Бузина: посадка і догляд, обрізування і розмноження

Чагарник бузина (лат. Sambucus) належить до роду квіткових рослин родини Адоксових, хоча раніше її відносили до родини Жимолостеві й навіть виділяли в родину Бузинові. Рід налічує приблизно сорок видів, деякі з них є лікарськими рослинами – наприклад, бузина чорна і бузина червона, а деякі декоративними. У природі бузина росте переважно в Австралії та в зонах із помірним і субтропічним кліматом північної півкулі.

Бузина відома людству з давніх часів – з її пагонів стародавні греки робили музичні інструменти, вона згадується в працях Плінія.

Рослина бузина – опис

Значна частина представників роду – невеликі дерева або чагарники, однак зустрічаються в роду й багаторічні трави, наприклад, бузина трав'яниста. У середній смузі культивується 13 видів бузини, і найчастіше зустрічається рослина бузина чорна, опис якої ми й пропонуємо вашій увазі.

Як і більшість видів у роду, бузина чорна є чагарником або невеликим деревом заввишки від 2 до 6 м, що росте в підлісках листяних і хвойних лісів, іноді утворюючи цілі зарості. Стебла у бузини гіллясті, з тонкою дерев'янистою оболонкою й пористою м'якою серцевиною білого кольору. Молоді гілки бузини зелені, але з часом вони сіро-буріють, і по них проступає велика кількістю дрібних сочок. Листя бузини, велике, завдовжки від 10 до 30 см, непарноперисте, складається з декількох довгастих, довгозагострених листочків на коротких черешках, розташованих супротивно. Запашні квіти бузини кремового або брудно-жовтого відтінку, діаметром 5-8 мм, зібрані у великі багатоквіткові щиткоподібні плоскі суцвіття до 25 см діаметром. З'являються суцвіття бузини в травні або червні. Плоди бузини – майже чорні ягодоподібні кістянки діаметром до 7 мм із темно-червоною м'якоттю і 2-4 кісточками. Плодоношення починається в серпні або вересні.

Бузина затребувана не тільки в аматорському садівництві, а й у народній медицині, тому ми і розповімо вам про те, як виростити цей чагарник у своєму саду, й опишемо лікувальні властивості бузини і протипокази, про які вам варто знати.

Посадка бузини

Коли садити бузину

Посадка і догляд за чорною бузиною мало чим відрізняються від посадки й догляду за будь-яким іншим чагарником. Висаджують бузину навесні або восени. Найкращим посадковим матеріалом є одно- чи дворічні саджанці бузини. Де росте бузина? Бузина – рослина невибаглива, але якщо посадити її в глибоку тінь або в убогий ґрунт, це негативно позначиться і на її зовнішньому вигляді, і на розвитку. Знайдіть для бузини відкрите й добре освітлюване сонцем місце з північного або східного краю ділянки, особливо, якщо ви плануєте вирощувати декоративний сорт зі строкатим або кольоровим листям. Традиційно бузину, чиї молоді пагони мають неприємний запах, що відлякує навіть мух, висаджують біля туалетів, вигрібних або компостних ям.

Що стосується складу ґрунту, то оптимальні для бузини – вологий суглинок чи дерново-підзолистий ґрунт із водневим показником у межах 6,0-6,5 pH. Кислі ґрунти доведеться вапнувати внесенням доломітового борошна, і робити це потрібно років за два до посадки бузини.

Посадка бузини навесні

Плануючи навесні посадку саджанця бузини, приготуйте для нього за місяць яму завглибшки 80 і діаметром 50 см. При викопуванні ґрунт із верхнього шару відкидайте в один бік, а з нижнього – в інший. Якщо ви маєте намір вирощувати бузину як дерево, вбийте в центр ями кіл такої довжини, щоб він височів над поверхнею ділянки приблизно на півметра. Бузині, вирощуваній у формі чагарнику, опора не знадобиться. Змішайте родючий ґрунт із верхнього шару з 7-8 кг перегною, додайте в ґрунтосуміш 50 г фосфатів і 30 г калійних добрив і, ретельно перемішавши, засипте дві третини цієї суміші в яму.

