Соняшник – вирощування з насіння, посадка у відкритий ґрунт і догляд

Автор:
Опубліковано:
Доповнено:

Вирощування соняшника – посадка і доглядСоняшник (лат. Helianthus) – рід родини Складноцвіті, що налічує близько п'ятдесяти видів, які ростуть у природі в Північній, Центральній Америці та в Перу. Обробіток соняшника здійснювали ще індіанці, які використовували рослину для зняття болю в грудях і лікування лихоманки, пекли з неї хліб, а пилок і пелюстки рослини слугували в ті часи сировиною для пурпурно-фіолетової фарби, якою аборигени робили на тілі татуювання. Олією соняшника змащували волосся, а суцвіттями прикрашали вівтарі й храми.

Деякі види роду, що представляють олійні або декоративні рослини, в XVI столітті були вивезені в Іспанію, потім потрапили у Францію та Італію, а до кінця століття їх уже вирощували в Бельгії, Швейцарії, Німеччині, Голландії та Англії. На території України ця рослина, котра незабаром стала її народним символом, з’явилась у середині XVIII століття – спершу як декоративна культура. Сьогодні рослина соняшник є найціннішою сільськогосподарською культурою і вирощується по всьому світу.

Рослина соняшник – опис

Культура соняшник олійний (лат. Helianthus annuus) є однорічною рослиною заввишки до 2,5 м зі стрижневою кореневою системою, що проникає на глибину 2-3 м. Стебло у соняшника прямостояче, вкрите жорсткими волосинками, не гілкується, з пружною і м'якою серцевиною. Листки чергові, довгочерешкові, причому верхні сидячі, а нижні супротивні, овально-серцеподібні, з загостреними верхівками. Довжина листової пластини з пильчастими краями, опушеної жорстким ворсом, сягає 40 см. Квітки зібрані в дуже великі кошики, оточені обгортковим листям. Бутони і молоді кошики повертаються за сонцем, змінюючи упродовж дня орієнтацію зі сходу на захід, але з дозріванням рослина фіксує положення кошика, хоча листя, як і раніше, повертається за сонцем. Крайові квітки кошиків завдовжки від 4 до 7 см язичкові, безплідні, а численні внутрішні – трубчасті, двостатеві.

Зазвичай олійний соняшник утворює тільки одне суцвіття, але іноді виникають додаткові відростки з маленькими кошиками. Цвіте соняшник місяць – із липня по серпень, запилюється перехресно за допомогою вітру та комах. Плоди – довгасті, злегка стислі сім’янки зі слабо вираженими гранями, завдовжки від 8 до 15 і завширшки від 4 до 8 мм, зі шкірястим насінником і сірою, білою, смугастою або чорною шкіркою (лушпинням). Усередині насіння розташовані білі ядра в насіннєвий оболонці. Соняшник є чудовим медоносом.

Вирощування соняшника з насіння

Посів насіння соняшника.

Вирощувати соняшник через розсаду не має сенсу, оскільки його сходи здатні зносити невеликі заморозки. Але якщо ви все-таки вирішили виростити розсаду соняшника, то сійте насіння за 20-25 днів до висадки на город відразу в окремі посудини – в горщики або, наприклад, в обрізані пластикові пляшки заввишки 28-30 см із проробленими в дні дренажними отворами. Змішайте родючу землю з перегноєм у рівних пропорціях, наповніть вологою сумішшю посуд, посадіть у кожну посудину по одній або дві насінини на глибину 3-4 см і обов'язково притисніть ґрунт, щоб він охопив насіння зусібіч. Помістіть посіви в тепле місце і накрийте їх плівкою.

Вирощування розсади соняшника.

Щойно з'являться сходи, посіви переміщують на світле підвіконня. Догляд за сіянцями полягає в зволоженні субстрату, обережному розпушуванні ґрунту і регулярному провітрюванні. За тиждень до висадки у відкритий ґрунт сіянці загартовують, виставляючи їх щодня на відкрите повітря і поступово збільшуючи тривалість процедури.

Вирощування соняшника у відкритому ґрунті

Пікірування соняшника.

Річ у тім, що соняшник погано зносить пересадку, тому пікірування сіянців краще не проводити. У відкритий ґрунт розсада соняшника висаджується на початку червня разом із земляною грудкою способом перевалки. Схема посадки соняшника передбачає розміщення сіянців на відстані метра один від одного. Будьте дуже обережні й не ушкодьте при пересадженні кореневу систему.

