Амарант: вирощування в саду, види і сорти

Рослина амарант (лат. Amaranthus), або щириця належить до роду родини Амарантові, у дикій природі дуже поширеного в Америці, Індії та Китаї. Родом амарант із Південної Америки, там досі в дикій природі зростає велика частина його видів, яких сьогодні налічується близько сотні. Вісім тисяч років тому амарант став, поряд із кукурудзою та бобами, однією з основних зернових культур народів, що населяли територію сучасної Мексики і Південної Америки – інків та ацтеків.

Деякі види амаранту, наприклад, амарант хвостатий і амарант волотистий, вирощуються як зернові культури й донині, але є види, які вважаються бур'янами – наприклад, трава амарант блакитний або амарант загнутий. У країнах Східної Азії амарант триколірний вирощують як овочеву культуру, хоча цей же вид, як і амаранти хвостатий і печальний, часто використовують як декоративні рослини.

До Європи квітка амарант потрапила завдяки іспанським морякам як прикраса для клумб, а з XVIII сторіччя вона стала вирощуватися як кормова або круп'яна культура. У перекладі з грецької слово «амарант» означає «нев'януча квітка».

У нас амарант найчастіше називають щирицею, а ще оксамитником, красою або лисичими хвостами.

Рослина амарант – опис

Стебла в амаранту можуть бути прості або гіллясті, листя – чергове, цілісне, ланцетоподібне, яйцеподібне або ромбовидне, основа листової пластини витягнута в черешок, верхівка листа має виїмку і невелике загострення. Пазушні квітки золотистого, червоного, зеленого або фіолетового кольору зібрані в пучки, верхівкові – в колосоподібні волоті. Плід амаранту – коробочка з дрібним насінням. Колір рослини зелений, пурпуровий, фіолетовий, а іноді в одній рослині поєднуються всі ці кольори. Висота амаранту залежно від виду може становити лише 30 см, а може досягати і трьох метрів. У нашому кліматі амарант вирощується як однорічник.

Вирощування амаранту з насіння

Посів амаранту

Вирощування амаранту – справа нескладна. У районах, де до кінця квітня ґрунт на глибині 4-5 см уже прогрітий сонцем до 10 ºC, можна сіяти насіння амаранту просто в ґрунт, але перед цим слід підготувати ділянку – внести на кожен квадратний метр під перекопування по 30 г мінеральної суміші або комплексні добрива відповідно до інструкції. Однак, закладаючи добрива в ґрунт, дотримуйтеся міри: амарант має властивість перетворювати азотні добрива на небезпечні для здоров'я нітрати, тому не захоплюйтеся азотною складовою. Якщо ви посієте амарант вчасно, він швидко піде в ріст, і вам не доведеться боротися з бур'янами. Отже, наприкінці квітня насіння висаджують по одній насінині в борозенки у вологому ґрунті і закладають на глибину 1,5 см. Для зручності можна змішати дрібне насіння з піском або тирсою в пропорції 1:20 – так легше сіяти. Між рядами дотримується відстань 45 см, між екземплярами має бути приблизно 7-10 см, тому досвідчені квітникарі вважають за краще помучитися з посівом, але не змішують насіння з піском, а розкладають його по насінинці. За 8-10 днів ви побачите сходи, які за необхідності потрібно прорідити, а ґрунт між ними розпушити. Якщо ви посадили амарант пізніше, в травні, доведеться ще й із бур'янами боротися. Коли амарант досягне у висоту 20 см, проведіть підживлення азотним добривом, але концентрація азоту повинна бути вдвічі меншою, ніж рекомендує виробник. Вирощуєте ви овочевий амарант чи декоративний, не має значення – повністю він дозріє за три або три з половиною місяці з моменту посіву.

Розсада амаранту

Умови вирощування амаранту розсадним способом вас не обтяжать. На розсаду насіння амаранту висівають у кінці березня. В якості посудини для розсади підійдуть пластикові контейнери або звичайні горщики заввишки до 10 см. Закладають насіння у вологий ґрунт на 1,5-2 см, потім горщики поміщають у тепле світле місце. Поливання посівів здійснюють розпилювачем, оптимальна температура для появи сходів – близько 22 ºC. При дотриманні всіх цих умов сходи з'являться менш ніж за тиждень. Коли амаранти зійдуть, прорідіть їх, позбуваючись слабких паростків, а коли на сходах з'явиться по три листки, розсадіть їх по персональних горщиках діаметром 12 см.

Посадка амаранту

Коли саджати амарант

Коли ґрунт у саду добре прогріється і мине загроза поворотних заморозків, розсаду можна висаджувати у відкритий ґрунт. Зазвичай це робиться в середині або наприкінці травня. Ділянка для амаранту має бути добре освітленою і дренованою, ґрунт – легким та поживним, з достатньою кількістю вапна. За великим рахунком, амарант абсолютно невибагливий, але чого він не зносить, то це низьких температур і завеликої кількості вологи в ґрунті. Перед тим, як посадити амарант у відкритий ґрунт, ґрунт на ділянці слід перекопати з нітроамофоскою з розрахунку 20 г на 1 м².

Як саджати амарант

Посадка амаранту залежно від виду і сорту здійснюється на відстані від 10 до 30 см між екземплярами, а між рядами витримують проміжок від 45 до 70 см. Доки розсада не приживеться і не рушить у ріст, їй необхідний регулярний полив. І будьте готові укрити ділянку з амарантуми, якщо раптом повернуться холоди.

Догляд за амарантом

Як вирощувати амарант

Власне, догляд за амарантом потрібен лише доти, доки рослина не піде в ріст, але перший місяць саджанці амаранту розвиваються дуже повільно, тому потребують поливання, прополювання та розпушування ґрунту. Але потім амарант прискорює свій розвиток, і для бур'янів місця на ділянці вже не залишається. Іноді екземпляр амаранту може вирости за добу на сім сантиметрів! Регулярний полив важливий для амаранту теж лише в перший місяць у відкритому ґрунті, потім же корінь рослини проникає глибоко в ґрунт, і необхідність у поливі відпадає, хіба що настане посушливий період літа без дощів – тоді й амарант потрібно буде поливати, як будь-яку іншу рослину.

Підживлювати амарант бажано 3-4 рази за сезон, найкращі добрива для нього – розчин коров'яку у співвідношенні 1:5 і зола (200 г на 10 л води). Проводити підживлення найкраще рано-вранці після поливання ділянки.

Шкідники і хвороби

Посадка амаранту і догляд за ним не завдадуть вам клопоту. Крім того, амарант дуже стійкий до шкідників і хвороб. Однак іноді і він потерпає від попелиці або довгоносика. Личинки довгоносика розвиваються в стеблах рослини, затримуючи їхнє зростання. Попелиця здатна нашкодити амаранту лише на початку його життя, і зазвичай трапляється це у вологе дощове літо. Винищують попелицю обробкою амаранту актеліком або фуфаноном (карбофосом). Ці ж препарати дають гарний результат і в боротьбі з довгоносиком.

Якщо в ґрунті накопичується забагато вологи, амарант може захворіти на грибні хвороби, які лікують обприскуванням рослин фунгіцидами – колоїдною сіркою, мідним купоросом, хлорокисом міді та іншими подібними препаратами.

Амарант після цвітіння

Як і коли збирати насіння амаранту

Якщо ви хочете зібрати насіння амаранту, відберіть кілька найміцніших рослин, і не зрізайте з них листя. Як тільки нижні листки на амаранті почервоніють, усохнуть і обпадуть, а стебло рослини стане білястим, виберіть сухий погожий день, зріжте суцвіття з відібраних екземплярів, починаючи з нижньої частини стебла, і помістіть їх досихати в добре провітрюване сухе приміщення. За кілька тижнів при розтиранні висохлих волотей руками зріле насіння легко висипається з коробочок, потім його залишиться тільки просіяти через дрібне сито і покласти на зберігання в коробку або паперовий пакет. Насіння амаранту не втрачає прорісності близько п'яти років.

Амарант узимку

Амарант у наших широтах не зносить навіть теплих зим, тому і вирощується як однорічна рослина. Наприкінці вегетативного сезону рослинні залишки амаранту збирають і утилізують. Якщо ви впевнені, що ваші амаранти не заражені шкідниками або хворобами, помістіть їхнє бадилля в компостну яму – з неї вийде гарне добриво. Використовують наземну частину амаранту і як корм для тварин, наприклад, свиней та свійської птиці, оскільки, крім якісного білка, в ньому міститься протеїн, багато каротину і вітаміну C.

Види і сорти амаранту

Амарант волотистий, або багряний (Amaranthus paniculatus = Amaranthus cruentus)

найчастіше використовується для оформлення квітників, складання букетів, зокрема зимових. Це однорічна рослина заввишки від 75 до 150 см із подовжено-яйцевидним червоно-бурим листям із гострою витягнутою верхівкою. Дрібні квітки червоного кольору зібрані в прямостоячі суцвіття. Зацвітає цей вид у червні і цвіте до холодів. У культурі з 1798 року, має кілька форм: nana – низькоросла форма заввишки до 50 см, cruentus – зі спадаючими суцвіттями з червоних квіток, sanguineus – вертикальні суцвіття зі звисаючими кінцями. Переважно у квітникарстві використовують низькорослі сорти, заввишки 25-40 см:

• Ротер Дам і Ротер Паріс – сорти заввишки 50-60 см із темно-червоним та темно-бордовим листям;
• Цвергфакел і Грюнефакел – сорти заввишки до 35 см із пурпуровими і темно-зеленими суцвіттями відповідно;
• Хот Бісквіт – найвищий сорт, що досягає метрової висоти, із зеленим листям і червоно-помаранчевими суцвіттями.

Амарант темний (Amaranthus hypochondriacus)

– малогіллястий вид заввишки до півтора метрів із довгасто-ланцетним загостреним листям пурпурного або пурпурно-зеленого кольору і вертикальними колосоподібними волотями суцвіть різних забарвлень, але найчастіше – темно-червоною. У культурі з 1548 року. Є криваво-червона форма – sanguineus, зі звисаючими суцвіттями. Сорти:

• Пігмі Торч – амарант 60 см у висоту, темно-пурпурні суцвіття якого стають восени каштановими, а листя – різнобарвним;
• Грін Тамбо – сорт заввишки до 40 см, забарвлений у різні тони смарагдового відтінку, часто використовується фітодизайнерами при складанні сухих букетів.

Амарант триколірний (Amaranthus tricolor)

– декоративно-листяна рослина заввишки від 70 см до півтора метра з прямостоячими стеблами, що утворюють пірамідальний кущ. Листя амаранту триколірного подовжене, яйцеподібне або вузьке, іноді хвилясте, забарвлене в поєднання жовтого, зеленого і червоного кольорів – молоді листки надзвичайно яскраві і красиві. Цвіте з червня до морозів, має кілька різновидів: верболистий (salicifolius) з вузьким, бронзово-зеленим хвилястим листям до 20 см завдовжки і 0,5 см завширшки; червоно-зелений (rubriviridis) зі листям рубіново-фіолетового відтінку в зелених плямах; червоний (ruber) із криваво-червоним листям і яскравий (splendens), в якого листя темно-зеленого кольору в коричневих плямах. Сорти:

• амарант Ілюмінація – потужна рослина заввишки до 70 см з ефектним великим листям. Молоде листя – червоно-жовте, а те, що старшого віку – червоно-помаранчеве, нижнє листя – бронзового відтінку;
• Аврора – у цього сорту хвилясте верхівкове листя золотисто-жовтого відтінку;
• Ерлі Сплендер – верхівкове листя яскравого малинового відтінку, нижнє – майже чорне з пурпурно-зеленим відливом.

Амарант хвостатий (Amaranthus caudatus)

– у природі зростає в тропічній Африці, Азії і Південній Америці. Стебла потужні, прямостоячі, заввишки до півтора метрів. Листя велике, подовжено-яйцеподібної форми, зеленого або пурпурно-зеленого забарвлення. Дрібні темно-червоні, жовтувато-зелені або малинові квітки зібрані в кулясті клубочки, які в свою чергу складені у звисаючі довгі волотисті суцвіття. Цвіте цей вид із червня до жовтня, в культурі з 1568 року. Має кілька форм: білоквітну – з зеленувато-білими квітками; зелену – ця форма з блідо-зеленими суцвіттями користується великим попитом у флористів; намистоподібну – квітки цієї форми зібрані в колотівку і схожі на довге намисто, нанизане на стебло. Сорти:

• Ротшванц – із червоними суцвіттями;
• Грюншванц – зі світло-зеленими суцвіттями.

Обидва сорти досягають у висоту 75 см і є потужними кущами, що займають великий простір.

Амарант – шкода і користь

Вчені вважають амарант рослиною XXI століття, здатною нагодувати і вилікувати все людство. Може, це і перебільшення, але частка істини в цьому твердженні безумовно є. Всі частини амаранту їстівні, поживні і корисні, проте найціннішим продуктом є насіння амаранту. Користь амаранту в тому, що він має у своєму складі цілий комплекс необхідних людині жирних кислот – стеаринову, олеїнову, лінолеву і пальмітинову, і ця властивість амаранту дозволяє використовувати його при виробництві дієтичних продуктів. Крім цього, амарант містить сквален, вітаміни B, С, D, P і E, рутин, каротин, стероїди, жовчну і пантотенову кислоту та багато інших необхідних для людського здоров'я речовин.

Листя амаранту за кількістю вмісту в ньому поживних речовин не поступається шпинатові, проте значно перевершує його за кількістю білка. Білок амаранту містить найважливішу для людини амінокислоту лізин практично в тій же кількості, що і соя, але засвоюється білок з амаранту набагато легше, ніж білок із сої, пшениці або кукурудзи. Японці порівнюють зелень амаранту з м'ясом кальмара і вважають, що щоденне вживання амаранту в їжу відновлює життєву енергію й омолоджує організм людини.

Вживати в їжу можна листя не тільки овочевого амаранту – так само багаті на вітаміни, білок і мікроелементи декоративні види й сорти рослини. Проте насіння декоративних рослин краще не їсти. До речі, відрізнити амарант лікарський від декоративного легко за насінням – у цілющих і овочевих видів насіння світліше, ніж насіння декоративних сортів.

Амарантова олія – найцінніша з рослинних олій, що вдвічі перевершує за лікувальними показниками обліпихову. Креми і маски на основі амарантової олії омолоджують шкіру, підвищують її тонус і забезпечують антибактеріальний захист.

Проросле насіння амаранту за своїм складом має ту саму цінність, що і материнське молоко. Воно часто використовуються не тільки у медицині, а й у кулінарії.

Корисні властивості амаранту використовують у медицині. Чаєм з його листя лікують ожиріння, атеросклероз, неврози, дисбактеріоз. Зелень і зерна амаранту ефективно оздоровлюють печінку і нирки, лікують аденому, серцево-судинні хвороби, а також запальні процеси сечової системи. Властивості амаранту при постійному його вживанні в їжу допомагають упоратися навіть зі злоякісними пухлинами, а також зміцнюють імунітет людини.

Додаючи листя амаранту у літні салати, ви продовжуєте термін свого життя і зміцнюєте здоров'я. Борошно з насіння амаранту, додане до пшеничного, покращує смак випічки й уповільнює процес черствіння здоби. Підсмажене насіння амаранту дуже смачне і нагадує горіхи, ними добре посипати булочки і панірувати м'ясо. Доданий у трилітрову банку один-єдиний листок амаранту збереже ваші огірочки хрумкими і пружними до весни. Пропонуємо вам кілька рецептів з амаранту і сподіваємося, що вони вам сподобаються.

Десерт з амарантом і горіхами. Мед і масло розігріти на невеликому вогні, помішуючи, додати будь-які горіхи та насіння амаранту, перемішати, залити у форму, а після охолодження розрізати на шматочки.

Салат. 200 г листя амаранту, 50 г листя черемші або молодого озимого часнику, 200 г листя кропиви ошпарити окропом, нарізати, посолити і заправити олією або сметаною.

Соус. Доведіть до кипіння 300 г вершків, покладіть у них 200 г подрібненого листя амаранту, 100 г тертого м'якого сиру, трохи поперчіть і прогрівайте, помішуючи, на вогні до повного розплавлення сиру.

Кіпрський суп. Замочіть на ніч склянку нуту. Зваріть його до готовності. Спасеруйте нашатковані цибулину і морквину, додайте їх у бульйон із нутом та збийте все блендером. Окремо відварені протягом 25 хвилин півсклянки насіння амаранту змішати з нутово-овочевим пюре, додати консервовану або заморожену солодку кукурудзу, поперчити, влити 2 столові ложки лимонного соку і довести до кипіння.

Деякі читачі запитують, чи знаємо ми щось про шкоду амаранту. Відповідаю: не знаємо.

Розділи: Садові рослини Садові трав'янисті рослини Садові квітучі рослини Однорічні рослини Бур'ян Рослини на А Амарантові

• Альстремерія: вирощування в саду, види і сорти
• Амброзія: як боротися з рослиною-алергеном, фото