У день посадки розпушіть ґрунтову подушку на дні ями, опустіть у неї саджанець і спочатку присипте його коріння ґрунтом із нижнього шару, а зверху – залишком ґрунтосуміші з добривами. У результаті коренева шийка саджанця має опинитися на кілька сантиметрів вище рівня ділянки. Після посадки утрамбуйте ґрунт у пристовбурних колах і полийте саджанець 10-15 л води, а після того, як вона вбереться, ґрунт осяде і коренева шийка зрівняється з поверхнею ділянки, підв'яжіть саджанець до кілочка.

Посадка бузини восени

Осіння посадка бузини здійснюється в тому ж порядку і за тими самими правилами, що і весняна: яму викопують завчасно й заправляють її органікою та добривами, після чого висаджують саджанець бузини таким чином, щоб коренева шийка після поливання й осідання ґрунту в ямі опинилася врівень із поверхнею ділянки.

Догляд за бузиною

Бузина навесні

У березні дерева й чагарники можуть потерпіти від сонячного опіку – кора сильно нагрівається під яскравим весняним сонцем, а вночі настає різке похолодання. Щоб запобігти наслідкам цього явища, штамби й розвилки скелетних гілок бузини вкривають шаром вапна. Якщо на корі виявлено пошкодження, зроблені взимку гризунами, продезінфікуйте їх міцним розчином марганцівки та замажте садовим варом.

У теплі погожі дні можна приступити до обрізування бузини, а після цього обробити чагарник розчином Нітрафена або бордоської рідини від хвороб і шкідників, яким вдалося перезимувати в корі або ґрунті під кущами й деревами. Пристовбурні кола звільняють від утеплювального матеріалу та торішнього листя. Якщо зима була безсніжна, а весна суха, здійсніть вологозарядковий полив бузини.

Догляд за бузиною влітку

Після цвітіння бузини кущі обприскують від шкідників і борошнистої роси.

На початку літа у рослин починається активне зростання й формування зав'язей, тому найважливішим завданням стає забезпечення саду вологою та живленням. Ґрунт у пристовбурних колах потрібно підтримувати в пухкому і вологому стані. У підморожених узимку кущів починається ріст прикореневої парості, яку слід негайно знищувати, поки вона не перегнала зростом сам кущ. Для запобігання розповзання бузини по саду можна вкопати навколо куща на відстані півтора метра і на глибину півметра старий шифер.

У серпні на деяких кущах уже починають дозрівати ягоди бузини, і ви повинні бути готові збирати урожай. У кінці літа слід створити умови для підготовки чагарнику до зимівлі: дощове літо може викликати вторинний ріст пагонів, зупинити який можна, лише видаливши мульчу з-під кущів і прищипнувши верхівки зростаючих пагонів.

Як доглядати за бузиною восени

Догляд за бузиною восени – це її підготовка до зими. У вересні триває збір урожаю бузини, після якого проводять санітарне обрізування кущів. У кінці місяця перекопують ґрунт у пристовбурних колах, уносять добрива і в умовах сухої осені проводять підзимній полив бузини. Якщо ви тільки плануєте садити бузину, викопайте в кінці вересня ями під саджанці та збагатіть їх добривами.

У жовтні обробляють чагарник від хвороботворних мікроорганізмів і шкідників, що влаштувалися на зимівлю в корі гілок або в ґрунті під кущем, а штамби й великі гілки, щоб захистити їх від зимових гризунів і весняних опіків, білять свіжолюсованим вапном або крейдою з додаванням мідного купоросу й столярного клею. Пристовбурні кола утеплюють торфом, перегноєм або сухим листям.

Тільки-но випаде сніг, накидайте його під кущ – це буде найкращий захист бузини від морозів.

Обробка бузини

Двічі на рік – напровесні, до розпускання бруньок, і після падолисту – кущі бузини і ґрунт під ними з метою профілактики обробляють одновідсотковим розчином бордоської рідини або дво-тривідсотковим розчином Нітрафена. Роблять це для того, щоб знищити грибкові інфекції та шкідливих комах, що сховалися на зиму в корі чи в верхньому шарі ґрунту. Замість зазначених препаратів можна використовувати одновідсотковий розчин мідного купоросу або ж інший препарат аналогічної дії. Семивідсотковий розчин сечовини, якщо ним обробити чагарник навесні, діє не тільки як фунгіцид та інсектицид, а й як азотне підживлення, необхідне рослині в цю пору року.

Полив бузини

Звільнити вас від поливу бузини можуть дощове літо і мульча в пристовбурних колах, що не дає волозі змоги швидко випаровуватися. Мульчувати ґрунт навколо куща бузини найкраще компостом або перепрілим гноєм. У літо з нормальною кількістю опадів поливати бузину вам не доведеться, але в посушливу, спекотну пору виливайте під кущ бузини один раз на тиждень 10-15 л води. Молоді рослини поливають частіше. Не дозволяйте ґрунту під кущами пересихати. Після поливання або дощу дуже зручно розпушувати ґрунт навколо кущів і видаляти бур'ян.

Підживлення бузини

У родючому ґрунті бузина добре росте і без підживлення, але на азотні добрива, що вносяться навесні й улітку в бідний ґрунт, вона відгукується дуже добре. Із органічних добрив найкраще сприймає бузина гноївку й настій курячого посліду. Прихильна вона також до сечовини й комплексних мінеральних добрив. Восени бузину не підживлюють.

Обрізування бузини

Коли обрізати бузину

Як і багато садових рослин, бузина вимагає щорічного санітарного й формуючого обрізування. Один раз на три роки для омолодження куща всі гілки обрізують до висоти 10 см. Найкраще обрізувати бузину в період спокою – напровесні, доки бруньки на гілках не стали бубнявіти. Щоправда, іноді потрібне санітарне обрізування бузини восени, після збору врожаю й падолисту.

Обрізування бузини навесні

У щойно висадженого саджанця пагони вкорочують на 10 см на сильну зовнішню бруньку. За своєю природою форма крони у бузини акуратна, овальна – ось і підтримуйте її в такому вигляді, вирізаючи гілки й пагони, що ростуть усередину куща або під неправильним кутом. Видаленню також підлягають сухі, хворі, слабкі й обморожені пагони. Прикореневу парость необхідно видаляти ще в зародковому стані. Щорічно чверть старих гілок обрізують до основи куща. Зрізи слід змащувати садовим варом.

Обрізування бузини восени

Якщо під час збору врожаю деякі гілки бузини були травмовані, проведіть санітарне обрізування, видаливши водночас із пошкодженими хворі й неправильно зростаючі пагони. Якщо немає такої потреби, проводьте обрізування тільки навесні.

Як бачите, посадка бузини і догляд за нею прості й нетрудомісткі, зате користь бузини, про яку ми розповімо в окремому розділі, безперечна.

Розмноження бузини

Як розмножувати бузину

Розмножують бузину насінням, живцями, поділом куща й відсадками. На жаль, при насіннєвому розмноженні майже ніколи не зберігаються сортові чи навіть видові властивості бузини, тому найчастіше рослину розмножують вегетативно.

Насіннєве розмноження бузини

Насіння бузини збирають восени, в середині жовтня, протерши стиглі плоди через сито. Сіють насіння в ряди, відстань між якими близько 25 см. Глибина посіву 2-3 см. До кінця наступного сезону сіянці виростуть до 50-60 см.

Розмноження бузини живцями

Заготовлені в червні або на початку липня зелені живці завдовжки 10-12 см із двома або трьома міжвузлями й парою верхніх листків, на черешку яких залишають лише по два парні сегменти, висаджують у суміш піску з торфом у рівних частинах і накривають високим поліетиленовим ковпаком, щоб створити живцям тепличні умови. Не забудьте перед посадкою обробити нижні зрізи коренеутворювачем – він підвищить здатність живців до вкорінення в 2-3 рази. Щоб створити необхідний рівень вологості повітря, упродовж перших 4-6 днів оббризкуйте плівку з внутрішньої сторони водою з дрібнодисперсного розпилювача, намагаючись, щоби краплі не потрапляли на листя живців, оскільки це може спричинити їхнє гниття. Восени вкорінені живці висаджують у ґрунт.

За потреби можна вкорінювати й здеревілі однорічні живці, які заготовляють у кінці вегетаційного періоду, зберігають узимку в снігу або підвалі, а навесні висаджують у пухкий, удобрений ґрунт у саду і накривають кожен із них скляною банкою або пластиковою пляшкою з обрізаним горлом доти, доки у живців відросте коріння.

Розмноження бузини відсадками

Цей спосіб розмноження дає майже стовідсоткову приживлюваність. Для відсадків використовують або молоді зелені, або дво-трирічні здеревілі пагони, які пригинають до землі, укладають у заздалегідь зроблені канавки, у кожну з яких поміщають трохи компосту, закріплюють пагони металевим гачком і прикопують, залишаючи верхівки над поверхнею.

Якщо укласти здеревілі відсадки в канавки у травні або на початку літа і перетягнути їх біля основи дротом, їх можна буде восени відокремити від куща і висадити. Зелені пагони дротом не перетягують і відкидають від материнської рослини не восени, а тільки на наступний рік, коли вони здеревіють.

Поділ куща бузини

Цей спосіб розмноження здійснюють восени. Дорослий, великий кущ бузини викопують і ділять на приблизно рівні частини. Можливо, вам доведеться скористатися сокирою або пилкою, щоб розділити корінь бузини. У кожної діленки мають бути розвинені коріння й пагони. Зрізи та спили обробляють деревним попелом і відразу ж розсаджують діленки в підготовлені заздалегідь ями. Можна розсадити їх по контейнерах і відкласти посадку в ґрунт на весну. Поділ куща дає можливість отримати відразу велику рослину.

Хвороби і шкідники бузини

Бузину вкрай рідко уражають хвороби й шкідники. Єдиною проблемою може іноді стати попелиця, проти якої навесні кущ бузини обробляють Карбофосом відповідно до інструкції.

Види і сорти бузини

Окрім чорної бузини, в умовах нашого клімату вирощують ще з десяток видів, і з найцікавішими з них ми вас ознайомимо.

Бузина блакитна

– декоративна рослина, в природі росте по берегах струмків і річок, а також на полонинах Північної Америки. Дерева цього виду в висоту іноді сягають 15 м, а іноді ростуть чагарником із тонкими гілками, що мають у молодому віці червоний відтінок. Стовбури бузини блакитної світло-пісочного кольору, листя складається з 5-7 голих, синювато-зелених грубопильчатих листочків завдовжки до 15 см. Запашні кремові квітки зібрані в щиткоподібні суцвіття діаметром до 15 см, яке цвіте близько 3 тижнів. Ягоди бузини блакитної, кулясті, синьо-чорні через сизий наліт, виглядають дуже ефектно. Морозостійкість цього виду нижче середньої.

Бузина сибірська

росте в природі в Східній Азії, європейській частині Росії, в Східному й Західному Сибіру та на Далекому Сході, віддаючи перевагу змішаним і темнохвойним лісам і піднімаючись до 2200 м над рівнем моря. Це декоративний чагарник заввишки до 4 м з середньою зимостійкістю.

