Ялівець скельний: посадка і догляд, опис сортів

Автор:
Опубліковано:
Доповнено:

Вирощування ялівцю скельного в садуЯлівець скельний (лат. Juniperus scopulorum) є видом роду Ялівець родини Кипарисові. У природних умовах ялівець скельний росте в США (штат Орегон, захід Техасу, північ Арізони), у Канаді (у Британській Колумбії і південно-західній провінції Альберта), у північній Мексиці, вибираючи кам'янисті ґрунти гір на висоті від 1200 до 2700 метрів над рівнем моря. У культурі ялівець скельний поки зустрічається нечасто.

Ялівець скельний – опис

Представники виду – дводомні дерева або чагарники. Висота ялівцю скельного може сягати від 10 до 18 м при обхваті стовбура від 80 см до 2 м, але в культурі рослина зазвичай і нижча, і тонша. Крона ялівцю починається майже від основи, має неправильну конічну форму, яка з віком округляється. Кора у дерева коричнева, пагони в молодому віці блакитно-зелені або світло-блакитні. Супротивне, яйцеподібно-ромбічне, переважно лускоподібне, завдовжки до 2 і завширшки до 1 мм листя ялівцю скельного забарвлене в сизувато-зелений, темно-зелений або синьо-сірий колір. Голкоподібна хвоя, що зустрічається на ялівці скельному, сягає в довжину 12, а в ширину 2 мм. Темно-сині з блакитним нальотом кулясті шишкоягоди завдовжки від 4 до 6 мм дозрівають до кінця другого року. У плодах приховане червонувато-буре ребристе насіння діаметром до 5 мм.

Посадка ялівцю скельного

Посадковий матеріал ялівцю скельного із закритою кореневою системою можна висаджувати в ґрунт упродовж усього вегетаційного періоду, але якщо коренева система саджанця відкрита, то найкращий час для посадки – рання весна, період між тим, як прогріється ґрунт, і початком сокоруху.

Посадка ялівцю скельного і догляд за ним не вимагають особливих зусиль, якщо виконувати агротехнічні умови культури. Вибираючи місце для посадки рослини, слід віддати перевагу відкритим сонячним ділянкам із глибоким заляганням ґрунтових вод. Великим сортам більше підійде родючий ґрунт, а карликові краще ростуть у небагатому ґрунті, інакше вони перестають бути низькорослими. Слід також враховувати і те, що ялівцю скельному потрібно багато простору.

Посадка ялівцю скельного у відкритий ґрунт

Посадковий котлован для ялівцю скельного має бути щонайменше вдвічі більшим за кореневу систему саджанця. Карликові сорти рослини висаджують з інтервалом у півметра, а дистанція між саджанцями високорослих сортів має бути не менше 2 м: через 10 років кущ почне швидко розростатися. На дно посадкової ями укладають двадцятисантиметровий шар битої цегли або щебеню. Коріння саджанця перед посадкою бажано на кілька годин занурити в посудину з водою: це дозволить вам вийняти рослину з контейнера з мінімальним для неї стресом. Якщо вам вдасться при посадці зберегти земляну грудку на коренях саджанця, йому буде значно легше адаптуватися на новому місці.

Помістіть саджанець у яму, розправте його коріння і заповніть котлован ґрунтосумішшю з дернової землі, торфу і піску в співвідношенні 1:2:1. Після посадки слід рясно полити саджанець, а коли вода вбереться, його пристовбурні кола мульчують шаром тирси, тріски, соснової кори або торфу завтовшки 8 см. Врахуйте, що в результаті посадки коренева шийка саджанця має опинитися на рівні поверхні землі.

Догляд за ялівцем скельним

Вирощування ялівцю скельного у відкритому ґрунті.

Ялівець скельний невимогливий у догляді й стійкий до міських умов, проте зростає він повільно, особливо в перші роки.

Полив дорослого ялівцю здійснюють тільки в пору затяжної посухи, не частіше трьох разів за сезон, але щойно посаджені рослини потребують частішого поливу. Добре відгукуються саджанці й на вечірні обприскування теплою водою.

Що стосується добрив, то органіка ялівцеві протипоказана, тому для молодих рослин достатньо в квітні-травні одного підживлення Нітроамофоскою (30-40 г на м²) або Кемірою-універсал (20 г на 10 л води). Дорослі рослини добрив не потребують.

Догляд за ялівцем скельним в саду

Стан ялівцю скельного в холодну пору року залежить від сорту. Рослини з колоноподібною кроною після рясних снігопадів потрібно обтрушувати від снігу, під вагою якого можуть ламатися їхні гілки. Щоб уникнути таких травм, краще напередодні снігопадів стягнути гілки шпагатом, притиснувши їх до стовбура.

Пересадка ялівцю скельного.

Неправильна пересадка ялівцю може призвести до його загибелі в результаті пошкодження кореневої системи. Особливо страждають великі дорослі екземпляри. Як правильно пересадити рослину, щоб уникнути неприємних наслідків? Надзвичайно важливо при викопуванні ялівцю зберегти земляну грудку, в якій перебуває коренева система рослини.

Пересаджувати ялівець скельний краще в період, коли він має максимальну коренеутворюючу здатність: у березні-квітні або в червні-липні. Однак літо – не найкращий час для цієї процедури, оскільки в спеку хвоя випаровує забагато води, що сильно послаблює рослину й уповільнює процес адаптації. Виходячи з цього, найкращий час для пересадки ялівцю скельного – весна, але при гострій потребі можна здійснити пересадку й у період падолисту.

Спочатку викопують посадкову яму правильних параметрів з урахуванням розміру земляної грудки й закладають у котлован дренажний шар. Потім готують ґрунтову суміш для заповнення ями. І тільки після цього обкопують ялівець по колу, відступивши від його стовбура не менше півметра, витягають рослину з грудкою землі, укладають на шматок щільної плівки чи тканини, переносять до посадкової ями й завершують процес у тому ж порядку, що і при первинній посадці. Не забудьте замульчувати пристовбурні кола й попервах захистити ялівець від прямих сонячних променів.

Шкідники і хвороби ялівцю скельного.

Найчастіше ялівець уражає іржа – грибкова хвороба, яка проявляється утворенням на гілках рослини яскраво-помаранчевих наростів, що містять олію з пігментом, близьким до каротину. Захворіла рослина втрачає декоративність, її гілки всихають і за кілька років ялівець гине. При появі ознак іржі необхідно обрізати та знищити уражені гілки й пагони, оскільки вилікувати їх уже не можна, а ялівець слід обробити фунгіцидом. Не забудьте до й після обрізування знезаразити інструмент. У профілактичних цілях слід з весни до осені провести кілька обробок ялівцю фунгіцидами. Найкращий лікувальний і профілактичний ефект показали препарати Рогор, Байлетон, Вектра, Скор і Тілт.

Вирощування ялівцю скельного в ґрунті

Дуже поширена також така хвороба ялівцю, як трахеомікоз, або фузаріозне в'янення, що найчастіше розвивається в дуже щільному ґрунті в умовах підвищеної вологості. Трахеомікоз уражає кореневу систему ялівцю, і живлення перестає надходити від коренів до наземних органів, оскільки міцелій грибка проростає в судинну систему рослини. У результаті розвитку хвороби починають сохнути верхівкові пагони ялівцю, хвоя яких набуває червонуватого відтінку, а потім хвороба поглинає всю рослину. Виявити трахеомікоз на ранній стадії практично неможливо, але тільки-но ви побачите, що ялівець скельний пожовтів або почервонів на верхівках, обріжте уражені гілки, ретельно обробіть рослину та ґрунт під нею фунгіцидами, але найкраще замінити верхній шар ґрунту в пристовбурних колах свіжою ґрунтовою сумішшю, просоченою розчином фунгіциду. У профілактичних цілях придбаний посадковий матеріал слід обробити разом із земляною грудкою Фітоспоріном-М, Квадрісом або Максимом, а кореневу систему трохи менших саджанців цілком помістити на 2-3 години в розчин Максима.

Серйозним захворюванням ялівцю є всихання гілок, яке призводить не тільки до втрати декоративності, а й до загибелі рослини: навесні хвоя на ялівці скельному починає жовтіти й опадати спершу на невеликих ділянках, а потім зона ураження збільшується й може охопити всю рослину або значну її частину. З розвитком захворювання на хвої і корі рослини з'являються дрібні плодові тіла грибів. Не дозволяйте хворобі розвиватися, відразу видаляйте гілки з жовтіючою хвоєю, після чого обов'язково обприскуйте ялівець розчином фунгіциду. Але якщо площа ураження завелика, краще буде викорчувати рослину та спалити її. Профілактичні обробки ялівцю від всихання гілок проводять двічі: в середині або наприкінці квітня й у кінці жовтня препаратами Ридоміл Голд МЦ, Тілт або Скор.

Буре шуте (назва хвороби походить від німецького слова, що означає в перекладі «обсипатися») також проявляється пожовтінням, відмиранням і опаданням хвої. Починається цей процес, як правило, на початку літа. У кінці серпня на ураженій хвої можна помітити чорні еліпсоїдні плодові тіла грибів. Швидше розвивається хвороба на ялівцях, ослаблених поганим доглядом, що ростуть у затінку або у вологих місцях. Гілки з жовтіючою хвоєю потрібно негайно обрізати, опалу хвою з-під рослини видалити, а ялівець обробити препаратами Квадріс, Стробі, Ридоміл Голд МЦ або Скор. У профілактичних цілях такі обробки проводять двічі за сезон: у середині квітня та восени перед заморозками.

Обрізування і розмноження ялівцю скельного

Зі шкідників для ялівцю скельного небезпеку становлять попелиця (тля), мінуюча міль, павутинні кліщі і щитівки. Тлю знищують обробкою рослини розчином Фітоверма, приготованим відповідно до інструкції. Для боротьби з міллю застосовують розчин 2,5 г препарату Децис у 10 л води, а ялівцева щитівка боїться Карбофосу: розчином 70 г препарату в 10 л води обприскують рослину та ґрунт під нею. Що стосується павутинних кліщів, то проти них застосовують розчин акарициду – Актелліка, Карбофосу, Актари або інших хімікатів подібної дії.

Обрізування ялівцю скельного

Оскільки крона ялівцю скельного спочатку має певну форму, формуючого обрізування він не потребує. Йому потрібна тільки санітарна прочистка. Як обрізати ялівець скельний? Напровесні до початку сокоруху, в похмурий день рослину звільняють від поламаних, сухих, хворих і неправильно зростаючих гілок і пагонів. Оскільки річний приріст дорослих рослин цього виду становить усього 10 см, стрижка ялівцю скельного з метою вирівнювання контурів крони здійснюється не більше ніж на 2 см.

Розмноження ялівцю скельного

Розмножується цей вид ялівцю живцями, молодими відсадками або щепленням. Як живці використовують зрізані навесні верхні напівздеревілі пагони з п'ятою (невеликим шматочком деревини тієї гілки, від якої зростає пагін). Для вкорінення живці висаджують у парник, а коли у них розвинеться коренева система, їх пересаджують на тимчасову грядку. Терміни вкорінення залежать від віку живця, сорту рослин та складають від півтора місяця до півроку, а дорощування саджанців у шкілці – від трьох до шести років.

Відсадками розмножують сланкі форми виду: зачищені від хвої пагони пришпилюють до підготовленого ґрунту пристовбурного кола, де вони вкорінюються впродовж півроку або року. Потім їх відділяють і висаджують для дорощування на тимчасову грядку, розташовану в притінку.

Сорти ялівцю скельного

Що стосується розмноження ялівцю щепленням, то процес цей складний і вимагає професійних навичок.

Більш докладні інструкції про те, як розмножити ялівець скельний відсадками або живцями, ви можете отримати в статті про ялівець козацький, яка вже розміщена на нашому сайті.

Сорти ялівцю скельного

Американські селекціонери вивели безліч сортів ялівцю скельного, і всі вони користуються популярністю. Пропонуємо вам знайомство з сортами, які найкраще ростуть в нашому кліматі.

Ялівець скельний Блю Ероу – сорт заввишки від 1,5 до 2,5 м із вузькою колоноподібною кроною завширшки до 50 см із лускатою й голкоподібною синьо-зеленою хвоєю зі сталевим відтінком.

Ялівець скельний Блю Хейвен – сорт заввишки близько 2 м із пірамідальною кроною завширшки до 1 м. Хвоя у цієї рослини блакитно-сталева впродовж усього року.

Ялівець скельний Скайрокет – рослини цього популярного зимостійкого сорту в десятирічному віці здатні сягати у висоту від 3 до 6 м. Габітус у Скайрокет стовпчастий – вузький і стрункий, пагони прямі, примикають до стовбура, хвоя переважно луската, сіро-зеленого відтінку. Рослину можуть уражати грибкові хвороби.

Ялівець скельний Моффет Блю – зимостійкий сорт зі щільною широкопірамідальною кроною і синьо-зеленою хвоєю. У висоту ця рослина здатна сягати від 3 до 6 м при ширині крони від 1 до 1,3 м. Цей сорт не підходить для вирощування у вологому кліматі.

Ялівець скельний Мунглоу схожий на рослину сорту Блю Хейвен. У віці 10 років цей широкопірамідальний ялівець сягає у висоту 2,5 м при діаметрі крони до 1 м. Хвоя у рослини інтенсивного сріблясто-сірого кольору, який до зими стає ще яскравішим.

Ялівець скельний у ландшафтному дизайні

Сільвер Кінг – ялівець із розпростертими гілками, що сягає в десятирічному віці висоти 60 см при діаметрі крони близько 2 м. Хвоя блакитна, переважно луската.

Спрінгбенк – світлолюбний ялівець із вузькою стовпчастою кроною, що сягає у висоту 4 м. Кінці пагонів кошлаті, «розпатлані», хвоя тонка, сріблясто-сірого відтінку.

Тейбл Топ Блю – ялівець з овальною кроною і сріблясто-синьою хвоєю. У віці 10 років рослина сягає у висоту 2 м при ширині крони до 2,5 м.

Ялівець скельний Уелча – рослина зі щільною пірамідальною кроною і сріблясто-синьо-зеленою хвоєю.

Вічіта Блю – ялівець із розпростертими гілками й сріблясто-блакитною хвоєю, що сягає до 10 років висоти 40 см при діаметрі крони 1,5 м.

Окрім описаних, у культурі часто вирощуються сорти ялівцю скельного Вінтер Блю, Толлесонз Блю Віпін, Толлесонз Грін Віпін, Сазерленд, Монвейд, Медора, Грінспайер, Еректа Глаука, Грей Глім, Колорадо Грін і багато інших.

Ялівець скельний у ландшафтному дизайні

У ландшафтному дизайні ялівець скельний використовують для одиночних і групових посадок у вересових і кам'янистих садах, обрамлення алей, оформлення маленьких присадибних садків і як вертикальний акцент у квіткових композиціях.

Ялівці з чіткою і геометрично правильною кроною ефектні і в якості фону для інших рослин, і як центральна ланка садової композиції. Це ідеальний вибір для ділянок, що оформляються в скандинавському та англійському стилях, а також для японських і альпійських садів.

Оцініть, будь ласка, наш сайт. Ми так старалися ;)
Оцініть, будь ласка, статтю
Поділіться посиланням у соцмережі
Бульбова бегонія – догляд в домашніх умовах

Бульбова бегонія – догляд в домашні…

Чому я в попередній частині статті сказала, що догляд за бульбовою Бегонією в домашніх умовах не простий? Та все тому, що вона – любитель золотої сере...

Читати далі...

Як виростити кімнатну квітку з насі…

Мало хто зможе дозволити собі купити всі кімнатні рослини, які хотілось би бачити в себе вдома. Альтернативний варіант – виростити омріяну рослину са...

Читати далі...
Гальтонія: посадка і догляд, вирощування в саду

Гальтонія: посадка і догляд, вирощу…

Гальтонія (лат. Galtonia), або капський гіацинт – цибулинний багаторічник родини Лілійні родом із мису Доброї Надії. Назву рослина отримала на честь Ф...

Читати далі...