Друзі, сьогодні я розповім, де можна збирати влітку дубовики, маслюки та моховики. Я займаюся тихим полюванням з шести років і знайомлю вас тільки з найсмачнішими грибами.

Дубовик звичайний або оливково-бурий

У звичайного піддубного гриба отруйних аналогів немає, ви його не сплутаєте з жодними небезпечними грибами. На зрізі піддубник звичайний синіє, має світлий оксамитовий капелюшок від жовтувато-коричневого до сіро-бурого кольору.

Якщо у вас десь поряд ростуть дуби старші 50 років, можна зрізати з дубовика трубчастий шар, посіяти його, і згодом у вас з'явиться грибниця. Вирощувати піддубники бажано поруч із дубом, тому що вони дуже добре живуть у симбіозі з кореневою системою цього дерева, але трапляються і під іншими листяними деревами.

Піддубники ростуть у наших гаях цілими галявинами. Трапляються грибниці діаметром по 300-400 м, і в цих місцях гриби хоч косою коси. Але рік рокові різниця: кількість грибів залежить від погоди. У нас тиждень дощить, а це означає, що грибів буде дуже багато.

Дубовик крапчастий

Крапчасті дубовики можуть досягати в діаметрі 30 см. Капелюшок у них більш насиченого та темного відтінку, ніж у звичайного піддубника – каштаново-коричневий, червоно-бурий, а трубчастий шар – помаранчево-червоний. На зрізі ніжка швидко стає насиченого темно-синього кольору. Отруйний аналог крапчастого гриба – сатанинський гриб, але він на зрізі спочатку рожевіє, червоніє, а вже потім синіє.

У крапчастих та звичайних піддубнів туга, дуже смачна м'якоть. Через інтенсивне посиніння недосвідчені грибники приймають їх за неїстівні гриби, але піддубники потрібно просто вимочити хоча б протягом години, а потім варити, декілька раз змінюючи воду. Закип'ятіть їх і злийте воду, потім проваріть в іншій воді і знову злийте її, і так ще кілька разів. Таким чином, ви виварите з грибів чорноту і гіркоту, і вони стануть дуже смачними.

Моховик

У нашій місцевості моховики називають козенятами. Зовні вони нагадують маленькі білі грибочки і теж трохи синіють на зрізі. Моховики можна консервувати, але я волію смажити їх з картоплею та цибулею. Дуже смачно!

Великими ці гриби не виростають, але ростуть чималими сім'ями, та щоб їх виявити, доведеться покланятися, бо побачити моховик не так легко.

Якщо звичайні дубовики з'являються через тиждень після дощів, то моховики вискакують у дубових гаях вже через 2-3 дні. Побачили один гриб – шукайте поряд інші.

Але якщо дощів улітку немає, то не буде й грибів.

Маслюки

Маслюки потрібно шукати під ялинками та соснами. Через 4-5 днів після дощів можете виходити на полювання. Масово маслюки з'являються з середини літа і ростуть хвилями, причому дуже великими сім'ями, охоплюючи простір до 30-40 м.

Це переважно невеликі гриби, але можна зустріти екземпляри з діаметром капелюшка 15-20 см, а зрідка трапляються і гіганти діаметром до 30 см.

Ялинки в нашому гаю постраждали від пожежі, і три роки під ними маслюків не було, але потім грибниця відновилася, і вже минулого року маслюків стало дуже багато. У спеку вони не ростуть, але ближче до осені, коли почнуться дощі, гриби знову з'являться. Ховаються маслюки в хвойній підстилці, так що доводиться розгрібати хвою і заглядати під гілки, що лежать.

Сплутати маслюк з якимось отруйним грибом неможливо. Капелюшок у маслюків зверху червонувато-рудий, а знизу жовтий. Шкірка з нього знімається легко, але після чищення руки у вас будуть чорними і липкими. Маслюки потрібно хвилин десять проварити, а потім обсмажити. Виходить дуже смачно. Але найчастіше їх консервують: це найсмачніші мариновані гриби.

Великих лісів у нашій місцевості немає, але багато гаїв, у яких зустрічаються змії, їжаки, фазани та інша живність. Я намагаюся їх не лякати і звертаюся до вас з проханням поводитися в лісі, як гість. Тварини бояться вас більше, ніж ви їх. Вони просто намагаються вижити та захистити свою територію.

У середині минулого літа ми в цьому самому лісі нарізали 7 відер маслюків за 2 години. Нині грибів менше, але до осені вони наростуть. Зустрічаються в наших посадках і лисички, і гливи, і печериці. Скоро підуть парасольки – дуже смачні гриби, які часто плутають із мухоморами. А гливи та опеньки можна збирати в гаю навіть взимку.

Шампіньйон чи бліда поганка

Багато хто боїться сплутати печерицю з блідою поганкою, але я між цими грибами подібності не бачу. Сплутати їх може тільки той, хто в житті не бачив ні печериці, ні поганки. Ці гриби відрізняються навіть за запахом. Поганка смердить, а в печериці запах смачний, трохи солодкуватий.

До речі, я раджу всім нюхати гриби і запам'ятовувати їхній запах: це ще один спосіб уникнути трагічної плутанини.

Печериці я збиратиму трохи пізніше в заростях акації.

Як бачите, щоб запастись на зиму грибами, не треба чекати на осінь. Як тільки пройдуть дощі, зачекайте кілька днів і йдіть у ліс. Дихайте свіжим повітрям, заряджайтеся від природи енергією та робіть запаси на зиму.

Всього вам найкращого.

Відео про збір літніх грибів