Калина – посадка і догляд, обрізування і розмноження

Автор:
Опубліковано:
Доповнено:

Дерево калинаКалина (лат. Viburnum) належить до роду деревних квіткових рослин родини Адоксових, яких налічується понад 160 видів. Поширені представники цього роду в помірному поясі північної півкулі, а також в Андах, на Антильських островах і Мадагаскарі. Слов'янську назву рослина отримала, імовірно, через свої червоні, ніби розпечені ягоди, хоча інші науковці виводять це слово від слов'янського «мокра земля, болото, дра¬говина», бо калина – вологолюбна, поширена у болотистій місцевості. У слов'янській культурі про калину складено чимало легенд, переказів, приказок і прислів'їв. У середній смузі найчастіше можна зустріти вид калина звичайна (Viburnum opulus), але віднедавна ця рослина з'явилась і в наших садах.

Кущі калини – опис

Калина – листопадний чагарник або невелике дерево. Листя калини супротивне, іноді кільчасте, опадає, просте, лопатеве, пальчасто-лопатеве або цільне, зубчасте або цілокрає, черешкове. Верхівкові прості або складні парасолькоподібні або парасолькоподібно-щиткоподібні суцвіття складаються з рожевих або білих квіток. Цвітіння калини починається в кінці травня або на початку червня. Плоди – зазвичай їстівні кістянки червоного чи синьо-чорного кольору. Тривалість життя калини в середньому 50-60 років.

Сьогодні калина набуває популярності серед садівників-любителів та вирощується на присадибних ділянках нарівні з такими плодовими деревами, як-от: яблуня, груша, слива, вишня і черешня. Пропонуємо докладну розповідь про те, як посадити калину в своєму саду, як доглядати за калиною з моменту посадки і до завершення її життєвого циклу, як розмножувати калину, чим підживити калину, щоб забезпечити стабільний урожай її найцінніших ягід, як обрізати калину, щоб продовжити термін її життя – всю цю інформацію ми зібрали і систематизували в нашій статті для того, щоб вам було легко і зручно нею скористатися.

Посадка калини

Коли садити калину.

Посадка і догляд за калиною не передбачають жодних складнощів. Калина добре росте на нейтральних і слабко-кислих ґрунтах (pH 5,5-6,5), а торф'яні, підзолисті та піщані ґрунти їй не підійдуть. Глибина залягання ґрунтових вод на ділянці, де росте калина, бажана щонайменше 1 м. Аби калина росла у вас довго і була здорова, створіть їй умови, близькі до природних.

Ягода калина на гілці

Любить калина гарне освітлення, але краще росте в притінку. Деякі фахівці навіть стверджують, що вирощувана в тінистих місцях калина менше піддається нападу шкідників.

Садять калину як навесні, так і восени. Ділянку перед посадкою перекопують, звільняючи ґрунт від бур'янів. За умов родючого ґрунту органічні добрива зайві, якщо ж ґрунт бідний, добрива вносять безпосередньо в яму при посадці.

Посадка калини навесні.

Отже, навесні, до розпускання листя, викопайте на ділянці яму розміром 50х50х50. Якщо ви садите не один кущ, то розміщуйте ями на відстані 2,5-3,5 м одна від одної. Насипте в яму 2/3 ретельно перемішану ґрунтосуміш, що складається з верхнього шару ґрунту, вийнятого з ями, 1 відра перегною або торфу і 2 склянок нітрофоски, вилийте 4 відра води і залиште на кілька днів. Приблизно за тиждень насипте суміш, що залишилася, гіркою в яму, щоб вона піднімалася над поверхнею на 10-12 см, розташуйте коріння трирічного саджанця на горбку, розправте його, засипте яму сумішшю, що залишилася, ущільніть поверхню ділянки навколо саджанця, рясно полийте його і замульчуйте пристовбурні кола компостом, торфом або перегноєм. Постарайтеся розташовувати саджанці калини так, щоб їхня коренева шийка розмістилася на 5-6 см під землею.

Цвітіння куща калини

Посадка калини восени.

Осіння посадка калини нічим не відрізняється від весняної. Висаджують калину у часовий проміжок між падолистом і першими заморозками.

Догляд за калиною

Догляд за калиною навесні.

У кінці березня або на початку квітня з-під кущів прибирають торішнє листя і розпушують у пристовбурних колах землю. Трохи пізніше кущі калини обробляють фунгіцидами від збудників хвороб і шкідників, що перезимували в верхніх шарах ґрунту або в тріщинах стовбурів і гілок. Чим обприскати калину? Можна обробити рослину семивідсотковим розчином сечовини – заради підживлення, а заразом із метою профілактики від хвороб і шкідників, однак спочатку переконайтеся, що бруньки на ній ще не розкриваються, інакше ви ризикуєте їх спалити.

Ближче до середини травня калину підживлюють калійним добривом, а після цвітіння в ґрунт пристовбурного кола вносять комплексне добриво.

Догляд за калиною влітку.

Після цвітіння калину за потреби підживлюють комплексним добривом. Регулярно оглядайте рослину на наявність шкідливих комах і своєчасно проводьте лікування калини від захворювань. На початку червня можна обробити калину настоєм тютюну, а можна з червня і аж до збору врожаю періодично обприскувати кущі настоями картоплиння, цибулиння або часнику.

Гарний врожай калини

В іншому догляд за калиною в літню пору полягає в регулярних поливаннях і розпушуванні ґрунту в пристовбурних колах із одночасним знищенням бур'янів, котрі з'являються.

Догляд за калиною восени.

Після того, як калина скине листя, приберіть його разом зі старою мульчею, проведіть профілактичну обробку калини від шкідників і хвороботворних мікроорганізмів, які влаштувалися на зимівлю в корі і ґрунті, внесіть у ґрунт рідке підживлення або знову замульчуйте пристовбурні кола перепрілою органікою.

Коли настануть стійкі заморозки, зніміть із кущів грона ягід і помістіть їх на зберігання.

Обробка калини.

Калина, достоту так само, як і інші садові дерева та чагарники, потерпає від шкідливих комах і різного роду хвороб, тому дуже бажано захищати її від них весняною та осінньою профілактичною обробкою. Для знищення комах застосовують інсектициди, а проти грибкових захворювань ефективні обприскування фунгіцидами. На жаль, від вірусних та бактеріальних хвороб вилікувати калину не вдасться, але оскільки їхні збудники найчастіше переносяться шкідниками зі світу комах, своєчасне знищення шкідників та їхніх личинок допоможе уникнути зараження.

Калина на гілці дерева

Полив калини.

Вирощування калини складне без щотижневого поливу, особливо у періоди спеки та посухи. Витрата води на один полив – 3-4 відра на плодоносний кущ. Молоденький чагарник вимагає не так багато вологи, але частота поливу має бути незмінною. Дощове літо, безумовно, вносить корективи, але ви повинні пам'ятати, що калина любить вологу, тому не залишайте її надовго без води.

Підживлення калини.

Оскільки поливати калину доводиться часто, підживлення доцільно вносити в сухому вигляді – розсипати по пристовбурному колу перед поливанням. Перше підживлення вносять навесні, коли починає розпускатися листя: під кожним кущем калини розсипають по 2 столові ложки сечовини (це якщо ви не обприскували калину сечовиною по сплячих бруньках).

Друге підживлення, калійне, доцільно внести перед цвітінням: під кожним кущем розсипають по півлітровій банці деревної золи або по 2 столові ложки сірчанокислого калію.

Третє підживлення калині потрібне після цвітіння: під кожен кущ розсипають по 2 столові ложки нітроамофоски.

Стигла калина

Останнє підживлення потрібне тільки в тому разі, якщо ви не станете мульчувати пристовбурні кола калини на зиму органікою. Для передзимового підживлення приготуйте 2 відра такого складу: 2 столові ложки сірчанокислого калію і 2 столові ложки суперфосфату, розчинені в 10 л води.

Обрізування калини

Коли обрізати калину.

Як і інші садові дерева та чагарники, калину краще обрізати навесні, до початку сокоруху. Можна підстригти її і восени, після закінчення падолисту, але оскільки важко знати напевно, коли настануть морози, краще серйозне обрізування (змолоджуюче або формуюче) проводити навесні, а восени варто обрізати калину лише з санітарною метою.

Обрізування калини навесні.

У природі калина росте як дерево або у вигляді куща, так її і формують – кущем або деревом. Навесні, до початку сокоруху, проводять санітарне, а потім і формуюче обрізування калини: якщо вам хочеться, щоб калина росла деревом, залиште одну вертикальну гілку, а решта виріжте на кільце, а бруньки в нижній частині стебла, де планується штамб, видаліть. Стовбур виводять 2-3 роки, а коли він досягне у висоту 1,5-2 м, точку росту прищипують, щоб стимулювати розгалуження. Весь цей час вам доведеться видаляти прикореневу парость, інакше утворюватиметься кущ. Підтримуйте чистоту штамба, видаляючи новоутворені бічні пагони.

Квітучий кущ калини

Сформуєте ви дерево чи дозволите калині рости кущем, обрізати рослину потрібно в будь-якому разі, оскільки з віком її крона буде загущуватись і розростатися, і вам буде дедалі важче знімати з неї ягоди, та й якість плодів із часом почне погіршуватись, а кількість зменшуватиметься. Видаляйте конкуруючі гілки і пагони, а також ті, що зростають усередину куща або в неправильному напрямку. Коли настане час омолодити кущ, зріжте третину старих гілок, а з прикореневої парості залиште найрозвиненіші пагони, які з часом замінять віддалені старі гілки. Наступного року замініть ще третину старих гілок, а на третій рік замініть останню третину.

Змолоджуюче обрізування калини, сформованої як дерево, здійснюють за тією самою схемою, що і подібне обрізування плодових дерев.

Обрізування калини восени.

Після закінчення падолисту, коли калина зануриться в стан спокою, проводять її санітарне обрізування – видаляють поламані, сухі, уражені хворобою або шкідниками гілки та пагони. Зрізи, товщі 7 мм, обробляють садовим варом. Виберіть для проведення цієї процедури сухий теплий день.

Розмноження калини

Як розмножувати калину.

Розмножують калину насінням і вегетативно – живцями, горизонтальними і вертикальними відсадками та прикореневими відростками. Насіннєве розмноження ускладнене тим, що насіння проростає упродовж двох років. Найпростіший і найменш трудомісткий спосіб розмноження калини – вертикальними відсадками.

Вирощування калини в саду

Розмноження калини насінням.

Аби прискорити проростання насіння калини, його слід піддати передпосівній обробці. Свіжозібране насіння складають у капронові панчохи з вологою тирсою і зберігають при кімнатній температурі упродовж двох місяців, а коли воно починає проростати, його на місяць поміщають у нижній ящик холодильника, після чого сіють на глибину 3-4 см в ящики і чекають сходів. Навесні, після того, як минуть поворотні заморозки, розсаду висаджують у відкритий ґрунт, рясно поливають і попервах притіняють від прямих сонячних променів.

Розмноження калини вертикальними відсадками.

Восени на калині вкорочують нижні гілки молодих рослин, залишаючи на них тільки по 2-4 бруньки, а стовбур високо підгортають. Коли навесні пагони з цих бруньок відростуть на 8-10 см, їх підгортають ще раз на висоту 4-5 см. Коли пагони витягнуться до 20-30 см, їх розкопують, перетягують біля основи мідним дротом і знову підгортають на третину висоти. За кілька тижнів проводять ще одне підгортання. До осені пагони розкопують, відокремлюють і пересаджують на постійне місце.

Розмноження калини живцями.

Найкраще приживаються зелені живці, і хоча живцювання калини – процес непростий, у деяких випадках він є єдиним способом розмноження калини. Живці калини заготовляють у період цвітіння – в червні або на початку липня, коли вони при згинанні пружинять, а не ламаються. Для живцювання потрібно вибрати середню частину пагона завдовжки 10-12 см, на якій буде 2-3 вузли. Нижній зріз повинен бути косим, верхні листки вкорочені наполовину, а нижні вилучені.

Як цвіте калина

Припудріть нижні зрізи живців Корневіном або потримайте упродовж 10-12 годин у розчині гетероауксину, після чого висадіть живці в субстрат, що складається в рівних частинах із річкового піску та торфу. Посадка має бути похилою, живець заглиблюють у субстрат на 1-2 см, дотримуючись відстані 4-5 см між екземплярами. Після посадки живці накривають прозорою банею і містять при температурі повітря 27-30 °С та вологості близько 90 %, 3-4 рази на добу зволожуючи живці водою з розпилювача. Тижні за три живці вкорінюються, і баню починають на деякий час знімати, привчаючи живці до зовнішнього середовища. Коли вони до нього звикнуть, ковпак знімають зовсім. Зиму живці проводять у приміщенні, а навесні їх після двотижневого загартовування висаджують у відкритий ґрунт за схемою 50х15 і дорощують. Коли саджанці достатньо підростуть, їх пересаджують на постійне місце.

Розмноження калини горизонтальними відсадками.

Навесні дво-трирічну гілку обрізають, залишивши частину з 2-4 бруньками, а через рік, наступної весни, відрослий однорічний пагін укорочують на одну п'яту частину, пригинають до землі, укладають у канавку завглибшки 5-6 см, закріплюють гачками, але не прикопують, а чекають, коли з бруньок розвинуться пагони і досягнуть висоти 10-15 см, і тільки після цього засипають борозну сумішшю торфу з перегноєм таким чином, щоб на поверхні залишилися верхівки гілок. Упродовж літа зростаючі пагони підгортають 2-3 рази. Восени відведена гілка калини відсікається від материнського куща, а вкорінені пагони відділяють від відсадка і висаджують на постійне місце.

Цвітіння декоративної калини

Розмноження калини прикореневою паростю.

Це швидке і просте рішення проблеми розмноження. В кінці весни або на початку літа прикореневі відростки, які досягли висоти 20 см, підгортають на висоту 7-8 см, попередньо перетягнувши їх біля основи м'яким дротом. За літо проводять 2-3 підгортання відростків, довівши в результаті висоту пагорба до 20 см, а наступної весни їх відділяють від куща і пересаджують.

Хвороби калини

На калину в саду можуть чигати неприємності у вигляді захворювань і шкідливих комах. Хвороби і шкідники калини не надто численні, і впоратися з ними не так уже й важко, але все ж краще запобігти виникненню проблеми, ніж потім із нею боротися. Серед захворювань, які вражають калину частіше за інших:

Борошниста роса – грибкове захворювання, симптоми якого виглядають як білуватий наліт на листках рослини, з краплями рідини, який поступово стає бурим. Інфекція піднімається з нижньої частини рослини вгору. У хворої рослини суцвіття не утворюють зав'язей, і калина не плодоносить. Знижується зимостійкість рослини. Декоративні види втрачають свою привабливість.

Заходи боротьби. Гарний ефект дають обробки калини розчином 50 г колоїдної сірки в 10 л води або фунгіцидами типу Скор, Топсин, Тіовіт Джет, Топаз, Квадріс, Байлетон та іншими препаратами подібної дії.

Морозний опік – це захворювання викликане не інфекцією, а впливом низьких температур. Від цього кора розтріскується, деревина оголюється і відмирає. На бічних пагонах обморожених гілок листя бліде, хлоротичне, буріє і швидко сохне. До середини літа може засохнути весь кущ.

Заходи боротьби. Сильно уражені стебла на початку весни випилюють, а ті, що постраждали незначно, в місцях пошкоджень замазують рідкою глиною.

Посадка і догляд за калиною в саду

Аскохітозна плямистість калини – на хворих листках виникають кутасті або округлі сірі плями з пурпуровою або темно-коричневою облямівкою. На місці плям тканина відмирає, на ній формуються плодові тіла грибка, вона розтріскується і висипається.

Заходи боротьби. Опале листя, уражене захворюванням, восени збирають і спалюють. Навесні, на початку сокоруху, калину обробляють оксихлоридом міді або бордоською рідиною.

Сіра гниль – у холодне і дощове літо на листках калини з'являються великі бурі плями нечітких обрисів, які швидко ростуть, а тканина в їхній середині сохне і тріскається. Уражені гниллю ягоди стають бурими, грибниця проростає крізь них.

Заходи боротьби. Восени обов'язково зберіть і спаліть опале листя і ягоди. Щоб зупинити розповзання захворювання, проводять обробку препаратом Вектра.

Плодова гниль – від цього захворювання всихають квіти, листя, молоді пагони і плоди калини. Перша ознака – дрібні, щільні, сірі подушечки , які з розвитком хвороби чорніють і всихають.

Заходи боротьби. Муміфіковані ягоди потрібно обов'язково видаляти з рослини і з-під куща. При виявленні перших ознак хвороби калину обробляють бордоською сумішшю або оксихлоридом міді.

Посадка калини і догляд за нею

Шкідники калини

Шкідників у калини теж досить, і потрібно знати про них якомога більше, тому що вони можуть завдати калині серйозних неприємностей. Найнебезпечнішими шкідниками калини є:

Листоїд калиновий – світло-коричневий жучок завдовжки до 6 мм, личинки якого, з'являючись із-під землі на початку травня, поїдають листя калини, залишаючи від нього тільки жилки. Якщо личинок багато, і їм не вистачає листя, вони накидаються на молоді пагони. Потерпають від листоїдів і плоди калини. Самиці жука відкладають яйця у верхівках пагонів, вигризаючи для цього в них заглиблення. Активність жука-листоїда призводить до зниження зимостійкості калини і втрати врожаю.

Заходи боротьби. Якщо ви виявили на верхівках пагонів яйцекладки, зріжте цю частину пагона й обробіть кущі Карбофосом або Фуфаноном.

Чорна попелиця-листовійка. Будь-яка тля – шкідлива комаха, переносник невиліковних хвороб, тому не можна допускати її появи в саду. Попелиця висмоктує з листя сік і згортає його. Листя буріє, деформується, сохне, пагони перестають розвиватися.

Заходи боротьби. За появи попелиці обробіть калину Фуфаноном або Карбофосом, обрізайте і спалюйте колонії попелиці на кінцях пагонів.

Калина після збору врожаю

Калинова листовійка – ця темно-сиза або оливкова гусінь поїдає бруньки, потім листя, попередньо обплутавши їх павутиною і зім'явши. При масовому розмноженні листовійка здатна сильно вплинути на кількість врожаю.

Заходи боротьби. Збирайте і спалюйте гнізда гусені. До розпускання бруньок обробіть калину Нітрафеном, розчинивши 250 г пасти препарату в 10 л води, а між початком розпускання бруньок і появою бутонів обприскайте рослину десятивідсотковим розчином Карбофоса.

Калинова і жимолостева галиці – личинки цих шкідників зимують у ґрунтовому шарі. Дорослі особини з'являються, коли на калині утворюються бутони, і відкладають у них яйця. Личинки живляться бутонами, від чого вони стають потворними, роздуваються, червоніють і не розкриваються.

Заходи боротьби. Напровесні і пізньою осінню проведіть розпушування ґрунту в пристовбурних колах, а перед цвітінням обробіть калину десятивідсотковим розчином Карбофоса.

Зелений лопатевий п'ядун – пошкоджує не тільки калину, а й такі рослини, як крушина і бузок. Ця жовто-зелена гусінь вигризає квіткові зав'язі.

Заходи боротьби. Боротися з нею потрібно так само, як і з галицею.

Суцвіття калини

Види і сорти калини

Як ми писали на початку статті, видів калини дуже багато. Серед них є ті, які вирощують у культурі, а є види, які ростуть виключно в дикій природі. Пропонуємо вам знайомство з деякими із найбільш затребуваних видів.

Калина звичайна (Viburnum opulus),

або калина червона, давно і міцно увійшла в культуру як плодова та декоративна рослина. Це чагарник заввишки до 4 м, стовбурці якого вкриті тріщинуватою бурою корою. Листя у рослини велике, лопатеве, світло-зелене навесні, яскраво-зелене влітку і червонуватих відтінків восени. Щиткоподібні суцвіття діаметром до 10 см складаються з дрібних білих квіток. Плоди калини звичайної – червоні соковиті їстівні кістянки, круглі або еліптичної форми, з великою плоскою кісточкою і червоним соком.

Калина червона має кілька декоративних форм: нанум (карликові рослини заввишки до 1 м), розеум (більше відома як Буль-де-неж), компактум (рослини заввишки від 1 до 2 м), ауреум (чагарник із яскраво-жовтим навесні листям, що до літа стає світло-зеленим), варієгата (кущ заввишки до 4,5 м із мармурово-білим листям) і ксантокарпум (невисокий кущ із жовтим листям і помаранчевими плодами).

Великі ягоди калини

Із плодових сортів калини звичайної добре зарекомендували себе:

  • Гранатовий браслет – урожайний сорт пізнього терміну дозрівання, стійкий до попелиці, з темно-бордовими овальними ягодами зі щільною оболонкою масою до 1 г приємного слабко-гіркого смаку. Кущ розлогий, середньорослий;
  • Шукшинський – названий на честь письменника, режисера, актора Василя Шукшина урожайний сорт середнього терміну дозрівання з яскраво-червоними кулястими плодами гарних смакових якостей масою до півграма;
  • Марія – стійкий до хвороб сорт із компактними гронами округлих світло-червоних ягід кислувато-солодких плодів із незначною терпкістю. Кущ сильнорослий, листя восени забарвлюється в золотий і багряний кольори;
  • Тайгові рубіни – дуже продуктивний сорт середнього терміну дозрівання, нестійкий до листогризучих шкідників, з темно-червоними круглими плодами кисло-солодкого смаку з гіркуватими нотками. Осіннє листя рослин цього сорту пурпурове;
  • Жолобовська – сорт універсального застосування з компактним кущем і злегка подовженими плодами з соковитою слабкогіркою, майже солодкою м'якоттю. Листя восени набуває бордового відтінку;
  • Еліксир – слабкорозлогий кущ заввишки до 3 м з яскраво-бордовими круглими плодами масою до 1 г з кисло-солодким смаком і помірною гіркотою. Сорт урожайний, стійкий до попелиці;
  • Вигоровська – кущ заввишки до 3 м, плоди яскраво-червоні, кулясті, масою до півграма. Смак плодів гіркувато-кислий. Сорт урожайний.

Популярні серед садівників і такі плодові сорти калини, як Ульгень, Уральська солодка, Соузга, Горобина, Захід, Зірниця, Червоне гроно та інші.

Калина зморшкуватолиста (Viburnum rhytidophyllum)

у дикій природі зростає в Західному і Центральному Китаї. У культурі її широко використовують у садах і парках середньої смуги через високу морозостійкість. Окрім того, ця рослина вічнозелена з оригінальним листям. У висоту калина досягає 3 м, у неї прямі густо-повстяні пагони, товсте, голе, блискуче зморшкувате листя, сітчасте і ворсисте зі споду пластини. Довжина листя близько 20 см. Жовтувато-сірі квітки зібрані в верхівкові щиткоподібні суцвіття до 20 см у діаметрі. Плоди дрібні – до 8 мм у діаметрі, яйцевидної форми, блискучі, спочатку червоні, а в міру дозрівання набувають чорного кольору. Цей вид калини тіньовитривалий, невибагливий до ґрунту, зимостійкий і посухостійкий. Прекрасно виглядає в невеликих групах і в одиночних посадках. Найвідоміший сорт цього виду – Суперб.

Листя калини

Калина лавролиста (Viburnum tinus),

або калина вічнозелена у природних умовах поширена в Середземномор'ї. Це вічнозелений чагарник заввишки до 3 м із голим клоччастими опушеними молодими пагонами і річними приростами коричневого кольору. Привертає увагу листя цього виду: еліптичної форми, шкірясте, цілокрає, яскраво-зелене і блискуче зверху, а знизу світліше й опушене по жилах. Біло-рожеві запашні квітки зібрані в парасолькоподібні волоті діаметром до 10 см. Плоди кулясті, сухуваті, яйцевидні, синяво-чорні. Вид теплолюбний і посухостійкий, любить гарне освітлення, невимогливий до ґрунту, витримує взимку температуру до -15 ºC. У декоративному садівництві використовується для живоплотів і як сольна рослина. Має кілька декоративних форм: блискучу, пурпурову, прямозростаючу і строкату.

Калина гордовина (Viburnum lantana)

– один із найвідоміших у культурі видів калини, який у дикій природі росте в Середній і Південній Європі, Північній Африці, на Північному Кавказі і в Малій Азії і є світлолюбним мезофітом. Цей вид зовсім не схожий на калину звичайну. Калина гордовина є кущем заввишки до 5 м зі щільною, густою компактною кроною. Його листя і пагони густо вкриті зірчастими білими волосинками. Красиві зморшкуваті листки завдовжки до 18 см щільні на дотик, широкі, темно-зелені зверху і сірувато-повстяні знизу. Щитковидні суцвіття складаються з дрібних біло-кремових квіток діаметром до 1,5 см. Плоди цього виду – кістянки червоного кольору, темніють у міру дозрівання, поки не перетворяться на абсолютно чорні ягоди. Калина гордовина – один із найкрасивіших декоративних чагарників, при цьому вона невимоглива до ґрунту, морозостійка, тіньовитривала, посухостійка, не потерпає від міської загазованості, до самої зими прикрашає сад червоно-рожевим листям і чорними блискучими ягодами. Вид має декоративні форми ряболисту і зморшкувату. З сортів найбільш відомий ауреум – калина з овальним листям золотистого кольору згори і сріблясто-повстяними зі споду.

Як саджати і вирощувати калину

Окрім описаних, відомі також такі види калини: Давида, вильчата, бурятська, або чорна, зубчаста, канадська, Карльса, монгольська, корисна, визнана, Райта, Саржента, складчаста, сливолиста, їстівна, трилопатева, щетиниста та інші.

Властивості калини

Корисні властивості калини.

Смак ягід калини приваблює далеко не всіх, але їхня корисність і навіть цілющість настільки великі, що заради цього варто знехтувати смаковими якостями плодів. Як цілющий засіб калина може скласти конкуренцію таким ягодам, як смородина, малина, чорниця, лохина і бузина. М'якоть калини містить велику кількість вітамінів C і P, органічні кислоти, каротин, пектини та дубильні речовини.

Ягоди калини мають сечогінну дію, тому вона показана при набряках, що утворюються від хвороб сечовивідних шляхів, нирок і серця. В'яжучі та антисептичні речовини, що їх містять плоди калини, сприяють загоєнню ран і виразок шлунково-кишкового тракту. Ягоди калини рекомендують вживати в період, коли хворий відновлюється після хвороби – вони допомагають зміцнити імунітет. Загалом же калина з успіхом застосовується:

  • – при хворобах нирок і печінки;
  • – для лікування туберкульозу;
  • – при проблемах зі шлунково-кишкового тракту (коліт, гастрит, виразки);
  • – при внутрішніх кровотечах;
  • – при склерозі та атеросклерозі;
  • – при діатезі;
  • – при кашлі та судинних спазмах;
  • – при судомах і нервових розладах;
  • – як заспокійливий і спазмолітичний засіб.

Як лікувальний засіб використовують свіжі та сушені ягоди калини, настій і відвар з них, ягоди, зварені на меду, сік з ягід калини. Наприклад, зварені в меду ягоди калини добре знімають кашель і лікують захворювання верхніх дихальних шляхів, а також знімають набряки серцевого походження.

Пишно квітучий кущ калини

Використовують ягоди калини і як косметичний засіб для виготовлення поживних і очищувальних масок для обличчя. Настоєм або відваром з ягід калини лікують карбункули, фурункули та екземи.

Але цілющі властивості мають не тільки ягоди калини, а також її листя, квітки і кора. Настій із квіток калини лікує від гастриту зі зниженою кислотністю і знімає хворобливі відчуття при менструаціях. Відваром квіток добре полоскати горло при ангіні і сіданні зв'язок, він підвищує апетит, зупиняє кровотечі і посилює потовиділення. Відвар із молодих пагонів і бруньок калини вживають при діатезі, запущеній золотусі, а також як жарознижувальний та протизапальний засіб.

У промисловості з калини виготовляють джеми, варення, муси та напої, а також шампуні, настоянки, тоніки, креми і косметичні засоби для обличчя.

Калина – протипокази.

Хоч би якою корисною була калина, проте її вживання рекомендоване не всім. Оскільки її сік містить аналог жіночих гормонів, не можна вживати ягоди калини при вагітності, оскільки це може викликати розвиток патологій у плода і навіть спровокувати передчасні пологи. У кращому разі калина може викликати у вагітних алергічну реакцію.

Чагарник калина

Не рекомендується зловживати калиною і препаратами з неї людям зі зниженим артеріальним тиском.

Протипоказана калина хронічним нирковим хворим, а також тим, що страждають підвищеною кислотністю шлункового соку.

Не можна їсти калину хворим тромбофлебітом, лейкозом або іншими захворюваннями крові. Шкідлива калина тим, хто страждає на подагру, артрит і сечокам'яну хворобу.

Якщо у вас немає протипоказів, зауважте, що вживати в їжу можна тільки ягоди калини червоного кольору, чорні плоди бувають отруйними.

Оцініть, будь ласка, наш сайт. Ми так старалися ;)
Оцініть, будь ласка, статтю
Поділіться посиланням у соцмережі
Полуниця – посадка восени у відкритий ґрунт, догляд за полуницею восени

Полуниця – посадка восени у відкрит…

Полуниця – одна з найбільш привабливих садових ягід, що має прекрасний смак і яскравий аромат. Вона дозріває однією з перших і за рахунок антиоксидант...

Читати далі...
Неріне (Nerine) – догляд, фото, види

Неріне (Nerine) – догляд, фото, вид…

Неріне – опис Неріне (лат. Nerine) – цибулинна рослина, що налічує до 30 видів і належить до родини Амарилісові. Цей декоративний цибулинний багатор...

Читати далі...

Чому жовтіє листя

Кожен квітникар знає, що кімнатні квіти, як і всі домашні улюбленці, як і будь-яке хобі, потребують постійної уваги, турботи і опіки. Сьогодні пропону...

Читати далі...
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити