Фузаріоз: лікування та профілактика, заходи боротьби
Фузаріоз – поширена хвороба дикорослих і культурних рослин, яка викликається грибами роду Fusarium, що проникають через ранки в коренях. Джерелом інфекції може бути ґрунт, посівний матеріал і розсада. Фузаріоз поширений у всіх кліматичних зонах.
Хвороба фузаріоз – опис
Хвороба фузаріоз уражає судинну систему рослин, викликаючи фузаріозне в'янення. Діють грибки також на тканини, через що відбувається загнивання коренів, плодів і насіння. При зів'яненні рослини гинуть від закупорки судин міцелієм грибка та його токсичних виділень, наслідком чого є порушення життєвих функцій. Уражені екземпляри погано цвітуть, їхнє листя жовтіє й опадає, коренева система перестає розвиватись і темніє, а на зрізі стебла можна побачити потемнілі судини.
Починається хвороба з гнилі коренів: інфекція проникає з ґрунту через дрібні корінці, а потім потрапляє й у великі корені, після чого по відводячих судинах піднімається по стеблах до листя. Спочатку в'яне листя нижнього ярусу, краї інших робляться водянистими, а на пластинах з'являються жовті та світло-зелені плями. Судини черешків слабшають, і листя повисає уздовж стебла, як ганчірочки. В умовах підвищеної вологості повітря на листових пластинах з'являється тонкий білий наліт. Прогресує захворювання при різких коливаннях температури й вологості, а також на тлі недостатнього ґрунтового живлення.
Фактори, які сприяють активізації збудників фузаріозу:
- ослаблення рослини поганим доглядом або неправильними умовами утримання;
- занадто густа посадка;
- кислий ґрунт, важкий ґрунт, застій вологи в ґрунті, що перешкоджає доступу повітря до коріння рослин, посадка рослин на низинних ділянках;
- надмірне внесення в ґрунт хімічних препаратів, зокрема добрив, що містять хлор;
- розміщення посадки близько до промислової зони, особливо до металургійних підприємств, або до автомагістралі;
- сухість коренів через недостатній полив;
- підвищена вологість і висока температура.
Фузаріоз рослин (городніх)
Фузаріоз пшениці
Збудники групи фузаріум можуть уражати як колосся, так і коріння пшениці.
Фузаріоз колоса небезпечний для всіх зернових культур: через тиждень після зараження або трохи пізніше на колосках злаків з'являється помаранчево-рожева маса конідій, здатних поширюватися вітром на значні відстані. Зберігаються аскоспори і на рослинних рештках, стаючи джерелом зараження майбутнього врожаю. Епідемії фузаріозу колоса регулярно виникають у ті сезони, коли в період колосіння стоїть волога тепла погода. У цих випадках втрати врожаю можуть становити від 20 до 50 %, а вживання в їжу заражених зерен призводить до накопичення в організмі людини дуже небезпечних мікотоксинів.
Фузаріозну кореневу гниль викликають представники групи, що зберігаються в ґрунті впродовж багатьох років, але при цьому легко поширюються вітром, водою й інфікованим посівним матеріалом. Зараження відбувається в період проростання насіння і під час його подальшого зростання: патогени проникають у корені й потрапляють в усі поверхневі тканини. Сприяють розвитку захворювання умови, що пригнічують рослини. Ознаками того, що пшениця заражена кореневою гниллю, є низька прорісність посівного матеріалу, знебарвлення рослин, їхнє уповільнене зростання, низька маса і, нарешті, темне, майже чорне, зруйноване коріння пшениці. Втрати врожаю від кореневої фузаріозної гнилі можуть скласти від 5 до 30 %.
Фузаріоз томатів
Фузаріозне в'янення томатів особливо небезпечне в монокультурних теплицях. Хвороба вражає судинну систему помідорів, проникаючи в них із ґрунту через точки зростання бічних корінців. Згодом міцелій поширюється по судинах стебел, черешків, плодоніжок і плодів, заражаючи навіть насіння томатів. Інкубаційний період може тривати від 7 до 30 днів.
Зовнішні симптоми фузаріозу томатів схожі з ознаками вертицильозного в'янення, однак хлороз листя при фузаріозі виражається яскравіше. Починається хвороба з нижнього ярусу листя і поступово піднімається вгору, охоплюючи весь кущ. Перші ознаки – слабкість верхівок пагонів, за яким слідує деформація черешків і скручування листя. Якщо зрізати стебло ураженої рослини, можна побачити, що її судини побуріли. Потемнілі судини можна побачити навіть крізь покривні тканини. Листя хворих на фузаріоз томатів блідне або жовтіє, а жилки на ньому знебарвлюються.
Фузаріоз баклажанів
Фузаріозне в'янення на баклажанах проявляється зазвичай у період цвітіння. Листя баклажанів жовтіє, в'яне й сохне, причому процес починається з нижнього ярусу, а потім поступово охоплює всю рослину. На зрізі стебла видно побурілі судини, а на коренях рослини утворюється рожевий наліт. Зараження баклажанів фузаріозом відбувається через насіння або ґрунт, у якому грибок здатний зберігатися понад 10 років. У рослину інфекція проникає через кореневі волосинки при механічному пошкодженні кореневої системи. Уражені рослини можуть не загинути до самого кінця вегетації, але вони значно відстають у рості, плодів на них утворюється мало, і вони набагато дрібніші за плоди на здорових кущах. Фузаріозне в'янення сходів часто супроводжується кореневою і прикореневою гниллю. Розвитку захворювання сприяє підвищена кислотність ґрунту й температура вище 25 ºC.
Фузаріоз огірків
Фузаріозне в'янення огірків поширене як у відкритому, так і в закритому ґрунті, проте для тепличних огірків воно набагато небезпечніше. Перші ознаки хвороби – в'янення верхівок пагонів і окремих листків, яке супроводжується загниванням прикореневої частини стебла. У період цвітіння й на початку формування плодів коріння і коренева шийка уражених кущів буріють, кора розтріскується й починає гнити. Судини стебла теж набувають бурого відтінку, а в сиру погоду на нижній частині стебла утворюється рожевий наліт із конідій. Відбувається зараження через кореневі волосинки й ранки на коренях, і це ускладнює лікування фузаріозу огірків, оскільки ознаки захворювання ви виявите тоді, коли судинна система вже уражена. Основне джерело інфекції – ґрунт, у якому збудники фузаріозу можуть зберігатися дуже довго. Інтенсивний розвиток хвороби починається, коли температура повітря піднімається вище 10-15 ºC.
Розвитку кореневої гнилі огірків, що також викликається грибами групи фузаріум, сприяють різкі добові коливання температури, тривалі похолодання до 13 ºC і нижче, висока вологість повітря (вище 90 %) і ґрунту (вище 80 %), погане освітлення, і pH ґрунту в межах 5-7,6. Називають це захворювання ризоктоніозом. Його успішний розвиток може завершитися загибеллю 60-80 % сходів, а втрати врожаю огірків досягають 23-38 %.
Фузаріоз картоплі
Фузаріозне в'янення вражає картоплю на різних стадіях, але найчастіше в період цвітіння. Розвивається захворювання вогнищами, посилюючись у жарку пору року, коли відбувається інтенсивне випаровування вологи. Визначається хвороба за такими ознаками: верхні листки на кущах світлішають, на їхніх краях з'являється антоціанове забарвлення, згодом листя в'яне й никне. Стебла картоплі в прикореневій зоні буріють, а в умовах підвищеної вологості починають гнити й укриваються помаранчевим або рожевим нальотом. На поперечному зрізі стебла видно, що окремі судини або все судинне кільце набуло бурого відтінку. Уражена рослина в'яне й засихає буквально за кілька днів.
При зберіганні на картоплі розвивається суха фузаріозна гниль, яка починає псувати бульби зі столонної частини. Вони вкриваються злегка втиснутими сірувато-бурими плямами, м'якоть під якими сохне, стає трухлявою, і в ній утворюються порожнини, які заповнює грибниця. На поверхні бульб з'являються жовтуваті, рожеві або білуваті подушечки. Хворі картоплини проростають ниткоподібними паростками. Інфекція швидко передається сусіднім бульбам.
Фузаріоз часнику
Фузаріоз часнику, або гниль денця – одна з найнебезпечніших хвороб, що вражають і часник, і цибулю. Найчастіше вона проявляється в умовах клімату з жарким літом і теплою, м'якою зимою. У таких районах втрати врожаю цибулевих культур через фузаріоз можуть досягати 70 %. Ускладнюється ситуація тим, що вражати часник можуть не один або два, а вісім збудників групи фузаріум, у кожного з яких свій ступінь активності, що залежить від хіміко-кліматичних умов.
Зараження відбувається через ґрунт, поливну воду, рослинні залишки торішнього врожаю, хворий посадковий матеріал – саме тому при сортуванні рекомендують бракувати часточки з ушкодженнями. Захворіти на фузаріоз часник може як у період вегетації, так і під час зберігання при температурі від 13 до 30 ºC в умовах підвищеної вологості. Оптимальна температура для розвитку інфекції 22-23 ºC. Ознаками захворювання часнику гниллю денця є:
- рожевий наліт у пазухах листків і коричневі смужки на пір'ї;
- загнивання і відмирання коренів;
- розм'якшення денця, яке стає водянистим, а потім на ньому виступає білий, жовтий або рожевий міцелій;
- утворення під час зберігання між лусочками часнику рожевих подушечок;
- муміфікування головок, що зберігаються.
У відкритому ґрунті і в теплиці можна виявити також фузаріоз капусти, фузаріоз перців, фузаріоз кукурудзи, соняшнику, гороху, сої та різних злакових культур.
Фузаріоз плодово-ягідних культур
Фузаріоз полуниці
Першими ознаками фузаріозного в'янення полуниці є некрози країв листя і незначна втрата тургору листочками. Потім черешки і листя поступово буріють, стають коричневими, майже чорними, й відмирають. Розетка розвалюється, і кущі начебто притискаються до землі. Весь процес займає близько півтора місяця. Зазвичай симптоми захворювання стають помітними на початку фази наливу й дозрівання ягід, коли рослина відчуває потребу в живленні й волозі.
Ступінь ураження полуниці фузаріозним в’яненням залежить від клімату, рівня агротехніки та віку посадки. Потрібно мати на увазі, що велика частина сортів суниці садової не має стійкості до фузаріозу, хоча є й винятки, наприклад, сорт Зенга.
Фузаріоз дині
Уперше фузаріоз динь було виявлено в США в 1931 році. У Середній Азії це захворювання зустрічається досить часто, і при сприятливих умовах воно здатне знищити 60-70 % урожаю. На початку хвороби стебла й коріння рослини поступово буріють, а на коренях динь зникають волосинки. Потім біля основи кореня можуть утворюватися рудувато-бурі плями або поздовжні смуги, що розходяться вгору й униз на відстань до 70 см. Як правило, хворі рослини передчасно гинуть. Якщо в'янення вразило диню в період плодоутворення, то її ягоди, найімовірніше, не дозріють, а хворі на фузаріоз уже розвинені плоди втрачають смакові якості й годяться тільки на корм худобі. Оптимальна температура для розвитку гриба на баштані – 23-25 ºC, а оптимальна вологість – від 40 до 80 %. Найстійкішими до фузаріозного в'янення сортами дині є Іч-Кзил 1895, Шакар палак 554 і Хандаляк Кокча 14.
Фузаріоз на квітах
Фузаріоз айстр
Фузаріоз атакує айстри в період формування бутонів або на самому початку розкриття квіток. Листя на уражених квітках скручується, бутони поникають, на стеблах з'являються довгасті коричневі плями, а в районі кореневих шийок – смужки бурого кольору. На уражених фузаріозом стеблах тканини розриваються, на прикореневих ділянках з'являється наліт грибниці або крихітні рожеві подушечки, айстри припиняють зростання і швидко в'януть.
Проникають грибки в рослину через коріння і блискавично просуваються по судинній системі, виводячи її з ладу.
Фузаріоз лілій
Лілії уражаються фузаріозом через коріння в місцях механічних пошкоджень. Потім збудники по судинах поширюються по всій рослині. Переносять інфекцію нематоди, деякі види гризучих комах, окрім того, спори грибків розносяться вітром і дощовими краплями. В уражених лілій спостерігається загнивання коренів і денця, з якого випадає відмерла тканина, утворюючи в цибулині порожнини. Гниль можна виявити в зовнішній і центральній частині цибулини, біля основи квіткового стебла. На цибулині з'являються жовто-коричневі плями й вдавлені виразки. Сприяє розвитку захворювання висока вологість і тепло.
Фузаріоз гладіолусів
Стійких до фузаріозу сортів гладіолусів не існує.
Найбільш уразливі бульбоцибулини гладіолуса відразу після вилучення їх із ґрунту і після посадки. Активізацію збудника хвороби можуть викликати надлишок у ґрунті азоту, занадто густа посадка, важкий ґрунт у поєднанні з підвищеною вологістю й високою температурою. У хворих на фузаріоз гладіолусів погано розвивається коріння, листя стоншується, подовжується, викривлюється, а в подальшому жовтіє й сохне; на бульбоцибулинах з'являються вдавлені червоно-коричневі плями. Іноді за виглядом бульбоцибулини не можна визначити, що вона заражена фузаріозом, але після посадки хворий екземпляр не проростає або дає деформовані сходи, у яких згодом відбувається відмирання коренів і пожовтіння листя: спочатку жовтіють кінчики нижнього ярусу, а потім жовтизна поширюється по всій листовій пластині й переходить на верхні яруси. У результаті вражений гладіолус виглядає, як висушений.
При зберіганні хворі бульбоцибулини заражають здоровий посадковий матеріал, що лежить поруч.
Фузаріоз – лікування
Заходи боротьби з фузаріозом
На запитання наших читачів, як і чим лікувати фузаріоз, змушені відповісти: фузаріозне в'янення невиліковне. Оскільки виявити фузаріоз на ранній стадії майже неможливо через те, що ураження рослин починається з коренів, доводиться мати справу з захворюванням, яке вже увійшло в силу. Якщо ознаки фузаріозу стали явними, тобто вже сталось ураження судинної системи, залишається тільки позбутися рослини. Необхідно спалити хворий екземпляр, щоб він не заразив здорові, а місце, на якому він ріс, пролити розчином мідного купоросу. Решту рослин у профілактичних цілях обробляють біологічними або системними фунгіцидами.
Найлегше боротися з фузаріозом на кімнатних квітах: уражені рослини необхідно спалити, а у поки ще здорових слід змінити ґрунт у горщику, проливши свіжий субстрат розчином біофунгіциду. Якщо ви зуміли виявити захворювання на ранній стадії, можна виростити нову рослину за допомогою живцювання. Зріжте у хворої квітки живець і уважно розгляньте зріз: якщо він чистий, судини не потемніли, постарайтеся вкоренити відрізок, щоб отримати здорову рослину, оскільки материнську вам урятувати навряд чи вдасться. Живець замочують у розчині біофунгіциду й висаджують у вологий прожарений пісок, обробивши зріз біостимулятором (Корневіном, Гетероауксином або Цирконом).
Захворювання фузаріоз – профілактика
Захворювання фузаріоз не можна вилікувати, але можна не допустити ураження рослин збудниками інфекції. Стійкішими до фузаріозу роблять культури висока агротехніка, дотримання сівозміни та протруювання фунгіцидами посівного й посадкового матеріалу. Перед посівом або посадкою посівний матеріал перебирають і відбраковують хворе або пошкоджене насіння, бульби, цибулини й бульбоцибулини, після чого якісний матеріал знезаражують у розчині біологічного фунгіциду. Надалі в якості підживлення бажано використовувати фосфорно-калійні добрива й дотримуватися обережності при внесенні агресивної біологічної органіки.
Вапнування кислого ґрунту доломітовим борошном або крейдою теж знижує ймовірність ураження рослин кореневою гниллю, оскільки збудники фузаріозу не живуть у нейтральному ґрунті, насиченому кальцієм. Ефективним профілактичним заходом захисту від фузаріозу квітів і ягідних кущів є полив рослин під корінь рожевим розчином перманганату калію з додаванням борної кислоти. Проводиться він один раз на сезон. Окрім того, необхідно утримувати свій сад і город у чистоті, регулярно боротися з бур'янами, шкідниками й хворобами, розпушувати ґрунт, відповідально застосовувати добрива, своєчасно прибирати рослинні залишки та протруювати ґрунт перед посадкою або посівом.
Видаляйте уражені захворюванням рослини разом із земляною грудкою, не закладайте їх у компост, а негайно спалюйте. Знезаражують садові інструменти після контакту з ураженими хворобою рослинами, використовуючи для цього технічний спирт (денатур). Мийте взуття, щоб не розносити на підошвах заражений інфекцією ґрунт. Дезінфікуйте весь посуд, у якому росли хворі на фузаріоз рослини, і закладайте в них тільки стерильний ґрунт. Для стримування розвитку патогенної флори мульчуйте посадки сріблястим поліетиленом або чорною плівкою ПВХ.
Перед закладанням цибулин, кореневищ і бульб на зберігання уважно огляньте їх, відбракуйте хворі й пошкоджені, а здорові обробіть розчином Фундазолу.
Препарати від фузаріозу (фунгіциди)
Для обробки ґрунту й посівного матеріалу вдаються до допомоги таких біологічних фунгіцидів:
- Агат-25К – препарат, що згубно діє на джерело фузаріозу, але разом із тим сприяє врожайності й поліпшує характеристики ґрунту;
- Фітоспорін-М – мікробіологічний препарат для обробки компосту, ґрунту, посадкового матеріалу й насіння перед посівом, посадкою і закладкою врожаю на зберігання;
- Бактофіт – біологічний фунгіцид, що сприяє розвитку здорової мікрофлори;
- Триходермін – препарат для передпосівного протруювання насіння, а також для профілактичної обробки ґрунту, що поліпшує його властивості;
- Вітарос – препарат для протруювання цибулин, кореневищ і бульб перед закладанням на зберігання або посадкою;
- Максим – фунгіцид для профілактичного протруювання насіння й посадкового матеріалу;
- Гумат калію – органомінеральне добриво з низинного торфу, що має фунгіцидні властивості та благотворно впливає на властивості ґрунту і розвиток рослин. Гумат використовують для передпосівної обробки насіння та ґрунту.
Сильну дію проти грибів роду фузаріум мають препарати Гамаїр, Трихофіт, Фітофлавін, Превікур, Алірін-Б, а також системні фунгіциди Топсин-М і Фундазол.
Народні засоби боротьби з фузаріозом
Перемогти фузаріоз народними засобами не можна все з тієї ж причини: хвороба проникає в рослину через коріння й руйнує її зсередини, тому ознаки захворювання проявляються дуже пізно. Але для профілактичної обробки здорових рослин і ґрунту народні засоби придатні:
- у літрі молока розведіть 25 г натертого господарського мила, додайте 35 крапель йоду й обробіть цим складом рослини;
- у двох літрах води розмішайте склянку деревної золи, розчиніть столову ложку тертого господарського мила й дайте складу постояти дві доби, після чого обробіть настоєм рослини й ґрунт навколо них. Через тиждень обробку повторіть;
- 2 жмені цибулиння кип'ятіть у відрі води 30 хвилин, потім процідіть, додайте ще відро води й полийте відваром рослини з лійки;
- подрібнену головку часнику потрібно настоювати добу в 1 л води, потім настій проціджують, додають до нього 9 л і обприскують цим настоєм рослини найближчого ж вечора.