Остудник: вирощування, властивості, види
Остудник (лат. Herniaria) – рід рослин рослини Гвоздикові, що нараховує близько 30 видів, які виростають у Європі, Західній Азії й Африці. Наукова назва роду походить від слова, яке перекладається з латини як «грижа».
В українській мові остудник називають також собачим милом, гладуном, громом. Деякі види остудника є лікарськими рослинами, застосовуваними в народній медицині.
Посадка й догляд за остудником
- Посадка: посів насіння у відкритий ґрунт – під зиму.
- Цвітіння: з червня по вересень.
- Освітлення: яскраве сонячне світло, притінок.
- Ґрунт: будь-який, крім засоленого.
- Полив: перший сезон – регулярний, другий – тільки в період затяжної посухи.
- Підживлення: один раз на сезон розчином коров'яку або пташиного посліду.
- Розмноження: насіннєве.
- Хвороби: коренева гниль.
- Шкідники: не вражається.
- Властивості: рослину вирощують як лікарську.
Трава остудник – опис
Рід Остудник представлений трав'янистими однорічниками та багаторічниками зі стрижневим дерев'янистим розгалуженим коренем і численними сланкими або піднятими погілкованими стеблами завдовжки до 25 см. Листя в остудника дрібне, супротивно розташоване, цільне, жовтувато-зелене, з плівчастими прилистками. Дрібні, жовтуваті з пазеленню одностатеві або двостатеві квітки формуються в пазухах листків у головчасто-колосоподібне суцвіття. Плід остудника – невеликий довгастий або кулястий горішок із глянцевим темно-коричневим насінням. Цвіте остудник у травні-серпні, а плодоносить у липні-вересні.
Вирощування остудника в саду
Посадка остудника в ґрунт
Насіння остудника можна придбати або зібрати власноруч із дикорослих рослин: обрізати в липні-серпні гілочки з головками, загорнути їх у папір, а коли вони висохнуть, злегка обмолотити. Де росте остудник? У природі його можна зустріти на яскравому сонці або в частковому затіненні на мізерних або сухих піщаних ґрунтах, тому живильний садовий ґрунт цій рослині цілком підійде за умови, що він добре дренований. Не росте трава остудник тільки на засолених ґрунтах. У важкий і глинистий ґрунт для поліпшення дренажних властивостей потрібно додати на кожні 1-2 м² по відру піску.

Насіння остудника сіють у ґрунт під зиму, лише злегка присипавши зверху землею. У ґрунті за зиму воно пройде загартування і навесні проросте.
Догляд за остудником у саду
Помітними дрібні сходи остудника стають тільки в липні, коли у сіянців розвинуться бічні пагони. У перший рік остудник потрібно регулярно поливати, щоб він ріс швидше, але в подальшому цій посухостійкій рослині досить природних опадів. А ось застій води в коренях остудник зносить погано.
Підживлень остудник не потребує, але буде вдячний, якщо ви внесете в ґрунт один раз на сезон розчин органічного добрива – коров'яку або пташиного посліду.
Остудник зимостійкий і не потребує укриття на зиму.
Шкідники та хвороби остудника
Стійкий остудник як до шкідників, так і до хвороб, однак може потерпіти в дощове літо від загнивання коренів, особливо якщо зростає у важкому ґрунті. Щоб цього не сталося, в період затяжних дощів накрийте ділянку з остудником плівкою. Виявлені підгнилі екземпляри видаліть із ділянки якомога швидше.
У сиру погоду на грядці з остудником можуть з'явитися слимаки, яких збирають руками.
Види та сорти остудника
Як лікарські та ґрунтопокривні рослини в культурі вирощують декілька видів остудника.
Остудник гладкий (Herniaria glabra)
Або остудник голий – трав'янистий однорічник, типовий вид роду. Корінь у рослини тонкий, дерев'янистий, стрижневий. Численні лежачі, притиснуті до землі, злегка опушені або майже голі розгалужені стебла сягають у висоту від 5 до 10 см й укриті дрібним супротивним еліптичним або оберненояйцеподібним листям завдовжки до 10 і завширшки до 3 мм. Листові пластинки світло- чи жовтувато-зеленого кольору можуть бути голими або трохи опушеними. Дрібні сидячі квітки діаметром до 1 мм у кількості від 5 до 10 штук формують колосовидні клубочки. У народній медицині ця рослина застосовується як діуретик.

Остудник волосистий (Herniaria hirsuta)
Або остудник волохатий – теж однорічник із тонким коренем, піднятими та розгалуженими від основи короткоопушеними пагонами завдовжки від 3 до 15 см і довгасто-оберненояйцеподібним листям, звуженим до основи в короткий черешок. Старе листя майже голе, але молоде опушене щетинистими волосинками. Майже сидячі квітки зібрані по 5-8 штук у клубочки.

Остудник багатошлюбний (Herniaria polygama)
Або остудник запашний – багаторічна рослина заввишки до 20 см із сильно погілкованими, висхідними або розпростертими, рідкоопушеними стеблами. Листя у рослини злегка вкрите ворсом або голе, ланцетоподібної або довгасто-еліптичної форми, завдовжки до 15 і завширшки до 13 мм. Одностатеві або двостатеві сидячі квітки утворюють у пазухах листків колосовидні суцвіття або клубочки.

Остудник сивий (Herniaria incana)
Або сивуватий – теж багаторічна рослина заввишки до 25 см із товстим кореневищем і гіллястими розпростертими або висхідними стеблами, що деревіють біля основи. Сірувато-зелене голе або слабкоопушене коротким ворсом листя завдовжки до 18 і завширшки до 3 мм іноді в період плодоношення жовтіє. Пазушні квітки зібрані в клубочки.

Остудник кавказький (Herniaria caucasica)
Це багаторічний напівчагарничок, іноді утворює дерновини. Корінь у нього товстий, із численними сплячими бруньками у верхній частині. Дерев'янисті підняті розпростерті стебла, опушені й розгалужені у верхній частині, сягають у довжину 15 см. Оберненояйцеподібне або ж округле листя на коротких черешках з обох сторін голе, молоде листя по краю війчасте. Дрібні квітки утворюють у пазухах листків клубочки.

Властивості остудника – шкода та користь
Лікувальні властивості остудника
У якості лікарської сировини для народної медицини заготовляють траву остудників багатошлюбного, гладкого та волохатого, хімічний склад яких практично ідентичний. Ці рослини містять ефірну олію, алкалоїди пароніхін і лікорін, флавоноїди, каротин, метиловий ефір, аскорбінову кислоту, кумарин, алантоїн, мінеральні солі марганцю, цинку, міді, заліза та інші біологічно активні речовини, які й зумовлюють корисні властивості остудника.

Трава остудника та препарати з неї використовуються як жовчогінний, терпкий, знеболювальний і протизапальний засіб при лікуванні подагри, вітиліго, циститу, водянки, ревматизму, туберкульозу, гострих респіраторних захворювань, сечокам'яної і нирковокам'яної хвороб, гастриту, артриту, катару шлунку та лишаїв.
Настій і відвар трави застосовують як ранозагоювальний засіб для примочок, припарок і ванн при акне, золотусі, екземі, діатезі, псоріазі.
Здатність остудника утворювати при розтиранні з водою рясну піну дозволяє використовувати його як замінник мила для прання вовни та шовку, а також для миття тварин, тим більше що додатковим ефектом від застосування остудника в гігієнічних цілях є зникнення бліх і кліщів. А сік рослини лікує у тварин затримку сечовипускання.
Про шкоду й користь застосування нетреби
Остудник – протипокази
Герніарин і герніарова кислота, що містяться у сировині остудника, чинять сильну гемолітичну дію, тобто руйнують еритроцити в крові, тому застосовувати препарати остудника для лікування можна тільки за призначенням і під наглядом лікаря відповідного профілю. Передозування може викликати отруєння і навіть параліч центральної нервової системи.

Протипоказані препарати остудника вагітним, годувальницям, дітям молодше 12 років, хворим на гломерулонефрит, гострий гастрит, виразку шлунку чи дванадцятипалої кишки. Протипоказом також є схильність до кровотеч і наявність пухлин у сечостатевих органах. Пацієнтам із сечокам'яною хворобою можна приймати препарати остудника тільки при відсутності великих каменів, інакше камені можуть застрягти в сечоводі, і знадобиться термінова хірургічна операція.
Література
- Остудник
- Рослини родини Гвоздикові
- Перелік усіх видів на The Plant List
- Додаткова інформація на World Flora Online