бруннера в ландшафтному дизайні зазвичай використовується для бордюрів і стабільних декоративних груп у складі міксбордерів.

Чагарник бруслина (лат. Euonymus) – рід невисоких вічнозелених і листопадних деревних рослин родини Бруслинові, що налічує понад двісті видів. У природі бруслина поширена в Європі, Азії, Австралії та Америці – по всій Північній півкулі, полюбляє долини, заплави річок і підліски змішаних лісів.

Чагарник будлея (лат. Buddleja), або буддлея – рід квіткових рослин родини Ранникові, представники якого зростають у теплих і помірних районах Південної Африки, Азії та Америки. Назву рослина будлея отримала на честь Адама Баддла, англійського ботаніка кінця XVII і початку XVIII століття, на батьківщині якого кущ будлея називали помаранчевооким. «Магніт для метеликів» або «метеликове дерево» – такі прізвиська отримала будлея за те, що запилюють її великі красиві метелики, які приваблюють медові пахощі квіток рослини. Цвітіння будлеї нагадує грона бузку, за що її іноді так і називають – осінній бузок.

Бузок – рід чагарників родини Маслинові, яка налічує за різними джерелами від 22 до 36 видів, що виростають у гірських районах Євразії. Рослина бузок звичайний (лат. Syringa vulgaris) є типовим видом роду Бузок. У дикій природі бузок можна зустріти на Балканському півострові, по нижній течії Дунаю, в Південних Карпатах. У культурі чагарник бузок використовують як декоративну рослину, а також для захисту й зміцнення схилів, що піддаються розмивам. У європейській садовій культурі бузок стали вирощувати з середини XVI століття, після того, як римський посол привіз його з Константинополя. Турки називали рослину «лілак», а в садах Фландрії, Німеччини та Австрії її стали вирощувати під назвою «турецька калина» або «бузок».

Садовий бузульник, або лігулярія – висока, приваблива, невимоглива і морозостійка рослина, що не вимагає укриття, крім випадків, коли сильні морози вдарять раніше, ніж випаде сніг.

Цвіте бузульник з середини літа до пізньої осені. Забарвлення його суцвіть варіюється від світло-жовтого відтінку до насичено-помаранчевого в залежності від виду і сорту рослини. Квітконоси можуть досягати двох метрів. Привабливі не тільки суцвіття, а й листя бузульник, що розрізняються формою і забарвленням.

Прочитайте нашу статтю, і ви дізнаєтеся багато цікавого про бузульник. Ця інформація дасть вам уявлення про те, як виростити лігулярію в своєму саду.

Валеріана лікарська (лат. Valeriana officinalis), або котяча трава – вид роду Валеріана родини Жимолостеві. Батьківщиною рослини є Середземномор'я. Поширена вона в субтропічній і помірній зонах. Зростає валеріана серед заростей чагарників, на заболочених і низинних луках, болотах, галявинах і узліссях. Відома валеріана лікарська та її цілющі властивості давно: Авіценна, Пліній і Діоскорид вважали, що ця рослина здатна зміцнювати й заспокоювати головний мозок та керувати думками людини.

Ваточник, або шовчина (лат. Asclepias) – рід родини Кутрові, який налічує понад 200 видів чагарників, напівчагарників і трав'янистих багаторічників із Південної і Північної Америки. Серед представників роду є як листопадні, так і вічнозелені види, і деякі з них набули популярності як культурні декоративні рослини. Латинську назву рід отримав на честь Ескулапа (Асклепія) за лікарські властивості деяких своїх представників. Відомий місіонер, лінгвіст, історик і дослідник Мексики Бернардіно де Саагун у своїй праці «Загальна історія справ Нової Іспанії» наводив свідчення ацтеків про те, що вони застосовували ваточник для лікування пухлин, які виникають через зсув кісток.

Чагарник вейгела користується серед садівників цілком заслуженою популярністю: він привабливий, простий у догляді і має високий ступінь зимостійкості. Але найголовніше – він цвіте два рази за сезон.

Квітки вейгели виділяють приємний аромат. Вони покривають кущ так рясно, що через них не видно листя. І що цікаво: ще вчора квітки могли здаватися блідими, а на ранок кущ стає схожим на яскравий святковий букет.

Вирощувати вейгелу просто. Правда, кущ вимагає регулярного обрізування, але це рутинна процедура, яка під силу навіть новачкові. Про те, як посадити і виростити вейгелу, як доглядати за нею, як обрізувати і готувати до зимівлі, ви дізнаєтеся зі статті, розміщеної на нашому сайті.

Вербена (лат. Verbena) належить до роду родини Вербенові, що включає понад 200 видів, котрі зростають у тропічних і субтропічних районах Америки. По-простому квітка вербена називається голубиною, залізною або чавунною травою, а в більш поетичному варіанті – «сльози Юнони», «трава Геркулеса», «кров Меркурія» або «вени Венери». Християни вважають вербену священною травою, тому що, відповідно до притчі, перші квіти вербена з'явилися на тому місці, куди впали краплі крові розіп'ятого Ісуса.

Рослина вербозілля (лат. Lysimachia) – рід трав'янистих багаторічників, однорічників і дворічників родини Первоцвітові. Вербозіллям рослину називають за схожість його листя з листям верби. У народі вербозілля також відоме як кривавник, ранник, зімодра. Наукову назву рослині дано на честь Лісімаха – одного з полководців Олександра Македонського, який став згодом правителем Фракії й царем Македонії. Довгий час помилково вважалося, що саме він відкрив вербозілля.

Трава верес звичайний (лат. Calluna vulgaris) – вічнозелена рослина, єдиний вид роду Верес родини Вересові, що нараховує сьогодні близько 500 сортів, багато з яких мають високі декоративні якості. Верес росте в Європі, простягаючись від тундри до зони хвойно-широколистяних лісів, у Гренландії, Північній Африці, на Азорських островах, у помірному поясі Азії і на Атлантичному узбережжі Північної Америки, полюбляючи ліси, торф'яні болота і згарища.

Тюльпани – це квіти, які вже багато років є одними з найбільш улюблених в нашій країні. Та й не тільки у нас, а й в усьому світі. Історію про те, як цибулини цих рідкісних квітів обмінювали на золото і коштовності і про те, як вони потрапили в нашу країну, відомі дуже давно. Але ореол романтики навколо цієї прекрасної квітки за багато років так і не зник. Тюльпани як і раніше вважаються одними з найпрекрасніших весняних квітів. Любителі займаються вирощуванням тюльпанів не тільки в декоративних цілях.

Сьогодні розповім вам про те, як вирощувати великолисту гортензію в горщику. Ви запитаєте, навіщо вирощувати гортензію в горщику, якщо вона добре росте і в саду. Розповім вам історію зі свого життя.

Сьогодні в службових справах я потрапив у садовий центр і побачив диво: квітучий у середині вересня верес.

Вівсянець (лат. Helictotrichon) – рід трав'янистих багаторічників родини Тонконогі, або Злаки, що налічує за різними даними від 40 до 90 видів. Наукова назва роду походить від двох грецьких слів, які перекладаються як «скручене волосся» й описують ознаку рослини – скручені в нижній частині ості квіткових лусочок. Поширені рослини цього роду майже по всій території Євразії, за винятком районів із тропічним кліматом, а також у Північній і Південній Африці.

Віоли, або фіалки Віттрока, або братки, давно освоїли наші сади, але популярності своєї не втратили донині.

Віоли невибагливі, витримують пересадку навіть під час цвітіння, а цвітуть вони з березня до кінця весни або з серпня до початку заморозків.

Сьогодні існує безліч гібридів цієї квітки, є серед них і багаторічники, здатні переносити навіть суворі зими.

Фіалки садові володіють не лише декоративними якостями, але і цілющими властивостями: чаєм з братків лікують дитячу золотуху.

У статті на нашому сайті ви знайдете цікаву та корисну інформацію про братків, яка допоможе вам виростити віолу в саду, на підвіконні або в балконному контейнері.

Рослина гайлардія (лат. Gaillardia), або гайярдія, належить до роду родини Айстрові, котрий налічує близько двадцяти п'яти видів, які в дикій природі ростуть у Південній та Північній Америках. Гайлардії – посухостійкі трав'янисті однорічники і багаторічники, названі на честь французького мецената і покровителя ботаніки, члена Паризької академії наук Гайяра де Шарантоно, який жив у XVIII ст.

Гальтонія (лат. Galtonia), або капський гіацинт – цибулинний багаторічник родини Лілійні родом із мису Доброї Надії. Назву рослина отримала на честь Френсіса Гальтона, англійського дослідника флори Південної Африки. У Європі гальтонію культивують як пізньоквітучу рослину з сімдесятих років XIX століття. З чотирьох природних видів роду в культурі вирощується переважно один – гальтонія білувата, або біліюча.

Гаультерія, або гаултерія, або готьєрія, або гольтерія (лат. Gaultheria) – рід родини Вересові, що складається приблизно зі 180 видів, які виростають у Північній і Південній Америці, Азії, Австралії та Новій Зеландії. Названо рід було на честь одного з перших дослідників рослинного світу Канади, французького ботаніка й лікаря Жана-Франсуа Готьє. Кілька видів гаультерії вирощуються в садовій культурі як декоративні рослини.

Ця мила, але в той же час ефектна рослина схожа одночасно і на ромашку, і на айстру. Білі, фіолетові, помаранчеві, жовті і червоні головки гацанії розкриваються до полудня і весь час стежать за сонцем.

Якщо ви посадите гацанію на балконі, то милуватися суцвіттями-кошиками вам не доведеться: вони, відвернувшись від вас, будуть тягнутися до сонця.

Ефектно виглядають бордюри з різнобарвної гацанії, особливо в сонячний день, коли кошики розкриті.

Вирощувати гацанію нескладно, а як правильно це робити, ви дізнаєтеся зі статті, розміщеній на нашому сайті. Там же ви прочитаєте про те, які існують види і сорти гацанії, і зможете зробити вибір.

Турецька гвоздика – невибаглива декоративна рослина, яку можна виростити як з насіння, так і придбати вже сформований кущик. Описуються особливості агротехніки цієї культури: оптимальні строки і способи посіву насіння, пікірування і загартовування розсади, підготовка ґрунту і посадка рослин у відкритий ґрунт, а також догляд за дорослими екземплярами турецької гвоздики. Надаються рекомендації щодо утримання гвоздики в домашніх умовах і профілактики хвороб і шкідників.

Гвоздика Шабо – популярна декоративна рослина. У статті детально висвітлено процес вирощування цієї гвоздики в домашніх умовах – від підготовки насіння і посадки розсади до догляду за дорослими рослинами. Читач знайде корисні рекомендації щодо оптимальних термінів і способів посіву насіння, догляду за сходами, пікірування і висадки розсади в ґрунт. Окрему увагу приділено прийомам догляду за дорослими рослинами – поливу, підживленню, пасинкуванню, а також профілактиці хвороб і боротьбі зі шкідниками. Розглянуто особливості використання гвоздики Шабо для зрізання і зимівлі, а також питання розмноження рослини живцями.

Гейхера стала останнім часом настільки популярною, що селекціонерам додалося роботи: щороку з'являються все нові садові форми рослини зі строкатим листям, в забарвленні яких є і пурпур, і бронза, і срібло, і золото, і різні відтінки рожевого кольору.

Форма листя теж вражає різноманітністю: воно може нагадувати листя бегонії, винограду або герані, а їх краї можуть бути декоративно порізаними.

З'явилися сорти гейхери не тільки з рожевими, але з малиновими, червоними і білими квітками.

Про те, як посадити і розмножити цю ефектну рослину, як доглядати за нею протягом сезону і як підготувати до зимівлі, ви зможете дізнатися зі статті, розташованої на нашому сайті.

Квітка геленіум (лат. Helenium) – рід однорічників і багаторічників родини Складноцвіті, що нараховує 32 види, які зростають у Центральній та Північній Америках, переважно на заході США. Поширена думка, що рослина геленіум одержала ім’я на честь дружини царя Менелая, прекрасної Єлени, через яку спалахнула війна Греції з Троєю, описана Гомером в «Іліаді».

Геліопсис (лат. Heliopsis) – рід трав'янистих однорічних і багаторічних рослин родини Складноцвіті, або Айстрові, які ростуть у Центральній і Північній Америці. Назва роду в перекладі означає «сонцеподібний» і підтверджує подібність форми суцвіть рослини з астрономічним світилом. У роду більше десятка видів. Типовим видом роду є геліопсис шорсткуватий (Heliopsis helianthoides), сорти та гібриди якого переважно й вирощують у культурі.

Рослина геліотроп (лат. Heliotropium) належить до роду родини Шорстколисті, яка налічує близько 300 видів. Її представники – напівчагарники і трав'янисті багаторічники, які ростуть у Середземномор'ї та Америках – у тропіках, субтропіках і в помірному поясі. Назва рослини складається з двох грецьких слів, що означають у перекладі «сонце» й «обертання, поворот», і відображає манеру квіток повертати голівку услід сонцю.