Волоський горіх – посадка, вирощування, догляд та обрізування

Автор:
Опубліковано:
Доповнено:

Дерево волоський горіхДерево волоський горіх (лат. Juglans regia) – вид роду Горіх родини Горіхові. Інакше його називають царським або грецьким горіхом. У дикій природі волоський горіх росте в західному Закавказзі, північному Китаї, на Тянь-Шані, в північній Індії, в Греції та Малій Азії. Окремі екземпляри рослини зустрічаються навіть у Норвегії. Але найбільші природні горішники розташовані на півдні Киргизстану. Батьківщиною волоського горіха вважається Іран, хоча висловлюється припущення, що ця рослина може мати китайське, індійське або японське походження. Перші згадки про горіх в історичних документах належать до VII-V століття до нашої ери: Пліній пише, що греки привезли цю культуру з садів Кіра, царя Персії. З Еллади горіх потрапив до Риму вже під назвою «грецький горіх», а потім поширився по території Франції, Швейцарії, Німеччини та Болгарії. На американському континенті волоський горіх з’явився тільки на початку XIX століття. В Україну горіх потрапив із Молдови й Румунії під назвою «волоський».

Зміст

Прослухати статтю

Волоський горіх – опис

Волоський горіх – велике дерево, що росте до 25 м у висоту, стовбур волоського горіха досягає в обхваті іноді трьох, а іноді й семи метрів. Кора волоського горіха сірого кольору, гілки з листям утворюють велику крону. Листя горіха, складне, непарноперисте, складається з витягнутих листочків завдовжки від 4 до 7 см, що розпускаються водночас із дрібними, зеленуватого відтінку квітками, що запилюються вітром у травні. Квітки волоського горіха роздільностатеві – на одному дереві розпускаються як чоловічі, так і жіночі квітки. Плід волоського горіха є односім'яною кістянкою з товстим шкірястим насінником і кулястою кісточкою з неповними перегородками, яких може бути від двох до п'яти. Усередині шкаралупи міститься їстівне ядро. Вага одного горіха – від 5 до 17 г.

Волоський горіх не характеризується особливою морозостійкістю – вимерзає вже при температурі -25-28 ºC. Живе волоський горіх 300-400 років, його деревина належить до цінних порід дерева, її часто використовують для виготовлення дизайнерських меблів. А з листя волоського горіха виробляють барвник для тканин. Основними країнами-виробниками цінного волоського горіха є сьогодні Китай, США, Туреччина, Іран та Україна.

Ми розповімо вам, як здійснюється посадка та догляд за волоським горіхом, як відбувається формування волоського горіха, як удобрювати волоський горіх, щоб його врожаї були стабільними і незмінно високими, чим обробити волоський горіх від шкідників і хвороб, які сорти волоського горіха найкраще вирощувати в саду, та надамо вам багато іншої цікавої й корисної інформації.

Вирощування волоських горіхів

Посадка волоського горіха

Коли садити волоський горіх.

Зазвичай саджанці волоського горіха висаджують навесні, але в південних районах можлива й осіння посадка дерева. За наявності гарного дренажного шару ґрунт для волоського горіха підійде будь-який. Глинистий ґрунт можна поліпшити внесенням у нього торфу й компосту. Місце для посадки горіха має бути сонячним, оскільки горіх світлолюбний і в затінку молоде деревце просто загине. Найвищою продуктивністю вирізняються дерева, що ростуть окремо на самому осонні. Горіх не любить ділянок із високим заляганням ґрунтових вод, а оптимальний водневий показник ґрунту для волоського горіха pH 5,5-5,8.

Оскільки чоловічі й жіночі квітки волоського горіха цвітуть не водночас, добре, якщо неподалік зростає пара горіхових дерев інших сортів, причому рости вони можуть у сусідському саду та навіть через сад – пилок розноситься вітром на відстань 200-300 м.

Саджанці волоського горіха перед посадкою оглядають: підгнилі, хворі або висохлі корені й пагони видаляють, після чого коріння опускають у глиняну бовтанку густотою магазинної сметани. До складу бовтанки, крім води, входить 1 частина гною і 3 частин глини. Можна додати в бовтанку стимулятори росту – Гумат або Епін.

Як посадити волоський горіх навесні.

Саджанці волоського горіха перед посадкою оглядають: підгнилі, хворі або висохлі корені й пагони видаляють, після чого коріння опускають у глиняну бовтанку густотою магазинної сметани. До складу бовтанки, крім води, входить 1 частина гною і 3 частин глини. Можна додати в бовтанку стимулятори росту – Гумат або Епін.

