КВІЗ для любителів рослин
Зможете вгадати квітку за фото? 👉
Квіз про квіти
КВІЗ для любителів рослин
Зможете вгадати 👇 квітку за фото?
Квіз про квіти

Сніжноягідник: вирощування в саду, види і сорти

Зміст

Квітка сніжноягідникРослина сніжноягідник (лат. Symphoricarpos), або снігова ягода, або вовча ягода – рід листопадних чагарників родини Жимолостеві. У культурі ця рослина прикрашає собою парки й сквери вже понад двісті років. У роду близько 15 видів, що ростуть у природі тільки на території Центральної та Північної Америки, крім виду Symphoricarpos sinensis, батьківщиною якого є Китай. Наукова назва рослини походить із двох грецьких слів, які перекладаються як «збирати разом» і «плід», і якщо ви розглянете щільно притиснуті одна до одної ягоди сніжноягідника, то зрозумієте, чому його так назвали.

Характерною особливістю чагарнику є саме його ягоди, які залишаються на кущах майже всю зиму й чиє насіння слугує їжею для омелюхів, перепелів, фазанів і рябчиків.

Прослухати статтю

Стисло про догляд

  • Посадка: навесні й восени.
  • Цвітіння: із липня або серпня.
  • Освітлення: яскраве світло або притінок.
  • Ґрунт: будь-який, у тому числі кам'янистий і вапняний.
  • Полив: тільки в посуху, увечері, при витраті 1,5-2 відра води під кожен кущ.
  • Підживлення: напровесні в прикореневу ділянку вносять 5-6 кг перегною або компосту, 100 г калійної солі та стільки ж суперфосфату. У середині літа при необхідності кущ підживлюють розчином 50 г Агріколи в 10 л води.
  • Обрізування: напровесні, перед початком сокоруху проводять санітарне і формувальне обрізування.
  • Розмноження: кореневою паростю, поділом куща, відсадками, живцями, рідше – насінням.
  • Шкідники: не вражають.
  • Хвороби: борошниста роса та сіра гниль плодів.
  • Властивості: рослина отруйна.
Детально про вирощування сніжноягідника читайте нижче

Ботанічний опис

У висоту чагарник сніжноягідник сягає від 20 см до 3 м. У нього округле суцільнокрає супротивне короткочерешкове листя завдовжки від 1 до 1,5 см, з однією або двома лопатями біля основи. Гнучкі гілки взимку не ламаються під вагою снігу. Квітки правильної форми, зеленувато-білого, червоного або рожевого забарвлення зібрані по 5-15 штук у пазухи або кінцеві суцвіття. Починається цвітіння сніжноягідника в липні або серпні. Плід сніжноягідника є еліпсоїдальною або кулястою соковитою кістянкою діаметром 1-2 см червоного, чорно-фіолетового, але найчастіше білого кольору з овальними стиснутими з боків кісточками. М'якоть білих плодів нагадує блискучий зернистий сніг. Плід сніжноягідника неїстівний. Рослина є медоносом.

Нажмите, чтобы запустить видео

У декоративному садівництві найбільшої популярності набув сніжноягідник білий, або гронистий, завдяки своїй газо- і димостійкості, причому найчастіше привертає погляд живопліт зі сніжноягідника. Квітка сніжноягідник із рожевими плодами незатишно почувається в холодному кліматі, він воліє теплі зими й чорнозем.

Посадка сніжноягідника у відкритий ґрунт

Коли садити сніжноягідник у ґрунт

Однією з основних переваг чагарнику, крім декоративності, є його невибагливість. Він може рости як під яскравим сонцем, так і в притінку, як у вологому ґрунті, так і в сухому. Якщо посадити сніжноягідник на схилі, що осипається, його густі кореневища зупинять ерозію й осипання ґрунту. Посадка сніжноягідника у відкритий ґрунт проводиться і навесні, і восени, але хоч коли б ви стали цим займатися, ґрунт на ділянці потрібно приготувати заздалегідь.

Як садити сніжноягідник

Якщо ви зібралися садити живопліт, вибирайте для цієї мети дво-чотирирічні саджанці сніжноягідника. Натягніть по лінії наміченої огорожі шпагат і викопайте уздовж нього траншею завширшки близько 40 і завглибшки до 60 см. На один погонний метр траншеї висаджують 4-5 кущів. При сольній або груповій посадці кущі розташовують на відстані 120-150 см один від одного. Розмір ями в цьому випадку має становити 65х65 см.

Вирощування сніжноягідника в саду

Ями або траншею викопують заздалегідь: для осінньої посадки – за місяць, для весняної – з осені. Особливо важлива попередня підготовка, якщо на ділянці суглинний або глинистий ґрунт – до посадки саджанців ґрунт у ямі має осісти. У яму укладають шар щебеню й родючу ґрунтосуміш, приготовану з ріні, торфу та перегною або компосту з додаванням на кожну рослину по 200 г доломітового борошна, 600 г деревної золи і 200 г суперфосфату. Посадка сніжноягідника здійснюється таким чином, щоб після утоптуванням ґрунту в пристовбурних колах, поливу й осідання ґрунту в ямі його коренева шийка опинилася на рівні поверхні ділянки, але за півгодини до того, як помістити рослину в яму, її коріння бажано занурити в глиняну бовтанку. Саджанець упродовж перших 4-5 днів поливають щодня.

Догляд за сніжноягідником у саду

Як виростити сніжноягідник

Унаслідок абсолютної невибагливості сніжноягідника за ним можна було б узагалі не доглядати, але якщо ви приділите йому бодай мінімум часу й уваги, він винагородить вас за це доглянутою, розкішною красою. Догляд за сніжноягідником полягає в мульчуванні пристовбурного кола відразу після посадки шаром торфу завтовшки 5 см, розпушуванні ґрунту на глибину 8-10 см, видаленні бур'янів, підживленні, обрізуванні, поливі та захисті від комах і шкідників, якщо в цьому виникне потреба. Полив сніжноягідника здійснюють тільки в посушливу пору – під кожен кущ у вечірній час виливають півтора-два відра води. Якщо ж літо відносно вологе, то поливати сніжноягідник не потрібно взагалі. Прополювати й розпушувати ґрунт у пристовбурних колах зручніше після дощу або поливання. Восени ґрунт навколо сніжноягідника перекопують.

Цвітіння сніжноягідника в саду

Навесні в пристовбурні кола рослини вносять 5-6 кг компосту або перегною, 100 г суперфосфату й стільки ж калійної солі. Удруге кущ сніжноягідника за потреби підживлюють у середині сезону розчином 50 г Агріколи в 10 л води.

Пересадка сніжноягідника в саду

Якщо ви з якоїсь причини вирішили пересадити сніжноягідник, робіть це якомога швидше, поки кущик не наростив потужну кореневу систему. Рослина легко зносить пересадку, а здійснюється вона в тому ж порядку і в той же час, що й первинна посадка. Головне в цьому процесі – правильно викопати кущ, заподіявши його корінню якнайменше шкоди. Річ у тім, що радіус площі живлення дорослого куща сніжноягідника становить від 70 до 100 см, тобто, щоб викопати його без сумних наслідків для здоров'я культури, вам потрібно обкопувати його по колу на відстані хоча б 70 см від куща.

Нажмите, чтобы запустить видео

Стрижка сніжноягідника

Обрізування сніжноягідник зносить легко. Найкращий час для стрижки крони – рання весна перед початком сокоруху. Видаляють усі поламані, сухі, підмерзлі, загущуючі, застарі й пошкоджені хворобою або шкідниками гілки, а здорові вкорочують на половину або хоча б на чверть. Не бійтеся обрізати кущ – квіткові бруньки у сніжноягідника закладаються на пагонах поточного року, а після обрізування чагарник легко відновлюється. Зрізи на гілках товщі 7 мм потрібно обов'язково обробити садовим варом. На кущах старше восьми років листя й квітки утворюються дрібні, пагони слабкі й короткі. Якщо ви це помітили, значить, пора проводити змолоджуюче обрізування «на пень» на висоті 50-60 см. За літо зі сплячих бруньок на залишках гілок утворюються молоді сильні пагони.

Посадка і догляд за сніжноягідником

Шкідники і хвороби сніжноягідника

Сніжноягідник дуже стійкий до хвороб і шкідників, і зазвичай вони обходять його стороною, тому що сніжноягідник отруйний. Украй рідко, але все ж уражають рослину борошниста роса й сіра гниль плодів. Щоб запобігти зараженню сніжноягідника цими грибковими інфекціями, напровесні, до набубнявіння бруньок, кущі обробляють тривідсотковим розчином бордоської рідини. Якщо ж ви обробку не провели і рослина захворіла, обприскайте кущ одним із сучасних фунгіцидів – Тіовітом Джет, Фундазолом, Топазом, Скором, Квадрісом, Топсином або якимсь іншим препаратом із цього ряду.

Розмноження сніжноягідника

Сніжноягідник розмножується насінням, живцями, відсадками, кореневою паростю й поділом куща.

Насіннєве розмноження сніжноягідника

Цей спосіб розмноження найбільш трудомісткий, окрім того, він потребує багато часу, але якщо ви нікуди не поспішаєте, то чому б не спробувати? Відділіть зерно від плодової м'якоті, покладіть у капронову панчоху й добре відтисніть. Потім помістіть насіння в воду, налиту в невелику посудину, добре збовтайте й дайте суспензії відстоятися: залишки м'якоті спливуть, а насіння осяде. Вийміть його і просушіть.

Посів насіння краще здійснювати під зиму, але не у відкритий ґрунт: насіння дуже дрібне, і під час танення снігу воно може зійти разом із ним. Сіють насіння сніжноягідника в ящики, заповнені родючим ґрунтом із рівних частин річкового піску, торфу та перегною, а зверху «присолюють» піском і щільно накривають склом. Поливають посіви з дрібнодисперсного розпилювача або в піддон, щоб не вимити насіння з субстрату. Перші сходи з'являться навесні, а в кінці сезону їх можна буде пікірувати просто у відкритий ґрунт.

Ягода сніжноягідника отруйна (вовча ягода)

Розмноження сніжноягідника кореневою паростю

Кореневих пагонів навколо куща сніжноягідника з'являється багато – з них утворюються великі щільні куртини. Ця особливість сніжноягідника дає йому змогу зміщуватися з місця посадки й розростатися. Викопайте одну таку куртину й пересадіть. Цим ви заодно врятуєте кущ від загущення.

Поділ куща сніжноягідника

Напровесні до початку сокоруху або восени після падолисту кущ сніжноягідника, що занадто розрісся, викопують, ділять на частини й розсаджують діленки таким же способом, що і саджанці при первинній посадці. Кожна частина мусить мати добре розвинене коріння й міцні молоді гілки. І не забудьте після поділу куща обробити зрізи на коренях товченим вугіллям.

Нажмите, чтобы запустить видео

Розмноження сніжноягідника відсадками

Напровесні низько нагніть зростаючу молоду гілку, укладіть її в заздалегідь зроблену в ґрунті канавку, закріпіть у такому положенні й засипте ґрунтом, залишивши верхівку над поверхнею ґрунту. Усе літо доглядайте за відсадком: поливайте разом із кущем, удобрюйте, розпушуйте навколо нього ґрунт. Восени укорінений відсадок відокремлюють секатором від материнської рослини й пересаджують на постійне місце.

Розмноження сніжноягідника живцями

Розмножувати сніжноягідник можна зеленими й здеревілими живцями. Здеревілі відрізки завдовжки 10-20 см із 3-5 бруньками заготовляють пізньої осені або ранньою зимою й зберігають їх до весни в підвалі, помістивши в пісок. Зрізати верхній край потрібно над брунькою, а нижній навскіс.

Як посадити і доглядати за сніжноягідником

Зелені живці заготовляють рано-вранці, на початку літа, тільки-но закінчиться цвітіння сніжноягідника. Зрізати потрібно великі, добре розвинені й визрілі пагони. Визначити, чи достатньо дозрів пагін для розмноження живцюванням, дуже просто: його згинають, і якщо пагін при цьому ламається з хрускотом, це підтверджує його зрілість. Після зрізання живців негайно поміщають у посудину з водою.

Зелені або здерев'янілі живці висаджують у ящики з субстратом того ж складу, що і для насіннєвого розмноження. Глибина посадки не більше 5 мм. Ящик із живцями поміщають у теплицю або парник і вкорінюють в умовах підвищеної вологості повітря і помірної вологості субстрату. До осені живці набудуть стійку кореневу систему, і їх пересаджують у ґрунт, укривши на зиму листям і ялиновим гіллям.

Сніжноягідник після цвітіння

Зими в середній смузі сніжноягідник зносить без укриття – навіть високо декоративні гібридні сорти рослини можуть витримувати холоди до -34 ºC. Але якщо навіть рослина й підмерзне при сильніших морозах, то за вегетаційний період повністю відновиться. Молоді кущі бажано на зиму високо підгортати землею.

Посадка сніжноягідника і догляд за ним

Як ви, напевно, вже зрозуміли, посадка сніжноягідника і догляд за ним не заберуть у вас багато часу й сил, зате його незвичайні плоди будуть прикрашати ваш сад і годувати птахів майже всю зиму.

Види і сорти сніжноягідника

Сніжноягідник білий (Symphoricarpos albus)

Найбільш відомим видом роду є сніжноягідник білий, він же сніжноягідник гронистий, він же сніжноягідник кронистий, що росте в природі на відкритих схилах, по берегах річок і в гірських лісах Північної Америки від західного узбережжя до Пенсільванії. Висота сніжноягідника білого сягає півтора метра. Це листопадний чагарник із тонкими пагонами й округлою формою крони. Листок сніжноягідника цього виду яйцеподібний або округлий, простий, виїмчасто-лопатевий або цілокраїй, завдовжки до 6 см, зелений із верхнього боку листової пластини і сизий із нижнього. Дрібні, ніжно-рожевого відтінку квітки зібрано в гроноподібні густі суцвіття, розташовані по довжині всього пагона. Цвітіння рясне й настільки тривале, що водночас на кущі можна бачити й бутони, і плоди – білі, ошатні соковиті кулясті ягоди до 1 см у діаметрі, які впродовж тривалого часу тримаються на кущі.

Зимостійкість сніжноягідника гронистого настільки ж висока, наскільки і його невибагливість до умов вирощування. У культурі цей вид із 1879 року, найчастіше його використовують для групових посадок, живоплотів і бордюрів. Наші читачі запитують: сніжноягідник білий – отруйний чи ні? Його плоди неїстівні, а речовини, що містяться в них, можуть викликати запаморочення, слабкість і блювоту. Привабливим для садівників є різновид сніжноягідника гронистого – сніжноягідник білий слабко блискучий (Symphoricarpos albus var. Laevigatus).

Сніжноягідник білий (Symphoricarpos albus)

Сніжноягідник звичайний (Symphoricarpos orbiculatus)

Або сніжноягідник округлий, або сніжноягідник рожевий, або коралоягідник (Symphoricarpos orbiculatus), на своїй батьківщині отримав назву «індійська смородина». Росте він у Північній Америці на луках або по берегах річок. Це великий чагарник із тонкими пагонами й дрібним темно-зеленим листям із сизим сподом. Його рожеві квітки, як і квітки сніжноягідника білого, зібрано в короткі густі суцвіття. Дуже красива рослина восени, коли по всій довжині пагонів починають дозрівати коралові або пурпурово-червоні напівкулевидні плоди, вкриті сизим нальотом, а листя набуває пурпурового відтінку.

Цей вид сніжноягідника не такий зимостійкий, як білий, проте його стійкості до холодів цілком достатньо для зимівлі в умовах середньої смуги. Сніжноягідник звичайний дуже популярний у Західній Європі, особливо його сорти Варієгатус із нерівною жовтуватою смугою по краях листя й Таффс Сільвер Ейдж із білою облямівкою.

Сніжноягідник звичайний (Symphoricarpos orbiculatus)

Сніжноягідник західний (Symphoricarpos occidentalis)

Зі східних, західних і центральних районів Північної Америки, де він утворює зарості вздовж річок, струмків і на скелястих схилах. У висоту рослина сягає півтора метра. Листя ніжно-зеленого відтінку згори й повстяним опушенням зі споду. Цвітіння білих або ніжно-рожевих дзвонових квіток, зібраних у щільні короткі суцвіття, триває з початку червня до кінця серпня, поступово змінюючись появою м'яких, майже сферичних ягід блідо-рожевого або білого відтінку.

Сніжноягідник західний (Symphoricarpos occidentalis)

Сніжноягідник горолюбний (Symphoricarpos oreophilus)

Із західної частини Північної Америки росте у висоту до півтора метра. Листя у нього овальне або округле, з незначним опушенням. Квітки парні або поодинокі, рожеві або білі, дзвонові. Плоди білі, кулясті, з двома кісточками. Зимостійкість середня.

Сніжноягідник горолюбний (Symphoricarpos oreophilus)

Сніжноягідник Шено (Symphoricarpos x chenaultii)

Гібридний нащадок сніжноягідника звичайного, або округлого, і сніжноягідника дрібнолистого, що вирізняється невисоким зростом, густим опушенням, гострим листям завдовжки до 2,5 см і рожевими ягодами з білими щічками. На жаль, цей гібрид неморозостійкий.

Сніжноягідник Хенаульта (Symphoricarpos x chenaultii)

Гібридний чагарник заввишки до 1,5 м і з таким же діаметром крони. Листя насиченого темно-зеленого кольору згори й сизе зі споду, розкривається рано й пізно опадає, рожеві квітки зібрано в суцвіття, округлі плоди кольором від білого до бузкового довго не опадають із куща. Найкращий сорт цього виду – сніжноягідник Хенкок.

Сніжноягідник Шено (Symphoricarpos x chenaultii)

Сніжноягідник Доренбоза (Symphoricarpos doorenbosii)

Об'єднує в собі групу гібридних сортів, виведених голландцем Дооренбосом схрещуванням сніжноягідника білого зі сніжноягідником округлим, що вирізняються компактністю й великою кількістю плодів:

  • Мазер оф Перл – сніжноягідник із темно-зеленим еліптичним листям і білими плодами з легким рум'янцем;
  • сніжноягідник Меджік Беррі вирізняється плодами яскраво-рожевого кольору, що рясно вкривають гілки;
  • Уайт Хейдж – сніжноягідник зі щільним прямостоячим кущем із маленькими білими ягодами;
  • сніжноягідник Аметист має підвищену морозостійкість. Його кущ сягає у висоту 1,5 м, листя темно-зелене, квітки рожеві, непоказні, плоди округлі, біло-рожевого відтінку.
Сніжноягідник Доренбоза (Symphoricarpos doorenbosii)

Окрім описаних видів, відомі сніжноягідники китайський, круглолистий, м'який, дрібнолистий і мексиканський.

Коментарі
0 #
Цікаво, спробую розмножити сніжноягідник паростю. Не знала, що його можна розмножувати в такий спосіб, та ще й вберегти кущ від загущування.
Відповісти
Додати коментар

Надіслати
Скачайте бесплатный Справочник
Описано 600 растений
+ Напоминалка полива
+ Посевной календарь на каждый день
⇨ Скачать ⇦
Ми використовуємо файли cookie.
Для чого вони потрібні? Зрозуміло