Спірея японська: посадка і догляд, опис сортів

Вирощування спіреї японської в садуСпірея японська (лат. Spiraea japonica) – вид декоративних чагарників родини Розові, в природі ростуть у Китаї та Японії. У наших широтах ця декоративна протягом усього сезону рослина відома давно – з 1870 року. Використовують її для створення бордюрів, живоплотів і тривало квітучих груп, низькорослі форми вирощують у рокарії, альпінаріях, міксбордерах, вирощують їх також у якості ґрунтопокривної рослини.

Спірея японська – опис

Спірея японська – красивий листопадний чагарник заввишки і діаметром майже до 2 м із повстяно-опушеними молодими пагонами, які з віком стають голими, та зеленим зверху і сизуватим зі споду довгасто-яйцевидним листям, яке при розпусканні має червонуватий відтінок, а восени набуває строкатого забарвлення в червоно-жовтих тонах. Довжина розташованих почергово зубчастих по краях листків від 2,5 до 7,5 см. Рожево-червоні квітки спіреї японської зібрані в складні кінцеві щиткоподібно-волотисті суцвіття. Цвітіння спіреї триває близько півтора місяця. Насіння завдовжки до 2,5 мм перебуває в блискучих капсулах невеликого розміру.

Посадка спіреї японської

Коли садити спірею японську.

Як і будь-який садовий чагарник, спіреї садять напровесні або після падолисту, однак літньоквітучі види спіреї, до яких належить і спірея японська, краще висаджувати напровесні, причому дуже важливо встигнути здійснити посадку до того, як на деревах почнуть бубнявіти бруньки.

Вибираючи місце для посадки спіреї японської, ви повинні знати, що ця рослина дуже світлолюбна, і хоча їй цілком достатньо трьох-чотирьох годин прямого сонця на день, але що більше світла, то прекраснішою буде спірея. До складу ґрунту чагарник спірея японська невимогливий, але в родючому ґрунті він і краще росте, і пишніше цвіте.

Посадка і догляд за спіреєю японською

Як посадити спіреї.

Якщо ви придбали саджанці з відкритою кореневою системою, уважно огляньте її: вона не повинна бути сухою. Пагони саджанця мають бути гнучкими, а бруньки живими. Видаліть секатором сухі або підгнилі корінці, а здорові вкоротіть до 25-30 см. Саджанці з закритою кореневою системою перед посадкою рясно поливають і виймають із контейнера, а якщо земляна грудка засохла, помістіть кореневу систему на годину-дві в відро з водою.

При плануванні посадки майте на увазі, що коріння спіреї японської сильно розростається, тому відстань між саджанцями має бути щонайменше 50 см. Яму для спіреї копають зі стрімкими стінками, а об’єм її має бути більшим за кореневу систему рослини бодай на третину. До посадки яма має постояти не менше двох днів, потім на її дно укладають шар дренажу, наприклад, камені або биту цеглу, потім яму заповнюють садовою землею, змішаною з річковим піском і торфом у пропорції 2:1:1. Коріння саджанця опускають в яму, обережно розправляють і заповнюють простір, що залишився, ґрунтосумішшю. Коренева шийка спіреї має опинися на одному рівні з поверхнею. Після посадки ґрунт навколо саджанця утрамбовують і поливають двома відрами води.

Догляд за спіреєю японською

Спірея японська навесні, відразу після посадки, потребує частого й рясного поливу. Коли рослина прийметься, полив можна скоротити до двох разів на місяць, витрачаючи на кожен дорослий кущ до 15 л води. Особливо важливий щедрий полив спіреї в посуху і після обрізування. Зволоживши ґрунт, бажано розпушити його у пристовбурному колі, водночас видаляючи бур'яни.

Щовесни поверхню ґрунту навколо спіреї мульчують сумішшю торфу, компосту й подрібненої кори, а восени цю мульчу закладають у ґрунт. Що стосується підживлення, то дуже важливо внести добрива в ґрунт відразу після обрізування. Добре відгукується спірея японська на внесення в пристовбурні кола в середині літа рідкого настою збродженого коров'яку з додаванням на кожні 10 л настою по 10 г суперфосфату.

Вирощування і розмноження спіреї японської

Обрізування спіреї японської здійснюється в травні для надання їй правильної форми, а також у санітарних і змолоджуючих цілях. Сухі, хворі, промерзлі, дрібні, слабкі й загущуючі гілки та пагони вирізають, а здорові вкорочують до великих бруньок. Якщо вам потрібно омолодити кущ, не бійтеся перестаратися: сильне обрізування стимулює формування великої кількості здорових молодих пагонів, а якщо спірею не омолоджувати, то старі пагони почнуть із часом хилитися до землі, і верхівка куща всихатиме. Перше змолоджуюче обрізування спіреї японської рекомендують проводити після чотирьох років, обрізаючи пагони на висоті не більше 30 см від землі.

Кущ спірея японська дуже стійкий до хвороб і шкідників, але іноді потерпає від попелиць, павутинних кліщів і трояндових листовійок. Гусениці листовійки, що з'являються в кінці весни, пошкоджують більше половини листя, прогризаючи в ньому дірки. Попелиця, харчуючись клітинним соком, висмоктує його з листя, квітконіжок і молодих пагонів спіреї. Павутинні кліщі – найнебезпечніші сисні шкідники, особливо активні в посушливу погоду. Тлю й кліщів знищують акарицидними препаратами, а листогризучих шкідників – розчином інсектициду. І не забувайте, що тільки створення необхідних умов для життя рослини та своєчасний догляд за нею може позбавити від хвороб і шкідників будь-яку рослину.

Як бачите, посадка спіреї японської та догляд за нею зовсім не обтяжливі.

Розмноження спіреї японської

Розмножують спірею японську генеративним і вегетативними способами, однак для гібридних форм і сортів рослин насіннєвий спосіб не підходить, та й для інших сортів живцювання й розмноження спіреї відсадками краще, оскільки ці способи дозволяють домогтися надійних і швидких результатів при мінімальній витраті часу та праці.

Розмноження спіреї японської відсадками.

Напровесні нижній пагін або кореневу парость спіреї пригинають до землі, укладають у траншею, закріплюють у такому положенні, залишивши верхівку пагона над поверхнею. Цей спосіб дозволить вам отримати до осені одиночний саджанець із добре розвиненою кореневою системою. Якщо ж ви хочете отримати більше саджанців, то верхівку пагона слід прищипнути, і тоді з бічних бруньок почнуть рости молоді пагони. Восени такий відсадок викопують, ділять на частини за кількістю відрослих пагонів і висаджують їх на постійне місце.

Як вирощувати спірею японську

Розмноження спіреї японської живцями.

Живцювання – найпродуктивніший спосіб розмноження, оскільки коефіцієнт приживлюваності живців становить 70 % навіть без використання ростових регуляторів. Субстрат для висаджування живців готують із верхового торфу (1 частина) і піску (1 або 2 частини). Досвідчені садівники воліють здійснювати укорінення живців у вересні або жовтні: на кущі вибирають найсильніші пагони, нарізують їх на частини, на кожній із яких має бути 4-5 листків, причому нижній листок видаляють, залишивши тільки черешок, а решту вкорочують наполовину. Потім живці на 2-3 години замочують у воді, а перед посадкою опудрюють їхні нижні зрізи стимулятором коренеутворення.

Садять живці під кутом 45º, занурюючи їх у субстрат на 2 см, після чого накривають живцювальник прозорим ковпаком і поміщають його в затінок. Догляд за живцями під час укорінення полягає в регулярному поливі й обприскуванні. З настанням холодів живцювальник прикопують, закидають зверху листям і накривають перевернутим дерев'яним ящиком. Навесні або на початку літа живці висаджують у шкілки на дорощування, а восени їх можна садити на постійне місце.

Розмноження спіреї японської насінням.

Якщо ви нікуди не поспішаєте й не боїтеся труднощів, то варто спробувати виростити видову спірею японську з насіння. Насіння цієї рослини не потребує стратифікації. Його можна посіяти навесні або восени без будь-якої підготовки. Субстрат для посівів потрібен приблизно такого складу: 4 частини некислого торфу й 1 частина вермикуліту. У ролі посудини використовують ящик або контейнер. Насіння сіють по поверхні субстрату, не закладаючи, після чого посудину накривають плівкою або склом і поміщають у затінку саду із західного або східного боку. Тільки-но з'являться сходи, покриття знімають, а коли сіянці сягнуть у висоту 2 см, їх пікірують за забарвленням – до цього часу воно вже буде помітне. При пікіруванні довгі корінці прищипують на одну третину й висаджують у більший контейнер на відстані 5-6 см один від одного. Тримають сіянці в затінку листяних дерев, не забуваючи поливати, восени їх пересаджують на шкільну грядку, а наступного року можна буде висадити їх уже на постійне місце.

Види і сорти спіреї японської

Розмноження спіреї японської поділом куща.

Розмножувати спірею поділом куща можна впродовж усього вегетаційного періоду, але якщо ви будете робити це влітку, потрібно, щоб після розсадження діленок похмура погода трималася хоча б тиждень. Найкращий час для процедури – серпень або початок вересня, коли ґрунт добре прогрітий, а повітря вже стає прохолодним.

Кущ спіреї обкопують, захоплюючи близько 60 % проекції крони. Не страшно, якщо частину коренів доведеться обрубати. Відмийте коріння від землі, розправте його, тому що воно сильно закручене, і розділіть на кілька частин таким чином, щоб у кожній було не менше 2-3 сильних пагонів і пристойна мичка коренів. Укоротіть довгі шнуроподібні корені, обробіть зрізи товченим вугіллям і розсадіть діленки в заздалегідь приготовані ями. Після посадки потрібно поливати спірею через день, якщо погода сонячна, а в похмуру погоду – не рідше одного разу на тиждень.

Сорти спіреї японської

Спірея японська має багато садових форм і сортів. Найпопулярнішими з них є:

  • Альпіна – низькорослий густогіллястий чагарник із майже круглими густоопушеними смугастими пагонами, темно-зеленим зверху і сизуватим знизу листям та світло-рожевими квітками;
  • спірея японська Літтл Принцес – чагарник заввишки до 60 см із кроною діаметром до 120 см. Листя у цього сорту еліптичне, темно-зелене, квітки – червоно-рожеві, зібрані в щитки діаметром 3-4 см;
  • спірея японська Шіробана – теж невисокий чагарник-хамелеон із вузьколанцетним темно-зеленим листям і квітами, забарвлення яких змінюється від білого до червоного й рожевого;
  • спірея японська Мікрофілла сягає у висоту 130, а в діаметрі 150 см. У неї рожеві квітки й велике роздуте зморшкувате листя завдовжки до 20 і завширшки до 10 см. При розпусканні воно пурпурово-червоне, влітку зелене, а восени – золотисто-жовте;
  • спірея японська Фейрлайт – кущі заввишки близько 60 см із помаранчево-червоним молодим листям, яке поступово стає помаранчево-жовтим, а потім блідо-зеленим. Квітки насиченого рожевого кольору;
  • спірея японська Голдфлейм – чагарник заввишки близько 80 см із щільною кроною, що складається з помаранчево-жовтого листя, яке поступово стає яскраво-жовтим, потім жовто-зеленим, а восени – мідно-помаранчевим. Квітки у цього сорту дрібні, рожево-червоні;
  • спірея японська Голден Принцес – чагарник заввишки близько 1 м із яскравим жовтим листям і рожевими квітками;
  • спірея японська Голд Маунт – це спірея японська маленька, заввишки всього 25 см, із яскравим жовто-золотистим листям і рожевими квітками;
  • Кендллайт – висота спіреї японської цього сорту теж невелика, всього півметра. Це компактний кущ із рожевими квітками й вершково-жовтим листям, яке з віком стає яскравішим;
  • спірея японська Криспа – висота цього сорту 50-60 см, листя хвилясте, спершу червонувате, потім світло-зелене, а восени помаранчево-бронзове або червоне. Квітки ніжного лілово-рожевого відтінку;
  • спірея японська Дартс Ред – форма куща цього сорту нагадує Літтл Принцес, але бутони у Дартс Ред рожеві, а квітки мають інтенсивне пурпурове забарвлення;
  • спірея японська Голден Карпет – кущик заввишки всього 20 і завширшки 38 см із гладким золотистим листям і нечисленними зеленувато-рожевими квітками;
  • спірея японська Дженпей (Генпей) – сорт заввишки 60-80 см і завширшки близько 1 м із червонувато-коричневими пагонами й темно-зеленим листям. Одночасно на кущі розкриваються квітки білого, рожевого й червоного кольору;
  • спірея японська Фробеллі – кущ заввишки від 80 до 120 см із кулястою кроною, прямостоячими гілками, насичено-малиновими суцвіттями та пурпуровим навесні й восени листям, яке влітку стає зеленим;
  • спірея японська Дворф – повільнозростаючий карликовий чагарник заввишки близько 30 см з округлою кроною. Листя у рослини дрібне, зелене, восени помаранчеве. Рожеві квіти утворюють плоскі щитки;
  • спірея японська Альбіфлора – теж повільнозростаюча карликова рослина з густою округлою кроною, що сягає в діаметрі від 80 до 150 см. Листя світло-зелене, восени жовте. Квітки дрібні, білі;
  • спірея японська Ентоні Ватерер – кущ заввишки до 80 см із рожево-лілово-рубіновими квітками і попервах червоним світло-зеленим листям;
  • спірея японська Меджік Карпет – сланкий чагарник зі щільною подушкоподібною кроною. Яскраво-червоне листя поступово набуває забарвлення від помаранчевого до жовтого. Квітки рожеві з фіолетовим відтінком.

Популярні в культурі також сорти спіреї японської Руберріма, Нана, Буллата, Неон Флеш, Дабл Плей Артист, Пінк Пересол, Грін енд Голд, Манон, Голден Елф, Сандроп, Пінк енд Голд, Дабл Плей Біг Бенг, Дабл Плей Голд та інші.

Спірея японська в ландшафтному дизайні

Спірея японська – найбільш поширений і затребуваний у ландшафтному дизайні вид роду. Головна причина цього в тому, що рослина зберігає декоративність упродовж усього вегетаційного періоду. Крім того, спірея японська невибаглива, лояльна до інших рослин, добре зносить обрізування й підходить для створення різного роду композицій. Часто спірею японську використовують для доповнення зеленої огорожі з бузку або садового жасмину. Різноманітність садових форм спіреї японської дозволяє знайти чагарник, який ідеально підійде для декорування саду або дачної ділянки.

Спірея японська в ландшафтному дизайні

Низькорослі мініатюрні сорти спіреї японської використовуються для створення рокаріїв, у яких часто об'єднують рослини з різним терміном цвітіння і за рахунок цього вибудовують унікальні композиції для зонування простору. Вирощують спірею і в якості бордюрів та живоплоту, а в міксбордерах вона прекрасно сусідить із дейцією, скумпією, дерном і жоржинами, доповнюючи й підкреслюючи їхню красу. Ефектно виглядає спірея японська в поєднанні з хвойними рослинами, наприклад, туями, ялинами, ялівцем або соснами.

1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 голоси(ів))