Посів соняшника у відкритий ґрунт

Коли садити соняшник у ґрунт.

Висівають соняшник у кінці квітня або на початку травня, коли ґрунт прогріється до 8-12 ºC. До умов вирощування культура невибаглива – сходи можуть витримувати і заморозки до -5 ºC, і посуху. Однак є кілька застережень:

  • – не вирощуйте соняшник кілька років на одному місці, робіть перерву 3-4 роки;
  • – не саджайте соняшник там, де в минулому сезоні росли помідори, буряк або бобові культури;
  • – найкращими попередниками для соняшника є кукурудза і зернові;
  • – висаджуючи соняшник, майте на увазі, що в діаметрі його кореневої системи не зможе повноцінно рости жодна культура.

Грунт для подсолнечника.

Оптимальними для соняшника будуть родючі ґрунти з деякою кількістю глини в коренях і вологою під ними. Взагалі ж соняшник здатен пристосуватися до будь-яких видів ґрунту – і до легких, і до важких. Зовсім не підходять культурі кислі, болотисті і засолені ґрунти.

Перед посівом соняшника слід підготувати ділянку: звільніть її від бур'янів і внесіть під перекопування комплексні мінеральні добрива. Деякі городники не вважають за необхідне удобрювати ґрунт спеціально під цю культуру, вважаючи, що якщо на ділянці добре ростуть інші овочі, то виросте і соняшник.

Посадка і догляд за соняшником

Як садити соняшник у відкритий ґрунт.

Насіння соняшника перед посівом потрібно відкалібрувати, а потім протруїти упродовж 14 годин в одновідсотковому розчині марганцівки або потримати ніч у часниково-цибульному настої, для приготування якого 100 г часнику подрібнюють, змішують із цибулевим лушпинням, заливають двома літрами окропу, добу настоюють і проціджують через марлю. Використання для протруєння насіння часникового настою не тільки вбиває всі хвороботворні мікроорганізми, а й попервах відлякує від насіння шкідників і гризунів.

Посів соняшника здійснюється в вологий ґрунт на глибину близько 8 см, залишаючи в гнізді по 2-3 насінини. Між великими соняшниками дотримуються дистанції близько метра, а між сортами середньої висоти – близько 60 см. Що більшою буде відстань між рослинами, то більшим буде насіння нового врожаю.

Що садити після соняшника.

Вирощування соняшника сильно виснажує ґрунт, тому садити після нього овочі безглуздо, краще посадити якусь бобову культуру – сою, квасолю, горох, вику, люпин. Бобові дозволять ґрунту відпочити і наситять його азотом. На наступний рік після бобових на цьому місці можна вирощувати огірки.

Догляд за соняшником

Як виростити соняшник.

Якщо ви хочете отримати велике насіння, доведеться за соняшником доглядати. Що це означає? Необхідно регулярно проводити поливання, видаляти бур'яни і розпушувати ґрунт навколо рослин і в міжряддях, вносити підживлення, захищати рослини від хвороб і шкідників.

Полив соняшника.

Поливають соняшник у міру необхідності. Особливо рослина потребує вологи до моменту формування 4 пар листя. Наступний етап підвищеної потреби у волозі припадає на формування суцвіть, а потім – у період цвітіння і наливу насіння. При зволоженні соняшника важлива не тільки частота поливань – необхідно просочувати ґрунт на глибину залягання коренів рослини. У літню спеку соняшник поливають щодня, але якщо настає посуха, то доведеться зволожувати ґрунт двічі або навіть тричі на день – соняшник дуже вологолюбний.

Як саджати і вирощувати соняшник

Підживлення соняшника.

Оскільки соняшнику необхідна велика кількість поживних речовин, після формування третьої пари листя його слід підживити: на кожен м² ділянки вносять по 20-40 г суперфосфату, розкидаючи сухе добриво по поверхні. Потім гранули закладають у ґрунт на глибину 10 см, після чого ділянку поливають.

Тільки-но сформуються кошики, внесіть у ґрунт калійно-азотне підживлення: додайте в відро розчину коров'яку (1:10) столову ложку сульфату калію. Повторно удобріть рослини таким же розчином у період дозрівання насіння.

Іноді на листках соняшника з'являються пухирчасті викривлення, на стеблах утворюються тріщини, і він стає ламким. Це ознаки нестачі в ґрунті бору. У такому випадку потрібно провести обробку рослини по листю борвмісним препаратом.