Бузина трав'яниста

в дикому вигляді росте в Україні, на Кавказі, в Білорусі і на півдні європейської частини Росії, вибираючи кам'янисті осипи й береги річок. Ця трав'яниста рослина, що погано пахне, але красива під час цвітіння і плодоношення, сягає у висоту 1,5 м. Ягоди бузини трав'янистої, що утворюють щитки на верхівках пагонів, у свіжому вигляді отруйні, оскільки містять синильну кислоту. Цей вид іноді висаджують навколо смородинника, оскільки бузина трав'яниста відганяє всіх шкідливих метеликів і брунькового кліща, проте потім вивести зі смородинника цю рослину з товстим повзучим кореневищем буває дуже непросто. Сухі квіти бузини трав'янистої мають приємний запах, ними пересипають укладені на зберігання яблука.

Бузина канадська

зростає в природі на вологих і багатих на азот ґрунтах східної частині Північної Америки. Ця високодекоративна рослина, що сягає висоти 4 м, часто використовується в озелененні. Пагони у рослин цього виду жовтувато-сірі, листя велике – до 30 см завдовжки, дрібні запашні квітки жовто-білого відтінку зібрані в злегка опуклі парасолькоподібні суцвіття до 25 см у діаметрі, а їстівні кулясті блискучі плоди забарвлені в темно-пурпуровий колір. У культурі цей вид із 1761 року. Він дуже схожий на бузину чорну, але набагато стійкіший до умов середньої смуги. Бузина канадська має кілька декоративних форм – максима (найбільш потужна з усіх форма), акуті лоба (витончена, з сильнорозсіченим листям), хлорокарпа (з листям жовтувато-зеленого відтінку й зеленими ягодами) та аура (з яскраво-жовтим листям навесні й восени та зеленим улітку).

Бузина червона

або гроноподібна, родом із гір Західної Європи. Це деревце заввишки до 5 м або листопадний чагарник зі щільною яйцеподібною кроною, світло-зеленим непарноперистим листям до 16 см завдовжки, що складається з 5-7 видовжених і загострених листочків із гострими зубцями по краях. Зеленувато-жовті квітки зібрані в густі довгасті суцвіття до 6 см у діаметрі. Плоди – дрібні яскраво-червоні ягоди. І листя, і гілки мають неприємний запах. Рослина дуже красива саме в період плодоношення. У культурі з 1596 року. У цього виду розрізняють такі декоративні форми:

• низька – карликові, компактні рослини;
• тонколиста – у цьому різновиді пурпурове при розкритті листя розсічені на дуже вузькі сегменти, тому рослина виглядає вельми витончено;
• пурпурова – з пурпуровими або рожевими квітками;
• жовтувата – у цього різновиду плоди жовті з помаранчевим бочком;
• розсіченолиста – найбільш часто вирощуваний у культурі різновид бузини червоної; її велике листя, що складається з 2-3 пар дрібно розсічених листочків, рано розпускається;
• пір'яста – з пурпуровими при розпусканні зубчастими листочками, розсіченими майже до середини. Популярні сорти цього різновиду Плюмоза Ауреа з жовтими на сонці й зеленими в затінку ажурними листками та Сазерленд Голд з іще більш розсіченим листям жовтого кольору.

Бузина Зімбольда

зустрічається в природі в Японії, на Курилах, Сахаліні й Далекому Сході, а в Західній Європі вирощується в культурі як декоративна рослина. Це розлогий кущ або дерево заввишки до 8 м. Схожий цей вид на бузину червону, але він набагато могутніший: листя, що складається з 5-11 частин, сягають довжини 20 і ширини 6 см. Суцвіття теж більші, ніж у бузини гроноподібної, але пухкіші. У культурі цей вид із 1907 року.

Детально описана в статті бузина чорна теж має кілька популярних декоративних форм:

• Гуінчо Перпл – чагарник заввишки до 2 м із зеленим у ранньому віці й чорно-фіолетовим у зрілості листям, яке восени набуває червоного відтінку. Квітки в бутоні густо-рожевого кольору, але в розкритому вигляді білі з ледь помітним рожевим відтінком. Пагони у рослин цього сорту фіолетові. Усі ці переваги проявляються лише на сонці – в затінку кущ залишається зеленим;
• Маргіната – швидко зростаючий кущ заввишки до 2,5 м із фрагментарною сріблясто-кремовою облямівкою по листю;
• Пулвірулента – повільно зростаючий кущ з ефектним листям, усіяним білими цятками, смужками й штрихами.

Декоративні форми зазвичай менш морозостійкі, ніж основний вид, але вони чудово виглядають у саду і як солітер, і в групі з іншими рослинами.

Властивості бузини чорної – шкода і користь

Лікувальні властивості чорної бузини

Суцвіття бузини містять валеріанову, оцтову, кавову, яблучну і хлорогенову органічні кислоти, дубильні речовини, напівтверду ефірну олію, холін, каротин (провітамін A), слизові і парафіноподібні речовини, цукри. Властивості квіток бузини справді унікальні.

До складу ягід бузини входить аскорбінова кислота (вітамін C), каротин, яблучна кислота, смола, глюкоза, фруктоза, амінокислоти й фарбувальні речовини.

Свіже листя чорної бузини містить каротин і аскорбінову кислоту, ефірну олію, таніни, смолисті речовини, а висушене листя – провітамін A1.

У корі міститься холін, ефірна олія й фітостерини.

Настій із сухих ягід бузини (1:10) стимулює жовчовиведення, підсилює діурез і перистальтику кишківника. Чай із квіток бузини полегшує стан при бронхітах, ларингіті, невралгії та грипі. Він також є протизапальним засобом для полоскання рота.

У народній медицині здавна використовували не тільки ягоди, а й цвіт бузини, а також листя та кору рослини. Із квіток бузини робили настої й відвари, що мають потогінну й антибактеріальну дію. Їх і зараз застосовують при лікуванні застуди, грипу, ангіни та захворювань верхніх дихальних шляхів. Настій із квіток бузини чорної готують так: столову ложку квіток заливають склянкою гарячої води, доводять до кипіння, варять на дуже повільному вогні 15 хвилин, потім охолоджують, проціджують, віджимають і п'ють по півсклянки перед їдою 2-3 рази на день при ревматизмі, подагрі або артриті. З квіток бузини готують тонізуючий і змолоджуючий лосьйон для шкіри: 10 суцвіть бузини заливають двома склянками окропу, добу настоюють, проціджують і ставлять на зберігання в холодильник.

Листя бузини має в'язку, жарознижувальну, заспокійливу, сечогінну й послаблюючу дію. При зовнішньому застосуванні в розпареному вигляді воно позбавляє від попрілостей, гемороїдальних вузлів, фурункулів і опіків. А для лікування закрепів молоде листя бузини відварюють у меду.

Із кори бузини готують відвар, який використовується для лікування хвороб нирок і шкіри, подагри, ревматизму й артриту.

Окрім того, з бузини готують варення, кисіль і вино.

Бузина – протипокази

Але хоч би якою корисною була ця рослина, все ж іноді можна почути і про шкоду бузини. У цих випадках мають на увазі плоди червоної бузини, які не просто не можна їсти – після доторку до них потрібно обов'язково вимити руки з милом. Якщо ж їхній сік потрапив у подряпини на шкірі або в тріщини в слизовій, негайно звертайтеся до лікаря.

Що стосується ягід чорної бузини, не рекомендується їх вживання вагітним, а також тим, хто страждає колітом, нецукровим діабетом і хронічними хворобами шлунка. Протипоказана бузина людям із хворобою Крона та з індивідуальною незносністю цієї ягоди.

Майте на увазі, що в певний період дуже важко відрізнити шкідливі ягоди червоної бузини від цілющих плодів чорної, тому, якщо ви абсолютно не впевнені в тому, з якою рослиною маєте справу, краще не ризикуйте.

• Брусниця: властивості і протипокази, посадка і догляд
• Весняна обрізка для початківців – 4 кроки при формуванні крони для рясного плодоношення!