Волоський горіх після збору врожаю

Розмір ями під горіх визначається складом ґрунту. На родючих ґрунтах цілком достатньо ями завглибшки й діаметром 60 см, на менш родючих ґрунтах глибина та діаметр ями мають бути більші – у межах 1 м. Вийнятий з ями родючий ґрунт із верхнього шару відкладайте в один бік, а неродючий ґрунт із нижнього шару в інший – він вам для посадки волоського горіха не знадобиться. Верхній шар ґрунту змішайте з торфом і перегноєм (або компостом) у рівних пропорціях, але ні в якому разі не використовуйте для збагачення ґрунту свіжу органіку. Додайте в ґрунтосуміш 2,5 кг суперфосфату, 800 г хлористого калію, 750 г доломітового борошна і 1,5 кг деревної золи, ретельно змішайте всі інгредієнти з ґрунтом. Такої кількості добрив, змішаних із родючим шаром ґрунту, дереву вистачить на перші 3-5 років життя, протягом яких у волоського горіха розвинеться потужна коренева система, здатна добувати поживні речовини з інших шарів ґрунту.

Заповніть яму приготованою ґрунтовою сумішшю і вилийте в неї півтора-два відра води. На цьому осінню підготовку ями для волоського горіха завершено.

За зиму ґрунт у ямі осяде й ущільниться, а навесні, коли настане пора садити горіх, викопайте ґрунтосуміш із ями, вбийте в центр дна опорний кілок заввишки 3 м, насипте навколо нього пагорб із тієї ж ґрунтосуміші такої висоти, щоб коренева шийка встановленого на ньому саджанця опинилася на 3-5 см вище поверхні ділянки. Засипте яму ґрунтовою сумішшю, що залишилася, утрамбуйте поверхню і вилийте під саджанець 20-30 л води. Коли вода вбереться, ґрунт осяде, а коренева шийка саджанця опиниться на рівні поверхні ділянки, підв'яжіть саджанець до опори і замульчуйте пристовбурні кола шаром торфу, тирси, соломи завтовшки 2-3 см. На відстані 30-50 см від стовбура сформуйте валик заввишки 15 см із перегною та землі в пропорції 1:3 для збору дощової води.

Стиглі волоські горіхи на дереві

Посадка волоського горіха восени.

Осіння посадка волоського горіха мало чим відрізняється від весняної. Єдина різниця полягає в тому, що яму готують не за півроку, а за два-три тижні до посадки. І нагадуємо: осіння посадка волоського горіха допустима тільки в південних районах, де не буває морозних зим.

Догляд за волоським горіхом

Догляд за волоським горіхом навесні.

Як виростити волоський горіх у саду і як правильно доглядати за волоським горіхом? Робота в саду починається напровесні. У третій декаді березня, якщо температура повітря не опускається нижче -4-5 ºC, можна провести санітарне й формуюче обрізування волоського горіха. Якщо погодні умови не дають змоги провести обрізування в ці терміни, перенесіть його на пізніше, але потрібно встигнути обрізати горіх до початку сокоруху.

Волоський горіх навесні потребує вологи. У квітні, якщо взимку снігу було мало, а весна без дощів, здійсніть вологозарядковий полив волоського горіха. Очистіть штамб і скелетні гілки від відмерлої кори, промийте їх тривідсотковим розчином мідного купоросу й освіжіть вапном побілку штамба горіха, що зійшла за зиму. У ці ж терміни проводять профілактичну обробку дерев від хвороб і шкідників та висаджують у сад саджанці.

У травні настає час вносити добрива. Чим підживити волоський горіх? Дорослому дереву необхідно близько 6 кг аміачної селітри на рік, які найкраще вносити навесні і на початку літа.

Як вирощувати волоський горіх у саду

Догляд за волоським горіхом улітку.

Гарячим, а особливо сухим літом волоський горіх потребує поливу. З травня по липень включно ґрунт пристовбурного кола горіха зволожують двічі на місяць без подальшого розпушування ґрунту, оскільки горіх цього не любить. А ось із бур'янами боротися треба. Волоський горіх улітку може потерпіти від грибкових хвороб і шкідливих комах, тому дуже важливо щодня оглядати дерево, щоб не пропустити початок захворювання або появу шкідників, а при виникненні небезпеки слід обробити волоський горіх відповідним препаратом – інсектицидом або фунгіцидом.

У кінці липня прищипніть верхівки тих пагонів, зростання яких ви хочете прискорити – пагони мають встигнути визріти до початку холодів, інакше взимку на них чекає загибель від обмороження. Проведіть позакореневе підживлення горіха фосфатними й калійними добривами з додаванням мікроелементів. Деякі сорти волоського горіха дозрівають уже до кінця серпня, тому будьте готові збирати врожай.

Догляд за волоським горіхом восени.

Осінь – пора збору врожаю волоських горіхів. Залежно від сорту, горіхи дозрівають із кінця серпня по кінець жовтня. Коли збір врожаю закінчено, необхідно навести в саду лад: провести після падолисту санітарне обрізування волоського горіха, згребти опале листя й обрізки пагонів, обробити дерева від шкідників і хвороботворних мікроорганізмів, що влаштувалися на зиму в корі горіха і в ґрунті під деревом, побілити штамб і основу скелетних гілок вапном. Саджанці та молоді деревця необхідно підготувати до зими.

Обробка волоського горіха.

Аби волоський горіх не зазнав нападу шкідників або зараження хворобами, необхідно двічі на рік проводити його профілактичну обробку. Коли і як обробляти волоський горіх? Весняну обробку проводять напровесні, по ще сплячих бруньках – волоський горіх і ґрунт пристовбурного кола обприскують одновідсотковим розчином бордоської рідини або мідного купоросу. Осінню обробку волоського горіха цими ж препаратами проводять після падолисту, коли дерева перейдуть у період спокою. Багато садівників замість бордоської рідини або мідного купоросу використовують для обробки семивідсотковий розчин сечовини, який водночас є фунгіцидом, інсектицидом і азотним добривом.

Волоський горіх на дереві

Полив волоського горіха.

Вирощування волоського горіха вимагає його регулярного поливу. Волоський горіх дуже вологолюбний, але якщо навесні й улітку час від часу йдуть дощі, проблем із поливом горіха у вас не буде. Але в спекотну і посушливу пору необхідно з травня по кінець липня поливати горіх двічі на місяць, витрачаючи на кожен м² пристовбурного кола 3-4 відра води. З початку серпня поливання слід припинити, але якщо осінь буде без дощів, проведіть підзимній вологозарядковий полив волоського горіха, щоб йому легше було пережити зиму.

Підживлення волоського горіха.

Коренева система горіха не любить розпушування, тому мінеральні комплекси добрив потрібно вносити дуже обережно. Азотні добрива вносять тільки навесні й на початку літа, оскільки вони в період плодоношення сприяють зараженню горіха грибковими захворюваннями. Фосфати й калійні добрива сприймаються культурою добре, їх внесення в ґрунт пристовбурного кола краще здійснювати восени. Усього плодоносний волоський горіх за вегетаційний період потребує 10 кг суперфосфату, 3 кг калійної солі, 10 кг сульфату амонію і 6 кг аміачної селітри. У ролі добрив можна використовувати такі сидерати, як люпин, горох, овес або чину, які висівають у міжряддях горішника в кінці літа, а восени заорюють у ґрунт.

Зимівля волоського горіха.

Оскільки горіх – культура теплолюбна, деякі його сорти можуть рости тільки в районах, де не буває холодних зим. Але є сорти, здатні витримати нетривалі морози до -30 ºC. Дорослі рослини зимують без укриття, але саджанці і дерева-однолітки необхідно укутати мішковиною, а їхні пристовбурні кола, відступивши на 10 см від стовбура дерева, замульчувати гноєм.

Догляд за волоським горіхом

Обрізування волоського горіха

Коли обрізати волоський горіх.

Навесні, в березні або квітні, коли повітря в саду вже прогрілося до плюсової температури, але сокорух ще не почався, здійснюють санітарне й формуюче обрізування волоського горіха. Деякі садівники воліють проводити обрізування горіха в другій половині літа, оскільки напровесні ще не такі помітні обморожені та слабкі гілки. Волоський горіх восени обрізають із санітарною метою, щоб рослина не годувала взимку хворі, поламані і такі, що всихають, гілки та пагони.

Як обрізати волоський горіх.

Якщо крону горіха не формувати, у неї з часом можуть проявитися великі дефекти – розламуються розвилки з гострими кутами, занадто довгі гілки, у яких мало бічних відгалужень, відмирають унаслідок згущеної крони плодоносні пагони й чимало інших неприємностей. Формування крони правильної форми підвищує якість і кількість плодів та регулює зростання дерева, що полегшує догляд за ним.

Для проведення обрізування – санітарного або формуючого – використовують стерильний і гострий ніж або секатор, що робить зрізи рівними й без задирок. Перший етап формуючого обрізування горіха проводять, коли дерево досягне висоти 1,5 м. Штамб дерева має становити 80-90 см, а крона – 50-60 см. Формуючи крону, залишають не більше 10 скелетних гілок, пагони вкорочують на 20 см, а штамб регулярно очищають від парості. Аби сформувати кістяк крони, вам знадобиться років зо три-чотири, але щойно вона буде сформована, вам залишиться тільки видаляти жируючі, конкуруючі, загущуючі крону пагони.

Правильне вирощування волоського горіха

Обрізування волоського горіха навесні.

Навесні, як тільки погода дасть змогу, проведіть санітарне обрізування горіха, видаливши всі обморожені, хворі, сухі й неправильно зростаючі гілки та пагони. Великі зрізи обробіть садовим варом. Одночасно з санітарним проводять формуюче обрізування волоського горіха.

Якщо за деревом упродовж тривалого часу не здійснювалося відповідного догляду, з часом плодоношення зміщується на периферію – плоди утворюються тільки в верхніх частинах крони. Щоб це виправити, необхідно провести змолоджуюче обрізування волоського горіха. Напровесні спилюють розташовані занадто високо скелетні гілки, після чого крону дерева сильно проріджують, щоб забезпечити проникність повітря і світла. Зрізують гілки в місцях бокового відгалуження, щоб направити їхній розвиток не вгору, а в сторони. Приплив деревних соків із часом викличе пробудження бруньок, які дадуть нові пагони, з яких формуватиметься майбутня крона.

Обрізування волоського горіха восени.

Під час збору врожаю іноді ламається гілка волоського горіха або ненавмисно обриваються пагони, деякі пагони можуть бути вражені захворюванням або шкідниками, тому після падолисту бажано провести санітарне обрізування хворих, поламаних, неправильно зростаючих і пагонів, що всихають, щоб узимку дерево не витрачало на них живлення. Товсті зрізи після обрізування обробляють садовим варом.

Як і коли збирати волоські горіхи

Розмноження волоського горіха

Як розмножувати волоський горіх.

Розмножують волоський горіх насінням і вегетативно – щепленням. Для того, щоб здійснити щеплення сортового живця, доводиться вирощувати з насіння підщепу, тому ми опишемо вам обидва способи розмноження волоського горіха.

Розмноження волоського горіха насінням.

Вирощування волоського горіха з насіння – довгострокова перспектива. Насіння доцільно заготовляти зі здорових, врожайних дерев, що ростуть у вашій місцевості. Вибирають великі плоди з ядром, що легко вилучається. Визначається зрілість ядра станом насінника – перикарпію. Якщо перикарпій розтріснувся або його можна легко відокремити, зробивши надріз, значить, насіння дозріло. Горіхи звільняють від перикарпію і сушать тиждень на сонечку, а потім переносять у приміщення, де досушують при температурі 18-20 ºC. Можна посіяти ядра горіхів цієї ж осені, а можна наступної весни, але тоді їх потрібно стратифікувати. Товстошкірі горіхи стратифікують 90-100 днів при температурі від 0 до 7 ºC, а сорти зі шкаралупою середньої товщини і тонкошкірі – місяць-півтора при температурі 15-18 ºC. Щоб стратифіковані горіхи швидше проросли, їх тримають у вологому піску при температурі 15-18 ºC, поки вони не наклюнуться, а потім висівають: ті, що наклюнулись, сіють рідше, ті, що наклюнутися не встигли, – густіше. Сіють плоди волоського горіха, коли ґрунт прогріється до 10 ºC. Відстань між насінинами в ряду 10-15 см, між рядами – 50 см. Горіхи середньої величини закладають у ґрунт на глибину 8-9 см, а більші – на 10-11 см. Сходи починають з'являтися до кінця квітня. Проростає, як правило, 70 % стратифікованих горіхів. Коли у сіянців утворяться два справжні листочки, їх висаджують у шкілки, прищипнувши кінчик центрального кореня. На розсадній грядці сіянці ростуть повільно – для того, щоб виростити підщепу, вам знадобиться 2-3 роки, а щоб виріс повноцінний саджанець, який можна пересадити в сад, доведеться чекати 5-7 років. Прискорити процес можна, якщо вирощувати сіянці не у відкритому ґрунті, а в теплиці – під плівковим покриттям підщепа виростає за рік, а саджанець – за два роки.

Листя волоського горіха

Розмноження волоського горіха щепленням.

Щеплення волоського горіха проводять окуліруванням, але оскільки бруньки у цього дерева досить великі, великим має бути і щиток, що зрізується з прищепного живця і вставляється під кору підщепи, щоб він міг забезпечити вічко водою і поживними речовинами. Проблема полягає в тому, що навіть у звичайні зими майже всі бруньки, що прижилися до осені, гинуть у холоди через недостатню зимостійкість культури, тому окулірувані сіянці необхідно після падолисту викопати й зберегти до весни в підвалі при температурі близько 0 ºC. Навесні, коли ґрунт прогріється до 10 ºC, сіянці висаджують у розсадник. До кінця вегетації вони можуть досягти висоти 100-150 см, і їх можна буде висадити на постійне місце.

Хвороби волоського горіха

Волоський горіх досить стійкий і до хвороб, і до шкідників, але помилки в догляді й невиконання агротехніки може призвести до того, що дерево захворіє. Найчастіше волоський горіх уражають:

Бактеріоз проявляється виникненням чорних плям на листках рослини, через що ті деформуються й опадають. Пошкоджені хворобою плоди втрачають якість і, як правило, не дозрівши, падають. Менше потерпають від бактеріозу сорти з товстою шкаралупою. Провокують розвиток хвороби дощова погода й азотні добрива. Щоб впоратися з хворобою, слід обприскати дерево до початку цвітіння мідним купоросом, бордоською рідиною або іншим фунгіцидом у два етапи. Восени не забудьте згребти й прибрати з ділянки опале листя горіха;

Бура плямистість, або марсоніоз, виглядає як бурі плями, що з розвитком хвороби розповзаються по всьому листку, в результаті уражене листя сохне і передчасно опадає. Опадають і уражені плямистістю плоди, які не встигають дозріти. Прогресує захворювання у вологу погоду. Уражені листки та пагони необхідно з дерева видалити, поки хвороба не розповзлася по всьому горіху. Перегляньте режим поливу – можливо, ви занадто часто поливаєте горіх. Лікування волоського горіха від плямистості проводять препаратами Вектра (2-3 мл на 10 л води) і Стробі (4 г на 10 л води). Першу обробку проводять, щойно на дереві почнуть розпускатися бруньки, удруге горіх обприскують влітку;

Посадка волоського горіха і вирощування

Кореневий рак вражає кореневу систему волоського горіха. Збудник захворювання проникає в коріння через тріщини в корі і рани, утворюючи опуклі нарости. Якщо хвороба увійде в повну силу, дерево може припинити ріст і плодоношення, а в найсерйозніших випадках волоський горіх сохне і гине. Нарости на дереві необхідно розкривати, чистити й обробляти одновідсотковим розчином каустичної соди, після чого слід обов'язково промивати рани проточною водою зі шланга;

Бактеріальний опік уражує листки, квітки, бруньки, сережки і пагони волоського горіха. Спочатку на молодих листочках горіха з'являються червонувато-коричневі плями, а на пагонах – вдавлені чорні плями, що оперізують пагони кільцем і призводять до їхньої загибелі. Листя і бруньки чоловічих суцвіть горіха темніють і відмирають. Насінники вкриваються чорними плямами. Найбільш сильні спалахи хвороби викликають тривалі дощі. Заражені частини рослини необхідно вирізати і спалювати, а рани обробити одновідсотковим розчином мідного купоросу. Рослину обробляють препаратами, що містять мідь.

Шкідники волоського горіха

Зі шкідників волоський горіх можуть уразити американський білий метелик, яблунева плодожерка, горіховий бородавчастий кліщ, горіхова міль і попелиця.

Американський білий метелик – одна з найнебезпечніших комах, що шкодить практично всім плодовим культурам. За вегетаційний період вона розвивається в двох або трьох поколіннях: перше покоління веде свою руйнівну діяльність у липні-серпні, друге – в серпні й вересні, а третє – у вересні й жовтні. Гусінь метелика селиться на листках і пагонах волоського горіха та стрімко поїдає все його листя. Щоб знищити шкідника, необхідно спалити місця скупчення лялечок і гусені, після чого обробити дерево одним із мікробіологічних препаратів – Лепідоцидом (25 г на 10 л води), Бітоксибацилліном (50 г на 10 л води) або Дендробацилліном (30 г на 10 л води). Витрата розчину приблизно 2-4 л на одне дерево. Але в жодному разі не можна проводити обробку в період цвітіння.

Багатий врожай волоського горіха

Горіховий бородавчастий кліщ пошкоджує переважно молоде листя, не торкаючись до плодів, причому найчастіше він з'являється на волоському горісі в період високої вологості повітря. Визначити, що горіх окупований кліщем, можна за темно-коричневими горбиками, які з'являються на листках рослини. Оскільки кліщ – комаха павукоподібна, позбутися його можна акарицидом – Актарою, Акаріном або Кліщовитом, наприклад.

Яблунева, вона ж горіхова плодожерка поїдає не листя, як інші шкідники, а плоди горіха, проникаючи всередину і виїдаючи ядро, через що плоди передчасно опадають. За вегетаційний період вона дає два покоління: перше завдає шкоди горіху в травні й червні, друге – в серпні та вересні. Щоби плодожерки не розмножувалися, на деревах закріплюють феромонні пастки, які приваблюють самців плодожерки. Окрім того, обов'язково збирайте опалі горіхи і знищуйте виявлені на дереві гнізда плодожерок.

Горіхова міль закладає в листі горіха «міни» – її гусінь харчується соковитою м'якоттю листя, не пошкоджуючи шкірку. Визначити, що дерево уражене міллю, можна за наявністю темних горбків на листі. Знищують горіхову міль обробкою дерева Лепідоцидом, а при тотальному ураженні використовують піретроїди – Децис, Декаметрін.

Попелиця (тля) всюдисуща, вона здатна завдати шкоди будь-якій рослині, але головна небезпека в тому, що вона переносить вірусні хвороби, від яких немає лікування. Нема сенсу застосовувати на окупованому попелицями горісі народні засоби, вдавайтеся відразу до радикальних заходів – обробки дерева Актелліком, Антітліном або Біотліном.

Сорти волоського горіха

Сьогодні існує безліч сортів волоського горіха, у яких розвинена стійкість до хвороб, шкідників, морозу й посухи. Багато з них урожайні, а їхні плоди вирізняються високою якістю. За термінами дозрівання сорти горіхів поділяються на ранні, що дозрівають у кінці серпня або на початку вересня, середньостиглі, у плодів яких стиглість настає з середини до кінця вересня, і пізні, які знімають у кінці вересня або початку листопада. Селекцією волоського горіха займаються біологи різних країн – відомі сорти української, російської, молдавської, американської (каліфорнійської) та білоруської селекції. Пропонуємо вашій увазі опис найкращих сортів, серед яких ви напевне зможете вибрати волоський горіх, котрий багато десятиліть даватиме плоди вашим дітям, онукам і правнукам.

Види і сорти волоського горіха

Скіноський

– зимостійкий і урожайний ранній сорт молдавської селекції, в роки з підвищеною вологістю повітря уражується бурою плямистістю. Плоди великі, до 12 г вагою, яйцеподібні, зі шкаралупою середньої товщини і великим ядром, що легко відділяється від шкаралупи.

Кодрень

– продуктивний і зимостійкий пізній молдавський сорт, стійкий до шкідників і марсоніозу, з великими горіхами в тонкій, майже гладкій шкаралупі, яка легко розколюється і звільняє ядро цілком або половинками.

Лунгуєце

– морозостійкий і стійкий до бурої плямистості сорт молдавської селекції з великими горіхами довгасто-овальної форми з гладкою, тонкою шкаралупою, що легко розколюється, і повним ядром, що повністю видобувається зі шкаралупи.

Окрім описаних, до відомих сортів волоського горіха молдавської селекції належить Калараський, Коржеутський, Костюжинський, Кишинівський, Піщанський, Реченський, Когилнічану, Казаку, Бричанський, Фалештський, Яргаринський та інші.

Буковинський 1 і Буковинський 2

– відповідно середньостиглий і пізній врожайні сорти української селекції, стійкі до марсоніозу, з відносно тонкою, але міцною шкаралупою, що легко розколюється, і ядром, що повністю відокремлюється.

Прикарпатський

– стабільно врожайний і відносно стійкий до бурої плямистості пізній сорт української селекції з тонкою, але міцною оболонкою і ядром, що легко відділяється від неї.

Придністровський

– стабільний високоврожайний середньостиглий український сорт, що вирізняється морозостійкістю і високим ступенем стійкості до марсоніозу з округлими, середнього розміру плодами вагою від 11 до 13 г із тонкою, але міцною оболонкою, тонкими внутрішніми перегородками, які не заважають відділенню ядра.

Умови вирощування волоського горіха

Із сортів, виведених в Україні, високою якістю плодів і стійкістю в несприятливих умовах відзначені також Клишківскій, Буковинська бомба, Топорівський, Чернівецький 1, Ярівскій та інші.

З каліфорнійських сортів, виділених в особливу групу, найбільш відомі:

Чорний каліфорнійський горіх

– сорт із дуже великими плодами з майже чорною шкаралупою, поораною звивинами;

Санта Роса Софт Шелл

– високоврожайний ранньостиглий каліфорнійський сорт, відомий у двох різновидах: перша цвіте водночас зі звичайними горіховими деревами, а друга – на два тижні пізніше, коли залишаться позаду весняні заморозки. Плоди цього сорту середньої величини, укладені в тонку білу шкірку, ядро теж біле, чудового смаку.

Ройал

– високоврожайний гібрид каліфорнійського чорного горіха й чорного горіха зі Сходу США, з великими плодами в товстій і міцній шкаралупі, що містить ядра високих смакових якостей.

Парадокс

– теж високопродуктивний сорт із великими плодами в дуже товстій і міцній шкаралупі з дуже смачними ядрами.

Селекційні роботи з цими сортами не припинені – вчені продовжують спроби отримати гібриди з тоншою шкаралупою.

З радянських і російських сортів найбільш популярними є:

  • Десертний – ранній урожайний і посухостійкий сорт, рекомендований для вирощування тільки в південних районах, із солодкуватими, дуже смачними ядрами;
  • Витончений – посухостійкий сорт, майже не вражується хворобами і шкідниками, із середньою морозостійкістю і горіхами солодкуватого смаку, середнього розміру масою до 12 г;
  • Аврора – зимостійкий, стійкий до хвороб середньостиглий і скоростиглий сорт, урожайність якого підвищується з віком. Середня маса плодів – 12 г.
Обрізування і розмноження волоського горіха

У культурі добре зарекомендували себе і сорти Урожайний і Рясний.

До особливої категорії можна також віднести скоростиглі сорти волоського горіха, для яких характерними є невелика висота дерев, раннє дозрівання плодів – у другій половині серпня або на початку вересня, вступ у плодоношення з трирічного віку і помірна морозостійкість. Найбільш відомі зі скороплідних сортів:

  • Зоря сходу – низькоросле врожайне дерево, з успіхом вирощується в умовах середньої смуги;
  • Селекціонер – урожайний сорт, стійкий до шкідників і захворювань, із плодами вагою всього 7 г у тонкій шкаралупі;

До відомих у культурі скороплідних сортів волоського горіха належать також П'ятирічка, Улюблений Петросяна, Байконур, Пінський, Пелан, Радгоспний і Пам'ять Мінова.

Найкращими й найбільш часто вирощуваними є сорти:

  • Ідеал – високоморозостійкий, найврожайніший сорт волоського горіха, оскільки за один вегетаційний період плодоносить двічі. Його плоди досягають маси від 10 до 15 г. Ядра вирізняються приємним солодкуватим смаком. Розмножується цей сорт тільки генеративно, однак його насіння отримує у спадок усі батьківські характеристики;
  • Велетень – високопродуктивний сорт із регулярним плодоношенням. Плоди в своїй масі досягають не більше 10 г, проте його перевага полягає в тому, що його можна вирощувати практично по всій території Росії.
Волоський горіх після збору врожаю

Властивості волоського горіха – шкода і користь

Корисні властивості волоського горіха.

Усі частини рослини містять біологічно активні речовини. Наприклад, до складу кори входять тритерпеноїди, алкалоїди, стероїди, дубильні речовини, хінони і вітамін C. Листя волоського горіха містить альдегіди, алкалоїди, каротин, дубильні речовини, кумарини, флавоноїди, антоціани, хінони, високі ароматичні вуглеводні, фенолкарбонові кислоти, вітаміни C, PP та ефірну олію. А тканини насінника містять вітамін C, каротин, дубильні речовини, кумарини, хінони та фенолкарбонові й органічні кислоти.

У зелених плодах виявлено вітаміни C, B1, B2, PP, каротин і хінони, а в зрілих – той же набір вітамінів, ситостерин, хінони, дубильні речовини і жирну олію, що містить лінолеву, ліноленову, олеїнову, пальмітинову кислоти, клітковину, солі кобальту і заліза.

Шкаралупа волоських горіхів містить фенолкарбонові кислоти, кумарини, дубильні речовини, а тонка бура шкірка, що вкриває плід – пелікула – стероїди, кумарини, дубильні речовини і фенолкарбонові кислоти.

Кількість у листках рослини вітаміну C збільшується протягом сезону і досягає свого максимуму в середині періоду вегетації. Але головна цінність листя волоського горіха – велика кількість каротину, а також вітамін B1, барвник юглон, що має до того ж бактерицидну дію, і дубильні речовини.

Вирощування волоського горіха і догляд

Зрілі плоди волоського горіха є не тільки висококалорійним продуктом харчування, а й високоактивним живильним засобом. Їхня калорійність удвічі перевищує показник пшеничного хліба вищого сорту. Вони рекомендовані до вживання для профілактики атеросклерозу та при нестачі в організмі вітамінів і солей заліза й кобальту. Олія і клітковина, що входять до складу плодів, роблять їх чудовим засобом від закрепів.

Ранозагоювальний ефект відвару листя волоського горіха використовують для лікування від золотухи і рахіту у дітей. А настій листя застосовують для полоскання рота при кровоточивості ясен і запальних захворюваннях ротової порожнини.

Препарати з волоського горіха мають загальнозміцнювальну, в'язку, протисклеротичну, протиглистну, цукрознижувальну, кровоспинну, протизапальну, проносну й епітелізуючу дію.

Найціннішим з усіх препаратів є олія волоського горіха, що має високу поживність і цінні смакові якості. Її призначають хворим у відновлювальний період після перенесених важких захворювань і хірургічних операцій. До її складу входять ненасичені жирні кислоти, вітаміни, макро- і мікроелементи, біологічно активні речовини. Рекордна кількість вітаміну E, що міститься в олії, призначається людям похилого віку, особливо тим, хто страждає гіпертонією, ішемічною хворобою серця, атеросклерозом, цукровим діабетом, хронічним гепатитом, підвищеною кислотністю шлункового соку, гіперфункцією щитовидної залози. Окрім того, олія волоського горіха захищає організм людини від канцерогенів, підвищує опірність організму радіації і виводить радіонукліди.

Росток волоського горіха

За допомогою олії волоського горіха здавна лікували туберкульоз, запальні захворювання шкірних покривів і слизової, тріщини, виразки, що тривалий час не загоюються, екземи, псоріаз, варикозне розширення вен і фурункульоз.

Вчені Каліфорнійського університету дослідним шляхом довели, що після того, як хворі місяць вживали в їжу олію волоського горіха, уміст холестерину в крові переставав рости і залишається на одному рівні кілька місяців. Призначають олію волоського горіха при хронічних артритах, опіках, виразках, хронічних колітах із закрепами, захворюваннями шлунка і кишківника. Рекомендовано її вагітним і годувальницям.

Волоський горіх – протипокази.

Протипоказано вживання волоського горіха і препаратів із нього людям з індивідуальною незносністю продукту. Хворі на псоріаз, нейродерміт і екзему повинні вживати волоський горіх або препарати з нього під наглядом лікаря, оскільки продукт може викликати у них загострення захворювання. Людям із захворюваннями підшлункової залози й кишківника, а також тим, у кого підвищене згортання крові, вживання в їжу волоських горіхів протипоказане. Переїдання продукту може стати причиною набряку горла, сильного головного болю і запалення мигдалин. Добова норма волоських горіхів для здорової людини – 100 г.

Оцініть, будь ласка, наш сайт. Ми так старалися ;)
Оцініть, будь ласка, статтю
Поділіться посиланням у соцмережі
Нарциси – догляд

Нарциси – догляд

Навіть не надто досвідчені квітникарі в наших краях вирощують Нарциси. Догляд на ними нескладний, і це робить їх такими популярними садовими квітами. ...

Читати далі...
Гортензія волотиста – посадка

Гортензія волотиста – посадка

Догляд за Гортензією волотистою не надто складний. Але оскільки вона буде рости у відкритому грунті, то потрібно враховувати деякі особливості, щоб не...

Читати далі...
Яблуня – посадка й догляд, обрізування та щеплення

Яблуня – посадка й догляд, обрізува…

Яблуня домашня (лат. Malus domestica) – вид плодових дерев роду Яблуня родини Розові, який дуже поширений і вирощується в приватних садах та в промисл...

Читати далі...
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити