Арабіс – посадка і догляд у відкритому ґрунті, вирощування з насіння

Автор:
Опубліковано:
Доповнено:

Квітка арабіс або резухаРослина арабіс, або різуха (лат. Arabis), належить до роду трав'янистих багаторічників родини Капустяні, або Хрестоцвіті, який налічує понад 100 видів. У природі квітка арабіс зустрічається в горах тропічної Африки й у районах із помірним кліматом північної півкулі. Походження латинської назви арабіса достеменно не відомо, а різухою арабіс називають через жорсткі волосинки опушення, якими можна поранити руки. У культурі рослина вже понад двісті років. У ландшафтному дизайні арабіс використовують у міксбордерах і клумбах, для прикраси бордюрів, рабаток і альпійських гірок. У нашій статті ми розповімо вам, як здійснюється посадка та догляд за різухою у відкритому ґрунті.

Прослухати статтю

Квіти арабіс – опис

Квіти арабіс вирощують як однорічні та багаторічні ґрунтопокривні рослини зі сланкими стеблами, що вкорінюються. У висоту арабіс може сягати 30 см. Листя у різухи зелене, густо опушене, цільне, серцеподібне, іноді зубчасте по краях. Рожеві, білі, лілові або жовтуваті квітки, прості або махрові, до 1,5 см у діаметрі зібрані в невеликі, але щільні суцвіття. Пишне й тривале цвітіння арабіса, що починається у другій половині весни, супроводжується приємним ароматом, на який масово злітаються бджоли. Плодом різухи є стручок із пласкими насінинами, у деяких видів крилатими. Родичами арабіса є такі рослини, як алісум, хрін, суріпиця, капуста, гірчиця, іберіс (іберійка), редька та інші хрестоцвіті культури. Окрім сильних пахощів, різуха вирізняється невибагливістю до умов вирощування, тому посадка і догляд за арабісом у відкритому ґрунті – заняття необтяжливе й приємне.

Вирощування арабіса з насіння

Посів арабіса.

Різуха прекрасно розмножується насінням, яке можна придбати в садових центрах, магазинах або на квіткових виставках. Сіють насіння просто в ґрунт під зиму в жовтні або на початку весни (в квітні) на розсаду в ящики чи контейнери з садовим ґрунтом із додаванням піску або дрібних каменів у пропорції 3:1. Закладають насіння неглибоко – на 5 мм – і пророщують при температурі 20 ºC. Для підвищення прорісності посудину вкривають нетканим матеріалом, наприклад, агроспаном.

Догляд за розсадою арабіса.

Через 20-25 днів, коли з'являться сходи арабіса, покриття можна прибрати, полив дещо скоротити й перенести посудину з посівами в світле тепле місце. Доглядають за розсадою арабіса, як і за будь-якою іншою: в міру необхідності поливають і обережно розпушують субстрат.

Вирощування арабіса в саду (резухи)

Пікірування арабіса.

У фазі розвитку першого справжнього листка, якщо ви хочете вирощувати арабіс як окрему рослину, сіянці пікірують на відстань не менше 30 см один від одного, а ще краще розсадити їх по окремих посудинах. Якщо ви хочете вирощувати арабіс як ґрунтовий покрив, то можете пікіруванням не займатися. Перед висадкою у відкритий ґрунт розсаду гартують упродовж 10-12 днів, щодня виносячи на деякий час на відкрите повітря й поступово збільшуючи тривалість сеансів. Під час загартовування стежте, щоб сіянці не опинилися на протязі. Тільки-но розсада адаптується до умов саду, її можна висаджувати у відкритий ґрунт.

Посадка арабіса у відкритий ґрунт

Коли садити арабіс у ґрунт.

Посадка арабіса, або посадка різухи в ґрунт здійснюється на початку червня або в кінці травня, але не раніше, ніж у сіянців розвинуться три справжні листки. Вибирають для арабіса сонячні ділянки, що добре продуваються вітром, хоча різуха непогано росте і в притінку, проте не так пишно цвіте й не так сильно розростається.

Посадка арабіса і догляд за ним

Як садити арабіс.

Ґрунт на ділянці для арабіса має бути пухкий, піщаний, не дуже вологий, добре оброблений, очищений від бур'янів і удобрений мінеральними й органічними добривами. Для підвищення волого- і повітрепрохідності можна додати в садову землю пісок, дрібні камінчики й дерен. Але якщо ви висадите різуху в кальцинований або бідний кислий ґрунт, вона теж ростиме, хоча й не так буйно. Схема посадки арабіса 40х40 см. Можна висаджувати в одну ямку 3-4 сіянці. Відразу після посадки ділянку поливають, а якщо в ґрунт перед посадкою добрива не вносилися, то буквально через день-другий після висадки арабіса підживіть його комплексним мінеральним добривом. Зацвітає арабіс із насіння на другий рік після посадки.

Догляд за арабісом у саду

Як виростити арабіс.

Вирощування арабіса передбачає нескладні й звичні процедури – полив, підживлення, прополювання, обрізування, розпушування ґрунту та захист від шкідників і хвороб, якщо виникне така загроза. Різуха посухостійка, легше зносить відсутність вологи, ніж її надлишок, тому поливати її потрібно виключно в періоди затяжної посухи й спеки, але й тоді це потрібно робити, дотримуючись міри.

Догляд за арабісом передбачає його часте прополювання, у всякому разі, доти, доки різуха не зміцніє настільки, що у бур'янів не буде шансу розвиватися біля неї. Необхідно регулярно обрізати швидко зростаючі пагони арабіса, підтримуючи форму куща. Щоб продовжити період цвітіння арабіса, слід видаляти зів'ялі квіти.

Вирощування арабіса у відкритому ґрунті

Розмноження арабіса.

Розмножується арабіс не тільки насінням, а й живцями, відсадками й поділом куща. Про насіннєвий спосіб, яким розмножують переважно видові арабіси, ми вам уже розповіли. Живцюванням розмножують рідкісні або махрові сорти арабіса. У ролі живця можна використовувати листок різухи з п'ятою – частиною камбіального шару, який і дасть коріння. Щоб отримати такий живець, потрібно листок не обрізати, а відривати з відтяжкою, відокремлюючи разом із листком частину кори стебла з підкірною м'якоттю. Роблять це після того, як різуха відцвіте. Можна в ролі живців використовувати й верхівку пагона – відрізок завдовжки близько 10 см, з якого видаляють нижнє листя. Живці висаджують під нахилом у пухкий субстрат, після чого накривають посудину прозорим ковпаком і поміщають тепличку в світле, але не сонячне місце. Підтримуйте субстрат у злегка вологому стані, щодня давайте живцям подихати та видаляйте з ковпака конденсат. Тільки-но верхні листки відновлять тургор (а статися це може тижні за три), можна готуватися до пересадки живців у відкритий ґрунт.

Щоб отримати відсадок арабіса, пригніть його пагін до землі й прикріпіть у місці листового вузла до ґрунту, а верхівку прищипніть. Коли листовий вузол проросте корінням у ґрунт, відокремте відведень і відсадіть.

До поділу куща різухи вдаються при розмноженні особливо цінного або махрового сорту. Кущ викопують, ділять на частини й розсаджують. Краще займатися цим після того, як арабіс відцвіте.

Як саджати і доглядати за арабісом (резухою)

Пересадка арабіса.

Власне, ділити кущ арабіса можна, не викопуючи рослину, а просто, пришпиливши її пагони до землі, дочекатись, поки вони в листових вузлах пустять коріння, після чого відокремити відсадки від материнської рослини, розділити їх на відрізки за кількістю кореневих пучків і пересадити на нове місце.

Шкідники і хвороби арабіса.

Досить стійкий до шкідливих комах і хвороб арабіс іноді потерпає від вірусної мозаїки й вічного шкідника капустяних культур – хрестоцвітих блішок. Симптоми вірусної мозаїки виглядають як дрібні бурі плями на листі, поступово збільшуються та врешті-решт зливаються одна з одною. Мозаїка невиліковна, тому хворий екземпляр слід негайно видалити та спалити, а ґрунт, у якому він зростав, пролити міцним розчином марганцівки й не вирощувати на цьому місці нічого як мінімум рік.

Що стосується хрестоцвітих блішок, то не варто витрачати часу на трудомісткі опудрювання арабіса деревною золою, краще відразу обробити ділянку Актелліком, Актарою, Біотліном, Карбофосом або Іскрою.

Арабіс після цвітіння

Як і коли збирати насіння арабіса.

Виберіть під час цвітіння найкрасивіші суцвіття арабіса й намітьте їх. Збирати насіння потрібно після перших заморозків, у сухий погожий день, оскільки насіння, зібрані в вологу погоду, має низьку прорісність. Зріжте суцвіття з частиною стебла й досушіть у сухому, добре провітрюваному приміщенні в підвішеному вигляді, після чого вилущте насіння, яке зберігайте у картонній коробці в темному сухому місці.

Посадка резухи і догляд за нею

Підготовка арабіса до зими.

Арабіс може витримати холод до -5-7 ºC, але при сильніших морозах він без укриття гине. Із настанням зими пагони арабіса обрізають, залишаючи над поверхнею всього 2-4 см, які накривають сухим листям, ялиновим гіллям або покривним матеріалом.

Види і сорти арабіса

У культурі найчастіше вирощують такі види арабіса:

Арабіс альпійський (Arabis alpina = Arabis flaviflora)

зростає на Далекому Сході, на півночі Скандинавії, на Полярному Уралі, на високогір'ях Північної Америки й Західної Європи. Це арабіс багаторічний, рослина, що сягає у висоту 35 см, з висхідними генеративними пагонами і дуже гіллястими батогоподібними, притиснутими до землі вегетативними пагонами, які не відмирають узимку й утворюють куртини у вигляді подушок. Прикореневе листя в арабіса альпійського овальне, а стеблове – стрілоподібно-серцеподібне. Ароматні рожеві або білі квіти діаметром до 1 см, що утворюють суцвіття до 5 см завдовжки, розкриваються в квітні й цвітуть близько місяця. В арабіса альпійського є такі садові форми:

  • шнеєсхаубе – рослини заввишки не більше 25 см із білими квітками діаметром до 2 см, зібраними в грона завдовжки до 15 см;
  • махрова – відрізняється від початкового виду більшими суцвіттями, схожими на левкої;
  • рожева – арабіс заввишки до 20 см із рожевими квітками діаметром до 2 см у суцвіттях завдовжки до 12 см.
Арабіс альпійський (Arabis alpina = Arabis flaviflora)

Посадка арабіса альпійського і догляд за ним були покладені в основу статті.

Арабіс бруовідний (Arabis bryoides)

родом із субальпійського й альпійського поясу гірських районів Албанії, Греції та Болгарії. Це подушкоподібний багаторічник заввишки до 10 см із маленьким, овальним, війчастим, укритим повстяним пушком листям, зібраним у розетки, і білими квітками, які в кількості від 3 до 6 штук утворюють пухкі щиткоподібні суцвіття;

Арабіс кавказький (Arabis caucasica)

деякі науковці розглядають як підвид арабіса альпійського. Зростає він на Кавказі, у Криму, Середземномор'ї, Середній і Малій Азії. У пору цвітіння цей багаторічник сягає у висоту 30 см. Листя в арабіса кавказького невелике, сіро-зелене від густого білого опушення, довгасте, з великими зубцями по краях. Білі квітки діаметром до 1,5 см у гроноподібних суцвіттях завдовжки до 8 см цвітуть упродовж місяця з початку червня. Але окремі квітки можуть з'являтися на рослині аж до осені. Плід рослини – довга вузька шишечка. У культурі вид із 1800 року. Існують такі садові форми арабіса кавказького:

  • флорі-плено – рослина, рясно квітуча махровими білими квітками на довгих квітконосах;
  • варієгата – різновид із жовтуватим по краях листям;
  • розабелла – різновид із рожевими квітками.
Арабіс кавказький (Arabis caucasica)

Арабіс, що вибігає (Arabis procurrens)

у дикій природі зустрічається на Балканах. Це ґрунтопокривна рослина заввишки до 12 см із дрібними розетками листя й бляклими квітками. Найчастіше рослину використовують для закріплення сповзаючих схилів. Арабіс, що вибігає, невибагливий і морозостійкий, але на зиму його все-таки бажано вкривати. Найвідоміший сорт – Варієгата, із зеленим листям зі широкою білою облямівкою й пучком фіолетових квіток, які поступово стають білими;

Арабіс низькорослий (Arabis pumila)

у природі виростає в Апеннінах і Альпах. Виростає він до 15 см. Його білі, непоказні квітки, які не мають декоративної цінності, розкриваються в травні або червні. Привабливі плоди арабіса низькорослого – через них його і вирощують у культурі;

Арабіс, що вибігає (Arabis procurrens)

Арабіс проломниковий (Arabis androsacea)

зростає на кам'янистих схилах Туреччини на висоті до 2300 м. Це багаторічна рослина заввишки 5-10 см із маленькими овальними загостреними листочками, зібраними в розетки, і білими квітками в пухких щитках;

Арабіс війчатолистий (Arabis blepharophylla),

що зростає в каліфорнійських горах на висоті 500 м, є ґрунтопокривним багаторічником заввишки до 8 см із діаметром куща близько 25 см. Листя у нього сіро-зелене, а квітки темно-рожевого відтінку. У культурі найчастіше вирощують сорти:

  • Роут Сенсейшн – рослина з подовженим листям і яскраво-рожевими квітками;
  • Фрюлінгшабер – сорт із маленькими листочками й рожевими квітками.
Арабіс війчатолистий (Arabis blepharophylla)

Арабіс Фердинанда Кобурзького Варієгата (Arabis ferdinandi-coburgii «Variegata»)

– напіввічнозелена рослина заввишки не більше 5 см і діаметром куща близько 30 см. Цінується цей арабіс за рясне й тривале цвітіння. У нього привабливе листя світло-зеленого відтінку з білою, жовтою або рожевою облямівкою й білі квіти. Ефектно виглядають широкі подушки листових розеток. За наявності гарного дренажу ця рослина здатна зносити знижені температури.

Оцініть, будь ласка, наш сайт. Ми так старалися ;)
Оцініть, будь ласка, статтю
Поділіться посиланням у соцмережі
Жовтець – посадка, догляд, вирощування з насіння

Жовтець – посадка, догляд, вирощува…

Жовтець ранункулюс (лат. Ranunculus, від слова rana – жаба) – рід трав'янистих багаторічників родини Жовтецеві. Вирізняються представники роду ядучим ...

Читати далі...
Агапантус (Agapanthus) – догляд, фото, види

Агапантус (Agapanthus) – догляд, фо…

Агапантус – опис Рід агапантус (лат. Agapanthus) налічує п'ять видів і входить до родини або Цибулеві, або Лілійні (залежно від джерела). Ця трав'яни...

Читати далі...
Діасція: вирощування з насіння, посадка і догляд домашніх умовах

Діасція: вирощування з насіння, пос…

Діасція (лат. Diascia) – рід квіткових рослин родини Ранникові, що налічує 68 видів напівлистопадних і вічнозелених однорічних і столонних багаторічни...

Читати далі...
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити