Чебрець – вирощування з насіння в домашніх умовах і в відкритому ґрунті

Автор:
Опубліковано:
Доповнено:

Рослина чебрецьРослина чебрець (лат. Thymus) належить до найбільшого роду родини Ясноткові, який представляє ароматичні напівчагарники або чагарники. До речі, в деяких випадках під чебрецем мають на увазі чебрець повзучий. У народі чебрець має багато інших назв – чабер, чабрик, чебер, чебрик, чебарка, чобер, чобрик, чибер, щебрик, щабрик, цебрик, цебриць, цебрець, тим’ян повзучий, мала материнка, боровий чепчик, чепчик, богородська трава, лимонний душок. Трава чебрець, згадки про яку можна знайти в давніх працях Теофаста й Діоскорида, походить із Північної Африки. У роду також кілька сотень видів, які ростуть у Євразії та на Гренландії. Затребувана рослина в харчовій, парфумерній промисловості й у медицині.

Прослухати статтю

Рослина чебрець – опис

У висоту кущики чебрецю сягають щонайбільше 35 см. Стовбурці у рослини дерев'янисті, лежачі або висхідні, трав'янисті квітконосні гілки піднімаються або прямостоячі. Корінь чебрецю стрижневий і теж дерев'янистий. Листя чебрецю кожного виду розрізняється за формою, розміром і жилкуванням. Найчастіше воно короткочерешкове, шкірясте, жорстке, рідше – сидяче, цілокрає, а у далекосхідних видів – зазубрене. Квіти чебрецю, білі, рожеві або лілові, зібрані на кінцях гілок у головки або видовжені суцвіття. Плоди – коробочки з чотирма кулястими горішками з приємним ароматом і гіркуватим смаком, які під назвою «чорний чебрець» використовують як приправу. Цвіте чебрець у червні-серпні, а плоди його дозрівають у серпні-вересні. Чебрець перебуває в родинних стосунках із такими рослинами, як лаванда, материнка, розмарин, гісоп, базилік, собача кропива (пустирник), шавлія, меліса й м’ята, а в останні роки його популярність зросла настільки, що його можна зустріти на городі не рідше, ніж традиційні зеленні культури – кріп, селеру та петрушку.

З нашої статті ви зможете дізнатися, як здійснюється посадка чебрецю і догляд за ним у домашніх умовах й у відкритому ґрунті, які корисні властивості чебрецю, які хвороби він лікує і які існують протипокази чебрецю, а також чим посадка чебрецю повзучого і догляд за ним відрізняється від вирощування прямостоячих видів чебрецю.

Посадка чебрецю на розсаду

Коли садити чебрець на розсаду.

Чебрець на розсаду сіють у середині березня. Дрібне насіння чебрецю змішують із річковим піском у пропорції 1:3 і сіють по поверхні субстрату для кактусів, в який підмішують третину чорнозему. Можна просто змішати рівні частини піску й торфу, тільки не забудьте перед посівом субстрат продезінфікувати. Насіння в ґрунт не закладають, а злегка «присолюють» зверху піском, обприскують водою з дрібнодисперсного розпилювача, накривають склом і поміщають у тепле світле місце.

Посадка чебрецю на розсаду

Вирощування чебрецю з насіння.

Сіянці тримають у приміщенні не менше двох місяців – найкращий вік розсади для висадки в ґрунт 70 днів. Коли з'являться сходи, температуру утримання посівів знижують на кілька градусів, покриття знімають, а сіянці і ґрунт у контейнері обприскують, тільки-но субстрат почне підсихати. Забезпечте розсаді гарну вентиляцію, але убезпечте від протягів.

Вирощування чебрецю в домашніх умовах

Як виростити чебрець удома.

Якщо ви хочете вирощувати чебрець у домашніх умовах, візьміть горщик діаметром не більше 15 см, насипте на його дно шар дренажного матеріалу завтовшки 2-3 см, укладіть зверху ґрунт, склад якого було описано вище, зволожте його, розкладіть по поверхні кілька насінин, покладіть на них згори шар ґрунту завтовшки 5 мм, обприскайте його водою з пульверизатора, накрийте горщик склом або плівкою і поставте на південне вікно, організувавши захист від прямих сонячних променів. У насіння чебрецю чудова прорісність. Щойно з'являться паростки, покриття знімають.

Поливайте чебрець у горщику помірно, тільки-но висохне верхній шар ґрунту. Через кілька місяців залиште в горщику найрозвиненіші сіянці, а слабкі видаліть. Аби отримати соковиту зелень чебрецю, зрізайте її частіше, не дозволяючи чебрецеві цвісти.

Як вирощувати чебрець вдома і в саду

Вирощування чебрецю у відкритому ґрунті

Посадка чебрецю в ґрунт.

У другій половині травня розсаду чебрецю висаджують на грядку, яка має розташовуватися на сонячній стороні. Чебрець може рости і в притінку, але на тінистих місцях він витягується і погано розвивається. Ґрунт на грядці має бути нейтральним або лужним, легким, родючим і добре дренованим. На вологих глинистих ґрунтах чебрець часто пріє, тому необхідно організувати йому гарний дренаж. Ґрунт під чебрець бажано підготувати ще з осені: перекопайте ділянку, очистіть її від рослинних залишків попередньої культури, внесіть під перекопування компост або перепрілий гній і фосфорно-калійні добрива. Навесні, перед посадкою, розпушіть грядку і пролийте ґрунт розчином 20 г сечовини в 1 л води.

Посадка чебрецю здійснюється з дотриманням відстані між сіянцями 20-25 см, а між рядами – 40-50 см.

Як виростити чебрець у ґрунті.

Догляд за чебрецем вимагає розпушування ґрунту, щоб вода не застоювалася в корінні рослини, а на поверхні ґрунту не утворювалася кірка. Необхідно також прополювати грядку, видаляючи бур'яни. Щоб полегшити собі працю, замульчуйте грядку компостом. Окрім того, вирощування чебрецю передбачає обрізування, яке проводять напровесні або після закінчення цвітіння. Пагони вкорочують на дві третини – до початку здеревіння. Обрізають чебрець для того, щоб кущики були щільними й компактними.

Посадка і догляд за чебрецем

Полив чебрецю.

Чебрець набагато легше зносить посуху, ніж перезволоження, тому будьте пильні й поливайте рослину тоді, коли волога їй необхідна. З початком цвітіння й наростання молодих пагонів полив має стати трохи більш частим. Але як уже згадувалося, якщо літо помірно дощове, чебрець поливати не потрібно взагалі.

Підживлення чебрецю.

Здебільшого чебрець у підживленні потреби не відчуває, особливо якщо ви перед його посадкою вносабо в ґрунт добрива. Тільки на дуже мізерних ґрунтах можна удобрити чебрець перепрілим компостом у вигляді мульчі або внести в ґрунт рогове борошно.

Що садити після чебрецю.

Оскільки чебрець – культура зі слабкою потребою в поживних речовинах і не виснажує землю так, як, наприклад, картопля, капуста та селера, то після нього можна вирощувати будь-які культури, крім тих, що належать до родини Ясноткові.

Шкідники і хвороби чебрецю

Шкідники чебрецю.

Чебрець, як лаванда й розмарин, до захворювань і шкідливих комах досить стійкий передусім через ефірну олію, що міститься в ньому, але при порушенні агротехніки він може потерпіти від попелиці, піщаного смерда, довгоносика та лугового метелика.

Луговий метелик, точніше, його гусінь, харчується нижньою стороною листя, обплітаючи її павутиною. Ушкоджує він також пагони і квітки. Щоб запобігти появі шкідника на чебреці, необхідно своєчасно видаляти бур'яни, а восени перекопувати ділянку. Знищують лугових метеликів обробкою чебрецю препаратом Децис.

Піщаний смерд – жук чорного кольору завдовжки від 7 до 10 мм, що вражає наземні частини рослини. Для знищення цього шкідника використовують приманки, отруєні пестицидами.

Вирощування чебрецю в домашніх умовах і в саду

Попелиця прокушує листя та молоді пагони рослини й харчується їхнім соком. Проти неї ефективні препарати Біотлін і Антитлін.

Довгоносик пошкоджує квітки чебрецю, відкладаючи личинки в їхніх бутонах. Боротися з ним потрібно обробкою чебрецю розчином безпечного для людини препарату Фітоверма.

Хвороби чебрецю.

Через неправильний догляд за чебрецем, а саме через його надмірний полив, рослина може захворіти грибковими хворобами. Лікують інфекції такого роду обробкою чебрецю розчином фунгіциду – Фундазолу, Ридомілу, Топаза, Хорусу або подібного препарату. Проте краще не допустити захворювання, ніж із ним боротися. Уникнути враження чебрецю грибками можна, забезпечивши йому правильний догляд.

Види і сорти чебрецю

І видів, і сортів чебрецю досить багато. Найбільш відомими в культурі є види чебрецю звичайний і повзучий.

Чебрець звичайний (Thymus vulgaris),

або чебрець лікувальний, або чебрець лікарський, родом із Північно-Західного Середземномор'я. Ця рослина з квітконосними пагонами заввишки до 15 см і опушеним із нижньої сторони пластини листям. Квітки у цього виду блідо-лілові, майже білі. Рослини чебрецю лікарського поділяються на кілька підвидів або різновидів:

  • Альба – чебрець із білими квітками;
  • Спленденс – різновид із карміново-червоними квітками;
  • Елфін – карликова рослина заввишки щонайбільше 5 см, яка утворює щільну компактну подушку діаметром до 15 см.

Прекрасно виглядає композиція на одній ділянці з підвидів чебрецю звичайного з квітками різного забарвлення.

Чебрець повзучий (Thymus serpyllum)

Чебрець повзучий (Thymus serpyllum),

який часто називають чебрецем або чабером, у природі поширений на Далекому Сході, в Сибіру, в європейській частині Росії і в Західній Європі. Це багаторічна рослина заввишки до 15 см із повзучими циліндричними стеблами й відстовбурченими волосистими в нижній частині пагонами. Листя у рослин цього виду черешкове, ланцетоподібне, завдовжки до 1 см. На квітконосах заввишки до 15 см у липні розкриваються головчасті рожево-лілові суцвіття. У культурі цей вид із XVI століття. Існують сорти чебрецю повзучого з карміновими, білими і рожевими квітками, а також форми зі строкатим листям. Догляд за чебрецем повзучим здійснюється, як за ґрунтопокривною рослиною.

Чебрець ранній (Thymus praecox)

представлений двома різновидами:

  • Мінор – повільно зростаючий чагарник, ніби створений для альпійських гірок – із дрібними суцвіттями й маленькими опушеними листками;
  • Псевдоланугіносус – ґрунтопокривна рослина, що утворює килим із квіток, яких так багато, що не видно листя.

Чебрець лимонний (Thymus x citriodorus),

або чебрець лимоннопахнучий – природній гібрид чебрецю звичайного і чебрецю блошиного, поширений переважно на півдні Франції. Квітконосні пагони цього виду, що сягають висоти 30 см, увінчуються світло-рожевими суцвіттями. Листя у рослин чебрецю лимоннопахнучого кругле і строкате. У культурі гібрид від 1595 року. Догляд за рослиною передбачає обов'язкове обрізування дорослих кущиків і укриття рослини на зиму. Найбільш відомими є такі сорти чебрецю лимоннопахнучого:

  • Голден Дуорф і Бертрам Андерсон – сорти з жовтими плямами по листю;
  • Сільвер Куїн – рослина з білою облямівкою по краю листя;
  • Голден Кінг – рослина з жовтою облямівкою по зеленому листю.

Чебрець субарктичний (Thymus subarcticus)

поширений на півночі та сході Європи в лісах, на скелях і по берегах водойм. Це низький напівчагарник із пухкими суцвіттями з дзвонових темно-лілових квіток і щільним дрібним листям із загнутими вниз краями. Цвітіння починається в липні або серпні. Рослина має сильний, приємний аромат.

Чебрець ранній (Thymus praecox)

Чебрець японський (Thymus japonicus)

виростає на Далекому Сході, в Японії, Кореї, Монголії й Північному Китаї на скелях біля морських і річкових берегів. Це напівчагарничок із дрібним листям еліптичної форми і напівмільчастими суцвіттями з рожевих квіток, що розкриваються в липні або серпні.

Чебрець блошиний (Thymus pulegioides)

– вид з еліптичним листям і щільними головками рожево-лілових квіток, що розкриваються в червні.

Чебрець сибірський (Thymus sibiricus)

– степовий вид із Монголії і Східного Сибіру, що квітне все літо численними рожевими квітками.

Чебрець Дорфлера (Thymus doerfleri)

родом із Балканського півострова і в культурі зустрічається нечасто. Цікавий, але не дуже витривалий вид зі світло-рожевими квітками, що з'являються в травні-червні.

Властивості чебрецю – шкода і користь

Лікувальні властивості чебрецю.

Для лікувальних цілей заготовляють наземні частини чебрецю. Настоями й відварами з них, використовуючи антисептичні, відхаркувальні й обволікаючі властивості чебрецю, з успіхом лікують бронхіти, коклюш, ангіни, трахеїти, синусити, гайморит, бронхопневмонію, розріджуючи мокротиння і стимулюючи роботу бронхіальних залоз. Призначають препарати з чебрецю при невралгіях і неврозах, захворюваннях шлунково-кишкового тракту – ентероколітах, дисбактеріозі, дискінезії, атонії, спазмах кишківника й метеоризмі.

Ефективний чебрець у боротьбі з патогенною мікрофлорою, нечутливою до антибіотиків. Якщо спати на подушці з наповнювачем з чебрецю, можна забути про проблеми з безсонням і головними болями.

Корисні властивості чебрецю та протипокази

У траві чебрецю містяться гіркі й дубильні речовини, камедь, ефірна олія, органічні пігменти й мінеральні речовини. Ефірні олії «червоний чебрець» (витримана) і «білий чебрець» (свіжа) чинять зігріваючу дію на шкіру і застосовуються як у лікувальних, так і в косметичних цілях. Однак слід дотримуватися обережності в дозуванні й використовувати їх у суворій відповідності з інструкцією. Не завадить і попередня консультація з лікарем.

Тимьян – противопоказания.

Користь чебрецю безперечна, проте отримати її може не кожен. Через високий уміст у продукті тимолу він протипоказаний при серцевій і нирковій недостатності, виразці шлунка й дванадцятипалої кишки, особливо в стадії загострення захворювання. Не рекомендується чебрець і препарати з нього вагітним, оскільки тонізуюча властивість чебрецю може викликати скорочення матки. Через передозування препаратами чебрецю або їх тривале застосування може розвинутися гіперфункція щитовидної залози – базедова хвороба. Не можна лікувати чебрецем дітей до двох років.

Оцініть, будь ласка, наш сайт. Ми так старалися ;)
Оцініть, будь ласка, статтю
Поділіться посиланням у соцмережі
Зефірантес (Zephyranthes) – догляд, фото, види

Зефірантес (Zephyranthes) – догляд…

Зефірантес – опис Зефірантес (лат. Zephyranthes) – рослина, що належить до родини Амаріліссові і нараховує приблизно 35 видів рослин. У природі зустр...

Читати далі...
Хавортія в домашніх умовах

Хавортія в домашніх умовах

Хавортія (лат. Haworthia) – рід карликових і мініатюрних трав'янистих сукулентів підродини Асфоделові, в природі ростуть у Південній Африці. Назву сво...

Читати далі...
Заманиха

Заманиха

Заманиха (лат. Oplopanax, Echinopanax) – рід чагарників родини аралієві, що досягають в культурі метрової висоти. Назву свою заманиха отримала за яскр...

Читати далі...
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити