Актинідія коломікта: посадка і догляд, опис сортів

Автор:
Опубліковано:
Доповнено:

Вирощування актинідії коломікта в садуРослина актинідія коломікта (лат. Actinidia kolomikta), або повзун, є чагарниковою багаторічною ліаною, видом роду Актинідія родини Актинідієві. Родову назву рослини утворено від грецького слова «actis», яке означає «промінь» і пояснює, як розташовані стовпчики зав'язі у представників родини. Актинідія коломікта, як і найбільший представник роду актинідія аргута, в природі зустрічається в змішаних і хвойних лісах Далекого Сходу на висоті до 1000-1800 м над рівнем моря. У культурі актинідія коломікта з 1855 року вирощується як плодова й декоративна рослина.

Зміст

Актинідія коломікта – опис

Актинідія коломікта є дерев'янистою ліаною з корою, що ледь лущиться, кучеряві або прямостоячі стебла якої сягають у діаметрі від 2 до 5 см та здатні вибиратися на висоту 14 і більше метрів. Пагони у рослини гладкі, блискучі, темно-коричневі. На молодих пагонах безліч поздовжніх світлих сочевичок. Нездеревілі вегетативні пагони при зіткненні з будь-якою опорою обвивають її спірально проти годинникової стрілки.

Листя актинідії коломікта – чергове, еліптичне або яйцеподібне, довгозагострене, двояко гостропильчасте, з округлою або серцеподібною основою, завдовжки від 5 до 13 см, розташоване на черешках завдовжки 2-7 см – на початку свого розвитку має бронзове забарвлення, що потім зеленіє, перед початком цвітіння воно, починаючи з вершини, поступово набуває яскраво-білого забарвлення, а після того, як актинідія коломікта відцвіте, листя стає спочатку рожевим, потім червоно-малиновим. Восени на ліані можна спостерігати водночас рожеве, світло-жовте, яскраво-жовте, червоне й червоно-фіолетове листя. Особливо виражена ряболистість у актинідій, що ростуть на добре освітлених ділянках.

Уперше актинідія коломікта зацвітає в п'ятирічному віці. Її цвітіння починається у другій декаді червня й триває до трьох тижнів. Запашні білі або злегка рожеві з зовнішньої сторони квітки актинідії зазвичай дводомні, одностатеві, хоча зустрічаються рослини й із двостатевими квітками. Тичинкові квітки (чоловіча актинідія коломікта) діаметром близько 1 см утворюють триквіткове напівщиткоподібне суцвіття, а маточкові (жіноча актинідія коломікта) і двостатеві діаметром до 15 мм розташовуються поодиноко в пазухах листків. Найбільш цінними вважаються самоплідні актинідії коломікта з двостатевими квітками – їм не потрібні рослини-запилювачі.

Вирощування актинідії коломікта

Ароматні, м'які й солодкі в зрілому стані плоди рослини – темно-зелені, довгасті, еліптичні або округлі ягоди з іще більш темними смугами. У довжину плід сягає 3, а в ширину – 1,5 см. У плодах міститься близько 90 дрібних темно-коричневих або жовтуватих насінин. Плодоношення актинідії коломікта починається зазвичай у дев'ятирічному віці. Дозрівають ягоди з кінця серпня до середини вересня.

Посадка актинідії коломікта у відкритий ґрунт

Коли садити актинідію коломікта.

Для отримання врожаю плодів необхідна спільна посадка 3-4 жіночих з однією-двома чоловічими рослинами. Найкращий час для посадки актинідії коломікта – початок травня.

Рослина віддає перевагу добре зволоженим, багатим на гумус легким ґрунтам слабкокислої і кислої реакції. Лужні ґрунти рослині не підходять. Здійснюють посадку саджанців із півночі на південь, оскільки таке розташування дозволяє снігу довше затримуватися навесні в пристовбурних колах та забезпечує в спеку захист коренів і стовбурів актинідії тінню від її крони.

Актинідія коломікта добре зносить затінок, але краще росте та плодоносить на відкритих сонячних місцях або в мереживному притінку. Розташовують групу актинідій у захищених від вітру місцях із південного, південно-західного або південно-східного боку будівель, не ближче ніж за 80 см від фундаменту. Можна садити ліану коломікта вздовж ділянки в якості живої огорожі, проте хоч би де ви посадили цю рослину, вертикальна опора для неї потрібна дуже міцна.

Посадка і догляд за актинідією коломікта

Як садити актинідію коломікта в саду.

Посадочні ями розміром 60х60х60 см готують дні за два до посадки: на дно кладуть дренажний шар із битої цегли, щебеню, керамзиту або гравію завтовшки 15 см, а поверх дренажу насипають ґрунтосуміш такого складу і в такій кількості: компосту або перегною – 3 відра, піску – 2 відра, золи й торфу – по піввідра, фосфорних і калійних добрив – по 250 г, кісткового борошна – 150 г. Усі інгредієнти перед наповненням ґрунтосумішшю ями ретельно перемішують до отримання однорідної маси. Наповнивши яму ґрунтом, у неї виливають 2-3 відра води й залишають на кілька днів, аби ґрунт осів. При посадці саджанці актинідії коломікта заглиблюють так, щоб коренева шийка залишалася на рівні поверхні. Закінчують посадку рясним поливанням.

Розташовують рослини на відстані 1,5-2,5 м одна від одної. Попервах після посадки саджанці актинідії коломікта захищають від сонця. Відразу ж після посадки необхідно встановити міцні опори.

Догляд за актинідією коломікта

Як виростити актинідію коломікта в саду.

Догляд за актинідією коломікта зводиться переважно до трьох процедур: поливу, мульчування й обрізування.

Через те, що рослина потребує високої вологості, в посушливу пору вам доведеться приділяти актинідії більше уваги. Полив рослини здійснюють увечері методом дощування, використовуючи лійку з душовою насадкою і намагаючись добре зволожити ґрунт у пристовбурному колі. Оскільки коренева система в актинідії коломікта поверхнева, в літню спеку вона швидко перегрівається. З цієї причини не рекомендується проводити глибоке розпушування ґрунту навколо рослини.

Підживлення актинідія коломікта воліє у вигляді мульчі з торфу або перегною. А мульчування тирсою, сосновою корою або опалим листям захистить коріння актинідії коломікта взимку від морозів. Товщина мульчуючого шару має бути 5-7 см.

Хвороби і шкідники актинідії коломікта.

Листя й плоди актинідії піддаються грибковим захворюванням: листя уражають плямистості (рамуляріоз, філостиктоз), а плоди – гнилями (плодовою та чорною) і цвіллю (сірою та зеленою). Хворіє актинідія і борошнистою росою. Збудники плямистостей гинуть після 2-3 обробок рослини одновідсотковою бордоською рідиною або двовідсотковою колоїдною сіркою. Борошнисту росу лікують запиленням актинідії меленою сіркою, після чого її двічі з інтервалом 10 днів обприскують розчином кальцинованої соди. Що стосується гнилей та цвілі, то жодна з них лікуванню не піддається. Доведеться в період плодоношення видаляти й знищувати уражені плоди, а також вирізати пошкоджені й сохнучі гілки. Після падолисту потрібно видалити з ділянки та спалити всі рослинні залишки, а актинідію і ґрунт обробити розчином фунгіциду.

Обрізування і розмноження актинідії коломікта

Із комах найбільшої шкоди актинідії коломікта заподіює листоїд. У результаті його активності до кінця літа рослина може взагалі залишитися без листя. Окрім листоїда, шкодять актинідії гусениці бражників і п'ядунів кишмишевих, золотоочки, короїди й вусачі, а також саранові кобилки та слимаки, однак вони уражають рослину не так сильно, як листоїди. Проти всіх цих шкідників актинідію обробляють інсектицидами або акарицидами.

Потерпає коріння, стебла та пагони актинідії від котів, що обдирають з рослини кору, оскільки вона містить речовину, дія якої схожа з валеріаною. Щоб захистити актинідію, її коріння вкривають дерев'яними щитами, а навколо стовбурів ставлять загороджувальні сітки, просочені креозотом для відлякування хвостатих хуліганів.

Актинідія коломікта в Підмосков'ї.

В умовах середньої смуги актинідія коломікта вегетує близько 150 днів – із початку травня до початку жовтня. Вона є найбільш морозостійким представником роду актинідій і прекрасно почувається в умовах Підмосков'я і Ленінградської області. Вирощується актинідія коломікта і на Уралі.

Обрізування актинідії коломікта

Правильне обрізування актинідії допомагає не тільки сформувати красиву рослину, а й збільшити урожай її плодів. Слід знати, що навесні в стеблах рослини дуже сильний сокорух, тому обрізування в цей час робити небезпечно. Несприятливий для цих дій і кінець літа, оскільки будь-яке механічне пошкодження може спровокувати небажане пробудження бруньок на молодих пагонах. Найкраще проводити обрізування актинідії коломікта під час цвітіння або відразу після нього. Не зашкодить рослині й обрізування, здійснене після падолисту.

Насамперед рослину в санітарних цілях звільняють від тонких, слабких, підмерзлих за зиму і сохнучих пагонів. Формуюче обрізування актинідії коломікта залежить від того, який тип опори використовується для підтримки ліани у вертикальному положенні, але оскільки зазвичай цей вид вирощують на плоскій шпалері, застосовується віялове обрізування рослини. У перший рік після цвітіння потрібно вибрати 3-4 розвинених вертикально зростаючих пагони і вертикально зафіксувати їх на шпалері в якості рукавів «віяла». Решту пагонів вирізають під корінь. Після падолисту рукави вкорочують, обрізаючи їх до рівня визрілої (здеревілої) частини. Під час наступного літнього формування найсильніші з відрослих бічних гілок закріплюють на шпалері в горизонтальному положенні, після чого інші бічні пагони обрізають, а лозу прищипують у різних напрямках. На третій рік формування куща проводять у вертикальному напрямку: утворені пагони паралельно підв'язують до рукавів «віяла». На четвертий рік, який повинен завершити формування куща актинідії коломікта, новоутворені сильні пагони прищипують у горизонтальному положенні, підв'язавши їх до другої знизу направляючої шпалери.

Як вирощувати актинідію коломікта

Після того, як кущ сформований, залишається проводити регулярне сезонне проріджувальне й санітарне обрізування, а також видалення кореневої парості. Оскільки у актинідії коломікта плодючі бруньки формуються як на коротких, так і на довгих лозах, проявляйте під час обрізування обережність, інакше ви можете поставити під загрозу урожай наступного року.

Із 8-10 року життя актинідії коломікта починають проводити поступове змолоджуюче обрізування рослини: кожен сезон видаляють один рукав і замінюють його сильним молодим пагоном із парості.

Розмноження актинідії коломікта

Як розмножити актинідію коломікта.

Рослина легко розмножується різними способами, як генеративним (насіннєвим), так і вегетативними: здеревілими й зеленими літніми живцями, весняними й осінніми відсадками.

Розмноження актинідії коломікта насінням.

У перших числах нового року помістіть сухе насіння актинідії в капронову панчоху, а потім у банку з вологим піском. Закрийте банку капроновою кришкою й тримайте її два місяці при температурі 20 ºC. Після закінчення цього терміну насіння закладають на два місяці в нижній ящик холодильника на стратифікацію, дістаючи й струшуючи банку кожні 10 днів. Увесь цей час пісок, у якому перебуває насіння, має бути вологим. Після стратифікації насіння промивають від піску, викладають на вологу паперову серветку, поміщають у поліетиленовий пакет, зав'язують його й кладуть для пророщування в тепле місце. Щойно насіння наклюнеться, його відразу висівають по одному в ящик із вологим субстратом із перепрілого компосту і піску в рівних частинах. Посів здійснюють на глибину 5 мм за схемою 2х2 см, після чого ящик утримують у теплиці далеко від яскравого світла, постійно контролюючи вологість субстрату. Бережіть посіви від холоду. До початку осені сіянці виростуть до 50 см. На зиму ящик вкопують у землю і вкривають шаром сухого листя завтовшки 30 см, а навесні сіянці розсаджують за схемою 10х20 см у ящик із дренажним шаром і легким живильним ґрунтом слабкокислої реакції. Рослинам знадобиться регулярний і достатній полив. На третій рік сіянці почнуть цвісти, і ви зможете визначити їхню стать, а восени їх висаджують на постійне місце по 2 рослини в одну ямку. Вирощування саджанців у теплиці, а не у відкритому ґрунті, дасть вам два роки переваги в часі.

Як розмножувати актинідію коломікта

Розмноження актинідії коломікта зеленими літніми живцями.

Для здійснення цього способу заздалегідь приготуйте парник і вкопайте його нижню частину в землю. На дно ящика помістіть товстий шар дренажу, потім слабкокислий субстрат, а поверх субстрату – добре зволожений шар промитого річкового піску завтовшки 3 см. Живці з двома-трьома бруньками нарізають із молодих пагонів, які при згинанні хрустять. Під нижньою брунькою зріз має бути косим, а над верхньою – прямим, на відстані 1 см від вічка. Листок із нижньої бруньки видаляють, а верхній листок вкорочують на третину. Нижній зріз живця перед посадкою поміщають на добу в розчин коренеутворювача.

Підготовлені живці заглиблюють нижнім зрізом у пісок на 2-2,5 см на такій відстані один від одного, щоб їхнє листя не стикалося, після чого ящик накривають прозорим ковпаком або рамою зі склом і притіняють. Укорінення може зайняти місяць. Увесь цей час потрібно підтримувати температуру повітря в межах 25 ºC, а полити живці можна буде тільки після утворення у них коренів. Ті живці, які при укоріненні скинули листя, потрібно негайно з парника видалити.

Розмноження актинідії коломікта здеревілими літніми живцями.

Цей спосіб мало відрізняється від попереднього, але деякі особливості все-таки є. Укорінення проводиться в середині або наприкінці серпня, оскільки успіхом процес може увінчатися тільки в разі, якщо до моменту перенесення живців в сховище або укриття на зиму на них з'являться лише коренеутворюючі горбки або зачатки коренів. Щоб дотримати цю умову, вам доведеться орієнтуватися на прогноз погоди, і в разі занадто теплого серпня перенести живцювання на пізніший час.

Живці потрібно брати з однорічних пагонів, що побували під сонцем: вони коричневого кольору, з жорсткими листям на коротких черешках і короткими міжвузлями. Готують їх до вкорінення і висаджують у парник так само, як і літні живці. Головна умова: нижній зріз живця після посадки має перебувати в піщаному шарі, не торкаючись чорного ґрунту. На початку квітня переміщені на зиму в сховище живці починають проростати, і їх пересаджують у теплицю за схемою 10х10 см у добре заправлений добривами ґрунт, насипаний поверх дренажного шару. Попервах живці потрібно захищати від яскравого сонця.

Види і сорти актинідії коломікта

Розмноження актинідії коломікта весняними або осінніми відсадками.

Для цього способу розмноження вам знадобляться дворічні пагони: навесні або восени пагін знімають з опори, укладають у канавку завглибшки 5-7 см, закріплюють у ній і засипають пухким вологим ґрунтом. Вкорінюються відсадки актинідії легко: в горизонтальному положенні активізуються і дають вертикальні паростки майже всі бруньки пагона. Кожен такий паросток із двох сторін підв'язують до кілочків і високо підгортають землею. До кінця наступної осені у вас будуть саджанці, готові до пересадки на постійне місце.

Сорти актинідії коломікта

Більша частина сортів рослини призначена для вирощування у відкритому ґрунті. Майже всі вони вирізняються морозостійкістю, стійкістю до несприятливих умов і швидким зростанням, тому немає сенсу окремо описувати сорти актинідії коломікта для Підмосков'я: практично будь-який сорт із тих, що ми опишемо нижче, можна з успіхом вирощувати в середній смузі. Отже, найбільш відомими і такими, що добре себе зарекомендували, сортами актинідії коломікта є:

  • Ананасова – середньостиглий урожайний сорт із середньої величини ріпчастими плодами солодкого смаку з ананасовим ароматом. Сорт вирізняється високою зимостійкістю;
  • актинідія коломікта Ленінградська рання – зимостійкий урожайний сорт, що дозріває на початку серпня, з великими кисло-солодкими ягодами масою до 4,5 г;
  • актинідія коломікта Ленінградська пізня – середньоурожайний сорт із великими кисло-солодкими ягодами масою до 5,5 г;
  • актинідія коломікта Вереснева – високопродуктивний зимостійкий сорт із великими плодами;
  • Незнайомка – високоврожайний ранній сорт середньої зимостійкості, але вирізняється стійкістю до шкідників і хвороб. Вимагає запилення чоловічою рослиною. Ягоди овальні, дуже великі, масою від 15 до 25 г. М'якоть соковита, ніжна, солодкого смаку, з ароматом ананаса;
  • актинідія коломікта Доктор Шимановський – самоплідний гібридний сорт середньої продуктивності з жовто-зеленими овальними плодами масою до 3 г, які в кінці серпня, відразу після дозрівання, опадають;
  • актинідія коломікта Ленінградська Адам – чоловічий декоративний сорт польської селекції. Не утворює плодів. Цвіте запашними білими квітками. Використовується для запилення жіночих рослин;
  • Мармеладка – жіночий сорт середнього терміну дозрівання з овальними оливково-зеленими плодами масою близько 2,3 г у подовжню світлу смужку. М'якоть смачна, запашна;
  • Виноградна – ранній морозостійкий і стійкий до хвороб та шкідників сорт десертного призначення і середньої врожайності з матовими плодами оливкового кольору з тонкою шкіркою в світлих поздовжніх смужках, кисло-солодкими на смак і з суничним ароматом;
  • Рання зоря – ранній сорт середньої зимостійкості з конічними подовженими плодами кисло-солодкого смаку з ананасовим ароматом у блискучій темно-зеленій шкірці;
  • Університетська – зимостійкий сорт середнього терміну дозрівання, майже не вражається захворюваннями, з подовжено-циліндричними, слабкоребристими й трохи стисненими плодами масою від 2 до 3,5 г оливково-зеленого кольору з ледь помітними поздовжніми смужками. Ніжна м'якоть кисло-солодка, з цитрусовим ароматом;
  • Фантазія садів – стійкий до хвороб і шкідників сорт, який потребує запилення чоловічою рослиною. Плоди подовжені, зелені, масою до 2,4 г, кисло-солодкі з вираженим запахом ананаса;
  • Присадибна – сорт раннього терміну дозрівання й високої зимостійкості з подовжено-циліндровими кисло-солодкими плодами з ананасово-яблучним ароматом, які після дозрівання обсипаються;
  • Новосибірська рання – високоврожайний зимостійкий ранньостиглий сорт із великими солодкими ягодами масою до 4,5 г із фруктовим ароматом;
  • Борисовська – дуже ранній зимостійкий сорт із дуже великими ягодами масою до 7 г подовжено-циліндрової форми, солодкого смаку і зі слабким ароматом;
  • Великоплідна – зимостійкий сорт середнього терміну дозрівання з солодкими циліндричними плодами масою до 6 г зі слабко вираженим ароматом;
  • Компактна – середньостиглий зимостійкий сорт із солодкими, запашними плоскими ягодами масою до 6 г, які майже не обсипаються при дозріванні;
  • Клара Цеткін – пізньостиглий зимостійкий сорт із подовжено-циліндричними кисло-солодкими плодами масою до 3,5 г, що дозрівають майже одночасно.

Окрім описаних, відомі в культурі сорти актинідії коломікта Павловська, Перемога, Матова, Пам'ять Учителя, Ленінградська великоплідна, Тітляновська-2, ВІР-1, Вафельна, Паркова, Монетка й інші.

Властивості актинідії коломікта – шкода і користь

Корисні властивості актинідії коломікта.

Цінність плодів актинідії коломікта полягає передусім у великій кількості вітамінів (C, A і P), мінералів і мікроелементів. Входять до складу ягід редукуючі цукри, крохмаль, каротин, барвники, пектини, жирні олії та інші речовини, необхідні людському організму. Плід актинідії коломікта є концентратом вітаміну C, кількість якого зростає в міру дозрівання ягоди. Поєднання поліфенолів і аскорбінової кислоти дозволяє вживати плоди з користю для організму як у свіжому, так і в переробленому вигляді, оскільки біологічно активні речовини прекрасно зберігаються в заморожених і сухих ягодах. Смачні й корисні консервовані плоди актинідії. Ягоди актинідії коломікта використовують також для приготування сиропів, желе, варення, пастили, повидла, мармеладу, компотів і киселів.

Корисні властивості актинідії коломікта і протипокази

Лікувально-дієтичне значення мають не тільки плоди, а й квітки, кора та листя актинідії. Препарати з цих частин рослини застосовують при цинзі, кашлюку, анемії, глистах, захворюваннях дихальних і травних органів, хронічних закрепах, ревматизмі, паралічі, неврозах шлунку. Плоди актинідії усувають авітаміноз і регулюють обмінні процеси. Відваром кори лікують карієс і головні болі, використовують його також як відхаркувальний, загальнозміцнюючий, знеболюючий, кровоспинний і заспокійливий засіб.

Актинідія коломікта – протипокази.

Препарати актинідії не рекомендовані людям із варикозним розширенням вен, тромбофлебітом і підвищеним згортанням крові. Протипоказом є індивідуальна незносність продукту, яка може виразитися в сильній алергічній реакції.

Іноді при вживанні в їжу великої кількості плодів навіть у абсолютно здорової людини виникає харчовий розлад.

Оцініть, будь ласка, наш сайт. Ми так старалися ;)
Оцініть, будь ласка, статтю
Поділіться посиланням у соцмережі
Брусниця: властивості і протипокази, посадка і догляд

Брусниця: властивості і протипокази…

Брусниця (лат. Vaccinium vitis-idaea) – вид роду вакциніум, вічнозелений ягідний чагарник, поширений у лісовій та тундровій зонах. У природі брусниця ...

Читати далі...
Врієзія (Vriesea) – догляд, фото, види

Врієзія (Vriesea) – догляд, фото, в…

Врієзія – опис Врієзія (лат. Vriesia) – квітка з родини Бромелієвих. У кімнатних умовах вирощується близько 150 видів цієї рослини. Назву свою врієзі...

Читати далі...
Дельфіній – посадка і догляд, вирощування з насіння

Дельфіній – посадка і догляд, вирощ…

Дельфіній (лат. Delphinium) – рід трав'янистих рослин родини жовтецевих. Інші назви – цар-зілля, остріжки. Налічує близько 450 видів однорічних і бага...

Читати далі...