Головні козирі спіреї – невибагливість та ефектне цвітіння. А ще таволга щедро цвіте у самий розпал літньої спеки, коли більшість рослин просто никнуть під палючими променями. Якщо ж врахувати деякі особливості цього чагарнику, можна забезпечити безперервне цвітіння спіреї у своєму саду з травня по вересень!

• Коли краще садити літню спірею? А весняну?
• Як і навіщо обрізати таволгу «на пень»?
• Як правильно омолодити кущ?
• Які рослини вважаються ідеальними сусідами для спіреї?
• Чи потрібно вкривати таволгу на зиму?

Давайте розберемося разом.

Спірея (лат. Spiraea), або таволга – це рід декоративних листяних чагарників родини Розові (Rosaceae). У перекладі з давньогрецької «speira» означає «вигин», і справедливість цієї назви підтверджує особлива гнучкість її пагонів. Головна особливість спіреї –невибагливість. Налічує спірея близько ста видів, що ростуть у степу, лісостепу і в напівпустелях. Згадки про спіреї, точніше, про таволги, є ще в билині «Садко» (приблизно 1478), потім у ХІХ ст. відомості про цю рослину потрапляють до словника В. І. Даля: він пише, що міцні і тонкі гілки таволги використовувалися для шомполів і пужалн. Сьогодні в культурі вирощують різні види та сорти спіреї, і всі вони вирізняються не тільки високою декоративністю, а й морозостійкістю і тривалістю цвітіння.

Чагарник спірея – опис

Рослини роду спірея бувають як карликові (15 см), так і дуже високі (до двох із половиною метрів). Коренева система неглибока, мичкувата. Гілки сланкі або прямостоячі, розкинуті або лежачі, від світло-бурого кольору до темного, кора має властивість поздовжньо відшаровуватися. Листя черешкове, чергове, три-п'ятилопатеве, ланцетне або округле.

Квітки у спірей дрібні, але численні, утворюють найрізноманітніші суцвіття – волотисті, колосоподібні, пірамідальні, щиткоподібні. Забарвлення квіток різноманітне, від білосніжного до малинового. У різних видів спіреї суцвіття розташовані по-різному: у одних по всьому пагону, у інших – тільки на верхній частині пагона, у деяких – тільки на кінцях гілок. Розмножуються спіреї поділом куща, насінням, відсадками та живцями.

Квітка спірея використовується для групових посадок, для живоплотів. Карликові сорти спірей чудово підходять для рокаріїв, кам'янистих садів і для створення живих «килимових покриттів». Чудово виглядає кущ спіреї і як одиночна рослина.

Вирощування спіреї – особливості

У кожної рослини є свої вимоги і до посадки, і до догляду. Вирощування спіреї теж має свої особливості:

• ґрунт спірея полюбляє листовий або дерновий. Оптимальний склад: по одній частині піску і торфу та дві частини землі;
• дренажний шар є обов'язковим, можна використовувати биту цеглу;
• посадка спіреї здійснюється в яму, яка на третину об'єму більша за окоренок рослини;
• глибина посадки – не менше півметра, причому коренева шийка рослини повинна бути на рівні поверхні;
• саджати спірею потрібно в похмуру погоду, а ще краще – в дощ. Найкращий час – вересень;
• найкращі сусіди для спіреї – ялівець, ялина, туя.

Посадка спіреї

Посадка спіреї навесні

Навесні висаджують спіреї тільки літнього цвітіння. Головна умова весняної посадки – встигнути до того, як розпуститься листя. Якщо ви купуєте саджанці спіреї, уважно роздивіться коріння – воно не повинно бути пересушеним. Перевірте стан пагонів у саджанця і купуйте тільки в тому випадку, якщо вони гнучкі і на них гарні бруньки. Приведіть у відповідність посадковий матеріал: якщо коріння саджанця занадто розрослося, обережно його вкоротіть, якщо ж, навпаки, коріння занадто пересушене або пошкоджене, обріжте гілки. Якщо коренева система пересушена при зберіганні, пролийте її водою або замочіть ненадовго у відрі з водою, а тільки потім висаджуйте.

Спірея – рослина невибаглива, але для тривалого і рясного цвітіння необхідно все-таки дотриматися певних умов: ділянка для спіреї має бути сонячною, ґрунт – родючим. Крім того, кущі спіреї дають багату прикореневу парость, що збільшує площу, займану рослиною, і це слід враховувати при плануванні посадки спіреї.

Отже, на ділянці, де ростиме спірея, потрібно зробити яму з вертикальними стінками, що хоча б на третину перевищує обсяг кореневої системи саджанця. Потім потрібно дати ямі постояти протягом 2-4 днів. У день посадки (бажано, щоб була дощова або похмура погода) слід зробити дренажний шар у 15-20 см із битої цегли, особливо якщо ґрунт глинистий, додати в яму 2 частини листової або дернової землі і по одній частині торфу і піску, перемішати цю суміш, опустити в яму коріння спіреї, розправити його, закидати землею до кореневої шийки і потім ущільнити. Відразу після посадки спірею поливають одним-двома відрами води і мульчують торфом.

Посадка спіреї восени

Восени висаджують як весняноквітучі спіреї, так і пізньоквітучі. Зазвичай осінню посадку поєднують із розсадженням спіреї способом поділу куща. Робити це потрібно, доки не закінчилося опадання листя. Ділять і пересаджують спіреї, яким 3-4 роки, більш дорослі рослини теж можна розсаджувати, але це вже досить складно зробити через велику земляну грудку, яку важко витягувати і відмивати від землі.

Кущ спіреї потрібно викопати, захоплюючи по колу трохи більше половини проекції крони. Напевно, доведеться обрубати кілька корінців, але це не завдасть рослині великої шкоди. Потім коріння витягнутого куща потрібно добре відмити. Якщо рослина молода і не дуже розрослася, просто поставте її в посудину з водою і дайте ґрунту відкиснути й осісти у воді, потім промийте коріння під проточною водою, водночас розправляючи його. Розріжте кущ секатором на дві-три частини так, щоб у кожної частки була гарна коренева мочка і по 2-3 сильних пагони. Підрівняйте шнуркоподібне коріння.

Викопайте ямку, насипте в середину горбок, встановіть саджанець на горбок і розрівняйте коріння. Засипте ямку ґрунтом і примніть його по поверхні. У кілька прийомів полийте посаджені частки водою.

Догляд за спіреєю

Як доглядати за спіреєю

Про основні вимоги спіреї ми вже говорили: яскраве освітлення (хоча багато видів добре ростуть і в притінку), пухкий родючий ґрунт, гарний дренаж і мульчування семисантиметровим шаром торфу відразу після посадки. Що ще потрібно для того, щоб спірея тішила вас прекрасним і тривалим цвітінням?

Оскільки спірея має неглибоку кореневу систему, вона погано зносить сухість ґрунту і починає засихати, тому потребує помірного поливу в посушливий сезон: по 15 л води на кущ двічі на місяць. Розпушування ґрунту обов'язкове, як і регулярне прополювання. Підживлення спіреї здійснюється комплексним мінеральним добривом після обрізування куща, а в середині літа добре б підживити спірею розчином коров'яку з добавкою суперфосфату з розрахунку 10 г на 10 л розчину.

Зі шкідників найбільше дошкуляють спіреї попелиця і павутинний кліщ. Кліщ знищують карбофосом, а попелицю – препаратом «пиримор». Але здебільшого спіреї не схильні до захворювань, та й шкідники не можуть завдати великої шкоди їхній красі і знизити декоративні якості спіреї.

Обрізування спіреї

Кущі мають властивість розростатися, тому доводиться час від часу робити їм стрижку. У ранньоквітучих, оскільки цвітіння проходить по всій довжині пагона, щорічно обрізають тільки кінчики, які підмерзли за зиму, але через 7-14 років у кущів видаляють усі старі пагони, тобто рослину обрізають практично до пня, щоб потім із найміцніших 5-6 пагонів молодої парості сформувати новий кущ, видаливши під час вегетації інші пагони. Через рік-два у куща знову видаляють слабкі або старі пагони. По кінцях пагонів обрізування слід проводити навесні, до того, як розпуститься листя, санітарне обрізування старих пагонів можна провести також навесні, а можна і влітку.

Літньоквітучі спіреї стрижуть щороку ранньою весною. Вкорочувати пагін потрібно до великих бруньок, слабкі і дрібні пагони краще видалити повністю. Що сильніше обрізування, то потужнішими виростають пагони. Необхідно вчасно видаляти старіючі пагони, інакше вони починають всихати самі собою. Коли кущеві виповниться чотири роки, ви можете щороку зістригати його до висоти 30 см від землі, але якщо і після цього спіреї дають слабку парость, вам слід подумати про заміну куща, хоча в середньому пізньоквітучі види спіреї живуть 15-20 років.

Розмноження спіреї

Розмножуються спіреї, крім поділу куща, насінням, живцюванням і відсадками. Розмножувати насінням можна тільки ті спіреї, які не є гібридами, оскільки насіння спіреї все одно не зберігає сортових якостей. А ось спосіб живцювання дає дуже непогані результати – понад 70 % живців вкорінюється навіть без застосування стимуляторів росту. Ранньоквітучі спіреї живцюються в першій половині червня, пізньоквітучі – у другій половині червня або в липні. Здеревілі живці укорінюють восени, у вересні-жовтні.

Зріжте прямий однорічний пагін, поріжте його на шматки, щоб на кожному було по 5-6 листків. Нижнє листя на кожному живцеві видаліть разом із черешками, інші листки обріжте на половину листа і поставте живці на півдня в розчин епіну (1 мл на 2 л води). Потім припудріть нижній вузол живця стимулятором корневіном і посадіть у горщик у вологий пісок під кутом 30-45º. Накрийте живці склом або плівкою. Поставте посудину з живцями в затінок і два-три рази на день обприскуйте їх водою. Коли прийдуть заморозки, прикопайте живці на грядці, прикрийте листям, поставте згори перевернутий ящик і залиште до весни. Коли наступного року живці дадуть нові пагони, їх можна висадити на постійне місце.

При розмноженні відсадками пагін вкладають у проритий у землі жолобок, пришпилюють і присипають землею. Якщо ви хочете отримати кілька нових пагонів, то верхівку відсадка потрібно прищепити, тоді кожна бічна брунька може дати відросток. Восени відсадок обережно витягують і ділять на пагони, що відросли, і потім розсаджують.

Спірея після цвітіння

Як уже мовилося неодноразово, догляд за спіреєю нескладний, зокрема і в частині підготовки рослини до періоду спокою. Майже всі види і сорти спіреї добре зносять холоди, але якщо зима очікується дуже морозна, а головне, безсніжна, можна подбати про рослину, укривши коріння куща на зиму шаром листя в 10-15 см. У всякому разі, гірше спіреї від цього не буде.

Види і сорти спіреї

Одні види і сорти спіреї використовуються в культурі часто, інші – зрідка. За часом цвітіння спіреї поділяються на весняноквітучі і літньоквітучі.

Весняноквітучі спіреї

Вирізняються не тільки раннім цвітінням, але ще й тим, що для них характерні квітки різних відтінків виключно білого кольору, які розпускаються на тогорічних пагонах. Цвітіння починається тільки на другий рік життя пагона. Цим спіреям притаманне сильне кущіння. У культурі популярні такі види:

Спірея сіра

Є гібридом спірей звіробієлистяної і білувато-сірої – насправді це спірея біла, а сірою її називають через колір листя. Кущ досягає у висоту 180 см, гілки поникле, ланцетоподібне сіро-зелене листя з нижнього боку сіре, щитоподібне суцвіття білих квіток розташоване по всій довжині гілки. Цвіте з середини травня до середини червня. Найпопулярніший сорт:

Спірея сіра Грефшейм: діаметр і висота куща цього сорту 1,5-2 м, пониклі гілки, розлога крона, червоно-бурі гілки, квітки до 1 см у діаметрі, сніжно-білі, махрові, зібрані в парасольки. Рослина – медонос, цвіте до 45 днів, починаючи з другого року;

Спірея Вангутта

Гібрид спіреї кантонської і трилопатевої – величезний кущ діаметром і зростом до 2 м, гілки пониклі, листя зубчасте, голе, трилопатеве, згори темно-зелене, знизу сизе, восени стає червоно-помаранчевим. Численні напівкулясті суцвіття складаються з білих квіток у діаметрі до 0,6 см і розташовуються по всій довжині гілки. Цвіте в середині червня, іноді в серпні цвіте повторно;

Спірея ніпонська

У природі росте на острові Хонсю, досягає у висоту 2 м, крона куляста, густа, гілки горизонтальні, зелене до пізньої осені листя до 4,5 см у довжину, цвіте до трьох тижнів з початку червня щитоподібними суцвіттями, що складаються з жовто-зелених квіток до 1 см у діаметрі, причому в бутоні квітки пурпурові;

Спірея аргута

Найбільш рання з весняноквітучих спірей. Розкидистий кущ 1,5-2 м заввишки дуже гарної форми, пониклі квітучі гілки виглядають ніби пінистий водоспад, що складається з численних білосніжних запашних квіток, що стікає по всій довжині гілок. Цвіте аргута три тижні з кінця травня.

Літньоквітучі спіреї

Це види, у яких суцвіття утворюються на кінцях молодих пагонів, а старі, тогорічні пагони поступово всихають, представлені в першу чергу сортами спіреї японської. Ця спірея рожева в більшості своїх сортів, але іноді ця спірея червона або червоно-рожева. Отже:

Спірея японська

Дуже гарний чагарник із повстяно-опушеними пагонами, доки вони молоді, і голими, коли старіють. Заввишки кущ 1-1,5 м, листя продовгувате, яйцеподібне, знизу сизе, зверху зелене, восени – жовте, червоне, пурпурове. Цвіте спірея японська до 45 днів червоно-рожевими квітками, зібраними в волотисто-щитоподібні суцвіття, розташовані на кінцях пагонів. Найпопулярніші сорти:

Спірея японська Літтл принцес – чагарник заввишки лише 0,6 м, діаметр крони 1,2 м, крона округла, листя овальне, темно-зелене, щитоподібні суцвіття складаються з червоно-рожевих квіток по 3-4 см у діаметрі, цвіте в червні-липні, росте дуже повільно;

Спірея японська Голден принцес – різновид попереднього сорту, відрізняється від нього тим, що росте у висоту до 1 м і колір листя у нього жовтий;

Спірея японська Широбана – низький чагарник (0,6-0,8 м), але діаметр крони 1,2 м, листя вузьколанцетове, темно-зелене, маленьке (2 см). Квітки білого або рожевого кольору розпускаються в липні або серпні;

Спірея японська Голдфлейм – висота 0,8 м, жовто-помаранчеве листя з часом стає яскраво-жовтим, потім зелено-жовтим, а восени – мідно-помаранчевим. Квітки червоно-рожеві, дрібні;

Спірея японська Кріспа – ажурний низькорослий чагарник заввишки до півметра і трохи більше завширшки, крона куляста, численні пагони прямостоячі, суцвіття – плоскі парасольки діаметром 5,5 см з маленьких ніжно-рожевих квіток із ліловим полиском, цвіте з липня 1,5-2 місяці.

Крім спіреї японської, є такі види літньоквітучих спірей:

Спірея Бумальда

Гібрид спіреї японської та білоквіткової – низькорослий чагарник заввишки від 50 см до 80 см. Пагони прямостоячі. Листя, зелене влітку, восени особливо мальовниче – червоне, пурпурове, жовте. Цвіте близько двох місяців, починаючи з липня, квітки від блідо-рожевого до темно-рожевого відтінку. Популярний сорт:

Спірея Бумальда Голдфлейм – спірея заввишки 0,8 см, листя замолоду бронзово-помаранчеве, потім стає жовто-золотавим, потім жовто-зеленим, а восени – мідно-рудим. Але ці зміни відбуваються, якщо кущ розташований на сонці, в затінку ж листя зелене;

Спірея верболиста

Двометровий чагарник із прямими пагонами червоно-жовто-бурого кольору, загострене листя – до 10 см у довжину, квітки білі або рожеві зібрані в пірамідально-волотисті суцвіття близько 20 см завдовжки;

Спірея Дугласа

Півтораметровий кущ із прямими, опушеними червоно-коричневими пагонами. Листя завдовжки 3-10 см, довгасто-ланцетне, темно-рожеві квітки зібрані у верхівкові, вузькі волотисто-пірамідальні суцвіття, цвіте півтора місяці з липня до вересня;

Спірея Білларда

Гібрид спіреї Дугласа і верболистої – висота куща до 2 м, листя широколанцетне до 10 см завдовжки, квітки яскраво-рожеві, зібрані у вузькі двадцятисантиметрові пірамідально-волотисті суцвіття. Цвіте з середини липня.

• Спірея японська: вирощування в саду, опис сортів
• Спориш (гірчак звичайний): вирощування, властивості