Сьогодні я хочу відповісти на запитання читачів, чому взимку на підвіконні чи у теплиці погано розвиваються огірки.
Хвороби
Хвороби рослин – це перебігаючі в них руйнівні процеси, які можуть виникати з різних причин: через несприятливі умови довкілля або, наприклад, у випадку активізації хвороботворних організмів. Виражається хворобливий стан у порушенні функцій організму, ураження окремих органів, а іноді й усієї рослини й може завершитися її загибеллю.
Як і хвороби тварин, захворювання рослин можуть носити гострий або хронічний характер, а збудники можуть мати грибкову, бактеріальну чи вірусну природу. Виявляються захворювання такими симптомами: гнилі, некрози, виразки, мозаїки, в'янення, нарости та пухлини, муміфікація, деформація, пархи та головня. Найпоширенішими захворюваннями культурних рослин вважаються борошниста роса, фузаріоз, фітофтороз, чорна ніжка, антракноз, пероноспороз (несправжня борошниста роса), різні гнилі, мозаїки та плямистості.
Заходами боротьби із захворюваннями рослин є знищення шкідників, які можуть бути рознощиками невиліковних вірусних хвороб, знезараження ґрунту та посівного матеріалу, дотримання сівозміни й агротехніки кожної культури, створення необхідних умов зростання та профілактичні обробки рослин хімічними й народними засобами.
Розбираємось у причинах опадіння квіток з першої китиці томатів та способах запобігання цьому явищу. Однією з причин слабкості зав'язі після пікірування є перенаправлення енергії та поживних речовин на відновлення кореневої системи сіянця. Рекомендується проводити пікіровку на восьмий-десятий день після появи сходів, щоб забезпечити повноцінне формування зав'язі. Недостатнє освітлення в розсадний період може бути ще однією причиною ослаблення зав'язі. Рекомендується забезпечувати цілодобове освітлення у перші два тижні після появи сходів.
Фітофтороз є серйозною загрозою рослинам, але можна боротися з ним без застосування хімічних препаратів. Найефективніший спосіб запобігти ураженню рослин фітофторозом – регулярні обприскування по листю з використанням профілактичних засобів. Пропонуємо 7 народних рецептів, перевірених на практиці. Часниковий настій, хвойний відвар, трав'яний настій, засіб із дріжджів, молоко або молочна сироватка, зольний розчин і настій коров'яку – всі ці засоби дозволять надійно захистити ваші рослини від фітофторозу. Однак слід враховувати вплив кліматичних умов та проводити обприскування з чіткою періодичністю. Боротьба з фітофторозом можлива без хімії, виберіть найкращий метод для вашого саду.
Дедалі частіше мене стали запитувати у коментарях, які причини можуть призвести до скручування листя на розсаді петунії. Давайте про це поговоримо.
Збудником Антракнозу є гриб Colletotrichum orbiculare, який добре поширюється на всій території Землі, але особливо добре себе почуває в поясах з вологим кліматом. Уражується більшість родів і видів рослин, але особливо часто хворіють рослини, яким не надається правильний догляд або які мають механічні пошкодження. Також захворювання може передаватися через загиблі частини рослин або через насіння, шкідниками, вітром або опадами.
Хвороба антракноз, або мідянка, викликається недосконалими грибами дейтероміцетів – Kabatiella, Colletotrichum, Gloeosporium, а потерпають від захворювання найчастіше такі рослини, як кавун, гарбуз, горох, квасоля, виноград, кабачки, огірки, дині, цитрусові культури, мигдаль і волоський горіх, а також ягідні чагарники смородина, аґрус і малина.
Захворіти може навіть сама невибаглива і стійка рослина, але якщо заздалегідь підготуватися і знати, які хвороби можуть виникнути, і які тому можуть бути причини – імовірність підхопити хворобу знижується.
Хворобу біла гниль, або склеротиніоз, викликає найчастіше сумчастий грибок Sclerotinia sclerotiorum. Склеротиніоз здатен уражати багато рослин, зокрема соняшник, капусту, топінамбур, моркву, горох, картоплю, виноград, а також інші культурні та дикорослі рослини. У наших широтах представники цього роду грибів зустрічаються повсюдно.
Цьогорічна весна рання і дуже тепла: на деревах кісточкових культур вже набрякають бруньки, а це означає, що нестримно наближається моніліоз.
Це захворювання широко поширене і викликається грибком Sphaerotheca pannosa. Якщо на листках і квітках видно невеликі борошнисті плями, то хвороба якраз починає розвиватися. Багато хто просто стирають ці плями, але це не допоможе, тому що вони з'являться знову і вже більшого розміру, а колір буде сірим насиченим. Через деякий час колір стане бурим, коли грибниця стане більш щільною.
Сьогодні я розповім вам про те, що таке борошниста роса. Борошниста роса – це грибкове захворювання, яке характеризується утворенням на листі рослин білого борошнистого нальоту. З розвитком хвороби листя згортається і передчасно опадає. Борошниста роса вражає багато культур, що вирощуються в садах і на городах, і хоча симптоми цього захворювання...
Борошниста роса, або попелиця, або біль – грибкове захворювання, яке викликають мікроскопічні гриби з числа борошнисторосяних або ерізіфових, що живуть у ґрунті. Вражає захворювання багато культур – виноград, троянди, аґрус, зернові, персик, гарбузові культури й цукровий буряк, але у кожної рослини при однакових симптомах свій збудник хвороби. Наприклад, американська борошниста роса, що вражає аґрус, персик і троянди, викликається трьома різними сферотеками.
На розвиток захворювання томатів, відомому як бура плямистість або кладоспоріоз, основний вплив має висока вологість та тепла погода. Хвороба вражає листя рослин, поширюючись знизу нагору і може призвести до знищення всього листового апарату. Важливо виявити її на ранніх стадіях розвитку. Для боротьби з кладоспоріозом можна застосовувати агротехнічні методи, такі як зниження температури та вологості, мульчування, забезпечення гарної вентиляції та видалення ураженого листя. Також слід обробити томати для запобігання поширенню хвороби.
Бура плямистість, або листова цвіль – грибкова хвороба, що вражає багато рослин. Це, звичайно, не таке страшне захворювання, як фітофтороз, але за певних умов через буру плямистість може загинути до 50 % урожаю. До речі, на хворих бурою плямистістю рослинах фітофтора не оселиться – ці гриби не співіснують один з одним.
Помітили, що під час спеки маківки томатів в'януть і жодні поливи не рятують? Земля під кущем волога, а верхівка помідора так і залишається "ганчірочкою"? І лише надвечір трохи відновлюється її тонус…
Сьогоднішня невесела стаття розповість про мої втрати, але говорити про них потрібно, адже навіть у найдосвідченіших садівників не завжди все виходить. Деякі проблеми виникли з вини природи, але і з себе я відповідальності не знімаю, тому і хочу поділитися з вами моїм сумним досвідом. Можливо це зможе вберегти вас від помилок.
Вершинна гнилизна томатів – поширена проблема, яка може негативно позначитися на врожаї. Це сухі плями на верхівках плодів, спричинені неправильним доглядом. Гниль може виникнути через нестачу кальцію, хоча його наявність у ґрунті не завжди є рішенням проблеми. Нерегулярний полив та незбалансованість підживлення можуть бути причинами калійного голодування, що ускладнює засвоєння кальцію рослинами. Для запобігання вершинній гнилі необхідно підтримувати регулярний полив та збалансоване живлення рослин. Постійний контроль та догляд допоможуть зберегти врожай здоровим та придатним для вживання.
Вершкування розсади томатів може бути викликане різкими перепадами температури та похолоданням ґрунту. Це явище частіше спостерігається у дорослих плодоносних рослин, особливо низькорослих і середньорослих сортів. Для запобігання вершкування томатів рекомендується вирощувати їх у 2 або 3 стебла. У разі розсади, вершкування може бути викликане перепадами температури понад 10 ⁰C та похолоданням ґрунту нижче 15 ⁰C. Вирішенням проблеми може бути підтримання стабільної температури та забезпечення достатньої кількості поживних речовин для кореневої системи.
Вишня (Prunus subg. Cerasus) – підрід рослин роду Слива родини Розові. Назва «вишня» співзвучна німецькому Weichsel (черешня) і латинському viscum (пташиний клей), виходячи з чого сенс слова «вишня» можна сприймати як «пташина черешня з клейким соком». Стародавні римляни називали ці плоди «cerasi» за назвою міста Керасунда, яке прославилося смачними черешнями, або «пташиними вишнями». Від латинського слова cerasi походить італійська, французька, німецька та англійська назва вишень.
Вирощуєш іноді квіточку, вирощуєш, а потім раптом помічаєш, що її листя стрімко починає жовтіти, покриватися плямами або опадати. І поки розберешся, що до чого, півквітки вже як і не було. Причому, що цікаво, сама квітка начебто і не загинула, але від неї залишилися стебла та окремі листочки. А у всьому цьому винні віруси і грибки, що вражають кімнатні рослини.
Ну що, обговорення вірусних та бактеріальних хвороб рослин залишилися позаду. Тепер ми знаємо, як їх виявити і як з ними боротися. Залишився один вид хвороб – грибкові. Так що ж нам варто очікувати від грибкових захворювань?
Сьогодні я маю намір відповісти на запитання читачів, яке часто зустрічається у коментарях: чому петунія іноді буває липкою.
Перша причина – нестача води: спрагу в огірків необхідно втамувати додатковим поливом у спеку. Друга причина – фузаріоз, грибкова хвороба, що вражає коріння і кореневу шийку рослини. Щоб перемогти фузаріоз, рекомендується полити огірки теплою водою, відгребти землю від кореневої шийки і щедро присипати її золою. Важливо уникати надлишкового підживлення гноєм і надмірного заглиблення під час посадки. Порятунок рослин можливий, якщо захворювання виявлено на ранній стадії. Особливу увагу варто приділяти запобіганню розвитку фузаріозу, а не боротьбі з ним!
Абрикос цвіте, але не плодоносить – напевно, така ситуація знайома багатьом садівникам. Чому це відбувається? Спробуємо розібратися. Якщо з абрикоса опадає зав'язь, відбувається це, як правило, через те, що йому не вистачає вологи або поживних речовин: дерево намагається вижити і позбувається майбутнього врожаю, який воно не в змозі прогодувати.
Сьогодні мова піде про захист капусти у відкритому ґрунті від шкідників та хвороб простим, екологічно чистим засобом, без застосування токсичних хімічних препаратів. Відразу після пересадки капустяних сіянців на город я починаю проводити профілактичні захисні заходи, і в цьому мені допомагають такі прості та доступні засоби, як чорний та червоний мелений перець, гірчичний порошок, деревний попіл, нашатирний спирт і навіть м'ятний зубний порошок.
Наприкінці червня – на початку липня зростає ризик епідемії фітофторозу – небезпечного захворювання, що вражає томати, картоплю, баклажани та перці. Фітофтороз не має ефективного лікування, тому особливо важливо вживати заходів запобігання появі хвороби – хвороба виявляється пізно, і хімічні препарати лише уповільнюють її розвиток. Слід видаляти уражені рослини і віддавати перевагу профілактиці, оскільки збудник легко пересувається з однієї рослини на іншу. Ранньою весною необхідно починати боротьбу з фітофторозом, проводячи обробку ґрунту і застосовуючи спеціальні розчини для захисту молодих рослин.
Збудником захворювання Жовтяниці є вірус Leptomotropus callistephi. Це захворювання вражає величезну кількість різновидів рослин. Найчастіше страждають від вірусу родини пасльонових, лютикових, хрестоцвітних, парасолькових, геснерієвих, лободових, гречаних і складноцвітих рослин.
Поговоримо про причини раптового в'янення айстр і способи боротьби з цією проблемою.
Винні в цьому грибкові захворювання, зокрема фузаріоз. Для запобігання поширенню інфекції рекомендується регулярно обприскувати рослини фунгіцидами, а також щороку змінювати місце посадки. Уражені екземпляри айстр слід повністю видаляти разом із грудкою землі, а місце – дезінфікувати. Корисно висаджувати айстри на ділянках, де попередньо палили рослинні рештки – це дає змогу прожарити ґрунт і знизити ризик зараження патогенами.
При дотриманні описаних рекомендацій можна виростити красиві здорові айстри, які будуть радувати весь сезон. Регулярний догляд і профілактика захворювань – запорука успішного цвітіння!
Сьогодні я розповім, що потрібно зробити з виноградом, щоб отримати добрий урожай.
Іржа рослин – поширене шкідливе захворювання, яке викликається різними представниками підкласу Heterobasidiomycetes. Характерною ознакою іржі є поява на наземних органах рослин пустул різної форми й величини, що містять спори іржавого кольору. Частина патогенів, так званих одногосподарних, розвивається лише на одній рослині-господарі. Існують і набагато небезпечніші, різногосподарні збудники захворювання, здатні розвиватися на кількох рослинах.