Ялівець козацький: посадка і догляд, опис сортів

Автор:
Опубліковано:
Доповнено:

Вирощування ялівцю козацького в садуЯлівець козацький (лат. Juniperus sabina) – хвойний чагарник, найпоширеніший вид роду Ялівець родини Кипарисові. У дикій природі цей вид зустрічається в лісах і гаях степової зони, на піщаних дюнах і скелястих схилах Малої і Південно-східної Азії, Центральної Європи, Кавказу, Примор'я, Уралу й Сибіру.

Ялівець козацький – опис

Ялівець козацький є дводомним сланким чагарником заввишки до півтора метра, що швидко розростається й утворює щільні зарості. Іноді він росте у вигляді дерева з вигнутим стовбуром і червоно-коричневою корою, що відшаровується, сягаючи у висоту 4 м. Отруйні пагони рослини містять ефірну олію. Хвоя у ялівцю козацького двох типів: голкоподібна, м'яка, загострена, прямостояча, синювато-зелена, завдовжки 4-6 мм, із явною серединною жилкою на зростаючих у затінку пагонах молодих рослин і розташована на кшталт черепиці лускоподібна на дорослих ялівцях. При розтиранні хвоя цього виду, що зберігається три роки, видає характерний різкий запах.

Шишкоягоди у рослини дрібні (5-7 мм), никлі, округло-овальні, буро-чорного кольору з сизим нальотом, найчастіше двонасінні. Насіння дозріває восени й навесні. Ялівець козацький світлолюбний, добре зносить посуху, не особливо вимогливий до складу ґрунту та стійкий до газів і диму. У культурі цей вид дуже давно.

Посадка ялівцю козацького

Виберіть для ялівцю сонячну ділянку з глибоким заляганням ґрунтових вод. Якщо ви посадите його в затінку, він виросте крихким і безформним. Майте на увазі, що саджанці з відкритою кореневою системою можна садити тільки в квітні або вересні, тоді як посадковий матеріал у контейнері можна висаджувати практично впродовж усього вегетаційного періоду. Однак найкращим часом для посадки ялівцю козацького є весна.

Купуючи саджанці, слід уважно оглянути їхню хвою, і при виявленні найменших ознак захворювання чи ураження шкідниками від купівлі краще відмовитися. Не варто купувати саджанці з сухим або підгнилим корінням.

Посадка і догляд за ялівцем козацьким

Перед посадкою саджанці в контейнері слід рясно полити, щоби коріння наситилося вологою, а відкриті корені потрібно кілька годин потримати в воді, після чого обробити їх стимулятором коренеутворення. Під час посадки між саджанцями витримують відстань не менше півметра.

Глибина посадкової ями залежить від розміру кореневої системи і земляної грудки саджанця. Ялівцю козацькому потрібен котлован, розмір якого перевищуватиме обсяг кореневої системи в 2-3 рази. Для заповнення ями приготуйте заздалегідь ґрунтову суміш із торфу (2 частини), дернової землі (1 частина) і піску (1 частина). У цю суміш бажано додати люсоване вапно або доломітове борошно, хоча для вапнування підійде і цементний пил, і вапняний пуф, і просто мелений вапняк. Приблизна витрата вапнуючого матеріалу – 80-100 г на яму розміром 50х50х60 см. На дно котловану укладають шар дренажного матеріалу завтовшки 15-20 см, потім шар ґрунтової суміші, на якому розташовують саджанець ялівцю таким чином, щоб після посадки його коренева шийка опинилася на 5-10 см вище рівня землі. Яму заповнюють ґрунтовою сумішшю, поверхню навколо саджанця утрамбовують і рясно поливають. Коли вода вбереться, в пристовбурні кола укладають шар торфу, соснової кори або компосту завтовшки 5-8 см.

Догляд за ялівцем козацьким

Як виростити ялівець козацький на ділянці.

Посадка ялівцю козацького та догляд за ним здійснюють відповідно до агротехніки хвойних рослин. Полив ялівцю потрібен тільки в посушливий час, та й то нечастий – усього 2-3 рази за літо. Витрата води – від 10 до 30 л на одну рослину. У спеку й посуху кущ бажано обприскувати один раз на тиждень у вечірній час. Ґрунт навколо молодих рослин неглибоко розпушують після поливання, водночас видаляючи бур'яни.

У якості добрива ялівцю підійде Нітроамофоска, внесена в квітні або травні з розрахунку 30-40 г на м², або розчин 20 г Кеміри-люкс у 10 л води. На зиму теплолюбні сорти рослини мульчують торфом, листям або іншою органікою, навесні ж цю мульчу необхідно прибрати, щоб уникнути загнивання кореневої шийки.

