Щеплення плодових дерев: що на що прищеплювати

Терміни і способи щеплення плодових деревЩеплення – спосіб вегетативного розмноження рослин, найчастіше кущів і дерев. Результат у цьому процесі досягається зрощуванням підщепи та прищепи, де підщепа – зазвичай дика рослина, у якої експлуатуються коренева система та нижня частина стебла (стовбура), а щепа – стебло (пагін) чи брунька культурної рослини, яку прищеплюють до підщепи.
Про те, які рослини можуть служити підщепами для фруктових культур, а також про способи, якими їх прищеплюють, ми й розповімо в нашій статті.

Терміни щеплення

Щеплення можна проводити з весни до осені, проте найкращий для цієї процедури період – із березня по кінець травня. У цей час у деревах починається активний сокорух, що прискорює процес приживлення. А щепа (прищепа), тобто сортовий живець, який приживляють до дички, має в момент проведення процедури перебувати в стані спокою. І саджанець, до якого будуть прищеплювати сортовий живець, і прищепа мають бути розвиненими та здоровими. Дотримання цих умов є запорукою успіху процедури.

Якщо щеплення планують провести навесні чи взимку, живці для нього заготовляють заздалегідь – восени, після падолисту, але перед настанням заморозків, або в крайньому разі навесні, але до того, коли в деревах забродять соки. Для літнього щеплення щепи зі здеревілою основою зрізають просто перед процедурою.

Кісточкові плодові дерева – вишню, черешню, сливу, абрикос або персик – краще прищеплювати в березні чи квітні, а яблуню, грушу, айву й інші зерняткові породи – на 2-3 тижні пізніше.

Сумісність підщепи та прищепи

Для успішного щеплення потрібно, аби щепа та підщепа перебували в родинних стосунках. Наприклад:

  • до аронії можна прищеплювати аронію, грушу та горобину;
  • до глоду – глід, горобину, кизильник, яблуню та грушу;
  • до ірги – горобину, грушу й іргу;
  • до горобини – аронію, горобину, грушу та кизильник;
  • до кизильника – кизильник, яблуню та грушу;
  • до яблуні – аронію, яблуню, грушу й кизильник;
  • до груші – глід і грушу.
ГоробинаНа фото: Груша щеплена на горобину

Практично всі кісточкові породи успішно прищеплюються на аличу або дикі сливові саджанці, а вишня й черешня – на дику вишню або дику черемху антипку. Найкращі підщепи для яблунь – саджанці сортів Антонівка, Аніс, Китайка чи сливолистої яблуні. Сортову грушу прищеплюють на зимостійкі саджанці грушевих сортів Вишнівка, Лимонка, Тонкогілка або ж Олександрівка. Для слив, окрім аличі, як підщепи годяться сіянці терну та терносливи.

Для абрикосів, окрім абрикосових дичок, підщепами можуть бути сіянці жерделі, вишні піщаної й терну, але самі абрикоси в якості підщеп для інших кісточкових порід не дуже надійні: навіть споріднений абрикосу персик краще приживляти на сливу, терен, мигдаль або повстяну вишню.

Щеплення сортового живця яблуні на яблуневу дичку чи грушевого живця на грушеву дичку називається внутрішньовидовим, щеплення живця вишні на черешню чи прищепи персика на абрикос – міжвидовим, а приживлення живця сливи на абрикос або прищепи груші на глід називається міжродовим щепленням.

Найуспішніше проходять внутрішньовидові щеплення, а міжродові часто викликають ускладнення. Але це не означає, що потрібно відмовитися від експериментів, адже були випадки, коли смородину успішно прищеплювали на вишню, і на дереві водночас дозрівали яблука та ягоди.

Вимоги до підщепи

Підщепа – основа для щеплення. Саме підщепу надалі годуватиме прищеплене деревце, від підщепи залежить, наскільки зимостійкою та стійкою до хвороб буде рослина. Підщепи бувають культурні й дикорослі, низькорослі чи сильнорослі. Отримують їх вегетативним або генеративним розмноженням.

Перед вибором підщепи ви маєте точно знати свою мету, аби ваші очікування напевно виправдалися. Бажано, щоб підщепа була холодостійкійка, посухостійка, адаптована до вашої місцевості та мала добре розвинені корені.

Способи щеплення

Покращене копулірування

Цим способом прищеплюють:

  • яблуні,
  • груші,
  • вишні,
  • аличу,
  • черешні,
  • сливи.

Можна використовувати копулірування й для розмноження винограду. Діаметр прищепи та підщепи мають абсолютно збігатися та бути не менше 7 й не більше 15 мм.