Шкідники і хвороби соняшника

Хвороби соняшника.

Соняшник при неправильному догляді і недотриманні агротехніки може вразити безліч хвороб.

Пероноспороз, або несправжня борошниста роса – грибкове захворювання, збудником якого є гриб Плазмопара. Хвора рослина виглядає недорозвиненою, її стебла стають тонкими й тендітними, а листя – маленьким і хлоротичним, із білим нальотом на споді пластини. Але існує форма захворювання, при якій стебла коротшають і товщають. За один сезон можливе повторне зараження пероноспорозом соняшника, що вже майже завершив свій розвиток. У цьому випадку на листках з'являються невеликі маслисті плями неправильної форми, на їхній нижній стороні утворюється білуватий наліт, а стебла стають світло-зеленими. Потім інфекція проникає в кошик, який унаслідок ураження перестає розвиватися.

Ембелізія, або чорна плямистість – шкідлива хвороба, що вражає не тільки соняшник, але навіть дуже стійкі бур'яни. Ознаки захворювання з'являються на рослинах у стадії розвитку 5-6 листків: на пластинах виникають темні некрозні плями розміром 3-5 мм, які розростаються і зливаються, утворюючи плями завбільшки 4-5 см, обведені жовтою облямівкою. На черешках з'являються темні витягнуті плями неправильної форми, в місці кріплення черешка до стебла виникають численні тріщини, а на стеблі навколо черешка утворюються чорні некрози. На уражених ембелізією кошиках теж можна розгледіти темно-коричневі цятки.

Хвороби і шкідники соняшника

Фомопсис, або сіра плямистість – одна з найнебезпечніших грибкових хвороб, що вражає всі частини рослини. На листках з'являються темно-коричневі некрози кутастої форми, як від опіку, і листя разом із черешками всихає і відмирає. На стеблах навколо уражених черешків теж утворюються коричневі некрози з чітким контуром, які з часом сіріють і вкриваються пікнідами. Стебла стають крихкими і легко ламаються. Прогресує хвороба при підвищеній вологості в теплу погоду.

Фомоз стебла викликається грибком і проявляється на молодих рослинах у стадії розвитку у них 6-8 листків. На листі виникають коричневі плями з яскраво-жовтим обідком, вони збільшуються, охоплюючи весь листок і навіть черешок. Потім грибок вражає тканини стебла, а якщо зараження відбувається під час цвітіння, то незабаром на кошику утворюються коричневі плями неправильних обрисів, насіння розвивається погано, виявляється напівпорожнім, а потім теж буріє.

Вугільна, або попеляста гниль – грибкова хвороба, що вражає також буряк, картоплю і кукурудзу. Збирається інфекція на шийці кореня і, розвиваючись, просувається вгору по стеблу, блокуючи надходження по ньому корисних речовин, через що листя і верхівка починають в'янути, засихати, і рослина може загинути. Прогресує хвороба в спеку при тривалій відсутності опадів.

Суха гниль викликається грибком і поширена повсюдно. На передній стороні кошики виявляються гниючі темно-коричневі плями, які поступово всихають і тверднуть. При сильному ураженні осередки з зернами легко відходять від основи цілими пластами. Насіння виглядає плоским, недорозвиненим, злиплим, а смак у нього гіркий. Найчастіше хвороба розвивається в затяжну посуху і після ураження соняшника градом.

Збирання і зберігання соняшника

Сіра гниль теж викликається грибком, який може довгий час зберігатися в ґрунті, на насінні, коренях рослин і в післяжнивних рослинних рештках. Активною інфекція стає у вологу погоду на тлі зниження температури. На молодих рослинах з'являються коричневі плями, що незабаром вкриваються сіруватим нальотом. На стеблах утворюються темні штрихи з таким же нальотом. Уражає грибок і кошики, що зріють, від чого на їхній тильній стороні виникають маслисті плями, тканина в цих місцях розм'якшується, вкривається нальотом, гниє і відмирає. За сприятливих для грибів умов він може негативно вплинути на врожайність соняшника.

Вертицильозний вілт може призвести до поступового в'янення тканин і навіть до відмирання рослин. Збудником хвороби є грибок, що вражає судинну систему соняшника. Перші ознаки хвороби помітні вже при цвітінні, потім вертицильоз проявляється на листках, які втрачають між жилками тургор, після чого листя викривлюються і відмирають, але ще довго можуть не опадати. Інфекція вражає судини стебла, погіршуючи якість генеративних органів – якщо зробити зріз стебла ураженої рослини, то можна побачити м'якоть, що стала коричневою. Активізується грибок під час тривалої посухи і спеки.

Альтернаріоз, або бура плямистість, що викликається грибком, вражає стебла, листя і насіння соняшника. Спочатку на листках з'являються коричневі некрозні цятки, які збільшуються і набувають неправильні форми. Іноді альтернаріоз проявляється тільки в кінці вегетації. Розвивається захворювання на тлі високої вологості і температури повітря.

Склеротініоз, або біла гниль вражає соняшник протягом упродовж вегетаційного періоду, але проявлятися може по-різному. Характерна для цього захворювання стрімкість розвитку. Сходи, уражені білою гниллю, гинуть відразу. У молодих рослин із 5-6 листками при температурі повітря 16-18 ºC на тлі підвищеної вологості на листках утворюється білий повстяний наліт. При розвитку захворювання хворі тканини відмирають, стебла ламаються і рослини гинуть. На тильній стороні кошика з'являються мокрі світло-коричневі плями, тканина під якими стає м'якою. Прикореневе ураження соняшника білою гниллю скорочує надходження в листя і стебла поживних речовин, що наближає загибель рослини.

Аскохітоз може проявитися у будь-який момент періоду вегетації, але більш явними симптоми стають у другій половині літа: на листках, стеблах і кошиках виникають дуже темні, майже чорні плями округлої або неправильної форми, діаметром 1-2 см, а згодом у центрі плям з'являються пікніди. Інфекція має грибкове походження.

Як доглядати за соняшником

Борошниста роса поширена в південних районах. Проявляється вона білим борошнистим нальотом на поверхні листя, який поступово темніє і перетворюється на щільну буру плівку. При інтенсивному розвитку захворювання знижується врожайність рослин і зменшується вміст олії в насінні.

Іржа – грибкове захворювання, поширене у всіх місцях, де вирощується соняшник. Навесні на нижній, а іноді і на верхній стороні листя з'являються опуклі помаранчеві утворення в формі подушечок – пустули, при розтріскуванні яких розсипається іржавий порошок, який є спорами грибка. Іржа викликає загибель листя, а при сильному зараженні потерпають і інші органи. В уражених рослин спостерігається втрата вологи, порушення обміну речовин і відставання в розвитку.

Вовчок є одностебловим паразитом із квітками світло-фіолетового відтінку і плодами у формі коробочки. Росток вовчка прикріплюється до кореня соняшника, вживається в нього і розвивається за рахунок рослини, сильно знижуючи його врожайність.

Бактеріоз, як зрозуміло з назви хвороби, має бактеріальну природу. Уражені хворобою тканини соняшника гниють і стають слизовими, в'януть і сохнуть.

Мозаїка викликається вірусом кучерявої смугастості тютюну і проявляється зміною листя соняшника – воно стає строкатим, потім деформуються та відстає у рості та розвитку.

Позеленіння квіток проявляється хлорозом листя, карликовість, утворенням тонких вторинних пагонів і стерильністю квіток, які набувають зеленого забарвлення. Захворювання викликають мікоплазмові тіла, які переносять цикадки;

Як вирощувати соняшник

Шкідники соняшника.

Вплинути на урожай соняшника можуть не тільки хвороби, а й шкідники. Наприклад:

  • – степові цвіркуни – дорослі комахи, які пошкоджують рослину в період появи перших листків і знищують точку росту. Велика частина шкідників зосереджується на краях ділянок;
  • – підгризаючі совки – небезпеку становить перше покоління шкідників: гусінь, що перебуває у ґрунті, підгризає стебло у кореневої шийки;
  • – піщані смерди – ці жуки перегризають сходи і з'їдають їх;
  • довгоносики – найбільшу небезпеку представляють види південний сірий, сірий і сірий буряковий довгоносики, які поїдають сім'ядольне листя, перекушують стебла і завдають шкоди паросткам, які ще не з'явилися з-під землі;
  • – лугові метелики вирізняються великою ненажерливістю і всеїдністю: личинки можуть з'їсти всю листову поверхню, залишивши лише великі жилки, знищують вони також епідерміс у кошиках і стеблах;
  • – рослиноїдні блощиці висмоктують із рослини соки. Найнебезпечніше ураження шкідниками сім'янок, яке призводить до їхньої загибелі;
  • – попелиця пошкоджує молоде листя, від чого пластина зморщується, жовтіє і буріє. Рослини, уражені попелицею, відстають у розвитку;
  • – дротяники – личинки жука-ковалика (лускуна) – виїдають посіяне насіння, паростки, підгризають під землею сходи. Небезпечні дротяники доти, доки у соняшника не розвинеться 2-3 пари листя;
  • – хрущ – його личинки, перебуваючи в землі, пошкоджують соняшник та інші культури, харчуючись на першому етапі свого розвитку корінням рослин.

Обробка соняшника.

Аби захистити посіви соняшника від хвороб і шкідників, необхідно:

  • – дотримуватися сівозміни;
  • – вибирати для вирощування стійкі до хвороб і шкідників сорти соняшника;
  • – перед посівом обов'язково проводити протруєння насіння соняшника фунгіцидами та інсектицидами;
  • – дотримуватися термінів і схеми посіву;
  • – регулярно знищувати бур'яни на ділянці;
  • – проводити профілактичні обробки рослин фунгіцидами та інсектицидами;
  • – видаляти з ділянки після збору врожаю рослинні залишки;
  • – проводити восени глибоку оранку або перекопування ділянки.

Якщо упродовж вегетації на рослинах з'являються ознаки грибкових хвороб, знищувати інфекцію слід розчинами фунгіцидів системної дії, наприклад, Апрон або Круйзер. Припиняють обробки як мінімум за місяць до збору врожаю. Вірусні хвороби невиліковні, тому екземпляри, уражені мозаїкою, слід негайно видалити і спалити.

Зберігання насіння соняшника

Обробка насіння перед посівом інсектицидами захищає сходи від шкідників упродовж 5-7 тижнів, але потім слід час від часу проводити профілактичне обприскування соняшника розчинами інсектицидів і акарицидів широкого спектра дії, як-от: Залп, Акарін, Актеллік або Агравертін. Особливо небезпечними є сисні комахи – попелиці й блощиці, оскільки вони не тільки ушкоджують рослини і висмоктують із них соки, а й є переносниками невиліковних вірусних хвороб.

Збирання і зберігання соняшника

Коли і як збирати соняшник.

Забирають соняшник у період його повної стиглості, коли листя та кошики підсихають і буріють – саме в цей час у насінні завершується процес накопичення олії, ядра насіння тверднуть, шкірка набуває характерного для сорту забарвлення, а насіння розколюються при стисненні з обох боків. Коли на ділянці залишиться не більше 15 % соняшників із жовтими язичковими квітками, можна братися до збирання.

Але іноді дозрівання насіння збігається з початком сезону дощів, і кошики не встигають висихати на корені. Не можна збирати на зберігання насіння з підвищеною вологістю. У таких випадках напередодні початку дощів рослини в суху погоду обробляють десикантами, що забезпечують швидке дозрівання – насіння в кошиках достигає на тиждень раніше. Цей захід підвищує врожайність соняшника, насіння виходить якісним, і його вологість не перевищує 9 %.

Збір урожаю соняшника має завершитися за шість днів, інакше насіння почне обсипатися. При збиранні головки зрізають на 2-3 см нижче по стеблу, потім із них за допомогою тертя витягують насіння і здувають сміття.

Можна, не зрізуючи, нахиляти головки над відром і вибивати з кошиків насіння, постукуючи з тильного боку чимось важким. Зріле насіння саме вислизає з гнізд у посудину.

Умови вирощування соняшника

Третій спосіб збирання дозволяє зберегти урожай зовсім без втрат: кошики зрізують із 10 см стебла, коли дозріло тільки 2/3 насіння. На головки надягають тканинні або паперові мішки і підвішують їх на 2-3 тижні під стелею в добре провітрюваному приміщенні, після чого з легкістю вилущують стигле і сухе насіння з гнізд.

Решту стебел на ділянці необхідно висмикнути і спалити, а ділянку зорати або перекопати на глибину штиха лопати.

Способи зберігання соняшника.

Лежкість насіння соняшника залежить від цілісності його оболонок – зерна з пошкодженою шкіркою не захищені від проникнення інфекції і швидко псуються. Скорочують термін зберігання насіння й органічні домішки, оскільки мають підвищену порівняно з насінням гігроскопічність.

На тривале зберігання можна закладати тільки очищене від сміття і провіяне насіння з вологістю не більше 7 %, охолоджене до 10 ºC. Сушать насіння в сухому приміщенні з гарною вентиляцією. Якщо вологість перевищує 12 %, необхідно при просушуванні посилити вентилювання.

Сухе насіння може зберігатися півроку. Тримають його у чистому, сухому неопалюваному приміщенні в мішках із тканини в підвішеному до стелі положенні.

Види і сорти соняшника

У комерційних цілях соняшник класифікують за кольором лушпиння. Наприклад, сорти соняшника з чорним лушпинням відносять до олійних, оскільки вони містять до 50 % олії, а сорти зі смугастою шкіркою використовують для виробництва продуктів харчування, зокрема кондитерських виробів. Олійні сорти, своєю чергою, залежно від кількості та якості кислот, що містяться в насінні, поділяються на поліненасичені, мононенасичені і середньоолеїнові.

За тривалістю вегетаційного періоду сорти та гібриди соняшника поділяються на ранньостиглі, середньоранні, середньостиглі та середньопізні. Пропонуємо вам знайомство з найкращими сортами соняшника:

  • Люкс – високопродуктивний, великоплідний, стійкий до захворювань, посухи й бур'янів кондитерський сорт раннього терміну дозрівання. Рослини цього сорту сягають у висоту 185 см, діаметр їхнього кошика 25-27 см, великі ядра прилягають до стінок сім’янок нещільно;
  • Горішок – високоврожайний ранньостиглий універсальний сорт, стійкий до погодних умов, бур'янів та деяких хвороб і шкідників. У рослин заввишки до 170 см великі овально-довгасті чорне насіння зі шкіркою в подовжню темно-сіру смужку;
  • Ласунка – великоплідний середньостиглий урожайний універсальний сорт, стійкий до бур'янів, посухи, деяких хвороб і шкідників. Рослина сягає у висоту майже 2 м, кошик у нього опуклий, опущений, насіння велике й витягнуте;
  • Олівер – високопродуктивний скоростиглий олійний гібрид сербської селекції, стійкий до хвороб і посухи. Рослина невисока – до 145 см, не гілляста, з могутнім корінням. Середніх габаритів кошики мають плоску форму, яйцеподібне темне насіння теж середніх розмірів;
  • Форвард – стійкий до різних гнилей, склеротинії, фомопсису, пероноспорозу та бур'янів високоврожайний олійний гібрид середньораннього терміну дозрівання заввишки до 190 см, із випуклої форми опущеними вниз кошиками діаметром 15-20 см і темними смугастими сім'янками;
  • Рімісол – стійкий до вилягання середньоранній олійний гібрид, що вирізняється імунітетом до деяких хвороб і шкідників. Це рослини заввишки до 160 см із товстим, густо облистяним стеблом, розвиненою кореневою системою, нахиленими опуклими кошиками діаметром до 22 см із подовженими чорними насінинами;
  • Флагман – ранньостиглий урожайний олійний сорт, стійкий до борошнистої роси і бур'янів, але вражається фомопсисом. Рослини цього сорту заввишки до 2 м із подовженим овальним насінням;
  • Прометей – надранній і високопродуктивний олійний сорт, стійкий до посухи, бур'янів, іржі та борошнистої роси. Висота рослин цього сорту не більше 140 см, а діаметр їхніх кошиків 18-22 см;
  • Аттіла – теж надранній і високоврожайний олійний сорт, стійкий практично до всіх грибкових захворювань і несприятливих умов. Рослини заввишки до 165 см із напівсхиленими плоскими кошиками діаметром до 24 см;
  • Вранац – високоврожайний кондитерський середньопізній гібрид, стійкий до хвороб, посухи, вилягання та осипання. Рослини цього сорту високі й потужні, кошики середнього розміру, дуже опуклі, загорнуті донизу, сім'янки широкояйцеподібні, великі, чорні з темно-сірими смужками по краях;
  • Алмаз – ранньостиглий урожайний кондитерський сорт, відносно стійкий до вилягання, посухи та грибкових хвороб. Стебло у нього заввишки до 190 см, кошики опуклі, великі, нахилені, сім'янки великі, чорні з сірими смужками;
  • Запорізький кондитерський – середньостиглий високопродуктивний сорт, стійкий до бур'янів, осипання, вертицильозу і пероноспорозу. Висота стебла сягає 210 см, кошики діаметром 20-25 см плоскі або ледь опуклі.

Властивості соняшника – шкода і користь

Корисні властивості соняшника.

До складу насіння соняшника входять такі речовини:

  • – каротин, що підвищує захисні сили організму за рахунок нейтралізації шкідливого впливу вільних радикалів;
  • – бетаїн, що активізує ліпідний обмін, що сприяє виробленню енергії, нормалізує кислотність шлунка, поліпшує діяльність травної системи і перешкоджає відкладенню жиру;
  • – холін, що сприяє засвоєнню жирів, знижує вміст холестерину, зміцнює центральну нервову систему, стимулює серцеву діяльність і уповільнює старіння;
  • – смоли, які надають бактерицидну, бактеріостатичну, в'яжучу й антигнильну дію;
  • – жирні олії, які беруть участь у регенерації тканин, усувають вогнища запалення, прискорюють процес загоєння ран, захищають організм від впливу канцерогенів;
  • – флавоноїди, які зміцнюють і покращують еластичність капілярів та стінок судин, нейтралізують дію вільних радикалів і знижують артеріальний тиск;
  • – органічні кислоти, що підвищують апетит та імунітет, активізують обмінні процеси, виводять токсини і нормалізують травлення;
  • – дубильні речовини, які мають бактерицидну, бактеріостатичну і в'язку дію;
  • – глікозиди, які мають сечогінну, седативну, відхаркувальну, судинорозширювальну, протимікробну і дезінфікуючу дію;
  • – антоціани, що знижують ламкість капілярів і судин, уповільнюють процес старіння, зупиняють кровотечу, зміцнюють серцевий м'яз, нормалізують обмін речовин і роботу центральної нервової системи, знімають запалення;
  • – гіркоти, що стимулюють апетит, нормалізують травлення, зміцнюють імунітет і допомагають відновлювати організм при слабкості, втомі, виснаженні, занепаді сил і неврастенії;
  • – фітин, що стимулює роботу печінки, знижує рівень холестерину, нормалізує стан нервової системи й активізує жировий обмін;
  • – лецитин, що прискорює окислювальні процеси, забезпечує жировий обмін, поліпшує роботу мозку, нормалізує роботу серцево-судинної системи, стимулює жовчовиділення;
  • – пектин, який виводить радіонукліди і солі важких металів, пригнічує гнильну флору в кишківнику;
  • – сапоніни, що розріджують мокротиння, виводять слиз із бронхів і легень, запобігають синтезу ДНК в пухлинних клітинах.
Посадка соняшника і догляд за ним

Крім перерахованих речовин, насіння містить білки, вуглеводи, вітаміни, кальцій і цинк.

Насіння соняшника – протипокази.

Від уживання насіння соняшника може бути не тільки користь, а й шкода. Наприклад, від них потерпає зубна емаль, яку поступово руйнує міцна шкірка, що вкриває насіння. Зерна соняшника калорійні, тому у великих кількостях протипоказані тим, хто прагне знизити свою вагу. Крім того, в їжу використовують зазвичай смажене насіння, в якому вже майже не залишилося нічого корисного.

Негативно позначається вживання насіння на голосових даних – у горлі утворюється жирна плівка, яка заважає співати й говорити. Якщо ви купуєте насіння для їжі, то маєте розуміти, що довге коріння соняшника вбирало не тільки корисні речовини, але також отрути і токсини, тому варто переконатися, що рослина вирощувалася в екологічно благополучному районі, а насіння перед смаженням очистили від пилу і бруду.

Оцініть, будь ласка, наш сайт. Ми так старалися ;)
Оцініть, будь ласка, статтю
Поділіться посиланням у соцмережі
Орхідея камбрія – догляд у домашніх умовах

Орхідея камбрія – догляд у домашніх…

Під назвою «орхідея камбрія» в кімнатній культурі вирощують гібриди кохліоди, брасії, онцидіума, одонтоглоссума й мільтонії, причому кожен із батьків ...

Читати далі...
Кімнатні ліани

Кімнатні ліани

Кімнатні ліани або в'юнкі кімнатні рослини є, напевно, вдома у кожного. Адже справжній квітникар не потерпить порожніх стін і обов'язково підвісить хо...

Читати далі...
Сциндапсус

Сциндапсус

У моїй величезній колекції квітів є два сциндапсуси: золотистий і розписний. Це ліани з несиметрично-серцеподібним, блискучим листям. Листя золотистог...

Читати далі...