Пересадка ялівцю козацького.

Пересаджувати ялівець козацький краще в молодому віці, оскільки доросла рослина важко приживається на новому місці через те, що при викопуванні сильно травмується розросла коренева система. Пересаджують ялівець козацький напровесні, щойно зійде сніг, проте готувати кущ до пересадки потрібно як мінімум за півроку: рослину обкопують по периметру проекції крони, вертикально підрізаючи занадто довге коріння. Роблять це для того, щоб до пересадки кущ устиг сформувати компактну кореневу систему в обмеженій вами ділянці й пережив пересадку не так болісно.

Вирощування ялівцю козацького

Яму на новому місці готують у тому ж порядку, що і для первинної посадки, враховуючи розміри кореневої системи куща. Пересаджують тільки здорові рослини, без ознак будь-яких захворювань. Перш ніж викопати ялівець, пов'яжіть на одну зі спрямованих на північ гілок стрічку, тому що при пересадці необхідно зберігати орієнтацію «північ-південь». Перед пересадкою саджанець обкопують якнайглибше, щоби зберегти якомога більше коренів. Викопаний кущ перевалюють на великий шматок щільного поліетилену й обробляють його кореневу систему стимулятором коренеутворення, після чого перетягують рослину до місця посадки, поміщають його в котлован і заповнюють порожнини заздалегідь підготовленою ґрунтовою сумішшю. Поверхню навколо куща старанно притоптують, потім роблять по периметру посадкової ями бортик і вливають під кущ два відра води. Коли вода вбереться, пристовбурні кола заповнюють перегноєм із-під ялівцю або лісовою підстилкою, а по краях ями на рівній відстані один від одного глибоко вбивають три міцні кілочки з нахилом від саджанця і підв'язують до них кущ.

Крону ялівцю козацького обробляють розчинами фунгіциду доти, доки рослина не приживеться. Зробіть по периметру пристовбурного кола канавку та двічі на тиждень виливайте в неї по відру води: вода не повинна потрапляти ні на хвою, ні на стовбур рослини. У якості добрива застосовують розчин Епіну по листю, в спеку ялівець прикривають від палючого сонця мішковиною, а вечорами обприскують крону водою.

Хвороби і шкідники ялівцю козацького.

Ялівець, як жодна інша рослина, схильний до ураження іржею, тому не саджайте його близько від яблунь, груш та інших представників родини Розові. Ознакою іржі є утворення на пагонах рослини маленьких, розміром у півсантиметра, утворень рудого кольору, що нагадують трутовики. Якщо ви помітили такі нарости, пагін потрібно негайно видалити, обрізавши його нижче ураженої ділянки на кілька сантиметрів. Після цього потрібно обробити рослину розчином фунгіциду. З метою профілактики обробку ялівцю препаратом Топаз або іншим фунгіцидом подібної дії здійснюють із середини липня до середини вересня кожні два тижні.

Як садити і доглядати за ялівцем козацьким

Вражає ялівець і грибкове захворювання фузаріоз, або трахеомікозне в'янення, що викликає загнивання кореневої системи. Грибниця проникає в корені рослини й заповнює їх, у результаті чого коріння буріє, надходження поживних речовин у крону припиняється, хвоя жовтіє, починаючи з нижніх пагонів, червоніє й опадає, а сам кущ усихає. Найбільше від трахеомікозу потерпають молоді рослини. Виявити це захворювання на ранній стадії важко тому, що воно перебігає в прихованій формі, а коли ураження виявляється, вживати заходів, як правило, вже пізно. При перших же симптомах в'янення потрібно знезаразити ґрунт, у якому росте ялівець, розчином Фітоспоріну-М, Аліріну-Б або Гамаїра. У якості профілактики та для викорінення інфекції використовують обробки рослини й пролив ґрунту розчином Фундазолу. Рослини, які не можна врятувати, викорчовують і спалюють, а ґрунт, в якому вони росли, проливають фунгіцидом.

Буре шуте розвивається на ялівці козацькому взимку, а навесні ви раптом виявляєте на звільнених від снігу гілках жовту й коричневу хвою, обплутану павутинистою грибницею сірого кольору, яка з часом стає чорно-бурою і клейкою. Тонкі гілки відмирають, але брудно-бура хвоя довго не опадає. Треба якомога швидше видалити з рослини уражені ділянки й обробити кущ одновідсотковою бордоською рідиною, препаратами ХОМ або Абіга-Пік. Найімовірніше, однією обробкою проблеми не вирішити: доведеться через тиждень-два проводити повторне обприскування, а може, й не одне.

Всихання гілок ялівцю викликають кілька видів грибків. Недуга проявляється всиханням кори й утворенням на ній бурих і чорних плодових тіл, потім ялівець козацький жовтіє і всихає. Сприяє розвитку захворювання загущеність посадок. Необхідно видалити хворі гілки, а зрізи й рани на корі обробити одновідсотковим мідним купоросом із подальшим замазуванням їх садовим варом, пастою Ранет або олійною фарбою на оліфі. Рослинні залишки необхідно спалювати, а навесні й восени проводити профілактичні обробки ялівцю козацького та ґрунту під ним одновідсотковою бордоською сумішшю або препаратами ХОМ і Абіга-Пік.

Обрізка і пересадка ялівцю козацького

Альтернаріоз ялівцю козацького можна визначити за побурілою хвоєю й утворенням на ній чорного оксамитуватого нальоту. Хвоя опадає, гілки сохнуть.

Біатореловий рак уражає ялівець козацький при механічному пошкодженні гілок. Гриб проникає в тканини кори, від чого вона буріє, сохне й дає тріщини, потім на деревині утворюються поздовжні виразки, і вона поступово відмирає. Хвоя на ялівці жовтіє й сохне.

Нектріоз кори гілок визначають по утворенню на ураженій корі безлічі подушечок червоно-цегляного кольору діаметром до 2 мм, що поступово темніють і засихають. Розвиток захворювання викликає відмирання кори, пожовтіння й опадання хвої та всихання всієї рослини.

Способи боротьби з альтернаріозом, біатореловим раком і нектріозом ті самі, що і з всиханням гілок.

Що стосується шкідників, то вони отруйний ялівець не турбують.

Обрізування ялівцю козацького

Стрижка ялівцю козацького має проводитися з максимальною обережністю, оскільки його пагони містять отруйну олію сабіноль. Випадків зі смертельними наслідками не спостерігалося, але свербіж і біль у районі отриманих під час обрізування подряпин можуть турбувати вас дуже довго.

Загалом цей вид ялівцю потребує лише санітарного прочищення – видалення сухих, підморожених, пошкоджених, хворих або загущующих пагонів і гілок. До формуючого обрізування вдаються, щоб змінити напрямок росту гілок, призупинити їхнє зростання або з метою надати якоїсь особливої форми. Коли і як обрізати ялівець козацький? Краще це робити навесні або восени, коли середньодобова температура становить 4 ºC. За умови, що щорічний приріст рослини не перевищує 10 см, вкорочувати пагони можна лише на 2 см. Але набагато ефективніше й безпечніше не обрізати, а вискубувати кінчики пагонів: таким чином ви підсилюєте розгалуження крони, і кущ стане пишнішим.

Розмноження ялівцю козацького

Розмножується ялівець козацький насінням і вегетативно: відсадками, живцями й щепленням. До насіннєвого способу розмноження вдаються рідко, оскільки посівний матеріал вимагає спеціальної попередньої обробки. Але з тим, хто хоче знати, як розмножити ялівець козацький насінням, ми готові поділитися інформацією: насіння витягають із шишкоягід, очищають, занурюють на 10 хвилин у розчин сірчаної кислоти, після чого промивають від неї і піддають природній або штучній стратифікації. Найкраще посіяти насіння в ящики із землею восени, винести їх у сад і закопати в сніг на 4-5 місяців, а навесні, дочекавшись сходів, пересадити їх у ґрунт.

Розмноження ялівцю козацького

Живцювання є універсальним, але не найуспішнішим способом розмноження для всіх видів і сортових форм ялівцю. Найкращим часом для живцювання вважається весна. Заготовляють живці в похмуру погоду. Як живці використовують верхню частину напівздеревілих пагонів, і дуже важливо, щоб ці пагони не росли в вертикальному напрямку. Відокремлюють живець гострим ножем, залишаючи на ньому п'яту – частина гілки або пагона, від якої відріс живець. На п'яті має бути шматочок деревини. Живці звільняють від гілочок і хвої на висоту 3-4 см від п'яти, відразу ж висаджують їх у пухкий, водопроникний субстрат, що складається з рівних частин ріні й торфу, і поливають субстрат Гуматом натрію або гетероауксину, щоб прискорити утворення на живцях корінців. За посуд використовують дерев'яні ящики з дренажними отворами. Живці занурюють у ґрунт на 3 см і під нахилом 60º. Утримують живці в теплиці при високій вологості повітря. До початку розпускання бруньок температура утримання має бути в межах 16-19 ºC, а щойно бруньки розкриються, її підвищують до 23-26 ºC. Бережіть живці від прямих сонячних променів, регулярно поливайте їх і обприскуйте не менше 5 разів на день. Укорінення живців відбувається за 50-90 днів, але не поспішайте пересаджувати їх, оскільки перші корінці дуже слабкі й легко пошкоджуються. Залиште саджанці в теплиці до наступної весни, щоб їхня коренева система розвинулась і зміцніла.

Ялівець козацький сланкий легко розмножується відсадками, причому робити це можна впродовж усього вегетаційного періоду. Використовуйте для вкорінення тільки гілочки, що визріли, але ще не здерев'яніли. Спочатку потрібно підготувати ґрунт навколо куща: скопати, додавши кислого торфу й річкового піску, і зволожити. Гілки очищають від хвої на висоту 10-20 см від основи, притискають очищену частину до землі й закріплюють у такому положенні. Час від часу пришпилену ділянку гілки потрібно підгортати, в той же час верхівка пагона має залишатися над поверхнею. Вкорінюється відсадок від 6 до 12 місяців. Коли на ньому утворяться і зміцніють нові пагони, його відділяють і пересаджують на нове місце.

Стрижка ялівцю козацького

Особливо цінні сорти ялівцю козацького розмножують щепленням: на сіянець ялівцю звичайного прищеплюють сортовий живець. Зрізаний сортовий живець щільно притискають до підщепи й обв'язують місце з'єднання прозорою еластичною стрічкою. Але частіше садівники використовують спосіб укорінення відсадків або живцювання, оскільки щепи до підщепи приживаються нечасто.

Сорти ялівцю козацького

Ялівець козацький Тамарісціфолія,

або Тамаріс – низькорослий чагарник заввишки до 1 м із декоративною вічнозеленою кроною завширшки до 2 м, із висхідними або розпростертими гілками, покритими переважно голкоподібною сизою хвоєю, зібраною в волоті по 3 тупозагострені, злегка зігнуті, з білою смужкою зверху голки. У культурі цей ялівець, відомий із 1730 року, може жити до 30 років.

Ялівець козацький Варієгата

сягає у висоту 1 м при діаметрі крони 2,5 м. Росте він повільніше, ніж основний вид. У нього розпластані пагони з вигнутими верхівками, у лусковидної хвої біло-строкате забарвлення.

Ялівець козацький Рокері Джем

є карликовою формою виду заввишки до 50 см, при цьому діаметр крони у рослини сягає від 2 до 3,5 м. Кора у Рокері Джем червонувато-сіра, пагони темно-зелені, хвоя синьо-зелена, колюча, голчаста й луската. Зростає цей ялівець повільно, живе довго, вирізняється високою зимостійкістю.

Ялівець козацький Нана

– чоловіча карликова форма заввишки до 80 см із короткими пагонами й щільно притиснутими гілочками. Хвоя у рослини темно-зелена, переважно лускоподібна. Форма вирізняється високою жаро- і посухостійкістю.

Ялівець козацький Мас

– ця форма виглядає як чоловіча рослина, але на дуже старих екземплярах можна виявити плоди. Висота Маса не більше 2 м, але діаметр крони може сягати 7-8 м. Кора у рослини червонувато-сіра, хвоя колюча, переважно голчаста, зверху сизувата, знизу зелена. Узимку хвоя набуває пурпурового нальоту. Зростає ця форма швидко: річний приріст у висоту становить 10, а в ширину 20 см. Рослина вирізняється довговічністю і морозостійкістю.

Ялівець козацький Блю Дануб

– декоративна форма австрійської селекції, отримана в 1961 році: широка й низька рослина з загнутими верхівками гілок. Хвоя частіше лускоподібна, але всередині рослини – голчаста, світло-сизо-блакитна.

Сорти ялівцю козацького

Ялівець козацький Глаука

– розлогий чагарник заввишки не більше 1 м, а завширшки до 2 м, із лускатою і голкоподібною синьо-зеленою хвоєю, яка взимку набуває рудо-зеленого забарвлення. Шишкоягоди у цієї форми синюватого відтінку.

Ялівець козацький Аркадія

– горизонтальний чагарник заввишки всього 40 см, а завширшки понад півтора метра, з м'якою, довгою і яскравою світло-зеленою хвоєю. Пагони у рослини розташовані майже горизонтально. Форма вирізняється високою зимостійкістю.

Ялівець козацький Бродмур

– чоловіча форма, схожа на Тамаріс, але з більш сильними й ніжними пагонами з дрібними сіро-блакитними голками. Крона плоска, завширшки до 3,5 м, але зі склепінчастою серединою.

Ялівець козацький Баффело

– теж подібна до Тамарісціфолії форма, але ширша та нижча, зі світло-зеленою хвоєю. Баффело вирізняється винятковою зимостійкістю.

Ялівець козацький Купрессіфолія

– жіноча форма, що є низькорослим сланким чагарником заввишки до півметра з широкою кроною, розпростертими пагонами, блакитно-зеленою хвоєю, частіше лускатою, притиснутою, але всередині нижньої частини крони можна виявити й голки. Ця зимостійка рослина рясно плодоносить. У культурі вона відома з 1789 року.

Ялівець козацький Еректа

сягає у висоту 2 м. Його косо висхідні гілки утворюють пірамідальну крону. Хвоя у рослини темно-зелена, переважно лусковидна. Еректа вирізняється жаростійкістю й добре зносить сухе повітря. Виведено цю форму в Голландії в 1891 році.

Ялівець козацький Фастігіата

– рослина з вузькоколоноподібною кроною заввишки 5-6, а іноді й 8 м. Хвоя у неї зелена, переважно лускоподібна.

Ялівець козацький Феміна

– жіноча форма заввишки до 1,5 м при діаметрі крони 4-5 м, з червонувато-сірою корою і темно-зеленими пагонами. Хвоя щільна, темно-зелена, переважно луската, отруйна, з неприємним запахом. Зростає Феміна довго, але вирізняється морозостійкістю й довговічністю.

Ялівець козацький у ландшафтному дизайні

Завдяки своїй високій декоративності, посухостійкості й морозостійкості цей вид ялівцю широко використовують при складанні ландшафтних композицій, у садово-паркових посадках, для декорування схилів і кам'янистих гірок. Прекрасно виглядає ялівець козацький у сольних і групових посадках на газонах або узліссях. Вирощують його і як ґрунтопокривну рослину, і як солітер на тлі більш рослих дерев.

Ідеально вписується ялівець козацький у скандинавський стиль, виражено грубуватий, що передбачає відкриті скелясті простори, лаконічну стриманість і різкі лінії. Сорти ялівцю з жовто-зеленою хвоєю гармоніюють із мохами, лишайниками, карликовими чагарниками інших порід і вересу.

Ялівець козацький в ландшафтному дизайні

Рослі сорти ялівцю козацького з кроною правильної форми й стриманого блакитно-сріблястого або зеленувато-сизого забарвлення використовують при оформленні ландшафтних композицій у манірному англійському стилі.

Знайде своє місце ялівець і в японському садку: його сорти суворої форми підкреслять яскраві фарби та специфіку східного стилю. Їх висаджують поблизу кам'янистих острівців поруч із вересом жовтого, червоного, помаранчевого, блакитного або білого забарвлення.

При всій своїй декоративності сад, де ростуть тільки ялівці, дещо одноманітний, але в поєднанні з листяними чагарниками, деревами й багаторічними квітами він буде прекрасний. Відповідним фоном для ялівцю козацького може послугувати газон або мальовнича купа з каменів, а зростаючі поруч вереси й барбариси стануть яскравим тлом для його шляхетної краси. На березі водойми або струмка привабливість ялівцю підкреслять помаранчеві або жовті спіреї. Якщо ж ви хочете оформити галявину поряд зі спорудою, то найкращими сусідами для ялівцю козацького можуть стати інші хвойні рослини – низькорослі ялини, плакучі модрини або гірські сосни.

Не поєднуються з ялівцем великолисті багаторічні дерева й великі садові квіти.

Оцініть, будь ласка, наш сайт. Ми так старалися ;)
Оцініть, будь ласка, статтю
Поділіться посиланням у соцмережі
Дізіготека (Dizygotheca) – догляд, фото, види

Дізіготека (Dizygotheca) – догляд, …

Дізіготека – опис Дізіготека (лат. Dizygotheca) входить до родини Аралієві і налічує близько 17 видів рослин. Дізіготека – це вічнозелені чагарники а...

Читати далі...
Цвіль vs квіти

Цвіль vs квіти

Цвіль – підступний ворог! Розмножується і процвітає за всіх умов та всюди! Ці живучі гриби проникають в наш організм, паразитують в організмах рослин ...

Читати далі...
Вербозілля – посадка і догляд у відкритому ґрунті, розмноження і вирощування

Вербозілля – посадка і догляд у від…

Рослина вербозілля (лат. Lysimachia) – рід трав'янистих багаторічників, однорічників і дворічників родини Первоцвітові. Вербозіллям рослину називають ...

Читати далі...