Покращене копуліруванняНа фото: Схема проведення копулірування

Виконується поліпшене копулірування за таким порядком:

  • зріз на підщепі та прищепі роблять під кутом 30º;
  • по середині кожного зрізу роблять защіп – надріз завглибшки близько 1 см;
  • підщепу накладають на щепу так, щоб защепи з'єдналися в замок, а камбіальні шари обох частин збіглися;
  • місце сполучення обертають пластиром, скотчем або ізоляційною стрічкою липкою стороною назовні, потім на щеплення надягають поліетиленовий пакет.

Щеплення за (під) кору

Цим способом зручно прищеплювати живці зерняткових культур на товсту підщепу – дерево віком від трьох до десяти років. Залежно від діаметра можна робити щеплення від одного до декількох живців. Діаметр прищепи – від 7 до 15 мм, а товщина підщепи може бути від 2 до 20 см.

Щеплення за (під) коруНа фото: Схема прививка под (за) кору

Порядок проведення процедури:

  • гілку-підщепу обрізують на відстані 20-40 см від стовбура, а якщо ви щепите живець до саджанця, то стовбур спилюють на висоті 80-90 см від землі;
  • нижній зріз прищепи роблять косим, завдовжки 3-4 см;
  • на підщепі від спилювання у напрямку вниз роблять надріз кори завдовжки близько 4 см і обережно стерильним інструментом розсувають кору;
  • щепу вставляють під кору. Над спилом має виступати не більше 1-2 мм зрізу прищепи;
  • усі ділянки без кори ґрунтовно обробляють садовим варом, після чого місце зрощення обертають скотчем так, як було описано вище.

Щеплення в розщіп

Цим способом прищеплюють:

  • черешню,
  • вишню,
  • аличу,
  • сливу,
  • грушу,
  • яблуню,
  • виноград.

Діаметр прищепи має бути приблизно з олівець, а товщина підщепи – від 7 до 15 мм.

Щеплення в розщіпНа фото: Схема щеплення в розщіп

Робота виконується в такому порядку:

  • підщепу обрізують на висоті 30-40 см, роблять по центру місця спиляння розщіп завглибшки 4-5 мм і фіксують його в такому положенні, вставивши клин;
  • нижній кінець прищепи (їх може бути кілька – кількість залежить від діаметра підщепи) обрізають клиноподібно: стесують навскіс із двох сторін. Довжина зрізу – 3,5 см;
  • клин живця вставляють у розщіп так, щоб камбій прищепи стикався з камбієм підщепи;
  • клин виймають, ділянки, позбавлені кори, вкривають садовим варом, а місце зрощування обгортають плівкою.

Про те, чи благополучно пройшло щеплення, ви дізнаєтеся днів за п'ятнадцять-двадцять, коли на живці почнуть бубнявіти бруньки, а місце сполучення стане обростати калюсом.

Щеплення брунькою, або окулірування за допомогою вічка

У цьому разі прищепою є вічко сортової рослини. Бруньку, що пробуджується, прищеплюють навесні, у час сокоруху, а спляче вічко – ближче до осені.

Щеплення брунькою, або окулірування за допомогою вічкаНа фото: Схема проведення окулірування за допомогою вічка

Здійснюють процес у такій послідовності:

  • із живця гострим стерильним інструментом зрізають щиток – вічко разом із невеликою ділянкою кори й тонким шаром деревини: зробіть, відступивши від бруньки вгору і вниз по 2 см, горизонтальні надрізи й потім зріжте вічко зліва направо. У літню пору верхній надріз роблять на відстані 1 см від вічка, а нижній – на відстані 1,5 см;
  • на підщепі роблять три надрізи кори: короткий надріз поперек підщепи, перпендикулярно йому – надріз завдовжки з щиток, а в його кінці – знову короткий надріз поперек;
  • кору вздовж довгого надрізу відгинають, вставляють в утворену кишеню щиток із брунькою, притискають до неї кору підщепи й фіксують місце щеплення обв'язкою, залишаючи саму бруньку відкритою. Поверх обв'язки гілку вкривають садовим варом.

Результати весняного щеплення будуть помітні вже за два тижні, а якщо процедуру проводили влітку, брунька проросте тільки наступної весни.

Література

  1. Інформація про Плодівництво
  2. Інформація про Плодові дерева
5 1 1 1 1 1 Рейтинг 5.00 (1 голос)

Розділи: Плодово-ягідні рослини Плодові дерева Роботи в саду

Після цієї статті зазвичай читають
Додати коментар

Надіслати