Чому не можна палити листя, та як його з користю можна використати замість забруднення довкілля?

Сьогодні я хотів би поміркувати на таку важливу для мене тему, як спалювання рослинних решток на присадибних ділянках.

Осінній кошмар

У нас щоосені стоять стовпи диму від вогнищ, в яких горять листя, овочеве бадилля, сміття, спиляні гілки та стовбури, старі меблі, пластикові пляшки та інший мотлох. Я зараз не говоритиму про безумовну шкоду, яку завдає цей дим екології планети, нехай про це предметно говорять фахівці – хіміки та медики. Я хочу висвітлити інший аспект.

Кожна людина має право вирощувати на своїй ділянці все, що їй завгодно, але при цьому вона не повинна завдавати шкоди оточуючим. А розпалювання багать – це приклад повного ігнорування прав інших людей. Відкриваєш на ніч вікно, щоб провітрити кімнату, а до неї вливається чад та гар. На жаль, цей токсичний дим йде не у бік людей, які розпалили ці багаття, а у бік їхніх сусідів.

Аргументи або відмовки

За такі вчинки передбачено адміністративне покарання, але в сільській місцевості щоосені продовжують горіти багаття, а коли намагаєшся говорити з людьми на цю тему, вони відповідають, що їм нікуди все це подіти, або виправдовуються тим, що спалюють збудників захворювань та насіння бур'янів, і що попіл – це гарне добриво.

Давайте проаналізуємо ці відмазки. Спори патогенних грибків осідають не тільки на бадиллі та опалому листі. Вони знаходяться всюди, і спалюванням рослинних залишків їх не позбутися. Якщо ваші рослини хворіли на фітофтороз, фітофтора з'явиться у вас і наступного року, що б ви не робили.

До того ж, коли ви несете заражене бадилля до місця спалювання, ви розсіюєте спори та насіння бур'янів по своїй ділянці. Можна спалити весь сад, але наступного року бур'яни знову проростуть, бо в землі їхнього насіння накопичено величезну кількість.

Що стосується попелу, то чудовим добривом є продукт спалювання деревних залишків – великих гілок та стовбурів. Саме цей попіл містить великий запас поживних речовин, кальцію, калію та фосфору. А в попелі від спалювання бадилля, соломи, сіна та бур'янів цих речовин мізерна кількість.

Крім того, у сільській місцевості вистачає попелу з печей, якими люди обігрівають узимку житла, а також після святкувань з шашликами або копчення риби. Від спалювання картопляного бадилля та листя попелу буде небагато, і поживність його, як добрива для рослин, дуже сумнівна.

Як можна використовувати рослинні залишки

Тепер про те, куди подіти рослинні залишки, які накопичуються на ділянці за сезон. Листя, траву, бур'яни можна утилізувати в компост – вони добре переробляються. У мене компостні купи закладено у різних місцях: поки в одному місці компост дозріває, я роблю компостну купу в іншому місці.

У компост, крім рослинних залишків, я викидаю і харчові відходи: шкірку мандаринів, лушпиння цибулі та картоплі. А от із гарбузами і кабачками будьте обережні: вони можуть у компостній купі прорости.

До речі, подрібнені залишки та обрізки овочів можна закладати в ґрунт на грядках: за зиму вони перегниють і стануть чудовим добривом. Навіть якщо вони не встигнуть переробитись, присипте їх навесні шаром землі і спокійно висаджуйте зверху основну культуру: рослинні залишки перегниватимуть і живитимуть посаджені рослини.

М'які рослинні рештки можна залишати на грядках протягом літа. Навіть бур'яни. Пропололи – і на цій же грядці розклали як мульчу, тільки корінням вгору, щоб воно підсохло і не змогло знову прорости в землю. Але насіння в бур'янах не повинно бути.

З листям ще простіше: частину я залишаю в пристовбурових колах тих дерев, з яких воно опало, а решту листя збираю і розсипаю по грядках. Поживності в листі практично немає, але його дуже люблять дощові черв'яки, які переробляють листя на гарне добриво – гумус. Він покращує структуру ґрунту і робить його більш пухким і поживним.

Зеленою травою можна годувати свійських птахів. Вона їм приносить користь, а вони перероблять її на добриво.

Варто згадати і про те, що м'які рослинні залишки – це чудовий утеплюючий матеріал. Листя можна використовувати як зовнішній утеплювач для теплолюбних рослин і саджанців, а зрізаними багаторічниками, наприклад, хризантемами, можна вкривати від палючого весняного сонця хвойники: вони пропускають світло, але водночас захищають хвою від опіків.

Утилізація надлишків урожаю

Іноді рослинними рештками може стати частина врожаю. Трапляється, що ми саджаємо якісь культури у великій кількості, а потім не знаємо, що робити з надлишками. Скажімо, хтось дуже любить яблука і зопалу висаджує 5-6 дерев, які починають давати врожай приблизно одночасно. Частину плодів можна з'їсти, частину переробити, частину покласти на зберігання, частину продати, але врожай занадто великий, і надлишки нікуди дівати.

Пам'ятаю, у дитинстві я мав обов'язок збирати з-під плодових дерев падалицю і закопувати в ямку, в якій вона перегнивала. Зараз я потерпаю від великої кількості абрикосів, тому що у мене інтенсивно плодоносять три дерева. Усі опалі плоди я збираю граблями, частину закопую в пристовбурових колах дерев, а частину закладаю в компост, пересипаючи їх шаром землі.

Ви запитаєте: а що, коли ці плоди хворі? Якщо ви впевнені, що залишки вражені захворюванням, закопувати їх потрібно глибоко: з-під шару землі завтовшки 25-30 см збудникам хвороб не вибратися. Але якщо ваші дерева цього сезону хворіли, хвороба повернеться і наступного року, тому що її збудники розпорошені всюди.

Утилізація великих рослинних залишків

Спиляні гілки та стовбури, викорчовані пні, стебла топінамбуру, соняшника, кукурудзи займають багато місця, а переробляються дуже і дуже повільно. Про садовий подрібнювач я поки що мрію. Він добре подрібнює подібні рослинні залишки і на виході дає дрібну тріску, яка служить чудовою мульчею і чудово переробляється.

Поки що я великі залишки подрібнюю руками, сокирою, ланцюговою пилою, складаю їх купами у стратегічних місцях і для привабливості укладаю зверху великі гілки та колоди.

Виглядають ці нагромадження цілком естетично, але я використовую їх не як арт-об'єкт, а для цілком утилітарної мети: взимку вони служать для затримання снігу. Навесні сніг, накопичений на купах, танутиме і йтиме в землю під плодові культури, ягідники та декоративні рослини.

З часом, коли купи осядуть, я в них додам м'які рослинні залишки і засиплю землею, щоб створити своєрідний рельєф: ділянка у мене плоска, рівна, і скільки дерев і чагарників не саджай, виглядає вона похмуро, а рельєф зробить її цікавішою. Через кілька років на ці рельєфні виступи для закріплення ґрунту можна висадити грунтопокривні рослини. На мою думку, це цікава ідея.

Що робити з трухлявими колодами, уламками меблів і дерев'яними залишками після ремонту? Куди подіти дверні косяки, я придумав: я використовую їх для обрамлення піднятих грядок, щоб з них не висипався ґрунт, і для заглиблених, щоб вони не запливали землею.

З рейок, дощок та інших дерев'яних дрібниць я роблю каркаси для утеплення рослин, а на старих колодах можна вирощувати малину: вони добре вбирають і утримують воду. Закладіть їх у траншею, а зверху посадіть кущі малини, і вона не страждатиме від нестачі вологи. Крім того, деревина колод додатково живить малину.

Листя волоського горіха

Напевно багато хто знає, що листя волоського горіха містить шкідливу для інших рослин речовину, яка називається юглон. Саме через юглон під волоським горіхом можуть вижити небагато рослин. Використовувати це листя як мульчу або корм для черв’яків не можна. Але я утеплив на зиму опалим листям волоського горіха приямок біля колодязя, де встановлений розширювальний бачок, система вентилів та трубопроводи.

Влітку все це відкрито і доступно, але взимку обладнання може замерзнути, тому я накрив приямок залізним листом і насипав на нього гору горіхового листя. Коли настане весна, я його згребу у купу і віднесу під горіх. Там воно до наступної осені перероблятиметься. Через рік це листя втратить свою небезпечну властивість, і його можна буде використовувати для мульчування малинника, "розбавивши" листям інших дерев.

Листя волоського горіха можна додавати в компост і на грядки, але в суміші з листям інших дерев, за умови, що частина горіхового листя не перевищуватиме чверті загального об’єму.

Всі ці способи утилізації зводяться до одного: із землі це виросло і в землю має повернутися. Ось така нехитра садова філософія. На всі ці потреби мені не вистачає листя, що опало з моїх дерев, і не вистачає гілок. І мене дуже дивують сусіди, які безжально спалюють ці цінності.

Усього вам доброго.

Відео про утилізацію опалого листя